CC BY
83
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
ш
нлты
ы КРАЖИ i «bJHTÜ» ,
»imieft®
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280301 Article received 17.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 630*174.754
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author T. V. Yuskevych yuskevich_taras@ukr.net
М. I. Сорока, А. Д. Шовган, Т. В. Юськевич
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
БОТАН1ЧНА МЕЖА М1Ж Л1СОСТЕПОМ I КАРПАТАМИ ТА II ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 ДРОГОБИЦЬКО! ВИСОЧИНИ
Наведено результата доалджень лгсово! рослинност Дрогобицько! височини та зроблено спробу виокремити асощацц лгсово! рослинноста, якi розмежовують природну зону Люостепу та гiрську кра1ну Укра1нських Карпат. На прикладi лiсiв урочища Воля Якубова встановлено, що ознаки фiзико-географiчних зон проявляються у характерних рисах рослинних асо-цiацiй. Застосованi рiзнi методики дослiджень лгсово! рослинностi показали подабт результати. За домшантною класифжа-щсю Лiсостеп репрезентують асощацп Quercetum roboris caricosum brizoidi, Quercetum roboris caricosum remotae, Quercetum roboris/Шре^и^ит, Сагрте^^иегсеЫт roboris caricosum pilosae, Сагрте^^иегсеЫт roboris caricosum brizoidi, а Укра-1нсью Карпати - Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi. За класифжащсю титв люу Люостеп представляють грабов^ а Карпати - ялицевi дiброви i судiброви. За еколого-флористичною класифжащсю, о^м асоцiацiй широколистяних мезо-фшьних лгав, розмежування природних зон добре репрезентують вгшжж лiси з рiзних синтаксономiчних класiв - Stellario петотт-АЫеШт glutinosae (клас QUERCO-FAGETEA) с характерним для Укра1нських Карпат, натомiсть Ribeso nigri-Alne-Ыт (клас АЬЫЕТЕА GLUTINOSAE) - для Люостеиу. Отже, на прикладi люового урочища поблизу села Воля Якубова вдало-ся простежити закономiрностi змши лiсостепових фiтоценозiв на прсью.
Ключовi слова: фгтоценолопя; синтаксономiя люово! рослинностц типи лгсу; метод Браун-Бланке; Люостеп; гiрська кра-1на Карпат; Воля Якубова.
Вступ. Розташування територп Укра!ни у межах де-шлькох фiзико-географiчних зон зумовлюс високий рь вень И бiорiзноманiття. Разом з тим бютичт характеристики деяких природних зон бувають надто складни-ми для висвгглення, оск1льки у багатьох випадках спрацьовус "крайовий ефект", пов'язаний iз впливом су-адшх регiонiв. Це яскраве явище описували з територп Розточчя, де одночасний i майже рiвноцiнний вплив трьох сусiднiх флористичних областей сформував над-звичайно рiзноманiтнi природнi комплекси з дуже бага-тою флорою та орипнальною рослиннiстю (Soroka, 2002, 2008). Подiбний факт зафiксовано i на Дрогобиць-к1й височинi у зош переходу природно! зони Лiсостепу в прську кра!ну Укра!нських Карпат.
Мета дослщження - детально дослщити флору та рослиншсть перехвдно! смуги пом1ж Лiсостепом та Карпатами. Як ввдомо, нижнiй висотний пояс рослинносп вiдповiдас природнiй зонi, в котрш розташована гiрська кра!на. Оск1льки зi сходу Карпати межують з Люосте-пом, нижнiм поясом рослинностi на швшчно-схщному мегасхилi Карпат с люостеповий пояс (Golubets, 1967). З огляду на це постало логiчне питання: де саме прохо-
дить межа м1ж Люостепом i Карпатами i як1 типи фгго-ценоз1в характерш для природно! зони Лiсостепу, а яш - для прсько! кра!ни Карпат?
Матерiали i методи дослщження. Об'ектами досль джень слугувала люова рослиннiсть Воля-Якубiвського лiсництва ДП "Дрогобицьке лiсове господарство". Дос-лщжена територiя лежить у межах Дрогобицько! перед-гiрно! скульптурно! височини на межирiччi Днiстра i Стрия, охоплюючи лiвобережну басейнову частину р. Бистрицi та тераси !! приток. Природнi умови Перед-карпаття зумовили формування тут лгав рiзноманiтно-го складу i продуктивностi. На пiвнiчному мегасхилi Карпат у пояа дубових лiсiв з дуба звичайного видм-ють двi висотнi смуги рослинностi: I - дубових лгав з дуба звичайного, II - ялицево-дубових лгав з участю ялищ бiло! i дуба звичайного, причому верхню межу дубових лгав на Передкарпатп визначено на висоп 440 м н.р.м. (Stojko, 2009). Урочище Воля Якубова роз-ташоване в межах висот 300-400 м н.р.м., а тому його територш можна вiднести частково до першо!, а час-тково до друго! висотних смуг рослинностi.
Для досягнення точнiших результатiв застосували
1нформащя про aBTopiB:
Сорока Мирослава iBaHiBHa, д-р бiол. наук, професор, кафедра боташки, деревинознавства та недеревних ресурав лiсу.
Email: myroslava_soroka@yahoo.com Шовган Анатолш Дмитрович, канд. бiол. наук, доцент. Email: adshovhan56@gmail.com Юськевич Тарас Васильович, канд. с.-г. наук, доцент. Email: yuskevich_taras@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Сорока М. I., Шовган А. Д., Юськевич Т. В. Боташчна межа лкостепом i Карпатами та Ti вплив на
формування лковоТ' рослинностi Дрогобицько'' височини. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 09-13. Citation APA: Soroka, M. I., Shovhan, A. D., & Yuskevych, T. V. (2018). Botanical Boundary Between Forest Steppe and the Carpathians and its Impact on Forming Forest Vegetation of the Drohobych Highland. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 09-13. https://doi.org/10.15421/40280301
pÍ3HÍ методики дослвджень рослинностi, як1 базуються на засадах домшантно!, люотиполопчно! та еколого-флористично! геоботанiчних шк1л Í3 подальшим 1'х 3ic-тавленням. Синтаксономш рослинностi проводили за домiнантами з використанням "Продромусу рослиннос-тГ'. Типи лiсу встановлено за Герушинським, 1987, 1996. Синтаксономш рослинносп на засадах флористично! класифжацп проводили iз застосуванням методу J. Bra-un-Blanquet (1964) та дедуктивного методу K. Kopecky & S. Hejny (1974). Об'еми, структуру та назви синтаксо-шв подано за Oberdorfer E. Matuszkiewicz (2001). Ла-тинсьш назви видiв лишайников наведено за А. М. Ок-снером (1993), грибiв - за Index Fungorum. Латинсьш назви видiв мохiв цитовано за: Grolle & Long (2000), Hill et al. (2006). Латинсьш назви та автори видiв судин-них рослин увщповщнено iз Flora Europaea (19641980).
Результати дослщження та ix обговорення.
Польовi дослвдження показали, що найяскравшими рисами перехiдного вiд Лкостепу до Карпат утвору надь леш лiси на пiвденно-схiднiй окра!ш села Воля Якубова. На дослвджуванш територп панiвним типом грунту е дерново-опiдзолений поверхнево-оглеений грунт, про що засввдчив також i шурф, викопаний у кв. 46 Воля-Якубiвського лiсництва. Профiль грунту е класичним для дернових грунтiв. Грунт мав арий колiр з бурува-тим ввдпнком та ознаками оглеення у виглядi сизуватих плям. Зрiдка траплялися залiзисто-марганцевi конкре-цп. У верхнш частинi профiлю - лiсова тдстилка.
Попереднiми iнвентаризацiйними дослiдженнями в урочищi виявлено 309 видiв судинних рослин. Виявле-но також багато типових представнишв мiкобiоти, зок-рема ешфггних лишайников: Flavoparmelia caperata (L.) Hale, Evernia prunastri (L.) Ach., Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Melanelia exasperatula (Nyl.) Essl., Parmelia sulcata Taylor. Незважаючи на несприятливi для грибiв погоднi умови, трикратними обстеженнями люових ма-сивiв виявлено багато 1'х видiв - Amanita citrina (Scha-eff.) S. F. Gray i A. panterina (DC. ex Fr.) Singer & A. H. Smith, Hypholoma sublateritium (Fr.) Quel., Lepista nuda (Bull. ex Fr.) Cke., Paxillus involutus (Batsch) Fr., Plu-teus atricapillus (Secr.) Sing., Russula. ochroleuca (Pers.) Fr. i Xerocomus crhysenteron (Bull. ex St.-Amans,) Quel. З поввдомлень люнишв, у цих масивах трапляються Boletus edulis Bull. ex Fr. та Xerocomus badius (Fr.) Kuehner ex Gilb., а також отруйш види -Amanita phalloides (Va-ill.) Secr.) i Hypholoma fasciculare (Huds. ex Fr.) P. Kumm.
Хоча обстежена територiя мала обмежений набiр 6í-ототв, тут встановлено мюцезростання трьох видiв судинних рослин, занесених до перелшу репонально-рщ-к1сних у Львiвськiй обл.: Equisetum telmateia, Dryopteris cristata, Trisetum sibiricum. та декоративного i малопо-ширеного у цш частиш Передкарпаття виду Gentiana asclepiadea.
У рослинному вкриттi Дрогобицько! височини домь нуе лiсова рослиннiсть, складена багатовидовими асоць ацiями мiшаних та широколистяних лгав. Не стало ви-нятком i урочище Воля Якубова. Як свщчать досль дження рослинностi з використанням домшантно! кла-сифшацп, тут панують лiси формацп дуба звичайного -Querceta roboris. Ii представляють п'ять субформацiй, сiм груп асоцiацiй i дев'ять асощацш 0. Субформацiя чиста дубовi лiси (Querceta roboris)
Тип лгсу (група асоцiацiй) чиста волога судiброва
1. Асощащя Quercetum roboris caricosum brizoidi Тип лгсу (група асоцiацiй) чиста сира даброва
2. Асощащя Quercetum roboris caricosum remotae
3. Асощащя Quercetum roboris filipendulosum Cубформацiя грабово-дубовi лiси (Carpineto-Querceta roboris)
Тип лгсу (група асощацш) свiжа грабова судiброва
4. Асощащя Carpineto-Quercetum roboris caricosum pilosae Тип лгсу (група асоцiацiй) волога грабова судiброва
5. Асощащя Carpineto-Quercetum roboris caricosum brizoidi
6. Асощащя Carpineto-Quercetum roboris rubosum сaesii Субформащя заплавнi ясенево-дубовi лiси (Fraxineto exel-
siori-Querceta roboris)
Тип лiсу (група асоцiацiй) сира грабово-ясенева дiброва
7. Асоцiацiя Fraxineto exelsiori-Quercetum roboris urtico-sum
Cубформацiя вiльхово-дубовi лiси Alneto glutinosae-Quer-ceta roboris
Тип лгсу (група асоцiацiй) сира вiльхова даброва
8. Асоцiацiя Alneto glutinosae-Quercetum roboris urticosum Cубформацiя ялицево-дубовi лiси Abieto-Querceta roboris Тип лгсу (група асощацш) волога ялицева дiброва
9. Асощащя Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi Перших шють асощацш у схе!Ш репрезентують при-
родну зону Лiсостепу. Сьома i восьма асоцiацiï, що формуються в заплавах потоков, е перехщними. ïx не можна впевнено вщнести тiльки до Лiсостепу чи тшьки до висотного поясу рослинностi. У урочищi Воля Якубова ялиця бiла як спiведифiкатор розмiщена на схвднш меж1 географiчного поширення та на нижнш висотнiй меж1 зростання. Субформацiя Abieto-Querceta roboris -характерна риса Карпат з прськими рослинними асоць ацiями. Вона мае своерщний флористичний склад трав'яного ярусу. Тут трапляються разом рiвниннi ль состеповi та гiрськi види. Представниками рiвнинниx дiбров е Asarum europaeum, Aegopodium podagraria, Sanicula eurohaea, Vinca minor, Lathyrus vernus, Stellaria holostea, Galeobdolon luteum, Dactylis polygama, Hedera helix. Монтанними видами е Aposeris foetida, Doronicum austriacum, Veronica montana, Hieracium aurantiacum, Prenantes purpurea, Telekia speciosa.
Субформащя Abieto-Querceta roboris представлена одним типом люу (вологою ялицевою дiбровою) та од-шею асощащею - Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi (ялицевою дiбровою трясучковидноосоковою). Фь тоценози цiеï асоцiацiï формуються на схилах швшчно-сxiдноï експозицiï, де внаслвдок меншоï iнсоляцiï вщ-носна волопсть повiтря е вищою. У трав'яному ярусi домiнуе Carex brizoides з Oxalis acetosella. До них домь шуються Galeobdolon luteum, Asarum europaeum, Dactylis polygama, Glechoma hederaceae, Majanthemum bifolium, Trientalis europaea. Тут ще немае характерних для ще1' субформацп чорнищ i брусницi. Елементи ще1" асоцiацiï знаходимо починаючи вщ висоти 340 м н.р.м. Проте повною мiрою асоцiацiя появляеться на висотах понад 360 м н.р.м., починаючи з кварталу 59 i далi на захщ та вгору. На територп урочища практично ввдсугт монтаннi неморальнi види - Polygonatum verti-cilatum, Prenantes purpurea, Doronicum austriacum, Dentaria bulbifera. Вони з'являються за межами урочища Воля Якубова на швшчних схилах за бшьшо1' висоти н.р.м.
Загалом, ялицево-дубовi люи з дуба звичайного на Передкарпатп можуть бути представленi асоцiацiями
Abieto-Quercetum caricosum (pilosae), A.-Q. galeobdolo-
sum (lutei), A.-Q. athyriosum, A.-Q. caricosum (brizoidi), A.-Q. ruboso (hirtae)-hylocomiosum, A.-Q. luzuloso (luzu-loiditis)-polytrichosum, A.-Q. galiosum (odorati), A.-Q. oxalidosum (acetosellae) (Зелена книга Украши, 2009). yci вони формуються на слабопохилених донках з дерново-тдзолистими грунтами на висоп 300-500 м н.р.м. Особливого значення мають схили швшчно1 ек-спозицп: менше iнсольованi, менше прогрiтi проте бiльш вологi. Ярус кущiв представлений поодинокими екземплярами або бiльш-менш щшьними заростями ль щини звичайно! та ожини шорстког
Сучаснi ознаки люово! рослинностi урочища сфор-мованi тд величезним впливом лiсового господарства високо! iнтенсивностi. Введення в посадки чужих природному середовищу видiв теж докоршно змiнювало не тiльки склад та структуру фГтоценозу, а й деяш пара-метри едафотопу, насамперед хiмiзм субстрату, його освiтленiсть та волопсть. Цi моменти iстотно ускладни-ли процес вивчення фiтоценозiв за домшантною системою, тому дiагностування одиниць рослинностi на ос-новi еколого-флористично! класифiкацiï проводили iз застосуванням дедуктивного методу Kopecky&Hejny (1974). Синтаксономiчна схема лiсовоï рослинностi цього масиву виглядае так:
Cl. ALNETEA GLUTINOSAE Br.-Bl. et Tx. 1943 Ord. Alnetalia glutinosae R. Tx. 1937 All. Alnion glutinosae (Malc. 1929) Meijer Drees 1936 Ass. Salicetum pentandro-cinereae (Almg.1929) Pass. 1961 Ass. Sphagno squarrosi-Alnetum Sol.-Gorn. (1975) 1987 Ass. Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Gorn. (1975) 1987 Cl. QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 Ord. Fagetalia sylvaticae Pawl. in Pawl., Sokol. et Wall. 1928
All. Alno-Ulmion Br.-Bl. et R. Tx. 1943 (Syn. Alno-Padion Knapp 1942)
SAll. Alnenion glutinoso-incanae Oberd. 1953 Ass. Fraxino-Alnetum W. Mat. 1952 Ass. Stellario nemorum-Alnetum glutinosae Lohm. 1953 All. Fagion sylvaticae R. Tx. et Diem. 1936 SAll.Galio-Abietenion Oberdorfer 1962 Ass. Abieto-Quercetum Mraz 1959 All. Carpinion betuli Issl. 1931 em. Oberd. 1953 Ass. Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962 Як дослгджено, люова рослиншсть урочища Воля Якубова представлена асощащями передпрних, висо-чинних та низинних лгав орипнального складу i струк-тури. Зокрема, на бшьшш частиш територп дГагносто-вано ацидофшьш варiанти ялицево-дубових лгав асощацп Abieto-Quercetum Mraz 1959, основне флористичне ядро яких становлять середньоевропейськ види. За ль тературними даними, поруч iз неморальними видами, у таких люах повиннi бути бореальш види - Vaccinium myrtillus, Rhodococcum vitis-idaea, Trientalis europaea, Lycopodium clavatum. Проте у дослщжувальному осе-редку лгав Abieto-Quercetum Mraz 1959 бореальш види рослин практично вщсутш, що загалом ввдповщае складу та структурi передгiрних дубових лiсiв. Трав'яний ярус таких лiсiв формують Carex pilosa, C. brizoides, Athyrium filix-femina, Galeobdolon luteum, Galium odora-tum, Polygonatum verticillatum, Milium effusum, Ma-janthemum bifolium та iншi неморальш види.
Швшчну окрашу люового масиву практично впри-тул до села Воля Якубова займають трансформоваш людиною грабово-дубовi лiси, як1 належать асощацп
багатовидових широколистяних лiсiв Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962 з домшуванням Carpinus betulus, Quercus robur, Tilia cordata, яш вщзначаються природними вiковими змiнами у структурi та склащ, що приводить до поступовоï замiни компонентiв деревних ярусiв. Характерними видами тут е Carex pilosa, Dactylis polygama, Melampyrum nemorosum, Stellaria ho-lostea, Cruciata glabra. До складу цього лГсового масиву ввели Quercus rubra, який дае масове природне понов-лення на проаках та узлюсях, чим остаточно зшвелю-вали ознаки природних лiсiв. Проте поступове виведен-ня екзотiв iз складу фiтоценозiв дасть змогу ренатураль зувати цi люи.
Найнижчi положення на цiй територп, зокрема при-руслову частину притоки Ведмежанки, займають вшь-шини, перехщ до яких утворюють ясенево-вiльховi та пухнастоберезовi лiси. Асоцiацiя Fraxino-Alnetum W. Mat. 1952 - це ясенево-вiльховi фгтоценози, як1 за своïми складом i структурою наближаються до грабово-дубових лiсiв. У деревному яруа домiнуе Alnus glutinosa, на шдвищених дiлянках трапляеться також Alnus in-cana. Характерною е участь Fraxinus excelsior, поява у шдросп Picea abies. Трав'яний ярус формують харак-тернi види класу ALNETEA GLUTINOSAE - Circaea alpina, Solanum dulcamara, Lycopus europaea, Carex elon-gata та деяш супутш види - Dryopteris carthusiana, Athyrium filix-femina, Oxalis acetosella. Серед мохiв часто трапляються Atrichum undulatum та Ptilium crista-castrensis. Лiсовi ценози такого формуються на вирГвня-них терасах вздовж потошв та рiчок на багатих грунтах. Найчастше фггоценози ^eï асоцiацiï у природi межу-ють Гз вшьшиною Ribeso nigri-Alnetum, що i було вщ-значено на дослгдженш дшянцг
Широка долина потоку Ведмежанка е одним Гз найщкавших мюць у цьому масивГ, яке могло б слугу-вати чудовим навчальним об'ектом для майбутшх лгав-ник1в. У нш сформувалися два рГзш генетичш типи чорновшьхових лгав, як1 вадповдають рГзним рослин-ним зонам - Люостепу та Карпатам. У природГ вони практично школи не межують. Однак, специфГчний пд-ролопчний режим на схилах потоку створив радшсш умови для формування таких фггоценозГв. На схилГ Гз достатньо сильним поверхневим стоком утворилася вшьшина асощацп Stellario nemorum-Alnetum glutinosae Lohm. 1953 з класу QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937, яка e характерною для прсько1' краши Украшсь-ких Карпат. Це зГрочникова вшьшина, деревш яруси яко1' утворюе Alnus glutinosa з домГшкою Betula pubes-cens. Характерним е добре розвинений ярус кущГв, у якому домшуе Padus racemosa. Трав'яне вкриття буйне, в ньому домшуе Stellaria nemorum, високими показни-ками чисельностГ вшзначаються Athyrium filix-femina, Lysimachia vulgaris, Ranunculus repens, Caltha palustris, Chrysosplenium alternifolium. Характерним для таких ль ав е вшсутшсть Picea abies та менша к1льк1сть видГв класу QUERCO-FAGETEA. Моховий ярус вшсутнш Фь тоценози цГе1' асощацп займають бшьш шдвищеш мю-ця, шж ценози попередньо1' асощацп, немае 1'х i в мГж-грядових западинах.
Наступну смугу в бш водотоку утворюе вшьшина асощацп з класу ALNETEA GLUTINOSAE Br.-Bl. et Tx. 1943, що для цього регюну доволГ незвичайно, осшльки це рГвнинш люи, що характерш для зони Люостепу. Визначена асощащя Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Gorn.
(1975) 1987 добре дiагностуeться за наявшстю таких дь агностичних видiв, як Ribes nigrum, Carex elongata, Fra-xinus excelsior, Padus racemosa. OKpiM цього, характер-ними видами таких лгав е Dryopteris cristata, Lycopus europaeus, Solanum dulcamara, Humulus lupulus. Обля-мовуе вiльшину смуга верболозiв асощацп Salicetum pentandro-cinereae, найпоширенiшими видами яко! е ха-рактернi для асощаци види верб - Salix cinerea, S. aurita i S. pentandra.
Саме суадство обох титв вiльшин уже само по co6i явище дуже цiкаве, осшльки перший Í3 типiв вiльшин формуеться тшьки на мiнеральному пiдгрунтi i структурно та фiзiономiчно дуже близький до передгiрних середньоевропейських широколистяних лгав, другий -характерний виключно для бютошв з органiчним субстратом, зокрема торфом, i формуеться на низинних мюцях. Подiбне явище надзвичайно рiдко трапляеться у природ^ i його дiагностування виявилося можливим тiльки завдяки застосованiй еколого-флористичнш кла-сифжаци рослинностi та методу Ж. Браун-Бланке. Цей природний феномен тдтверджуе нашi гiпотези про проходження боташчно! меж1 м1ж Лiсостепом i Карпатами саме тут.
Висновки. Природш (фiзико-географiчнi) зони тра-дищйно видiляють за типами ландшафтiв. Проте нашi дослвдження довели, що видшення таких зон може ус-тшно вiдбуватися на основi характеристики тшьки одного, проте найголовшшого, елементу ландшафту -рослинносп. Застосованi рiзнi методики дослвджень рослинностi показали подiбнi результати. Згiдно з домь нантною класифжащею, природну зону Лiсостепу реп-резентують Quercetum roboris caricosum brizoidi, Q. r. c. remotae, Q. r. filipendulosum, Carpineto-Quercetum roboris caricosum pilosae, C.-Q. r. c. brizoidi, C.-Q. r. rubosum caesii. Натомють прську крашу Карпат характеризуе асощащя Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi. Проведет фггосощолопчш дослвдження тдгвердили, що боташчна межа помiж Лiсостепом та Карпатами добре простежуеться саме у складi лсово! рослинностi, адже Abieto-Quercetum у вах його варiантах - типова для нижньо! смуги Карпат асощащя. Натомють краще охарактеризувати Люостеп як Tilio cordatae-Carpinetum betuli не зможе шяка iнша асоцiацiя рiвнинних лiсiв. Яскраве пiдтвердження нашим дослвдженням можна знайти у характеристиках вшьшин, адже Stellario nemo-rum-Alnetum glutinosae з класу QUERCO-FAGETEA е характерною для прсько! кра1ни Укранських Карпат,
натомють Ribeso nigri-Alnetum з класу ALNETEA GLUTINOSAE характерна для Люостепу.
Отже, на прикладi люового урочища поблизу села Воля Якубова вдалося дослвдити лiсовi масиви, складе-Hi рiзними за складом та походженням асоцiацiями рос-линностi i простежити закономiрностi змiни люостепо-вих фiтоценозiв на гiрськi. Подiбний природний комплекс належить до ушкальних i потребуе ретельно! охо-рони та заповвдання як еталонний люознавчий об'ект.
Перелiк використаних джерел
Braun-Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzuge der
Vegetationskunde. Wien-New York: Springer. 865 p. Didukh, Ya. P. (Ed.). (2009). Zelena knyha Ukrainy. Kyiv: Alterpres.
448 p. [In Ukrainian]. Gerushinskii, Z. Iu. (1987). Opredelitel tipov lesa Ukrainskikh Karpat (prakticheskie rekomendatcii). Lviv: Oblpoligrafizdat. 164 p. [In Russian].
Golubetc, M. A. (1967). O vysotnoi zonalnosti rastitelnogo pokrova Ukrainskikh Karpat. Problemy botaniki. Vol. IX.: Rastitelnyi mir vysokogorii SSSR i voprosy ego ispolzovaniia, (pp. 56-66). Frunze: Ilim. [In Russian]. Grolle, R., & Long, D. G. (2000). An annotated check-list of the Hepaticae and Anthocerotae of Europe and Macaronesia. Journal of Bryology, 22, 103-140. Herushynskyi, Z. Yu. (1996). Typolohiia lisiv Ukrainskykh Karpat.
Lviv: Piramida. 208 p. [In Ukrainian]. Hill, M. O., et al. (2006). An annotated checklist of the mosses of
Europe and Macaronesia. Journal of Bryology, 28, 198-267. Index Fungorum. (n.d.). Retrieved from:
http://www.speciesfungorum.org/. Kopecky, K., & Hejny, S. (1974). A new approach to the classification of anthropogenic plant communities. Vegetatio, 29, 17-20.
Matuszkiewicz, W. (2001). Przewodnik do oznaczania zbiorowisk
roslinnych Polski. Warszawa: Wyd-wo PWN. 536 p. [In Poland] Oberdorfer, E. (1977). Suddeutsche Pflanzengesellszaften.
Pflanzensoziologie. Jena: G. Fischer Verl. 311 p. Oksner, A. M. (1993). Flora lyshainykiv Ukrainy, (Vol. 2, issue 2).
Kyiv: Nauk. dumka. 541 p. [In Ukrainian]. Sheliag-Sosonko, I. U. R., Didukh, IA. P., Dubyna, D. V., et al. (1991). Prodromus rastitelbnosti Ukrainy. Kyiv: Nauk. dumka. 269 p. [In Russian].
Soroka, M. I. (2002). Flora sudynnykh roslyn Ukrainskoho
Roztochchia. Lviv. 154 p. [In Ukrainian]. Soroka, M. I. (2008). Roslynnist Ukrainskoho Roztochchia. Lviv: Svit.
432 p. [In Ukrainian]. Stoiko, S. M. (2009). Dubovi lisy Ukrainskykh Karpat: ekolohichni osoblyvosti, vidtvorennia, okhorona. Lviv: Merkator. 220 p. [In Ukrainian].
Tutin, T. G., Heywood, V. H., Burges, N. A. (Eds.), et al.. (19641980). Flora Europaea, (Vol. 1-5). Cambridge: Univ. Press.
М. И. Сорока, А Д. Шовган, Т. В. Юськевич
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
БОТАНИЧЕСКАЯ ГРАНИЦА МЕЖДУ ЛЕСОСТЕПЬЮ И КАРПАТАМИ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ФОРМИРОВАНИЕ ЛЕСНОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ ДРОГОБИЧСКОЙ ВОЗВЫШЕННОСТИ
Приведены результаты исследований лесной растительности Дрогобичской возвышенности и выделены ассоциации лесной растительности, которые разграничивают природную зону Лесостепи и горную страну Украинских Карпат. На примере лесов урочища Воля Якубова установлено, что признаки физико-географических зон проявляются в характерных чертах растительных ассоциаций. Применены различные методики исследований лесной растительности, и получены сходные результаты. По доминантной классификации Лесостепь представляют ассоциации Quercetum roboris caricosum brizoidi, Quer-сеЫт roboris caricosum remotae, Quercetum roboris /Шре^иОит, Carpineto-Quercetum roboris caricosum pilosae, Са^теО Quercetum roboris caricosum brizoidi, а Украинские Карпаты - Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi. По классификации типов леса Лесостепь представляют грабовые, а Карпаты - пихтовые дубравы и судубравы. По эколого-флористической классификации, кроме ассоциаций широколиственных мезофильных лесов, разграничение природных зон хорошо представляют ольховые леса из разных синтаксономических классов - Stellario петотт-АЫеШт glutinosae (клас QUERCO-FAGE-ТЕА) характерно для Украинских Карпат, зато Ribeso т^-АЫеШт (клас ALNETEA GLUTINOSAE) - для Лесостепи. Таким
образом, на примере лесного урочища вблизи села Воля Якубова удалось проследить закономерности изменения лесостепных фитоценозов на горные.
Ключевые слова: фитоценология; синтаксономия лесной растительности; типы леса; метод Браун-Бланке; Лесостепь; горная страна Карпат; Воля Якубова.
M. I. Soroka, A. D. Shovhan, T. V. Yuskevych
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
BOTANICAL BOUNDARY BETWEEN FOREST STEPPE AND THE CARPATHIANS AND ITS IMPACT ON FORMING FOREST VEGETATION OF THE DROHOBYCH HIGHLAND
The location of the territory of Ukraine within the limits of several physical and geographical zones determines the high level of its biodiversity. At the same time, the biotic characteristics of some natural zones are too complex for explication, since in many cases the "boundary effect" triggered by the influence of neighboring regions works. The authors have recorded a similar fact at the Drohobych Highland in the transition area of the natural forest steppe zone in the mountainous country of the Ukrainian Carpathians. The purpose of our work was to study in detail flora and vegetation of the transitional band between the forest steppe and the Carpathians. A forest-steppe zone is a lower vegetation belt in the north-eastern mega slope of the Carpathians due to bordering with the forest-steppe from the east. Therefore, a logical question arose: where exactly is the boundary between the forest-steppe and the Carpathians and which types of phytocoenoses are characteristic of the natural forest-steppe zone, and which - for the mountainous Carpathian country. The object of our research was forest vegetation of Drohobych Forestry State Enterprise of Volya Yakubova Forestry. The natural conditions of the Carpathian Mountains caused the formation of forests of diverse composition and productivity. In order to obtain the most accurate results, we have applied various methods of vegetation studies based on the principles of dominant, forest-typological and ecological-floristic geobotanical schools, with their subsequent comparison. According to the dominant classification, the natural forest zone of the forest-steppe is represented by Quercetum roboris caricosum brizoidi, Q. r. c. remotae, Q. r. filipendulosum, Carpineto-Quercetum roboris caricosum pilosae, C.-Q. r. c. brizoidi, C.-Q. r. rubosum caesii. Instead, the mountainous Carpathian country is characterized by the association of Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi. These findings are also confirmed by the syntaxonomy of vegetation based on floral grounds, as it is here that the phytocoenoses of the mountain associations of Abieto-Quercetum border with appropriate to the forest-steppe Tilio cordatae-Carpinetum betuli association. We can find quite a bright confirmation of our research in almond tree features, as Stellario nemorum-Alnetum glutinosae from QUERCO-FAGE-TEA class is inherent to the mountainous country of the Ukrainian Carpathians, whereas the almond of Ribeso nigri-Alnetum association of ALNETEA GLUTINOSAE class is native in the forest-steppe.
Keywords: phytocoenology; syntaxonomy of forest vegetation; forest types; Braun Blanquet method; Forest-steppe; the mountainous Carpathian country; Volya Yakubova.
