CC BY
28
3. Горд1енко 1.1. Швидкорослi культури ялини// Пращ 1нституту лiсiвництва. - К.: Вид-во АН УРСР, 1953, вип.5. - С. 147-156.
4. Дебринюк Ю.М. Щодо особливостей створення та доцшьносп вирощування ялини европейсько'1 за межами й природного ареалу// Лю. журн. 1995. № 3. С. 8-10.
5. Зеленський А.М. Роль дерев рiзних соцiальних груп у формуваннi запасiв сме-рекових молоднякiв свiжоi грабово'1 дiброви// Матерiали третiх Погребнякiвських читань. -Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - С. 41-42.
6. Логгинов В.Б. Интродукционная оптимизация лесных культурценозов. - К.: Наук. думка, 1988. - 164 с.
7. Порва В.1., Тшук А.О. Рют i продуктивнiсть чистих та змшаних культур ялини в умовах Швшчного Подiлля// Зб.: Лiси Хмельниччини та iх народногосподарське значення. -Львiв: Каменяр, 1974. - С. 37-44.
8. Порицкий Г.А. Особенности роста еловых культур в условиях Малого Полесья Украинской ССР// Сб. научн. тр. УСХА: Повышение продуктивности лесов и эффективнсоти защитного лесоразведения. - К., 1985. - С. 93-98.
9. Порицкий Г.А. Особенности роста еловых культур в Шепетовском лесхоззаге Хмельницкой области// Сб. научн. тр. УСХА: Пути повышения продуктивности лесов Украины и Молдавии. - К., 1983. - С. 46-49.
10. Ромашов Н.В. Рост и продуктивность еловых культур Подолии// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1968, вып.14. - С. 84-91.
11. Черногор А.И. Еловые культуры в пригородных лесах// Лесн. хоз во. - 1982, № 10. - С. 65-67.
УДК 630*235.1 Здобувач Ю.Д. Кацуляк;
ст. наук. ствроб. Р.1. Бродович, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Т.М. Порада, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
Л1С1ВНИЧА ЕФЕКТИВШСТЬ ПОПЕРЕДН1Х ТА П1ДНАМЕТОВИХ КУЛЬТУР У Л1САХ ДУБОВО1 ФОРМАЦП
ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Викладеш матерiали дослщжень ефективносп створення i вирощування по-передшх та пщнаметових культур у дубових типах люу Передкарпаття та обгрунто-ваш заходи щодо й тдвищення.
Ключов1 слова: попередш i пiднаметовi культури, технолопя, збереженiсть, рiст, розвиток, ефективнiсть.
Y.D. Katsulyak; R.I. Brodovych; T.M. Porada - UMFRI
Preceding and undershed cultures' forestry efficiency in oak formation
forests of the Precarpathia
The paper provides research materials on the efficiency of preceding and undershed cultures development and growing in oak type forests of the Precarpathia and grounded arrangements aimed at its increase.
Key words: preceding and undershed cultures, technology, preservation, growth, development, efficiency.
Як вщомо [1-4], процеси природного поновлення головно! породи на пе-реважнш частит площ дубово! формацп Карпат протшають незадовшьно. Причин тако! ситуацп довол1 багато. Серед основних i3 них можна назвати суттеву зм1ну породного складу юнуючих деревосташв; недосконалють рубань пов'яза-них 1з веденням люового господарства i головного користування; недостатню ефектившсть i несвоечасшсть проведення заход1в з1 сприяння природному по-
новленню та ш. Оскшьки потенцiйнi можливост практичного використання наявного дубового потомства в регюш доволi обмеженi, на певну увагу заслу-говуе перспектива його доповнення штучним шляхом - створенням так званих попереднiх люових культур. Головна мета цього заходу - прискорене вирощу-вання нового поколшня лiсу пiсля зняття материнського деревостану.
1нша, не менш важлива, проблема ведення господарства у дубових ль сах - реконструкщя похщних i малоцiнних молоднякiв рiзними способами, в тому чи^ i люокультурними. Окремi дослiдники [5, 6] до останшх зарахо-вують i створення шднаметових культур. При цьому вщзначаеться перспек-тивнiсть цього напрямку у комплексному шдвищенш продуктивностi низько-повнотних насаджень, здатшсть його забезпечити не лише достатнш лшвни-чо-економiчний ефект, але i сприяти збереженню еколопчно! рiвноваги у природi. Маеться на увазi посилення грунтозахисних, водоохоронних, са-нгтарно-гтешчних та естетичних властивостей деревосташв.
Нинi, незважаючи на наявнiсть доволi значного наукового обгрунту-вання дощльност i певно! практики створення попередшх i пiднаметових ль сових культур, даний захщ фактично не застосовуеться. На пiдставi скру-пульозно проведеного анашзу вiдомчих i лiтературних даних нам вдалося виявити лише 5 дшянок культур такого типу. 1х лiсiвнича характеристика наведена в табл. 1. Yd вони були охоплеш науковими дослщженнями за за-гальноприйнятою методикою В.В. Огiевського та А.А. Хiрова (1964).
На першш iз дiлянок, де у 1971 рощ були висаджеш змiшанi сосново-смереково-ялицевi попереднi лiсовi культури шд наметом розрiдженого яли-цево-дубового деревостану, збереглися лише поодиною екземпляри смереки та ялищ. Y тридцятирiчному вщ !хня середня висота не перевищувала вiдпо-вiдно 18 i 16 м, а дiаметр 22 i 20 см. Сосна випала повшстю. Молодняк сфор-мувався за рахунок малощнних листяних порiд природного походження. По-дiбна картина спостерiгалася i у сусiдньому кварталi цього ж Доброгос-тiвського лiсництва (дiлянка 2), де чис^ культури смереки були створеш з попереднiм обробiтком грунту площадками. Незважаючи на кшькаразове !х доповнення до 26-рiчного вiку пiд наметом збереглися лише окремi ланки смереки iз кiлькох рослин. 1хня висота змiнювалася в межах 0,8-3,0 м, а дiаметр - 2-4 см. Для них була характерна укорочена крона i рщке жовто-зе-лене охвоення.
Описана ситуацiя вказуе на необхщшсть продуманого пiдбору дерев-них порiд при створеннi попередшх люових культур, а також своечасного зняття материнського деревостану.
Певш позитивш результати попереднього люовщновлення виявленi на
третш дослiднiй дiлянцi в Нагуевицькому люнищш Дрогобицького ДЛГ. Вона закладена лiсничим I.I. Самохочом у 1952 рощ також у розладна-ному яворово-дубовому насадженнi з участю супутшх порiд. На сьогоднiш-нiй день стан материнського деревостану задовшьний. Повнота - 0,7. Середня висота дуба звичайного 25-27 м, дiаметр - 51,2 см., явора вщповщно 27 м i 50,8 см. Y другому яруЫ граб висотою 16 м i дiаметром 10 см.
к « M « 'п % Млсцезнаходження дщянки Площа, га || Тип люу Характеристика дшян-ки на момент закладки (склад насадження, в1к, повнота, зшкпу-т1сть) Технология створення jiîcobhx культур
оброб1- ток Грунту метод створення, рк P03MÎ- щення рос- ЛИН, M садивний ма-тер1ал, bîk cnociô зм1шуван-ня види догляду
1 Дрогобицький ДЛГ, Доброгост1вське л-во, кв. 64, вид. 11 0,5 ДзГЯцД 9Дз1Яц; 110 р., 0,5; 0,6 без оброби--ку посадка 1971 р. 1,5x0,8 2-pÎ4HÏ cîmiilu См, Яц, С Зр. Яц 1 р. См+С розпушу-вання: 3-2-2-2
2 Там же, кв. 69, вид. 21 0,5 ДзГЯцД 8Дз2Вч+Г, Яс, Лп, Яв; 120 р.;0,5; 0,6 площадками 0,4x0,4 посадка 1970 р. 2,0x0,8 2-pi4HÏ cîmiilu См 4HCTÎ культури См розпушу-вання: 3-2-2
3 Дрогобицький ДЛГ, Нагуевицьке л-во, кв. 21, вид. 1 2,5 ДзЯцД 6Дз4Яв од.Г, Яс, Вч; 120 р.; 0,6; 0,7 площадками 0,4x0,4 посадка 1952 р. 1,5x0,8 2-pi4HÏ cÎMimi Яц 4HCTÎ культури Яц розпушу-вання: 2-2-2
4 Самбфський ДЛГ, Шдбужське л-во, кв. 60, вид. 3 0,5 С2ЯцБк ЮЯц; 80 р., 0,3; 0,4 площадками 0,4x0,4 посадка 1975 р. 1,5x0,8 2-pi4HÏ ciMimi См, Яв 1 р. См 3 р.-Яв розпушу-вання: 2-2-2
5 Коломийський ДЛГ, Придтстрянське л-во, кв. 24, вил. 13 1,3 Д2гд ЮДз; 15 р., 0,3; 0,4 смугами шириною 0,5 м посадка 1951 р. 4,0x0,8 2-pi4HÏ ciMimi 4HCTÎ культури См розпушу-вання: 3-2-2
Чист культури ялицi пiд наметом люу створенi стандартними Ыянця-ми шсля обробiтку грунту площадками. За даними облжу впродовж 44 рокiв вони досягли середньо! висоти 12,5 м, дiаметр - 11,5 см. Сума площ перетину становить 10,28 м . Порiвнюючи цi показники зi стандартними таблицями ходу росту штучних ялицевих насаджень можна констатувати, що облiкованi культури ялищ вiдстають за iнтенсивнiстю росту майже у два рази, а за сумою площ перетину - у 5 разiв.
1з 1036 шт. проанашзованих рослин виявлено 42,8 % здорових, 41,7 % - пригшчених i 15,5 % - вщмираючих. Найбiльш якiснi 11 екземпляри вирос-тають у мвiкнахм мiж кронами дуба. Можна припустити, що за умови своечас-ного яюсного догляду за висадженими рослинами, лiсiвнича ефективнiсть да-ного молодняку могла бути значно вищою.
Невдалими виявилися й пiднаметовi ялицево-яворовi культури, закла-денi у Пiдбужському лiсництвi Самбiрського держлiсгоспу (дiлянка 4). У роз-рiдженому 80-рiчному чисто ялицевому насадженш, на площi 0,5 га за тра-дицiйною технологiею були висаджеш двохрiчнi сiянцi смереки i клена-явора з розмщенням рослин 1,5*0,8 м. Зпдно з iнформацiею люово! охорони i вь домчих записiв перший етап адаптаци культур пройшов без суттевих заува-жень. Шестикратний агротехшчний догляд за саджанцями, виконаний про-тягом трьох рокiв, сприяв цьому. Однак у подальшому мав мюце значний 1х вiдпад, а рослини, що збереглися, характеризувалися загальмованим ростом i розвитком.
В той час, коли ми проводили обстеження, культури фактично пропали. Шд наметом ялицевого деревостану збереглися лише поодинок ек-земпляри смереки заввишки до 0,8 м.
П'ята дшянка може бути прикладом непродуманого залюення земель колишнього сiльськогосподарського користування у ПридшстровЧ. На пер-шому етапi чистi культури дуба звичайного були створеш поЫвом жолудiв у площадки, пiдготовленi вручну. Ширина мiжрядь становила коло 4 м. Ос-кiльки дiлянка знаходилася в багатих люорослинних умовах, зразу ж шсля створення культур спостер^ався штенсивний процес задернiння грунту зла-ковою трав'яною рослиннiстю i чагарниками, як гальмували появу природного поновлення супутшх порiд. З метою ущшьнення розрiдженого молодняку п,ятнадцятирiчного вiку по центру 4-метрових мiжрядь була висаджена смерека двохрiчними Ыянцями.
На момент облiку насадження характеризуеться незадовшьним станом. Дуб на 40-50 % пошкоджений поперечним раком. Його середня висота становила 18,9 м, а дiаметр - 20,2 см. Бшьшють стовбурiв смереки зi смо-ловидiленнями, слаборозвинутi. Крони дуба повшстю перекривають смереку, висота яко! в три рази менша (6,2 м). Середнш 11 дiаметр у чотири рази мен-ший, шж у дуба. Пiдрiст головних порщ на дiлянцi вiдсутнiй, а шдлюок i тра-востiй слаборозвинутi.
Враховуючи загальний стан насадження в ньому заплановане вибiрко-ве санiтарне рубання.
Таким чином, опираючись на матерiали проведених дослщжень, можна зробити висновок, що вирощування тднаметових культур е досить складною справою. Перш за все, необхщно чггко визначитись з деревними породами, як придатш для цiеï мети. Потребуе уточнення технолопя створення i вирощування таких культур, оскшьки розiмкнутий верхнiй намет люу в ба-гатих люорослинних умовах сприяе iнтенсивному росту небажаноï рослин-ностi. У зв'язку з чим виникае проблема своечасного проведення лiсiвничого догляду за висадженими рослинами.
Ц та iншi питання були поставлен для уточнення на спещально ство-реному дослiдному стащонарь Експериментальнi культури модрини японськоï, смереки, дуба швшчного i вiльхи чорноï висадженi весною 1997 року шд наметом 70-рiчного низькоповнотного березово-вшьхово-дубового насадження в Летнянському люнищш. Тип лiсу - волога вшьхова дiброва. Зiмкнутiсть деревостану нерiвномiрна - 0,4-0,6. Шдрют - вiдсутнiй, шдлюок слаборозвинутий (в основному iз крушини ламкоï), травостiй - зiмкнутий (осока трясучковидна).
Враховуючи особливостi дiлянки, основний обробггок грунту пiд ль совi культури не проводився. Для ix створення використанi стандартнi сiянцi (2-рiчнi) i великомiрнi саджанцi модрини, дуба i смереки (2 + 2 роки), а вшьхи чорноï - З^чний самосiв, взятий з-пiд намету люу. Культури висад-женi окремими чистими бюгрупами з розмiщенням посадкових мюць 4*1 м. Догляд за культурами виконувався лише на секци, де як посадковий матерiал були використаш стандартнi сiянцi. Великомiрнi саджанщ не вимагали агро-теxнiчного догляду. Даш З^чних спостережень i облтв на дослiдному ста-цiонарi представлен в табл. 2.
Загалом, зроблений висновок, що у першi роки на дшянщ спостер^ае-ться типовий процес адаптаци висаджених рослин до умов середовища. 1с-тотноï рiзницi у приживлюваностi культур i бюметричних показниках ïx росту залежно вiд породного складу i виду садивного матерiалу, поки що не простежено. Необхщно вiдзначити, що посадковi мiсця iнтенсивно зароста-ють трав'янистою рослиннiстю, яка певною мiрою негативно впливае на стан культур, особливо на варiантаx, де для посадки використаш Ыянщ. Переваж-на частка пошкоджень рослин викликана дикою люовою фауною i низькою якiстю посадки.
1з наведених у таблицi даних можна констатувати, що загалом збере-жешсть 3-рiчниx пiднаметовиx культур, створених великомiрним садивним матерiалом модрини японсько!" i дуба пiвнiчного, виявилась значно вищою, нiж висаджених стандартними Ыянцями даних порщ. Щодо смереки евро-пейсько1' такого явища чiтко не простежуеться. Приживлювашсть i збереже-шсть дичок вiльxи чорно1' явно не вщповщае вимогам нормативiв. При ощнщ бiометричниx показникiв росту дослiдниx люових культур простежувався бiльш iнтенсивний поточний прирют у висоту у здорових дичок вшьхи, а та-кож саджанщв i сiянцiв шпилькових порщ (модрини японсько1' i смереки европейсько1'). У саджанцiв дуба пiвнiчного прирют явно притуплений i зна-ходиться на рiвнi сiянцiв.
Табл. 2. Стан iр^т експериментальних мднаметових культур _в Летнянському лiсництвi Дрогобицького ДЛГ_
Порода, вш садивного матер1алу Вш культур, рокiв % прижив-люваност! Розподш рослин за категорiями стану, % Середт бюметричт показники росту, М ± т, см
здоровi сум-твт котрi вщ-пали висота дiаметр прирiст у висоту
Великом1рш саджанц
Модрина японська (2+2) 1 2 3 83,0 64.7 73.8 80,4 53,7 60,7 5,1 20,9 27,9 14,5 10,9 1,4 93,6 107,4±4'86 128,8±4'4 1 5+0,06 2^±0,07 2,9+0'13 31,8+2,5 41,5+28 24,5±1>9
Дуб швтчний (2+2) 1 2 3 85,2 71,9 75,7 74,1 65,6 70,3 22,2 12,5 10,8 3,7 18,2 18,9 125,4±2'9 139,9±30 141,7±4'8 1 3+0,05 1^±0,04 1,5±0'08 3,7±0р 8,6±05 5,0+0'9
Смерека евро-пейська (2+2) 1 2 3 89.0 72.1 80,4 77,6 61,5 65,2 22,1 21.3 30.4 0,3 16,9 4,4 92,5±2'5 94,6±21 101,4±48 2 0±0,09 2^±0,09 2,4+0'14 14 7±0,6 7,7±0'8 22,9±2,0
Вшьха чорна (4-р1чн1 дички) 1 2 3 84,8 76,3 51,7 74.8 63,7 48.9 20,0 25,1 5,6 5,2 6,0 45,6 89,8±2,1 100,9±2,4 128,9±5,5 1 2±0,26 1,4±0,26 1,8±°Л1 19 7±0,8 23,0+0'3 31,8±17
Стандартна Ыянщ
Модрина японська 1 2 3 85,8 61,7 51,6 83,0 46,7 56,7 1,6 29,4 5,0 15,4 8,5 38,3 50,8± 62,8±2'57 51,2±2'44 0,6±0'06 0,8±0,07 0,7±0'03 10,0±1,8 14,4±0'8 12,7±и
Дуб пiвиiчиий 1 2 3 83,3 60,7 53,6 72,2 38 10 22,2 45,2 46,4 5,6 11,1 53,6 33,6±2'49 36,2±1Д5 34,3±1'61 0 5±0,02 0,5±0,02 0,6±0,03 3,7+0'' 5,0±0'3 7,7±1,6
Смерека европейська 1 2 3 86,0 76,1 7,69 79,2 70,4 73,2 13.6 11,5 3,8 7,2 10,9 23,0 34 5±1'25 39,3±0'72 49,3±1,87 0 4±0,02 0,5±0,02 0,7±0'04 5,0±0'2 5,4±0'3 11,0±14
Перюдичш спостереження на дослщному стацiонарi дають пiдстави для висновку про значний вплив на бюметричш показники росту культур зiмкнутостi верхнього намету люу. При 1х величинi 0,5 i вищiй рiст культиво-ваних рослин загальмований.
Закладання пiднаметових культур Ыянцями можливе лише пiсля яюс-ного попереднього смугового оброб1тку грунту. Агротехшчний догляд за сь янцями необхщно починати вже з другого року 1х росту з iнтенсивнiстю не нижчою, нiж два рази за вегетацшний перiод.
1з врахуванням вщомих робiт iз вiдновлення високопродуктивних д1б-ров протягом декiлькох поколiнь лiсiвникiв у рiзних природо-клiматичних умовах, матерiалiв власних дослiджень, напрошуеться висновок, що в регiонi Карпат значно бшьшо! уваги заслуговують попереднi культури дуба. 1х до-цiльно створювати як тд наметом дубових, так i похiдних та малоцiнних де-ревосташв за 1-3 роки до 1х рубання. Основним методом створення культур подiбного типу мае бути поЫв жолудiв (шпиговка) в необроблений грунт. Сходи, що появляються, розвиватимуться тд захистом деревостану, менше страждатимуть вщ пiзнiх весняних заморозкiв i негативного впливу трав'янисто! рослинностi. Технологiя створення попередшх культур дуба
"шпиговкою" жолудiв доволi проста та економ1чно випдна. Для кращого збе-реження молодих дубюв особливу увагу n0Tpi6H0 звернути на технологда ль сосiчних робгг, виключивши рубання в безснiговий перюд року та викорис-тання для трелювання деревини гусеничних тракторiв.
Ор1ентащя на пiднаметовi культури у дубових рiвнинних i передпр-них люах оправдана лише як один i3 методiв реконструкци розладнаних на-саджень. Перед плануванням !х проведення особливу увагу варто звертати на склад та стан материнського деревостану, а також прорахувати лiсiвничу та економiчну доцшьшсть проведення даного заходу. Пiднаметовi культури ба-жано закладати великомiрним садивним матерiалом швидкоростучих дерев-них порщ (модрин европейсько! та японсько!, ялини европейсько!, дуба тв-шчного, вiльхи чорно! (окремими чистими бюгрупами чи кулюами). У всiх випадках бажаного ефекту можна досягти лише за умови своечасного та яюс-ного проведення агротехшчного догляду за висадженими рослинами та по-дальших рубань, пов'язаних iз веденням люового господарства.
Л1тература
1. Боднаренко В.Д., Копш Л.1. Природне вiдновлення - сумшви i факти// Лiсове гос-подарство, лiсова, паперева i деревообробна промисловють, 1989, № 1. - 7 с.
2. Федец И.Ф. и др. Естественное возобновление дуба в УССР и возможности его практического использования// Лесоводство и агролесомелиорация. - Киев, 1987, вып. 75. - С. 3-5.
3. Олийнык Р.Р. Лесовосстановление в дубовой зоне Украинских Карпат// Тезисы докладов конф. "Научные основы ведения лесного хозяйства в дубравах". Воронеж, 5-7 июня 1991. - С. 32-34.
4. Бродович Р.И. та ш. Сучасний стан та шляхи штенсифшацп природного вщновлен-ня дубових люв репону// Матер. наук.-практ. конф. "Лсовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабшзацп та перспективи розвитку". Ужгород, 16 грудня 1997 р. С. 69-73.
5. Новосельцева А.И., Родин А.Р. Справочник по лесным культурам. - М.: Лесн. пром-сть. 1984. - 312 с.
6. Оныськив Н.И. Подпологовые культуры на современном этапе// Лесное хозяйство, 1983, № 1. - С. 35-38. _
УДК 630*17:582.475.4 Доц. С.Б. Ковалевський -НАУ
ДИНАМ1КА ПОЯВИ ТА РОЗРОСТАННЯ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН У КУЛЬТУРАХ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У СВ1ЖИХ БОРАХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено результати вивчення появи та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни звичайно! в умовах свiжих борiв вщ моменту створення люових культур i до !х рубань головного користування та на однорiчних зрубах, видшено угруповання трав'яних рослин залежно вщ вiку культур.
Doc. S.B. Kovalevskiy -NAU
Appearance and development of grass cover in pine artificial stands
of Eastern Polessya of Ukraine
The results of researches of appearance and development of grass cover in pine artificial stands during growth forest plantations to fell their, pick out associations of grass are give in the article.
