CC BY
21
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 581. 527.7 Доц. М.1. Сорока, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЛОРА ТА РОСЛИНН1СТЬ ТЕРИТОРП ПРОЕКТОВАНОГО М1ЖНАРОДНОГО Б1ОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ "РОЗТОЧЧЯ"
Виконано iнвентаризацiю та аналiз флори мохоподiбних i судинних рослин, а також фггоценотичш дослщження рослинностi на основi методу Браун-Бланке на те-риторп, зарезервовано'1 пщ створення мiжнародного бiосферного заповiдника "Розточчя". Результати показали, що природш комплекси ще'1 територп мають неабияку наукову цiннiсть та високу репрезентативнють порiвняно iз аналогiчними комплексами сусщшх регiонiв i заслуговують на увагу мiжнародноi природоохоронно! спшь-ноти.
Assoc. prof. M.I. Soroka - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Flora and vegetation of the territory of designed international biosphere rezervation "Roztochia"
An inventory and analysis of flora of mossies and vascular plants and also phyto^-enotic research of vegetation on the basis of method of Braun-Blanquet on territory, which was reserved for the creation of international biosphere reservation "Roztochia", were made up. Results showed that the natural complexes of this territory had an outstanding scientific value and high representative in comparation with the similar complexes of neighbouring regions and deserve on attention of international nature protection association.
З огляду на стан та динам1чш тенденци екосистем Розточчя, вододшь-ного регюну Свропи, своечасним е ршення про створення однойменного М1жнародного бюсферного резервату. Його функци визначено положеннями Конвенци ООН про бюлопчне р1зномашття (Рю-де-Жанейро, 1999) i мають охоплювати збереження та вщтворення компоненпв ландшафту, рештродук-ци зниклих вид1в в юторичш мюця ix проживання, вщновлення втрачених природних комплекЫв 1з вид1в розточанськоi географiчноi раси, що без укра-шсько-польсько1" сшвпращ е неможливим.
Оскшьки до декшькох вар1ант1в цього проекту залучалися компшя-тивш матер1али без вщповщних посилань та авторського польового матерь алу, на спшьних засщаннях украшсько-польських проектних груп було вирь шено, що проект М1жнародного бюсферного резервату "Розточчя" мае базу-ватися на достов1рних i оригшальних матер1алу багатор1чних дослщжень бь оти регюну. В основу цього проекту покладено швентаризацшш матер1али флори та рослинност регюну, з1браш протягом 25 роюв. Вони використаш для створення остаточно1' верси проекту М1жнародного бюсферного резервату i Номшацшно1' форми для подання у МАБ ЮНЕСКО [5].
Ф1торозмаггтя Розточчя - це одна 1з найяскравших та найпривабливь ших рис регюну, яка е тдставою для утворення регюнального бюсферного резервату для його збереження. Виявлено, що флора судинних рослин цшого
Розточчя нaлiчуe 1564 види, Укра!нського - 1342 види, Í3 них 1100 уже зафж-соваш на територи майбутнього резервату. У флорi Укра!нського Розточчя виявлено 88 видiв, занесених до Червоно! книги Укра!ни, 57 видiв - до Чер-воно! книги Польшд, 140 видiв пiдлягaють повнш oхoрoнi на територи Поль-шд, 2 види рослин, занесених до Свропейського Червоного списку тварин i рослин, 13 видiв, занесених до Бернсько! конвенци. 228 видiв Укра!нського Розточчя потребують контролю за станом популяцш. На територи проектова-ного резервату охорош пiдлягaють 180 видiв, 50 iз них зaнеcенi до Червоно! книги Укра'ни. На Укра!нському Рoзтoччi зростае 310 видiв мoхoпoдiбних. Флору мoхoпoдiбних украшсько! частини бюсферного резервату "Розточчя" на cьoгoднi теж детально вивчено [2, 3]. Встановлено, що вона мютить 200 видiв iз 110 рoдiв, 53 родин, 15 порядюв, 3 класи.
Рослиншсть територи, зарезервовано! пiд створення Мiжнaрoднoгo 6i-осферного резервату "Розточчя" репрезентована ф^оценозами 138 acoцiaцiй 19 клаЫв рocлиннocтi, визначених за методом Ж. Браун-Бланке. Серед вияв-лених на територи проектованого резервату acoцiaцiй 20 належить до рщюс-них та малопоширених на Рoзтoччi [6]. До заповщно! зони резервату входять територи ПЗ "Розточчя", заповщна зона Явoрiвcькoгo НПП та Потелицький гiдрoлoгiчний заказник. Сюди ввiйшли нaйцiннiшi урочища регюну, серед них "Верещиця" iз заповщника "Розточчя", по верхiв,ях хребтiв якого форму-ються прирoднi букoвi люи асощаци Dentario glandulosae-Fagetum W. Mat.1964 et Guzikowa et Kornas 1969. 11' вaрiaнти e яскравим прикладом "монтанного" флористичного комплексу на рiвнинi. Меншi плoшi тут займа-ють фiтoценoзи асощаци Mercuriali-Fagetum Cel., як e кaльцефiльнoю вщмь ною багато! i волого! бучини. Виявлено також невелик дiлянки фiтoценoзiв асощаци Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967 - бучин iз великим вiдcoткoм ксеротермних та свгглолюбних видiв. Нижнi частини схи-лiв тут займають пoлiвaрiaнтнi люи асощаци Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962.
Урочище "Горбки" вщзначаеться рiзнoмaнiтнicтю видового складу та структури лiciв. Природними лicaми урочища e Tilio cordatae-Carpinetum betuli, якими вкрит середш частини cхилiв. Мicцями вони мають трансформований характер, оскшьки вибiркoвими рубаннями з них вибирали липу, бук, дуб, що призвело до формування грабового деревостану, школи навпаки, шд-саджували сосну, що добре помггно у центрaльнiй частит Горбок. Природ-ною тут була Potentillo albae-Quercetum Libb. 1933, асощащя термофшьно! дiбрoви, складена двома видами дуба, мюця яко! тепер зайнят у Горбках по-хiдними деревостанами. Carici pilosae-Fagetum займае тут невелию площд по верхiв,ях пaгoрбiв з боку ур. Гребелька. Заболочеш прируcлoвi частини терас р. Верешицi займають Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis Libbert 1933 (пухнacтoберезoвi бoлoтнi лicи) та Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Górn. (1975) 1987 - чoрнoпoрiчкoвa вiльшинa. 1з хвойних лiciв тут нaйчacтiше трапляють-ся фггоценози трьох acoцiaцiй: Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973, Leu-cobryo-Pinetum Mat. (1962) 1973 (найпоширешшого типу бoрiв на Рoзтoччi) та фрaгментiв Querco roboris-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988, вiдрiзнити якi вщ штучних деревocтaнiв дуже важко.
Урочище "Ставки" заповщника "Розточчя" на бшьшш територи вкри-те фiтоценозами асоцiацiï Tilio cordatae-Carpinetum betuli, яка формуеться тут у багатьох субасощащях, варiантах та фащях. Тут можна чiтко побачити сль ди втручання людини в природш лiсовi комплекси Розточчя - наслщки мель орацiï, здiйсненоï в долит рiчки Верещицi, вибiркових рубань, якими змши-ли структуру деревосташв та пiдсадок хвойних порiд, найчастше сосни, в ба-гатих типах мюцезростань. Це призводить до ситуаци, коли з цього урочища подають описи природних змiшаних деревостанiв Querco roboris-Pinetum, яких тут практично немае, що, зрештою, чiтко видно iз характеристик едафо-топу та трав'яного вкриття. На верхiв,ях пагорбiв формуються трансформова-нi фiтоценози букових лiсiв iз асоцiацiй Carici pilosae-Fagetum, рщше Dentario glandulosae-Fagetum. Дуже цiкавими люовими комплексами урочища Ставки е перехщш вiд букових до дубово-грабових - Tilio cordatae-Carpinetum betuli fagetosum, як утворюються в мiсцях перекриття ареалiв бука, дуба, смереки та ялищ. Пониження з боку ур. Заливки займають ф^оценози асоцiацiй чор-новшьхових лiсiв Ribeso nigri-Alnetum. Вузьку смугу по межi ур. Ставки та Заливки займають Salicetum pentandro-cinereae (Almg. 1929) Pass. 1961, чагар-ники типу верболозiв, вiкова стадiя в процесах заростання болгт. Строкату картину рослинного вкриття ур. Ставки доповнюють штучно створеш наса-дження з участю екзотичних порщ дерев.
Урочище "Заливки" було колись найбшьшим болотним масивом Розточчя польодовикового походження. Воно розташоване в заплавi р. Верещи -цi, тому зарегулювання ïï стоку та здiйснення мелiорацiï змшили риси болот-ноï рослинностi урочища, яка дедалi бiльше втрачае риси пдрофшьност та змiнюеться мезофiльними люовими ценозами, причому не хвойними, як це мае бути зпдно зi законами сукцесiй, а листяними, що свщчить про значнi порушення у режимi ïï iснування. Природнi асощаци у цьому урочишд на початку минулого столггтя утворювали сукцесшний ряд. По мiрi вiддалення вщ плеса озера Янiвський Став це були: прибережно-водш ценози класу PHRAGMITETEA - болотнi ценози класу SCHEUCHZERIO-CARICETEA -заплавнолучнi ценози класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA - заростi вер-болозiв класу ALNETEA GLUTINOSAE.
Урочище "Королева Гора", кшець на березi озера Яшвський Став, мае видозмiнену рослиннiсть. Первинними тут були ксеротермш чагарниковi та лучно-степовi ценози, якi вкривали схили гори, водш та прибережнi (по бере-говiй лiнiï озера Яшвський Став), болотш (бiля пiднiжжя). З часом на схилах посадили лiсовi культури iз сосни та дуба червоного, чим повшстю змiнили не тшьки саме рослинне вкриття, я й едафiчнi умови його формування. По берегах озера Яшвський Став почали викошувати та випалювати прибережш трави, насипати дамби, чим змшили природну пгрофшьну рослиннiсть. За-лишки колишнiх природних ценозiв в урочищд мiсцями все-таки уцiлiли, вони в умовах Розточчя е фрагментами рщюсних рослинних асощацш. Окремi рщюст сьогоднi види рослин ще утримуються у рослинному вкритл гори, що становить неабияку ïï щншсть як урочища iз релiктами лучно-степовоï рослинность Сьогоднi верхня частина Королевоï Гори вкрита синантропними лучними ценозами, бшя тдтжжя в озерi формуються водш ценози, серед
яких рщюст - Spirodelo-Salvinietum natantis Slavnic 1956, Nupharo-Nymphaeetum albae Tomasz. 1977, Nymphaeetum candidae Miljan 1958, Typhe-tum angustifoliae Pignatti 1953, Iridetum pseudacori Eggler 1933.
Урочище "Гаврилова Гора" мае дшянки великовiкових природних бу-чин гз незначними слщами антропогенно! трансформаци. Це одна i3 найщнш-ших дiлянок Розточчя, на якш репрезентовано класичнi асощаци букових лг-сгв височинного та рiвнинного типiв. Найбiльшi площi тут займають лiсовi асощаци Dentario glandulosae-Fagetum, е i невеликi дiлянки Carici pilosae-Fa-getum. Лiси i3 участю сосни мають мати тут двояке походження. Домшуван-ня сосни у першому ярусi у сугрудах свiдчить про похщний характер цих де-ревосташв. Участь Pinus sylvestris е природною лише у мiсцях виходу шско-викiв та вторинного окислення грунту. Таю лгси належать до двох вщмш се-редньоевропейських лiсiв Tilio cordatae-Carpinetum betuli.
Буферна зона проектованого резервату охоплюе декiлька дуже щка-вих у флористичному планi урочищ. Серед них - "Страдчанський Лгс" iз фь тоценозами полщомшантно! асощаци Tilio cordatae-Carpinetum betuli, яка формуеться тут у багатьох субасощащях, варiантах та фацiях. Бiльша частина територи зайнята лiсовими насадженнями iз штучно впровадженою сосною, що призвело до змши видового складу лiсових ценозiв. Тут е також ф^оце-нози, як мають риси сосново-дубових лiсiв, насправдi це субасоцiацiя Tilio cordatae-Carpinetum betuli fagetosum. Заказник "Ятвсью ЧаплГ презентуе ши-роколистянолiсовi ценози iз штучно посадженою сосною в умовах сугрудiв, iдентифiкацiя яких можлива лише на рiвнi порядку Fagetalia sylvaticae. Тери-торiя урочища, очевидно, в минулому була вкрита ф^оценозами асощаци Tilio cordatae-Carpinetum betuli у рiзноманiтних варiантах, слiди яких прогляда-ються i сьогоднi.
Озеро Яшвський Став за походженням е льодовиковим, по його берегах збереглися залишки низинних та перехщних болгг. За своею природою воно е евтрофним озером, це найбагатша за флористичним складом водойма регiону, в якш формуеться весь сукцесшний ряд пгрофшьно! рослинностi. Розведення риби зумовило збшьшення вмiсту органiки у водi та донному субстратi i вплинуло на природну рослиншсть озера не тшьки значною ме-гатрофiзацiею середовища, а й сезонними спусками його води. У мюцях вер-хових болгг збер^аеться кисла реакцiя води та субстрату дна, яка зумовлюе формування ценозгв SCHEUCHZERIO-CARICETEA, OXYCOCCO-SPHAG-NETEA.
Урочище "Лелехгвськг Стави" охоплюе долини р. Верещищ i 11 притоки р. Ставчанки. Система ставюв, обвщних каналiв та пдромелюративна сгт-ка тут утворюють единий пдробюлопчний комплекс, життездатнiсть якого залежить вгд дгяльностг людини. Активне зарегулювання стоку ргчки, спуск води та прочищення каналiв призвели до утворення специфiчного комплексу рослинност^ який у багатьох мюцях носить на со6г антропогеннi риси. Пос-лаблення людсько! дгяльностг спричинюе швидк процеси заростання водойм та залюнення осушених територш. На сьогодш основними асоцiацiями рос-линност у цьому урочищд е прибережно-водш та водш ценози клаЫв PHRAGMITETEA та POTAMETEA.
Урочище "Мaйдaнськi Отави" використовують для спортивного ри-бaльствa i вiдпочинку. Активнa рекреaцiя призвелa до збiднення видового тa ценотичного рiзномaнiття нa його стaвaх.
Урочище "Шклiвськi Лiси" вкрите л^ми рiзного склaду тa походжен-ня. Ha мющ вирубaних лiсiв створено лiсовi культури, до склaду яких трaди-цiйно впровaджено сосну. Швтчш чaстинa урочищa зaйнятa природними буковими л^ми, де внaслiдок доглядових рубaнь дещо змiнений видовий склaд верхшх ярусiв. Тут великi площi зaймaють змiшaнi деревостaни, бшь-шiсть з яких мaють штучне походження. У ix склaдi вирaзно видно штучно впровaджену сосну в умовax грaбово-дубовиx лiсiв.
Урочище "Лелеxiвський Лiс" вкрите полiвaрiaнтними фiтоценозaми aсоцiaцiй клaсу QUERCO-FAGETEA. До особливих рис цього урочишд вaрто вiднести збереженi фрaгменти нaтурaльноï термофiльноï дiброви aœ^a^ï Potentillo albae-Quercetum. Бiльшa чaстинa урочищa зaйнятa бучишми Dentario glandulosae-Fagetum. Меншi площi зaйнятi ценозaми Mercuriali-Fagetum. Пiднiжжя сxилiв зaйнятi трaнсформовaними фiтоценозaми aсоцiaцiï Tilio cordatae-Carpinetum betuli.
Урочище "Стaвчaнськi Луки" презентуe aсоцiaцiï вологих одноуюсних зaплaвниx лук клaсу MOLINIO-ARRHENATHERETEA, перевaжнa бiльшiсть ïx нaлежaть aсоцiaцiï Molinietum caeruleae W. Koch 1926. Урочище "Kaлужa" вкрите похщними деревостaнaми, xaрaктерними для пiвнiчноï чaстини Розточчя. Ц лiси склaденi широколистяними породaми iз штучно впровaдженою сосною, що сукупно стaновить склaдний природний комплекс. Проте тaкi ль си дуже нестшю i з чaсом у них вiдбувaються регенерaцiйнi процеси тa фор-мувaння пiдросту i тдшску, якi не вiдповiдaють деревному ярусу. Лучш дь лянки урочищa "Kaлужa" e трaнсформовaною зaплaвною лукою aнтропоген-ного походження.
Мaсив "Верещиця" Яворiвського Hnn мae природнi бучини aœ^a^ï Dentario glandulosae-Fagetum. Тут нa виxодax пiсковикiв формуються рiдкiснi для регюну нaскельнi aсоцiaцiï клaсу ASPLENIETEA RUPESTRIA. Hевеликi площi зaйнятi рiдкiсними фiтоценозaми "кислих бучин" Luzulo pilosae-Fage-tum W. Mat. et A. Mat. 1973 - нгйбщтшими буковими деревостaнaми.
Мaсив "Мaйдaн-Лелеxiвкa" xaрaктеризуeться великою мозaïчнiстю рослинного вкриття, яке носить m собi слiди aктивноï лiсогосподaрськоï дь яльностi. Бiльшу чaстину територи зaймaють нaсaдження сосни в умовax суг-рудiв. Унaслiдок цього бiльшiсть люових фiтоценозiв перебувae у регенерa-цшнш фaзi i мae у своeму склaдi комплекс видiв рiзниx кгаЫв. Трaнсформо-вaнi фiтоценози колись нaлежaли aсоцiaцiï Tilio cordatae-Carpinetum betuli, яга дiaгностуeться тут у бaгaтьоx сишнтропних вaрiaнтax. Яскрaво вирaжене тaкож явище "пiнетизaцiï". 1з природних лiсовиx фiтоценозiв збереглися не-великi дiлянки бучин тa дiлянки середньоeвропейськиx лiсiв з учaстю дубa скельного Quercus petrea (Matuschka) Liebl.
Мaсив "Булaвa-Отaвки-Горiшня" вкритий л^ми, бiльшiсть з яких e культурaми aбо регенерaцiйними ценозaми у мюцях, пройдених рубaннями. Проте мaсив у сучaсному стaнi мae шуковий iнтерес як територiя, де m неве-
ликiй площг спостерггаеться Ha6ip рiзних за походженням i складом лгсових фiтоценозiв. Серед природних, хоча i видозмгнених людиною, ценозiв виргз-няються бучини, у яких помгтна участь та тдргст ялини (Picea abies (L.) Karst). Цг осередки "карпатсько! бучини" репрезентують !! типову розто-чанську вгдмгну, хоча i носять на собг слiди людського втручання. Масив цгн-ний також природними та штучними лiсовими фiтоценозами Í3 участю дуба, проте впадае у вiчi завелика частка сосни, впроваджено! людиною. Цгкавими з науково! точки зору е i похгднг фiтоценози iз участю Betula pendula Roth., якi е яскравим прикладом розладнаного фгтоценозу, що перейшов у фазу "де-ревно! вирубки".
Масив "Млинки-Фшна-Крехгв" об'еднуе рекреацшш дiлянки урочищ "Млинки", "Гутисько", "Широка Дебря", "Козулька". Це один iз найцiннiших масивiв регiону, у якому збереглися дшянки надзвичайно ргдкгсних у реггонг рослинних асоцiацiй та мгсцезростання рослин, бiльшiсть з яких бгльше нiде на територи Розточчя не трапляються. Ця територiя вкрита карпатсько-су-детськими типами бучин, якi мають сво! iсторичнi осередки на прилеглих рiвнинах. Бiльшiсть лiсових ценозiв тут дiагностуються як варiанти асощаци Dentario glandulosae-Fagetum, проте на вирiвняних плакорних дглянках тут е ценози асощаци Carici pilosae-Fagetum. Невеликi дiлянки на схилах займають тут також фгтоценози Mercuriali-Fagetum. Особливо! уваги в цьому масивi заслуговують фрагменти рiдкiсно!' асощаци Phyllitido-Aceretum Moor 1952. Тут збереглися лише !! залишки у виглядi похiдних грабово-букових лiсiв.
Транзитна зона охоплюе лiсовi урочища "Кубин", "Лелехiвський Лiс", "Майданський Лiс" i "Березняки", як репрезентують фiтоценози рiзних асоцг-ацiй букових лiсiв, серед яких переважають природш. Урочища "Малгшевсь-кий Лгс" i "Заячий Кут" характеризуються значною часткою перезволожених земель, тому велик площг у них зайнятг чорновiльховими лiсами класу AL-NETEA GLUTINÖS AE. Тут можна побачити весь спектр генетичного ряду вгльхових лiсiв - вiд заплавних верболозiв Salicetum pentandro-cinereae до сформованих лiсiв Ribeso nigri-Alnetum. Серед лiсiв транзитно! зони за пло-щею переважають фггоценози з домгнуванням сосни, тут е природш змгшанг лiси та сосновг бори, поряд гз ними - штучнг деревостани з участю тiе! ж сосни звичайно!. Ргзниця мгж ними дуже добре помгтна внаслгдок специфгчних екологгчних умов !х формування. На особливу увагу заслуговують соснини, сформованг по пгщаних дюнах. Це Peucedano-Pinetum та Leucobryo-Pinetum. Бгля пгднгжь схилгв формуються фгтоценози асощаци Querco roboris-Pinetum з участю двох видгв дуба. Подгбнг лгси е в урочищах "Бабина Гора" та "Ниви". У мгсцях гз антропогенним навантаженням формуються ценози асощаци Fes-tuco ovinae-Pinetum Kobendza 1930. В ур. Вовковиця збереглися буковг лгси гз домгшкою сосни, якг належать асощаци Carici pilosae-Fagetum, меншг площг тут займають ценози Luzulo pilosae-Fagetum та Mercuriali-Fagetum. Рослиншсть басейнгв р. Малингвки та Деревеньки представлена моза!чними угрупо-ваннями ргзних, але екологгчно близьких, класгв. Тут виявлено угруповання водних укоргнених макрофтв класу POTAMETEA, прибережнг трав'янг ценози класу PHRAGMITETEA, заплавнг луки (порядок Molinietalia caeruleae), ни-
зинш та перехщш болота класу SCHEUCHZERIO-CARICETEA, дуже рiдко -ще i верховi сфагновi болота класу OXYCOCCO-SPHAGNETEA.
Таким чином, флора та рослиншсть майбутнього резервату вщзначають-ся високим ступенем репрезентативност щодо фiторозмаïття укра1'нсько1' частини Розточчя, що св^ить про вдало пiдiбрану для його створення територiю.
Л1тература
1. Данилк1в I.C., Сорока M.I. Мохоподiбнi Державного заповщника "Розточчя". -Львiв : Препринт, 1991. - 78 с.
2. Данилкчв 1.С., Лобачевська О.В., Мамчур З.1., Сорока М.1. Мохоподiбнi Украшсь-кого Розточчя. - Львiв : 1н-т екологп Карпат, Препринт, 2002. - 318 с.
3. Сорока МЛ. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Львiв, 2002. - 154 с.
4. Сорока МЛ. Флора та рослиншсть Природного заповщника "Розточчя" // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 170-179.
5. Сорока МЛ. Флора та рослиншсть територи, зарезервовано1 тд створення мiжнарод-ного бюсферного резервату "Розточчя". Матерiали до проекту та номшацшно1 форми. - Львiв : НЛТУ Украши, 2008. - 115 с.
6. Сорока МЛ. Рослиншсть Украшського Розточчя. - Львiв : Св^, 2008. - 432 с.
7. Червона книга Украши. Рослинний св^ / за ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Укра-шська енциклопедiя iм. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.
8. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
9. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa : PWN, 2001. - 536 s.
10. Piçkos-Mirkowa H., Mirek Z. Flora Polski. Atlas roslin chronionych. - Warszawa : Mul-tico, 2003. - 584 s.
11. Polska czerwona ksiçga roslin. Paprotniki i rosliny kwiatowe / Pod red. K. Zarzyckiego. -Krakow : Wyd-wо Instytutu Botaniki im. Szafera PAN, 2001. - 664 s.
12. Soroka M. Flora Roztocza Ukrainskiego/ Roztoczanskie Spotkania. Wyklady otwarte w Osrodku Edukacyjno - Muzealnym Roztoczanskiego Parku Narodowego. - Zwierzyniec, 2005. -Tom IV. - S. 227-237.
13. Swies F., Soroka M. Aquatic plants and rush-plants of the upper Vereshitsa river valley in the region of Lvov Roztocze/ Annales UMCS. - 2000 - Vol. LV. - Sectio C. Biologia. - S. 73-105.
УДК 630*114.631.452 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук -Кримська гiрсько-лiсова науково-доШдна станцш УкрНД1ЛГА; ст. наук. ствроб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА
ГРУНТИ Г1РСЬКОГО КРИМУ ТА ДЕЯК1 ПРОПОЗИЦП
ЩОДО ÏX ОПИСАННЯ
Дано узагальнену характеристику основних титв грунтсв прського Криму. Запропоновано основш таксономiчнi одинищ грунту представити у виглядi формули грунпв.
Senior research officer Yu. V. Plrgatar - Crimean mountain-forest research station of UkrRIFFM; senior research officer S.P. Raspopina - UkrRIFFM
Soil of mountain in Crimea and some suggestions in relation
to their description
The generalized description of basic type's soil of mountain in Crimea is represented. Basic taxonomic units of soil are offered to represent as a formula of soil.
