CC BY
16
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcmeiy. Bionouia, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2015. 23(2), 203-209.
doi:10.15421/011529
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 582.632.1:581.524
Особливосл похвдних березових молоднякiв у низькопр'У Покуття (Укра'шсью Карпати)
С.Я. Мшевська
1нститут екологН Карпат НАН Украти, Львiв, Украта
Люов1 ландшафти м1сцевого низьког1р'я протягом останн1х 3-5 столить зазнали глибоко! антропогенно! трансформаций Походы молодняки тут займають до 25% загально! площ1 л1с1в. Проблема розвитку походних деревостащв особливо актуальна для сучасно! лгсово! типологи в карпатському рег1он1. Потребуе вщображення у типологи динатчних тенденций формування деревостайв, особливо змшаних молодняюв. Мета нашого дослщження - п1знання структурних особливостей ф1тоценоз1в похщних березових молодняюв у цьому район1. Об'ект досл1дження - молодняки I класу вшу, що ростуть у басейн1 р. Лючка. Концептуальною основою нашого дослщження послужило сучасне динамчне розумшня типу тсу як посл1довно! сер1! люових рослинних угруповань у межах однорщних умов тсць росту. Застосовано методи еколого-флористичних досл1джень школи Браун-Бланке в штерпретаци польсько! школи фггосощологи. У той же час до уваги брали синтаксонотчт узагальнення украинських учених. Фактичний мате-р1ал - власт геоботан1чн1 дослщження з фжсащею в рослинних угрупованнях переважно! бшьшосп видв. Обробляючи материал, головним чином до уваги брали види, що мають д1агностичне значення для видшення синтаксошв рослинних угруповань. Молод1 деревостани висотою 8-12 м та з1мкнен1стю крон 70% формують спильно дерева Betula pendula и B. pubescens. Досить чисельну домишку утворюють дерева Alnus incana, а також трапляються Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. За доминантами так1 фитоценози можна назвати аровшьховими березняками ожиново-осоково-орляковими - Betula pendula+Alnus incana-Rubus caesius-Carex brizoides+Pteridium aquilinum. Це багап у флористичному в1дношенн1 рослинт угруповання. Вони м1стятъ щонайменше 12 деревних видв, 3 - чагарниюв, 4 - чагарничк1в та 89 - трав'янистих видв. Д1агностичн1 види свщчатъ про приналежн1стъ таких угруповань до класу середньоевропейських листяних лгав Querco-Fagetea. Водночас е щдстави вважати !х близькими до атлантичних кислих олншрофних i мезотрофних листяних лю1в класу Quercetea robori-petraeae. Однак 12 дагности-чних видiв тдтверджують належтсть цих угруповань до порядку Fagetalia sylvaticae, який представляе европейськi мезофитн широколист! лiси. На р!^ союзив рослинних угруповань ч1тко! асощйованосп не виявлено. Бiльшiсть дiагностичних видив досль джених фiтоценозiв свидчить про близьюсть флористично! композицп до угруповань асощацп Potentillo albae-Quercetum, яка представляе свил! субконтинентальнi даброви.
Ключов1 слова: рослинтсть; синтаксони; березняки; флора; Potentillo albae-Quercetum
Features of secondary birch young stands in low mountain Pokuttya
(Ukrainian Carpathian mts.)
S.Y. Milevskaya
Institute of Ecology of the Carpathians of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine
Forest landscapes of the region during the last 3-5 centuries undergone the profound anthropogenic transformation. Secondary young stands occupy 25% of the total forest area. The problem of derivatives is particularly relevant for the modern forest typology in the Carpathian region. It requires the reflection in its dynamic trends shaping the stands, especially mixed young stands. The aim of our study consisted in getting the knowledge of the structural features of the secondary phytocoenosis of birch young stands in this area.The object of the study was age class I saplings growing in the mountainous part of Pokuttya, particularly in the basin of the Lutshka River. The conceptual basis of our study is the modern dynamic vision that every forest type is a consecutive series of forest plant communities within each type of homogeneous growing conditions. We apply methods of ecological-floristic research of the Brown-Blanke school in the interpretation of the Polish school phytosociology. However we also take into account both syntaxonomy generalizations of the Ukrainian scientists. The actual
1нститут екологй Карпат НАН Украти, вул. Козельницька, 4, Львiв, 79026, Украта
Institute of Ecology of the Carpathians of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kozelnicka Str., 4, Lviv, 79026, Ukraine Tel.: +38-097-330-91-65, +38-032-270-74-30. E-mail: [email protected], [email protected]
material comprises the original geobotanical studies with fixation of the vast majority of species in plant communities. Mainly the species having diagnostic value to separate syntaxons were taken into account in the analytical processing. Young forest stands (with the height of 812 m and crown cover of 70%) together form the trees Betula pendula and B. pubescens. Fairly numerous admixture is formed by trees Alnus incana; besides, there are Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. For dominants, they can be called "grey-alder birch blackberry sedge bracken fern" - Betula pendula+Alnus incana-Rubus caesius-Carex brizoides+Pteridium aquilinum. It is rich in floristic composition of the plant communities. They contain at least 12 species of trees, 3 species of shrubs, 4 species of bushes and 89 species of herbs. Diagnostic species evidence the belonging of such groups to the class of Middle European broad-leaved forest Querco-Fagetea. However, there is a reason to believe that they are close to the class of sour oligotrophic and mesotrophic Atlantic deciduous forests Quercetea robori-petraeae. 12 diagnostic species confirm belonging of these groups to the order Fagetalia sylvaticae represented by the European mesophytic deciduous forests. At the level of unions of plant communities no clear association was found. Most of the diagnostic species in phytocenoses under study indicate proximity of the floristic composition of the plants to association Potentillo albae-Quercetum which represents light subcontinental oak forest.
Keywords: vegetation; syntaxons; birch forests; flora; Potentillae albae-Quercetum
Вступ
Березовi люи широко розповсюджеш у бореальнш зот £вропи, а також трапляються у горах у межах неморально! та субтротчно! зон як азональш рослинт угруповання. Зокрема це пюнерт або атропогент фь тоценози вщновних сукцесш природно! регенераци ль сово! рослинносп, яш вже досить повно дослвджеш у скандинавських кранах (Tommervik, 2004; European forest types, 2006). Вони ввдграють важливу роль у шдтримант бiорiзноманiття не лише на локальному, а i на региональному ршш (Ellenberg, 1988; Bulakhov et al., 2003). Водночас мае мюце вщновлення грунтового сере-довища. Молодi березняки доволi розповсюджеш в горах Центрально! та Схвдно! Свропи. Однак вони ще по-требують всебiчного вивчення, як це зроблено у Родопах (Theodoropoulos, 2003). На жаль, у Карпатському регiонi вщповщних дослвджень не було проведено, а тому ввдсутш науковi публшацп про щ лiсовi екосистеми. Досi не вивчено !х еколого-ценотичнi особливосп (Solomakha, 2008). Проте у новш класифшацл типш лiсу Свропи (Barbati et al., 2011) вони належать до таких категорш та титв лiсiв:
1. Бореальш лiси:
1.1. Ялиновi та ялиново-березовц
1.2. Сосновi та сосново-березовг
2. Бореально-неморальнi хвойнi та мшаш хвойно-широ-колистянi лiси:
2.5. Мшаш сосново-березовi лiси.
3. Альпiйськi люи:
3.4. Гiрськi березовi лiси.
4. Кит дубовi лiси:
4.2. Дубово-березовi лiси. 11. Заболоченi лiси:
11.4. Березовi лiси на болотах. 13. Неприрiчковi вiльховi, березовi та осиковi лiси:
13.3. Гiрськi березовi люи;
13.4. Iншi березовi лiси.
Нашi карпатсью лiси, очевидно, близьк1 до вищена-ведених категорiй та типш люу Свропи: особливо - до прських березових лiсiв (3.4 та 13.3), а також до дубово-березових лiсiв (4.2) та березових люш на болотах (11.4).
Вщповвдно до середньоевропейсько! фгтосоцюлопч-но! класифшацл класифiкацii школи Браун-Бланке, яка, зокрема, користуеться популярнiстю в Австри, Ншеччит, Польщi, Словаччинi, Чехй' тощо, молода березовi лiси у горах зараховано до союзу Sambuco-Salicion R.Tx. et Neum., 1950, що являе собою нпрофшьт чагарниково-
зарослевi угруповання початкових стадай сукцеси регенераци! лidв на зрубах, лсових галявинах, луках i девастованих землях (Matuszkiewicz, 2001).
Унаслвдок iнтенсивного ведення лiсового господарст-ва сучаст лiси Карпатського реr'iонy ввдзначаються гли-боко змiненою вiковою структурою. Станом на 2002 рш в 1вано-Франквськй област1 молодняки I класу вiкy займа-ли майже 31 тис. га, а II класу - 80 тис. га, що загалом складае майже 25% загально! площ1 вкритих лiсовою рослиннiстю земель (Korotkyy dovidnyk^, 2003). Таке становище характерне для всього лiсового низькойр'я Карпат та, зокрема, для Покутського низьког^р'я, лiсовi ландшафти якого зазнали упродовж 3-5 останн1х стол1ть глибоко! антропогенно! трансформацИ' (Milevskaya, 2013).
Молода л1си, як1 виникли внасл!док природного за-ростання зрyбiв i колишшх покинутих агрокультурних уг!дь, - це специфiчнi похiднi динамiчнi природнi утво-рення, що «належать до одного i того самого флори-стичного, екологiчного та iсторико-генезисного комплексу», що й коршт типи л1су (Holubets, 2007). Так1 вториннi екосистеми в!дзначаються змiненим екологiч-ним потенщалом, який потребуе комплексного еколого-економiчного оц1нювання. Водночас це породжуе про-блеми ефективност1 господарського використання таких вторинних екосистем, як1 ще мають знайти свое мiсце у л1совш типологИ (Holubets, 2003).
Проблема розвитку пох!дних деревостан1в особливо актуальна в геоботанщ (Aleksandrova, 1964), а також важлива для сучасно! л1сово! типологи у Карпатському регiонi. В1дображення у нш потребують динамiчнi тенденцii формування деревостан1в, особливо мiшаних молоднякiв. Це необхщно зробити на основi класичного бачення природи тип1в л1су (Pohrebnyak, 1955), оск1льки кожен тип люу - це посл!довна змiна л1сових рослинних угруповань у межах кожного типу однорвдних умов мiсцезростання. Саме тому мета нашого досл!дження -охарактеризувати стрyктyрнi особливост1 фiтоценозiв похвдних березових молодняк1в у горах Покуття.
Матерiал i методи досл1джень
Концептуальною основою дослвджень було застосу-вання метод1в еколого-флористично! класиф1кац11 Браун-Бланке (Abduloyeva and Solomakha, 2011) в штерпретаци польсько! школи фiтосоцiологii (Matuszkiewicz, 2001). Водночас до уваги брали також синтаксономчш узагаль-нення украшських учених (Solomakha, 2008).
Об'ект дослвдження - молодняки I класу вшу, що рос-туть у прськй частинi Покуття, зокрема, у басейн р. Лючка. Належать вони до Березшського л1сництва ДП «Кутське лiсове господарство» (Мшевська, 2013). Це геоботатчний район покутсько-буковинських смере-ково-ялицево-букових лiсiв (Holubets, 2003). До висоти 600 м н. р. м. тут поширет грабово-бyковi л1си, головним типом л1су е волога грабова бучина з деревостанами I-!а бонiтетy. Вище, у межах 600-900 м н. р. м., поширеш майже чисп бyковi лiси, також I-Iа бонiтетy з домшкою явора, ясена, в'яза. Ще вище ростуть яворово-бyковi л1си середньо! продyктивностi.
Фактичний матерiал - власнi геоботанiчнi дослвдження на 13 дослвдних двдянках, розташованих у рiзних частинах Берез1вського лiсництва. Застосовано загально-вiдомi методи фiтоценотичних дослвджень (Mirkin and Rosenberg, 1978). Виконували фiксацiю в рослинних уг-рупованнях переважно! бiльшостi видав, як1 визначали за допомогою укра!нського визначника рослин (Prokudyn, 1987). Мохи визначали використовуючи таксономiчнi зображення з штернет-ресурсу (Bryophytes: Mosses, Liverworts & Hornworts). Головним чином для аналпич-них опрацювань до уваги брали види, що мають даагно-стичне значення для видшення синтаксонiв. Информащю отримано з штернет-ресурсу «Доввдник назв рослин Украти» (Directory names of plants of Ukraine). (Щагностуючи синтаксони рослинних угруповань, вико-ристали характерт (Ch.) i диференцiйнi види (D.) клас1в (Cl.), порядкiв (O.), союз1в (All.) та асоц1ац1й (Ass.), а також - пвдсоюз1в (SubAll.). Назви рослинних угруповань подано ввдповвдно до середньо-европейсько! синтаксоно-тчно! номенклатури (Matuszkiewicz, 2001), а також до-датково, для зручносп пор1вняння, - за домшантами та субдомшантами, оскльки такий пвдхвд в УкраМ найпоширетший (Alekhin, 1951; Lavrenko and Korchagin, 1964; Valter, 1982).
Для утфшованого подання результапв у таблиц1 застосовано традицшш пвдходи школи Браун-Бланке:
- вертикальнi яруси фiтоценозy (A - деревостан, B -пвдрют, чагарники та чагарнички, C - трави, D - мохи та лишайники);
- клас постшносп видiв у множит дослвджених фiтоценозiв (I - вид трапляеться не бiльше шж у 20% фiтоценозiв, II - у 21-40%, III - у 41-60%, IV - у 6180%, V - вид трапляеться у 81-100% фгтоценоз1в);
- проективне покриття ценопопуляцями поверхнi обстежено! площi за кодами Matuszkiewicz (2001) («3» -вид вкривае 1/4-1/2 (25-50%) поверхт, «2» - вид вкри-вае менше 1/4 (25%) поверхт, «1» - трапляеться досить рясно, «+» - трапляеться поодиноко).
Результата та ix обговорення
Узагальненi структурн особливосп дослвджених фiтоценозiв березових молоднякв за найпоширетшими ценопопулящями наведено у таблиц! Загалом так1 фiтоценози ввдзначаються значною гетерогеннiстю складових ценопопуляцш, яю, однак, не мають значно! переваги за проективним вкриттям.
Молода деревостани висотою 8-12 м i з1мкнутютю крон 70% формують стльно дерева берез повисло!
(Betula pendula Roth) та пухнасто! (B. pubescens Ehrh.). Доволi численну домшку утворюють вшьха сiра (Alnus incana (L.) Moench), ялина (Picea abies (L.) Karst.), ялиця б1ла (Abies alba Mill.), а також трапляються бук (Fagus sylvatica L.), осика (Populus tremula L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), черемха звичайна (Padus avium Mill.).
Пвдрют рясний. Його формують молода деревця B. pendula (проективне покриття 7%), B. pubescens (проективне покриття 5%). Трапляються поодинош особини граба (Carpinus betulus L.), верби козячо! (Salix caprea L.), клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), а також Q. robur, P. abies та A. alba. Таким чином, у складi дослвджених фiтоценозiв виявлено 12 деревних видiв.
Чагарники трапляються зрвдка (3 види): верба попе-ляста (Salix cinerea L.), верба вушката (Salix aurita L.), лiщина звичайна (Corylus avellana L.). Чагарнички утворюють фрагментарнi заросп (4 види): ожина сиза (Rubus caesius L.) з домшкою ожини складчасто! (R. plicatus Weihe et Nees), кюгянки (R. saxatilis L.) та малини (R. idaeus L.).
Трав'яний покрив щ1льний, зiмкнений. Постшно представленi та утворюють фон 4 види: осока трясучко-видна (Carex brizoides L.) - проективне покриття до 50%, орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn.) - проективне покриття до 10%, осока шариконосна (Carex pilulifera L.) - проективне покриття до 5%, суховершки звичайт (Prunella vulgaris L.) - поширеш доволi рясно. Часто трапляються (13 видав): безщитник жшочий (Athyrium filix-femina (L.) Roth), буквиця лшарська (Betonica officinalis L. s.l.), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.), костриця карпатська (Festuca carpatica F. Dietr.), купина к1льчаста (Polygonatum verticillatum (L.) All.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), медова трава м'яка (Holcus mollis L.), ожика гайова (Luzula luzuloides (Lam.) Dandy et Wilmott), осока волосиста (Carex pilosa Scop.), пвдмаренник запашний (Galium odoratum (L.) Scop.), сунищ лiсовi (Fragaria vesca L.), щитник австршський (Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell.) та чоловiчий (D. filix-mas (L.) Schott). Рвдко трапляються, проте формують велик! групи (6 вид!в): мол!н!я голуба (Molinia caerulea (L.) Moench) -проективне покриття 50%, перелюка багаторiчна (Mer-curialis perennis L.) - 15%, з!рочник ланцетовидний (Stellaria holostea L.) - 5%, конвалiя звичайна (Convallaria majalis L.) - до 5%, бшовус стиснутий (Nardus stricta L.) - 5%, розхвдник звичайний (Glechoma hederacea L.) -проективне покриття 5%. Зрвдка зус^чаються таю трави (66 вид!в): анемона д!6ровш (Anemone nemorosa), апозерис смердючий (Aposeris foetida), астрагал солод-колистий (Astragalus glycyphyllos), бедринець ломикаме-невий (Pimpinella saxifraga), вербозшля гайове (Lysima-chia nemorum), вербозшля звичайне (Lysimachia vulgaris), вербозшля лучне (Lysimachia nummularia), веротка дiбровна (Veronica chamaedrys), вороняче око звичайне (Paris quadrifolia), горошок люовий (Vicia sylvatica), грястиця збiрна (Dactylis glomerata), дзвоники розлог^ (Campanula patula), дивина чорна (Verbascum nigrum), дрок красильний (Genista tinctoria), живокют лiкарський (Symphytum officinale), жовтозшля дiбровне (Senecio nemorensis), зв!ро6ш звичайний (Hypericum perforatum), зв!ро6ш плямистий (H. maculatum), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), з!рочник гайовий (Stellaria
nemorum), зозулинець шоломоносний (Orchis militaris), зубниця бульбиста (Dentaria bulbifera), зубниця залози-ста (Dentaria glandulosa), квасениця звичайна (Oxalis acetosella), крем'яник гарний (Telekia speciosa), кремена бша (Petasites albus), кропива дводомна (Urtica dioica), кропива жалка (Urtica urens), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), купина багатоквггкова (Po-lygonatum multiflorum), лщина звичайна (Corylus avellana), люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus), м'ята довголиста (Mentha longifolia), м'ята перцева (Mentha piperita), медунка темна (Pulmonaria obscura), мплиця тонка (Agrostis tenuis), нечуйвггер волохатенькийй (Hieracium pilosella), ожика волосиста (Luzula pilosa), осока люова (Carex sylvatica), осока пальчаста (Carex digitata), осока шершава (C. hirta), осот болотний (Cir-sium palustre), пальчатокоршник плямистий (Dacty-lorhiza maculata), пахучка звичайна (Clinopodium vul-
gare), nepecTpÍ4 лучний (Melampyrum pratense), перл1вка поникла (Melica nutans), щдмаренник бший (Galium album), щдмаренник запашний (Galium odoratum), просянка розлога (Milium effusum), родовик лшарський (Sanguisorba officinalis), ситник розлогий (Juncus effusus), ситник скупчений (Juncus conglomeratus), ситник трироздшьний (Juncus trifidus), сугайник австpiйський (Doronicum austriacum), тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadea), трясучка середня (Briza media), фiалка рей-хенбаха (Viola reichenbachiana), хвощ болотний (Equise-tum palustre), цирцея альпшська (Circaea alpina), чеме-риця бiла (Veratrum album), чина весняна (Lathyrus ver-nus), чистець лiсовий (Stachys sylvatica), шавлiя залози-ста (Salvia glutinosa), щавель горобиний (Rumex acetosella), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), ячмшь звичайний (Hordeum vulgare) тощо. Мохи трап-ляються невеликими групами (таблиця).
Структурш особливосп дослвджених фгтоценозш поХдних березових молоднякв за переважаючими видами та ü дiагмосlичме змачеммя
Таблиця
Яруси Вид Клас постшносп (частота трапляння); код проективного покриття Д1агностичне значення
1 2 3 4
A Betula pendula V (13); 3 DAll. Sambuco-Salicion
A Alnus incana Ш (7); 1 Немае даних
A Populus tremula II (5); 2 DAll. Sambuco-Salicion,
A Abies alba II (3); + DAss. Luzulo luzuloidis-Fagetum, DAss. Abieti-Picetum (montanum)
A Picea abies II (10); 1 ChO. Vaccinio-Piceetalia, ChAll. Piceion abietis
B Vaccinium myrtillus V (13); 3 ChCl. Vaccinio-Piceetea
B Picea abies V (13); 1 ChO. Vaccinio-Piceetalia, ChAll. Piceion abietis
B Betula pubescens IV (9); 2 DAss. Sphagno girgensohnii-Piceetum
B B. pendula IV (10); 2 DAll. Sambuco-Salicion
B Sorbus aucuparia Ш (8); 1 DAll. Sambuco-Salicion
B Rubus caesius Ш (7); 2 Немае даних
B Rhodococcum vitis-idaea II (6); 2 Немае даних
B Abies alba II (5); 1 DAss. Luzulo luzuloidis-Fagetum, DAss. Abieti-Picetum (montanum)
B Rubus idaeus II (3); 2 ChCl. Epilobietea angustifolii
B Salix aurita II (3); + ChCl. Alnetea glutinosae
B S. caprea II (3); + ChAll. Sambuco-Salicion
C Pteridium aquilinum Ш (8); 2 DAll. Pruno-Rubion fruticosi, DAss. (regionally) Betulo pendulae-Quercetum roboris
C Carex brizoides Ш (7); 2 Немае даних
C Calamagrostis arundinacea Ш (7); 1 DAss. Potentillo albae-Quercetum
C Luzula pilosa II (3); 3 DAss. Calamagrostio villosae-Pinetum, DAss. Luzulo pilosae-Fagetum
C Lycopodium annotinum II (5); 1 ChO. Vaccinio-Piceetalia, ChAss. Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis, ChAss. Abietetum polonicum, DAss. Luzulo pilosae-Fagetum
C Dryopteris austriaca II (5); + DAll. Piceion abietis, ChAss. Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis, ChAss. Abietetum polonicum
C Hieracium sylvularum II (4); + Нема даних
C Homogyne alpina II (4); + DAll. Nardion, ChAll. Piceion abietis, ChAss. Abieti-Picetum (montanum), DAss. Calamagrostio villosae-Pinetum
C Oxalis acetosella II (4); + DSubAll. Alnenion glutinoso-incanae
C Athyrium filix-femina II (3); 2 DSubAll. Vaccinio-Abietenion, DSubAll. Alnenion glutinoso-incanae
C Calamagrostis villosa II (3); 2 ChAll. Calamagrostion, DAss. Calamagrostio villosae-Pinetum, DAss. Calamagrostio villosae-Piceetum
C Carex sylvatica II (3); 2 ChO. Fagetalia sylvaticae,
C Dryopteris filix-mas II (3); 2 Нема даних
1 2 3 4
D Sphagnum girgensohnii IV (9); 2 ChAll. Piceion abietis, ChAss. (regionally) Calamagrostio villosae-Pinetum, ChAss. Bazzanio-Piceetum, ChAss. (regionally) Sphagno girgensohnii-Piceetum
D Pleurozium schreberi IV (11); 2 ChCl. Vaccinio-Piceetea
D Dicranum scoparium IV (10); 2 ChCl. Vaccinio-Piceetea
D Hylocomium splendens Ш (7); 2 ChCl. Vaccinio-Piceetea,
D Polytrichastrum formosum Ш (6); 2 Немае даних
D Bazzania trilobata II (4); 2 ChO. Vaccinio-Piceetalia, ChAss. (regionally) Querco-Piceetum, ChAss. Bazzanio-Piceetum
D Polytrichum commune II (3); 3 ChAss. Bazzanio-Piceetum, DAss. Molinio (caeruleae)-Pinetum
D Dicranodontium denudatum II (3); + Немае даних
D Polytrichum juniperinum II (3); + Немае даних
D Tetraphis pellucida II (3); + Немае даних
А Betula pubescens IV (8); 1 DAss. Sphagno girgensohnii-Piceetum
С Galeobdolon luteum III (7); 1 ChO. Fagetalia sylvaticae, DAll. Alliarion
С Fragaria vesca III (7); + ChCl. Epilobietea angustifolii, DAss. Luzulo luzuloidis-Quercetum petraeae
С Festuca carpatica Ш (6); 1 ChAss. Festucetum carpaticae, DAss. Poo nemoralis-Arabidetum alpinae,
С Holcus mollis Ш (6); 1 ChCl. Quercetea robori-petraeae, DAll. Epilobion angustifolii, DAll. Pruno-Rubion fruticosi, DAss. Molinio (caeruleae)-Quercetum roboris
С Luzula luzuloides III (6); + ChAll. Fagion sylvaticae, ChAll. Calamagrostion, hAss. Luzulo luzuloidis-Fagetum
С Platanthera bifolia III (6); + Немае даних
С Polygonatum verticillatum III (6); + ChCl. Betulo-Adenostyletea,
С Prunella vulgaris Ш (7); 1 ChCl. Molinio-Arrhenatheretea, DAss. Prunello-Plantaginetum,
С Carex pilulifera Ш (6); 1 ChCl. Quercetea robori-petraeae, DAll. Epilobion angustifolii, DAss. Luzulo pilosae-Fagetum
С Betonica officinalis II (4); + DAss. Potentillo albae-Quercetum
За домшантами флористично! композици можна на-звати так1 молодi лiсовi фiтоценози: Betula pendula+ Alnus incana-Rubus caesius-Carex brizoides+Pteridium aquilinum. Тобто це сiровiльховi березняки ожиново-осоково-орляковг
За бiльшiстю дiагностичних видiв таю угруповання виявляють належнiсть до класу середньоевропейських листяних л1с1в Querco-Fagetea (п'ять характерних видiв: Melica nutans, Anemone nemorosa, Aegopodium poda-graria, Car ex digitata). Водночас е шдстави вважати !х близькими також до атлантичних кислих ол1готрофних i мезотрофних листяних лав класу Quercetea robori-petraeae (три характернi види: Hypnum cupressiforme, Holcus mollis, Carex pilulifer). По одному характерному виду виявлено з клаав Alnetea glutinosae - вшьшини та вербняки, Betulo-adenostyletea - прське рiзнотрав'я, Epi-lobietea angustifolii - ттрофшьш угруповання початко-вих стадш вщновлення л1с1в на зрубах, Galio-Urticenea -природнi та антропогеннi ттрофшьш угруповання затшених мiсць, засмiчених дшянок, узл1сь та рiчкових заплав, Nardo-Callunetea - мокрих бiловyсових лук, Sali-cetea purpureae - заплавнi тополевi вербняки, Vaccinio-Piceetea - бореальт хвойнi лiси.
Такий спектр виявлених дiагностичних вид1в рос-линних угруповань, очевидно, ц1лком виправданий з огляду на процес трансформаци рослинностi в хода виновно! сукцеси мiсцевих л1с1в, а також враховуючи локальне тимчасове заболочення зруб1в та близький 1х контакт iз рiзними лiсовими фггоценозами.
Iншi 12 дiагностичних видiв (Paris quadrifolia, Galium odoratum, Aposeris foetida, Viola reichenbachiana, Polygonatum multiflorum, Lathyrus vernus, Carex sylvatica,
Dryopteris filix-mas, Mercurialis perennis, Pulmonaria obscura, Stachys sylvatica, Galeobdolon luteum, Epilobion angustifolii) характерн для порядку Fagetalia sylvaticae, що представляе европейськ мезофггт широколистян лiси.
Як i у випадку клас1в, виявлено також по одному характерному виду з шших порядив: Dactylis glomerata -ChO. Arrhenatheretalia elatioris (пасовищнi луки); Symphytum officinale - DO. Convolvuletalia sepium (прибережне рiзнотрав'я), Glechoma hederacea - ChO. Glechometalia hederaceae (нiтрофiльнi угруповання дасових галявин i узлiсь); Sanguisorba officinalis та Equisetum palustre - ChO. Molinietalia caeruleae (угруповання вологих сшоюсних лук); Nardus stricta - ChO. Nardetalia - псянкових пустищ; Lysimachia nummularia та Carex hirta - ChO. Trifolio fragiferae-Agrostietalia stoloniferae (заплавш луки).
На рiвнi союз1в рослинних угруповань бшьш-менш чпгсш асоцiйованостi не виявлено. Найбшьш обгрунто-ваним було б зарахувати ц молодi лiсовi угруповання до союзу Epilobion angustifolii (фзнотрав'я зрубiв на будних грунтах), про що сввдчать три диференцшт види - Carex pilulifera, Holcus mollis, Rumex acetosella. Iншi три види (Dentaria bulbifera, D. glandulosa, Luzula luzuloides) характерш для союзу Fagion sylvaticae (буковi л1си, бу-чини), ще три види (Betonica officinalis, Molinia caerulea, Pimpinella saxifraga) характерт для союзу Molinion caeruleae (молiнiевi одноюст луки). По два характерт види маемо i для угруповань шших соктв: дубово-грабових лiсiв Carpinion betuli, заплавних вербових лiсiв Salicion albae, ттрофшьних рiзнотравно-чагарникових заростей зруб1в Sambuco-Salicion, чагарникових угруповань узл1сь Pruno-Rubion fruticosi, високотравних лук i т1нистого рiзнотрав'я Alliarion, Alopecurion pratensis,
Calamagrostion. Водночас виявлено 4 диференцiйнi види пщсоюзу Alnenion glutinoso-incanae (заплавнi B№xoBi лiси). Це Oxalis acetosella, Lysimachia vulgaris, Alnus in-cana, Athyrium filix-femina. Ще 5 вид1в e диференцiйними для групи асоцiацiй низовинних дiбров на вологих i пе-резволожених грунтах: Molinia caerulea, Lysimachia vulgaris, Luzula pilosa, Pteridium aquilinum, Betula pubescens. Водночас 4 види (Luzula luzuloides, Betula pubescens, Lysimachia vulgaris, Molinia caerulea) e диференцшними для групи асощацш передпрських щбров на оглеених грунтах, а iншi 4 види (Quercus robur, Carex digitata, Viola reichenbachiana, Melica nutans) e диференцшними для групи асощацш мшаних борiв.
Бшьшють видав (7: Pimpinella saxifraga, Calama-grostis arundinacea, Convallaria majalis, Astragalus glycy-phyllos, Rubus saxatilis, Melampyrum pratense, Clino-podium vulgare, Betonica officinalis) дае шдстави стверд-жувати про близьюсть флористично! композищ! до уг-руповань асоцицц Potentillo albae-Quercetum, яка представляе свiтлi субконтинентальт дiброви.
Висновки
Похщт березовi молодняки у низькопр'! Покуття за домшантами можна назвати сiро-вiльховими березняками ожиново-осоково-орляковими Betula pendula+Alnus incana-Rubus caesius-Carex brizoides +Pteridium aquilinum. Вони флористично багап, мктять щонай-менше 12 деревних вид1в, 3 види чагарниюв, 4 види чагарничкiв та 89 вида трав.
За бшьшютю дагностичних вид1в так1 угруповання виявляють належнють до класу середньоевропейських листяних щав Querco-Fagetea. Водночас е щдстави вва-жати 1х близькими також до атлантичних кислих олiготрофних i мезотрофних листяних лiсiв класу Quercetea robori-petraeae. Iншi 12 д1агностичних вид1в щдтверджують належнiсть цих угруповань до порядку Fagetalia sylvaticae, що представляе европейськ мезофiтнi широколистянi лiси.
На р1вт союзiв чггко! асоцшованосп не виявлено. Найбшьш обгрунтованим було б зарахувати цi молод1 лiсовi угруповання до союзiв Epilobion angustifolii (рiзнотрав'я зруб1в на будних грунтах), Fagion sylvaticae (буковi лiси, бучини) та Molinion caeruleae (молiнieвi однокют луки). Водночас, за бшьшютю вида дослiдженi угруповання виявляють близьюсть флористично! композици до угруповань асощацй' Potentillo albae-Quercetum, яка представляе свгш субконтинентальнi щброви.
Такий спектр виявлених синтаксонiв, очевидно, цшком виправданий з огляду на процес трансформацй' рослинностi в ходi вщновно! сукцесй' мiсцевих лiсiв, а також враховуючи локальне тимчасове заболочення зрубiв та близький !х контакт iз рiзними лiсовими фiтоценозами.
Бiблiографiчнi посилання
Abduloyeva, O.S., Solomakha, V.A., 2011. Fitotsenolohiya
[Phytocenology]. Fitosotsiotsentr, Kiev (in Ukrainian).
Alekhin, V.V., 1951. Rastitelnost SSSR v osnovnykh zonakh [Vegetation of the USSR in the primary terrestrial ecosystems] . Sovetskaya Nauka, Moscow (in Russian).
Aleksandrova, V.D., 1964. Izucheniye smen rastitelnogo pok-rova [The study of changes of vegetation]. Polevaya geobotanika [Practicality geobotany]. Vol. 3. (ed. Lavrenko, E.M., Korchagin, A.A.). Nauka, Leningrad, 300-450 (in Russian).
Barbati, A., Corona, P., Marchetti, M., 2011. New european forest types. Complementary documentation. Annex to enquiry. State of forests and sustainable forest management in Europe 2011. United Nations, Geneva.
Bryophytes: Mosses, liverworts & hornworts. Southern Illinois University Carbondale. Retrieved from URL: www.bryophytes.plant.siu.edu/index.html
Bulakhov, V.L., Emel'janov, I.G., Pakhomov, O.Y., 2003. Bioraznoobrazie kak funkcional'naja osnova jekosistem [Biodiversity as functional basis of ecosystems]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 11(1), 3-8.
Directory names of plants of Ukraine. Retrieved from URL: www.ekontsh.civicua.org/sy stem.php
Ellenberg, H., 1988. Vegetation ecology of Central Europe. 4th ed. Cambridge University Press, Cambridge.
European forest types, 2006. Categories and types for sustainable forest management reporting and policy. EEA Technical report No 9.
Holubets', M. A., 2003. Suchasni problemy lisoznavstva, lisiv-nytstva ta lisovoho hospodarstva [Modern problems of forestry sciency and forest management]. Lisivnycha Akademiya Nauk Ukrayiny: Naukovi Pratsi 2, 20-26 (in Ukrainian).
Holubets', M., 2003. Heobotanichne rayonuvannya Ukrayin-s'kykh Karpat - osnova ratsional'noho pryrodokorystu-vannya [Geobotanical zoning Ukrainian Carpathians - the basis of environmental management]. Pratsi Naukovoho tovarystva im. Shevchenka. Ekolohichnyy zbirnyk: Ekolo-hichni problemy Karpats'koho rehionu [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Ecological Collection: Ecological Problems of Carpathian Region]. Shevchenko Scientific Society, Lviv, 12. 283-292 (in Ukrainian).
Holubets', M.A., 2007. Retrospektyva i perspektyva lisovoyi typolohiyi [Retrospective and perspective of forest typology]. Polli, L'viv (in Ukrainian).
Korotkyy dovidnyk lisovoho fondu Ukrayiny za materialamy obliku lisiv stanom na 1 sichnya 2003 roku, 2003 [Quick reference of forest inventory of Ukraine on the materials accounting as of January 1, 2003]. Irpin' (in Ukrainian).
Lavrenko, E.M. Korchagin, A.A. (ed.), 1964. Polevaya geobotanika [Practicality Geobotany], Nauka, Leningrad, 3 (in Russian).
Matuszkiewicz, J.M., 2001. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. Wydanie istotnie zmienione w stosunku do wydania z 1981. [Guide for the determination Polish plant communities. Edition significant change compared to the 1981 edition], PWN, Warszawa (in Polish).
Milevskaya, S.Y., 2013. Zminy struktury lisiv hirs'koyi chastyny baseynu richky Lyuchky uprodovzh 1967-2010 rokiv [Changes in the forests structure of the mountain part of Lyuchka river basin during 1967-2010 years]. Naukovyy visnyk. Natsional'nyy Lisotekhnichnyy Universytet Ukray-iny. 23(18), 22-27 (in Ukrainian).
Mirkin, B.M., Rosenberg, G.S., 1978. Phytocenology: Principles and methods. Nauka, Moscow (in Russian).
Pohrebnyak, P.S., 1955. Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Izdatelsvo AN USSR, Kiev (in Russian).
Prokudyn, Y.N. (ed.), 1987. Opredelitel vysshikh rasteny Ukrainy [Guide of higher plants of Ukraine]. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Solomakha, V.A., 2008. Syntaksonomiya roslynnosti Ukrayiny. Tretye nablyzhennya [Syntaxonomy of vegetation of Ukraine. The third approach]. Fitosotsiotsentr, Kyiv (in Ukrainian).
Theodoropoulos, K., Eleftheriadou, E., Athanasiadis, N., Tsiripidis, I., 2003. Phytosociological research of the pure Betula pendula forests in Greece: Rhodope mountain range (NE Greece). Annali di Botanica (Nuova Serie) 111, 75-90.
Temmervik, H., Johansen, B., Tombre, I., Thannheiser, D., H0gda, K.A., Gaare, E., Wielgolaski, F.E., 2004. Vegetation changes in the Nordic Mountain Birch Forest: the influence of grazing and climate change. Arct. Antarct. Alp. Res. 36(3), 323-332.
Valter, G., 1982. Obshchaya geobotanika [General Geobotany]. Mir, Moscow (in Russian).
Hadiümna do редкоnегü 12.06.2015
