CC BY
13
3. Лггопис природи, зведений том 10-лiтнiх дослщжень 1985-1995/ Природний запо-вiдник "Розточчя". - 1вано-Франкове, 1996. - Книга 9.
4. Пясецький А.Л. Про побудування i бiологiчний розвиток ряду титв украшського лiсу. Укра'шське видавництво, 1942. - 117 с.
5. Швадчак 1.М., Бондаренко В.Д., Чернявський М.В. Короткий путiвник по на-уково-дослiдних об'ектах Львiв, 1995, 48 с.
УДК 581.527.7 Acnip. Г. Б. Лукащук1 - НЛТУ Украти
РОСЛИНН1СТЬ ЗРУБ1В ГОРГАН
Вивчено хiд природних змiн на заростаючих зрубах рiзних типiв i вiку. Наведено результати дослщжень рослинностi зрубiв Горган, видiлено 16 варiантiв рослин-них угруповань.
Doctorate H.B. Lukashchuk - NUFWTU Vegetation of Cutovers of Gorgany
The course of natural changes on the overgrowing cutovers of different types and age has been studied. The research results of vegetation of the cutovers of Gorgany are showed, 16 variants of vegetable groupments have been selected.
Вступ
В1рне уявлення про рослинний покрив, яке вщповщае географ1чним i кшматичним факторам м1сцевост1, е обов'язковою умовою для здшснення за-ход1в щодо вщновлення природних угруповань [5].
Люовщновлення е одшею з найважлив1ших проблем люового госпо-дарства Украши. Особливо це стосуеться природного вщновлення лшв, яке формуе люостани майбутнього. Для впевненост в усшшному природному поновленш треба вивчити хщ природних змш на заростаючих люосжах р1з-них тишв. Тшьки знання природного ходу змш рослинного покриву на зрубах р1зного типу дае можливють планувати л1с1внич1, охоронш та люокуль-турш заходи [6]. Потр1бно знати не тшьки характер змши порщ, а й динамжу надгрунтового покриву.
Об'екти та методика дослщжень
Метою нашого дослщження було наукове узагальнення матер1ал1в 16 дослщних дшянок зруб1в Горган, що виникли протягом останнього десяти-р1ччя. Дослщження проводили в Надв1рнянському, Ворохтянському, Осмо-лодському та Болех1вському держлюгоспах.
Районом наших досл1джень були Горгани. Вони належать до Прськокар-патського (Вишювсько-Гринявського) геоботашчного округу, для якого харак-терними е смереков1 люи з домшкою бука, ялищ, явора та в'яза голого [4].
Геолопчна будова регюну неоднорщна. Швшчна, зовшшня частина складаеться 1з глинистих i частково менштових сланщв, а центральна утво-рена переважно твердими "ямненськими" шсковиками, яю, вивггрюючись, утворюють камеш-глиби. Швденна, привододшьна частина складаеться 1з товщ "магурських" шсковиюв i глинистих сланщв. Грунтотворними породами
1 Наук. кер1вник: д-р бюл. наук П.Р. Третяк, проф. - НЛТУ Украши
Науковий ¡¡¡сник, 2005, вип. 15.3
е пухк елювiальнi i делювiальнi вщклади пiсковикiв та глинистих сланцiв pi3Horo складу. Грунтовий покрив - буроземи, а шд хвойними лiсами - ошд-золенi буроземи. Клiмат вологий - кшьюсть опадiв становить вщ 800 до 1200 мм. Середня рiчна температура - вiд 4 °С на вершинах; до 7 °С у передир'! [2]. Дослщження природного поновлення та складу трав'яного вкриття проводили за загальноприйнятими лiсiвничими та геоботанiчними методиками стащонарним методом [1, 7].
Результати дослщжень
Процес природного лiсовiдновлення на дшянках проходив зi змiною рiзних стадiй зрубiв, кожна з яких характеризувалася певним варiантом рос-линних угруповань. Видiлено 16 варiантiв рослинних угруповань. Отриманi данi були узагальнеш у табл. 1. Як можна побачити з табл. 1 в угрупованнях, де в надгрунтовому ro^rai переважае малина (Rubus idaeus L.) усшшно по-новлюеться бук часто з домшкою ялицi. Очевидно ялиця надалi буде виходи-ти в перший ярус i забезпечуватиме разом з буком та кленом - явором форму -вання майбутнього природного деревостану.Там, де в ro^mi переважае чор-ниця (Vaccinium myrtillus L.), добре поновлюеться смерека. На люоЫщ, на мю-цi смерекового люу, спостерiгаемо варiант лучно! рослинност з участю Poa annua L., Festuca rubra L. В даному угрупованш успiшно поновлюеться смерека.
У результат вирубування деревостану на звшьнених дiлянках фор-муеться особливий тип рослинност^ який е первинною регенерацшною ста-дiею у сукцесiях вщновлення люово! рослинностi [8]. Для зрубiв на цьому етапi характерна просторова неоднорщшсть рослинного вкриття з чергуван-ням мiкроугруповань iз лiсових шонерних видiв (Galeobdolon luteum Huds., Polygonatum verticilatum L., Carex sylvatica Huds.) з одного боку, та рудераль-но-лучних видiв (Poa annua L., Festuca rubra L., Rubus caesius L.) з шшого. Еколопчш наслiдки вирубування деревостану проявляються у змiнi фгтокль мату, який трансформуеться у процесi проходження вторинно! сукцеси. Збшь-шуеться доступ прямо! сонячно! радiацil. Через це в трав'яному рослинному покривi отримали перевагу гелюфгти. Одночасно зi змiною умов освпленост вiдбуваеться змiна температурного режиму в напрямку зростання добових ам-пл^уд температури [9]. Змiнюеться водний режим грунту, внаслщок змен-шення трансшраци. Змiни вiдбуваються i в забезпеченш рослин елементами мiнерального живлення. Посилюеться роль нiтрофiльних рослин (Chamaeneri-on angustifolium L., Rubus idaeusL.), що пояснюеться вивiльненням азоту з ль сово! пiдстилки шд впливом свiтла i тепла. В процес формування угруповань у !х склад увiйшли види, якi здатнi найбiльш повно використати данi умови мюцезростання. Це були як i пiднаметовi лiсовi види, так i рудерально-лучш.
Проявляеться тенденцiя природно! змши складу деревостанiв у напрямку формування на зрубах мшаних угруповань з участю бука, ялищ та смереки.
На даному етапi спостер^алася замiна смереково-букових деревоста-нiв та смерекових на буково-ялицевi i буково-смереково-ялицевi угруповання з домiшкою клена-явора, берези повисло!, в'яза голого (табл. 2). Нашi дос-лiдження наочно шдтверджують думку про те, що в Горганах на свiжих та во-логих грунтах середньо! та високо! родючостi формуються мiшанi деревостани
за участю бука, ялицi та смереки на мющ колишнiх смерекових монокультур [10]. Формування угруповань шдростаючого поколiння вщбуваеться за раху-нок деревних порщ молодших вiкових груп.
Табл. 1. Диференщащя рослинного вкриття 3py6ie
Р1вш узагальнення вар1ант1в рослинних угруповань* Зруб № | Вк зрубу, роки eö H ►Q К Я ö ■ « ^
Трависп та чагарников1 види nigpicT
1 2 3
Rubus idaeus Chamaerion angustifolium Betula pendula, Picea abies, Fagus sylvatica 5 5 63
Rubus idaeus Chamaerion angustifolium Fagus sylvatica 3 1 54
Rubus idaeus Rubus caesius Fagus sylvatica 1 3 35
Rubus idaeus Vaccinium myrtillus Fagus sylvatyca, Picea abies, Abies alba 9 6 40
Rubus caesius Rubus idaeus Fagus sylvatica, Betula pendula, Acer pseudoplatanus 8 6 22
Galeobdolon luteum Oxalis acetosella Fagus sylvatica, Acer pseudoplatanus, Abies alba 11 2 40
Galeobdolon luteum Dryopteris filixmas Fagus sylvatica, Picea abies, Abies alba 2 4 27
Rubus caesius Carex sylvatica Fagus sylvatica, Acer pseudoplatanus 14 3 23
Vaccinium myrtillus Polytrichum commune Salix caprea, Picea abies, Fagus sylvatica 10 3 29
Poa annua Festuca rubra Picea abies 15 4 32
Vaccinium myrtillus Rubus caesius Picea abies 6 1 31
Hypericum perforatum Vaccinium myrtillus Picea abies 13 1 33
Rubus idaeus Dryopteris carthusiana Picea abies, Betula pendula 7 2 16
Oxalis acetosella Galeobdolon luteum Picea abies, Fagus sylvatica 16 2 33
Galium intermedium Prenanthes purpurea Spirea media, Acer pseudoplatanus, Fagus sylvatica 4 1 63
Carex sylvatica Polygonatum verticillatum Abies alba, Acer pseudoplatanus, Fagus sylvatica 12 2 37
Примггка: *Р1вш узагальнення вар1ант1в рослинних угруповань: 1 - за найвищими класами постшносп; 2 - за диференцшними видами; 3 - за тдростом
Табл. 2. BapiaHmu рослинних угруповань на зрубах рiзного eiKy
№ зрубу BapiaHTH poc^HHHHX yrpynoBaHb Вк зрубу, роюв Склад насаджен-ня до рубання Склад тдросту тсля рубання
1 2 3 4 5
1 Rubus idaeus L, R.caesius L. 3 8Бк1См1Яв+Яц 10Бк+Яц, Яв
2 Galeobdolon luteum Hud. Dryopteris fi-lix-mas (L.) Schot. 4 5 См4Яц 1 Бк+Яв 5Бк4См1Яц+Б
3 Rubus idaeus L., Chamaerion angustifolium (L.) Holub. 1 7Бк1См1Яв1Яц+Б 8Бк2Яц+Яв
4 Galium intermedium Schult., Prenanthes purpurea L. 1 8См2Бк+Яв, Гр. 5Яв5Бк+Сп, Яц
5 Rubus idaeus L., Cyamaerion angustifolium (L.) Holub. 5 8См1Бк1Яц+Яв. 5Б4См1Бк
6 Vaccinium myrillus L., Rubus caesius L. 1 10См+Яц 10См+Б, Яц
7 Rubus idaeus L., Dryopteris cartusiana (Vill.) H.P. Fucks. 2 8См1Яц1Бк+Яв 9См1Б+Яц, Бк
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
1 2 3 4 5
8 Rubus caesiusL., R.idaeus L. 6 8Бк1См+Яц 5Бк4Б1Яв
9 Rubus idaeus L., Vaccinium myrtillus L. 6 10См 4Бк4См2Яц
10 Vaccinium myrtillus L., Polytrichum commune Hedw. 3 10См 8См2Бк+Вб
11 Galeobdolon luteum Huds., Oxalis acetosella L. 2 8См1Яц1Бк+Яв 6Бк2Яв2Яц+См
12 Carex sylvatica Huds., Poligonatum verticilatum (L.) All. 2 8СМ1Яц1Бк+Яв 4Яц4Яв2Бк+Б
13 Hypericum perforatum L., Vaccinium myrtillus L. 1 8См2Бк+Яв 10См+Бк
14 Rubus caesius L., Carex sylvatica Huds. 3 5См4Бк1Яц 8Бк2Яв+Яц
15 Poa annua L., Festuca rubra L. 4 10См 10См+Яц
16 Oxalis acetosella L., Galeobdolon luteum Huds. 2 10СМ+Бк, Гр 9См1Бк+Гр
Висновки
• знания законiв формування вторинних асощацш зрубiв дасть змогу максимально використати природний хiд люоввдновних процесiв для формування
бiологiчно стшких, максимально наближених до корiнних деревостатв;
• рослиинiстъ зруб1в Горган бере участь у формувант природних комплексш репону;
• Шляхи природного формування лiсiв вiдбуваються таким чином:
■ на зрубах з перевагою в надгрунтовому покрив1 малини та ожини формуються угруповання з домiиуваииям бука з домшкою ялищ, смереки та явора, а при пе-реважанш чорнищ та папоротей - в поновленш дом1нуе смерека;
■ змша ф1токл1мату зруб1в (широка ампл1туда коливання осв^леносп, температу-ри, зволоження) спричиняе иеодиорiдиiсть рослинного вкриття: змши складу по-новлення, його кiлькостi, появу рудерально-лучних вид1в з одного боку, та люо-вих пюнерних з шшого.
Лiтература
1. Александрова В.Д., Мазинг В.В., Нешатаев Ю.Н. Методы выделения растительных ассоциаций. - Л.: Наука, 1971. - 253 с.
2. Андр1анов М.С. Грунтово-кшматична характеристика передпрних та прських райошв Карпат// Заходи по збшьшенню виробництва сшьськогосподарсько!' продукци на 100 га земл1 в передпрних та прських районах Карпат. - К.: 1958.
3. Бойчук 1.1. Лшвничо-еколопчш основи використання, вщновлення 1 охорони прських лю1в (на прикладi верхiв'я р!чки Л1мниця)// Лiсiвиича академiя наук Украши: Науко-в1 працi. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 1. - С. 55-59.
4. Голубец М.А., Малиновский К.А., Стойко С.М. Геоботаническое районирование Украинских Карпат// В кн: Доклады и сообщения Львовского Географического общества за 1964 г. - Львов: Изд-во. Льв. ун-та, 1965. - С. 10-13.
5. Калинович Н.О. Змши л1с1в твтчно-захщного Передкарпаття в Голоцеш// Л1с1в-нича академ!я наук Украши: Науков! працi. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 1. - С. 63.
6. Мелехов И.С. Основы типологии вырубок// Основы типологии вырубок и ее значение в лесном хозяйстве. - Архангельск: АиЛиЛх, 1959. - С. 5-33.
7. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Соломещ А.И. Современная наука о растительности: Учебник. - М.: Логос, 2001. - 264 с.
8. Солнцева О.Н., Холопова Л.Б., Жукова В.М. Сукцесионные смены после сплошных рубок в широколиственно-еловых лесах// Лесоведение, 1996, № 3. - С. 45-55.
9. Работнов Т. А. Фитоценология. - М.: Изд- во МГУ, 1983. - 292 с.
10. Tretiak P. 2т1аш w вк1аё21е §аШпкх^т lasow w Оог§апасЬ// Кос2шк1 Ы-е82С2аё2Ые. - ШгуЫ ёо1пе, 1998. - Тот.7. - Б. 327-334.
