CC BY
10
Л1тература
1. Гейгер Р. Климат приземного слоя воздуха / Р. Гейгер. - М. : Изд-во иностранной лит-ры, 1960. - 486 с.
2. Горшенин Н.М. Лесоводство : учебник / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 304 с.
3. Дояренко А.Г. Факторы жизни растений / А.Г. Дояренко. - М. : Изд-во "Колос", 1966. - 280 с.
4. Жиляев Г.Г. Життездатнють популяцш трав'яних багаторiчникiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. бюл. наук / Г.Г. Жиляев. - Дншропетровськ, 2001. - 24 с.
5. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 261 с.
6. Корневое питание растений у фитоценозах. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1971. - 248 с.
Грынык Е.Н. Влияние атмосферной влаги на рост и развитие ландыша майского
Исследования проводили в Лесостепи, а также в предгорных и горных областях Украинских Карпат. Представлены особенности заготовки сырья ландыша и его высушивания. Определено изменение влажности сырья ландыша обычного на протяжении вегетационного периода в разных типах лесорастительных условий с разной полнотой древостоев. Для анализа выбирались образцы в местах с разной освещенностью и с разной степенью проективного накрытия. Наивысшие показатели влажности растения во всех типах лесорастительных условий отмечены при полноте 0,6-0,7, а самые низкие - при полноте до 0,5. Общей тенденцией при всех полнотах и во всех типах лесорастительных условий является плавный рост влажности сырья ландыша майского, начиная с мая по июль, после чего происходит снижение влажности сырья с августа по октябрь.
Grynyk О.М. Influence of atmospheric moisture on growth and development the lily of valley
Researches conducted at Forest-steppe, and also in the pre-mountain and mountain areas of Ukrainian Carpathians. The features of purveyance of raw material lily of valley and his drying are presented. Certainly change of humidity of raw material lily of valley during a vegetation period in the different types forest-growing terms with different stocking degree of forests stands. For an analysis standards got out in places with different luminosity and with the different degree of the projective covering. The greatest indexes of humidity of plant in all types forest-growing terms are marked at stocking degree 0,6-0,7, and the lowest - at stocking degree to 0,5. By a general tendency at all stocking degree and there is smooth growth of humidity raw material of lily valley in all of types of forest-growing terms, beginning from May to July, after that have place diminishing of humidity raw material from August to October._
УДК 630*23 [581.524.3] Асист. Г.Б. Лукащук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОТОП1ЧНА СТРУКТУРА РОСЛИННОСТ1 ЗРУБ1В ГОРГАН
Розглянуто екототчну структуру рослинносп зрубiв Горган. Основними чин-никами, що характеризують еколопчну ампштуду флористичних елеменпв зрубiв, е 1хня чутливють до режиму зволоження, освгглення, до забезпечення азотом у грунт! За чутливютю до цих показниюв рослини подшено на певш екогрупи.
Еколопчш наслщки вирубування деревостану проявляються у змш1 фггокшмату. Збшьшуеться доступ прямо! сонячно! рад1аци. Одночасно з1 змь ною умов освггленосп вщбуваеться змша температурного режиму в напрям-
ку зростання добових амплггуд температури [2, 6]. Змшюеться водний режим грунту внаслщок зменшення трансшраци. Змiни вiдбуваються i в забезпечен-ш рослин елементами мшерального живлення. Пiд впливом свггла i тепла вщбуваеться вивiльнення азоту з люово! пiдстилки. Рослинне угруповання формуе свое внутршне мiкросередовище, яке великою мiрою визначае набiр асектаторiв та 1хнш розподiл, проте взаемодiя мiж рослиннiстю i грунтом ду-же тiсна i багатогранна [1].
Важливють рослинного вкриття як шдикатора стану екосистеми поля-гае в тому, що вiн чутливо реагуе на змшу екологiчних чинникiв, i цю реак-цiю можна зафжсувати вiзуально. Вiдбуваеться змiна потенцiйних властивос-тей рiзних видiв. Рослиннi "оргашзми характеризуються екологiчним мшму-мом i екологiчним максимумом; дiапазон мiж цими величинами становить те, що прийнято називати "межами толерантности. Еколопчна ампл^уда (ампль туда толерантностi) - вiдрiзок шкали режимiв чинника, в межах якого мож-ливе саме юнування виду [2-4, 8].
В основу вщнесення виду до певно! еколопчно! групи покладено об-сяг його еколопчно! амплiтуди, або ампл^уди толерантностi до чинника. Ос-новними чинниками, що характеризують екологiчну ампл^уду флористич-них елементiв зрубiв, е !хня чутливiсть до режиму зволоження, освплення, до забезпечення азотом у грунть За чутливiстю до цих показниюв рослини подь ляють на певш екогрупи (екоморфи) [3, 4, 8]. За ставленням до режиму зволоження рослини розподшено на таю групи [3]:
• ксерофти - рослини сухуватих та сухих екототв (бал 1);
• субмезофти - рослини св1жих екототв (бал 2);
• мезофти - рослини вологих екототв (бал 3);
• г1грофти - рослини мокрих та сирих екототв (бал 4);
• перг1грофти - рослини мокрих та сирих екототв (бал 5);
• г1дрофти - рослини водно-болотних екототв (бал 6).
Характер пдроморф вщображае ставлення видiв до водного режиму. Yd види флористичних елеменлв зрубiв залежно вщ вимог до зволоженост субстрату за обсягом еколопчно! ампл^уди (в балах) можна подшити на таю екогрупи (табл. 1) [3, 8]: мезофгги-ксерофгги (1-3), мезофгти (3), пгрофгти-ксерофiти (1-4), пгроф^и-субмезофгти (2-4), гiгрофiти-мезофiти (3-5), перпг-рофгти-ксерофгти (1-5), пергiгрофiти-субмезофiти (2-5), перпгрофгти-мезофь ти (3-5), перпгрофгти-пгрофгти (4-5), гiдрофiти-ксерофiти (1-6), пгрофгти-субмезофiти (2-6), гiгрофiти-мезофiти (3-6), пгрофгти-перпгрофгти (5-6). Аналiз екотошчно! структури флористичних елеменпв зрубiв Горган подано на основi характеристик, наведених у робот Д.Н. Циганова [8].
Найширше серед рослинного вкриття зрубiв представлена екогрупа перпгрофтв-ксерофтв - 41 вид. Найчастше трапляються - Rubus idaeus L., R. caesius L. Рщше - Luzula pilosa (L.) Willd., Dryopteris carthusiana (Will.) H.P. Fuchs, D. austriaca (Jacq.) Woynarex Schinz et ТИеН.та iншi.
Друга за чисельшстю група гiгрофiтiв-ксерофiтiв (30 видiв). Це група з широкою еколопчною амплiтудою вимог до зволоження грунлв. Серед них найчастiше трапляються - Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Carex sylvatica Huds. Рщше зростають таю види, як Fragaria vesca L., Hypericum perforatum L., Solidago virgaurea L. та шшь
Табл. 1. Екологiчна структура флористичних елементiв 3py6ie topiaH _(стосовно зволоження субстрату)_
Обсяг еколопчно! aмплi-туди за зволоженням (екогрупи видГв) К-сть ВИДГВ Типи пгрототв
сухий свГЖИЙ вологий мокрий сирий водно-болот-ний
мезофiти-ксерофiти 8 • • •
мезофiти 3 •
гiгрофiти-ксерофiти 30 • • • •
гiгрофiти-субмезофiти 3 • • •
п^офии-мезоф^ти 22 • • •
пергiгрофiти-ксерофiти 41 • • • • •
пергiгрофiти-субмезофiти 9 • • • •
пергiгрофiти-мезофiти 17 • • •
пергiгрофiти-гiгрофiти 2 • •
гiдрофiти-ксерофiти 10 • • • • • •
гiдрофiти-субмезофiти 3 • • • • •
гiдрофiти-мезофiти 2 • • • •
гiдрофiти-пергiдрофiти 1 • •
Екогрупа пгрофтв-мезофтв нараховуе 22 види. Найчастше трапля-ються Luzula pallescens Sw., Galeobdolon luteum Huds. Рщше - L. multiflora (Retz.) Lej., Galium odoratum (L.) Scop. Зрщка в рослинних угрупованнях зру-6iB зростають так види, як Carex digitata L., Melica nutans L. тощо.
Група пергiгрофiтiв-мезофiтiв нал1чуе 17 видiв. Серед них переважа-ють Carex leporine L., Anemone nemorosa L. Рщше трапляються таю види як Deschampsia caespitosa (L.) Beauv, Scrophularia nodosa L.
Пдроф1ти-ксероф1ти представлеш 10 видами. Найчастше трапляються Agrostis canina L., Myosotis palustris (L.) L., рiдше - Solanum dulcamara L., Juncus conglomeratus L. та шш!
Група перпгрофтв-субмезофтв нараховуе 9 видiв. Нaйчaстiше трапляються Vaccinium myrtillus L., Oxalis acetosella L., Stellaria nemorum L., рщ-ше - Stellaria holostea L., Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror. та iншi.
Екогрупа мезофiтiв-ксерофiтiв представлена 8 видами, серед яких найчастше трапляеться Luzula luzuloides (Lam.), зрщка - Hypericum monta-num L., Salvia verticillata L. Iншi еколопчш групи предстaвленi незначною кiлькiстю видiв (3 i менше) i участь 1'хтх предстaвникiв незначна у форму-вaннi рослинного вкриття зрубiв.
За чутливютю до освiтленостi усi види подшяють на тaкi екогрупи [8]:
• тип свилового режиму позалшовий. Стутнь затшення 1;
• тип свгглового режиму натвввдкритих простор1в (чагарникових заростей, уз-лшь, галявин, рщколюся). Стутнь затшення 2;
• тип свилового режиму вщкритих простор1в (травистих мохових, рщше чагарникових). Стутнь затшення 3;
• тип свилового режиму свилих лшв (свгтлохвойних, др1бнолистяних, сильно порушених хвойних i широколистяних). Стутнь затшення 5;
• тип свилового режиму тшистих лгсгв (густосвплолшовГ: темнохвойних i широколистяних середньо! зГмклутосп). Стутнь зaтiнення 6;
• тип свГтлового режиму сильно тшьових лiсiв (високо 3iMKHyii темнохвойнi i широколистят лiси (яличники, смеречники, бучини). Стутнь затшення 7;
• тип свгглового режиму хащi. Ступiнь затшення 8;
• тип свгглового режиму ультра'пньовий. Ступiнь затiнення 9.
Як бачимо, серед флористичних елеменпв зруб1в найширше представлена св1тлол1сова-позал1сова екогрупа - 30 вид1в (табл. 2). Найчастше трап-ляються Juncus effuses L., Hypericum perforatum. Рщше - R. acris L., J. articu-latus L., Gentiana asclepiadea L. Зрщка трапляються: Hypericum montanum, Gentiana pneumonanthe L.
Табл. 2. Екологiчна структура флористичних елементiв 3py6ie íoptaH
стосовно освiтлення
Обсяг еколопчно! ампл1туди за осв1тленням (екогрупи вид1в) К-сть вид1в Стутнь затшення-осв1тлення
9 8 7 6 5 4 3 2 1
Свгглолшова-позалшова 30
Ультратшьова-чагарникова (ввдкритих простор1в) 20 ■ ■
Густосвгглолшова-позалшова 19
Хащотшьова позалшова 12
Розрвдженол1сова-позал1сова 10
Т1нистол1сова-чагарникова (ввдкритих простор1в) 8 ■
Чагарникова (ввдкритих простор1в)-позалшова 6
Ультратшьова-розрвдженолшова 5
Тшистол1сова-позал1сова 5
Ультратшьова-позалшова 4
Хащотшьова-галявинна 4
Хащотшьова - чагарникова (ввдкритих простор1в) 3 ■ ■
Ультратшьова-галявинна 2
Т1нистол1сова-галявинна 1
Друга за чисельшстю екогрупа - ультратшьова-чагарникова - 20 ви-дiв. Найчастше трапляються: Oxalis acetosella, Dryopteris filix-mas, D. carthu-siana, D. austriaca, Phegopteris connectilis (Michx.) Watt, Mercurialis peren-nis L., рщше - Paris quadrifolia L., Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm., Sanicula europaea L., зрщка - Scrophularia nodosa та Poa remota For-sel. Екогрупа густосв^лолюова-позалюова представлена 19 видами. Найчас-тiше трапляються Luzulapallescens Sw., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Juncus tenuis Willd., рщше - Deschampsia caespitosa, Senecio nemorensis L., зрщ-ка - Poa palustris L., P. trivialis L.
Екогрупа хащотшьова-позалюова нараховуе 12 видiв. Найширше представленi на зрубах таю види: Rubus caesius, Fragaria vesca, Solidago vir-gaurea. Рщше трапляються Rhodococcum vitis-idaea, Salvia glutinosa L. Зрщка Polypodium vulgare L.
Екогрупа розрщженолюова-позалюова налiчуe 10 видiв. Найчастше трапляються Agrostis tenuis, Galeopsis speciosa Mill., рщше - Taraxacum officinale Webb ex Wigg. Зрщка - Juncus conglomeratus, Lythrum salicaria L.
Екогрупа тшисташсова-чагарникова представлена 8 видами, якi мо-жуть зростати як i в свггловому режимi тiнистих лiсiв, так i в типi свiтлового режиму нашввщкритих просторiв. Найширше у цш eKorpyni представленi та-Ki види: Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, Milium effusum L., рщше трапля-ються: Melica nutans, зрiдка - Actaea spicata L., Ajuga reptans L.
Екогрупа чагарникова (вiдкритих просторiв)-позалiсова (свгглова) представлена 6 видами. Серед них найчастше трапляеться Juncus bufonius L., зрiдка - Agrostis stolonifera L., Lactuca serriola Torner.
Екогрупа ультратшьова-розрщженолюова представлена 5 видами. Найчастiше трапляеться Potentilla erecta (L.) Rausch. Зрщка - Astrantia major L. та Lysimachia vulgaris L.
Екогрупа тшисташсова-позалюова також нараховуе 5 видiв. Екогрупа ультратшьова-позалюова представлена 4 видами. Найчасть ше трапляються Rubus idaeus, Lycopodium clavatum L., зрiдка - Arctium lappa L. Екогрупа хащотшьова-галявинна представлена 4 видами, серед яких найчастше трапляеться Stellaria holostea, зрщка - Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. Iншi екоморфи представленi незначною кшьюстю видiв (3 i менше), i не ввдграють значно! ролi у формуванш рослинних угруповань зрубiв.
За ставленням до вмюту азоту в грунт рослини розподiлено на таю екогрупи [3, 4, 8] (табл. 3):
• аттрофши, зростають на безазотистих грунтах, ввдслоненнях, вщкладах ко-р1нних порвд (бал 1);
• субаттроф1ли, зростають на дуже бвдних щодо мшерального азоту грунтах (бал 2);
• гемштроф1ли, зростають на вщносно бщних щодо мшерального азоту грунтах (бал 3);
• субттроф1ли, зростають на достатньо забезпечених мшеральним азотом грунтах (бал 4);
• ттрофши зростають на багатих на мшеральний азот грунтах (бал 5);
• мегаттрофши зростають на надлишково багатих щодо мшерального азоту грунтах (бал 6).
Табл. 3. Екологiчна структура флористичних елементiв 3py6ie topiaH стосовно
забезпечення tpyHmy азотом
Обсяг еколопчно! ампл1туди щодо забезпечення азотом (екогрупи вид1в) К-сть вид1в Стутнь забезпечення азотом
6 5 4 3 2 1
Штрофши-гемштрофши 24 • • •
Штрофши-субаттрофши 18 • • • •
Штрофши-аттрофши 18 • • • • •
Субттрофши-аттрофши 18 • • • •
Мегаттрофши-субттрофши 12 • • •
Субттрофши-субаттрофши 11 • • •
Гемштрофши-аттрофши 11 • • •
Мегаттрофши-гемштрофши 8 • • • •
Мегаттрофши-аттрофши 4 • • • • • •
Штрофши-субттрофши 1 • •
Субаттрофши-аттрофши 1 • •
Екологiчну групу штрофшв-гемшггрофшв представлено найбiльшою кiлькiстю видiв - 24. До ще'' групи належать рослини з досить широким спектром вимогливост до азоту в грунт^ яю можуть рости як на багатих на мше-ральний азот грунтах, так i на вiдносно бiдних щодо мшерального азоту субстратах. Найчастiше у цш екогрупi трапляються - Oxalis acetosella, Dryop-teris filix-mas, D. austriaca, Phegopteris connectilis, рщше - Paris quadrifolia, Sanicula europaea, зрщка - Poa palustris, P. remota.
Друга за чисельшстю екогрупа (18 видiв) - штрофши-субаштрофши. Найчастше трапляються таю види, як Carex sylvatica, C.hirta, Galeobdolon luteum. Рщше зростають C. digitata, C. pilosa, Gymnocarpium dryopteris. Зрщка трапляються Agrostis stolonifera L., Astrantia major, Cystopteris fragilis (L.) Bernh, Rubus nessensis W. Hall. Ця екогрупа охоплюе види з широкою ампль тудою толерантности якi можуть рости як i на багатих на мшеральний азот грунтах, так i на дуже бщних субстратах.
Екогрупа штрофшв-аштрофшв налiчуе 18 видiв. Серед них найчасть ше трапляються Hypericum perforatum, Milium effusum, Juncus bufonius L. Рщ-ше трапляються - Gymnocarpium robertianum, Gentiana asclepiadea, зрщка -Juncus conglomeratus.
Група субнiтрофiлiв-анiтрофiлiв представлена 18 видами. Найширше представництво мають такi види - Vaccinium myrtillus, Veronica officinalis. L. Рщше трапляються Deschampsia caespitosa, Melica nutans, зрщка - Gentiana pneumonanthe, Galium verum, Campanulapersicifolia L.
Екогрупа мегаштрофшв-субштрофшв налiчуе 12 видiв. Найчастше трапляються Rubus caesius та Poa annua, рщше - Galeopsis speciosa, Mill., Solanum dulcamara L. Зрщка серед флористичних елеменпв зрубiв трапляються таю види як Arctium lappa, Glyceriaplicata, Solanum nigrum L.
Екогрупа субштрофшв-субаштрофшв представлена 11 видами. Най-частше ззростають Luzula pallescens, L. pilosa, Equisetum sylvaticum L. Рщше трапляеться Galium intermedium Schult., зрщка - Geranium molle L.
Екогрупа, що охоплюе види, яю можуть рости на вщносно бщних на мiнеральний азот грунтах та безазотистих субстратах (гемштрофши-аштро-фiли) нараховуе 11 видiв. Серед них найбшьше представництво мають Agrostis canina, Lycopodium clavatum. Рщше трапляються - Potentilla erecta (L.) Raeusch. та Rhodococcum vitis-idaea. Зрщка - Hieracium umbellatum L., H. pilosel-la L., Genista tinctoria L., Molinia caerulea (L.) Moench, Veronica teucrium L.
Екогрупа мегаштрофшв-гемшггрофшв налiчуе 8 видiв. Найчастше трапляються Rubus idaeus та Geranium robertianum L., рщше - Scrophularia nodosa i Taraxacum officinale, зрщка - Salvia glutinosa, Poa trivialis.
Мегаштрофши-аштрофши - екогрупа, яка охоплюе види широко'' ам-пл^уди толерантност щодо вмюту азоту в грунтi. Вона представлена 4 видами. Найбшьше представництво в цш екогрут мае Festuca rubra L. s. str. Зрщ-ка трапляються Plantago lanceolata, P. major, Galium mollugo L.
Екогрупи штрофшв-субнггрофшв та субаштрофшв-аштрофшв наль чують по одному виду, яю трапляються зрiдка. Це Actaea spicata i Calluna vulgaris.
Вщношення рослинних груп до цих чинниюв, як бачимо, визначае стутнь здатност до конкуренци або до боротьби за юнування одного виду щодо
шшого. Щ особливостi визначають !х здатнiсть до конкурентних стосунюв iз ценопопуляцiями шших видiв, а, отже, до захоплення i втрати певного еколо-пчного простору. Мiжвидова конкуренцiя, як i змiни екологiчних умов пiсля вирубування деревостану, призводить до появи, домшування та зникнення певних груп рослин. Через шзнання екологiчних властивостей рослин прояв-ляеться вибагливiсть видiв до ресуршв середовища, а через вивчення бюлопч-них властивостей - споЫб i характер використання цих ресурЫв.
Л1тература
1. Дщух Я.П. Ф1то1ндикац1я еколопчних фактсрв / Я.П. Д1дух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.
2. Дылис Н.В. Структура лесного биогеоценоза / Н.В. Дылис. - М. : Изд-во "Наука", 1969. - 54 с.
3. Екофлора УкраТни. - Т. 1-3 / Я.П. Д1дух, П.Г Плюта, ВВ. Протопопова та in. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2000. - 284 с.
4. Мус1енко М.М. Еколопя рослин : тдручник / М.М. Муаенко. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 432 с.
5. Ниценко А.А. Об изучении экологической структуры растительного покрова / А. А. Ниценко // Ботанический журнал. - 1969. - Т. 54, № 7. - С. 1002-1014.
6. Работнов Т. А. О системе фитоценотипов в понимании В.Н. Сукачова и Л.Г. Рамен-ского / Т.А. Работнов // Бюллетень МОИП: Отдел биологии. - 1993. - Т. 98, вып. 6. - С. 80-87.
7. Смирнова О.В. Структура травяного покрова широколиственных лесов / О.В. Смирнова. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - 208 с.
8. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-широко-лиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 197 с.
Лукащук Г.Б. Экотопическая структура растительности срубов Горган
Рассмотрена экотопическая структура растительности срубов Горган. Основными факторами, которые характеризуют экологическую амплитуду флористичних элементов срубов, является их чувствительность к режиму увлажнения, освещения, к обеспечению азотом в почве. За чувствительностью к этим показателям растения разделено на определенные экогруппы.
Lukashchuk H.B. Ecotopic structure of vegetation on the felling areas in Gorgany
The ecotopic structure of vegetation on the felling areas in Gorgany is studied. The attitude of felling area floral elements to the moistening conditions, light conditions and nitrogen supply in soil are the basic factors, that characterize floral elements ecological amplitude. According to the attitudes to those indexes plants are divided to certain ecological groups. _
УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Ю.П. Швець - Кримська гЬрсько-лЬсова
НДС; здобувач I. О. Трофименко - РескомлЬс АР Крим; ст. наук. ствроб. О. О. Дяговець - Кримський природний заповЬдник
СОСНА КРИМСЬКА: АРЕАЛ, ТИПИ Л1СУ, ПРОДУКТИВШСТЬ
Дано характеристику сосни кримсько! Pinuspallasiana D. Don в Криму. Вивчено особливосп ареалу, сучасний стан та продуктившсть деревосташв в уах типах люу Криму. Проаналiзовано розподш деревосташв сосни кримсько! за походженням, еда-топами, типами люу та захисними частинами. Складено таблищ усереднених лiсiвни-
