CC BY
16
2. Готин Т.И. Черноплодная рябина. - М. : Наука, 1955. - 224 с.
3. Калшш М.1., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М. Лiсове коренезнавство. - Львiв : 1ЗМН. -1998. - 338 с.
4. Калинин М.И. Корневые системы деревьев и повышение продуктивности леса. -Львов : Изд-во при Львов. ун-те. 1975. - 176 с.
5. Кощеев А.Л. Распространение и лесоводственные свойства пород и кустарников для полезащитных лесонасаждений. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1950. - 77 с.
6. Курсанов А.Л. Круговорот органических веществ в корневой системе растений // Вопросы ботаники. - М.-Л. : АН СССР, 1954. - С. 131-157.
7. Рахтеенко И.Н. Корневые системы древесных и кустарниковых пород. - М.-Л. : Гос-лесбумиздат, 1952. - 105 с.
8. Сабинин ДА Физиологические основы питания растений. - М. : АН СССР, 1955. - 512 с.
9. Турский А.В. Корневая система древесных пород на степных и пустынных почвах // Доклад ВАСХННЛ. - М. : ВАСХННЛ. - 1939. - Вып. 5-6. - С. 27-50.
УДК 630*1 Ст. наук. сшвроб. В.Д. Ваколюк -Державне тдприемство
"Втницька лкова науково-доШдна станцш "
ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ТА 1НТЕНСИВНОСТ1 П1ДРОСТУ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ТА СКЕЛЬНОГО У В1КНАХ ГРУПОВО-ПОСТУПОВИХ ТА ГРУПОВО-ВИБ1РКОВИХ РУБАННЯХ I У НАСАДЖЕННЯХ, ПОШКОДЖЕНИХ ЛЬОДОЛАМОМ
Наведено результати визначення стану та штенсивносп дубового тдросту на вшнах групових рубань у насадженнях Подшля, пошкоджених льодоламом 2000 р. Встановлено, що кращий прирют за висотою тдросту дуба спостер^аемо на вшнах групово-поступового рубання у зршому насадженш з кращим станом дубового тдросту на момент проведення люоачних робт З метою недопущения зниження приросту за висотою тдросту цшних порщ на вшнах поступових рубань не рекомен-дуеться здшснення суцшьного вирубання тдросту тдпнних порщ.
Ключов1 слова: групово-поступов^ групово-вибiрковi рубки, прирют, вшна в наметi.
Senior research officer V.D. Vakolyuk - A state enterprise is the
"Vinnytsya forest research station"
The condition and intensity oak increment ordinary and rocky in windows of gradual felling, in the woods damaged ice damage
The condition and intensity oak increment at windows of group cabins in woods Po-dillya damaged (injured) ice damage of 2000 is investigated. It is set that the best increase after the height of тдросту of oak look after on windows group-gradual deck-house in the mature planting with the best state of oak тдросту in the moment of leadthrough of cutting area works. With the purpose of non-admission of decline of increase after the height of тдросту of valuable breeds on the windows of gradual deck-houses realization of the continuous felling of тдросту of тдпнних breeds is not recommended.
Keywords: gradual felling, increment, gap
В умовах удосконалення системи рубань головного користування у ль сах Украши на засадах еколопчно-ор1ентованого господарства, поступовим рубкам потр1бно придшити належну увагу [6].
У 2008 р. на експериментальних групово-поступових та групово-ви-б1ркових рубках у Крижошльському та Чечельницькому ЛП ми здшснили об-
стеження шдросту дуба звичайного та скельного у вжнах, створених згiдно зi схемою дослщу. На вiдмiну вiд 2007 р., у нишшньому роцi догляд за шдрос-том дуба не проводився. Це дало змогу повшшою мiрою оцiнити вплив не-контрольованих природних процесiв на формування дубового шдросту у вж-нах поступових рубань [5].
У вшш №1, життездатний пiдрiст дуба звичайного та скельного, займае близько 50 % плошд. Здебiльшого пiдрiст дуба розташований у централь-нiй частит вжна. Середнiй прирiст пiдросту дуба, цього року, становить 70 см, середня його висота 175 см, мшмальна та максимальна висоти вщпо-вщно 140 та 210 см, що показано на рис. 1. Надгрунтовий покрив розмщений куртинами i представлений яглицею та чiпцем повзучим. У цен^ вiкна, пiд зiмкнутим наметом iз пiдросту дуба звичайного вш вiдсутнiй. Пiдгiн представлений грабом звичайним висотою 240 см. Поодиноко трапляються черешня пташина висотою 260 см, ясен звичайний - 220 см та клен польовий -180 см. 1з чагарникових порщ ростуть бузина чорна та глщ колючий.
Рис. 1. Природне поновлення дуба у вшнах групово-поступового рубання (ЧечельницькеЛП, Бритавськел-во)
У вшт №2, шдрют дуба займае близько 60 % плошд. Розташований вш переважно у центральнш, захщнш та швденнш частинах вшна. Прирiст пiдросту, поточного року, становить 30 см, середня його висота 60 см. Трав'я-ний покрив у цен^ вшна - густий i представлений здебшьшого у зiрочни-ком ланцетолистим та медункою, у пiвденнiй частинi - осокою волосистою. 1з пiдгiнних порщ, рiдко трапляеться граб звичайний висотою 180 см, клен польовий - 120 см та черешня пташина - 210 см.
Пщрют дуба у вiкнi №3 займае близько 20 % плош^. Бшьшють його зосе-реджена у пiвнiчнiй частит вшна. Поточний прирiст дубового шдросту становить 3 см при середнш висот 21 см. Надгрунтовий покрив представлений осокою волосистою. П!дрют другорядних деревних та чагарникових порщ вiдсутнiй.
Рис. 2. Шдршт дуба у вшнах групово-поступового рубання Рис. 3. Ркт дуба без впливу мдгшних порiд
Дубовий шдрют у вшш №4 займае близько 55 % плошд. Здебшьшого вш розташований у центральны та зах1днш частинах вжна. Прирют тдросту дуба цього року становить близько 33 см. Середня висота 84 см (рис. 2). У надгрун-товому покрив1 рщко трапляеться з1рочник ланцетолистий та осока волосиста. У центр1 вшна сильно розрюся шдрют 1з граба звичайного та ясена звичайного висотою до 200 см 1з чагарникових порщ присутнш кизил чолов1чий.
У вжш №5 шдрют дуба займае близько 70 % плошд. Переважно вш р1вном1рно розмщений по всш територн вжна, за винятком схщно! частини, де його частка пор1вняно нижча. Поточний прирют дубового пщросту - 7 см за середньо! висоти 39 см. Надгрунтовий покрив досить густий { представлений здебшьшого осокою волосистою. Супутш породи трапляються рщко { складаються 1з ясена звичайного, черешш пташино!, граба звичайного, клена польового та поодиноко - береки.
Контроль закладено шд наметом насадження. Дубовий шдрют займае близько 20 % плошд. Поточний прирют пщросту дуба - 3 см. Надгрунтовий покрив представлений з1рочником ланцетолистим та осокою волосистою. Шдрют супутшх порщ розташований поодиноко { представлений ясенем зви-чайним, кленом гостролистим та польовим. Пщлюок вщсутнш.
Нижче наведено характеристику тдросту та самоЫву дуба звичайного та скельного у вжнах, створених шд час проведення перших прийом1в групо-во-поступових та групово-виб1ркових рубань (табл. 1).
Пор1вняно 1з 2007 р., густота тдросту дуба на вжнах експерименталь-но! рубки у 2008 р. значно не змшилась. Значно змшились прирости по висо-т дубового пщросту у вжнах рубань. Як { у минулому рощ, у Чечельницько-му ЛП, у природному насадженш вжом 100 роюв, найкращий р1чний прирют
2
шдросту дуба (70 см) помiчаемо у вжш №1, площею 171 м , iз середньою ви-сотою пiдросту - 175 см. Також кращий прирiст по висотi (30-33 см) спосте-рпаемо у вжнах №2,4, розмiром 277-344 м2 та середньою висотою пiдросту дуба (60-84 см). Вжно №3 мае значно менший прирiст (3 см) та середню ви-соту дубового шдросту (21 см). На цш дшянщ не здiйснювали вирубку основного намету, а лише зняли кору, висотою до 1 м та шдпиляли луб глиби-ною до 3 см дерев другого ярусу iз граба звичайного. Порiвняно з минулим роком знизився прирют по висот пiдросту дуба на вжш №5. Це можна пояс-нити значним задерншням дiлянки осокою волосистою та майже суцшьним зняттям шдросту iз пiдгiнних та чагарникових порщ, внаслiдок чого дубовий пiдрiст почав кущитись (рис. 3).
Табл. 1. Характеристика шдросту дуба у вшнах л^остану
(Чечельницьке ЛП — вшна №1-5, Крижоптьське ЛП — вшна №6-10)
й £ Розмь щення у простор! Густота шдросту я .м нс Мш. та максимальна висота, см м с. с. н л с8 •я ° й ^ р П Мш. та макси-мальн. приршт, см
• ^ ра £ 1? , о й « Щ Форма на ПП, шт. на 1 га, тис. шт. д, рот <4 О и к в н ^ с7 'ВнЯ р0 ри 2 П
1 171 круг - 151 8,8 175 140; 210 46 70 63; 77
2 277 елшс Пн.пд. 100 3,6 60 50; 70 15 30 25; 35
3 344 круг - 46 1,3 18 18; 24 4 3 1; 5
4 344 елшс Сх.-зх. 107 3,1 84 48; 120 19 33 27; 39
5 246 елшс Пдс.-пнз. 268 10,8 39 37; 41 14 7 5; 9
6 231 елшс Сх.-зх. 370 16,1 38 37; 39 10 3 2; 4
7 272 елшс Пн.пд. 180 6,6 45 34; 55 9 11 8; 14
8 332 елшс Сн.-зх. 236 7,1 33 27; 39 7 3 2; 4
9 532 елшс Пн.пд. 692 13,0 51 41; 61 5 9 6; 12
10 76 круг - 70 9,2 23 16; 30 4,5 2 1; 3
К 36 квадр - 41 11,3 35 20; 50 3 3 2; 4
У Крижопшьському ЛП у культурах iз дуба звичайного, кращий при-рют (9-11 см) помiчаемо у вшнах №7 та №9, площею 272 та 532 м , iз середньою висотою шдросту дуба (45-51 см). У вжш №10, з незначною площею (76 м2), за середньо! висоти дубового шдросту 23 см, вiдмiчаемо низь-кий прирют за висотою - до 2 см. Низький прирют по висот шдросту дуба спостерпаеться на контролi - до 3 см. Порiвняно з минулим роком, знизився прирют дубового шдросту на вжнах №6 та №8 i становив всього 3 см, що також можна пояснити значним задерншням плошд [1].
Загалом, кращий прирют за висотою шдросту дуба звичайного та скельного вiдмiчають на вжнах групово-поступового рубання у Чечельниць-кому ЛП, де застосовувався хлистовий споЫб вивезення деревини. Дерева основного намету звалювали у протилежному вщ центру вжна напрямку. Деревину забирали iз мiсць рубки не за!жджаючи на вжна. При сортиментному способi вивезенш люово! продукци, у Крижопiльському ЛП, було значно бшьше пошкоджено дубового шдросту та ущшьнено грунт колесами важко! технiки. Необхiдно продовжувати заходи зi здiйснення доглядiв за дубовим
тдростом у вжнах деревостану. Наступш етапи групових рубань буде проведено у чергов1 насшнев1 роки. У Чечельницькому ЛП насадження, де проводились експериментальш рубки, вшом бшьше 100 роюв. Йому вщповщае групово-поступове рубання, яке розраховане на коротший термш виконання. У Крижошльському ЛП насадження вжом за 70 роюв. Цьому люостану краше тдходить групово-виб1ркове рубання, з бшьшим перюдом { кшьюстю на-сшневих роюв, що дасть змогу створити р1зновжове, складне насадження, у якому повшше буде проходити процес природного вщновлення [2].
Висновки
1. При проведент групово-поступових та групово-виб1ркових рубань, з метою збереження дубового тдросту, краще тдходить хлистовий спос1б вивезення деревини з методом звалювання дерев у бш протилежний вщ центру в1кна.
2. Найкращий прирют тдросту дуба звичайного та скельного пом1чаемо у в1кт 1з частково залишеним тдлюком та тдростом 1з другорядних по-
рщ.
3. Зняття кори дерев другого ярусу, з метою !х ослабления, для збереження життездатного дубового тдросту на сьогодт не дало належного результату.
4. Кращий прирют за висотою тдросту дуба спостер1гаемо на в1кнах групо-во-поступового рубання у зршому насаджент з кращим станом дубового тдросту на момент проведення люо^чних робгг.
5. З метою недопущення зниження приросту за висотою тдросту цшних порщ на вшнах поступових рубань не рекомендуеться зд1йснення суцшь-ного вирубання тдросту тдгшних порщ.
Лггература
1. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.1. Лiсовiдновлення та лiсорозведення в рiвнинних районах Украши. - Фастiв : Пошфаст, 1998. - 15 с.
2. Дуб - порода третьего тысячелетия // Сборник научных трудов. - Гомель : ГТУ. -1998. - Вып. 48. - 260 с.
3. Дубравы СССР / под ред. А.Б. Жукова. - М.-Л. : Гослесбумиздат. - 1949. - Т. 1, вып. 28. - 352 с.
4. Мелехов И.С. Лесоводство. - М. : ВО Агропромиздат, 1989. - С. 163-174.
5. Молчанов А.А., Губарева В.А. Формирование и рост дуба на вырубках в лесостепи. - М., 1965. - 94 с.
6. Ткач В.П., Михалев В.М. Лiсовi ресурси Украши: стан, шляхи переходу на принци-пи невиснажливого лiсокористуваиия, збереження ландшафтного бiорiзноманiття // Збереження i невиснажливе використання бiорiзиомаиiття в Укрш'ш: стан та перспективи. - К. : Х1мджест, 2003. - С. 107-127. _
УДК 630*165.3 Ст. наук. ствроб. 1.П. Равлюк -
УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
В1ДТВОРЕННЯ ЯЛИЦ1 Б1ЛО1 НА ГЕНЕТИКО-СЕЛЕКЦ1ЙН1Й ОСНОВ1 У Л1САХ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Запропоновано шляхи використання люових генетичних ресурсiв ялищ бшо! у селекцiйиих програмах та для потреб насшництва з метою подальшого вiдтвореиия лiсiв з !! участю.
