Екологічна cукцесія трав'яного вкриття на зрубах в рівнинних букових лісах України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 630* 182.21 Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук; мол. наук. ствроб.

Р.М. Втер; мол. наук. ствроб. Т.В. Парпан -УкрНДЫрлк;

Я.П. Целень - об'еднання "Львiвлiс"

ЕКОЛОГ1ЧНА CYK^ECIH ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В Р1ВНИННИХ БУКОВИХ Л1САХ УКРА1НИ

Наведено систематичну i еколого-бюлопчну структуру трав'яного вкриття зру-6iB букових лiсiв Украшського Опiлля. Видшено i охарактеризовано етапи i стадп сукцесiй та проаналiзовано динамiку рiзних екологiчних груп рослин у ходi вторин-но'1 сукцесп.

Ключов1 слова: структура, сукцесп, трав'яне вкриття, етапи, стадп, динамша, екологiчнi групи.

Prof. V.I. Parpan; R.M. Viter; T. V. Parpan - UMFRI;

Ya.P. Tselen'- "Lvivlis" department

Ecological successions of the grass cover on cutting areas in Ukrainian

beech forests

A systematic and ecological-biological structure of grass cover of cutting areas in Ukrainian Opillya beech forest has been given. The succession stages have been singled out and characterised. The dynamics of different ecological groups of plants in the course of succession has been analyzed.

Key words: structure, succession, grass cover, stages, dynamics, ecological groups.

Прогнозування можливих напрямюв вщновлення букових лшв повинно базуватися на вивченш систематично^ еколого-бiологiчноi структури трав'яного вкриття та його динамши на раншх стад1ях сукцесп, оскшьки воно значною м1рою впливае на вщновлення деревних вид1в [1].

Вщновлення люу тсля вирубування деревостану представляе собою частковий прояв вторинноi сукцеси. У випадку, якщо рубання проведено в люовому угрупованш, що перебувае на стадп кшмаксу, або на кшцевш стадп екзогенезу, виникають особлив1 сукцесшш явища, назваш демутацшними, або демутацшною сукцеЫею [2]. У дослщженнях рослинних угруповань, що формуються на зрубах можна видшити два напрямки: прикладний i теоретич-ний. Головною метою першого е розробка оптимальних господарських захо-д1в, таких як рубання головного користування, як спрямоваш на максимально швидке i ефективне вщновлення деревостану, способ1в догляду в бо-ротьб1 1з бур'янами та ш.

Теоретичш дослщження включають ширше коло питань, пов'язаних 1з оцшкою флористичного складу i структури угруповань, еколопчними наслщ-ками господарських заход1в, а також анал1зом динам1чних аспект1в - напрямюв i темшв розвитку рослинност на зрубах, фактор1в, що зумовлюють хщ сукцесii та ii закономiрностi.

У дослiдженнях сукцесiй на зрубах вщносно невелика кiлькiсть науко-вих робiт торкаеться питань динамши рослинностi, оскiльки вони носять, го-ловним чином, описовий i класифжацшний характер [3-9]. У регiонi Опшля динамiка трав'яного покриву на зрубах не вивчалась. Першi дослiдження, проведет В.1. Парпаном [10], за участю науковцiв iнституту екологii Карпат та авторiв дано!" роботи, наведенi в цш публiкацii.

До числа найменш дослiджених i найбiльш актуальних питань вивчен-ня вторинних сукцесш у лiсових угрупованнях можна вщнести такi аспекти, як закономiрностi переб^у вторинно! сукцеси як у функщональному, так i в теоретичному аспектах, змши структури i складу угруповань в ходi сукцеси, визначення сукцесшних рядiв i демутацiйних комплексiв у свiтлi загально! територи еколоично! сукцеси.

Екологiчнi наслiдки вирубування деревостану проявляються насампе-ред у змiнi ф^окимату, який трансформуеться у процесi вторинно! сукцеси. Пiсля рубань докорiнним чином змшюються умови освiтленостi. Переважае пряма радiацiя над розсiяною. Через це в трав'яному рослинному покривi от-римують перевагу гелiофiти. Поряд i3 змiною умов освiтленостi вiдбуваеться змша температурного режиму в напрямку зростання добових амплггуд темпе-ратури [11, 12]. Рубання викликае також змши водного режиму грунту, внас-лщок зменшення трансшраци. Незважаючи на бшьше випаровування з по-верхнi грунту, li вологiсть вища [13]. Поширюеться на зрубах ряд вологолюб-них видiв (Juncus effusus, Deschampsia caespitosa). У бездощовий перiод прос-лщковуеться в'янення i вiдпад рослин, що свiдчить за значну мiнливiсть воло-гостi грунту. Поширеним явищем е збшьшення в грунтi розчинених форм азоту [8, 13], про що свщчить наявшсть нiтрофiлiв (Chamaenerion angustifo-lium, Rubus idaeus).

Склад флори сершних угруповань зрубiв на мющ букових лiсiв Опш-ля визначаеться загальними фiзико-географiчними, iсторичними i едафiчни-ми умовами, екологiчною ситуацiею i рiзними бiотичними факторами, а також характером та штенсившстю антропогенно!' дiяльностi.

Дослiдженнями охопленi 20 рiзновiкових (1-8 рiчних) зрубiв у Бiбрському та Рогатинському держлiсгоспах, приурочених до трьох основних асощацш букових лiсiв - волосистоосоково! (Fagetum caricosum (pilosae)), яг-лицево! (F. aegopodiosum) i маренково! (F. asperulosum). Всi дшянки належать до свiжоi та волого!' дубово-грабово! бучини з позицiй лiсiвничо-екологiчноi типологп. Дослiдження структури трав'яного вкриття на зрубах та тенденцш його динамжи проведено маршрутними i стащонарними методами. Маршрутними методами вивченi закономiрностi формування i розвитку сершних фiтоценозiв на рiзновiкових зрубах iз врахуванням рельефу, експози-ци i крутизни схилiв, впливу техногенних i антропогенних чинникiв. Гене-тичнi ряди дослщжуваних сукцесiй видiляли на основi порiвняння структур-но-функцiональноi органiзацii сершних фiтоценозiв на рiзновiкових зрубах. Вивчення життевих форм, фiтоценотипiв i чисельност популяцiй проводили стацiонарними методами iз закладкою трансект [14].

Флористичний склад зрубiв динамiчний i змiнюеться у силу проник-нення одних та елiмiнацii iнших видiв iз складу фiтоценозiв у процесi реаль зацп сукцеси. Сукупно на букових зрубах Опшля виявлено 86 видiв кв^ко-вих рослин, якi належать до 34 родин. Найчисленшшою е родина айстрових (Asteraceae) - 15 видiв. Широко представленi родина злакових (Poaceae) -11 видiв i губоцвггих (Lamiaceae) - 7 видiв. Iншi 20 родин за кiлькiстю видiв значно поступаються вказаним родинам.

Найбшьшого поширення на зрубах у регюш досягають полiкарпiчнi трав,янистi рослини, участь яких у флорi досягае 68,6 %. Зокрема стрижнеко-реневих полжарпиюв налiчуеться 13 видiв, короткокореневищних i китице-кореневих трав - 12, представниюв кореневiдприскових трав'янистих поль карпиюв - 7 видiв. Найчисленнiшою е група столоноутворюючих i повзучих трав'яних багаторiчникiв - 14 видiв. Дерновi багаторiчники представленi 13 видами. Монокарпики у флорi рослинних угруповань зрубiв нараховують 21 вид, що становить майже четверту частину вщ загального числа видiв.

Стосовно до родючосл грунту у складi флори вирубувань видшено три групи. Найчисленнiшою е група мезотрофiв - 80 % флори. На мегатрофи припадае 13 %. Види, що вщзначаються широкою еколопчною ампл^удою стосовно трофностi субстрату, займають 17-18 % i представлен в основному рудералами. У складi рослинностi щодо вологостi домiнують мезофгги -64 %. На групу пгрофтв i близьких до них видiв припадае 24 %. Частка ви-дiв, здатних рости за дефщиту вологи у грунтi, не перевищуе 12 %.

Залежно вщ способу поширення плодiв i насшня у складi флори зру-бiв виявлено представники 4 карпобiологiчних груп - пдрохори, антропохо-ри, анемохори i зоохори. Розподiл 1х за групами приблизно рiвний i перебу-вае в межах 23-27 %. Але найбшьше поширення мае анемохорiя - 27 % флори. При розселенш рослинами використовуються рiзнi агенти. Такими особ-ливостями вщзначаються експлеренти i рудерали, пiдтвердженням чого е 1хне домiнування на початкових стадiях заростання зрубiв.

Змiни в ходi сукцесiй еколого-бiологiчного та ценотичного складу рослинних угруповань, чисельност домшантних популяцiй, сумарного проективного покриття та тенденцiй розвитку рослинностi дали можливють роз-подiлити процес заростання зрубiв на етапи i стади. Видiлено два етапи -дигресивний та демутацiйний. У першому випадку етап сукцеси охоплюе пе-рюд деструкци трав'яного вкриття букового люу як вихiдного ценозу.

На зрубах, як дослiджуються тривалiсть цього етапу дигреси, внасль док негативного впливу трельовочних робiт на грунтовий i рослинний покрив, становить у середньому один рж. На свiжих зрубах у складi рослинного вкриття домшують види люово! екологи, частка яких становить 75 %. 1з стихшно поширених рудеральних та лучних видiв домiнують типовi експлеренти - зшт темний (Epilobium obscurum), розрив-трава (Impatiens noli-tangere), спориш звичайний (Polygonum aviculare), а також такi космопол^и, як тонконiг одно-рiчний (Poa annua). При вивченнi чисельностi швазшних популяцiй рослин бу-ло встановлено, що найчисленшшою на цьому етат е популящя куничника наземного (Calamagrostis epigeios) i хаменерiя вузьколистого (Chamaenerion an-gustifolium), а загальна кшьюсть трав'яних видiв становить 23 (табл. 1).

На 2^чних зрубах ситуащя кардинально змiнюеться. Пiонерна, перша у демутацшному рядi стадiя, характеризуеться збшьшенням флористич-ного багатства, виключно за рахунок швази експлерентiв i рудералiв. За збе-реження загального представництва люових видiв 1х частка знижуеться з 75 до 30 % (рис. 1).

Табл. 1. Видовий склад i структура трав'яного вкриття pÍ3HoeÍKoeux 3py6ie

Зруб року Зруб 2 року Зруб 6 року Зруб 8 року

Назва виду Л <u H 4 у ^ 'gS Is \0 л <u н ч у ^ 'SS Is \0 л <u н ч у ^ 'SS Is \0 л <u н ч у ^ 'SS Is \0

£ 8 о с £ 8 о с £ 8 o с £ 8 о с

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Aegopodium podagraria sp 1 sp 3 sol1 + sp -

Agrostis tenuis - sp 2 cop1 2 sp 5

Ajuga reptans - - sp + - - -

Artemisia vulgaris - - sp + - - - -

Anemone nemorosa cop1 15 - - - - -

Athyrium filix-femina - - sp 1 sol - - -

Athyrium filix-mas sp 2 - sol + - -

Calamagrostis epigeios - sp 1 - 25 cop2 40

Calystegia sepium - - sp + - - - -

Campanula patula - - - sp + sp +

Capsella bursa-pastoris - - sol + - -

Carex pilosa cop1 20 sp 10 cop1 20 cop2 30

Carex sylvatica sp 5 sp 3 sp 2 sp 2

Centaurium erythraea - - sp 2 + -

Chamaenerion angustifolium - - sp 5 cop2 50 cop2 30

Chenopodium album - - sp 1 - - - -

Chrysosplenium alternifolium - - sp 1 - - - -

Cirsium vulgare - - sp 2 sp 1 - -

Cichorium intybus - - - sol + sp +

Coronaria flos-cuculi - - - - sp - sp +

Dactylis glomerata - - sol + sp 1 -

Dryopteris filix-mas - - sp 1 - - -

Epilobium obscurum sp + sp 1 sp + - -

Erigeron canadensis - - sp + sp 1

Ficaria verna sp + sp + - -

Glechoma hederacea sp 1 sp + sp + - -

Gnaphalium uliginosum - sp + - - -

Galinsoga parviflora - - sol + - - - -

Gallium mollugo sp + - - sp + - -

Geranium robertianum sol + - - - - -

Hepatica nobilis cop1 1 sp + - - - -

Holcus lanatus - - sol + sp + sp +

Hypericum perforatum - - sp 2 + sp + sp +

Impatiens noli-tangere sol + cop2 25 - -

Juncus bufonius - - sp 2 - - - -

Juncus effusus - - - cop2 70 cop2 55

Lamium maculatum - - sp 4 - - - -

Leucanthemum vulgare - - - sp + sp +

Luzula pallescens cop1 15 - - - -

Lolium perenne - - sp + - - - -

Matricaria chamomilla - - sol + - - - -

Matricaria matricaroides - - sp + - - - -

Medicago lupulina - - sp + - - - -

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Majanthemum bifolium sp + - - - - - -

Oxalis acetosella - sp + - - - -

Plantago lanceolata - - sp + - - sp +

Phleum pratense - - - sp + sp +

Poa annua sp + sp 2 - -

Poa pratensis - sp + sp 3 cop1 7

Polygonatum verticillatum sp + - sol + - -

Polygonum aviculare sol + sp + - - - -

Polygonum persicaria - - sp 1 - - - -

Pulmonaria obscura sp 2 - - - - -

Pyrola minor sp + - - - - - -

Rumex confertus - sp + sol + sp +

Senecio nemorensis - - - sp + -

Setaria glauca - - sp + - - -

Sonchus arvensis - - sp + - - - -

Stachys sylvestris sp 1 sp + - - - -

Stachys palustris - - sp + sp +

Stellaria holostea sp 1 cop1 1 - -

Trifolium hybridum - sp + sp 1 sp 1

Trifolium repens - - sp 1 sp 1 sp 1

Tussilago farfara - - - sol + -

Urtica dioica sol + sp 1 sp + - -

Valeriana stolonifera - - - sol + - -

Veronica officinalis - - - - sp + sp +

Veronica chamaedris - - - - - sp +

Viola reichenbachiana sp + sp + - - -

3aran&Ha KrnbKÍCTb BHgiß 23 46 33 24

II

III

IV

erani i craflli сукцесll

Bmcoßi BHgu D^ynHi BHgu HeKcnnepeHTH i pygepanu

I - gHrpecHBHHH eTan; II - nioHepHa cragm geMyTa^HHoro eTany; III - KopeHeßH^Ha cragm geMyTa^HHoro eTany; IV - gepHOßa cragm geMyTa^HHoro eTany

Puc. 1. Hacmua eKono2ÍHHux 2pyn pomuH HapÍ3Hux cmadiñx 3apocmaHHH eupyöyeaHb

I

020202020202020202020202020202010202000202020200230202020202020202

Визначальне становище у формуванш фiтоценотичного середовища належить експлерентам i рудералам - розрив трав^ хаменерiю вузьколисто-му, осоту звичайному (Cirsium vulgare), знiту темному, як становлять сукуп-но 37 %. У 2,5 рази зростае частка лучних видiв. В умовах вщсутност напру-жених конкурентних взаемовщносин високий рiвень насшнево: продуктивности короткий перiод спокою насiння на фот еколопчно! космополгтичнос-тi визначають !х iнтенсивне поширення. Досить показовим е збiльшення чи-сельностi розрив трави i участь li у формуванш проективного покриття порiв-няно з попередшм етапом сукцеси. Загальна кiлькiсть трав'яних видiв порiв-няно з попередшм етапом зростае вдвiчi, причому за досить короткий перюд. Збшьшення чисельностi популяцiй куничника наземного за досить високо!" кiлькостi хаменерiя вузьколистого, якi сукупно становлять до 75 % проективного покриття першого ярусу ценозу, свщчить за його вступ у кореневищну стадш заростання зрубiв.

Для даного перюду сукцеси характерним е паралельне збшьшення на зрубах довгокореневищних, кореневiдприскових та столоноутворюючих рос-лин, а також дернових багаторiчникiв. Поеднання двох тишв розмноження (вегетативного i насiнневого) вказаними видами сприяе бшьш iнтенсивнiй !х чисельностi. Завдяки великiй конкурентноспроможностi цi види за два-три роки з моменту проведення рубань досягають рiвня домiнантiв.

У рослинних угрупованнях на кореневищнш стадп спостерiгаеться змiна сшввщношення мiж багаторiчними i малорiчними видами. У даному випадку вщбуваеться повернення ситуаци явного домiнування групи багато-рiчникiв, що свiдчить за стабшзащю демутацiйних процесiв. Кiлькiсть видiв, як беруть участь у формуваннi рослинних угруповань, дещо зменшуеться. Посилення конкуренци, внаслiдок пiдвищення сумарно!" щiльностi популяцш i проективного покриття за рахунок ускладнення вертикально!" структури, визначае витюнення iз ценозу, у першу чергу, експлереш!в i рудералiв, частка яких знижуеться з 37 до 19 % i переважають лучш види - 57 %. На да-нш стади кiлькiсть видiв дещо зменшуеться - з 47 до 35. Вщновлення рiвно-ваги мiж середовищем i бiотою супроводжуеться наступним зниженням участ видiв лiсовоi екологи. Це вiдображаеться на флористичному багатствi ценозу, його вертикальнiй структурi. Дещо менше спостерiгаються змiни у фiтоценозi осоки волосисто!', що зумовлено бюеколопчними особливостями даного виду.

Протягом наступних роюв рослиннiсть зрубiв у своему розвитку наб-лижаеться до дерново!" стади. На фонi загального зниження видового рiзнома-нiття спостерiгаеться збшьшення представництва дернових злаюв, таких як м^лиця тонка (Agrostis tenuis), грястиця збiрна (Dactylis glomerata), тонконiг лучний (Poa pratensis), ситник розлогий (Juncus efusus), який утворюе потуж-ну дернину. За значно! участ довгокореневищних видiв простежуеться тен-денцiя зниження !х домiнантноi ролi. Едифiкаторами на данiй стади е ситник розлогий i куничник наземний. Участь видiв лiсовоi екологи у складi трав'яного ярусу незначна - 12 %. Типовi експлеренти i рудерали представле-нi 2-3 видами. Натомiсть ютотну перевагу мають лучнi види, частка яких ся-гае 75 %. На дерновш стади налiчуеться 24 трав'яних види.

Структуры i функцiональнi вiдмiнностi стану трав'яного ярусу, якi вiдповiдають певним типам люу, значно бiльше вiдбиваються на дигресивно-му етапi сукцеси. Залежно вiд лiсорослинних умов у перюд деградаци трав'яного яруса можливе переважання яглицi звичайно! (Aegopodium podagraria), кислицi звичайно! (Oxalis acetosella), або маренки рожево! (Asperula cynanchi-ca). Загалом тривалiсть демутацiйних етапiв значною мiрою залежить вiд антропогенного впливу на рослиншсть. Так, надмiрна мiнералiзацiя i ущiльнення грунту, внаслiдок проведення люоексплуатацшних робiт, виклю-чае з сукцесшного ряду рослиннi агрегаци дигресивного етапу. При цьому можливе зменшення участi у трав'яному вкриттi вегетативно рухливих видiв, якi визначають кореневищну стадiю сукцеси. Одночасно зростае тривалють шонерно1 стади. Найбiльшим поширенням i впливом на характер рослинного вкриття, у даному випадку, вiдзначаються стрижнекореневi i китицекореневi моно- i полжарпики i дерновi багаторiчнi трави. В !х числi конюшина пбрид-на (Trifolium hybridum), щавель кiнський (Rumex confertus), ромашка непахуча (Matricaria perforata), ромашка лжарська (Chamomilla recutita), злинка ка-надська (Erigeron canadensis), а також тимофивка лучна (Phleum pratense), медова трава шерстиста (Holcus lanatus) та мiтлиця тонка.

Досить виражена флористична i структурна неоднорщшсть вщновлю-ваних фiтоценозiв за вертикальним профiлем та експозицiею схилiв. Зокрема, змiнюеться спiввiдношення на кореневищнш стади мiж ситником розлогим з одного боку та куничником i хаменерiем з iншого. На швшчних схилах i нижнiх частинах пагорбiв, як правило, переважання першого бшьш вираже-но. На дiлянках швшчно! та швшчно-схщно1 експозицiй значно довше зберь гаеться цiноутворююче становище люових видiв. Збереження у трав'яному вкритп вiд 5 до 12 видiв люово1 екологи можливе i у перюд формування в центральны частит зрубу фiтоценозiв лугового типу.

На основi проведених дослiджень можна зробити таю висновки. У трав'яному вкритп, який формуеться на зрубах букових лiсiв Опшля, наль чуеться 86 квгткових рослин iз 34 родин. Систематичний склад флори свщ-чить за зональний характер ll' формування з аборигенних видiв. У флорi зру-бiв, що дослiджувалися за еколопчними групами домiнують мезотрофи -80 % та мезофгти - 64 %; за типом життево1 форми - полжаршчш рослини (69 %); за способом поширення насшня - анемохори (27 %).

У розвитку рослинност видiлено дигресивний i демутацiйний етапи сукцеси. Дигресивний етап тривае бiля одного року. Демутацшний етап вклю-чае пiонерну, кореневищну i дернову стади, як вiдрiзняються мiж собою структурно-функцiональною органiзацiею фiтоценозiв. Аналiзуючи динамiку екологiчних груп рослин за етапами i стадiями сукцеси, прослiдковуеться пос-тупове зменшення кшькосп лiсових видiв - з 75 % на дигресивному етапi (1-рiчний зруб) до 12 % на дерновш стади демутацiйного етапу (8^чний зруб). Рiзкий скачок вщбуваеться при переходi до пюнерно1 стади демутацiйного етапу. Кiлькiсть лучних видiв, навпаки, зростае - з 12 до 75 %. Пюнерна стадiя демутацiйного етапу вiдзначаеться вiдносно пропорцшним представництвом рiзних екологiчних груп рослинност та найбагатшим видовим рiзноманiттям.

Лiтература

1. Горшенин Н.М., Криницкий Г.Т., Савич И.П. Влияние трав'яного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста// Лесоведение. - 1972, № 4. - С. 41-50.

2. Работнов Т.А. Фитоценология. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - 292 с.

3. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках// Докл. АН СССР. - Том 130. - М.: Изд-во АН СССР. - 1960. - С. 26-29.

4. Гроздов Б.В. Динамика покрова на сплошных вырубках в еловых лесах// Изв. Бо-тан. сада АН СССР. - 1932, вып. 5-6. - С. 36-40.

5. Смирнов А.В., Нурнахметова К.А. Естественное возобновление сосновых вырубок в Восточной Сибири// Труды Вост. - Сиб. Филиала АН СССР. - Сер. биол., вып. 37. - Иркутск. - 1961. - С. 69-76.

6. Matusziewicz W. Przeglad systematyczny zbiorowisk roslinnych Polski// Wstep do fito-sociologii praktycznej. - Warshawa: PWRIL, 1967. - S. 175-229.

7. Pfeiffer H. Vom Succesionsstadium unabhangige Unterscheide in der Schlagvegetation. - Beih. Bot. Centralb., 1936, № 54. - S. 557-564.

8. Kovacs M. Die Schagvegetation des Matra-Gebirges. - Acta Bot. Acad. Sc. Hung., 1961. - 7 (3-4). - S. 319-343.

9. Dyrness C.T. Early stages of plant succesion following logging and burning in the Western Cascades of Oregon. - Ecology, 1973. - 54, 1. - P. 57-69.

10. Парпан В.И. Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов Карпатского региона Украины: Автореф. дис... д-ра биол. наук: 03.00.16. - К., 1994. - 28 с.

11. Sokolowski A.W. Badania mikroklimatyczne na zrebie zupelnym w Puszczy Bialo-wieskiej// Ekol. Pol. - 1961. - Ser. A., 9 (16). - S. 259-285.

12. Tomanek J. Badania nad mikroklimatem zrebu gniazdowego zupelnego// Sylwan. -118, № 11. - S. 16-42.

13. Ellenberg H. Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen. - Stuttgart, 1963. - 943 s.

14. Работнов Т.А. Изучение травянистых биогеоценозов// Программа и методика биогеоценологических исследований. - М.: Наука,1966. - С. 299-312.

УДК 630* 443.3 (477) Я.М. Слободян, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк iм.

П. С. Пастернака, м. 1вано-Франтвськ

NECTRIA - 1НФЕКЦ1ЙНА ХВОРОБА БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

Важливою проблемою бука е рак. У статп стисло представлеш результати вив-чення ракових хвороб бука в Укра'шських Карпатах, подано бюлопю i еколопю гриба.

Ya.M. Slobodjan - UMFRI Nectria Infection Of Beech Woods Ukrainian Carpathians

Canker are the most important beech problems. The results of a study concernino beech diseases produced by Nectria spp. In Ukrainian Carpathians, includinq fungi biology and ecology briefly presented.

Раковi захворювання бука збудником яких виступали гриби з роду Nectria спостер^али вперше починаючи з 1865 року на територи Шмеччини, у Саксонських Рудних горах [5]. В Укра1ш вони зафшсоваш на початку 60-х роюв минулого столггтя у Закарпатт i обмежувались районом дубово-буко-вих лiсiв, розташованих на твденних схилах Ужгородсько-Хустського вул-кашчного хребта [2]. Подiбнi осередки хвороб офщшно зареестроваш у При-карпатл у 1985 рощ на плошд бшя 1600 га.