CC BY
12
"шпиговкою" жолудiв доволi проста та економ1чно випдна. Для кращого збе-реження молодих дубюв особливу увагу n0Tpi6H0 звернути на технологда ль сосiчних робгт, виключивши рубання в безснiговий перюд року та викорис-тання для трелювання деревини гусеничних тракторiв.
Ор1ентащя на пiднаметовi культури у дубових рiвнинних i передпр-них люах оправдана лише як один i3 методiв реконструкци розладнаних на-саджень. Перед плануванням !х проведення особливу увагу варто звертати на склад та стан материнського деревостану, а також прорахувати лiсiвничу та економiчну доцшьшсть проведення даного заходу. Пiднаметовi культури ба-жано закладати великомiрним садивним матерiалом швидкоростучих дерев-них порщ (модрин европейсько! та японсько!, ялини европейсько!, дуба тв-шчного, вiльхи чорно! (окремими чистими бюгрупами чи кулiсами). У всiх випадках бажаного ефекту можна досягти лише за умови своечасного та яюс-ного проведення агротехшчного догляду за висадженими рослинами та по-дальших рубань, пов'язаних iз веденням люового господарства.
Л1тература
1. Боднаренко В.Д., Копш Л.1. Природне вiдновлення - сумшви i факти// Лiсове гос-подарство, лiсова, паперева i деревообробна промисловють, 1989, № 1. - 7 с.
2. Федец И.Ф. и др. Естественное возобновление дуба в УССР и возможности его практического использования// Лесоводство и агролесомелиорация. - Киев, 1987, вып. 75. - С. 3-5.
3. Олийнык Р.Р. Лесовосстановление в дубовой зоне Украинских Карпат// Тезисы докладов конф. "Научные основы ведения лесного хозяйства в дубравах". Воронеж, 5-7 июня 1991. - С. 32-34.
4. Бродович Р.И. та ш. Сучасний стан та шляхи штенсифшацп природного вщновлен-ня дубових люв репону// Матер. наук.-практ. конф. "Лсовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабшзацп та перспективи розвитку". Ужгород, 16 грудня 1997 р. С. 69-73.
5. Новосельцева А.И., Родин А.Р. Справочник по лесным культурам. - М.: Лесн. пром-сть. 1984. - 312 с.
6. Оныськив Н.И. Подпологовые культуры на современном этапе// Лесное хозяйство, 1983, № 1. - С. 35-38. _
УДК 630*17:582.475.4 Доц. С.Б. Ковалевський -НАУ
ДИНАМ1КА ПОЯВИ ТА РОЗРОСТАННЯ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН У КУЛЬТУРАХ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У СВ1ЖИХ БОРАХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено результати вивчення появи та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни звичайно! в умовах свiжих борiв вщ моменту створення люових культур i до !х рубань головного користування та на однорiчних зрубах, видшено угруповання трав'яних рослин залежно вщ вiку культур.
Doc. S.B. Kovalevskiy -NAU
Appearance and development of grass cover in pine artificial stands
of Eastern Polessya of Ukraine
The results of researches of appearance and development of grass cover in pine artificial stands during growth forest plantations to fell their, pick out associations of grass are give in the article.
У процесi еволюци трав'янi рослини неодноразово зазнавали 3míh, що дало змогу 1м пристосуватись до умов мюцезростання та забезпечило високу конкурентноздатнiсть у боротьбi за поживнi речовини та вологу, порiвняно з деревними рослинами. Так, трав'яш рослини енергiйнiше розмножуються, що дае 1м змогу активно опановувати i розростатись на значних площах. Вони не так рiзко реагують на змiни умов водозабезпечення та мшерального живлен-ня, як деревш рослини, внаслiдок чого вони бшьш стiйкi в тих, чи шших умо-вах iснування. Здатшсть до швидкого розростання та опанування нових мюць особливо характерна для злакових видiв, якi, крiм насшня, ще дуже добре розмножуються i кореневищами, що дае змогу 1м з часом, за сприятливих умов, домшувати серед iнших трав'яних рослин i витюняти iншi, менш кон-курентноздатш види, особливо широколистi. Найкраще щ явища можна спостерiгати пiд час створення люових культур i проведення господарських заходiв у мiру росту штучних насаджень.
1з ростом та розвитком люових культур змiнюються 1х розмiри, густота, зiмкнутiсть крон, що, у свою чергу, позначаеться на змш температури в насадженнях, ступеш освгглення грунту та шше. Останне позначаеться на ш-тенсивност розвитку та росту трав'яних рослин у культурах, вщ моменту 1х створення i до рубань головного користування, оскшьки в рiзнi вiковi пе-рiоди спостерiгаються рiзнi мжрокшматичш умови в штучних насадженнях. Ще на початку сташття Г.Ф. Морозов [4] зазначав, що тд люом необхiдно розумiти не лише деревостан, але разом iз ним все середовище його юнуван-ня, тобто всю шшу рослиннiсть, фауну та мшрооргашзми, грунт, гiдрологiю та атмосферу. У середиш минулого столiття М.С. Ткаченко [7] i В.М. Сука-чов [6] звертали увагу лiсiвникiв на те, що живий грунтовий покрив може впливати на продуктившсть деревостанiв, а тому це питання потребуе вив-чення. Деякi кшьюсш показники впливу трав'яних рослин на продуктившсть люових насаджень наведено в роботах В.Д. Опевського [5], С.А. Уайльда [8], В.П. Белькова [1], В.П. Белькова та А.К. Семенова [2]. Проте на сьогодшшнш день питання появи та розростання трав'яних рослин вивчеш недостатньо.
Метою ще! роботи е вивчити штенсившсть появи i розвитку трав'яних рослин з моменту створення люових культур i до рубань головного користування, тобто за весь перюд росту люових культур. Дослщження проводили в умовах свiжих борiв у культурах сосни звичайно! рiзного вжу у держлюгос-пах Кшвсько! та Чершпвсько! областей. Пiдбiр i закладання пробних площ проводили вщповщно до загальноприйнятих у лiсiвництвi методик [3]. На кожнш пробнiй площi проводили вивчення та кшьюсть трав'яних рослин за видами, а також визначали розмiри та масу рослин у свiжому станi. Всi дос-лiдження проводились тричi протягом вегетацiйного перiоду (травень, ли-пень, вересень).
В умовах свiжих борiв Козинського лiсництва Кшвсько! областi у перший рш пiсля посадки культур, за спостереженнями у кшщ травня, було виявлено у складi нагрунтового покриву поодинокi екземпляри кострищ ове-чо! (Festuca ovina L.), очитку 1дкого (Sedum acre L.), смовдi прсько! (Peuce-danum oreoselinum Moench.) та брусницi звичайно!, висота яких перебувала в
межах 3-17 см. До середини липня ïx кшьюсть i розмiри збiльшуються. Разом з тим, шд час спостережень у цей перюд було встановлено, що з'явились ще два нових види - це цмин шсковий (Helichrysum arenarium DC.) i чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.), яю були представленi 2 екземплярами кож-ний на 1 м2. До юнця вегетацiйного перiоду кiлькiсть та розмiри всix зазна-чених видiв збiльшувались. Так, за спостереженнями у середиш вересня, на 1 м2 нараховувалось по 4 екземпляри цмину та очитку, 2 бруснищ, 3 чебрецю. Переважали у нагрунтовому ^^mi костриця та смовдь, яких налiчувалось 7 i 6 екземплярiв вщповщно. Загалом, в цей перiод маса трав'яних рослин у свiжому сташ становила на 1 м у середньому 309 г. Варто зауважити, що в цей перюд трав'яш рослини зосереджеш, головним чином, у мiжряддяx ль сових культур i лише поодиною екземпляри зустрiчаються у рядах.
У 5^чних культурах Козинського люництва, з трав'яних рослин, якi були представлен у складi нагрунтового покриву 1^чних культур, залиши-лись лише поодиною екземпляри кострицi овечоï. Одночасно з'явились новi види трав'яних рослин, таю як чаполоч пахуча (Hierochloe odorata L.), не-чуйвiтер волохатенький (Hieracium pilosella L.), полин звичайний (Artemisia vulgaris L.). Bd щ види поодиноко трапляються у травш, але до середини липня ïx кiлькiсть i розмiри збiльшуються. До кiнця вегетацiйного перiоду у складi нагрунтового покриву панують чаполоч пахуча та нечуйв^ер волохатенький, яких нараховуеться по 7 екземплярiв на 1 м2 культур. Важливим у цей перюд е те, що у культурах з'являеться куничник наземний (Calamagrostis epigeios Roth.), який особливо штенсивно починае розростатись i до юнця ве-ресня нараховуе 6 кушдв на 1 м висотою 42-98 см i починае конкурувати з ш-шими рослинами та витюняти ïx з грунтового покриву. Маса трав'яних рослин у свiжому сташ на 1 м2 з 249 г на початку липня збшьшуеться до 371 г до середини вересня. Внаслщок розростання гшок саджанщв сосни, бiльшiсть трав'яних рослин у цей перюд зосереджена у мiжряддяx культур.
У 5^чних культурах Остерського люництва у складi трав'яних рослин, порiвняно з Боярським люництвом, вiдсутнiй полин звичайний, але трапляються верес звичайний (Calluna vulgaris Hill.). Решта рослин нагрунтового покриву мають майже таку кшьюсть i розмiри. Маса рослин у свiжому станi, за спостереженнями у травш, дещо бiльша в Остерському люнищш, а далi, шд час спостережень протягом вегетацiйного перюду, дещо менша.
У 10-рiчниx культурах спостер^аеться суцiльне зiмкнення гiлок, що значно зменшуе кiлькiсть свiтла, яке проникае до поверхш грунту. Крiм того, в цей час простежуеться утворення шару шдстилки з опалоï xвоï. Все це сприяе зменшенню розростання трав'яних рослин та ïx витюненню, а на ïx мющ з'являються мохи.
Так, у цей перюд у нагрунтовому ro^rni культур можна спостер^ати лише поодиною екземпляри чаполочi паxучоï, яю знаходяться у пригшченому станi. Поряд з тим, з'являються таю мохи, як плевроцш Шребера (Pleurozium Schreberi Willd.) та д^анум вiйчастий (Dicranum undulatum Ehrh.), яю утво-рюють агрегацiï. Маса моxiв i трав у цих культурах становить 162 г/м , за спостереженнями у середиш вересня, а у 10^чних культурах Остерського лю-
ництва - 172 г/м2. Видовий склад Грунтового покриву на дослiдних далянках обох лiсництв однаковий. Тобто поява хоч i незначного шару тдстилки та зiмкнення гiлок сприяють витюненню трав'яних рослин з нагрунтового покриву.
У 30^чних культурах все ще юнуе потужний шар пiдстилки, до складу яко! входить не лише хвоя, але й вiдмерлi гiлки, частинки кори. Але в цей перюд у лiсових культурах проводяться доглядовi рубання, що не може не позначитись на штенсивност появи та розростанш трав'яних рослин, ос-кiльки не лише порушуеться суцiльнiсть пiдстилки, але i змшюються умови освiтлення грунту та проникнення до його поверхш вологи. З метою виявлен-ня характеру змши появи та розростання трав'яних рослин у подальшому дослiдження проводили на дшянках лiсових культур, де проводились догля-довi рубання рiзноï штенсивность У 30-рiчних культурах у нагрунтовому покривi, крiм трав'яних рослин, трапляються ще й мохи. Так, за спостережен-нями у травнi, у нагрунтовому TO^mi дiлянок зi слабкою iнтенсивнiстю рубань Козинського та Остерського люництв зустрiчаються поодиноко мохи -плевроцш Шребера та джранум вiйчастий, якi утворюють незначнi мжроасо-цiацiï, а на дiлянцi з рубаннями середньоï iнтенсивностi, крiм цих мохiв, трапляються першi поодинокi екземпляри чебрецю повзучого. До середини липня на дшянках iз рубаннями середньоï iнтенсивностi з'являються котячi лапки дводомш (Antennaria dioica Gaerten.) та сон широколистий (Pulsatilla la-tifolia Rupr.), збiльшуеться кiлькiсть чебрецю. У культурах Остерського лю-ництва котячi лапки дводомш у складi нагрунтового покриву вщсутт. За-галом, у цих культурах кшьюсть i маса трав'яних рослин бшьша, нiж у культурах цього вжу Козинського лiсництва. До юнця вегетацiйного перiоду кiлькiсть цих трав'яних рослин продовжуе збшьшуватись, особливо на дшянках iз бшьшою iнтенсивнiстю доглядових рубань. Можна зауважити, що у се-рединi вересня на дшянках, де проводили доглядовi рубання середньоï штен-сивностi, кшьюсть мохiв, а особливо трав'яних рослин, вдвiчi бiльша, нiж на дшянках iз слабкими доглядовими рубаннями. Маса мохiв i трав'яних рослин
у цей перюд вщповщно становила 168 i 129 г у свiжому сташ у середньому
2 2 на 1 м для Козинського люництва i вщповщно 157 i 189 г/м - для Остерського люництва. Таким чином, iз збiльшенням проникнення свггла до по-верхнi грунту, простежуеться поява у складi нагрунтового покриву представ-никiв широколистих видiв рослин, яю е одночасно й шдикаторами типiв лiсу.
У 50-рiчних штучних насадженнях Козинського люництва продов-жують розвиватись сон широколистий i котячi лапки дводомнi, якi дещо ш-тенсивнiше розростаються, нiж у 30^чних культурах. Порiвняно з 30^чни-ми культурами у 50^чних зi складу нагрунтового покриву зникають мохи та чебрець повзучий. За рахунок подальшого зрщження культур внаслщок про-ведення доглядових рубань у нагрунтовому TO^mi з'являються новi види трав'яних рослин, головним чином - це широколист види. У цей вжовий перюд росту культур збшьшуеться кшьюсть трав'яних рослин i ix рiзноманiття. Так, за спостереженнями у травш, у 50-рiчниx штучних насадженнях Козинського люництва на дiлянкаx, де доглядовi рубання не проводились та на дшянках iз рубаннями слаб^ iнтенсивностi, трав'янi рослини вiдсутнi.
У 50^чних культурах Остерського лiсництва на дшянках, нав^ь зi слабкими рубаннями, у вересш трапляються поодинокi екземпляри сона широколистого, котячих лапок, верошки лiкарськоï (Veronica officinalis L.), не-чуйвiтру волохатенького. А на дшянках iз рубаннями середньоï iнтенсивностi з'являються поодиною екземпляри веронiки лiкарськоï та нечуйвггру волохатенького, якi також з'являються у липш i на дшянках iз слабкими доглядови-ми рубаннями.
У липш на дшянках Козинського люництва iз рубаннями середньоï ш-тенсивностi серед рослин нагрунтового покриву з'являються поодиною екземпляри герат кров'яно-червоноï (Geranium sanguineum L.), а на донках Остерського люництва - келери сизоï (Koeleria glauca DC.). Всi цi види трав'яних рослин збшьшуються у розмiраx i кiлькiсно до кiнця вегетацшного перiоду. На дiлянкаx iз доглядовими рубаннями середньоï iнтенсивностi ïx у 2 рази бшьше, нiж на дшянках iз слабкою iнтенсивнiстю. У 50^чних культурах свiжиx борiв Козинського та Остерського люництв спостерiгаеться певна рiзниця у масi трав'яних рослин. Так, на донках iз доглядовими рубаннями слаб^ та се-редньоï iнтенсивностi ïx маса у травш становила вiдповiдно - 0; 40; 31 i 46 г/м2; у липш - 24; 64; 98 i 158 г/м2 i у вересш - 65; 172; 137 i 197 г/м2.
У 70^чних культурах за рахунок подальшого ïx зрщження та бшьшо-го осв^лення поверхш грунту, у нагрунтовому TO^mi збшьшуеться кшьюсть свгглолюбних видiв, з'являються злаки. 1з широколистих видiв трап-ляеться лише веронiка лiкарська (Veronica officinalis L.), яка росте на затше-них мюцях. Починаючи з травня у культурах трапляються: зшовать руська, золотушник звичайний i мучниця звичайна. Ц види iнтенсивно розрос-таються у культурах протягом вегетацшного перюду, а особливо на тих дь лянках, де проводяться доглядовi рубання середньоï iнтенсивностi i дещо менш активно проходить ïx рют на дiлянкаx зi слабкими рубаннями. У культурах Остерського люництва, де проводяться доглядовi рубання се-редньоï iнтенсивностi, iз середини липня з'являються поодиною екземпляри цмину шскового. Починаючи з липня, на дшянках 70^чних культур, де проводяться доглядовi рубання середньоï iнтенсивностi i внаслщок цього вщбу-ваеться бiльш штенсивне проникнення свiтла до поверxнi грунту, в нагрунтовому покриву з'являються костриця овеча та очиток "дкий i, що особливо важливо - першi кушд куничника наземного, на добре освгглених мiсцяx. Ос-таннш особливо iнтенсивно розростаеться у висоту до юнця вегетацшного перюду i затшюе iншi види, але ще не е значним конкурентом, осюльки не встигае масово розростатись. Але у культурах Остерського люництва на дь лянках iз рубаннями середньоï iнтенсивностi до кiнця вегетацiйного перюду кшьюсть та розмiри куничника наземного бшьш^ нiж у штучних насадженнях Козинського люництва, а вщповщно i маса трав'яних рослин бшьша. За спостереженнями у вересш, маса трав'яних рослин на дшянках iз доглядовими рубаннями слаб^ штенсивност Козинського та Остерського люництв становила вщповщно - 102 i 170 г/м2, на дшянках iз доглядовими рубаннями середньоï штенсивност - 159 i 209 г/м у середньому.
У вщ 94 рокiв в осшньо-зимовий перiод було проведено суцiльнi ру-бання головного користування. У наступний вегетацшний перiод проводили вивчення штенсивност появи i розростання трав'яних рослин на попередньо закладених пробних площадках, яю були закладеш на дшянках, де до рубань головного користування проводили доглядовi рубання рiзноï штенсивность Bнаслiдок порушення суцiльного шару шдстилки пiд час проведення рубань головного користування, рiзкого освiтлення поверxнi грунту та збшьшення температури його верхшх шарiв, iз грунтового покриву повшстю випали ти-повi широколистi рослини, рiзко зменшилась кiлькiсть видiв. Так, на однорГч-них зрубах Козинського люництва зустрiчаються лише костриця овеча, чеб-рець звичайний i куничник наземний. Осюльки кiлькiсть цих видiв на дшян-ках з рiзною iнтенсивнiстю доглядових рубань була рiзною до рубань головного користування, то ця закономiрнiсть збереглась i на вирубщ. Таким чином, на тих дшянках, де проводились доглядовi рубання бшьшо1" штенсив-ност i пiсля вирубки насадження кшьюсть трав'яних рослин рiзко збiльшуеться. Особливо це стосуеться кореневищних злакiв, таких як куничник наземний. Останнш до юнця вегетацшного перiоду штенсивно розрос-таеться у висоту та збшьшуеться юльюсно, що дае змогу йому конкурувати з шшими злаковими видами.
На однорiчному зрубi в умовах свiжого бору Остерського люництва нагрунтовий покрив представлений значною рiзноманiтнiстю видiв: верес звичайний, цмин шсковий, чаполоч пахуча, очиток 1'дкий, костриця овеча, чебрець повзучий i куничник наземний. Але, як i у Козинському люнищш, тут переважають свггаолюбш злаковi види i найбiльш штенсивно розрос-таеться до кiнця вегетацшного перюду куничник наземний.
На основi проведених дослiджень можна констатувати, що протягом всього перюду вирощування люових культур, вщ моменту садiння i до проведення рубань головного користування, вщбуваеться постшна змiна видового складу трав'яних рослин, яю представлен у нагрунтовому покривi. Це пов'язане, у першу чергу, зi змшою режиму та iнтенсивностi освгглення, прогрiвання грунту, надходження до його поверхш опадiв i з наявшстю шару пiдстилки.
Вивчивши динамiку появи та штенсившсть розростання рiзниx видiв трав'яних рослин у рiзнi вiковi перiоди росту лiсовиx культур в умовах свь жих борiв, можна зазначити, що у першi роки шсля створення культур ви-довий склад трав'яних рослин у них представлений рiзнотравним угрупуван-ням, в якому переважають свгглолюбш види.
У 5-рГчних культурах спостерiгаеться рiзнотравно-куничникове угру-пування. У подальшому, оск1льки у культурах вщбуваеться зiмкнення гГлок у рядах i мГжряддях, у 10-рГчних культурах нагрунтовий покрив представлений зеленомоховим угрупованням. У 30-рГчних культурах можна видшити зелено-моxово-рiзнотравне угруповання. У 50- i 70-рГчних культурах динамжа змГни трав'яних рослин представлена рiзнотравним угрупуванням, але у складi остан-нГх переважають свГтлолю6нГ злаковi види. На вирубщ трав'яна рослиннГсть представлена злаковим угрупованням з переважанням куничника наземного.
Лiтература
1. Бельков В.П. Особенности главных видов травяного покрова выробук в кисличниках и черничниках. - М.-Л., 1957. - С. 7, 9-11, 21, 24, 31-32.
2. Бельков В.П., Семенова А.К. Влияние травяного покрова на продуктивность лесных насаждений. - М.: Изд-во ЦБНТИ, 1973. - 22 с.
3. Горд1енко М.1., Маурер В.М., Ковалевський С.Б. Методичш вказiвки до вивчен-ня та дослщження лiсових культур. - К., 2000. - 103 с.
4. Морозов Г.Ф. Будущность наших сосняков в связи с типами насаждений в зависимости от хозяйства в них. - СПб., 1909, т. 23. - С. 4-9.
5. Огиевский В.В. Избранные труды. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 356 с.
6. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - 574 с.
7. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. - 480 с.
8. Уайльд С.А. Влияние сорной растительности на прирост лесных насаждений// Лесоведение. - 1969, № 1. - С. 43-53._
УДК 630*23 Acnip. Г.Б. Лукащук - УкрДЛТУ
Л1СОВ1ДНОВН1 ПРОЦЕСИ НА ЗРУБАХ ГОРГАН (НА ПРИКЛАД1 ОСМОЛОДСЬКОГО ДЛГ)
Вивчався хщ природних змш на заростаючих зрубах рiзних титв i вшу. Проведено оцшку устшносп природного поновлення основних люоутворюючих порщ за-лежно вщ крутизни схилу, експозицп та вшу зрубiв.
Doctorate H.B. Lukashchuk - USUFWT
Forest renewal processes on Horhani cutover areas (illustrated with Osmoloda's state forestry)
The course of natural changes for renewal cutover areas of different types and age has been studied. The estimate of main forest breeds natural renewal results depending on a steepness of an slope, exposure and has been done.
Вступ. Сучасш засади ведения люового господарства за принципами сталого (збалансованого) розвитку передбачають необхщшсть швидкого за-люнення площ зрубаних лiсiв. При цьому необхщно пам'ятати еколого-еко-иомiчиi аспекти [9]. У першу чергу, формування майбутшх еколопчно i бь олопчно стiйких люових угруповань в цiлому. Досвiд масових люокультур-них заходiв у Карпатах протягом ХХ столтя показав як негативш, так i по-зитивш сторони практичного вирiшення ще! проблеми [8]. До позитивних наслщюв необхщно зарахувати: стан сучасно! вжово! структури лiсiв регь ону, а саме переважання площ середньовжових деревостанiв над молодняка-ми; значш площi ялицевих культур рiзного вiку в горах; вдалi спроби штучного впровадження в лiсовi культури сосни кедрово!, яка зараз у Горганах зростае на площi близько 400 га [7, 10]. До негативного досвiду люовщнов-лення варто вiднести нестшю монокультури смереки, якi зараз масово всиха-ють у Карпатах, а також зазнають вiтровалiв, буреломiв, швазш ентомошюд-никiв та кореневих захворювань [5, 6].
Значш господарськ та еколопчш проблеми виникали внаслiдок ус-кладненого лiсовiдновлення, яке тривало на окремих площах довгий час. Це
