Особливості росту та розвитку лісостанів на порушених землях відвалів новороздільського сірчаного кар'єру Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

УДК 630*[23*524.4:

174.754] Article info Received 06.02.2017

ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА РОЗВИТКУ Л1СОСТАН1В НА ПОРУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ В1ДВАЛ1В НОВОРОЗД1ЛЬСЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'еРУ

М. Л. Koniü, Р. Р. Вицега, С. Л. Koniü, В. К. ЗаОка, Л. I. Koniü

НЛТУ Украши, м. MbBiB, Украша

Дослщжено рют та розвиток люосташв на порушених землях ввдв^в Новороздшьського арча-ного кар'еру. Встановлено, що найпродуктивнiшим (запас деревини понад 530 м3/га) i3 створених деревостанiв е тополевий деревостан, що вiдзначаeться найвищими середнiми показниками висоти (21,7 м) i дiаметра (30,0 см), меншим запасом деревини (до 108 м3/га) характеризуеться мшаний деревостан за участю вшьхи чорно'1, черешнi, ясена звичайного та осики i найменшо'1 (до 75 м3/га) про-дуктивностi сягае дубовий деревостан з незначною домiшкою вшьхи чорно'1 та осики. З'ясовано, що у в'язовому насадженш найвищим показником iмпедансу (7,5 кОм) i найнижчим (2,4 нФ) значенням поляризацшноТ емносп характеризуеться вiльха чорна. Значно нижчий показник iмпедансу в аналь зованому насадженш у дуба звичайного (4,1 кОм), черешш (5,3 кОм) та в'яза (5,4 кОм). Сформоваш деревостани ютотно впливають на змiну хiмiчних показникiв поверхневого шару грунту. Дуже висо-кий вмiст гумусу (5,07 %) у верхньому (0,0-10,0 см) прошарку грунту визначено на секцп зi складом деревостану 6Взш1 Дз1Чш1Вхч1 Акб та (8,95 %) на секцп з деревостаном складу 6Дз2Вхч2Ос+Вбк.

Ключоеi слова: рiст i розвиток люосташв, порушенi землi, лiсiвничо-таксацiйнi та дiелектричнi показники, хiмiчнi показники грунту.

Вступ. 1нтенсивний видобуток корисних копалин у середин ХХ ст. в межах Захщного регiону Укра!ни призвiв до порушення значних площ поверхнi землi i знищення рослинного та грунтового покриву. Такi землi вiдзначаються ввдсутшстю родючого шару, з рiзко змшеним рельефом i гiдрологiчним режимом, як погiршують санiтарно-гiгiенiчнi умови промисло-вих райошв i негативно впливають на еколопчний стан прилеглих сiльськогосподарських земель та ш-ших територiй. Щоб зберегти воднi ресурси, рослин-шсть, тваринний свiт у межах порушених територш потрiбно забезпечити науково обгрунтоване ввдтво-рення, рацiональне використання природних ресурсiв та покращення природного середовища. З цiею метою, у мкцях промислового видобутку корисних копалин, потрiбно вжити комплекс заходгв, спрямова-них на вiдновлення продуктивной i господарсько! цiнностi земель та покращення умов природного середовища. Вщтворення порушених грунпв доцiльно проводити в два (поеднаних кiнцевою метою, але не р1внозначних за обсягами термшами та трудовими затратами) етапи. Техтчний етап рекультиваци порушених земель передбачае проведения рiзноманiтних заходiв, спрямованих на пiдготовку звiльнених ввд стороннiх речовин i матерiалiв площ, для рiзноманiт-них видiв подальшого освоення. Наступний крок ввд-творення продуктивностi земель для !х подальшого використання у сшьському та лковому господарствi вiдповiдае бiологiчному етапу рекультиваци (Кору, Маги^а^ & Кору, 2016).

На сьогодт заходи щодо рекультиваци порушених земель повинш мати комплексний характер вщнов-лення земель, в якому важливе мкце належить лко-господарському напрямку. Досвiд лгёово! рекультиваци свщчить, що доцiльнiсть i успiх И проведення зале-жить вiд обгрунтованого планування обсягу робгг, пiдбору асортименту деревних та чагарникових порвд, вибору технологи створення лкових насаджень. Роз-роблення родовищ корисних копалин проводять у рiз-

номаштних Грунтово-клiматичних умовах. Порушення земель мае азональний характер, а природш умови позначаються на антропогенних утвореннях, визнача-ючи iнтенсивнiсть !х заростання рiзноманiтною рос-линнiстю. Формуються ландшафти, на переформуван-ня яких потрiбен тривалий перiод. Вивчення сформо-ваних бiогеоценозiв дае змогу визначити спрямова-нiсть природних процес1в вiдтворення i виявити види рослин, придатних для штучного зашсення порушених земель. Дослвджуючи природнi бiогеоценози, що сформувались пiсля повного руйнування i переформу-вання рослинностi i грунтiв, установлено !х низьку продуктивнiсть. Внаслiдок цього, пришвидшення про-цесу природного вщтворення рослинностi, надання йому певно! спрямованосп, формування на порушених грунтах продуктивних та стiйких бiогеоценозiв, як вiдзначаються високою естетичнiстю, мають висо-ке природоохоронне та господарське значення i да-дуть змогу ефективно вирiшити поставленi завдання (Gensiruk, 2002; га1ка, Krynytskyj, & Ivanytskyj, 2013).

Об'екти та методика дослiдження. Процеси особливостей формування лiсових насаджень досль джували на порушених землях Новороздшьського державного гiрничо-хiмiчного пiдприемства "Сiрка". Анашзували рiзноманiтнi за видовим складом деревних порщ деревостани - ввд чистих тополевих i дубо-вих з незначною домшкою iнших деревних порвд до мiшаних берестово-вiльхових, вшьхово-черешнево-ясеневих з домiшкою осики, верби та шших деревних вид1в. Вж деревостан1в становив 39-41 рокiв.

Таксацшш показники деревостанiв визначали за загальноприйнятими у лiсовiй таксаци методиками. Дiелектричнi показники прикамбiальних тканин лубу дослвджували за допомогою приладу Ф 4320. Вишрю-вання виконували на висоп 1 м (Krynytskyj, 1992).

Для ощнювання життевостi та стану деревних рослин використано дiелектричнi показники (шпеданс i поляризацiйна емнiсть). У середиш вегетацшного пе-рiоду проведено замiри вiдповiдних показникiв у рiз-

Citation APA: Kopiy, M., Vytseha, R., Kopiy, S., Zaika, V., & Kopiy, L. (2017). Some Features of Forest Stands Growth and

Development on Distributed Lands of Novyj Rozdil Sulphur Quarry Dumps. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 44-47. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/160

Науковий вкник НЛТУ них деревних порвд, що входять до складу сформова-них деревостанiв.

Дослiдження фiзико-хiмiчних властивостей грунту (за 10-сантиметровими шарами) здшснено за ввдоми-ми методиками (БошЬа й а1., 2003; Arinushkina, 1970).

Результата дослвдження. Вiдповiдно до проведе-них наукових дослiджень щодо лково! рекультиваци порушених земель, внаслiдок розроблення сiрчаних кар'eрiв, з'ясовано, що на вщвалах, сформованих за участю четвертинних лесовидних суглинкiв, третин-них мергелевих глин i !х сумiшей без нанесення продуктивного шару грунту, перспективними для виро-щування е сосна звичайна, модрина европейська, ака-щя бiла, береза повисла, в1льха чорна та «ра, а також

облiпиха крушиновидна, аронiя чорноплiдна i лiщина звичайна (БаЬап й а1., 1990). За результатами дослi-дження у сформованих деревостанах на порушених землях вiдвалiв Новорозд1льського сiрчаного кар'еру встановлено, що !х рiст i розвиток характеризуеться певними особливостями та ктотно залежить вiд породного складу. Зокрема, найпродуктившшим (запас деревини понад 530 м3/га) е тополевий деревостан, меншим запасом деревини (до 108 м3/га) вщзна-чаеться мiшаний деревостан за участю вшьхи чорно!, черешш, ясена звичайного та осики i найменшою (до 75 м3/га) продуктивною характеризуеться дубовий деревостан з незначною домiшкою вiльхи чорно! та осики (табл. 1).

Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостанiв пробних площ

№ з/п Склад деревостану Порода Середш показники N, шт./га М, м3/га

Д см | И, м | О, м2

ПП-1 (в'язове насадження)

1 6Взш1Дз1Чш 1Вхч1Акб Взш 16,1 15,2 8,16 400 46,0

Акб 11,2 13,0 1,35 144 6,8

Чш 16,3 13,8 2,00 96 10,6

Дз 28,0 18,5 0,48 8 3,8

Вхч 14,8 13,0 1,92 112 9,6

Разом - 16,7 15,0 13,91 760 76,8

ПП-2 (дубове насадження)

2 6Дз2Вхч2Ос +Вбк Дз 14,3 12,7 8,71 546 45,5

Тк 12,3 12,2 3,09 254 14,6

Вхч 15,2 12,1 2,73 146 12,7

Вбк 14,1 12,1 0,55 36 1,8

Разом - 14,1 12,5 15,08 983 74,6

ПП-3 (мшане насадження)

3 6Вхч3Чш1Яз+Ос Вхч 17,7 17,8 11,60 473 81,3

Чш 14,8 15,1 5,06 232 23,2

Ос 8,0 13,5 0,08 8 0,6

Яз 10,6 16,9 1,83 21 2,8

Разом - 15,7 15,8 18,57 734 107,9

ПП-4 (тополеве насадження)

4 10Тк+Чш Тк 30,0 21,7 61,8 875 511,0

Чш 15,1 17,8 3,38 188 24,0

Разом - 29,9 21,6 65,18 1063 535,0

Варто зазначити, що найвищi середнi показники висоти (21,7 м) i дiаметра (30,0 см) мае тополевий деревостан. Дещо нижчi показники висоти (15,2 м) i дь аметра (16,1 см) встановлено у в'язовому насадженш з домшкою черешнi, вiльхи чорно!, дуба звичайного та акаци бiло!. Досить високими середнiми показниками висоти (17,8 м) i дiаметра (17,7 см) характеризуеться вiльха чорна у мiшаному деревосташ з домiшкою че-решнi, ясена звичайного та осики сформованого на за-хвдному схилi вiдвалу.

Поряд з тим, варто зазначити, що аналiзованi дере-востани постiйно зазнають негативного антропогенного впливу внаслвдок перiодичного вирубування ок-ремих дерев, !х пошкодження, що зумовлено вщсут-нiстю вiдповiдного охоронного статусу створених на-саджень.

На пiдставi замiряних показниюв 1мпедансу i поля-ризацiйно! емносп визначено стан деревних порiд у складi рiзних деревостанiв. Вiдповiдно до проведених дослiджень встановлено, що у в'язовому насадженш найвищим показником шпедансу (7,5 кОм) i найниж-чим (2,4 нФ) значениям поляризацiйно! емносп характеризуеться вiльха чорна. Значно нижчий показник

шпедансу в аналiзованому насадженш у дуба звичайного (4,1 кОм), черешш (5,3 кОм) та в'яза (5,4 кОм). Вщповщно, аналiзованi деревш породи характеризуются i вищими показниками поляриза-цiйно! емностi, дуб звичайний - 3,60 нФ, черешня -4,53 нФ, а в'яз - 3,23 нФ (табл. 2). Ркт i розвиток деревних порвд в аналiзованих лкостанах iстотно впли-вае на фiзико-хiмiчнi показники грунту, сприяе ввд-творенню грунтiв, нагромадженню органiчних речо-вин, зумовлюе змiну показника кислотносп (табл. 3).

За результатами дослвдження виявлено iстотне ко-ливання вмкту гумусу у прошарках грунту вздовж профшю на секцiях з рiзним складом деревостанiв. Зокрема, дуже високий вмкт гумусу (5,07 %) у верхньому (0,0-10,0 см) прошарку грунту встановлено на секци зi складом деревостану 6Взш1Дз1 Чш1Вхч1Акб та (8,95 %) на секцi! з деревостаном складу 6Дз2Вхч2Ос+Вбк. Пiдвищений (3,31 %) вмiст гумусу зафiксовано також у верхньому прошарку грунту на секци з деревостаном 10Тк+Чш i середнш (2,17 %) ступiнь забезпечення гумусом в аналiзовано-му прошарку грунту встановлено на секцп зi складом деревостану 6Вхч3Чш1Яз+Ос. Найбiльш iстотне (на

74,1 %) зменшення BMicTy гумусу у прошарку Грунту BMicTy азоту вiд 0,378 % на секцп з в'язовим наса-(11,0-20,0 см) виявлено на секцп з дубовим деревоста- дженням до 0,350 % на секци з дубовим лiсостаном i ном. Незначне (на 39,3 %) зменшення вмкту гумусу до 0,226 % на секцп з насадженням тополi встановле-встановлено в аналiзованомy прошарку Грунту на сек- но у верхньому (до 0,10 см) прошарку Грунту. цц з тополевим насадженням. Незначне коливання

Табл. 2. Дiелектричнi показники дерев у деревостанах на вщвалах Новороздшьського cip4aHoro кар'еру

№ з/п Склад деревостану Порода Дiелектричнi показники

1мпеданс, кОм Поляризацiйна емнють, нФ

1 6Взш1Дз1Чш 1Вхч1Акб Взш 5,4±и'3 3,23±0,14

Дз 4,1±и-1 3,60±и,11

Чш 5,3±и'2 4,53±°,22

Вхч 7,5±и'2 2,40±и,11

Ос 6,6±и-4 2,80±и,/2

2 6Дз2Вхч2Ос+Вбк Дз 6,2±и'3 2,88±",10

Вхч 5,6±и'2 3,29±u,ii

Ос 5,9±0,5 3,46±y,J1

3 6Вхч3Чш1Яз+Ос Вхч 8,1±0,2 2 21±°,°9

Чш 5,7±и,. 4,48±u,iJ

Яз 5,2±0,5 4,36±",'3

4 10Тк+Чш Тк 4,5±0,1 447±«,1'

Табл. 3. Фiзико-хiмiчнi показники Грунту в лкостанах на вщвалах Новороздiльського ырчаного кар'еру

№ з/п Склад деревостану Глибина взяття зразку, см Показники рН

гумус, % N, % P, мг/кг Н2О KCl

1 6Взш1Дз1Чш 1Вхч1Акб 0,0-10,0 5,07 0,378 21,98 7,6 7,3

11,0-20,0 1,96 0,098 23,98 7,7 7,4

21,0-30,0 2,40 0,112 8,72 7,6 7,3

31,0-40,0 2,32 0,070 17,44 7,6 7,3

2 6Дз2Вхч2Ос+Вбк 0,0-10,0 8,95 0,350 50,14 7,5 7,3

11,0-20,0 2,32 0,140 37,06 7,4 7,2

21,0-30,0 2,22 0,112 21,80 7,7 7,4

31,0-40,0 1,14 0,140 26,16 7,5 7,2

3 6Вхч3Чш1Яз+Ос 0,0-10,0 2,17 0,280 63,22 7,6 7,3

11,0-20,0 0,78 0,448 43,60 7,6 7,3

21,0-30,0 0,36 0,168 39,24 7,7 7,4

31,0-40,0 1,42 0,112 30,52 7,5 7,2

4 10Тк+Чш 0,0-10,0 3,31 0,226 17,44 7,3 7,1

11,0-20,0 2,01 0,168 23,98 7,3 7,1

21,0-30,0 1,66 0,098 21,80 7,5 7,2

31,0-40,0 0,72 0,840 19,62 7,5 7,2

Середнiй стyпiнь забезпеченостi фосфором визна-чено у верхньому (до 0,10 см) прошарку Грунту на секщях з ясеново-черешнево-вшьховому та дубовому деревостанах. Дуже низький стушнь забезпеченосп фосфором у аналiзованомy горизонтi Грунту встанов-лено на секцiях з тополевим та в'язовим насадження-ми. На вах без винятку секщях експерименту зафш-совано незначне зменшення показника кислотносп Грунту рН(н2 о) та рН(Ка) у верхньому (до 10 см) прошарку Грунту. Стушнь кислотносп Грунпв на секщях ввдповвдае нейтральному.

Висновки. На шдсташ проведених дослiджень можна зробити таю висновки. Найвищу продуктив-нiсть (запас деревини понад 530 м3/га) на вщвалах Но-вороздiльського сiрчаного кар'еру мае тополевий де-ревостан, менший запас деревини (до 108 м3/га) мае мiшаний деревостан за участю вiльхи чорно!, череш-нi, ясена звичайного та осики i найменшою (до 75 м3/га) продyктивнiстю характеризуеться дубовий деревостан з незначною домшкою вiльхи чорно! та осики.

Встановлено, що у в'язовому насадженнi найви-щим (7,5 кОм) показником 1мпедансу i найнижчим

(2,4 нФ) значенням поляризацшно! емностi характеризуеться в1льха чорна. Значно нижчий показник iмпе-дансу в аналiзованомy насадженнi - у дуба звичайного (4,1 кОм), черешш (5,3 кОм) та в'яза (5,4 кОм).

Дуже високий вмкт гумусу (5,07 %) у верхньому (0,0-10,0 см) прошарку Грунту ввдзначено на секци зi складом деревостану 6Взш1Дз1Чш 1Вхч1Акб та (8,95 %) на секцп з деревостаном складу 6Дз2Вхч2Ос+Вбк. Пiдвищений (3,31 %) вмкт гумусу виявлено також у верхньому прошарку Грунту на сек-ид з деревостаном 10Тк+Чш i середнiй (2,17 %) стушнь забезпечення гумусом в аналiзованомy прошарку Грунту встановлено на секцп зi складом деревостану 6Вхч3Чш1Яз+Ос.

Середнш стyпiнь забезпеченостi фосфором встановлено у верхньому (до 0,10 см) прошарку Грунту на секщях з ясеново-черешнево-вшьховим та дубовим дере-востанами. Дуже низький стушнь забезпеченосп фосфором у аналiзованомy горизонт Грунту зафiксовано на секциях з тополевим та в'язовим насадженнями.

Перелж використаних джерел

Arinushkina, E. V. (1970). Rukovodstvo po himicheskomu analizu pochv. Moscow: MGU, p. 340. [In Russian].

Bomba, M. Ya., Perig, G. T., Ryzhuk, S. M., Martynjuk, I. V., & revnyh roslyn. Lis. Gosp-vo, lis., paper. i derevoobrob. prom.-st.,

Patyka, V. P. (2003). Zemlerobstvo z osnovamy gruntoznavstva, 23, pp. 3-10. [In Ukrainian].

agrohimii ta agroekologii. Kyiv: Libra, p. 230. [In Ukrainian]. Saban, B. A., Perit, G. T., Nezhivyj, Z. P., Malickij, V. K., & Fran-

Gensiruk, S. A. (2002). Lisy Ukrainy. Lviv: Naukove tovarystvo im. kevich, V. K. (1990). Otchet. Biologicheskaja rekultivacija zemel,

Shevchenka, p. 180. [In Ukrainian]. narushennyh pri otkrytoj dobiche sery na territorii Rozdolskogo

Kopij, M. L., Marutjak, S. B., & Kopij, L. I. (2016). The Morpholo- PO "Sera". Dubljany, p. 240. [In Russian].

gical Structure and Che-mical Composition of the Soil within the Zaika, V. K., Krynytskyj, G. T., & Ivanytskyj, R. S. (2013). Pryrod-

Limits of Novyj Rozdil SMCE "Sulfur". Scientific Bulletin of ne zalisennja ta lisivnycho-ekologichni i morfo-fiziologichni

UNFU, 26(4), pp. 212-219. Retrived from: osoblyvosti formuvannja lisostaniv na pokynutyh silskogospo-

http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2016/26_4/34.pdf darskyh zemljah Pivnichno-Zahidnogo Podillja. Naukovi praci Li-

Krynytskyj, G. T. (1992). Pro metodyku vykorystannja elektrofizi- sivnychoi akademii nauk Ukrainy, 11, pp. 41-50. [In Ukrainian]. ologichnyh pokaznykiv dlja vyznachennja zhyttjezdatnosti de-

М. Л. Копий, Р. Р. Выцега, С. Л. Копий, В. К. Заика, Л. I. Копий

ОСОБЕННОСТИ РОСТА И РАЗВИТИЯ ЛЕСОНАСАЖДЕНИЙ НА НАРУШЕННЫХ ЗЕМЛЯХ

ОТВАЛОВ НОВОРАЗДОЛЬСКОГО СЕРНОГО КАРЬЕРА

Исследованы рост и развитие лесонасаждений на нарушенных землях отвалов Новораздольского серного карьера. Установлено, что наиболее продуктивным (запас древесины более 530 м3/га) из созданных древостоев является тополевый древостой, который отличается наивысшими средними показателями высоты (21,7 м) и диаметра (30,0 см), меньшим запасом древесины (до 108 м3/га) характеризируется смешанный древостой с участием ольхи черной, черешни, ясеня зеленого, осины и наименьшей (до 75 м3/га) продуктивности достигает дубовый древостой с незначительной примесью ольхи черной и осины. Отмечено, что в вязовом насаждении наивысшим показателем импеданса (7,5 кОм) и самым низким (2,4 нФ) значением поляризационной емкости характеризуется ольха черная. Значительно ниже показатель импеданса в анализированном насаждении у дуба обыкновенного (4,1 кОм), черешни (5,3 кОм) и вяза (5,4 кОм). Сформированные древостои значительно влияют на изменение химических показателей поверхностного шара почвы. Очень высокую вместимость гумуса (5,07 %) в верхнем (0,0-10,0 см) шаре почвы определено на секции с составом древостоя 6Взш1До1Чш 1Охч1Акб и (8,95 %) на секции с древостоем состава 6До2Охч2Ос+Ик.

Ключевые слова: рост и развитие лесонасаждений, нарушенные земли, лесоводственно-таксационные и диелектричес-кие показатели, химические показатели почвы.

M. L. Kopiy, R. R. Vytseha, S. L. Kopiy, V. K Zaika, L. I. Kopiy

SOME FEATURES OF FOREST STANDS GROWTH AND DEVELOPMENT ON DISTRIBUTED LANDS OF NOVYJ ROZDIL SULPHUR QUARRY DUMPS

Intensive mining in the mid-twentieth century within Western Ukraine territory led to destruction of large areas of the ground, vegetation and soils. Such lands are marked by lack of fertile layer with dramatically altered topography and hydrological regime, worsening sanitary conditions of industrial areas and negatively affect on the ecological state of surrounding farmlands and other areas. Accelerating the process of natural regeneration of vegetation, giving it a certain direction, forming productive and sustainable bi-ogeocenosis which are characterized by high aesthetics, conservation and economic value will allow solving current tasks. The authors have conducted the study of growth and development of forest stands on disturbed lands of dumps of Novyj Rozdil sulfur quarry. Firstly, we have revealed that the most productive are poplar stands that showed the highest averages height and diameter, lower reserve of timber. They are characterized by mixed stands featuring black alder, cherry, ash and aspen and the least productivity reaches oak stands with little admixture of black alder and aspen. We have noted that black alder in elm stand is characterized by the highest impedance and the lowest capacitance values of polarization. Significantly lower impedance is in the sample oak plantation, cherry and elm plantation. Growth and development of tree species in analyzed forest stands significantly affects the physical-chemical and chemical properties of the soil, contributes to the reproduction of sois, organic matter accumulation, and supersedes acidity. Secondly, high humus content at the top soil layer is defined in the section of stand composition 6E1O1Ch1Al1Ac and on the section of stands 6O2Al2Os + 1W. Increased humus content is also observed in the top layer of soil on the section of stand composition 10P + Ch and average degree of humus is observed on the sections of stand composition 6A3Ch1As + A. Based on the research we have made the following conclusions. The highest productivity in the dumps of Novyj Rozdil sulfur quarry is shown by poplar stands, a smaller timber stock has mixed stands featuring black alder, cherry, ash and aspen, and the least performance is characterized by oak stands with little admixture of black alder and aspen. Average degree of phosphorus provision is noted in the top (up to 0.10 cm) layer of the soil on section with ash-cherry-alder-oak stands. A very low level of availability of phosphorus in analyzed soil horizon is noted on section of poplar and elm stand.

Keywords: growth and development of forest stands; disturbed lands; forestry-taksatsiyni and dielectric indicators; chemical indexes of the soil.

1нформащя про aBTopiB:

М. Л. КопШ, асшрант, НЛТУ Укра'ни, м. Львiв, Укра'на

Р. Р. Вицега, канд. с.-г. наук, доцент, НЛТУ Укра'ни, м. Львiв, Укра'на. E-mail: [email protected] С. Л. КопШ. канд. с.-г. наук, доцент, НЛТУ Укра'ни, м. Львiв, Укра'на. E-mail: [email protected] В. К. За'1'ка, д-р бюл. наук, професор, НЛТУ Укра'ни, м. Львiв, Укра'на Л. I. КопШ, д-р с.-г. наук, професор, НЛТУ Укра'ни, м. Львiв, Укра'на