CC BY
63
мена (H. sanguínea, H. villossa, H. micrantha, H. cylindrica) проявили наибольшую всхожесть.
Ключевые слова: вид, сорт, декоративность, семена, морформетрические показатели, род Heuchera.
Zaplivana Yu.A. Morphological parameters and characteristics of seed breeding species and varieties of the genus Heuchera L.
Studied the morphologi and dyality of seeds sown spesies of the genus (Heuchera) introducer intobotanical garden and arboretym in the of Ukraine found that seeds of the studied spesies is charactirired by a long perid of germination (17-35 days) The percentage of germination was an average of 70-100 % The most optimal temperatyre for germation in laboratory conditions is +20-25°С sed (H. sanguinea, H. villossa, H. micrantha, H. cylindrica) shaved the hignest similarity.
Keywords: varieties, kinds, of decorative, seed, morphometric, characteristics, of family Heuchera.
УДК 582.632.2(477.44) Астр. В.В. Куц1; ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук;
спец. Д.Ю. Урода - Уманський НУ С
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ДОХНЯНСЬКОМУ Л1СНИЦТВ1 ДЕРЖАВНОГО ШДПРИеМСТВА "ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Узагальнено досвщ люовщновлення та оцшювання сучасного стану люокуль-турно! справи, визначено ефективш способи створення люових культур, встановлено вщповщшсть рiзних схем змшування люових культур типам люорослинних умов та правильшсть шдбору схем посадки та схем змшування в Дохнянському люнищта ДП "Чечельницьке люове господарство" на Вшниччиш.
Ключовг слова: лiсовi культури, дуб звичайний, схеми змшування, природне поновлення.
Вступ. Ддвищення продуктивной! люових насаджень - основна проблема, яку дослщжують л1ивники упродовж останшх десятил1ть. Особливо нагально це питання стопъ в малолюистих районах, де лю мае дуже важ-ливе значення. В густонаселених районах люов1 насадження забезпечують господарський комплекс не тшьки деревиною, харчовими продуктами 1 ль карською сировиною, але 1 виконують водорегул1вну, Грунтозахисну 1 саш-тарно-гтешчну функщю. Враховуючи багатофункцюнальне значення л1с1в, е потреба у формуванш високопродуктивних, бюлопчно стшких насаджень, яю дадуть змогу отримати максимум прибутку з одинищ площ1, зайнято! ль сом. Пщ час створення таких насаджень особливу роль вдаграе тдб1р вшх компоненпв люу з урахуванням умов мюцезростання та зони. У виршенш проблеми тдвищення продуктивной! л1с1в велику роль вдаграе дуб. Оскшь-ки дуб е головною породою в д1бровах, на значнш площ1 в р1зних кшматич-них зонах, а його деревина мае широке застосування у р1зних галузях госпо-дарського комплексу йому придшено багато уваги виробничниками 1 дослщ-никами р1зних наукових напрямюв
1 Наук. к^вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
Мета дослщження - вивчення досвiду створення люових культур дуба звичайного рiзними способами в Дохнянському лiсництвi ДП "Чечель-ницьке лiсове господарство", природного поновлення в стиглих насадженнях дуба звичайного, ощнити його усшшнють i можливiсть використання для ль совщновлення.
Об'ектом досл1дження е лiсовi культури дуба звичайного в Дохнянському люницв ДП " Чечельницьке лiсове господарство".
Методика дослщження. Узагальнення досвiду люовщновлення проведено за матерiалами: книг люових культур Дохнянського люництва ДП "Чечельницьке люове господарство", щорiчних звтв з люокультурно! справи та даних натуральних рекогносцшних обстежень дубових насаджень, акти ш-вентаризацп переводу люових культур у покрит лiсовi земль Вивчення стану i продуктивностi чистих i змiшаних культур проведено на тимчасових проб-них площах, як закладали в найбiльш характерних насадженнях у Дохнянському люнищга ДП "Чечельницьке люове господарство" за загальноприйня-тою методикою.
Результати досл1дження. У ДП "Чечельницьке люове господарство" на сьогодш штучно створеш лiси займають понад 40 %% вiд загально! площi вкритих лiсом земель. Переважаючими лiсокультурними площами на тд-приемст е зруби, галявини та пустир^ але щорiчний обсяг лiсокультурних робгг незначний за площею.
У дiбровах головною лiсоутворювальною породою е дуб звичайний. У доборi супутнiх порщ та чагарникiв до нього керуються взаемовпливом мiж породами та можливютю !хнього регулювання кiлькiстю домiшки та повтор-нiстю i iнтенсивнiстю доглядових рубань. За останнi 10 роюв у Дохнянському лiсництвi створено частковi культури дуба звичайного на площi 19,3 га. Для створення культур застосовували частковий обробiток Грунту смугами. Технологiя створення лiсових культур залежить вiд стану зрубiв. На зрубах, де сподiваються на природне поновлення супутшх i кущових порщ з домш-кою граба звичайного та ясена звичайного, застосовують пониження пеньюв у смугах завширшки 2,2-2,5 м з наступним обробиком Грунту дисковими зна-ряддями, смугами. На зрубах без природного поновлення пониження пшв здшснюють у смугах шириною 2,0-2,2 м з наступним обробгтком !х дисковими знаряддями (КЛБ-1,7), оскiльки лiсокультурний досвiд свiдчить, що пе-редпосадковий обробiток Грунту важливий лише у першi роки [4].
Для дослщження люових культур дуба звичайного закладено 8 проб-них площ (ПП) у Дохнянському люнищга ДП "Чечельницьке лiсове госпо-дарства" i !х лiсiвничо-таксацiйну характеристику наведено в табл. 1.
Рют та стан дуба в культурах, створених поивом жолудiв i посадкою шянщв, вивчали в культурах рiзного в^, якi перебували в рiзних фазах роз-витку, а саме: молодняках, середньовжових, пристигаючих i стиглих насадженнях. У фазi iндивiдуального росту (3 р.), як показали дослщження, культури дуба звичайного створеш пошвом i посадкою вiдрiзняються за висотою i продуктивнiстю. Культури, створеш пошвом, мають висоту 1,7 м, тодi як культури, створенi посадкою - 1,2 м. З табл. 2 видно, що культури дуба зви-
чайного, створеш пошвом, переважають культури, створенi посадкою, за всь ма лiсiвничо-таксацiйними показниками.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика насаджень дуба звичайного в умовах свiжих дiбров Дохнянського тсництва ДП " Чечельницьке лгсове
господарство "
№ про бно! площ1 Квартал / видш Розмь щення по-садкових мгсць, м Склад ■ Й * т ° ТЛУ | Кшь-юсть дерев на 1 га ,а т О « о « и В | 2 га ° Й т е £ 'я о Б й т о к в о П аг в^ а го л
1 20/4 4,0x0,5 5Дз2Яз3Гз+Клг 53 а 320 21,3 19,0 I 0,7 230
2 31/3 6,0x0,5 10Дз 17 В2 3050 6,0 6,5 I 0,9 45
3 24/17 4,0x0,7 7Дз2Гз1Яз+Клг 66 В2 415 23,0 23,5 I 0,9 285
4 40/8 6,0x0,7 9Дз1Яз+Лпд II яр 9Гз1Клг 84 В2 531 26,5 35,0 I 0,7 382
5 36/5 4,0x0,5 10 Дз II яр 8Гз2Клг 109 в2 195 31,6 49,0 I 0,8 400
6 10/10 6,0x0,5 10Дз 16 В2 3350 5,5 5,9 I 0,8 40
7 64/7 3,0x0,5 10Дз 7 В? 7350 1,7 - I - -
8 55/1 4,0x0,7 10Дз 7 В2 3150 1,2 - II - -
Табл. 2. Стан дуба звичайного в культурах, створених поавом (ПП 2) i посадкою (ПП 6) у фазi молоднишв
Кв/ видш Вид створ. культур Ширина м1жр., м Склад ТЛУ Середш Бот- тет По-вно-та На 1 га
висота, м д1аметр, см дерев, шт. запас, м3
31/3 поив 6,0 10Дз В2 6,0 6,5 I 0,92 3050 45
10/10 посадка 6,0 10Дз В2 5,5 5,9 I 0,84 2380 40
Результати порiвняння росту дерев дуба у вщ 53-66 роюв наведено у табл. 3, де показано, що в створених культурах пошвом жолудя прирют ютот-но бшьший, за середньою висотою та дiаметром.
Табл. 3. Лшвничо-таксацшна характеристика 53- i 66^чних культур дуба звичайного, створених посевом (ПП 3) I садтням (ПП 1)
Кв/ видш
Вид створ, культур
Ширина м1жр., м
Склад
Середт
ТЛУ
висо-та, м
дшм-етр, см
Бош-тет
Пов-нота
На 1 га
дерев шт.
запас м3
24/17
4,0
7Дз2Гз 1Яс+Клг
В2
23,0
23,5
0,91
415
285
20/4
посадка
4,0
5Дз2Яз 3Гз+Клг
В,
21,3
19,0
0,77
320
230
I
I
Тенденщя кращого росту дерев дуба в культурах створених пошвом жолудя спостерiгаeться i в пристигаючих та стиглих насадженнях (табл. 4).
Як i в середньовжових насадженнях, середня висота i дiаметр культур, створених посiвом, значно вищ^ нiж у культурах, створених посадкою. Вщ-повiдно, запас насаджень, створених пошвом (ПП 4), бшьший, шж створених посадкою (ПП 5). Щд час дослiджень вивчали рiзнi схеми розташування са-дивних мюць, якi застосовуються в Дохнянському люнищв ДП "Чечельницьке лiсове господарство", тд час створення лiсових культур. Даш про
розподiл садивних мюць у районi дослiдження, в якому проводили досль дження, наведено у табл. 5 та рис. 1.
Табл. 4. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика 84- i 109-рiчних культур _дуба звичайного, створених постом (ПП 4) I садшням (ПП 5)_
Кв/ ви-дл Вид створ. культур Ширина м1жр., м Склад ТЛУ Середт Бот- тет Пов-нота На 1 га
висо- та, м д1ам-етр, см дерев, шт. запас, м3
40/8 посадка 6,0 9Дз1Яз+Лпс II яр 9Гз1Клг В2 26,5 35,0 I 0,72 531 382
36/5 пос1в 4,0 10 Дз II яр 8Гз2Клг В2 31,6 49,0 I 0,81 195 400
Проан^зувавши дат табл. 4 та рис. 1, можна зробити висновок, що у Дохнянському люнищш ДП "Чечельницьке лкове господарство" загалом створюються культури iз розмщенням садивних мiсць 6,0x0,7 (46,7 %) та 4,0x0,5 (44,0 %о). Це пов'язано з тим що, у 1980 р. вийшли пропозици щодо прогресивних технологiй лiсовирощування подiльських грабових дiбров, та ведення господарства в них. Щ пропозици було розглянуто i схвалено на роз-ширеному засiданнi науково-техшчно! ради Вiнницького обласного управ-лiння лiсового господарства та люозаго^вель i Вшницько! люово! дослщно! станцп. Вiдповiдно до них на свiжих, не задернiлих, але зарослих трав'яними рослинами зрубах, де очжуеться вiдновлення граба, берези, осики, верби, клешв, пропонуемо створювати культури дуба з розмщенням садивних мюць 6,0x0,7 м, а в мокрих дiбровах без природного поновлення садивш мюця пе-редбачено розмiщати 4,0x0,5 м.
Табл. 5. Розподт л^ових культур дуба звичайного, створених у Дохнянському _лiсництвi, за розмщенням садивних лисць_
Розмщення садивних м1сць, м Площа
га %
6,0x0,7 39,9 46,7
6,0x0,5 2,1 2,5
4,0x0,5 37,6 44,0
3,0x0,5 1,1 1,3
4,0x0,7 4,7 5,5
Разом 85,4 100,0
□ 6,0 х 0,7 Ш 6,0x0,5 И 4,0x0,5 ■ 3,0x0,5 0 4,0 х 0,7
Рис. Дiаграма розподту люових культур за розмщенням садивних м^ць, створених у Дохнянському лiсництвi, %
За дослщженнями А. О. Бондаря встановлено, що ширина мiжрядь тд час створення люових культур не впливае на фiзiологiчний стан дерев дуба
звичайного. Також доведено, що найвищi лiсiвничо-таксацiйнi показники де-ревостанiв та найбiльша 1х господарська цiннiсть формуеться за ширини мiж-рядь 2,5-3,0 м, яка е оптимальною при вирощуванш штучних насаджень у свiжих дiбровах Подшля [1-3]. Проведенi дослiдження показали, що природ-не поновлення дуба звичайного вщсутне у стиглих насадженнях дуба з рiз-ним складом порщ, але е наявне поновлення супутшх порiд. Данi про при-родне поновлення наведет у табл. 6.
Табл. 6. Характеристика устшност1 природного поновлення в стиглих дубових насадженнях у свжш д1бров1 (1)2) Дохнянського лкництва
й
«
о л о
с
I 'К
° '3
I
й „
° и 1§
.5 к В М ¡3
3 Й
8 Э ^ „
Л Й
« й (3 К
й
«
о л о
с
I 'К
° '3
й & -° и
§1 5 к В
2 ¡3
3 Й
8 Э л „
й Р5
« й £ к
й
«
о л о
с
I 'К
° '3
й & „ Н р-н
° и 1 1
.5 к В
М ¡3
3 Й 8 Э л „
й ^
« й (3 к
й
«
о л о
с
I 'К
° '3
й л „
Н р-н
° и
1 13 I
.5 к В М ¡3
3 й 8 Э л „
й ^
« й (3 я
ПП - 1
ПП - 2
ПП - 3
ПП - 4
Граб
42
21000
Граб
2000
Граб
36 18000
Граб 40 20000
Ясен
2500
Клен
1500
Клен
2500
Ясен
2500
Ясен
2000
Клен
3
1500
ПП - 5
ПП - 6
ПП - 7
ПП - 8
Граб 8 4000
Граб 4 2000
Граб
7
3500
Граб
30
15000
Ясен
500
Клен
16
8000
5
ПП - пробна площа
Як видно з даних табл. 5, найменша кшьюсть природного поновлення супутшх порщ спостер^аеться на пробних площах 2, 5-7. На цих площах поновлення граба становить вщ 2 до 4 тис. шт. на 1 га, вщповщно клена i ясе-на - 1,5 i 0,5 тис. шт. на 1 га. На пробних площах 1, 3-4, 8 природне поновлення вщбуваеться, порiвняно зi зазначеними вище пробними площами, на-багато краще. Наприклад: природне поновлення граба змшюеться вщ 15 до 21 тис. шт. на 1 га, ясена - вщ 2 до 2,5 тис. шт. на 1 га, а клена - вщ 1,5 до 8 тис. шт. на 1 га. На устшнють природного поновлення найбшьше впливае склад i густота живого надгрунтового покриву, мехашчного складу Грунту, зiмкнутiсть намету насаджень.
Табличш дат свщчать, що у бшьшосп випадюв природне поновлення деревних рослин тд наметом люу вщбуваегься неоднаково i залежить вщ ба-гатьох чинниюв: врожаю насiння, перюдичносп плодоношення, вщновлю-вальноl стиглостi Грунту, ступеня зiмкнутостi намету насаджень, складу i гус-тоти живого надгрунтового покриву, вжитих люогосподарських заходiв та ш-ших видiв впливу абютичних, бiотичних i антропогенних факторiв.
Виходячи iз проведених дослiджень та враховуючи класифiкацiю "Класифiкацiя дiлянок лiсовiдтворювального фонду за лiсiвничим потенць алом та збереженютю ознак i властивостей люових екосистем", ми роздiляемо пробнi площi на двi категорп. Першу категорт, згiдно з класифiкацiею, вщ-несено до люових дiлянок. На дшянках, вкритих лiсом з незначним лiсiвни-чим потенцiалом, рекомендуемо створювати суцшьш культури. Друга катего-
рiя - лiсовi дiлянки iз задовiльним лiсiвничим потенщалом, де рекомендуемо пiд час створення люових культур застосовувати лiсiвничi та лiсокультурнi заходи для сприяння появi та збереженню природного поновлення головних порщ з наступним комбшованим або природним лiсовiдновлення або заслуго-вуе уваги створення попереднiх культур шпигуванням жолудiв восени на ль сокультурну площу, за 1-2 роки до рубки головного користування.
Висновки. Лiсiвники набули значного досвщу створення культур дуба. На особливу увагу заслуговуе досвiд вщтворення насаджень посадкою сь янцiв i посiвом жолудiв.
1. Дослщження росту та стану дуба звичайного в культурах, створених по-швом жолуд1в [ посадкою шянщв, що культури дуба звичайного, створе-т помвом, переважають культури, створет посадкою за вшма лЫвничо-таксацшними показниками.
2. Внаслщок вивчення р1зних схем розташування садивних мюць, яю засто-совуються в Дохнянському люнищга, тд час створення люових культур встановлено, що у люнищга створюються культури !з розмщенням садивних м1сць 6,0x0,7 (46,7 %) та 4,0x0,5 (44,0 %).
3. Проведет дослщження засввдчили, що природне поновлення дуба звичайного вщсутне у стиглих насадженнях дуба з р1зним складом порщ, але е поновлення супуттх порщ. На пробних площах 2, 5-7 природне поновлення ввдбуваеться, пор1вняно з 1, 3-4, 8 пробними площами, набага-то краще. Так, природне поновлення граба зм1нюеться вщ 15 до 21 тис. шт. на 1 га., ясена - вщ 2 до 2,5 тис. шт. на 1 га, а клена - ввд 1,5 до 8 тис. шт. на 1 га.
4. Враховуючи р1знорщшсть люових дшянок [ р1зний !х лю1вничий потен-щал, необхщно диференцшовано тдходити до вщтворення люу на дь лянках, що були вкрил люовою рослиншстю, зважаючи на наявне природне поновлення головних [ супуттх порщ.
5. Шд час визначення метод1в вщтворення лю1в доцшьно враховувати здат-шсть дшянок до самовщновлення, яю значною м1рою залежать вщ збере-женост ознак [ властивостей люових екосистем на площг
6. У звязку !з зростанням обсяпв люокультурних робгг особливо! уваги заслуговуе створення попередшх культур шпигуванням жолуд1в восени на люокультурну площу, за 1-2 роки до рубки головного користування
Л1тература
1. Бондар А.О. Продуктившсть часткових культур дуба звичайного на Подшл1/ А.О. Бондар // Лгавництво 1 агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. -2003. - Вип. 104. - С. 139-143.
2. Бондар А.О. Вплив способу створення люових культур дуба на штенсивнють росту саджанщв / А.О. Бондар // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 194-198.
3. Бондар А.О. Продуктившсть часткових культур дуба звичайного на Под1лш / А.О. Бондар // Лгавництво 1 агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДТЛГА. - 2003. - Вип. 104. - С. 139-143.
4. Бондар А.О. Продуктившсть часткових культур дуба звичайного на Подшл1 / А.О. Бондар // Лгавництво 1 агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШ-ГА. - 2003. - Вип. 104. - С. 139-143.
5. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Чечельницкого ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Вшницялю". - Т. II, кн. I. Таксацшний опис поквартально! суми площ та загальних запаав насаджень Дохнянського люництва. - !ршнь, 2005. - 231 с.
Куц В.В., Ищук Г.П., Урода Д.Ю. Пути усовершенствования создания культур дуба обыкновенного в Дохнянском лесничестве ГП "Че-чельныцкое лесное хозяйство"
Обобщен опыт лесовосстановления и оценки современного состояния лесо-культурного дела, определены эффективные способы создания лесных культур, установлены соответствие разных схем смешивания лесных культур типам лесорасти-тельних условий и соответствие подбора схем посадки и схем смешивания в Дохнянском лесничестве ГП "Чечельныцкое лесное хозяйство".
Ключевые слова: лесные культуры, дуб обыкновенный, схемы смешивания, естественное возобновление.
Kust V.V., Ischuk G.P, Uroda D.Yu. Ways of improvement of creation of cultures of oak ordinary in Dokhnyanskomu Forest District of state enterprise of "Chechel'nicke forestry"
Generalized experience of growing of the forest and estimation of the modern state of growing of the forest, certainly the effective methods of creation of forest cultures are set accordance of different charts of mixing of forest cultures to the types of forest vegetable terms that rightness of choice of charts of landing and charts of mixing in Dokhnyanskomu forest district of state enterprise of "Chechel'nicke forestry".
Keywords: forest cultures, oak is ordinary, charts of mixing, natural renewal.
УДК 582.998.2:581.4 Студ. А.О. М1щук; доц. О.В. Дубова, канд. бюл. наук;
проф. В.О. Лях, д-р бюл. наук -ЗапорЬзъкий НУ
Р1ЗНОМАН1ТТЯ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАН1В Л1Н1Й СОНЯШНИКА
Дослщжено деяга якюш та кшьюст ознаки вегетативних оргашв 9 лшш, отри-маних вщ схрещування культурного соняшника з його дикими видами. Виявлено широкий спектр прояву морфолопчних ознак стебла та листгав, зокрема висоти рос-лини, форми та розмiру листово! пластинки та шших.
Ключовг слова: соняшник, морфолопчна ознака, стебло, листова пластинка.
Вщомо, що соняшник е основною олшною культурою Укра!ни. Бать-ювсью форми цього виду рослини е багаторiчними. У лiтературi багато вщо-мостей про перспективи, напрями та масштаби роботи з культурним соняш-ником та його дикими видами (1, 2). Дик види ИеНаМИт Ь. е важливим резервуаром корисних гешв для селекцп. Вщомо, що на батьювщиш - у Швшч-нш Америщ багатий видовий склад багаторiчних соняшниюв, види вiдрiзня-ються морфолопею, !х широко використовують для озеленення (3).
Метою роботи стало вивчення морфолопчних особливостей вегетативних оргашв лшш роду ИеНаМИт Ь., створених у !нституп олшних культур Нацюнально! Академп аграрних наук Укра!ни за участю однорiчних та багаторiчних диких видiв. Насшневий матерiал було висаджено на дослщнш дшянщ кафедри СПГ та генетики рослин в 2012 р. Дослщжували таю ознаки: висота рослини (м), форма листово! пластинки, характер листорозташування, наявшсть i характер опушення стебла i листя. Вимiри проводилися пiд час цвтння рослин. Отриманi результати статистично обраховаш (4, 5). Резуль-тати дослщжень представлено в табл. 1, 2.
