CC BY
6
УДК 630*[24+228.7] Мол. наук. ствроб. О.В. Жуковський -
Потський фтал УкрНДШГА т. Г.М. Висоцького, м. Житомир
PICT ТА ПРОДУКТИВШСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 3 Р13НОЮ ГУСТОТОЮ
Представлено результати вивчення впливу густоти деревостану на 0CH0BHi такса-цшш показники 38-рiчних культур сосни звичайно'1. У процесi проведених дослiджень встановлено, що середнiй дiаметр деревостанiв на секщях з рiзною i'x густотою в^^з-няеться вiд контролю на 5-10 %, а середня висота - на 5-8 %. Найбшьшу рiзницю прос-тежено у запасах деревосташв i становить 9-18 % мiж секцiями i контролем. Зроблено висновок, що задана в молодому вщ густота деревостану зберк'ае значний вплив на таксацiйнi показники через 38 роюв. Матерiали дослiджень свщчать, що стояння дерев iз густотою 4000 шт.-га- , незалежно вщ способу рубки догляду, е оптимальним для от-римання високого запасу деревини.
Ключов1 слова: культури сосни звичайноК, густота деревостану, споиб зрiдження, середнiй дiаметр, середня висота, запас.
Вступ. Лкисткть Укра!ни поволi зростае, але питання забезпечення на-цiонального господарства деревиною залишаеться ввдкритим. Одним i3 заходк вирiшення дано! проблеми е плантацiйне вирощування швидкоростучих порiд i3 скороченим термiном обороту рубки. У Житомирському Полiссi до таких швидкоростучих порвд належить також сосна звичайна. Пiд час створення план-тацiй сосни звичайно! виникають питання: з якою початковою густотою потрiб-но створювати культури та яка штенсивнкть зрiдження при рубках догляду мае бути? Над виртенням цих питань працювало багато дослщникк [3, 6, 7, 9, 11]. Так, встановлено залежнкть таксацiйних показникк деревостанiв вiд !х почат-ково! густоти (пiд час створення соснових культур), а також вiд тк!, яка шдтри-мувалась пiд час зрвдження деревостанiв у процесi проведення доглядових ру-бань за лком.
Наприкiнцi 70-х рокк ХХ ст. бшорусью дослiдники проводили досль дження на плантацкх сосни звичайно! з рiзною початковою густотою (14 тис. шт. -га-1). Вони, на основi отриманих даних, визначили, що кшьккть дерев 2 тис. шт.-га-1 е оптимальною густотою тд час створення плантацш [5]. О. П. Рябоконь, вивчаючи експериментальнi сосновi культури з рiзною густотою, стверджував, що у густих культурах (10-20 тис. шт.га-1) потрiбно своечасно проводити рубки догляду, оскшьки в них, порiвняно iз зрiдженими культурами (2,5-5 тис. шт. -га-1), величина середнього дiаметра менша на 42 %, а об'ему стовбурiв - на 106 % [10]. Г.Я. Клименко, дослщжуючи формування соснових насаджень з рiзною густотою створення, виявив, що у густих культурах до 50 роюв поступово проходить зниження запасу, поркняно з культурами з рщкою посадкою ^зниця становить 27 %) [4].
У Житомирському Полка було закладено дослщи початковою густотою ввд 2,5 до 20 тис. шт. -га-1) [2]. Проте остаточних рекомендацiй щодо оптимально! початково!' густоти шд час створення плантацiй сосни звичайно! для регкну не розроблено. З огляду на це, нашi дослвдження, проведенi у Житомирському Полiссi, е актуальними.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Мета дослщжень - вивчення основних таксацiйних показниюв 38-pi4-них культур сосни звичайно1 з рiзною густотою деревостану з метою наукового обгрунтування початково!' густоти ujeï деревно!' породи на илантащях.
Об'екти та методика дослщжень. Дослщження проведено на базовому дослiдi № 4, який розташований у Кримокському лiсництвi ДП "Радомишльсь-ке ЛМГ" (кв. 62, вид. 4). Сосновi (виробничi) культури було створено у 1969 р. з густотою посадки 11000 шт. -га-1. У 1977 р. у них було закладено дослщ. Вш складався з 9 секцш: № 1 та 2 - резервш; № 3, 5 i 7 - проведено рiвномiрне зрь дження деревостану до густоти 4000, 2000 i 1000 шт. -га-1, ввдповвдно; № 4, 6 та 8 - проведено вирубку сосни через ряд до густоти 4000, 2000 i 1000 шт. га-1, вщповвдно. Секця № 9 залишилась як господарський контроль з частковою ви-бiркою фаутних дерев, ïï густота становила близько 6700 шт. ■ га-1.
Дослщження здiйснено за загальноприйнятими у лiсiвництвi i лiсовiй таксаид методиками [1, 8]. На пробних площах здiйснено суцiльний перелiк дерев, дiаметри облiковано за допомогою мiрноï вилки, висоту вимiряно висотомь ром у 30 дерев. Запас визначено за методом иропорщйного стушнчастого пред-ставництва. Отриманi результати опрацьовано з використанням методiв матема-raHroï статистики за допомогою пакету програм Statistica та Microsoft Excel.
Результати дослщження та обговорення. У процеа проведених досль джень визначено основш таксацiйнi показники 38-рiчних культур сосни зви-чайноï, якi наведено у табл.
Табл. Основш таксацшт показники культур сосни звичайног на секцях
з рузною ïx густотою
№ секцп Споиб зрщження Середнш даметр, см Средня висота, м Запас, м3га-1
Планова густота деревостану 4000 шт.-га-1
3 Рiвномiрний 19,3 23,4±U'4U 490
4 Лiнiйний 20,5±и'4и 23,4±0'3' 518
Планова густота деревостану 2000 шт.-га-1
5 Рiвномiрний 18,3 22,3±и'47 454
6 Лiнiйний 20,3±и'42 21,7±0'43 467
Планова густота деревостану 1000 шт.-га-1
7 Рiвномiрний 20,5 21 4±и> 420
8 Лiнiйний 21,2±0'34 20,5±и'34 388
Густота деревостану 6700 шт. -1 га
Котроль|Зрщження не проводилось 19,3 22,2±U'3i 475
Середнш дiаметр е одним з основних таксащйних показниюв, за яким можна простежити вплив густоти та способу зрщження на стан культур сосни звичайноï. Порiвнюючи значения середнiх дiаметрiв на рiзних секщях, можна констатувати, що найбiльшу його величину встановлено на секцп з лiнiйним зрвдженням до густоти деревостану 1000 шт.-га-1 - 21,2±0,34 см, найменшу величину цього показника - на секцп з рiвномiрним зрiджениям до 2000 шт. ■ га-1 -18,3±0,45 см (рис.).
Для встановлення достовiрноï рiзницi мiж середшми дiаметрами культур сосни звичайноï мiж секц1ями проведено однофакторний дисперсiйний ан^з. Порiвнюючи середнi дiаметри сосни звичайноï на секц1ях з рiвномiрним зрь
дженням piзноl iнтенсивностi, достовipна piзниця мiж ними за густоти 4000 шт. -га-1 та 2000 шт. -га-1 була вiдсyтня. Достовipнy piзницю спостеpежено лише мiж секщями з густотою деpевостанy 4000 шт.-га-1 i 1000 шт. га-1 F = 4,72 > Fm (0,95) = 3,89), та 2000 шт.га-1 i 1000 шт.га-1, (Fф = 14,90 > Fm (0,95) = 3,89). Рiзниця мш абсолютними величинами сеpеднiх дiаметpiв сосни звичайнох на цих секцiях становить б % та 11 %, вiдповiдно. Вiдсyтня достовip-на piзниця сеpеднiх дiаметpiв на секц1ях, де 6уло пpоведено зpiдження деpевос-танy pядами. Також встановлено, що достовipна piзниця e мiж секцiями з piвно-мipним i лшшним зpiдженнями за густоти деpевостанy 4000 шт. га-1 -Fф = 4,51 > Fm (0,95) = 3,88, i мiж секц1ями з piвномipним та лiнiйним зpiдження-ми за густоп 2000 шт. га-1 - Гф = 10,79 > Fm (0,95) = 3,88. Рiзниця мiж абсолютними величинами сеpеднiх дiаметpiв сосни звичайнох на цих секц1ях становить б % та 10 %, вiдповiдно.
S 30-
4000 4000 2000 2000 1000 1000 Рис. CepedHH высота та œpedHrn diaMernp культур сосни звичайно'1' залeжно eid густоти дeрeвостану
Рiзниця значень ^m^p^ Фiшеpа за величинами сеpеднiх дiаметpiв мiж секцiями та кошролем e достовipною мiж контpолем та секцшми з густотою де-pевостанy 4000 шт. га-1 в pазi лшшного зpiдження ^ф = 4,55 > Fm (0,95) = 3,88); з густотою 1000 шт.га-1 - в pазi piвномipного зpiдження деpевостанy (F,p = 4,72 > Fm(0,95) = 3,89) i з густотою 1000 шт.-га-1 - в pазi лшшного зpiджен-ня (Fф = 12,30 > Fm (0,95) = 3,88). Сеpеднiй дiаметp на цих секщях e бiльшим на б-10 % вiд котролю.
Поpiвнюючи сеpеднi висоти сосни звичайноИ, можна зазначити, що найбтьше значення цього показника спостеpежено на секщях з густотою дере-востанiв 4000 шт.-га-1 незалежно вiд способу зpiдження - 23,4±0'40 i 23,4±0'3 м, дещо нижча сеpедня висота на секщях з густотою 2000 шт.-га-1 за лшшного зpi-
,,±0,43 • • оо о±0,47 •
дження - 21,^ м та piвномipного - 22,3 ' м i найменшi значення сеpеднiх висот e на секщях з густотою деpевостанiв 1000 шт.-га-1 iз лiнiйним зpiджен-ням - 20,5±°'34 м та piвномipним - 21,4±0,Эб м (див. p^.).
За допомогою однофактоpного диспеpсiйного аналiзy визначено, що достовipна piзниця сеpедньоï висоти e лише мiж секц1ями з густотою деpевоста-шв 4000 шт. га-1 та 1000 шт. га-1 (piвномipне зpiдження), де Fф = 15,31 > Fm (0,95) = 4,01. У вщсотковому виpаженнi piзниця мiж абсолютними значеннями сеpеднiх висот становить 9 %. На секщях з лшшним зpiдженням достовipнy piз-ницю сеpеднiх висот виявлено мiж секц1ями з густотою стояння деpев 4000 шт. га-1, 2000 шт. га-1 та 1000 шт. га-1 F = 4,74-33,45 > Fm (0,95) = 4,01). Фактична piзниця сеpеднiх висот на цих секцях становить б-13 %.
Достовipноï piзницi величин сеpеднiх висот мiж секцiями з однаковою густотою та piзними способами зpiдження не виявлено, Fф = 0,22-
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
3,21 < Fm(о,95) = 4,01. Також встановлено, що достовiрноï рiзницi не кнуе за по-рiвияния середшх висот на коитролi з секциями iз густотою деревостанiв 2000 шт. ■ га-1, незалежно вщ способу зрiджения, та 1000 шт. ■ га-1 з рiвномiрним зрщженням (Frfj = 0,06-2,97 < Fm (0,95) = 4,01). Достовiрною е рiзниця середнiх висот на контролi iз секщями з густотою деревосташв 4000 шт. ■ га-1 з лшшним способом зрщження та 1000 шт.га-1 незалежно ввд способу зрiджения (Frfj = 6,10-13,40 > Fm (0,95) = 4,01). Середня висота на цих секцкх е на 6-10 % бшьшою вiд контролю.
Запас деревини на секщях значно змшюеться залежно ввд густоти та способу зрiджения деревостану i перебувае в межах 388-518 м3га-1. Виявлено, що запас сосни звичайноï на контролi та секщями з густотою 1000 шт. га-1, незалежно ввд способу зрiджения, е меншим на 12-18 %. Також варто зазначити, що запас на секцп з густотою 4000 шт. ■ га-1 за лшшного зрщження на 9 % бшь-ший, шж на контроле Рiзниця запасу мiж контролем i секц1ями з густотою деревостану 4000 шт. га-1 з рiвномiрним зрщженням та густотою 2000 шт. га-1, незалежно ввд способу зрщження, е незначною i становить±2 - 4 %.
Внаслщок наших дослiджень можна стверджувати, що густота деревостану впливае на його запас за однакових способiв зрщження. Так, на секц1ях за рiвномiрного способу зрiджения з густотою деревосташв 4000 шт. ■ га-1 та 2000 шт. га-1 рiзниця в запас становить 7 %, за густоти деревостанш 4000 шт. га-1 та 1000 шт. га-1 - 15 % i за густоти стояння дерев 2000 шт. га-1 та 1000 шт. га-1 - 8 %. Найбшьшу рiзницю у запасах спостережено на секщях з рiз-ною густотою в разi лшшного способу зрщження. Так, на секщях з густотою деревостанш 4000 шт. га-1 та 2000 шт. га-1 ввдмшшсть запасу становить 11 %, за густоти стояння дерев 4000 шт. га-1 та 1000 шт. га-1 - 27 % i за густоти деревосташв 2000 шт.га-1 та 1000 шт.га-1 - 16 %.
Висновки. Упродовж 38 роюв зберкаеться вплив заданоï густоти деревостану в молодому вшд на середню висоту, середнш дiаметр та запас деревини. У процеа росту i розвитку культур сосни звичайноï на 1х основнi таксацiйнi показники впливають i густота деревостану, i споаб його зрiджения. Однак густота деревостану сосни звичайноï, все ж таки, мае бшьший вплив на таксацшш показники, нiж спосiб зрщження. Густота деревостану 4000 шт. ■ га-1 е оптимальною для отримання високих значень середнiх висот сосни звичайноï i запасiв ïï деревини. А з метою отримання великих значень дiаметрiв стовбурiв сосни зви-чайноï рекомендуемо створювати ïх iз густотою 1000 шт. ■ га-1.
Лггература
1. АнучинН.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. ВакулюкП.Г. Густота посадки чистых культур сосны / П.Г. Вакулюк, Г.Д. Белый, Е.А. Шлямар // Лесное хозяйство : журнал. - 1980. - № 4. - С. 45-46.
3. Годнев Е.Д. Густота культур сосны как фактор их устойчивости / Е.Д. Годнев // Лесное хозяйство : журнал. - 1957. - № 4. - С. 30-35.
4. КлимчикГ.Я. Формирование сосновых древостоев в зависимости от густоты посадки / Г.Я. Климчик // Проблемы лесоведение и лесоводства : сб. науч. тр. ИЛ НАН Беларуси. - Гомель : Изд-во ИЛ НАН Беларуси. - 2009. - Вып. 69. - С. 177-183.
5. Майсеенок А.П. Первоначальная густота плантационных культур сосны и ее значение / А.П. Майсеенок, А.П. Яковлев // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. ИЛ НАН Беларуси. - Гомель : Изд-во ИЛ НАН Беларуси. - 1998. - Вып. 49. - С. 32-37.
6. Макаренко А.А. К вопросу о влиянии густоты древостоя на его таксационные показатели / А.А. Макаренко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1965. - № 2. - С. 6-9.
7. Пинчук А.М. Особенности роста сосны в культурах разной густоты / А.М. Пинчук // Лесное хозяйство : журнал. - 1961. - № 1. - С. 63-64.
8. Пкщ пробш люовпорядш. Метод закладання: СОУ 02.02-37-476:2006 / М-во аграрно! политики Украши. - К. : Вид-во М-ва аграрно! шштики Украши, 2006. - 32 с.
9. Рубцов В.И. К вопросу о первоначальной густоте лесных культур / В.И. Рубцов // Лесное хозяйство : журнал. - 1957. - № 1. - С. 25-27.
10. Рябоконь А.П. Тридцатилетний опыт выращивания культур сосны с различными схемами размещения / А.П. Рябоконь // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". -1991. - № 5. - С. 3-13.
11. Шахова Г.Н. Значение густоты при рубках ухода в чистых сосновых насаждениях / Г.Н. Шахова // Лесное хозяйство : журнал. - 1950. - № 6. - С. 41-43.
Жуковский О.В. Рост и производительность экспериментальных культур сосны обыкновенной с различной густотой
Представлены результаты изучения влияния густоты древостоя на основные таксационные показатели 38-летних культур сосны обыкновенной. В результате исследований определено, что средний диаметр древостоев на секциях с различной их густотой отличается от контроля на 5-10 %, а средняя высота - на 5-8 %. Самая большая разница прослеживается в запасах древостоя и составляет 9-18 % между секциями и контролем. Сделан вывод, что заданная в молодом возрасте густота древостоя сохраняет значительное влияние на таксационных показатели через 38 лет. Материалы исследований указывают, что стояние деревьев с густотою 4000 шт. га-1, независимо от способа рубки ухода, является оптимальным для получения высокого запаса древесины.
Ключевые слова: культуры сосны обыкновенной, густота древостоя, способ изре-живания, средний диаметр, средняя высота, запас.
Zhukovskyi O. V. The Growth and Performance of Experimental Scots Pine Plantations With Different Density
Here we have the conclusion of learning the influence of the forest stand's density on the base of forest inventory indices by 38 years plantations of Scots pine. In the process of the research is settled, that the average diameter of forest stand on the sections with different its density are differ from the control on 5-10 %, the average on 5-8 %. The biggest different is observing in a growing stock of the forest stand, so as it is stand between sections and control - 9-18 %. It is done the conviction that the density of the forest stand saves the enough influence on the forest inventory indices through 38 years. The materials of the research point on standing trees 4000 treesha-1 no matter of the way tending felling is the optimal density of the forest stand for getting the top growing stocks of the forest stand.
Keywords: plantations of Scots pine, stand density, thinning, average diameter, average height, stand stock.
УДК 630.44:632.482.16 Асист. 1.П. Мацях, канд. бюл. наук
доц. В. О. Крамарець, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА PICT М1ЦЕЛ1Ю ЗБУДНИК1В ХВОРОБ С1ЯНЦ1В
В умовах лабораторного експерименту дослщжено вплив температури на picT чистих культур Alternaría alternata, Ilyonectria radicicola, Fusarium oxysporum, Thanatephorus cucumeris, Pythium acanthicum, Phytophthora cactorum, Ph. plurivora, Ph. lacustris, Ph. gonapodyides, яю e збудниками хвороб сiянцiв у люових розсадниках на територй Бескид. Для цих патогенов встановлено дiапазони температур, за яких розви-вався 1х мщелш, зазначено оптимальш температури, за яких розвиток вщбувався найшвидше.
Ключовi слова: рют мщелш, патогени, чист культури, температура, сшнщ
