CC BY
30
УДК 630*187 Астр. В.Б. Мандзюк; проф. П.Р. Третяк, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1СОВ1 РОСЛИНН1 УГРУПОВАННЯ ГОЛОГОРО-КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГ1Р'Я
Гетерогеннють рослинносп регiону представлена рiзними угрупованнями суб-континентальних змiшаних полiдомiнантних листяних лiсiв та маргiнальних клено-во-липових лiсiв, а також нiтрофiльних вирубок, теплолюбних чагарникових узлiсь, рiзнотрав'я та бур'яшв. Флористичне рiзноманiття лiсових фiтоценозiв представлене щонайменше 237 видами вищих судинних рослин, що належать до 157 родiв та 68 родин, з яких малопоширеними та малочисельними е цепопуляцп 166 видiв рослин, з-помiж них 7 занесено до Червоно! книги Украши.
Вступ. Гологоро-Кременецьке горбопр'я у межах Льв1всь^' област е оригшальним багатим на бюр1зномашття природним коплексом Головного европейського вододшу. Швшчно-схщне вщгалуження кряжу розташоване у межах пiвнiчноi частини Льв1всь^' та Тернопiльськоi обл. Загальна площа цiеi територii, за нашими шдрахунками, становить 390 тис. га. Станом на 2009 рж заповiднi об'екти займали тут 5720,73 га, тобто охоплюють лише 1,4 % загально!' площд, що надзвичайно мало.
Своерщна та багата за видовим складом флора Гологоро-Кременець-кого горбогiр,я здавна привертала увагу ботанiкiв-флористiв, геоботанiкiв, ге-ографiв, дослiдникiв iсторii розвитку рослинного свггу. Здебiльшого Голого-ро-Кременецьке горбопря дослiджували як частину Волино-Подiлля, хоча чимало наукових праць присвячено власне йому.
Одними iз перших учених, що у Х1Х ст. вивчали флору Волино-По-дiлля, були В.Г. Бессер, А.Л. Адржiевський, А.С. Рогович, Е. Турчинський, В. Тинецький, Б. Густавич, К. Лапчинський, Ш. Труш, I Шмальгаузен, Е. Кльобер, Щ. Трус. Пiзнiше, у ХХ ст., це були В. Шафер, 1.К. Пачоський, Б. Гриневецький, С. Маковецький, Ф. Гринь, С. Кульчицький, Ю. Мотика, М.О. Бухало, М.1. Косець, Г.В. Козш, Б.В. Заверуха, а також нашi сучасни-ки О.О. Когало, М.1. Сорока, В.М. Черняк та ш.
Гологоро-Кременецьке горбогiр,я лежить на перетиш широтного Га-лицько-Слобожанського та меридiонального Днiстровсько-Бузького природ-них макрокоридорiв Нацiональноi екологiчноi мережi Украши, а тому тут вкрай актуальними е прикладнi питання розбудови структури регiональноi екомережi як 11 важливоi складовоi частини. До 11 складу, насамперед, повин-нi бути залучеш лiсовi природнi комплекси, оскiльки вони, на вщмшу вiд аг-рокультурних, найближчi до природних екосистем [2, 3, 5].
Тому метою дослщження було узагальнення особливостей гетероген-носл лiсового покриву горбогiр,я на основi вивчення флористичного складу лiсових угруповань.
Методика. Дослщження флористичного та ценотичного рiзноманiття виконано на основi методики ландшафтно-геоботашчних дослiджень [4], що опираеться на класичш принципи опису рослинних угруповань люових фiто-ценозiв [1], яю е загальноприйнятими у геоботашщ. Для обгрунтування син-таксонiв використовували електронний визначник В. Матушкевича [6]. Зага-лом виконано на основi узагальнення 211 фiтоценотичних описiв.
Отримаш результати. Систематична структура флористичного pÍ3-номашття лiсових фiтоценозiв Гологоро-Кременецького горбогiр'я представлена щонайменше 237 видами вищих судинних рослин, що належать до 157 родiв та 68 родин.
У формуванш рослинних угруповань провщну едифiкаторну функцiю виконують ценопопуляци пашвних та супутнiх видiв деревостанiв. Це, на-самперед, бук та дуб звичайний, яю мають оптимум розвитку та поширення у свiжих та вологих грудах, яю е пашвними у межах горбогiр'я. Це дае право вважати, що зональними типами рослинност тут е широколистянi люи Í3 кла-су QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 i порядку Fagion sylvati-cae R. Tx. et Diem. 1936. Такий висновок шдтверджують масово поширенi характернi види цього класу: Acerplatanoides, Fraxinus excelsior, Aegopodium podagraria, Anemone nemorosa, Hepatica nobilis, Euonymus verrucosa, Corylus avellana, Poa nemoralis, Euonymus europaea, Carex digitata, Campanula trache-lium, Melica nutans, Acer campestre, а також порядку: Galeobdolon luteum, Galium odoratum, Asarum europaeum, Dryopteris filix-mas, Carex sylvatica, Viola reichenbachiana, Pulmonaria obscura, Milium effusum, Impatiens noli-tangere, Lathyrus vernus, Mercurialis perennis, Aposeris foetida, Daphne mezereum, Ranunculus lanuginosus, Sanicula europaea, Lysimachia nemorum, Phyteuma spica-tum, Adoxa moschatellina.
Серед множини флористичних елеменлв найчастше трапляються характеры види зв'язку Carpinion betuli Issl. 1931 em. Oberd. 1953, що пред-ставляе листяш листопадш люи з домшуванням граба, дуба звичайного та ли-пи дрiбнолистоl, яю ростуть на багатих забезпечених вологою грунтах (ChAll.: Stellaria holostea, Carpinus betulus, Tilia cordata, Carex pilosa).
Меншою мiрою, але часто трапляються характеры види шших зв'язюв, зокрема Fagion sylvaticae R. Tx. et Diem. 1936, що представляе середньоевро-пейсью буковi люи на свiжих та вологих, переважно багатих, грунтах (ChAll.: Dentaria glandulosa, Fagus sylvatica), а також Tilio platyphyllis-Acerion pseu-doplatani Klika 1955, що представляе маргшальш прсью та передпрш липо-во-яворовi люи (ChAll.: Ulmusglabra, Acerpseudoplatanus).
Суто лiсова рослиншсть найчастiше представлена угрупованнями таких асощацш:
• Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962 - субконтинентальт змшат по-лiдомiнантнi листянi лiси - (ChAss.: Carex pilosa, Euonymus verrucosa);
• Aceri platanoidis-Tilietum platyphylli Faber 1936 - маргшальш кленово-липо-вi лши - (DAss.: Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata).
Перший варiант узагальнюючо! класифжацшно! схеми синтаксоно-мiчноl гетерогенностi рослинностi горбогiр'я наведено у табл.
Найчастше лiси представлен угрупованнями дубово-грабових лiсiв Galeobdolom luteum - Querceto robori - Carpineto betuli та грабово-березових Dryopteris filix-mas - Carpineto-betuli, що належать до групи асощацш Quer-co-Carpinetum medioeuropaeum (середньоевропейсью дубово-грабовi люи).
Подiбнi угруповання грабово-букових (Galeobdolon luteo - Carpineto betuli - Fageto silvatici), грабово-ясенових (Azarum europaeo - Carpineto betuli - Fraxineto excelsioro) та штучних деревостатв модрини европейсько!
(Galeobdolon luteo - Larix decidua artificiosum Acereto- Carpineto betuli). За
флористичною композищею ix n0Tpi6H0 вiднести до групи асощацш марп-нальних кленово-липових лiсiв Aceri platanoidis-Tilietum platyphylli Faber 1936, що належать до зв'язку прсько-передпрних мapгiнaльниx липово-яво-рових лiсiв Tilio platyphyllis-Acerion pseudoplatani Klika 1955.
Табл. Класифшацшна схема синтаксошв pomuHHOcmi лшв _Гологоро-Кременецького горбогiр'я_
1. Клас (Cl.) - QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937
1.1. Порядок (O.) - QUERCE TALI A PUBESCENTI-PETRAEAE Klika 1933 corr. Moravec in Beg. et Theurill 1984
1.1.1. Зв'язок (All.) - Potentillo albae-Quercion petraeae Zol. et Jakucs n.nov. Jakucs 1967
1.1.1.1. Асощащя (Ass.) - Potentillo albae-Quercetum Libb. 1933
1.1.1.1.1. Субасощащя (SubAss.) - Potentillo albae-Quercetum typicum
1.1.1.1.1.1. Угруповання (Com.) - Carpineto-Quercetum galeobdolosum
1.1.1.1.1.2. Угруповання (Com.) - Pineto-Carpineto-Quercetum convallariosum
1.2. Порядок (O.) - FAGETALIA SYLVATICAE Pawl. in Pawl., Sokot. et Wall. 1928
1.1.1. Зв'язок (All.) - Fagion sylvaticae R. Tx. et Diem. 1936
1.1.1.1. Пщзв'язок (SubAll.) - Luzulo-Fagenion (Lohm. ex R. Tx. 1954) Oberd. 1957
1.1.1.2. Пщзв'язок (SubAll.) - Dentario glandulosae-Fagenion Oberd. Et Müller 1984
1.1.1.3. Пщзв'язок (SubAll.) - Galio odorati-Fagenion (R. Tx. 1955) Th. Müller 1992
1.1.2. Зв'язок (All.) - Carpinion betuli Issl. 1931 em. Oberd. 1953
1.1.2.1. Група асощацш (GrAss.) - Querco-Carpinetum medioeuropaeum
1.1.2.1.1. Угруповання (Com.) - Querceto-Carpinetum galeobdolosum
1.1.2.1.2. Угруповання (Com.) - Carpineto-Betuletum dryopteridosum
1.1.3. Зв'язок (All.) - Alno-Ulmion Br.-Bl. et R. Tx. 1943
1.1.3.1. Група асощацш (GrAss.) - Ficario-Ulmetum minoris Knapp 1942 em. J. Mat. 1976
1.1.3.1.1. Угруповання (Com.) - Querceto robori-Alnetum glutinosa galeobdoloso-athyriosum
1.1.4. Зв'язок (All.) - Tilio platyphyllis-Acerion pseudoplatani Klika 1955
1.1.4.1. Група асощацш (GrAss.) - Aceri platanoidis-Tilietum platyphylli Faber 1936
1.1.4.1.1. Угруповання (Com.) - Carpineto-Fagetum odorato-galeobdolosum
1.1.4.1.2. Угруповання (Com.) - Carpineto-Fraxinetum azarosum
1.1.4.1.3. Угруповання (Com.) - Larix artificiosum Acereto-Carpinetum galeobdolosum
2. Клас (Cl.) - VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939
2.1. Порядок (O.) - Cladonio-Vaccinietalia Kiell.-Lund 1967
2.1.1. Зв'язок (All.) - Dicrano-Pinion Libb. 1933
2.1.1.1. Асощащя (Ass.) - Calamagrostio villosae-Pinetum Staszk. 1958
3. Клас (Cl.) ARTEMISIETEA VULGARIS Lohm., Prsg et R. Tx. in R. Tx. 1950 - нгг-рофшьш угруповання трав га грависгих л1ан на рудеральних оселищах i над берегами водойм
3.1. Пщклас (SubCl.) Galio-Urticenea (Pass. 1967) Th. Müller in Oberd. 1983 - природ-hí та натвприродт нтрофшьт угруповання узл1сь у багатих св1жих, вологих або мок-рих р1зного зат1нення м1сцях зростання
3.1.1. Зв'язок (All.) - Alliarion Oberd. (1957) 1962 рiзнотрав'я
4. Клас (Cl.) - EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII R. Tx. et Prsg 1950 - нггрофшьш угруповання зрубiв, що складаюгься з терофтв, грав га кушiв
4.1. Порядок (O.) - Atropetalia Vlieg. 1937 - угруповання зруб1в
4.1.1. Зв'язок (All.) - Sambuco-Salicion R. Tx. et Neum. 1950 - угруповання чагар-никчв на зрубах_
Угруповання лiсiв вшьхи клейко1 Galeobdolon luteo - Athyrium femini - Querceto robori - Alnetum glutinosa за флористичною композищею належать до зв'язку Alno-Ulmion, що представляе заплавш люи.
Рiдше представленi дубовi люи, якi належать до порядку Quercetalia Pubescenti-Petraeae класифжацшно1 схеми та зв'язку Potentillo albae-Querce-tum, що об'еднуе угруповання свгглих дiбров (DAss.: Convallaria majalis, Cli-nopodium vulgare, Calamagrostis arundinacea), субасощаци Potentillo albae-Quercetum typicum (DSubAss.: Geranium sanguineum, Vaccinium myrtillus).
Доволi поширеними у межах горбогiр'я е i сосновi лiси переважно штучного походження. За флористичною композищею ïx дощльно вiднести до асоцiацiï Calamagrostio villosae - Pinetum, що представляе сосновi субори куничниковi на заболочених землях - (DAss.: Quercus robur, Pinus sylvestris, Luzulapilosa, Populus tremula, Frangula alnus).
Типовою е i чагарникова рослиншсть узлюь, яку за флористичним складом можна вщнести до асощацш Frangulo-Rubetum plicati Neum. in R. Tx. 1952 em. Oberd. 1983 (DAss.: Quercus robur, Betulapendula, Sorbus au-cuparia, Frangula alnus) та Rubo fruticosi-Prunetum spinosae Web. 1974 n.inv. Wittig 1976 (DAss.: Carpinus betulus, Stellaria holostea, Poa nemoralis).
Унаслщок антропогенних трансформацш серед множини флористич-них елеменлв присутш i доволi часто трапляються характерш представники рослинност шших клаЫв, зокрема:
• Epilobietea angustifolii R.TX. ET PRSG 1950, що представляе ттрофшьт угруповання вирубок (ChCl.: Fragaria vesca, Rubus idaeus);
• Rhamno-Prunetea Rivas Goday et Garb. 1961, що представляе теплолюбн чагарниковi угруповання узлшь (ChCl.: Acer campestre, Euonymus verrucosa, Crataegus monogyna, Rosa canina);
• Stellarietea mediae R. Tx., Lohm. et Prsg 1950 - угруповання бур'ятв на полях (ChCl.: Galeopsis tetrahit, Galeopsis speciosa);
• Betulo-Adenostyletea Br.-Bl. 1948 - високопрне рiзнотрав'я (ChCl.: Geranium sylvaticum, Phyteuma spicatum, Milium effusum);
• а також рщше деяк iншi.
Подiбну ситуацiю спостерiгаемо i на рiвнi порядкiв та зв'язюв, нап-риклад:
• Glechometalia hederaceae R. Tx. in R. Tx. et Brun-Hool 1975 - нашвприродт ттрофшьт угруповання узлюь (ChO.: Geum urbanum, Chelidonium majus, Glechoma hederacea, Viola odorata, Veronica chamaedrys, Campanula tracheli-um);
• Plantaginetalia majoris R. Tx. (1943) 1950 - нашвприродт та антропогенн дерновинт угруповання (ChO.: Poa annua, Juncus tenuis);
• Onopordetalia acanthii Br.-Bl. et R. Tx. 1943 em. Görs. 1966 - ттрофшьт угруповання рудералiв (ChO.: Euphorbia cyparissias, Daucus carota, Poa pratensis, Crepis capillaris);
• Alliarion Oberd. (1957) 1962 - нашвприродт угруповання ттрофшьногот рiз-нотрав'я за участю рудералiв (ChAll.: Geranium robertianum L., Impatiens par-viflora DC., DAll.: Galeobdolon luteum Huds., Viola reichenbachiana Jord. ex Bo-reau, Poa nemoralis L.);
• Sambuco-Salicion R. Tx. et Neum. 1950 - ттрофшьт угруповання зрубiв (ChAll.: Sambucus racemosa L., Sambucus nigra L.; DAll.: Betula pendula Roth, Sorbus aucuparia L., Populus tremula L.).
У люових фiтоценозах горбогiр,я, малопоширеними i малочисельними е цепопуляци 166 видiв рослин. 1х трапляння зафiксовано лише не бшьше нiж у 5 % геоботашчних описiв. До !х числа належать 7 видiв, що занесет до Червоно! книги Украши. Ц види заслуговують особливо! природоохоронно! уваги. Нижче наводимо деталiзовану характеристику ix еколого-ценотичного середовища.
Коручка широколиста (Epipactis helleborine (L.) Crantz). Загалом ви-явлено у 9 мюцях: ДП Золочiвське ЛГ Зозулiвське л-во (кв. 20, д. 2; кв. 21, д. 3; кв. 35, д. 1), ДП Золочiвське ЛГ Золочiвське л-во (кв. 1, д. 18; кв. 6, д. 17), ДП Золочiвське ЛГ Бшокамшське л-во (кв. 22, д. 10; кв. 48, д. 4), ДП Бро-дiвське ЛГ Бродiвське л-во (кв. 54, д. 12), ДП Бiбрський ЛГ Ромашвське л-во (кв. 32, д. 1). Бшьшють дшянок вщнесено категори мЛiсогосподарська части-на лiсiв зелених зон" та "пам'ятка природи", проте двi дiлянки мають статус експлуатацшних лiсiв. Ценопопуляци малочисельнi, окремi особини, що про-ходять повний цикл розвитку, трапляються поодиноко шд наметом букових, грабово-букових та буково-грабових фiтоценозiв вiком 80-100 рокiв та зiм-кненiстю крон 40-70 %, з домiшкою Acerpseudoplatanus, Acerplatanoides, Ce-rasus avium, Fraxinus excelsior, Quercus robur, Tilia cordata, Ulmus glabra. Пщ-рют деревних порщ доволi густий (до 20 % проективне покриття), чисельний i рiзноманiтний. У його складi переважають Fagus sylvatica, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus, Fraxinus excelsior. Кушд, Corylus avellana, Daphne meze-reum, Euonymus europaea, Physocarpus opulifolius, Swida alba, трапляються зрщка. Травяне вкриття густе, проективне вкриття 50-70 %. У його складi переважають i найчастше представлен Aegopodium podagraria, Asarum europa-eum, Galium odoratum, Majanthemum bifolium. Рщше зустрiчаються Hedera helix, Galeobdolon luteum, Lathyrus vernus, Pulmonaria obscura, Viola reichenbac-hiana, Carex sylvatica, Hepatica nobilis, Convallaria majalis, Polygonatum mul-tiflorum, Anemone nemorosa, Stellaria holostea, а також шший червонокниж-ний вид Neottia nidus-avis. Зрщка трапляються iншi види з Червоно! книги Украши - Cephalanthera damasonium, Cephalanthera rubra, Lilium martagon, а також iншi 44 види.
Вс наведеш мюця поширення коручки приурочеш до крейдових вщ-кладiв сантонського ярусу та неогенових товщ баденського ярусу, що мютять вапняки, глини, мергелi, пiсковики, гшси тощо. Власне вапняки i сприяють формуванню тут особливих свiжиx та вологих нейтральних або легко лужних карбонатно-перегншних грунпв - рендзинiв. Важливе значення мае добре збережена автохтоншсть таких люових фiтоценозiв старшого вшу, що тд-тверджуеться !х флористичним багатством (загалом 85 видiв вищих рослин).
Гнiздiвка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), описана у 5 мюцях: ДП Золочiвське ЛГ Зозулiвське л-во (кв. 20, д. 2; кв. 21, д. 3; кв. 35, д. 1), ДП Золочiвське ЛГ Золочiвське л-во (кв. 1, д. 18; кв. 6, д. 17). Належать вони до категорш "Люогосподарська частина лiсiв зелених зон" та "пам'ятка природи". Ценопопуляци малочисельш, рослини проходять повний цикл розвитку в подiбному до попереднього виду еколого-ценотичному середовищд шд негустим наметом (50 % зiмкненiсть) букового, грабово-букового та грабового
люу старшого вшу. Такi фiтоценози теж флористично багат^ 59 видiв вищих рослин. У них доволi часто трапляються Epipactis helleborine, Cephalanthera rubra, рщше - Cephalanthera damasonium, зрщка - Lilium martagon. Грунти -дерново-карбонатш лужнi та нейтральнi, свiжi та волоп.
Булатка червона (Cephalanthera rubra (L.) Rich.), описана у 4 мюцях: ДП Золочiвське ЛГ Зозулiвське л-во (кв. 20, д. 2; кв. 21, д. 3), ДП Золочiвське ЛГ Золочiвське л-во (кв. 11, д. 1; кв. 6, д. 17). Належать вони до категорш "Люогосподарська частина лiсiв зелених зон". Ценопопуляци представленi окремо ростучими особинами, що проходять повний цикл розвитку шд негустим наметом (до 50 % зiмкненiсть) букового люу з домiшкою ясена зви-чайного, клена гостролистого, граба, в'яза гладкого, черешш тощо. Пiдрiст аналопчного складу доволi густий, вкривае до 20 % поверхш грунту. Кушд трапляються спорадично: Corylus avellana, Daphne mezereum, Euonymus euro-paea, Rubus caesius, Swida alba. Трав'яний покрив середньоï густоти, проек-тивне вкриття до 40 %. У його складi 34 види, найчастiше присутш Carex sylvatica, Carex sylvatica, Anemone nemorosa, Asarum europaeum, Hedera helix, Polygonatum multiflorum, Viola reichenbachiana, а також iншi види, що внесет до Червоноï книги Украши: Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, рщше -Cephalanthera damasonium. Поширеш таю фггоценози на дерново-карбонат-них лужних та нейтральних, свiжиx та вологих грунтах.
Булатка великоквггкова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce) ви-явлена лише у трьох мiсцяx: ДП Золочiвське ЛГ Зозулiвське л-во (кв. 19, д. 9; кв. 20, д. 2; кв. 35, д. 1), що вщнесеш до категори "Люогосподарська частина лiсiв зелених зон". Грунтово-геолопчш умови аналопчш до попереднix. Ценопопуляци мало чисельнi, поширенi пiд доволi густим (зiмкнутiсть 80-90 %) наметом грабово-букового лiсу з домшкою черешнi, ясена звичайного, в'яза гладкого. Пщрют не густий, зiмкненiсть до 15 %. О^м порiд деревостану, мютить особини клена гостролистого, клена-явора, ялини европейськоь Кущi, Euonymus verrucosa, трапляються рщко. Трав'яний покрив, зiмкненiстю до 40 %, мiстить 31 вид. Постшно трапляються: Asarum europaeum, Actaea spica-ta, Aegopodium podagraria, Convallaria majalis, Galium odoratum, Lathyrus ver-nus, Majanthemum bifolium, Mycelis muralis, Poa nemoralis, Polygonatum multiflorum, Pulmonaria obscura, Ranunculus lanuginosus, а також червонокнижш види - Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, Cephalanthera rubra.
Ценопопуляци шли л^ово*1 (Lilium martagon L.) ми описали лише у двох мюцях - ДП Золочiвське ЛГ Золочiвське л-во (кв. 1, д. 18, люогоспо-дарська частина лiсiв зеленоï зони) та ПЗ Медобори л-во Кременецью гори (кв. 10, д. 12). Вони малочисельш, трапляються шд наметом середньо1' густоти (проективне вкриття 60 %) дубово-грабово-букового деревостану вжом 75-140 роюв. У складi фiтоценозiв виявлено 52 види вищих судинних рослин, серед яких червонокнижш - Epipactis helleborine та Neottia nidus-avis. Грунто-во-геолопчш умови подiбнi до попередньо описаних, проте вапняюв бшьше, що пов'язано з присутшстю тут вiдкладiв крейди писально1' туранського ярусу верхнього вщдшу крейдово1' системи.
Цибуля ведмежа (Allium ursinum L.) утворюе малочисельну ценопо-пулящю у грабово-дубовому лiсi, вiком 80 роюв, з домшкою клена гостро-
листого, в'яза гладкого, берези поникло! у ДП Кременецьке ЛГ Бшокриниць-ке л-во кв. 30 д. 22. (заказник). Грунтово-геолопчш та люорослимнш умови -свiжi груди на вщкладах теку, глини, вапняюв.
Ценопопуляцiя п1вник1в борових (Iris pineticola Klok.) описана у ДП Золочiвське ЛГ Зозулiвське л-во (кв. 36, д. 18, люогосподарська частина зелених зон). Вона теж малочисельна, виявлена шд наметом розрщженого сосно-во-дубового деревостану (проективне повриття 50 %). У травяному TO^mi 16 видiв. Фон утворюе Aegopodium podagraria (проективне вкриття 45 %). Ль сорослиннi грунтово-геолопчш умови - волоп субори на шщанистих мергелях та вапняках.
Висновки. Зональними типами рослинностi у межах Гологоро-Креме-нецького горбогiр,я е широколистяш лiси iз класу QUERCO-FAGETEA, порядку Fagion sylvaticae, а також штрофшьш угруповання вирубок класу Epi-lobietea angustifolii, теплолюбних чагарникових узлюь класу Rhamno-Prune-tea, рiзнотрав,я класу Betulo-Adenostyletea та бур'яшв класу Stellarietea mediae. Суто люова рослиншсть найчастiше представлена угрупованнями асощацш субконтинентальних змiшаних полiдомiнантних листяних лiсiв Tilio cor-datae-Carpinetum betuli та маргшальних кленово-липових лiсiв Aceriplatano-idis-Tilietum platyphylli.
Флористичне рiзноманiття люових фiтоценозiв представлене що-найменше 237 видами вищих судинних рослин, як належать до 157 родiв та 68 родин. До числа малопоширених i малочисельних потрiбно вiднести цепопуляци 166 видiв рослин, серед них Ым тi, що занесет до Червоно! книги Украши. Останнi знаходять сво! екологiчнi нiшi пiд наметом типових зональних деревосташв старшого вiку широколистих порiд на вологих багатих родючих збагачених карбонатами грунтах. Таю дшянки потрiбно вилучити з головного користування.
Отримаш результати, щодо фотогенофонду, який потребуе охорони, не е вичерпними i потребують подальшого дослiдження флористами та ге-оботашками.
Л1тература
1. Вальтер Г. Общая геоботаника / Г. Вальтер. - М. : Изд-во "Мир", 1982. - 261 с.
2. Закон Украши "Про еколопчну мережу Украши", м. Кшв: 24 червня 2004 року N 1864-IV.
3. Закон Украши "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально'1 еколо-г1чно'1 мережi Украши на 2000-2015 роки". 21 вересня 2000 року № 1989-III // Урядовий кур'ер "Ор1ентир", № 207. - 8 листоп., 2000. - С. 3-16.
4. Третяк П.Р. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ для ландшафтно-геоботанических исследований / П.Р. Третяк, Я.М. Сидорович, Б.В. Сенчина.
- Львов, 1986. - 32 с.
5. Шеляг-Сосонко Т.М. Нацюнальна еколопчна мережа Украши та ïï природш ядра / Т.М. Шеляг-Сосонко, В.С. Ткаченко, Т.Л. Андр1енко, Я.1. Мовчан // Украшський ботан. журн.
- Т. 62, № 2. - 2005. - С. 142-155.
6. Matuszkiewicz, W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. (wydanie is-totnie zmienione w stosunku do wydania z 1981). - PWN. - Warszawa. 2001. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.atlas-roslin.pl/zbiorowiska.htm.
Мандзюк В.Б., Третьяк П.Р. Лесные растительные группировки Гологоро-Кременецкого Горбогоръя
Гетерогенность растительности региона представлена разными группировками субконтинентальных смешанных полидоминантних лиственных лесов и маргинальных кленово-липовых лесов, а также нитрофильных вырубок, теплолюбивых кустарниковых опушек, разнотравья и сорняка. Флористическое многообразие лесных фи-тоценозов представлено, по меньшей мере, 237 видами высших сосудистых растений, которые включают 157 родов и 68 семей, из которых малораспространенными и малочисленными являются цепопуляции 166 видов растений, среди них 7 занесены в Красную книгу Украины.
Mandzyuk V.B., Tretyak P.R. Forest plant communities of Holohory-Kremenets Hill
Heterogeneity of vegetation represented by different communites of subcontinental polydominant mixed deciduous forests and marginal maple-linden forests and nitrofil cutting areas, of shrubs warm margins, of motley grass and weeds. Floral diversity of forest plant associations represented at least 237 species of higher vascular plants, that belonging to 157 genus and 68 families, including minorities and less common coenopopulations are 166 species of plants, including seven that registered in the Red Book of Ukraine.
УДК 582.46 Здобувач А. О. Остудмов; здобувач Р.1. Мандзюк;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ГЕТЕРОВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ Г1НКГО ДВОЛОПАТЕВОГО
Описано технолопчш особливост щеплення двох форм рослин гшкго дволопа-тевого трьома способами в опалювальних теплицях.
На основ1 власних експерименпв визначено найефектившший споаб щеплення. Розроблено економ1чне обгрунтування ефективност щеплень.
Ключов1 слова: гшкго дволопатеве, вегетативне розмноження, щеплення, тд-щепа, прищепа, декоративш форми.
Гшкго дволопатеве - релжтовий представник листопадних голонасш-них деревних рослин, яю ростуть у природних люових насадженнях нашо1' планети, единий уцшлий представник класу гiнкгоподiбниx. Ця дводомна деревна рослина здатна розмножуватись в природних умовах насшням i вегетативно - пеньково-кореневою поростю та живцями. Об'ект штучного виро-щування у десятках краш вЫх континенлв, за винятком Антарктиди.
З багаторiчного досвiду культивування дерев штродуцента вщомо, що рослинам гшкго притаманна природна здатшсть до автовегетативного роз-множення стебловими i кореневими живцями та гетеровегетативного розмно-ження - щепленням [9, 12]. Дослщження останшх роюв засвщчили можли-вють усшшного розмноження гшкго також i культурою тканин [2-3].
Щеплення - це споЫб вегетативного розмноження деревно1' рослин-носп, який застосовують до порщ, цшш форми яких важко розмножуються насшням, або цього насшня е недостатньо. Це стосуеться i генетично-цшних та декоративних форм гшкго, яю шд час насшного розмноження дають роз-щеплення та важко розмножуються шшими способами. Варто зазначити, що щеплення дае змогу отримати потомство, абсолютно щентичне материнсько-
