CC BY
101
тори зони можливо використовувати для ведення люогосподарсько! дiяль-ностi (рис. 1), а в майбутньому практично вся и територiя може бути вико-ристана для отримання деревини, що вщповщае радiацiйним нормам.
137
Табл. 3. Щтьшсть забруднення лку Csу 2004роц для отримання вказаноИ питомо'1 активностi деревини i щтьшсть забруднення територи для посадки дерев, щоб отримати вказану питому актившсть деревини через 501100 рошв
Питома актившсть деревини, Бк/кг Щшьтсть забруднення територи (кБк/м2) 137Cs в 2004 рощ для отримання вказано!' питомо!' активност1 деревини в:
у 2004 рощ Через 50 рошв Через 100 рошв
500 230 720 2290
1000 450 1440 4580
2000 910 2890 9170
3000 1360 4330 13740
4000 1820 5770 18320
Через те, з нашо! точки зору, необхщно провести повну швентариза-цш лiсiв зони вщчуження. Роздшити 1х на зони по рiвню забруднення радь онуклщами i ввести поняття радюактивно! стиглост - як вiк радiоактивно забрудненого деревостану, що досяг кшьюсно!, техтчно! i господарсько! стиглостi, при досягненш якого вщбуваеться його очищення, за рахунок роз-паду радiонуклiдiв, до рiвня, прийнятного до використання. В майбутньому насадження назначати для рубання за радюактивною стиглютю.
Додаткове використання бшя двох тисяч км радюактивно забрудне-
3
но! територи Укра!ни дасть змогу отримати бiльше, нiж 50 млн. м товарно! деревини.
Лiтература
1. Краснов В.П. Радюеколопя лгав Полюся Украши. - Житомир.: Волинь, 1998. - 112 с.
2. Моисеенко Ф.П. Товарность лесов БССР// Лесохозяйственная наука и практика. -Мн.: Урожай. - 1974, вып. 24. - С. 82-93._
УДК 630*181.28 Викладач Г.А. Сахарук - Шацький лкний техшкум
Р1СТ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В СУБОРАХ ШАЦЬКОГО ДЛГ
Розглянуто аспекти росту та особливост накопичення стовбурно! деревини в штучних насадженнях сосни звичайно!, якi зростають в умовах свiжого дубово-соснового субору Шацького л-ва Шацького ДЛГ.
Teacher H.A. Sacharuk - Shatzk forest college Growth of Scotch pine at subor of Shatzk forest enterprise
It was studied aspects of growth and peculiarities of stem wood accumulation at artificial stands of Scotch pine, which are growing at site conditions oak-pine-B2 in Shatzk forestry of Shatzk district.
Найбшьш розповсюдженими типами люу на територи держшсфонду Шацького навчально-дослщного держлюгоспу е вологий дубово-сосновий суб1р (Вз-дС) - 27,2 %, св1жий дубово-сосновий суб1р (В2-дС) - 24,2 % та свь жий сосновий б1р (А2-С) - 11,8 %. Ц бщш та вщносно бщш типи л1су е при-
датними для зростання лише ол^отрофно! деревно! рослинносл, серед яко! найбiльш цiнною е сосна звичайна [Pinus sylvestris L.]. Супутнiми породами тут виступають дуб звичайний [Quercus robur L.] та береза повисла [Betula pendula Roth.].
Сосна звичайна завдяки широкш еколопчнш амплiтудi е однiею з найпоширешших порiд в Укра!ш. Цим фактором можна пояснити рют породи практично в уЫх типах люорослинних умов - борах, суборах, сугрудах i навiть - в грудах. Найкращу за технiчними якостями деревину можна отри-мати за умов формування !! насаджень в суборах, як поширенi на площi бшя 1303 тис. га Укра!ни [2].
Особливост створення лiсових культур, росту i продуктивностi сосно-вих насаджень в умовах Захщного Полiсся широко висвплеш в науковiй ль тературi [1-4 та iн.]. Проте питання створення високопродуктивних та стш-ких штучних соснових насаджень у межах окремих державних шдприемств регiону в конкретних типах люу залишаеться актуальним.
Об'ектами дослiджень були молодi та середньовiковi насадження штучного походження з перевагою в складi сосни звичайно! та за участю дуба звичайного i берези повисло!. При цьому необхщно зазначити, що поряд з високопродуктивними та стшкими культурами сосни певну частину займа-ють насадження низькопродуктивнi та бiологiчно нестшю. Причини такого стану насаджень можуть бути рiзноманiтнi, зокрема, помилки при проекту-ваннi лiсових культур, вщсутшсть або недостатня кiлькiсть проведених дог-лядових рубань, низька густота насаджень, вщсутшсть листяних порiд, внас-лщок чого замiсть стiйких i високопродуктивних двоярусних листяно-сосно-вих деревостанiв формуються низькопродуктивнi однояруснi сосновi. Тут значну роль вщграють технологiчнi елементи створення люових культур -початковi густота та склад культур, участь листяних порщ на рiзних вiкових етапах зростання деревостану, схеми розмщення посадкових мюць, запро-вадженi способи та схеми змшування, тривалiсть агротехнiчних доглядiв за лiсовими культурами та iншi причини. Тому вiдповiдним регулюванням шд-бору цих прийомiв можна певним чином впливати на рют i продуктивнiсть лiсових культур. При закладанш проб у штучних насадженнях використову-вали загальноприйняту методику лiсiвничо-таксацiйних дослщжень.
Дослiдження соснових насаджень ми проводили в люових культурах свiжого дубово-соснового субору. При цьому необхщно зазначити, що цей тип люу е неоднаковим за люорослинними властивостями. Так, часто свiжий дубо-во-сосновий субiр бувае борового пiдтипу, де сосна зростае за III класом бош-тету (ПД-1, 3), але наявшсть у складi дуба не дае можливост вiднести цi д^н-ки до свiжого соснового бору. Сугрудовi пiдтипи трапляються значно рiдше.
Лiсiвничо-таксацiйну характеристику штучних лiсових насаджень сосни звичайно!, де ми закладали пробш дiлянки, наведено в таблищ. Результати проведених дослiджень полягають в наступному.
Так, чисте насадження сосни звичайно! зростае за II класом боштету, накопичуючи середнш запас деревини (ПД-6). В ряди сосни при садшт ланками вводили дуб звичайний. На час дослщження листяна порода майже пов-
222
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
шстю випала зi складу насадження i збереглася лише в тих мюцях, де вщсут-ня сосна. Вщставання дуба в ростi вiд сосни значне (на 35-38 %). В даному насадженш дуб не мае змоги вщгравати роль грунтопокращуючо! породи, оскшьки введення його в склад культур у цих умовах було неправильним.
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика досл'кдженихлшових насаджень
Порода Висота, м Д- аметр, см Густота, шт./га Абсолютна повнота, м2/га Запас, м3/га Боттет Початкова густота (шт./га); розмщення (м); схема зм1шування
ПД-6; Шацьке л-во, кв. 12, в. 26; В2-дС; 44 р.; 10С од. Д
Сосна 12,8 12,1±0'18 2201 25,35 172 II 8300; 1,5x0,8 м; дуб ланками в рядах сосни
Дуб 8,0±°Ш 8,0±0'20 29 0,14 1 IV
Р а з о м 2230 25,49 173
ПД-1; Шацьке л-во, кв. 10, в. 25; В2-дС; 52 р.; 10С + Б од. Д
Сосна 13,0 16,8±0'41 1191 26,32 187 III Не встановлено; чисп ряди С з шириною MiЖ-рядь 1,5-2,0 м
Береза 11,5±0'40 9,9±0'49 135 1,04 6
Дуб 12,2±0'08 12,0±0'16 7 0,08 -
Р а з о м 1333 27,44 193
ПД-7; Шацьке л-во, кв. 12, в. 30; В2-дС; 51 р.; 9С1Д + Б
Сосна 15,3 16,2 1181 24,26 178 II Не встановлено; культури сосни рядовим способом
Дуб 12,2±0'38 14,4±1'06 144 2,36 16
Береза 13,2±0'18 10,6±0'59 150 1,33 9
Р а з о м 1475 27,95 203
ПД-3; Шацьке л-во, кв. 10, в. 27; В2-дС; 52 р.; 10С од. Д, Б
Сосна 13,4±0'15 13,9 2248 34,26 256 III 7400; 1,5x0,9 м; чисп ряди сосни
Дуб 12,4±1'11 12,3±1'41 44 0,53 4
Береза 13,1±1'07 9,8±1,05 35 0,27 2
Р а з о м 2327 35,06 262
ПД-5; Шацьке л-во, кв. 12, в. 19; В2-дС; 57 р.; 10С
Сосна 17,4 19,7 940 28,57 245 II 6600; 1,5x1,0 м; рядовi к-ри С
Р а з о м 940 28,57 245
ПД-2; Шацьке л-во, кв. 10, в. 11; В2-дС; 57 р.; 10С од. Д, Б
Сосна 15,9±0'11 15,9 1666 33,28 274 II Не встановлено; чисп ряди С з шириною мiжрядь 1,5 м
Дуб 18,3±0'10 34,0±0'24 7 0,61 5
Береза 17,2±0'80 19,2±3'00 13 0,39 3
Р а з о м 1686 34,28 282
ПД-4; Шацьке л-во, кв. 11, в. ; В2-дС; 65 р.; 8С1Б1Д
Сосна 21,1 25,2±0'40 558 27,80 284 I Не встановлено; культури сосни рядовим способом
Береза 17,4±0'44 16,7±0'86 91 1,98 16
Дуб 18,2±0'74 22,5±2'04 41 1,63 15
Р а з о м 690 31,41 315
Дещо пршими показниками росту вщзначаеться соснове насадження 52^чного вжу, де сосна зростае за III класом боштету (ПД-1). В даному ви-падку маемо приклад боруватого шдтипу свiжого субору. Дуб зростае пере-важно у виглядi кушiв. Участь листяних у складi дуже низька i вони не мо-жуть ввдгравати помiтну роль у пiдвишеннi потенцшно! родючостi люорос-линних умов. Тут, при створенш лiсових культур, необхщно було поряд з сосною штучним шляхом вводити i березу. Дуб е непридатним для росту в боруватому шдтиш, про що свщчить кущення листяно! породи.
При збшьшенш участi листяних порiд у складi культур, насадження такого ж вжу накопичуе дещо бiльший запас деревини, а клас бонiтету сосни зростае до II (ПД-7). Порiвняно з ПД-1, середня висота сосни збшьшилась на 15 %, а самi дерева вiдзначаються кращим санiтарним станом. Недолжом да-ного насадження е нерiвномiрне розмiщення листяних порiд на дшянщ. Вони зростають переважно окремими групами, в той час як рiвномiрне розмщення порiд дало би значно бшьший лiсорослинний ефект.
При збшьшенш кшькосп дерев на одинищ площi навiть в боруватому шдтиш свiжого субору загальний запас деревини пом^но збiльшуеться, хоча рiст сосни попршуеться (ПД-3). Порiвняно з насадженням на ПД-7, кшьюсть дерев на 1 га зросла в 1,6 рази, а запас стовбурно! деревини збшьшився на 23 %. Однак, боштет сосни знизився до III класу, участь листяних порiд незначна, !х роль у покращеннi люорослинних умов практично непомiтна. Середня висота сосни, порiвняно з пробою 7, знизилась на 13 %, а середнш дiаметр - на 15 %.
Насадження дещо старшого вжу, хоча i чисте за складом, вщзна-чаеться високою продуктивнiстю (ПД-5). У культурах провели доглядове ру-бання, результатом чого стало шдвищення середнiх таксацiйних показникiв породи. Вибирались дерева вiдсталi в ростi, а також береза. На час дослщ-ження насадження мало чистий склад, хоча в шдшску наявне природне вщ-новлення берези. Очевидно, воно також через деякий час вщграватиме певну позитивну роль у пришвидшенш штенсивносп розкладання сосново! тд-стилки. Повне вибирання берези тд час доглядових рубань було лiсiвничою помилкою. Це може в майбутньому вщграти негативну роль у пониженнi як продуктивносп, так i бiологiчно! стшкост сосни звичайно!.
Необхiдно також вщзначити занадто високу густоту лiсових культур сосни. Така густота е виправданою в боруватих шдтипах дубово-соснового су-бору, а в типових середшх шдтипах ширину мiжрядь потрiбно збшьшити до 2,0 м. Це зменшить конкуренцiю мiж рослинами, дасть економш посадкового матерiалу, вiдсуне на бшьш пiзнi термiни проведення доглядових рубань.
Навггь невелика участь берези i дуба в сосновому насадженнi такого ж вжу сприяе збiльшенню запасу деревостану в цшому (ПД-2). Порiвняно з ПД-5, запас стовбурно! деревини збшьшився на 13 %. Участь листяних порщ у складi насадження дуже низька, власне насадження - природного поход-ження, про що свщчать !хт середнi висота та дiаметр (бiльшi, нiж у сосни, особливо висота та дiаметр дуба).
Насадження е досить густе, багато дерев сосни вщстали в росл i знахо-дяться в другому яруш, однак, рiст кращих дерев хвойно! породи в першому яру-сi досить iнтенсивний. Насадження в потенщйному планi могло б бути бшьш продуктивним, але перешкодою е його практично чистий склад. Наскшьки важ-ливе значення мають листяш породи як в пiдвищеннi продуктивност насадження в цiлому, так i в покращеннi росту сосни звичайно! св^ить насадження, де закладено пробну дiлянку 4. I! середш висота та диаметр, порiвняно з ПД-2, зрос-ли на 25-37 %. Практично вс породи насадження знаходяться у першому ярусi, хоча перевага сосни над листяними за висотою становить 14-18 %, а за диаметром -11-34 %. Як бачимо, 20 %-на участь листяних порщ у склад! середньовшового соснового насадження сприяе успiшному росту сосни звичайно!.
224
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Висновки та узагальнення проведених дослiджень полягають у наступ-ному. Незважаючи на те, що дослщження проводились в одному i тому ж самому тиш лiсу, спостерiгаеться значна варiабельнiсть насаджень за показни-ком росту та продуктивност деревних порщ. Це залежить насамперед вiд тд-типу лiсорослинних умов, густоти деревостану, участi в ньому листяних порщ.
Лiсiвничо-таксацiйнi характеристики сосни звичайно!, яка зростае в тиш люу В2-дС, залежать передусiм вiд пiдтипу люорослинних умов (борува-тий, середнiй типовий, сугрудуватий) i цi особливостi необхщно враховувати при складаннi проекту люових культур. Недоцiльним е введення дуба зви-чайного ланками посадкових мюць у ряди сосни в умовах свiжих суборiв, ос-кiльки до 40^чного вiку вiн майже повшстю випадае зi складу насадження.
При створенш лiсових культур у тиш люу В2-дС боруватого пiдтипу недоцшьним е введення в культури сосни дуба звичайного, оскшьки вiн тут зростати не може. Правильним лiсiвничим прийомом тут буде введення 1 - 2-рядною кулiсою берези повисло!. Введення дуба в культури сосни в умовах В2-дС е доцшьним лише в середшх за родючютю та сугрудуватих шдтипах.
Встановити шдтип типу люу В2-дС на тш чи iншiй лiсокультурнiй дь лянцi (боруватий, сугрудуватий чи середнш типовий) можна за складом i густотою пiдлiску, складом Грунтового покриву, складом i продуктивнiстю де-ревного ярусу, бонiтетом сосни звичайно!.
В умовах свiжого дубово-соснового субору (середнш типовий або сугрудуватий шдтипи) при створенш люових культур сосни необхщно вводити дуба звичайного 1-2-рядною кулiсою через 4-6 рядiв сосни з шириною мiж-рядь 2,0 м та вщстанню мiж садивними мiсцями 0,7 м.
При наявност суборового пiдтипу свiжого дубово-соснового субору створення культур потрiбно проводити за схемою: 4р. С 1р.Б з розмщенням посадкових мюць 1,5x0,7-1,0 м.
Лггература
1. Генс1рук С. А. Люи Укра!ни. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Культури сосни звичайно'! в Укра!ш/ М.Г Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук та ш. - К.: Ьнт аграр. економши УААН, 2002. - 872 с.
3. Лавриненко Д.Д. Науков1 основи пщвищення продуктивност лшв Полюся. - К.: Вид-ва УАСГН, 1960. - 194 с.
4. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР. - К.: Наук. думка, 1978. - 256 с.
1 2 УДК 630*232 Доц. В.1. Ткачук , канд. с.-г. наук; О.В. Струтинський
ВИРОЩУВАННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Р1ЗНО1 ГУСТОТИ
Наведено результати дослщжень у 30^чних культурах сосни звичайно!, ство-рених у Радомишльському держлiсгоспi ДЛГО мЖитомирлiсм.
Ключов1 слова: сосновi культури, режим вирощування, технологiя створення.
1 ген. директор державного лкогосподарського об'еднання "Житомирлк" (ДЛГО "Житомирлк"), м. Житомир, вул. Хл1бна, 41, тел. (0412) 22-64-99.
2 мол. наук. ствроб. Полюького фшалу Укра!нського науково-дослвдного шституту люового господарства та агролюомелюрацп 1м. Г.М. Висоцького (УкрНД1ЛГА). 10004, м. Житомир, просп. Миру, 38; тел. (0412) 26-86-28; e-mail: station@zt.ukrpack.net
2. Лiсовi культури та ф^омелшращя
225
