CC BY
32
22. Zaman A. Micropropagation of Morus alba CVS, from shoot apices of mature trees / A. Zaman, R. Islam, O.I. Joarder, M. Islam // Journal King Saud Univ. - Riyadh : Science. - 1998. -Vol. 10 (1). - Pp. 7-14.
23. Zaman M.A. Mass propagation of mulberry (Morus alba L.) through axillary bud culture / M.A. Zaman, S.M. Rahman, N. Joarder, R. Islam // Plant Tissue Culture & Biotechnology (PTC&B). - Bangladesh : BAPTC&B. - 1991. - Vol. 1(2). - Pp. 75-78.
24. Гречаник P.M. Особливост введення в культуру in vitro шовковищ бшо! (Morus alba Linn.) / P.M. Гречаник, M.M. Гузь, Н.О. Олексшченко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 9-21.
25. Гречаник P.M. Клонування Morus alba Linn. in vitro: селекщя та деконтамшащя експланпв // Наукoвi основи тдвищення продуктивное^ та бюлопчно! стшкосп люових та урбашзованих екосистем : тези 61-о! наук.-техн. конф. професорсько-викладацького складу, наукових пращвниюв, докторанпв та асшранпв за шдсумками науково! дiяльнoстi у 2010 р., 4-6 травня 2011 р., м. Львiв / P.M. Гречаник. - Львiв : PBB НЛТУ Украши, 2011. - С. 38-40.
26. Гречаник P.M. Особливост етапу намноження у мiкрoклoнуваннi шoвкoвицi бiлoi (Morus alba Linn.) in vitro / P.M. Гречаник, M.M. Гузь, Н.О. Олексшченко // Наукoвi пращ Л> швничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : PBB НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 9. - С. 85-91.
Гречаник Р.М., Гузь Н.М., Олексийченко Н.О. Особенности ризоге-неза in vitro и адаптации ex vitro регенерантов шелковицы белой (Morus alba Linn.)
Представлен краткий обзор литературных источников, касающихся особенностей укоренения в культуре тканей шелковицы белой и адаптации регенерантов к почвенным условиям. На этапе ризогенеза для микрочеренков акклиматизированной в Украине Morus alba Linn. оптимальной была среда MS, дополненная 1,0 мг / л NAA и 0,5 мг / л IBA. Pегенеранты акклиматизировали в субстрате, который содержал универсальную почвосмесь на основе торфа и агроперлита (3:1). Очерчены перспективные направления дальнейших исследований.
Ключевые слова: in vitro, ex vitro, шелковица белая, среда, ризогенез, адаптация, регенерант.
Hrechanyk R.M., Guz M.M., Oleksiychenko N.O. Rizogenesis peculiarities in vitro and adaptation ex vitro of white mulberry (Morus alba Linn.) rege-nerant's
There has been presented a brief review of literary sources related to rooting peculiarities in tissue culture of white mulberry and regenerant's adaptation to soil conditions. On rizogenesis stage an optimal environment for microshoots of acclimatized in Ukraine white mulberry was MS environment complemented with 1,0 mg/l NAA and 0,5 mg/l IBA. Regenerants were acclimatized in substrate that consisted of universal soil mixture on the basis of black dirt and agropearlyte (3:1). Oncoming trends of further investigation are projected.
Keywords: in vitro, ex vitro, white mulberry, environment, rizogenesis, adaptation, regenerant.
УДК630*228 Ст. наук. спшроб. В.О. Манойло, канд. с.-г. наук;
ст. наук. сптроб. В.А. Лук'янець; ст. наук. сптроб. С.В. Бойко, канд. с.-г. наук;
мол. наук. сптроб. Р.В. Головач - Укратський НД1ЛГ та агролкомелюрацй м. Г.М. Висоцького, м. Харкв
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕННЯ Л1СОВ1ДНОВНОГО РУБАННЯ В ОСЛАБЛОМУ ПОРОСТЕВОМУ ДУБОВОМУ ДЕРЕВОСТАН1
Результати дослщжень способiв i технологий проведення люовщновних рубань в ослаблому поростевому дубовому деревосташ свщчать, що найбшьша кшьгасть природного поновлення дуба з'явилася внаслщок застосування рiвномiрно-поступо-вого двоприйомного рубання. Серед варiантiв зi штучним поновленням люу найкра-
щими показниками приживлюваност i росту характеризуються культури, створеш шляхом садiння сiянцiв у контейнерах на зрубах шсля проведення поступового ру-бання суцiльними смугами.
Ключовi слова: люовщновне рубання, природне поновлення, лiсовi культури, санiтарний стан.
Вступ. Деревостани дуба звичайного займають близько 28 % загально! площ1 л1с1в Укра!ни [9, 10]. Площа дубових л1с1в Л1вобережного Люостепу, яка тдпорядкована Державному агентству люових ресуршв Укра!ни, сягае 302,7 тис. га, зокрема природних - 197,7 тис. га (65 %). Переважають природш люостани вегетативного походження друго! 1 третьо! генерацш - 179,5 тис. га (91 %). Природш дубов1 люи насшневого походження займають площу 18,2 тис. га, тобто лише 9 % загально! площ1 природних деревосташв [10].
Ниш середнш вж природних насшневих деревосташв дуба звичайного сягае 92 роюв, а вегетативних - 85 роюв. З кожним роком збшьшуеться площа стиглих 1 перестиглих деревосташв поростевого походження [9]. Над-м1рне збшьшення площ1 старовжових деревосташв, зазвичай, супрово-джуеться зростанням обсяпв саштарних рубань. Це призводить до зниження абсолютно! повноти насаджень та ослаблення !х багатогранних еколого-за-хисних функцш. Тому особливо! актуальносп набувае оптим1защя способ1в та технологш вщтворення д1бров шляхом проведення люовщновних рубань.
У проект шструкцп з проведення рубань формування 1 оздоровлення л1ив передбачаеться до люовщновних рубок призначати стигл1 та перестигл1 р1зновжов1 багатоярусш деревостани та деревостани просто! структури для вщновлення цшних порщ дерев у люах, в яких не дозволено проводити рубання головного користування. До люовщновних рубань призначаються де-ревостани, у яких частка дерев першого ярусу з ознаками ослаблення, стано-вить понад 20 %. Виб1рковий спошб люовщновного рубання застосовують у р1зновжових, а поступовий спошб - у одновжових деревостанах. За вщсут-носп достатньо! юлькосп природного поновлення господарсько-цшних по-р1д доцшьне проведення люовщновного рубання поступовим способом шляхом суцшьного вилучення дерев смугами з видаленням всохлих 1 пошкодже-них дерев на смугах, що залишаються. Ширина смуг вирубування - 2550 метр1в, споаб примикання - безпосереднш, черезсмуговий або кулюний. Площа кожно! з1 смуг не повинна перевищувати 1 га. На смуз1 вирубування створюють частков1 або суцшьш люов1 культури. Деревостан на наступнш смуз1 вирубуеться шсля з1мкнення молодняка на попереднш смуз1 [4].
Метою роботи е визначення оптимальних способ1в проведення люо-вщновних рубань в ослаблих поростевих дубових деревостанах, як втрача-ють сво! еколого-захисш функцп.
Об'ект та методика дослщжень. Дослщ з люовщновного рубання зак-ладено у 2009 р. тд кер1вництвом проф. В.П. Ткача, в ослаблому стиглому дубовому деревосташ, що вилучений з головного користування, у Липецько-му люнищга Данил1вського ДДЛГ в умовах св1жо! кленово-липово! д1брови.
Дослщ складаеться 1з шести вар1ант1в, кожний з яких мае площу 1 га. У трьох вар1антах досл1ду проведено р1вном1рно-поступове, групово-посту-
пове i поступове рубання з суцшьним видаленням дерев смугами завширшки 25 м. У реши варiантiв групово-поступового i поступового рубань з суцшь-ним вирубуванням дерев смугами на зрубах створено культури дуба шляхом вишвання жолудiв i садiння сiянцiв з вщкритою i закритою кореневими системами. Закладання постшно! пробно! площi (ППП) та лiсiвничо-таксацiйнi дослiдження проводили за загальноприйнятими у лiсiвництвi i лiсовiй такса-цп методиками [1-5] та зпдно з чинними вимогами [7, 8]. Стан життездатнос-т лiсових культур дуба визначали за рекомендащями [6].
Результати досл1джень. Деревостан, у якому закладено дослщ, харак-теризувався такими показниками: у складi I ярусу домiнував дуб звичайний -9,5Дз0,5Лпд, вiк - 110 роюв, походження вегетативне, запас - 206,7 м3/га, повнота - 0,54, боштет - III, середнiй шдекс санiтарного стану дерев дуба -11,2 (табл. 1). Частка дерев дуба I класу за Крафтом становила 56,2 %, II -34,9 %, III - 8,9 %. На дерева липи I класу за Крафтом припадало 25,0 % вщ загально! !х юлькосп, II - 33,3 %, III - 41,7 %. Частка дерев клена польового I класу становила 57,3 %, II - 37,4 %, III - 3,9 %, IV - 1,0 %, V i VI - 0,4 %.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревостану у вар1ант1 №1,
(плои щ 1,0 га, Липецьке лгсниц тво, кв. 35, вид. 5).
Ярус Склад А, роюв N шт./га Середт О, м2/га М, м3/га Повнота Боштет Середт
И, м Б, см клас Крафта шдекс стану
Деревостан до проведення рубки
I 9,5Дз 110 169 23,8 36,1 17,2 197,2 0,51 III ^5 П,2
0,5Лпд 110 12 22,4 30,3 0,9 9,5 0,03 III П,2 и
Разом I ярус 181 - - 18,1 206,7 0,54 - - -
II | 10Клп 65 413 15,5 15,6 7,7 62,6 0,3 III III
Разом I + II - 594 - - 25,8 269,3 0,84 - - -
Частина деревостану, призначена в рубку
I Дз 110 5 23,2 32,8 0,4 4,8 0,01 III П,6 III ,2
Лпд 110 12 22,4 30,3 0,9 9,5 0,03 III П,2 и
II Клп 65 413 15,5 15,6 7,7 62,6 0,3 III III и
Разом I [ II - 4,30 - - 9,0 76,9 0,34 - - -
СухН - - 12 21,3 23,4 0,5 5,5 0,02 - - -
Деревостан тсля проведення рубки
I | 10Дз | 110 | 164 123,8 | 36,1 | 16,8 | 192,4 | 0,50 | III | I,5 | П,0
Крива розподшу дерев I ярусу за вщносними ступенями товщини ха-рактеризуеться значущими коефiцiентами асиметрп А = 0,377, А^о.к = 0,298) та екцесу (Ех = 0,838, Бх^ 005 = 0.823) (рис. 1). Розподшу дерев II ярусу також притаманна правостороння асиметрiя А = 0,325, = 0,200), але за величиною ексцесу (Ех = -0,675, Ех^.^ = 0.816) вш наближаеться до нормального. Отже, шдекс саштарного стану (П,2), а також вiдхилення розподiлу дерев за природними ступенями товщини вщ нормального свщчать про розлад-нанiсть деревостану, а вщповщно, i зниження ефективност виконання ним еколого-захисних функцiй.
20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
Природы ступет товщини 1 ярус — 2 ярус
0,3 0,5 0,7 0,9 1,1 1,3 1,5 1,7
Рис. Крива розподту дерев ослаблого поростевого дубового деревостану за природными ступенями товщини
Варiант 1. Р1вном1рно-поступове двоприйомне рубання. У 2009 р. тд час першого прийому рубання, було видалено вш дерева другорядних порщ та частину дерев дуба, як мали ознаки ослаблення або дефекти стовбура. Пюля проведення першого етапу рубання повнота деревостану знизилась з 0,84 до 0,5. У жовтш 2010 р. (насшневий рж) сприяння природному понов-ленню проведено шляхом прокладання борозен з1 сходу на захщ за допомо-гою культиватора КЛБ-1,7. Вар1ант 1 вщзначався найбшьшою кшьюстю схо-д1в дуба: 6867 шт./га з частотою трапляння 97 % (див. табл. 2).
Варiант 2. Групово-поступове рубання з вирубуванням 4 вжон пло-щею 250-800 м2 Вжно №1 мае площу 250 м2, вжно №2 та №4 - площу 800 м21 вжно №3-500 м2. У першому та третьому вжнах у жовтш 2010 р. проведено сприяння природному поновленню шляхом прокладання борозен, як у першому вар1анп. Облж сход1в зроблено у жовтш 2011 р. У вжш №1 кшь-юсть сход1в дуба становила 5210 шт./га, а у вжш №3-4600 шт./га (табл. 2).
Табл. 2. Ктьккть сходiв у дослiдi з лiсовiдновного рубання у ослаблому поростевому дубовому деревосташ (обтк 2011 р.).
Вар:
аант 1
Порода
шт./га
Вжно 1
Вар1ант 2
траплян-ня, %
шт./га
част. трап.%
Вшно 3
Вар1ант 5
шт./га
част. трап.%
шт./га
траплян-ня, %
Дз
6867
97
5210
100
4600
90
4750
94
Клп
433
30
150
10
200
20
125
12
Брс
100
Лпд Разом
67
7467
5360
4800
125 5000
12
частота
частота
У вжш № 2 створено люов1 культури шляхом пошву жолуд1в в лунки рядами через 4 м. Збережешсть становила 93,7 %, середня висота шянщв -15,7 см, шдекс саштарного стану - 1,5 (табл. 3). У вжш № 4 за допомогою мотобура проведено садшня шянщв у контейнерах з розмщенням садивних мюць 4,0x0,7 м. Середня висота иянщв становила 26,9 см, поточний при-рют - 9,4 см/рж, шдекс саштарного стану - 1,5, приживлюванють - 97,4 %. В
обох вжнах пошв та садiння культур проведено восени 2010 р. Напрямок ря-дiв зi сходу на захщ.
Показники Облж 2010 р. Облж 2011 р.
варiанти варiант 2 варiанти
3 4 вжно 2 вшно 4 3 4 6
Н Сер.: сiянцiв, см 28,3 15,2 15,7 26,9 48,4 32,5 25,6
Поточ. прирют, см 11,0 - - 9,4 20,0 16,1 5,7
1ндекс сан. стану 1,5 1,7 1,5 1,5 1,4 1,5 11,2
Приживлювашсть, % 96 - - 97 - - 92
Схожiсть, % - 82 94 - - - -
Варiант 3. Поступовий спосiб люовщновного рубання шляхом суцшь-ного вирубування дерев смугами та подальшим створенням культур шянцями в контейнерах. Садшня проведено за допомогою мотобура восени 2009 р. Серед варiантiв зi штучним поновленням лiсу у цьому варiантi культури дуба характеризуются найкращими показниками приживлюваностi i росту. За об-лiком 2010 р. середня висота сшнщв становила 28,3 см, поточний прирют -11,0 см/рж, iндекс санiтарного стану - 1,5, приживлюванють - 96 %, а за обль ком 2011 р. середня висота - 48,4 см, поточний прирют - 20,0 см, шдекс саш-тарного стану - 1,4 (табл. 3).
Варiант 4. Поступовий спошб люовщновного рубання iз суцшьним видаленням дерев смугами i створенням лiсових культур шляхом вишвання жолудiв. Висiвання проводили восени 2009 р. у лунки. За даними 2010 р., середня висота шянщв дуба становила 15,2 см, шдекс саштарного стану - 1,7, збереженють - 82 %, а у 2011 р. середня висота иянщв - 32,5 см, поточний прирют - 16,1 см/рж, шдекс саштарного стану - 1,5. Порiвняно з 2010 р., у 2011 р. шдекс саштарного стану покращився на 0,2 одинищ (табл. 3).
Варiант 5. Поступовий споиб люовщновного рубання з суцшьним видаленням дерев смугами i залишенням насшниюв разом iз сприянням природному поновленню шляхом прокладання борозен. Заходи сприяння природному поновленню проведено за допомогою культиватора КЛБ-1,7 у жов-тнi 2010 року. Кiлькiсть сходiв дуба становить 4750 шт./га з частотою трап-ляння 94 % (табл. 2).
Варiант 6. Поступовий спошб люовщновного рубання iз суцшьним видаленням дерев смугами та створенням люових культур шляхом садшня сь янщв iз вiдкритою кореневою системою. Садшня проводили навесш 2011 р. за допомогою меча Колесова. Середня висота шянщв становить 25,6 см, поточний прирют - 5,7 см/рж, шдекс саштарного стану - 11,2, приживлюванють - 92 %. Цей варiант характеризувався найнижчими показниками поточного приростом та шдексу саштарного стану (табл. 3). У разi поступового способу люовщновного рубання iз суцшьним видаленням дерев смугами (ва-рiанти до^ду № 3-6) встановлено напрямок люосжи зi сходу на захiд, а напрямок рубання люосж - iз пiвночi на пiвдень. У вшх чотирьох варiантах зас-тосовано безпосереднш спосiб примикання лiсосiк.
Висновки. Найбшьша кiлькiсть природного поновлення дуба (6867 шт./га) виявлено у Bapiami рубання, в якому проведено перший прийом piвномipно-поступового двоприйомного рубання.
Серед вapiaнтiв 3i штучним поновленням лiсу найкращими показника-ми пpиживлювaностi i росту характеризуются культури, ствоpенi шляхом садшня сiянцiв у контейнерах на зрубах у вapiaнтi з поступовим рубанням суцшьними смугами.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований : монография / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. 1нструкщя з вщведення i таксацп люосж у люах. - К. : Держкомлюгосп Укра1ни, 2007.
- 40 с.
4. 1нструкщя з проведення рубок формування i оздоровлення лгав (проект). [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua/forest.
5. Лакш Г.Ф. Биометрия : учебн. пособ. [для биол. спец. ВУЗов] / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
6. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР : метод. указания. - Харьков, 1987. - 16 с.
7. Саштарш правила в люах Укра1ни. Затверджено постановою Кабшету Мшгстр4в Ук-ра1ни вщ 27 липня 1995 р., № 555 // Еколопя i закон. Еколопчне законодавство Укра1ни. - К. : Вид-во "Лбра". - 1997. - Кн. 1. - С. 553.
8. СОУ 02.02-37-476: 2006. "Площ1 пробш люовпорядш. Метод закладання". - [Чинний вщ 2007]. - К. : Мшагрожштики Укра1ни, 2006. - 32 с.
9. Ткач В.П. Сучасний стан природних люосташв дуба звичайного Л1вобережного Л1-состепу Укра1ни / В.П. Ткач, Р.В. Головач // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць.
- Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2010. - Вип. 116. - С. 79.
10. Федець 1.П. Стан д1бров Харювщини / 1.П. Федець, В.П. Ткач, М.М. Ведмщь // Лгав-ництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Урожай". - 1994. - Вип. 89. - С. 9-13.
Манойло ВА., Лукьянец В А., Бойко С.В., Головач Р.В. Особенности проведения лесовосстановительной рубки в ослабленном порослевом дубовом древостое
Результаты исследований способов и технологий проведения лесовозобнови-тельных рубок в ослабленном порослевом дубовом древостое свидетельствуют, что самое большое количество природного возобновления дуба сформировалось в варианте равномерно-постепенной двухприемной рубки. Среди вариантов с искусственным возобновлением леса лучшими показателями приживаемости и роста характеризуются культуры, созданные посадкой сеянцев в контейнерах на вырубках после проведения постепенной рубки сплошными полосами.
Ключевые слова: лесовосстановительная рубка, природное возобновление, лесные культуры, санитарное состояние.
Manoylo V.O., Lukyanets VA., Boiko S.V., Golovach R.V. Features of regeneration cutting in impaired coppice stands of English Oak
Results of the research on the methods and technologies of selective regeneration cutting in the impaired coppice stands of English Oak show that the largest quantity of natural oak renewal emerged in the variant of two motions shelterwood group cutting. Best results at artificial regeneration were in the variant of planting seedlings in containers after the regeneration cutting by solid stripes.
Keywords: regeneration cutting, natural renewal, planted forests, sanitary condition.
