CC BY
11
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
УДК: 630*907.11 (477.82) П.Т. Ященко1; А.А. Горун, В.1. Матейчик,
П. Т. Семенюк, П.В. Юрчук - Шацький НПП
ПРО ДОЩЛЬШСТЬ активно! охорони дубових НАСАДЖЕНЬ У ШАЦЬКОМУ НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ
Охарактеризовано особливосп формування та сучасний стан соснових i дубових насаджень у заповщнш зонi Шацького нацiонального природного парку. Показана доцшьшсть застосування методiв активно! охорони для забезпечення переважан-ня дуба у складi насаджень i збереження дубових лiсiв, формування яких природним шляхом в умовах заповщного режиму е довготривалим i проблематичним.
P.T. Jashchenko, A.A. Gorun, V.I. Matejchyk, P.T. Semenjuk, P.V. Jurchuk
About expediency of active protection of oak plantations in Shatsk National
Natural Park
A feature of shaping and state of the art of pine and oak plantations in a reserved zone of Shatsk national natural park are characterized. The expediency of application of methods of active protection for maintenance of a dominance of an oak in structure of planti-ations and preservation of oak woods is shown, which shaping by a natural way in conditions of a reserved mode is long-term and problematic.
Одним i3 завдань Шацького нацюнального природного парку е збереження цшних люових екосистем у райош Шацьких озер. Проте на сьогодш виконання цього завдання потребуе уточнення i додаткового розгляду, ос-кшьки традицшне консервацшне заповщання не забезпечуе збереженосл ви-хщного складу та ф1тоценотично! структури насаджень. Тому проблему збереження люових угруповань i проблему стеження за ходом природних змш у них необхщно розр1зняти i розглядати окремо як два аспекти заповщно! спра-ви. Це пiдтверджують i результати дослщжень, якi ми провели з метою оцш-ки стану збереженост лiсiв у заповiднiй зонi Шацького НПП.
Зазначимо, що лiсовi землi заповщно! зони парку (4187 га) е люовими масивами, якi були вилучеш у 1984 р. iз складу експлуатацiйних лiсiв II гру-пи Шацького навчально-дослiдницького лiсгоспзагу та з колгоспних лiсiв, i в яких штенсивно проводилися всi люогосподарсью заходи, в тому числi й рубки головного користування, а залюнення зрубiв не завжди було яюсним. З часу утворення нацiонального природного парку в цих люах догляди за на-садженнями не проектували i не проводили, за винятком розчистки кварталь-них просiк та люових дорiг вiдповiдно до вимог пожежно! безпеки.
Необхiдно зазначити, що у заповщнш зош великi плошд займають лiси штучного походження, зокрема лiсовi культури сосни та частково дуба. Вщ-несення !х до заповщно! зони було зумовлене вщдалешстю лiсових урочищ вiд населених пунклв та мiсць рекреацiйного використання i мало на метi за-безпечувати реальне дотримання заповiдного режиму. Щ лiсовi культури були посаджеш переважно у повоенний перiод, на мющ великих зрубiв пiсля суцшьнолюоЫчних рубок, застосовуваних колишнiм лiспромгоспом. Про ве-
1 1нститут екологп Карпат НАН Укра!ни
1. Лiсове та садово-паркове господарство
33
ликi масштаби тогочасних вирубувань свiдчить зокрема те, що для вивозу де-ревини з люосж у Гутянських i Шацьких дачах було прокладено вузькоко-лiйку, а щоденний об'ем вивозу сягав 300 м куб. деревини. У заповщнш зош е й окремi дiлянки соснових культур передвоенного перюду.
Вивчення сучасного стану люових екосистем Шацького НПП та анашз резерватогенних змiн в них дають пiдстави вважати, що загалом збережешсть заповiдних лiсiв е доброю. Бшьшють насаджень перебувае на етапi активно! природно! саморегуляци, усталення компонентiв i кiлькiсних !х сшввщно-шень у деревостанах. Добре помггне явище природно! диференщаци дерев, особливо у середньовжових (55-60 рокiв) лiсових культурах сосни, створених у свiжих i вологих борових та суборових типах люорослинних умов. Обсте-женi нами насадження хвойних (зокрема у Мельниювському люницга) е ви-сокоповнотними, стовбури дерев добре очищеш вiд сучюв, а кшьюсть природного вiдпаду незначна. Наявшсть окремих сухостiйних дерев та характер трав'яно-мохового вкриття свiдчать про набуття штучноствореними сосняками рис природних лiсiв, про вiдновлення у люових екосистемах природного ходу бiологiчних процешв i натуралiзацiю реформування похiдних фiтоценозiв.
На наступних етапах становлення, розвитку й формування природного лiсу, очевидно, необхiдно чекати подальшого !х часткового зрiдження та по-яви природного поновлення пiд наметом штучностворених деревостанiв. Вщ-буватиметься й формування складно! фггоценотично! структури соснових ль сiв на основi появи ново! генераци сосни вже природного походження з учас-тю дуба, берези та шших листяних деревних порщ. Вже зараз на багатьох дь лянках соснякiв простежуеться поява природного поновлення дуба, що свщ-чить про початок формування дубово-соснових деревосташв у суборах, але процес цей довготривалий. На сьогоднi тшьки окремi дiлянки соснових насаджень мають незадовiльний санiтарний стан i потребують втручання у хiд !хнього розвитку. Доцiльнiсть такого втручання за поданням провщних спе-цiалiстiв парку повинна визначати науково-техшчна рада Шацького НПП.
Цшком iнша картина спостер^аеться зараз у похiдних насадженнях листяних порщ, зокрема у дубняках. Оскшьки у заповiднiй зонi вже протягом майже 20 роюв не проводилися рубки догляду, то створеш тут у 50-т роки ХХ ст., тобто до часу заповщання, культури дуба на сьогодш потребують активного втручання у люоформувальний процес. Причиною цього е те, що у сугрудо-вих умовах мiжвидовi конкуренты взаемовiдносини е досить напруженими, тут завжди з'являеться домшка другорядних листяних порщ (зокрема, осики, берези, граба, тощо), як швидко переганяють дуб по висотi i формують свiй зiмкнутий намет, витiсняючи головну деревну породу. Дуб, як св^лолюбний вид, погано росте в умовах сильного затшення. Класичним лiсiвничим правилом вирощування дуба е його ".. .рют у шубi, але з непокритою головою" [1,2]. Бо саме за умови наявност бокового впливу шдгшних порiд дуб формуе висо-копродуктивнi насадження, але погано росте за умови верхiвкового !х зiмкнен-ня. Цим зумовлюеться бюлопчна необхiднiсть проведення рубок догляду у пе-регущених дубових насадженнях, що сприяють освiтленню дуба, збiльшенню плошд його живлення, регулюванню конкурентних вщносин та вiдбору яюс-них за формою особин ще! породи, формуванню пiдгону.
Науковий тсиик, 2003, вип. 13.2
Тому для збереження участ дуба в грабових судiбровах заповщно! зо-ни Шацького НПП ми вважаемо за доцшьне застосувати метод активно! його охорони шляхом часткового вилучення м'яколистяних порщ. Це сприятиме формуванню i вiдновленню дубових деревостанiв у вiдповiдних !м типах ль сорослинних умов. Доцшьшсть активного втручання у люовщновний процес пiдтверджуе й сучасний стан дубових насаджень.
Так, обстеження загущених люових культур дуба у Мельниювському лiсництвi (кв. 33, видiли 4,11,18, 28, 33) показало, що внаслщок не проведен-ня своечасно вщповщних рубок догляду в цих насадженнях перший !х ярус тепер формують крупномiрнi осика та береза, як часто пошкодженi серце-винною гнилизною та е вiтровальними. Падiння таких великих дерев зумов-люе пошкодження особин дуба, що вiдстав у рост по дiаметру i частково по висот^ а це призводить до остаточного розладу насаджень, зумовлюе потребу !х докорiнно! реконструкцi!. Так, у кв.39 видш 9 лiсовi культури дуба практично витюнет другорядними деревними породами; на плошд 29 га тут фак-тично вщбулася небажана змiна порiд, яю не вiдображають специфiки корш-них тишв лiсу, нiвелюють лiсорослинний потенщал i рiзноманiтнiсть судiб-ров Шацького НПП. Сшввщношення порiд i таксацшш показники таких насаджень, а також штенсившсть доцiльного вирубування вщображае табл. 1.
Табл. 1. Таксацшш характеристики л'шових культур дуба iз заповiдно'iзони
Квар тал та видш Площа вид1лу, га Таксацшш показники насаджень Запас дере-востану м3 на 1 га Об'ем вирубу ванння 3 м з площ1
Склад В1к Пов-но та Бо-ттет Сер Д Сер Н
12/ 22 4.9 3С2Д3Б1Ос 74 07 I 23 24 340 182
13 / 9 4.6 3Б2Д2Ос2Вх1С 44 09 I 17 18 186 184
33 / 4 6.2 4Б2Д1Ос1Я1Вх 54 09 1а 20 20 267 198
33/ 18 2.3 4Б3Д2Ос1Г+Я, К 69 08 1а 26 32 283 178
33/ 33 3.7 3Д2С3Б2Ос+Г, К 79 08 1а 25 28 324 229
34/ 28 10.0 4Б2Д2Ос1Г1Вх 79 08 1а 26 38 280 405
Разом 1376
Тому проведення на таких дшянках саштарних вибiркових та рекон-структивних рубок вважаемо необхщним заходом, яким ще можна зберегти iснуючi лiсовi культури дуба i прискорити вiдтворення корiнних типiв дере-востанiв, не допустити остаточно! змши порiд та розладнання насаджень внаслщок вiтровальностi осики та берези.
Посадка на пень другорядних порщ сприятиме також формуванню порослевого природного !х поновлення (коренепаросткового та вщ пня), яке служитиме кормовою базою для диких копитних, а посилення осв^ленос^ трав'яного покриву може супроводжуватися i збшьшенням флористичного рiзноманiття насаджень, появою гелiофiтних рiдкiсних видiв рослин.
Таке наше бачення проблеми збереження дубових насаджень Шацького НПП.
Якщо ж розглядати заповщання тiльки в аспекп забезпечення природного ходу люоформувального процесу, то активне втручання у розвиток заз-начених культур дуба е недоцшьним. Водночас хщ сукцесiйних змiн у таких
1. Лкове та садово-паркове господарство
35
насадженнях передбачити на сьогодш важко, малоймовiрним е й збереження дубових деревостанiв, бо процес змiни порiд завершиться швидко, а форму-вання й вщновлення корiнного насадження буде довготривалим.
Лггература
1. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. - Изд-е 2-е.- М.-Л., Гослесбумиздат,1954 - 655 с.
2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - Киев: изд-во АН УРСР, 1955. - 456 с.
УДК 630.5* А.О. Бондар*, канд. с.-г. наук -ДЛГО "Втницялк"
ЧЕРЕШНЯ ЗВИЧАЙНА В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ДУБА
ЗВИЧАЙНОГО
Обгрунтована доцшьшсть введення в люов1 культури з участю дуба звичайного у д1бровах Подшля черешш звичайно! суцшьними рядами для збшьшення вартост виходу цшно! деревини черешш у вщ1 50 рок1в.
A.O. Bondar - SFM "Vinnicialis" Bird Cherry in forest plantations of Common Oak
Necessity of introduction for cultures with participation of an common oak in oak groves of Podolia of a Bird cherry continuous lines for increase in cost of reception of valuable wood of a Bird cherry in the forest age of 50 years is proved.
Черешня звичайна (вишня пташина) у природних насадженнях зустрь чаеться у середнш i швденнш частит Свропи, в тому чист Укра!ни, Молдо-ви, Криму i Кавказу. У горах шдшмаеться до висоти 500-800 м н.р.м.
У молодост тшьовитривала, вимоглива до родючост грунту i вологи по-вггря. Помiрно теплолюбива. Росте швидко. Максимальних розмiрiв досягае у 50-60 р. У Тростянецькому дендросаду у 19 р. досягла висоти 10 м (Мисник, 1962), в Люостепу Росп у 24 р. досягла висоти 4,5 м i дiаметра 7,1 см (Альбенсь-кий, Дьяченко, 1949), а всього досягае висоти до 30 м (Литвак, Ткачук, 2002).
Найбшьших розмiрiв досягае у Захщному i Правобережному Лiсостепу на свiжих лiсових суглинках i чорноземах, як по умовах мiсцезростання вщ-носяться до свiжих дiбров. Досить штенсивно росте на грунтах, яю по умовах мiсцезростання вiдносяться до вологих дiбров i до свiжих i вологих судiбров. На сухих, нав^ь родючих грунтах, росте погано, а шщаш грунти уникае.
У сприятливих умовах плодоносити починае з 8-10 р. Проте, в Жито-мирському боташчному саду черешня почала плодоносити з 3-4 р. (Литвак, Комаров, 1992).
За даними В.К. М'якушко (1964, 1965) у свiжих i вологих дiбровах за-хщно! частини Укра!ни черешня звичайна починае плодоносити з 10 р. На одному гектарi зус^чаеться вiд 10 до 220 плодоносних дерев черешш вжом вщ 10 до 80 р. За таких умов на землю випадае вщ 0,7 до 19,3 кг япд або 0,6-9,7 тис. горшюв.
Генеральний директор об'еднання "В1нницял1с"
