CC BY
47
насадженнях передбачити на сьогодш важко, малоймовiрним е й збереження дубових деревостанiв, бо процес змiни порiд завершиться швидко, а форму-вання й вщновлення корiнного насадження буде довготривалим.
Лггература
1. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. - Изд-е 2-е.- М.-Л., Гослесбумиздат,1954 - 655 с.
2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - Киев: изд-во АН УРСР, 1955. - 456 с.
УДК 630.5* А.О. Бондар*, канд. с.-г. наук -ДЛГО "Втницялк"
ЧЕРЕШНЯ ЗВИЧАЙНА В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ДУБА
ЗВИЧАЙНОГО
Обгрунтована доцшьшсть введення в лiсовi культури з участю дуба звичайного у дiбровах Подiлля черешш звичайно! суцiльними рядами для збшьшення вартостi виходу цшно}.' деревини черешш у вщ 50 рокiв.
A.O. Bondar - SFM "Vinnicialis" Bird Cherry in forest plantations of Common Oak
Necessity of introduction for cultures with participation of an common oak in oak groves of Podolia of a Bird cherry continuous lines for increase in cost of reception of valuable wood of a Bird cherry in the forest age of 50 years is proved.
Черешня звичайна (вишня пташина) у природних насадженнях зустрь чаеться у середнш i швденнш частит Свропи, в тому числ1 Украши, Молдо-ви, Криму i Кавказу. У горах шдшмаеться до висоти 500-800 м н.р.м.
У молодост тшьовитривала, вимоглива до родючост грунту i вологи по-вггря. Помiрно теплолюбива. Росте швидко. Максимальних розмiрiв досягае у 50-60 р. У Тростянецькому дендросаду у 19 р. досягла висоти 10 м (Мисник, 1962), в Люостепу Роси у 24 р. досягла висоти 4,5 м i дiаметра 7,1 см (Альбенсь-кий, Дьяченко, 1949), а всього досягае висоти до 30 м (Литвак, Ткачук, 2002).
Найбшьших розмiрiв досягае у Захщному i Правобережному Люостепу на свiжих люових суглинках i чорноземах, як по умовах мюцезростання вiд-носяться до свiжих дiбров. Досить iнтенсивно росте на грунтах, яю по умовах мюцезростання вщносяться до вологих дiбров i до свiжих i вологих судiбров. На сухих, навiть родючих грунтах, росте погано, а шщаш грунти уникае.
У сприятливих умовах плодоносити починае з 8-10 р. Проте, в Жито-мирському боташчному саду черешня почала плодоносити з 3-4 р. (Литвак, Комаров, 1992).
За даними В.К. М'якушко (1964, 1965) у свiжих i вологих дiбровах за-хiдноi частини Украши черешня звичайна починае плодоносити з 10 р. На одному гектарi зустрiчаеться вщ 10 до 220 плодоносних дерев черешш вжом вщ 10 до 80 р. За таких умов на землю випадае вщ 0,7 до 19,3 кг япд або 0,6-9,7 тис. горшюв.
Генеральний директор об'еднання "В1нницял1с"
Ягоди по1дають птахи, тому горiшки розносяться на далеку вiдстань, iнколи самоЫв зустрiчаеться на вiддалi трьох кiлометрiв вiд плодоносних дерев. СамоЫв i пiдрiст у великiй кшькосл (до 2100 шт. на гектар^ зустрь чаеться пiд пологом насаджень повнотою 0,7-0,8. У насадженнях повнотою 0,6 i нижче, а також на галявинах i задернiлих зрубах вщновлення черешнi слабке. Але шд пологом насаджень майже весь шдрют 11 викривлений з роз-витком однобоко! крони i мае низьку товарну структуру. Однобока крона е наслщком бiльш iнтенсивного розвитку гшля у сторону кращого освiтлення.
За даними В.К. М'якушко (1964, 1965) на одному гектарi пiдросту на-сiнневого походження вiком 4-7 р. шд пологом насаджень повнотою 0,60,8 становить 300-600 шт., а у деяких насадженнях тдросту такого вжу не-мае, а е самоЫв 1-2 рокiв. Отже, багато самоЫву гине у перших два роки тс-ля 1х появи.
Незважаючи на малощнний у господарському вiдношеннi пiдрiст че-решнi вiн виконуе мелiоративну роль в насадженнях. За нашими даними добавка до оргашчного опаду 10 % по маЫ опалого листя черешш пом^но тд-вищуе iнтенсивнiсть мiнералiзацil пiдстилки. Так, у дослщах Дохнянського лiсництва Чечельницького держшсгоспу i Сумiвського лiсництва Бершадсь-кого держшсгоспу чистий органiчний опад дуба через рш по масi зменшився на 14-15,3 %, а добавка до свiжого органiчного опаду дуба 10 %о опалих лис-тюв черешнi по масi зменшило масу шдстилки на 61,0-62,5 %.
Домшка опалого листя черешнi до свiжого органiчного опаду дуба у деяк сезони вегетацiйного перiоду пiдвищуе вмют поживних речовин у шд-стилщ. Так, у культурах, створених на темно-Ырих лiсових суглинках Дохнянського люництва у свiжому органiчному опадi дуба звичайного е азоту 1,24 %, фосфору - 0,23 % i калiю - 0,76 %. У цей сезон в оргатчному опадi дуба з добавкою 10 % опалого листя по маЫ черешш - азоту 1,72 %, фосфору - 0,53 % i калiю - 1,15 %. Така ж закономiрнiсть по вмюту поживних речовин спостерiгаеться i у перезимувавшому органiчному опадi. Так, весною наступ-ного пiсля закладки дослщв року в органiчному опадi дуба - азоту 1,23 %, фосфору - 0,29 % i калiю - 0,96 %, а в оргатчному опадi дуба з добавкою 10 % по маЫ опалого листя черешш - азоту - 2,07 %, фосфору - 0,61 %, ка-лiю - 1,62 %.
Самосiв, який по^м переходить у пiдрiст, з'являеться також i на зрубах, але його надзвичайно мало. За нашими даними в часткових 30 - 100^ч-них культурах дуба звичайного на мiжряддях збереглось 28 - 54 дерев черешш. У 30-33 роки вони досягли середньо! висоти 13,5 - 16,5 м i середнього дiаметра 10,4-15,6 см, а у 55 р. середньо! висоти 20,0 м i середнього дiаметра 22,2 см (табл. 1). Найбiльшi дерева черешш у 30 р. мали дiаметр 24 см, а у 55 р. - 32 см.
У 30^чних культурах найменшу висоту мае липа, найбшьшу - черешня. Черешня звичайна впродовж 30 роюв мае дещо бшьшу висоту, нiж дуб. У 55^чних культурах найбiльший прирiст за висотою черешня мае до 40 р. Шсля цього вiку штенсившсть приросту за висотою поступово зни-жуеться. Прирiст за дiаметром значно вищий до 20 р. шж у старшому вiцi.
Табл. 1. Характеристика насаджень, створениху свiжих Ыбровах
1 2 О - Середт На гектар1
а о « д 5 * в ° ж • ^ £ 2 з а л а « 5 « м • ^ и Е о н е й н о и е и & И
й К Ю О а С и « <и м !? В ■а м 2 о й « р « РЦ Й 1 а и а СО Д <в ° £ а о а о С а • ^ и ей Н О о а м £ <и • ^ д • ^ а о а ра о С р н о « й а а СО н о • ^ & & ^ & н а о п • ^ н к & ра а ра
Сумiвсь ке л^ництво кв. 25, в.2 Бершадського держл^госпу
Д 30 13,0 13,5 335 37 392
Я 25 13,5 11,3 258 40 480
1 5,0x0,7 10Д 4Д4Яс1Лп1Г+ ЧшБрк Г Лп Чш Брк 25 20 33 35 13,5 12,0 13,5 13,7 9,9 11.3 10.4 13,6 I 1,00 86 241 30 10 9 13 3 2 3,4 13 32 20 1
Разом 960 104 938
Жу равлiвське л^ництво кв.23, в.35 Тульчинського держл^госпу
Д 100 27,0 17,5 16,5 18,5 15,0 37,1 280 392 5571
10Д Г 40 14,3 372 58 83
2 3,0x0,5 10Д 11яр8Г1Чш1Кг+ Брк Чш Кг Брк 30 35 40 15,6 16,0 13,4 I 0,80 54 20 12 8 4 2 4,6 47 15 3
Разом 738 462 5720
Джуринськел^ництво кв.33, в.25 Могилiв-Подiльського держл^госпу
Д 70 24,0 26,3 341 207 4456
3 4,0x1,0 10Д 9Д1Чш 11яр6Г4Кг1Лп Чш Г Кг Лп 55 59 52 35 20,0 17,1 16,5 13,5 22,2 14,1 15.5 11.6 I 0,56 28 191 148 13 12 29 23 1 92 42 117 1
Разом 721 272 4708
Дохнянське л^ництво кв.34, в .25 Чечельницького держл^госпу
4 1,0x1,0 10Брк +Чш 4Брк1 Чш Брк Чш 45 45 14,2 16,8 11,5 12,1 II 1,00 2380 330 133 26 3,5
Разом 2710 159
Особливе мюце серед цих насаджень займають культури Дохнянсько-го люництва Чечельницького держлiсгоспу (табл. 1 пр. пл.4). На цiй дшянщ створенi чистi культури береки лжувально! по суцiльно обробленому грунт з розмщенням посадкових мiсць 1,0x1,0 м. Черешня звичайна зустрiчаeться в уЫх рядах без системи i була введена у культури при доповненш. До часу об-стеження черешня мала бшьшу на 2,6 м висоту i дiаметр на 0,6 см. Проте, це перевищення не вплинуло на стан та штенсившсть росту береки. Дерева че-решш мають рiвнi, повнодеревнi стовбури з високошднятою кроною. Вiд ожеледицi дерева черешш не потерпiли.
Необхiдно наголосити, що в часткових культурах (табл. 1) занадто мало дерев дуба. У 30^чних культурах, наприклад, дерев дуба 335 штук на гектарь Запас стовбурово! деревини його 37 м3.
Природно, що з вшом кшьюсть дерев дуба буде зменшуватись. Отже, вiддаль мiж рядами дуба при створенш культур на зрубах, п'ять метрiв вели-
ка. Навггь чотирьохметровi мiжряддя, як це мае мюце у 70-рiчних культурах Джуринського люництва, i то не забезпечують достатньо! кiлькостi дерев, що знижуе запас стовбурово! деревини дуба до 207 м3, загальний запас стовбурово! деревини становить 272 м3 на гектарi. Мала кшьюсть дерев, особливо дуба звичайного, на одинищ площi, а у пристигаючих насадженнях низька пов-нота першого ярусу (у Джуринському люнищв - 0,56, табл. 1 пр.пл.3) знижуе продуктивнiсть насаджень.
У дiбровах Подiлля Укра!ни можна сформувати насадження значно вищо! продуктивностi. Шдставою для цього можуть бути навт природнi насадження (табл. 2).
Наявшсть повноти першого ярусу 0,76-0,97 шдвишуе запас стовбурово! деревини у 75-85^чних насадженнях до 338-423 м3 на гектарi (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика природних насшневих насаджень Бершадського _держл'шгосчу у свiжих дiбровах_
в О « С й К ю о а С Середт На гектар1
• ^ « к ра « н £ ра Склад насаджень а д о р о С ра • ^ к о р • ^ И £ ,а н о с к ра с £ <и £ а • ^ д н е н • ^ К О Б а н о н ра о С к-сть дерев, шт. % й п а СО змша середнь-ого запасу, м3 Л К Н К .¡3 в я ^ Я & ^ ве д
Бершадське лкництво
5Д5Г 11яр7Чш 3Гш Д 85 23,3 24,2 364 222 4886
1 21, 1 Г Чш 80 70 20,0 16,5 19,3 16,7 II 0,97 556 40 188 8 5,0 389 70
Гш 25 10,3 19,3 12 3 139
Разом 972 421 5484
Сумiвське лкництво
Д 80 25,5 25,5 22.5 17.6 16,5 32,5 152 88 56 104 12 135 3973
2 7, 8 5Д5Чш+Лп 11яр9Кг1Брк Чш Лп Кг 75 80 60 42,1 24,7 19,7 I 0,76 145 25 30 3150 50 354
Брк 70 20,3 3 5
Разом 412 338 7532
Д 75 26,3 37,2 64 84 2732
Яс 72 25,5 36,3 100 126 3103
3 11, 7 2Д3Яс4Кг1Чш 11яр4Г3Аб3Брк Кг Чш Г 70 75 50 26,5 29,5 18,5 31,6 34,6 15,9 I 0,90 182 16 66 152 18 12 5,6 2453 322 17
Брк 50 20,1 20,5 32 10 93
Аб 30 20,5 22,7 24 11 17
Разом 484 423 8737
Вартють деревини залежить вщ складу першого ярусу. Так, у 85^ч-ному насадженш (табл. 2 пр.пл.1) Бершадського люництва збереглось до часу обстеження 556 дерев граба звичайного, який знаходиться у першому яруЫ. Запас стовбурово! деревини його 188 м3 на гектарi (44,7 % вiд загального запасу насадження). Вартiсть деревини граба значно нижча (уособлений м3 вар-
туе 2,07 грн.), нiж деревини iнших деревних порщ цього насадження, наприк-лад, дуба звичайного (вартють уособленого м3 - 22,01 грн.) Тому, хоча запас цього насадження (табл. 2 пр.пл.1) досить високий (421 м3 на гектар^ вар-тють ïï 5484 грн.
У 75-рiчному насадженш Сумiвського лiсництва (табл. 2 пр.пл.3) у першому ярусi знаходяться дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролис-тий i черешня звичайна. Вартють деревини ïx значно вища, шж деревина граба. Дерев останнього в цьому насадженш тшьки 66 шт. на гектарi i вони знаходяться у другому яруЫ. Тому в цьому насадженш (табл. 2 пр.пл.3) хоча запас стовбуровоï деревини такий же (423 м3 на гектар^, як i у 85^чному насадженш Бершадського люництва (421 м3 на гектар^ табл. 2 пр.пл.1) вартiсть деревини 75^чного насадження Сумiвського лiсництва (табл. 2 пр.пл.3) вища (8737 грн. або 159 %), шж вартють деревини 85^чного насадження (табл. 2 пр. пл. 1), Бердашiвського люництва (5484 грн. або 100 %).
Аналогiчна закономiрнiсть спостерiгаеться за умов порiвняння 85^ч-ного насадження Бершадського люництва (табл. 2 пр. пл. 1), у складi першого ярусу якого 556 дерев граба звичайного i 80^чного насадження Сумiвського люництва (табл. 2 пр.пл.2), в якому тшьки 56 дерев граба i вони знаходяться у другому яруЫ.
У природному насадженш Бершадського люництва (табл. 2 пр.пл.1) дуб звичайний мае найбшьшу висоту i дiаметр до 85 роюв, а черешня i груша знаходяться у другому ярус i вони проявляють досить штенсивний рют. У Сумiвському 80-рiчному насадженнi (табл. 2 пр.пл.2) за розмiрами панувала черешня. Найбшьша iнтенсивнiсть росту ïï дерева проявляли до 40 р. Шсля цього вжу iнтенсивнiсть росту за висотою дещо знизилась. Але до часу об-стеження у деякi перюди вона мала бiльшу висоту на 1,0 м, шж дерева дуба. Дiаметр впродовж всього життя черешня мала бшьший, нiж дерева дуба. У 75 роюв ïï дерева досягли середнього дiаметра 42,1 см, а дуба - 32,5 см. Па-нування черешш в насадженш за висотою i дiаметром не вплинуло на рют ш-ших деревних порiд, навiть тих, яю знаходяться у другому яруЫ. У 75^чно-му насадженнi Сумiвського лiсництва (табл. 2 пр.пл.3) черешня також мае найбшьшу (29,5 м) висоту. У цьому насадженш нашнтенсившший рют за висотою вона проявляла у першi 40 р., а дуб до 60 р., ясен i клен - до 50 р. До 75 р. найбшьший дiаметр у цьому насадженш належить черешш. До часу об-стеження, по зменшенню середшх дiаметрiв породи першого ярусу потрiбно розташувати в таюй послiдовностi: дуб звичайний (37,2 см), ясен звичайний (36,3 см), черешня звичайна (34,6 см), клен гостролистий (31,6 см, табл. 2). У цьому насадженш три дерева черешш мали дiаметр 56 см.
Отже, дерева черешш звичайноï природного насшневого походження проявляють високу бюлопчну стшюсть як у першому, так i у другому ярусах. За умов однакового, або близького з дубом звичайним, вжом черешня мае бшьшу, у деяю перюди нав^ь значно, висоту, шж дерева дуба. В уЫх насадженнях найбшьш штенсивний рют дерев черешш за висотою спостерь гаеться у першi 20-40 рокiв.
Суттевоï рiзницi по приросту гiлок за довжиною у вивчених порiд не виявлено. За малим винятком, у вЫх вивчених порiд гiлки, яю розташованi вище у кронi мають меншу довжину, нiж гiлки, яю розташованi нижче. Ниж-
чi гiлки у 70-рiчних дерев дуба мають довжину 4,6 м, а у 87^чних - 5,3 м, у найнижчих гшок 55-рiчних дерев черешш довжина 4,6 м, у - 67^чних -4,2 м (табл. 3). Майже вс гшки у дерев розвиваються пiд кутом 45-60° до вертикаль 1нколи цей напрямок збшьшуеться у нижнiх гшок i зменшуеться -у верхшх.
Табл. 3. Ык (ротв) гток, в якому вони досягли довжини (м)
Висота до гшки, м В1к гшки, роки Довжина гшки, м За-гальна довжина, м
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0
Частковь культури (Джуринськельсництво, кв.33, в.25)
Дуб звичайний, 70 р.
22,5 25 2 5 7 9 11 13 16 20 4,4
19,7 27 4 7 12 17 20 23 3,4
17,7 34 3 7 10 13 17 20 24 30 32 4,6
Черешня звичайна, 55 р.
17,1 21 2 4 6 9 12 14 3,4
16,2 23 2 3 5 11 13 15 18 3,9
14,1 26 2 4 6 8 13 15 18 21 25 4,6
Клен гостролистий, 50 р.
13,1 16 2 4 6 9 12 15 3,3
11,7 20 2 4 6 8 11 13 19 18 4,2
7,7 23 2 5 9 14 18 21 3,4
Граб звичайний, 50 р.
11,1 15 2 3 5 7 10 12 3,4
8,3 18 2 3 4 6 9 13 16 3,9
7,5 19 2 4 6 9 12 16 3,7
Природне насадження (Бершадське льсництво, кв. 21, в.1)
Дуб звичайний, 87 р.
24,3 19 2 3 6 9 12 17 3,2
22,3 24 3 7 10 12 13 15 17 19 4,2
18,2 31 3 5 7 9 11 14 18 23 25 27 5,3
Черешня звичайна, 67 р.
12,4 17 3 5 7 9 13 16 3,1
11,2 19 2 4 7 10 13 15 17 3,4
9,9 22 2 4 6 9 12 15 18 21 4,2
Граб звичайний, 78 р.
14,1 141 3 7 10 1,8
13,1 17 2 5 8 10 13 16 3,2
18,3 20 2 4 8 11 13 17 19 3,7
Як i необхiдно очжувати, прирiст гiлок за довжиною i розмiр поз-довжнього профiлю крони залежить вiд вiку дерев та штенсивност 1х росту. Проте, при слабому рост крона дерев старшого вшу менш розвинена, тж дерев молодшого, але з штенсивним ростом. За нашими даними у 67-87^чно-му насадженнi Бершадського люництва, в якому деревнi породи проявляють рiст по II бонiтету мають меншi розмiри крони, нiж у 50-70^чному насад-
женнi, в якому деревш породи проявляють рют по I бонiтету. У дерев череш-нi уже пiсля 55 роюв крона округла, що свiдчить слабкий прирiст за висотою.
Середш 75-рiчнi дерева черешнi в насадженнях Сумiвського люниц-тва кв.11 в.7 утворюють 33,1-56,2 кг, а 68^чш - 26.8 кг (у свiжозiрваному станi) масу листя, а маса 100 листюв знаходиться в межах 57-61 г. Загальна маса листюв 75^чного дерева дуба становить 39,1 кг, 100 шт. - 90,1 г. Отже, за однакових шших умов черешня звичайна утворюе таку ж масу листюв, як i дуб звичайний.
У штучних i природного походження насаджень Прикарпаття i Карпат в одних дерев утворюеться стрижневий корiнь тiльки у першi роки, але глибо-ко не проникае в грунт, а в шших - вш (стрижневий коршь) зовшм вiдсутнiй. На свiжих Ырих лiсових суглинках якiрнi коренi розповсюджуються до 70-140 см. На дерново-перегншно-карбонатних i бурих лiсових грунтах корш-ня черешнi глибше 70 см не проникае. На вологих дерново-глеевих грунтах у дерев черешш формуеться поверхнева коренева система (М'якушко, 1964).
За нашими даними черешня розвивае потужну поверхневу кореневу систему з наявшстю велико! юлькост якiрних коренiв, якi розповсюджують-ся до глибини 70-90 см.
Деревина черешш легко обробляеться, мае красиву текстуру, широко ви-користовуеться в меблевш промисловост та оздобленнi iнтер,ерiв. Таксова вар-тiсть деревини черешш вища, шж дуба звичайного. На жаль, у вщ пiсля 55 роюв дерева черешш вражаються гниллю (збудником е справжнiй трутовик). У дерев 67^чного вiку гниль розповсюджуеться до висоти 80 см, а 75 р. - 12 м.
Черешня е гарний медонос, а ягоди !! використовуються населенням для варення, узвару, вони (ягоди) по!даються птахами i тваринами.
Отже, при створенш люових культур у дiбровах Подiлля Укра!ни за участю дуба звичайного доцiльно вводити чистими рядами черешню звичайну, яку по^м вибирати i вiцi бiля 50 роюв, щоб не допустити пошкодження стовбу-рiв гниллю, що збшьшить вартiсть виходу цiнно! деревини з одного гектару.
Лггература
1. Альбенський А.В., Дьяченко А.В. Деревья и кустарники для защитного лесоразведения. Госиздатсельхозлитература. - М.: 1949. - 144 с.
2. Литвак П.В., Ткачук В.1. Дендрология. Вид. "Полюся", Житомир, 2002. - С. 252.
3. Литвак П.В., Комаров Ф.С. Древесные растения ботанического сада Житомирского сельскохозяйственного института. Изд. ЦСХА. - К.: 1992. - 228 с.
4. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники дендропарка "Тростянец". Изд. АН УССР. -К.: 1962. - 178 с.
5. М'якушко В.К. Будова коренево! системи черешш залежно вщ еколопчних умов. Укра!нський боташчний журнал, т.11, в.5, 1964. - С. 87-94.
6. М'якушко В.К. Природне поновлення черешш в люах захщних областей УРСР. УБМ, т.21, в.3, 1964. - С. 56-70.
7. Мякушко В.К. Черешня в лесах западных областей УССР. Автор. канд. б. н. - К.: 1965. - 27 с.
8. М'якушко В.К. Черешня в люах захщних областей Укра!ни. УБЖ, т.22, в.2. - С. 64-69.
