CC BY
263
Висновки та узагальнення проведених дослiджень полягають у наступ-ному. Незважаючи на те, що дослiдження проводились в одному i тому ж самому тиш лiсу, спостер^аеться значна варiабельнiсть насаджень за показни-ком росту та продуктивност деревних порщ. Це залежить насамперед вiд шд-типу лiсорослинних умов, густоти деревостану, участi в ньому листяних порщ.
Лiсiвничо-таксацiйнi характеристики сосни звичайно!, яка зростае в типi лiсу В2-дС, залежать передусiм вiд пiдтипу люорослинних умов (борува-тий, середнiй типовий, сугрудуватий) i цi особливостi необхщно враховувати при складаннi проекту люових культур. Недоцiльним е введення дуба зви-чайного ланками посадкових мюць у ряди сосни в умовах свiжих суборiв, ос-кiльки до 40^чного вiку вiн майже повшстю випадае зi складу насадження.
При створенш лiсових культур у тиш люу В2-дС боруватого пiдтипу недоцшьним е введення в культури сосни дуба звичайного, оскшьки вiн тут зростати не може. Правильним лiсiвничим прийомом тут буде введення 1 - 2-рядною кулiсою берези повисло!. Введення дуба в культури сосни в умовах В2-дС е доцшьним лише в середшх за родючютю та сугрудуватих пiдтипах.
Встановити шдтип типу лiсу В2-дС на тш чи iншiй лiсокультурнiй дь лянцi (боруватий, сугрудуватий чи середнш типовий) можна за складом i густотою пiдлiску, складом Грунтового покриву, складом i продуктивнiстю де-ревного ярусу, бонiтетом сосни звичайно!.
В умовах свiжого дубово-соснового субору (середнш типовий або сугрудуватий шдтипи) при створенш люових культур сосни необхщно вводити дуба звичайного 1-2-рядною кулiсою через 4-6 рядiв сосни з шириною мiж-рядь 2,0 м та вщстанню мiж садивними мiсцями 0,7 м.
При наявност суборового пiдтипу свiжого дубово-соснового субору створення культур потрiбно проводити за схемою: 4р. С 1р.Б з розмщенням посадкових мюць 1,5x0,7-1,0 м.
Лгтература
1. Генс1рук С. А. Люи Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Культури сосни звичайноУ в Укрш'ш/ М.1. Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук та ш. - К.: 1-нт аграр. економши УААН, 2002. - 872 с.
3. Лавриненко Д.Д. Науков1 основи пщвищення продуктивност лшв Полюся. - К.: Вид-ва УАСГН, 1960. - 194 с.
4. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР. - К.: Наук. думка, 1978. - 256 с.
1 2 УДК 630*232 Доц. В.1. Ткачук , канд. с.-г. наук; О.В. Струтинський
ВИРОЩУВАННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
РВНО1 ГУСТОТИ
Наведено результати дослщжень у 30^чних культурах сосни звичайно!, ство-рених у Радомишльському держлiсгоспi ДЛГО мЖитомирлiсм.
Ключов1 слова: сосновi культури, режим вирощування, технологiя створення.
1 ген. директор державного лкогосподарського об'еднання "Житомирлк" (ДЛГО "Житомирлк"), м. Житомир, вул. Хл1бна, 41, тел. (0412) 22-64-99.
2 мол. наук. ствроб. Полюького фшалу Укра!нського науково-дослвдного шституту люового господарства та агролюомелюрацп 1м. Г.М. Висоцького (УкрНД1ЛГА). 10004, м. Житомир, просп. Миру, 38; тел. (0412) 26-86-28; e-mail: station@zt.ukrpack.net
Doc. V.I. Tkachuk- "Zhitomirlis"; A.V. Strutinsky-Polisskiy Branch of UkrSRIFA Growing the cultures of scotch pine with different variants of tree quantity
The results of studies in 30-year pine silvecultures of Radomishl state timber facilities USTF "Zhitomirlis" are given.
Keywords: pine cultures, mode of growing, creation technology.
На сьогодш цшком не визначеш оптимальш режими вирощування цшьових деревосташв сосни звичайно!. Постшний штерес до onraMi3a^i' ре-жимiв вирощування обумовлений змiною з часом у KOH^HKrypi ринку на потребу певного сортименту, технологш створення та вирощування насад-жень, а зараз i виpiшенням проблем, пов'язаних i3 глобальними змiнaми кль мату, збереження бiоpiзномaнirтя, соцiaльно-економiчними та екологiчними умовами, вимогами до кшцевого продукту та самого процесу вирощування.
Одними з перших в Укра!ш дослщи з визначення оптимальних режи-мiв вирощування одновжових насаджень сосни з широким дiaпaзоном густо-ти, якi регулярно обстежуються, були зaклaденi професором Б.1. Гавриловим у 1932 pоцi в Бaлaклiйськомy лiсгоспi Харювсько! облaстi в 7^чних культурах сосни звичайно! на межi степово! та люостепово! зон у типi умов мюцез-ростання - свiжий сyбip [1]. Тому питання формування сортиментно! струк-тури в насадженнях piзно! густоти, час проведення доглядових рубань та ба-гато шших лiсiвничих питань на сьогодш повшше виpiшено саме для умов Люостепу i пристепових боpiв.
Основна увага дослiдникiв та виробничниюв у Полiссi була сконцентро-вана на пiдвищеннi продуктивности деревосташв сосни i отpимaннi максималь-них pезyльтaтiв за запасом та яюстю деревини у вiцi стиглостi. Питання вирощування цшьово! деревини, вщпрацювання pежимiв вирощування культур сосни з piзною густотою та сортиментною структурою вiдходило на зaднiй план, оскшьки iснyвaлa i юнуе можливють отримувати деревину необхiдного сортименту i в достaтнiй кiлькостi вщ доглядових рубань та головного користування.
Щею обставиною можна пояснити i те, що культури сосни звичайно! з piзною густотою у Полюс були зaклaденi дещо пiзнiше i !м пpидiлялося мен-ше уваги, шж у лiсостеповiй i степовш зонах. Зараз у лiсовомy фондi дер-жлiсгоспiв об'еднання мЖитомиpлiсм е 30-, 40- i 50-piчнi чист дослiднi та ви-pобничi культури сосни з широким дiaпaзоном густоти садшня.
Шиpокомaсштaбнi роботи у цьому напрямку були започатковаш в 1977 рощ в рамках мiжнapодного сшвробгтництва в гaлyзi лiсового господар-ства. УкрНДШГА разом з Ленiнгpaдським i Бiлоpyським НД1ЛГ почали роз-робку комплексу зaходiв, технологiй i рекомендацш з прискореного вирощування деревини хвойних порщ у насадженнях плантацшного типу поблизу iндyстpiaльних центpiв - крупних споживaчiв деревини. У цей час була створена сеpiя багатофакторних дослщних об,ектiв у Люостепу, Степу i Полiссi Укра!ни з метою оптимiзaцi! вирощування деpевостaнiв сосни в piзних режимах густоти, визначення впливу на штенсившсть росту культур хiмiчного i тpaдицiйного догляду, застосування мшеральних добрив та ш. Основним напрямком плaнтaцiйного лiсовиpощyвaння було прискорене отримання, перш за все, балансово! деревини та пиловника [2].
З метою вивчення впливу початково1' густоти культур сосни та густоти вирощування на ïx рют та сортиментну структуру були обстежет дослщт насадження рiзноï густоти в Кримокському люнищв Радомишльського дер-жлiсгоспу. Даний базовий дослщ №1 був закладений в 15 видш 51 кварталу Кримокського люництва у 1977 р. в п,ятирiчниx культурах сосни з метою вивчення впливу гербiцидiв та мшеральних добрив на iнтенсивнiсть ïï росту за рiзноï густоти. Самi культури були висадженнi в 1972 р. мехатзованим способом у борозни по нерозкорчованш лiсосiцi з шириною мiжрядь 1,5 м пiсля сущльного рубання 1971 р. 90-рiчного насадження, яке мало склад 10СЗ+БП, ДЗ, I боттет та повноту 0,7. Тип люорослинних умов - свiжий су-бiр. У 1976 р. культури були переведет в покриту люом площу. Санiтарний стан культур у 1976 р. цшком задовшьний. Спостер^алося всихання окремих екземплярiв сосни вщ завороту коренево!" системи при садшт, фiтопатологiч-них хвороб та пошкодження дикими тваринами.
Пiдготовчi роботи для закладки постшного стацiонарного дослiду були проведет в 1976 р. Чист сосновi культури зрщили до густоти 4,2 i 1 тис. дерев на 1 га. При 2,5-3,0 м мiжряддяx вибiрку дерев проводили рiвномiрно в уЫх рядах. У культурах з 2-1,5 м мiжряддями вирубувався 2 ряд, а з 1 м мiж-ряддям - 2 ряди вирубались, третш залишався. У залишених рядах насадження рiвномiрно зрiджувалося до заплановано1' густоти. На видiленiй площi зак-ладено 13 варiантiв. Площа кожного варiанту близько 0,5 га. Схема дослав включае 3 варiанти густоти зрщження: до 4000 шт. на 1 га (секцп 1-4), до 2000 шт. на 1 га (секци 5-8) i 1000 шт. на 1 га (секцп 9-12). На контролi (сек-щя 13) залишено - 10000 шт./га. На секщях 1,5,9 в 1978 i 1979 рр. вносили гербщиди (зеазш в дозi 7,5 кг/га.) На секщях 2,6,10, о^м гербiцидiв, були внесет i мшеральт добрива в формi гранульовано1' амiачноï селiтри в дозi 200 кг/га. На секщях 3,7,11 по фону мехашзованого догляду за грунтом в мiжряддя була також внесена гранульована амiачна селггра 200 кг/га. На секщях 4,8,12 проводився тiльки меxанiзований догляд за грунтом в мiжряддяx. Секщя 13 служить, як контроль з густотою культур 10000 тис./шт. I зрщжу-вання культур не було. Загальна характеристика дослiду щодо плошд варiан-тiв та росту культур наведена в табл. 1. Майже вс секци ютотно не вiдрiзня-ються вiд контролю за дiаметром та висотою. Незначна тенденцiя до збшь-шення середнix значень цих показниюв iз зменшенням густоти пояснюеться тим, що при зрiдженнi культур вирубувалися гiршi дерева, тобто т, що вщ-стали в рост та пошкоджет. 1стотно рiзняться вщ контролю лише дiаметри на 9 i 10 секщях, що також обумовлено згаданими причинами.
Детальт обстеження цих культур було проведено шсля 25^чно1' перерви у 2002 р. Отримаш основнi таксацiйнi показники деревостатв на 2002 рiк цього до^ду наведено в табл. 2. Результати обстеження та обмiрiв люових культур свiдчать про наявнiсть ютотних вiдмiнностей у ростi насад-жень з рiзноï початковою густотою. Кшьюсть дерев, що залишилися на варь антi з густотою 4000 шт./га, становить 38,3 % вщ початково1', у варiантi з 2000 шт./га - 50,8 %, у варiантi з 1000 шт./га - 63,7 % i на контролi з стандартною початковою кшьюстю у 10000 шт./га - 26,4 %.
Табл. 1. Параметричш показники 5^чних культур сосни звичайно'1 на секцях _базового дослду №1_
№ дослвд-но! секци Планова густота, шт./га Площа, га Ширина м1жрядь, м Висота, м tst Д1аметр, см tst
1 4000 0,24 3,3 1,9±0'12 1,08 1,9±0'17 1,18
2 4000 0,25 3,4 1,9±015 0,97 2,0±0'ь 0,83
3 4000 0,28 3,9 1,9±°,°9 1,20 2,1±0'0/ 0,49
4 4000 0,26 3,7 1,8±°,°/ 1,92 1 9±0,20 1,09
5 2000 0,25 3,5 1,9±015 0,97 2,3±0'09 0,48
6 2000 0,25 3,3 2,0±0'1У 0,45 2,3±0'12 0,44
7 2000 0,27 3,7 1,9±0'18 0,88 2 2±0'10 0,00
8 2000 0,27 3,6 2,0±0'10 0,58 2,1±0'19 0,37
9 1000 0,26 3,6 2 2±0'12 0,54 3,0±0'22 2,75*
10 1000 0,28 3,9 2,1±0'12 0,00 2,8±0'14 2,54*
11 1000 0,29 4,1 2,0±0'16 0,47 2,5±0'13 1,30
12 1000 0,26 3,6 2,1±0'П 0,00 2,6±0'18 1,53
13 10000 0,062 2,0 2,1±0'14 - 2,2±0'19 -
Закономiрно, що кшьюсть дерев, як вщпали чи були вибранi пiд час рубань, залежить вiд початково! густоти. Чим густiшi культури були на початку, тим бшьший вщпад та об'ем вибiрки пiд час рубок мали мiсце в проце-сi !х вирощування.
Табл. 2. ТаксацШш показники культур сосни звичайно'11972року створення на _секцях базового досл'кду №1 в Кримокському лiсництвi_
№ сек-ци Назва секци Поч. густота, шт./га К-ть дерев, шт./га 01,3 , см Н, заг., м Н, поч. крони, м Ц прот. крон, м м2/га Бон- тет Пов-нота V дерева, м3 м, м3/га
1 Гербщид 3975 1554 15,2 14,4 9,2 5,2 28,2 1а 0,7 0,150 249
2 Мщдобриво 3907 1663 15,2 14,4 9,2 5,2 30,1 1а 0,8 0,140 232
3 Герб.+мш-доб. 4125 1354 15,5 14,3 9,3 4,9 25,5 1а 0,7 0,145 195
4 Контроль 3857 1481 16,6 14,6 9,5 5,1 32,2 1а 0,9 0,170 251
По дослвду 4 тис. шт./га 3965 1518 15,8 14,4 9,4 5,1 29,9 1а 0,8 0,153 231
5 Гербщид 2375 1112 18,3 14,6 9,3 5,3 29,2 1а 0,8 0,205 228
6 Мщдобриво 2627 1346 17,9 14,6 8,6 6,0 33,9 1а 0,9 0,196 264
7 Герб.+мш-доб. 2239 1226 17,9 14,1 8,1 6,0 30,7 1а 0,8 0,191 233
8 Контроль 2505 1273 17,9 14,5 8,6 5,8 32,1 1а 0,8 0,196 249
По дослвду 2 тис. шт./га 2436 1238 18,0 14,4 8,7 5,8 31,4 1а 0,8 0,201 248
9 Гербщид 1337 804 21,5 14,9 8,1 6,8 29,2 1а 0,8 0,288 231
10 Мщдобриво 1157 707 21,8 14,7 7,7 7,0 26,4 1а 0,7 0,293 207
11 Герб.+мш-доб. 1098 748 21,6 14,4 7,7 6,7 27,4 1а 0,7 0,283 212
12 Контроль 1581 1050 20,1 13,9 7,7 6,2 33,4 1а 0,9 0,239 251
По дослвду 1 тис. шт./га 1293 823 21,2 14,5 7,8 6,6 29,0 1а 0,8 0,273 225
Контроль (загаль-ний) 10000 2640 14,4 15,2 10,2 5,1 43,1 1а 1,1 0,133 350
Насадження, як формуються на рiзних за густотою варiантах, рiзнять-ся за вшма показниками, крiм повноти, висоти ^ вiдповiдно, бонiтету. 1з збшьшенням густоти закономiрно зменшуеться об'ем стовбура середнього дерева, дiаметр, протяжнiсть крон та збшьшуеться висота початку живо! кро-ни. Рiзниця в запасах на варiантах незначна, вона не перевищуе 10 %. Порiв-нюючи варiанти за густотою зi стандартним контролем, бачимо, що об'ем стовбура на контролi найменший i стосовно до початкового варiанту з 1000 дерев на гектарi становить 49 %.
Загальний вiдсоток у запас дерев з дiаметром бiльше 16 см, тобто коли починаеться вихщ середшх дiлових круглих лiсоматерiалiв у насадженнях з густотою 1000 шт./га, становить 96 %, з густотою 2000 шт./га - 86 %, 4000 шт./га -70 % i контролю - 58 %. Крупнi дiловi круглi лiсоматерiали е лише у варiантах з густотою 2000 i 1000 шт./га i за запасом становлять 2 i 5 % вiдповiдно.
Для комплексно! оцшки лiсових культур рiзноi густоти та вiку одше! таксацшно! характеристики насаджень недостатньо. Тому вщповщно до програми та методики робгг [3-5] при проведеннi перелiку в культурах визна-чалися клас росту за Крафтом, категорiя санiтарного стану та категорiя тех-нiчноi придатност (дiловi, напiвдiловi та дров'янi стовбури) для кожного дерева зокрема на вшх дослщних дiлянках.
Табл. 3. Розподт дерев сони звичайно'1 за класами Крафта в досльдних _культурах базового досл1ду №1_
№ секци К-сть дерев, шт./га К-сть дерев за класами росту, % Частка дерев I 1 II клашв Крафта Ыдекс саттарного стану
I II III VI
1 1554 22,8 41,9 27,3 8,0 64,7 1,21
2 1663 20,3 49,0 26,6 4,1 69,3 1,33
3 1354 20,7 44,9 28,1 6,3 65,6 2,11
4 1481 29,7 46,1 18,4 5,8 75,8 1,27
5 1112 32,1 41,1 24,2 2,6 73,2 1,22
6 1346 36,5 34,0 25,1 4,4 70,5 1,34
7 1226 30,9 41,0 22,3 5,8 71,9 1,33
8 1273 32,3 39,6 24,1 4,0 72,0 1,28
9 804 40,6 38,2 18,4 2,9 78,7 1,41
10 707 48,7 32,1 16,1 3,1 80,8 1,29
11 748 45,6 33,8 19,2 1,4 79,4 1,34
12 1050 45,6 27,4 21,9 5,2 73,0 1,37
Контроль 2640 14,3 39,8 33,6 12,3 54,1 1,64
Вивчення структури насаджень за класами Крафта показало, що в уЫх випадках частка дерев вищих клаЫв завжди бшьша у рщших культурах. Ця особливють розподшу дерев за класами росту чггко проявляеться в дослщних культурах. У базовому дослщ №1 (табл. 3) вщсоток дерев I класу Крафта у секщях з початковою густотою в 4000 шт./га, секци 1-4, в середньому становить 23,4 % (вщ 20,3 до 29,7 %). При початковш густотi у 2000 шт./га, секци 5-8, середне значення цього показника дорiвнюе 32,9 % (вщ 30,9 до 36,5 %). На секцiях 9-12, з плановою початковою густотою 1000 шт./га дерева I класу
Крафта становлять 45,1 % (вщ 40,6 до 48,7). Паралельно вщбуваеться змен-шення частки дерев II III i IV класiв Крафта у насадженш. Так, 3i зниженням початково! густоти культур вщ 4000 до 1000 шт./га участь дерев II класу Крафта в базовому дослщ №1 знижуеться в середньому вщ 45,5 % до 32,9 %, дерев III класу - вщ 25,1 % до 18,9 % i VI класу - вщ 6,0 % до 3,1 %. Частка дерев майбутнього, а це дерева I та II клашв росту, в загальному i3 зменшен-ням густоти зростае. 1хня участь на секщях зi стартовою густотою 4000 шт./га перебувае в межах 64,7-75,8 %, з 2000 шт./га - 70,5-73,2 % i з 1000 шт./га -73,0-80,8 % в середньому 68,9 %, 71,9 % i 78,0 % вщповщно. На контрольному варiантi структура деревостану за класами Крафта ютотно вiдрiзняеться вiд дослiдних секцiй. А саме, тут найменша частка в насадженш дерев I класу (14,3 %) i найбiльша III i VI клаЫв (33,6 i 12,3 %). Дерева майбутнього становлять у насаджеш 54,1 %.
Згiдно з шдексом санiтарного стану, який не перевищуе 1,5, культури на 11 секщях дослщу здоровi. Ослабленi насадження на секци №3 та контроль Попршення саштарного стану культур на 3 секци, яке проявилося у час-тковому зрщженш хво!, спричинив локальний низовий пожар. На контролi, причиною е наявнiсть значно! кiлькостi дерев III та VI клаЫв росту (45,9 %), частина яких мають досить ажурну крону.
Величина протяжност крон у насадженнях е опосередкованим показ-ником швидкост його змикання i вiдповiдно густоти. Чим ^CTrni культури, тим швидше вiдбуваеться процес змикання i штенсившше iде очищення вiд сучкiв, збшьшуеться висота початку крони та як наслщок зменшуеться !! про-тяжшсть, як в абсолютних, так i у вiдносних показниках (L/H). У базовому дослщ №1 мiж загальною густотою культур та протяжнiстю крон юнуе пряма пропорцiйна залежшсть. На секцiях дослiду з початковою густотою в 4000 шт./га протяжшсть крони в середньому 5,1 м i вона займае 35,3 % вщ за-гально! висоти дерева, на секщях з початковою густотою 2000 шт./га протяжшсть 5,8 м та 42,3 % вщ висоти, у культурах з початковою густотою 1000 шт./га 6,6 м та 46,1 % вщповщно (табл. 4). Довжина крони е показником величини асимшяцшного апарату дерева, вщ якого залежить швидюсть росту. !снуе пряма пропорцшна залежшсть мiж середшми значеннями протяж-ностi крони та середшми дiаметрами на секщях базового до^ду № 1.
Структура протяжност крон на секцiях iз рiзною густотою виразно демонструеться графжами висот, якi побудованi для кожно! секци та контролю зокрема. Залежшсть мiж дiаметром та висотою описувалася логарифмiч-ним рiвнянням виду Y=a ln(x)+b, що вважаеться найбшьш придатним для цих цiлей у молодих та середньовжових культурах [6], де Y - висота дерева або початку крони в м; x - дiаметр дерева с см; a та b - коефщенти.
Оскiльки iстотно! рiзницi мiж висотами, початком крiплення крон та протяжшстю крон у секщях до^ду з однаковою густотою виявлено не було, то шсля об'еднання результатiв обмiрiв у них, будувалися спiльнi графiки для варiантiв, як мали однакову планову початкову густоту 4000, 2000, 1000 шт./га та контроль - 10000 шт./га (див. рис.).
Табл. 4. Протяжшсть крон i вiдносна висота в культурах сосни звичайно'1 з
рiзною густотою у базовом у дослШ №1
№ секци Заг. к-сть дерев, шт./га Б 1,3, см Ь/И, % И/Б, %
1 1554 15,2 36,1 94,7
2 1663 15,2 36,1 94,7
3 1354 15,5 34,3 92,3
4 1481 16,6 34,9 88,0
5 1112 18,3 36,3 79,8
6 1346 17,9 41,1 81,6
7 1226 17,9 42,6 78,8
8 1273 17,9 40,0 81,0
9 804 21,5 45,6 69,3
10 707 21,8 47,6 67,4
11 748 21,6 46,5 66,7
12 1050 20,1 44,6 69,2
Контроль 2640 14,4 33,6 105,6
Логарифмiчнi крив^ що апроксимують залежнiсть загально! висоти дерева та початку крони вщ дiаметра демонструють наявнiсть рiзницi мiж рiзними за густотою варiантами за згаданими показниками. Мiж дiаметрами i висотою юнують середнi i тiснi кореляцiйнi зв'язки - коефщент детермшацп 0,6-0,9. Необхщно зазначити, що ця рiзниця на уЫх варiантах властива для дерев як малих, так i великих дiаметрiв. Тобто рiзниця у висот дерев одного дiаметра, якi ростуть у рiзних за густотою варiантах, однакова.
Н з.(4000 шт./га) -Н п.кр.(4000 шт./га) Н з.(2000 шт./га)
--Н п.к.(2000 шт./га) - - Н з.( 1000 шт./га) - - - Н п.к.( 1000 шт./га)
™ Н з.(Контр.) — - Н.п.к.(Контр.)
18 16 14
3 12
её
ё ю
о К
И 8
б 4
5.0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 35,0
Д1аметр, см
Рис. Графк висот та nротяжностi крон на варiантах з однаковою початковою плановою густотою на базовому дослШ №1
Результати обстежень свщчать, що вже у молодих, 30^чних чистих культурах сосни з рiзною густотою вщбуваеться своерщне формування на-саджень, яке вщображаеться у таксацшних показниках, розподш дерев за класами Крафта та протяжност крон.
Л1тература
1. Шинкаренко 1.Б., Дзедзюля А.А. Оптимизация режимов густоты при целевом выращивании сосновых культур (Обзорная информация/ ЦБНТИ Гослесхоза СССР). - М., 1983, № 3. - 40 с.
2. Разработать комплекс мероприятий, технологию и рекомендации по ускоренному выращиванию древесины хвойных пород в лесах плантационного типа вблизи индустриальных центров - крупных потребителей древесины: Отчет НИР (промежуточный)/ УкрНИИЛ-ХА; № ГР 76063228. - Харьков, 1977. - 242 с.
3. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Изд-во сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1963. - 399 с.
4. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР (Методические указания). - Харьков, 1987. - 20 с.
5. Санггарш правила в люах Укра!ни. Затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 27 липня 1995 р. № 555// Еколопя 1 закон. Еколопчне законодавство Укра!ни. -Ки!в, 1997. - Кн. 1. - С. 553.
6. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
УДК 630*52:630*176 Acnip. О.В. Токарева1 - Нацюнальний аграрный ун-т
ЗНАЧЕННЯ ПРИМ1СЬКИХ Л1С1В СВ1ТУ ТА УКРА1НИ В КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Розкрито роль примюьких лiсiв CBiTy в контекст сталого розвитку. Визначено основы прюритети та цш ведення люового господарства у примюьких люах. Запро-поновано принципи ведення люового господарства у люах рекреацшного призначення.
Ключов1 слова: люи рекреацiйного призначення, примюью лiси, сталий розвиток.
Doctorate O.V. Tokareva - National agriculture University Value of suburban forests in a context of sustainable development.
There is considers a role of suburban forests in a context of sustainable development iv the article. The basic directions and the purposes of forestry in suburban forests are determined. Principles of forestry management in forests of recreational assignment are offered.
Keywords: forests of recreational assignment, suburban forests, sustainable development.
Головне питання сьогодення полягае в усвщомлент проблем навко-лишнього середовища та визначення оптимальних шлях1в 1х розв'язання. Центральною ланкою у виршенш еколопчних проблем мют можуть бути тшьки примюью люи. Лише вони серед ушх природних комплекЫв е вирь шальним фактором захисту та стабшзацн мюького середовища.
На сьогодт значення примюьких лшв св1ту набувае нового змюту. Це викликае переосмислення стратеги ведення люового господарства в них вщ-повщно до вимог сучасность Актуальнють зазначеного питання також обу-мовлена невизначенютю стратепчних цшей, принцишв та системи ведення люового господарства примюьких лю1в Укра1ни. Тому юнуе нагальна потреба у виршенш основних питань, як пов'язат з особливостями ведення люового господарства у примюьких люах.
1 Наук. кер1вник: доц. С.В. З1бцев. 03041 м. Кшв, вул. Генерала Родимцева, 19, корп. 1, оф. 91 НН1 Л1СПГ НАУ (Навчально-науковий шститут лсового i садово-паркового господарства Нацюнального аграрного ушверситету). Тел.: (044) 267-82-82; факс: (044) 267-85-28. E-mail: forestry-chair@twin.nauu.kiev.ua; terentev@nauu.kiev.ua.
