CC BY
21
11. Филатова О.В. Влияние экологических и наследственных факторов на формирование побегов сосны в культурах Южной Лесостепи УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / О.В. Филатова. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1984. - 25 с.
12. Шлапак В.П. Особливосп визначення ступеня пошкодження Viscum album L. деревних насаджень в юторичнш частиш дендропарку "Софивка" / В.П. Шлапак, Г.1. Музика, В.Ф. Собченко, В.А. Вгтенко, Л.1. Марно, О.П. Тисячний // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 8-14.
13. Barbu C. Impact of mistletoe attack (Viscum album ssp. abietis) on the radial growth of silver fir. A case study in North of Eastern Carpathians. / C. Barbu // Annals of Forest Research. -2009. - No 52. - Р. 89-96.
14. Catal Y. Effect of Pine mistletoe on radial growth of Crimean pine / Y. Catal, S. Carus // Journal of Environmental Biology. - 2011. - Vol. 32. - Р. 263-270.
15. Dobbertin M. Pine mistletoe (Viscum album ssp. austriacum) contributes to Scots pine (Pinus sylvestris L.) mortality in the Rhone valley of Switzerland / M. Dobbertin, A. Rigling // Forest Pathology. - 2006. - Vol. 36. - Р. 309-322.
16. Influence of European mistletoe on tree growth. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.dendrochronology-lt.com/mistletoe.html.
17. Schweingruber F.H. Tree Rings and Environment. Dendroecology / F.H. Schweingruber. -Birmensdorf : Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research, 1996. - 609 p.
18. Stokes M.A. An Introduction to Tree-Ring Dating / M.A. Stokes, L.S. Terah. - Tucson, Arizona : The University of Arizona, 1996. - 73 р.
Рыбалка И.А., Вергелес Ю.И., Коваль И.М. Влияние омелы белой (Viscum album L.) на динамику радиального прироста клёна серебристого (Acer saccharinum L.) в Лесостепной зоне Украины
Исследовано влияние омелы белой (Viscum album L.) на радиальный прирост клена серебристого (Acer saccharinum L.) в Лесостепной зоне Украины. Установлено, что у листопадных видов деревьев, к которым относится клен серебристый, при увеличении количества кустов омелы возрастает показатель радиального прироста древесины. Показано, что пораженные растением-полупаразитом деревья становятся более чувствительными к воздействию внешних факторов окружающей среды.
Ключевые слова: омела белая, клён серебристый, насаждения, радиальный прирост древесины, изменения климата.
RybalkaI.O., Vergeles Yu.I., KovalI.M. Effect of White Mistletoe (Viscum album L.) on dynamics of radial increment of silver maple (Acer saccharinum L.) in the Forest-Steppe zone of Ukraine
Effect of White Mistletoe (Viscum album L.) on radial growth of silver maple (Acer saccharinum L.) was studied in the Forest-steppe natural zone of Ukraine. It was found, that for deciduous tree species like Silver Maple, increase the number of mistletoe bushes brings to increase of radial increment. Trees affected by such hemi-parasite plant become more susceptible to environmental stressors.
Keywords: White Mistletoe, Silver Maple, urban tree stands, radial increment, climate change.
УДК 630*450 Наук. ствроб. О.В. Струтинський -
Полтький фШал УкрНДШГА
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ
Проаналiзовано результати дослщжень таксацшних показнигав i саштарного стану люових культур на землях, порушених внаслщок видобутку корисних копалин вщкритим способом. Дослщжено лiсовi культури ялини европейсько!, дуба зви-чайного та змшаш сосново-вiльховi культури, що знаходяться на колишнш терито-ри Стрижiвського буро-вугшьного розрiзу.
Ключовi слова: рекультиващя, санiтарний стан, таксацiйнi показники, лiсовi культури, порушенi землi.
Вступ. З кожним роком руйшвний вплив людини на довкшля стае де-дал1 сильшшим: продовжуеться освоення нових територш, розширюеться та поглиблюеться природокористування. Розвиток прничодобувно^ будiвельноï i паливноï промисловостi в Украïнi призвiв до утворення значних площ неп-родуктивних земель у виглядi кар'ерiв, вiдвалiв, торфорозробок та iнших. На-явнють на територiï Украïни значноï площi техногенно порушених земель обумовлюе потребу виршення проблем щодо ïх бiогеоценотичноï реабшгга-uiï i, насамперед, до вщновлення рослинного покриву на цих землях, що дасть змогу нейтралiзувати дiю негативних чинникiв промислового вироб-ництва та полiпшити стан довкшля.
Ще починаючи зi 60-х роюв в Украïнi проводять залiснення порушених земель. Одш з найстарших в Украïнi лiсових культур, створених на вщ-валах розкривних порщ, знаходяться в Житомирськiй областi на колишшх землях Стрижiвського буровугiльного розрiзу. Дослiдження стану створених тут культур мае велике значення у вивченш позитивного досвщу бiологiчноï (лiсовоï) рекультивацп порушених земель.
На фонi рiзких змiн екологiчних умов особливоï уваги заслуговуе роз-роблення нових нормативних докуменлв щодо проведення лiсовоï рекультивацп порушених земель та вщповщних лiсiвничих заходiв у лiсах на рекуль-тивованих землях. Це дасть змогу тдвищити потенцiйнi екологiчнi можли-востi лiсiв i, як наслщок, - вирощування високопродуктивних деревостанiв.
Об'екти i методика досл1джень. Для дослщження стану штучних ль сових фiтоценозiв на рекультивованих землях, порушених внаслщок видо-бутку корисних копалин вщкритим способом, вiдiбрано виробничi i дослщш лiсовi насадження на площах колишнього Стрижiвського буровугiльного роз-рiзу (зараз це Коростишiвське лiсництво ДП "Коростишiвське ЛГ").
Вiдповiдно до загальноприйнятих методик, для вивчення лiсiвничо-таксацiйних характеристик було проведене маршрутне обстеження та закла-дання пробних площ [1], з врахуванням стандарту - ГОСТ 16128-70 "Площади пробные лесоустроительные. Методика закладки" [2]. Шсля закладання пробних площ проводили ïх прив'язку до системи географiчних координат за допомогою GPS приймача (для полегшення ïï розшуку в майбутньому). Для отримання загальноï таксацiйноï характеристики насаджень тд час закладки нових об'екпв використовували традицiйний у лiсовiй таксацп спосiб. Також на пробнiй площi визначали категорiю стану дерев, для чого використо-вуеться шкала визначення стану дерев зпдно зi "Саштарними правилами в ль сах Украши" [3].
Матерiали польових дослiджень обробляли методами варiацiйноï статистики [4], за допомогою прикладних комп'ютерних програм Microsoft Excel, Statistica 6.0.
Результати дослвджень та ïx ана. ib. Основна маса залiснених порушених земель Коростишiвського лiсництва ДП "Коростишiвське ЛМГ" розта-шована в 42 кварталi (250 га), в 44 кварталi (22 га) та в 38 кварталi (6,3 га). За господарським призначенням вони розподшеш на 76 таксацшних видiлiв.
Залюжння пopyшeниx зeмeль пpиpoдним шляxoм вiдбyвaeтьcя дyжe ж>-вiльнo i в peзyльтaтi цьoгo фopмyютьcя нacaджeння з матоцшних дepeвниx ж>-piд. Тpидцятиpiчнe пpиpoднe нacaджeння y 1 видiлi 44 кв. на плoщi 1,б га, щo викoнye фyнкцiï yзлiccя вздoвж вpiзнoï тpaншeï y типi люу С3ГДС мае cклaд 3Оc2Bpб2Cз1Акб1Бп1Тк, pocre за II бoнiтeтoм, мае тавоту 0,б та зaпac 100 м3/га. Пoдiбнe caмoзapocтaння вiдвaлiв мaлoцiнними дepeвними пopoдaми cпocтepiгaerьcя y 27, 42 i 45 видiлax 42 квapтaлy. Склад нacaджeнь 4Оc2Бп2Cз2Bpб, 5Оc3Бп1Cз1Bpвш, 4Оc2Бп2Cз2Bpвш вiдпoвiднo, oднaкoвi з пoпepeднiм шв^та, бoнiтeт та близью зaпacи. На частку м'якoлиcтяниx пopiд, зoкpeмa orara, пpипaдae пoнaд 80 % зaпacy. У вигл_вд пooдинoкиx дepeв вepби бiлoï вiдбyлocя пpиpoднe зaлicнeння пiвдeннoгo cxилy кpyтизнoю 25 % y 1 видь лi 42 квapтaлy бiля oзepa на плoщi 4,2 га (вишта 8 м, дiaмeтp 8 cм, вiк 25 po^).
Оcкiльки нacaджeння пpиpoднoгo пoxoджeння на пopyшeниx зeмляx займають нeзнaчнi плoщi i е близькими за таюзацшними пoкaзникaми, ми зу-пинилиcя на дeтaльнiшoмy aнaлiзi лишe лicoвиx кулк^ (табл. 1). Плoщa кyльтyp отши звичaйнoï cтaнoвить 171 га. Ц oбyмoвлeнo плacтичнicтю та yнiвepcaльнicтю caмoï дepeвнoï пopoди i тим, щo на пoчaткoвoмy eтaпi залю-тення пopyшeниx зeмeль aльтepнaтиви cocнi œ бyлo.
Дpyгoю дepeвнoю пopoдoю за плoщeю е вiльxa чopнa, кyльтypи якoï займають 20,8 га. У виглядi eкcпepимeнтy вoнa впpoвaджyвaлacя в кyльтypи, як пopoдa-aзoтфiкcaтop. Meтoю eкcпepимeнтy бyлo збaгaчeння poзкpивниx rpyнтiв вщватв кopeнeдocтyпними cпoлyкaми aзoтy, ocкiльки caмe цьoгo eлeмeнтy мiнepaльнoгo живлeння pocлинaм бpaкye на пopyшeниx зeмляx.
Табл. 1. nopodHuü склад mcoeux насаджень на рекультuвoвaнux землях
Кoрoстuшiвськoгo тсництва
Дepeвнa п^да Плoщa лicoвиx кyльтyp, га Частка, %
Cocna звичайна 171 75,9
Biльxa 4opna 20,8 9,2
Cocna Банюа 15,2 б,7
Бiлa aкaцiя 12,3 5,5
Ялина eвpoпeйcькa 4,3 1,9
Бepeзa пoвиcлa 1,б 0,7
Загальна плoщa кyльтyp, га 225,2 100
Cocra Банюза була виcaджeнa в пepшi poки зaлicнeння вiдвaлiв poз-кpивниx пopiд (1971-1972 pp.) як пopoдa-пioнep. Зapaз ïï yчacть в нacaджeн-няx як гoлoвнoï пopoди cтaнoвить 15,2 га. Однак y нacaджeнняx вoнa
дyжe нecтiйкa дo cнiгoлaмiв i вiтpoвaлiв. Бaгaтopяднi кyлicи i чиcтi нacaджeн-ня на cьoгoднi aбo випали, aбo пepeбyвaють y пoгaнoмy cтaнi i пoтpeбyють peкoнcтpyкцiï. Кyльтypи бiлoï акацп cтвopювaли пepeвaжнo на нeбeзпeчниx в epoзiйнoмy плaнi дiлянкax, cxилax 6op™ вiдвaлiв та кap'epiв i займають 12,3 га. Ялину eвpoпeйcькy бyлo виcaджeнo на вepшинi poзpiвнянoгo вщвалу на плoщax y двox вapiaнтax з нaнeceнням i бeз на^тення шapy poдючoгo rpyнтy на poзкpивнi rpyнти. Зapaз цi кyльтypи пepeбyвaють y дoбpoмy cтaнi i займають 4,3 га. Кульки бepeзи пoвиcлoï тpaпляютьcя y 31 i 5б видiлax 42 квapтaлy зaгaльнoю плoщeю 0,9 га. У тaкcaцiйнoмy oпиci вoни дoдaткoвo
охарактеризованi як мальовничi дiлянки. В iнших випадках породу вводили в культури поодинокими рядами i вона трапляеться як самошв. Окрiм згаданих деревних порщ, на рекультивованих землях на незначнш площi було створено дослщш культури дуба звичайного. Як порода-азотонакопичувач в склад культур впроваджували акащю жовту, з'явився самосiв осики, клешв ясене-листого, гостролистого та цукрового, рiзних видiв верб та ш.
До складу пiдлiску в культурах входять бузина чорна, бузина червона, крушина ламка, акацп жовта та бша, таволга середня, горбина звичайна та черемха звичайна. Варто зазначити, що на порушених вщкритим видобутком бурого вугшля i рекультивованих тд лiс землях майже 93 % штучно створе-них люових насаджень зростае за I i вищим класами бонiтету (табл. 2). Це можна пояснити використанням у насадженнях рослин-азотфiксаторiв (вшь-хи чорно!, акацп жовто!, люпину багаторiчного) i високою агротехнiкою створення та вирощування культур у першi роки.
Табл. 2. Розподт лгсових культур за класами боштету на рекультивованих
землях Коростишгвського .йспицтва
Клас боштету Площа лгсових культур, га Частка, %
Ic 7,5 3,3
тЬ 47,2 21,0
97,7 43,4
I 56,9 25,3
II 15,9 7,1
Загальна площа культур, га 225,2 100
Особливу увагу потрiбно звернути на визначення типу люорослинних умов i типу лiсу на рекультивованих землях. На залюнених порушених землях люовпорядкуванням видiлено 4 типи люу В1ДС (сухий дубовий субiр), В2ДС (свiжий дубовий субiр), С2ГДС (свiжа грабово-дубова судiброва) та С3ГДС (волога грабово-дубова судiброва). За матерiалами люовпорядкування, на рекультивованих землях Коростишiвського лiсництва переважають свiжi та во-логi грабово-дубовi судiброви, частка яких становить бiльше 98 % (табл. 3).
Табл. 3. Розподт насаджень за типами лгсу на рекультивованих землях
Короспишивського тсництва
Тип люу Площа люових культур, га Частка, %
В1ДС 1 0,4
В,ДС 3 1,3
С2ГДС 161,8 71,8
С3ГДС 59,4 26,4
Загальна площа культур, га 225,2 100
На сьогодш (минуло 30-40 роюв тсля залюення порушених терито-рiй) можна говорити лише про потенцшну родючють розкривних Грунпв, або ж про формування певного типу лiсорослинних умов на окремих розкривних прських породах за визначений перюд, пiд насадженнями рiзного складу.
У кв. 42 Коростишiвського лiсництва ДП "Коростишiвське ЛМГ" було закладено i дослiджено три пробш площi:
1) ПП 4K (видш 14, пгоща 4,1 га). Хapaктepиcтикa нacaджeння за татеа-цiйним oпиcoм: cклaд 4Ялe3Cз2Bлч1Бп, вж 33 poки, виcoтa 12 м, да-aMexp 18 cm, бoнiтeт 3, ТЛУ С2ГДС, пoвнoтa 0,78, зaпac 179 м3/га. Poзмip ПП - 81x9 м. Ялина pocre в o^ei^x 3-x pядax.
2) ПП 5K (видш 21, пгоща видшу 8 га). Хapaктepиcтикa нacaджeння за так-caцiйним oпиcoм: жид 7Cз2Bлч1Бп, вiк 31 piк, вишта 1б м, дiaмeтp 18 cm, бoнiтeт 1Б, ТЛУ С3ГДС, шв^та 0,7, зaпac 200 м3/га. CxeMa змь шування бpCз2pBлч. Poзмip ПП - 50x25,5 м.
3) ПП 6k (видш 12) Пpoбнa пгоща poзбитa на 3 ceкцiï, o^^rn пpи crao-peннi кyльтyp на o^eMrn дiлянцi внocили люпин бaгaтopiчний: 1 тек-цiя - 50x 11,5 м (люпин внocили), 2 ceкцiя - 50x10 м (люпин ж внocили, ane вiдбyлocь caмoзaciювaння з cyciдньoï 1-ï ceкцiï), 3 гекщя - 30x15 м (люпин ж внocили). Дуб pode в o^eM^x б-ти pядax.
Peзyльтaти пpoвeдeниx пepeлiкiв дepeв на дaниx пpoбниx плoщax (за дiaмeтpoм i виштою з визнaчeнням кaтeгopiï caнiтapнoгo стану, Rnacy pocтy за Kpaфтoм та кaтeгopiï тoвapнocтi) нaвeдeнo y табл. 4-9.
Poзпoдiл дepeв за кaтeгopiями caнiтapнoгo cтaнy та iндeкc стану (табл. 4) дае змoгy зpoбити такий виcнoвoк: нacaджeння ялини eвpoпeйcькoï виявилocь здopoвим (iндeкc cтaнy - 1,5), кшькють дepeв пepшoï кaтeгopiï ca-нiтapнoгo cтaнy cтaнoвить б0,3 %, а вcиxaючi та cyxi дepeвa на пpoбнiй плoщi взагат вiдcyтнi. Kiлькicть дepeв 1 -га та 2-ш клaciв Kpaфтa ст^^влять 70,7 % вiд зaгaльнoï юль^ст^ Щoдo тexнiчнoï пpидaтнocтi, тo частка дiлoвиx дepeв на пpoбнiй плoщi cтaнoвить 77,б %, а дpoв'яниx - вcьoгo 5,2 %. Отжe, культу-pи ялини eвpoпeйcькoï на ^й Hac пepeбyвaють y пpeкpacнoмy cтaнi, пpo щo тaкoж cвiдчить нaявнicть вeликoï кiлькocтi caмociвy ялини œ тiльки на ^o6-нш плoщi, a i в cyc^mx кyльтypax cocни звичaйнoï. Bapтo зазначити, щo кyльтypи ялини були CTbopem на poзpiвнянoмy вiдвaлi з нaнeceнням шapy po-дючoгo rpyнтy на poзкpивнi rpyнти.
Табл. 4. Таксацшт noказники i стан 38рчних культур ялини eepone^hrnï на
nрoбнiй nлoщi 4К Кoрoсmuшiвськoгo тсництва
Тaкcaцiйni пoкaзnики
кiлькicть дe-peв, шт./га cepe^Ë д-aMeipaM, cm cepeдня ви-coraм, m cyMa плющ пeperиny cтовбypiв, М2/га oб'eм cepeдньo-гo cтoвбypa, м3 запа^ м3/га
79б 22,2 21,9 32,8 0,374 297
Poзпoдiл дepeв за кaтeгopiями caniтapnoгo стану, %
I II III IV V VI Iндeкc стану
б0,3 29,3 10,3 - - - 1,5
Poзпoдiл дepeв за клacaми Kpaфтa, %
I II III IV V VI I i II кл.
3б,2 34,5 20,7 8,б - - 70,7
Poзпoдiл дepeв за кaтeгopiями тoвapnocтi, %
I II III B^oro
77,б 17,2 5,2 100
^афж зaлeжнocтi мiж дiaмeтpoм та виштою дepeв на ПП 4К пpeд-cтaвлeнo на pиc. 1. Дocить чiткo виднo, щo кopeляцiйний зв'язoк мiж цими
показниками виявився тюним - величина достовiрностi апроксимаци (Я2) до-рiвнюе 0,88. Результати перелжу дерев у культурах дуба звичайного на ПП 6К (табл. 5) дають змогу нам зробити деяк висновки: таксацiйнi показники на секци 1 (вносили люпин шд час створення культур) виявились найвищи-ми, порiвняно з iншими секщями.
I Д1аметр,
Рис. 1. Графж залежностi мiж дiаметром та висотою дерев на ПП 4К
Визначення Б-критерда Фшера тдтверджуе, що рiзниця за дiаметра-ми стовбур iв мiж секцiями № 1 та № 2 суттева (Рф—46,99»Ео.95—3, 89), Р—9,9210-11. Якщо порiвняти секци № 1 та № 3, то також спостер^аеться дос-товiрна рiзниця за дiаметрами стовбурiв (Еф—66,28>>Е095—3,89), Р—7,7710-14. Мiж секцiями № 2 та № 3 за дiаметрами суттево! рiзницi немае, що шдтвер-джуеться результатами однофакторного дисперсшного аналiзу (Бф — 4,81 > Б0.95 — 3,88), Р—0,02949.
За показниками висоти дерев секцiя № 1 також ютотно вiдрiзняеться вiд секцiй № 2 i № 3: (Еф—15,84>>р0.95—4,11), Р—0,000319; (Бф — 14,97 >> Б0.95 — 4,11), Р—0,000427 вщповщно. Результати однофакторного дисперсiйного анашзу свiдчать про те, що достовiрноl рiзницi за показниками висоти дерев мiж секцiями № 2 та № 3 немае. Хоча за показниками плошд перетину i запасу секщя № 2 пом^но переважае секцiю № 3 (табл. 5).
Табл. 5. Таксацшт показники культур дуба звичайного на пробнш плош^ 6К
№ секци
Кшьшсть дерев, шт./га
Середтй д1аметр, см
Середня висота, м
Сума площ перетину стов^ бур1в, м2/га
Об'ем се-реднього 3 стовбурам, м3
Запас,
м3/га
1391
183
19 0
282
0.188
261
2200
12 2
1530
20,2
0,070
155
2067
12,5
15,69
15,2
0,056
115
Розподш дерев за класами Крафта на пробнш площi 6К (табл. 6) вка-зуе на те, що на № 1 секци частка дерев I i II клаЫв найбшьша, i становить 50,1 % вщ загально! кiлькостi, а найменша частка виявлена на секци № 2-28,2 %, що свщчить про вщставання в ростi дерев на секщях 2 i 3.
Табл. 6. Розподт дерев за класами Крафта культур дуба звичайного _на пробнш плошi 6К_
№ секци Частка дерев за класами росту, % Частка дерев I 1 II клашв
I II III IV V
1 13,8 36,3 22,5 10,0 17,6 50,1
2 7,3 20,9 25,5 26,4 20,0 28,2
3 7,5 23,7 19,4 33,3 16,1 31,2
Розподш дерев за категс^ями санiтарного стану культур дуба (табл. 7) дае змогу зробити висновок про те, що на всiх секцiях пробно! площi саштар-ний стан сильно ослаблений (шдекс стану коливаеться вiд 2,6 до 3,3). На секцп № 1 стан насадження найкращий (iндекс стану 2,6), а частка здорових дерев найбiльша (27,5 %), порiвняно з iншими секщями, що пiдтверджуеться результатами однофакторного дисперсшного аналiзу: рiзниця мiж секщями № 1 i № 2 iстотна (Гф=7,592>>Г0.95=3,89), Р=0,00644; а мiж секцiями № 1 i № 3 рiзниця не суттева (Гф=4,62>Г095=3,89), Р=0,033. Найгiрший стан спосте-ршаеться на секцп № 2 (шдекс стану = 3,3, частка здорових дерев = 10 %).
Табл. 7. Розподт дерев за категорiями саштарного стану культур дуба
на пробнш п. кшй 6К
№ секцп Частка дерев за катего р1ями стану, % 1ндекс стану
I II III IV V VI Всього
1 27,5 28,8 21,3 10,0 - 12,5 100 2,6
2 10,0 16,4 45,5 10,9 - 17,3 100 3,3
3 14,0 12,9 46,2 12,9 1,1 12,9 100 3,1
За техшчною придатшстю культури дуба звичайного на пробнш пло-щi 6К характеризуються низькими показниками (табл. 8). Частка дшових дерев коливаеться в межах вщ 3,6 до 7,5 %, а дров'яних - вщ 66,3 до 82,8 % на рiзних секщях. Найкращi цi показники спостершаються на секцп № 1, а найгiршi - на секцп № 3.
Табл. 8. Розподт дерев за категорiями товарности культур дуба звичайного
на пробнш п. кшй 6К
№ секцп Частка дерев за катего р1ями товарности %
I II III Всього
1 7,5 26,3 66,3 100
2 3,6 22,7 73,6 100
3 7,5 9,7 82,8 100
Узагальнюючи результати дослщжень культур дуба звичайного, пот-рiбно зазначити, що насадження на ПП 6К характеризуються низькими такса-цiйними показниками i санiтарним станом. На секцп № 1 щ показники вищ^ порiвняно з iншими секцiями, що пояснюеться впливом люпину багаторiчно-го, який вносили пiд час створення цих культур.
З метою вивчення впливу вшьхи чорно! на рют сосни звичайно! у змь шаних сосново-вiльхових культурах Коростишiвського лiсництва (кв. 42, вид. 12) у 1972 р. було закладено дослщ. Загальна площа дослiду 0,7 га. Дос-лiдна дiлянка складаеться з кшькох варiантiв змiшування порiд, де вшьху чорну одним чи двома рядами вводилась через 1, через 2 i через 3 ряди сосни i одного контролю (чиста культура сосни). На другш дослщнш дшянщ культури мають варiант змiшування сосни звичайно! з вшьхою чорною. Два ряди вiльхи вводили тсля 3-х рядiв сосни. Повнота обох дiлянок однакова - 0,7. Результати перетку дерев на цих пробних площах (отриманi в минулому ро-цi) ми порiвняли з таксацшними показниками культур сосни звичайно! на пробнш площi 5К (табл. 9).
Табл. 9. Таксацшш показники культур сосни звичайноЧ на пробных площах 1К, 2КI 5К
1Ш Вк, ро- юв Бош- тет Кшьюсть дерев, шт./га Середнш д1аметр, см Середня висота, м X площ перетину стовбу-р1в, м2/га Об'ем се-реднього стовбура, м3 Запас, м3/га
1К 36 II 1570 15,0 16,6 26,0 0,143 225
2К 36 Г 933 20,2 19,5 33,9 0,364 339
5К 36 !ь 988 19,1 21,0 32,8 0,354 350
За результатами однофакторного дисперсшного анатзу таксацiйних показникiв на дослщжених соснових культурах можна сказати, що iснуe ю-тотна рiзниця мiж пробними площами 1К i 2К за дiаметрами (Гф=184,62>>Г0.95=3,88), Р=2,55'10-32 i висотами дерев (Гф=29,34>>Г0.95=4,09), Р=3,34'10-6 1стотно! рiзницi за дiаметрами дерев мiж ПП 2К i 5К не виявлено (Гф=1,67<Г0.95=3,88), Р=0,1975, а за висотою достовiрна рiзниця спостерь гаегься (Еф=10,23>>Г0.95=4,12), Р=0,00293. Мiж пробними площами 1К i 5К наявна ютотна рiзниця як за дiаметром (Рф=212,20>>Г095=3,88), Р=3,4'10-36, так i за висотою (Гф=62,20>>Г0.95=4,13), Р=3,49'10-9 Результати однофакторного дисперсшного аналiзу свiдчать про безперечний позитивний вплив вшь-хи чорно! на рiст сосни звичайно!. Незважаючи на значно меншу кшьюсть дерев у змiшаних насадженнях, порiвняно з чистими культурами, запас дере-вини помiтно вищий. Найбiльший запас спостер^аеться на ПП 5К, не дивля-чись на майже однакову площу перетину, що пояснюеться бшьшою кшьюс-тю дерев на ПП 5К (988 шт./га). У варiантах змiшування з вiльхою сосна росте на клас бонiтету вище порiвняно з чистими сосновими культурами. Сама вшьха практично зупинила рют, всихае i випадае з насадження, створюючи хорошi умови для подальшого росту сосни.
Розподiл дерев на ПП 1К, ПП 2К i ПП 5К за класами Крафта (табл. 10) свщчить про те, що частка дерев I i II клашв в усiх випадках висока i стано-вить, вщповщно 70,7 %, 85,7 % i 75,4 %. Але у чистих культурах сосни ця частка найменша, порiвняно з мiшаними.
Табл. 10. Розподт дерев за класами Крафта культур сосни звичайноТ
на пробных площах
ПП Частка дерев за класами росту, % Частка дерев I [ II клаив
I II III IV V
1К 8,9 61,8 24,2 5,1 - 70,7
2К 11,6 74,1 10,7 3,6 - 85,7
5К 29,37 46,03 18,25 2,38 3,97 75,4
За саштарним станом сосновi культури на дослщжених пробних площах суттево вiдрiзняються мiж собою (табл. 11), що тдтверджуе однофак-торний дисперсiйний аналiз: мiж ПП 1К i 2К спостерiгаегься ютотна рiзниця на високому рiвнi вiрогiдностi (Рф=20,77>>Г095=3,88), Р=7,901'10-6 так само i мiж ПП 1К i 5К iснуе достовiрна рiзниця за показниками саштарного стану (Гф=20,402>>Г0.95=3,88), Р=9,25'10-6; суттево! рiзницi за цими показниками мiж ПП 2К i 5К не спостерiгаеться (Тф=0,013<Го.95=3,88), Р=0,910.
Табл. 11. Розподт дерев за категор1ями саттарного стану культур сосни звичайноХна пробних площаху Коростиш'шському льсництвь
ПП
Частка дерев за катего
III
>р1ями стану, %
IV
V
VI
Всього
1ндекс стану
1К
17.2
42,0
24.2
5.1
7.6
3.8
100
2.6
2К
31.3
49.1
17.0
0.9
100
1.9
5К
30.9
53.2
11.1
0.8
1.6
2.4
100
2.0
На ПП 1К насадження сильно ослаблене (1с = 2.6). на ПП 2К 1 5К - ос-лаблене (1с - 1.9 1 2.0). Отже. загальний саштарний стан змшаних насаджень виявився кращим. шж чистих соснових культур. що свщчить про 1х кращу життездатшсть 1 стшюсть. Графж залежност м1ж д1аметром та висотою дерев на ПП 1К. 2К 1 5К представлено на рис. 2. Досить чггко видно. що кореля-цшний зв'язок м1ж цими показниками виявився тюним - величина достов1р-ност апроксимацн (Я2) коливаеться вщ 0.804 до 0.89.
5 10 15 20 25 30 Рис. 2. Графьк залежност1 м1ж дьаметром та висотою дерев на ПП 1К, 2К Ь 5К
Дат графжа свщчать про те. що в р1зних за складом насадженнях у межах однакових д1аметр1в сосни 1х висоти м1ж вар1антами значно вщр1зня-ються. Середня р1зниця м1ж висотами у р1зних вар1антах становить близько трьох метр1в. Статистика ряд1в шдтверджуе ткну залежшсть м1ж д1аметром { висотою дерев у межах кожно! проби. Ампл1туда коливання мш1мальних { максимальних показниюв висоти { д1аметра м1ж вар1антами досл1ду також р1зш. У чистих культурах спостер1гаються найменш1 показники д1аметра { висоти. у змшаних культурах на ПП 5К сосна мае найвищ1 м1тмальт { макси-мальш показники. Висновки:
1. На рекультивованих дшянках можливо створювати стшш { продуктивт л1сов1 культури за умови дотримання технологи та всеб1чного анал1зу дослщжень з цього питання.
2. Основт люотаксацшт показники насаджень можуть значно вар1ювати нав1ть у межах одного видшу.
3. Виявлено достов1рний позитивний вплив вшьхи чорно!. люпину багато-р1чного та шших азотфшсуючих вид1в рослин на рют та стан соснових культур. Кращий рют сосни звичайно! в культурах з вшьхою чорною. по-р1вняно з чистими сосновими насадженнями. проявляеться на 5-й рш тс-ля садшня культур (завдяки накопиченню вшьхою азоту в фуни) { три-
I
II
вае до моменту випадшня вiльхи з насадження (до 30 роюв i бшьше), i
навпъ деякий час тсля цього.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. ГОСТ 16128-70. Пробные площади лесоустроительные. - М. : Изд-во стандартов, 1971. - 24 с.
3. Саштарш правила в люах Укра1ни. Затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 27 липня 1995 р., № 555 // Еколопя i закон. Еколопчне законодавство Укра1ни. -К., 1997, кн. 1. - 553 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Агропромиздат. - 1985. - 351 с.
Струтинский А.В. Лесоводственно-таксационная характеристика исскуственных лесных насаждений на рекультивированных землях
Проанализированы результаты исследований таксационных показателей и санитарного состояния лесных культур на землях, нарушенных в результате добычи полезных ископаемых открытым способом. Исследованы лесные культуры ели европейской, дуба обыкновенного и смешанные сосново-ольховые культуры, которые находятся на бывшей территории Стрижевского буроугольного разреза.
Ключевые слова: рекультивация, санитарное состояние, таксационные показатели, лесные культуры, нарушенные земли.
Strutinsky A. V. Forest taxation characteristics of artificial forest plants on recultivated lands
The results of studies of taxation indexes and sanitary condition of forest cultures on the broken lands as a result of opened mining have been analysed. The researched forest cultures of Рюеа abies, Quercus robur and mixed pine-aldern cultures are situated on former territory of Stryzhivka brown coal mining.
Keywords: recultivation, sanitary condition, taxation indexes, forest cultures, broken lands.
УДК 712 (477-25) Доц. О А. Суханова, канд. с.-г. наук; студ. О.Р. Куфлтська;
студ. К.В. Полiщук - НУ ôiopecypcie i природокористування
Украши, м. Kuïe
ОСОБЛИВОСТ1 РЕКОНСТРУКЦН ПАРКОВО1 ЧАСТИНИ НАУКОВОГО ЦЕНТРУ ЕКОМОН1ТОРИНГУ ТА Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ МЕГАПОЛ1СУ
Подано проектш пропозицп щодо реконструкцн частини територн парку "Фе-офашя" у Киевг Запропоновано pi3Hi прийоми оформлення д^нки; пвдбрано, обгрунтовано асортимент рослин та садово-парковi споруди й обладнання для благоустрою та озеленення зони головного входу.
Ключовг слова: декоративш насадження, парк-пам'ятка, альтанка, рабатка.
Виклад основного MaTepiary. 1з розвитком мют з'явилося та актуаль зувалося багато проблем, яю пов'язаш i3 забрудненням пов1тря, грунлв, во-дойм тощо. Високоурбашзоване середовище негативно впливае на самопо-чуття людей. Найпроспшим та найдшовшим засобом оздоровлення сучасно! екологп е розвиток оптимально сформовано! системи декоративних наса-джень. Одшею iз ïï важливих складових, у межах околиць м. Киева, е терито-рiя Державноï науковоï установи "Науковий центр екомошторингу та бiорiз-номанiття мегаполюу НАН Украïни", яку постановою Держкомприроди
