CC BY
18
тишв лiсу та аллелопатичних зв'язкiв мiж породами (найкращими супутника-ми дуба в мюцевих умовах е липа дрiбнолиста, ясен звичайний, граб зви-чайний, клен гостролистий та явiр); 5) для попередження спалахiв шюдниюв-листогризiв застосовувати високоефективнi бактерiальнi препарати; здшсню-вати своечасну хiмiчну боротьбу з шюдниками-листогризами в осередках ïx найбiльш масового розмноження з допомогою найменш токсичних xiмiчниx препаратiв - димшн i номолт; 6) шдтримувати достатньо високу повноту та вертикальну зiмкнутiсть дубових насаджень iз наявшстю в них другого ярусу; 7) своечасно проводити вибiрковi санггарш рубки з дотриманням саштар-них вимог на тих дшянках, де дуб вражений стовбурними шюдниками та гнилями; 8) у насадженнях старше 70-80 роюв, як внаслiдок своерщних люо-рослинних умов ранiше досягли фiзiологiчного вiку стиглостi, де кшьюсть дерев IV-V категорiй стану перевищуе норматив природного вiдпаду, проводити суцшьт рубання з наступним своечасним закультивуванням зрубiв.
Висновки
Основними причинами перюдичного погiршення стану дубових насаджень заказника "Дача Галшея" е комплекс несприятливих еколопчних факторiв (грунтово-пдролопчш умови, змiни клiмату, перiодичне масове розмноження шюдниюв тощо). Водночас при поеднанш сприятливих умов стан дубових насаджень може ютотно покращуватись. Для тдвищення бюло-гiчноï стiйкостi та продуктивност насаджень дiбров дачi запропоновано комплекс люогосподарських, лiсозаxисниx та люокультурних заxодiв.
Лiтература
1. Новосельцев В.Д. Проблемы воспроизводства высококачественных дубрав// Тез. конф. "Научные основы ведения лесного хозяйства в дубравах". - Воронеж. 1991. - С. 6-8.
2. Головашкш В.А., Трентовський В.В., Болтенков Ю.О. Проблема тдвищення сгшкосп та продукгивносп дубових насаджень "Дачi Галiлея" у зв'язку з люорослинними умова-ми// Тези доп. М1жн. наук. конф. "Концепцiя розвитку лiсовоï типологи в Украïнi в контекст люо-воï освiти i тдвищення продуктивное лiсовиx насаджень". - Х.: ХДАУ. - 2000. - С. 225-228.
3. Головашкш В.А. Бюенергетична ощнка продуктивностi i стану дубових насаджень Захщного лiсостепу Украши// Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - К.: Урожай. - 1996, вип. 92. - С. 16-22.
4. Лакида П.1. Ф^омаса лiсiв Украши. - Тернопшь: Збруч, 2002. - 254 с.
УДК581.522.4:635.9(477.60) Г.В. Стрямець, канд. с-г. наук;
Н.М. Ференц - Природний 3anoeidHUK "Розточчя "
НЕОБХЩШСТЬ РЕКОНСТРУКЦП НАСАДЖЕНЬ З УЧАСТЮ QUERCUS RUBRA DU REI У ЗАПОВ1ДНИКУ "РОЗТОЧЧЯ"
На територп природного заповщника "Розточчя" приблизно 3 % площi зайнято лiсовими культурами з участю аллохтонних видiв, якi е джерелом бiологiчного заб-руднення природних угруповань. Дано характеристику росту штродуцента Quercus rubra Du Rei, у заповщних умовах Розточчя. Обгрунтовано необхщшсть вилучення екзота з лiсових насаджень заповщника та замшу його аборигенними видами.
Ключов1 слова: дуб червоний (твшчний), штродуцент, екзот, заповiдна справа, заповщник.
G.V. Striametc, N.M. Ferentc - Natural reserve "Roztochchja"
The necessity of reconstruction of Quercus rubra Du Rei plantations in the natural reserve "Roztochchja"
The character grovth of introducent (Quercus rubra Du Rei), in reserve condition are resented. Motivate the necessity of the separating (Quercus rubra Du Rei), from the forestry plantations of the reserve "Roztochchja" and subctituted it on the local species
Keywords: reconstruction, Quercus rubra (borealis), reserve, introducent, exotic species.
Завданням природних заповщниюв е "... збереження у природному сташ типових або ушкальних для дано! ландшафтно! зони природних ком-плекшв" (ст. 15 Закону Укра'ни "Про природно-заповщний фонд Укра'ни"). Оскшьки бшьшють об'еклв природо-заповщного фонду нашо! держави створено у другш половит минулого столггтя, то очевидним e те, що вони пев-ною мiрою зазнавали антропогенного впливу i осередками дико! природи мо-жуть вважатися умовно [1]. У цьому плат не становить винятку природний заповщник "Розточчя", заснований з iнiцiативи УкрДЛТУ (тодi ЛЛТ1) у 1984 р. на землях Страдчiвського навчально-виробничого лiсокомбiнату. К^м еталонних букових, сосново-дубово-букових, вiльхових лiсiв до запо-вiдника вiдiйшли i штучнi лiсовi насадження з участю iнтродуцентiв, що займають приблизно 3 % територи. Мiжнародний союз охорони природи (World Coservation Strategy) вважае, що процеси штучно! аклiматизацii' рос-лин е важливим чинником бюлопчного забруднення середовища [6], тому зрозумшо, що зростання на територи заповщника екзотiв е украй не бажа-ним. Найбiльшу небезпеку для аборигенних угруповань становить дуб черво-ний або швшчний (Quercus rubra Du Rei, Quercus borealis Michx), який в умо-вах Розточчя дуже добре вщновлюеться i схильний до експанси. Постае проблема, яка потребуе нагального вирiшення: як уберегти природш лiсовi екосистеми вiд агресивного штродуцента. Вирощуванню дуба червоного в Укра'ш присвяченi роботи А. 1вченка (1991, 1999, 2002), В. Майбороди (1981), Ю. Каганяка (2000), О. Полякова (1999) та ш., щею вилучення цього виду iз заповщно! територи ми висунули у 1999 р. [3, 4]. У цш робот пропо-нуемо один iз варiантiв вирiшення проблеми на конкретному прикладi запо-вiдника "Розточчя".
У люових насадженнях Львiвсько! областi, в умовах, близьких до оп-тимальних (C3-D3), дуб червоний показав себе дуже стшким до хвороб та шюдниюв: практично не вражаеться борошнистою росою, зеленою листо-вiйкою [2]. Утворюе повноцiнне насiння у 20-25 роюв. Висока урожайнiсть спостерiгаeться через кожш 2-3 роки. Схожiсть насiння дуба червоного у 23 рази вища, нiж дуба звичайного, воно практично не пошкоджуеться жолу-девим довгоносиком [5]. Жолудi розповсюджують, але не споживають через низькi смаковi якостi, бiлки i сороки. Дуб червоний добре розмножуеться як генеративно, так i вегетативно. В умовах заповщника найкраще вщнов-люеться на вщкритих, освiтлених дiлянках, у "вжнах" (урочище Королева гора), самошв з'являеться i пiд деревним наметом. У 13 кварталi вид. 5 Став-чанського лiсництва у 40^чному насадженнi дуба пiвнiчного цей вид вщ-новлюеться задовiльно (за шкалою М. Горшенша), чисельнiсть життездатного
198
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
шдросту становить 2660 шт./га. Вiдновлення носить швазшний характер, ci-янцi зростають на вiдcтанi 300-500 м вщ материнського насадження, зрiдка трапляються i за 2-3 км, що безумовно, е загрозою для аборигенних природних угруповань.
У Верещицькому люнищш кв. 8 вид. 7 (нумеращя кварталiв згiдно з лicовпорядкуванням 2001 р., пробна площа ЛПП-13-В8) зростають лicовi культури, cтворенi за участю дуба червоного та сосни звичайно! пicля прове-дення cуцiльних рубань у 1963-64 рр. Тип люу - волога грабово-соснова су-дiброва, грунти cередньо-дерново-карбонатнi пiщано-легкоcуглиниcтi. У надгрунтовому покриттi: анемона дiбровна, печiночниця звичайна, весшвка дволиста, одинарник европейський, чорниця звичайна. Даш про склад та схему створення культур не збереглися, проте, очевидно, що iншi породи не вво-дилися. За матерiалами таксаци 1987 р., склад насадження був таким: 4Сз3Дчрв1Бк2Гз + Б, од. Кл, ус види, ^м дуба i сосни - результат природного вщновлення. Пробна площа складаеться з чотирьох секцш, рiзних за складом. Ймовiрно, автори експерименту мали намiр виявити оптимальне cпiввiдношення дуба i сосни для створення високопродуктивних насаджень. У 1-й секци на момент проведення повторно! таксаци (2000 р.) зростало 288 дерев дуба червоного та 81 - сосни звичайно!, сухостшних було вщповщ-но 6 та 17 шт. Сосна та дуб мали приблизно однакову висоту, але середнш дь аметр сосни був приблизно на 3 см бшьший. Склад насадження дано! секци е таким: 7Дчрв3Сз + Гз, од. Кл, Дзв. На 2-й секци четверта частина дерев, що зростають, становить природне вщновлення (граб звичайний, клен гостро-листий, дуб череватий. На час перелшу у секци зростало 216 дерев сосни та 92 дуба червоного, вщпад сосни становив 12.5 %, дуба 6.5 %. Кращими по-казниками росту вщзначаеться сосна. Насадження складне, у другому ярус переважае граб. Склад насадження 7Сз2Дчрв1Гз +Дз, Вгл, Кл (I ярус), 10Гз +Дчрв, од Кл (II ярус). У 3-й секци дуб червоний бере активну участь в утво-ренш як першого, так i другого ярусу: у першому вш становить 54 %, у другому - 75 % уЫх дерев. Але, як i у другш секци, сосна мае крашд таксацшш показники: ïï запас у 1.5 раза перевищуе запас дуба, хоча кшьюсть дерев сосни вщповщно у 1.5 раза менша. У першому ярус спостершаеться значний вщпад сосни, у другому - дуба червоного. Склад насадження: 6Сз4Дчрв + Гз, Дз од. Клг (I ярус), 9 Дчрв1Гз (II ярус). У 4-й секци зростае 277 дерев сосни звичайноï та 182 дерева дуба червоного, сухостшш вщповщно становлять 56 та 12 шт. У першому ярус е домшка граба звичайного, клена гостролис-того та дуба звичайного, другий сформований, в основному, грабом зви-чайним. Як i у попередшх секщях, сосна i дуб мають приблизно однакову висоту, але середнш дiаметр сосни на 12 % бшьший. Склад насадження 7Сз3Дчрв + Гз, од. Клг, Дз, (I ярус), 9Гз1 Дчрв (II ярус).
Запас на 1, 2, 4 секщях ютотно не вiдрiзняетьcя (76-78 м3), на 4-й -
3 • ...
значно менший - 59 м . З 1984 р. доглядовi рубання на данш дшянщ не проводили, тому змшу у cкладi необхщно розщнювати як результат мiжвидовоï конкурентноï боротьби.
Монiторинговий стащонар МС-11-С29 закладено у Ставчанському люнищш кв. 29, вид. 8. Культури, що дослiджуються на данiй пробнш площi, створено у 1958 р. тсля суцшьно! рубки складного насадження, склад якого представлявся такою формулою: I ярус-7Сз2Яле1Дз, II ярус - 8Дз1Яле1Г, вiк головного ярусу 110 роюв. Едатоп насадження С2, тип люу - свiжа грабова судiброва. Трав'яне покриття пiд наметом культур представлене мезотрофа-ми-мезофiтами (перлiвка поникла, орляк звичайний) i мезогiгрофiтами (вес-нiвка дволиста, ожина шорстка), мегатрофами-мезоксерофгтами (осока паль-часта), мезофiтами (маренка запашна, копитняк европейський, яглиця зви-чайна, медунка темна, печiночниця звичайна, вороняче око). Грунт - дерно-во-карбонатний ошдзолений супiщаний на продуктах вивггрювання вапняко-вих пiщаникiв. Висока густина культур не сприяе розвитку трав'яного покриття { тдлюку, серед вид1в, що трапляються на дшянщ, переважають мезо- { мегатрофи. Культури, що створено на секщях "а" i "б" мали склад шд час ви-садки 8Сз2Дпн (сосна i дуб червоний). У 1979 р. у вщ 20 роюв, шсля прове-дення вщповщних доглядiв культури мали склад 5Дпн3Сз1Яв1Гз+Дз, Клг, I бонiтету, з середньою висотою 9 м i дiаметром 10 см. На вiдмiну вщ ЛПП-13-В8, у даних умовах сосна виявилась не конкурентноздатною порiвняно iз дубом червоним { швидкими темпами випадае з насадження. На секци "в" ви-саджено культури модрини i дуба червоного (1700 шт. модрини i 2400 шт. дуба червоного на 1 га). У 1979 рощ склад даного насадження визначено так-сащею як 4Мд4Дчрв1Сз1Гз+Дз, Бкл. Склад створених культур доповнило чисельне природне вщновлення бука, граба, клена гостролистого та шших порщ. В умовах невтручання людини у хiд природних процеЫв, видшився { сформувався домiнуючий ярус з таких швидкоростучих порiд як модрина, дуб швшчний, клени та сосна, причому модрина займае наддомшуючу роль, далеко об1гнавши в рост вс шш1 породи. Дослiдження наслщюв конкуренцп на данiй пробнiй плошд автохтонних порiд (сосни, кленiв, бука, граба та ш-ших) з аллохтонними, впровадженими модриною та червоним дубом свдаать про те, що перемагають iнтродуценти.
Висновки i практичш рекомендаци. Зростання iнтродуцентiв на запо-вiднику - це бiологiчне забруднення дано! територи. Найбiльшу небезпеку для природних фiтоценозiв Розточчя становлять екзоти, що добре самовщ-новлюються у даних умовах - це дуб червоний. Для збереження природного бiорiзноманiття коршних насаджень, у заповiднику необхiдно поступово ви-лучати дуб червоний iз насаджень. У змiшаних насадженнях (Верещицькому лiсництвi кв. 8 вид. 6, Ставчанському люнищв кв. 29, вид. 8) пропонуетьться провести вибiрковi рубання до повного вилучення даного штродуценту i до-повнення складу культур тшевитривалими видами буком лiсовим, ялицею бь лою, ялиною звичайною. У чистих культурах (Ставчанське л-во кв.13 вид. 5) - вдатися до суцшьних рубань i створення культур з автохтонних видiв з урахуванням умов мюцезростань. Необхщно знищити самоЫв i паростки даного виду на всш територи ПЗ. Навколо заповщника обов'язкова охоронна зона, на яюй введення iнтродуцентiв у склад насаджень повинно бути заборо-неним.
200
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волинi
Лггература
1. Бондаренко В. Д. Концепщя абсолютно! заповщносп: Pro i contra. Розточанський зб1р-2000// Матер. м1жнар. наук.-практ. конференци (с. Старич1 17-18 листопада 2000 р.) Кн.1. - Льв1в: Меркатор, 2001. - С. 184-189.
2. 1вченко А.1. Дуб червоний (Quercus rubra L.) в люових насадженнях Льв1вщини. Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук, Льв1в, 2002. - 18 с.
3. Стрямець Г., Ференц Н. Особливосп росту штродукованих деревних вид1в у за-повщних умовах. Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослщження, охорона та збагачення бюр1зномашт-тя. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 244-250.
4. Стрямець Г.В., Ференц Н.М. 1нтродуценти у заповщниках - як бути? Шацький нацюнальний природний парк: науков1 дослщження 1994-2004 рр. Матер1али наук.-практ. конф. до 20 р1ччя парку (Свггязь. 17-19 травня 2004 р.). - Луцьк: В-во "Волинська обласна друкарня", 2004. - С. 77-79.
5. Холявко В.С. Лесные быстрорастущие экзоты. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 224 с.
6. Grant V. Gene flow and homogeneity of species populations// Biol. Zentr. B 1. - 1980. Vol. 99. - P. 157-169.
12 2 УДК 911.2-551.4: 351.853 В. О. Крамарець ; Я.1. Дубина ; М.1. Коханець
ОБ'СКТИ НЕЖИВО1 ПРИРОДИ НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ" ТА IX ВИКОРИСТАННЯ У РЕКРЕАЦ1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Наводяться даш про об'екти неживо! природи на територп НПП "Скол1вськ1 Бескиди", як можуть бути використаш для оргашзацп рекреацшно! д1яльносп. Орограф1чш особливост територп е характерними для зовшшньо! антиклшально! зони Карпат та формують мальовнич1 форми рельефу - скиби, яю в НПП ч1тко ор1ентован1 у п1вн1чно-зах1дному напрямку. Ц1кавими атрактивними об'ектами для рекреацп та туризму е крупноблоков1 виходи коршних пор1д (ямненських п1скови-юв) б1ля с1л Урич, Крушельниця, Корчин. Приваблюють турист1в м1сця добування корисних копалин - колишн1й кар'ер на околищ м. Сколе, зал1зоплавильна тч у с. Майдан та ш. Ц1кавою е гiдрологiчна мережа НПП, яку формують р. Стрий, р. Отр та багаточисельш !х притоки. Р1ки носять типовий г1рський характер, у долинах !х формуються меандри, перекати та водоспади. У межах НПП е декшька невеликих озер, найбшьш в1домим серед них е озеро природного походження Журавлине бшя с. Кам'янки. У райош розташування НПП багато джерел мшеральних вод. Характерними для територп парку також е денудацшш явища (зсуви, сел1), як1 потребу-ють пост1йного мон1торингу.
Ключов1 слова: геолопчш об'екти, орограф1я, г1дролог1чна мережа, ероз1я, де-нудац1йн1 процеси, мшеральш джерела, рекреац1я, нац1ональний природний парк.
Volodymyr Kramarets', Jaroslav Dubyna, Myhajlo Kohanec
The objects of lifeless nature National nature park "Skolivski Beskydy"
and their use in recreation activity
Data about the objects of lifeless nature on the territory of the NNP "Skolivski Beskydy" are given. They can be used for organization of recreation activity. Orographic peculiarities of the territory are characteristic for anticline zone of the Carpathians Mountains and form picturesque relief. In the park they are oriented in the North-West direction. Interesting attractive objects for recreation and tourism are huge blocks of primary rocks (yamnenski sandstones) near Urych, Kryshelnytsya and Korchyn villages. Tourists like the places of extraction of minerals - an old quarry in the suburbs of Skole, a furnace in Mai-
1 Нацюнальний люотехшчний ушверситет Украши
2 НПП "Скол1вськ1 Бескиди"
