CC BY
22
Исследованы особенности биотического разнообразия, в частности травяного покрова в искусственно созданных насаждениях Подолья. Установлены видовой состав травяного покрова и его распространение. Исследованы особенности влияния породного состава древостоя на микроклиматические и почвенно-гидрологические условия. По типам развития травяного проективного покрова и формированию микроклиматических и почвенно-гидрологических условий нами выделены две группы фитоассоциаций. В частности, в I группу вошли грабовая, грабово-березовая, ясенево-лиственничная ассоциации. Ко II группе нами отнесены ассоциации дуба обыкновенного, дуба красного, сосны обыкновенной. В частности, в ассоциации дуба обыкновенного, дуба красного и сосны обыкновенной отмечены тенденции к росту кислотности и несколько высшей обеспеченности азотом. Определены основные направления улучшения породной структуры и состояния лесных насаждений в условиях Подолья.
Ключевые слова: лесные насаждения, фитоиндикация, экологические факторы, породный состав, лесные экосистемы.
Matusyak M. V. Phytoindicaion of Environmental Factors of Main Types of Forest Ecosystems in Podillya Region
The features of biotic diversity, particularly in grass cover of artificial forest stands in Podillya region, are studied. Grass species composition and its distribution are defined. The features of the impact of the tree species composition of the forest stand on microclimate and soil-hydrological conditions are reviewed. By types of herbal projective cover and the formation of micro-climate and soil and hydrological conditions we have identified two groups of phytoаssociation. In particular, the 1st group included such associations as hornbeam, beech, hornbeam, ash, and larch. The 2nd group of аssociation contains oak, red oak, and pine. In particular, the аssociation of oak, red oak and pine marked tendency to increase acidity and slightly higher provision of nitrogen. The main directions for the improvement of forest structure and condition of forests in Podillya region are identified.
Keywords: forest stands, phytoindication, environmental factors, tree species composition, forest ecosystems.
УДК 581.524.4:630 *1 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украхни, м. Львiв
ЕКОЛОГ1Я Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Типолопчну схему тсово! рослинност Украшського Розточчя отримано на осно-bí фггошдикацшного оцшювання еколопчних режишв мюць зростання та графiчноl bí-зуалiзацil еколого-флористично! класифшацп Í3 використанням прямо! ординацп. Типолопчну схему спрощено можна представити у виглядi чотирикутника, в центрi якого розташоваш угруповання Querco roboris-Pinetum, a в кутах: Cladonio-Pinetum, Ledo-Sphagnetum magellanici, Sphagno squarrosi-Alnetum, Potentillo albae-Quercetum. Типоло-пчна схема вщображае еколопчш закономiрностi формування люово! рослинност за-лежно вщ родючост та вологост грунту.
Ключовi слова: Украшське Розточчя, типологiя лiсiв, ординащя.
1нформащя, яка зосереджена в MaTepiaiax лковпорядкування, недостат-ня i часто малопридатна для вирiшення сучасних еколопчних задач. З огляду на це, останшми десятилiттями велико!' популярностi набув еколого-флористич-ний принцип класифiкацií рослинносп, який дае змогу проводити реконструк-щю рослинного покриву, прогнозувати динамiчнi тенденцп, приймати рiшення щодо охорони i вщновлення природних екосистем. Систематизащя цих знань у виглядi типолопчних схем мае важливе теоретичне i практичне значения.
Об'екти i методи дослвджень. Типiзацiю екотопiв лiсовоí рослинносп Розточчя здайснено на основi фиошдикащйного оцiнювания екологiчних умов
угруповань за дев'ятьма параметрами: Tm - термiчний режим, Kn - континен-тальшсть клДмату, Om - омброклмат, Cr - крюкл1мат, Hd - волоисть Грунту, Tr - вмiст солей, Rc - кислотнiсть Грунту, Nt - мiнеральний азот, Lc - режим ос-вiтленостi-затiнення [4]. ОкрДм власних описiв, використано також дат лггера-турних джерел [2, 3]. Перевiрку отриманих результатiв виконано на основ] ана-лДзу лГтературних джерел [1-3]. Назви синтаксошв подано зпдно синтаксоно-мДчною схемою рослинност реиону [2].
Результати дослЛдження. На основ] непрямо! ординацп встановлено чо-тири комплексы градГенти середовища, як] визначають особливост диференць ацп лшово!' рослинностГ Основна закономДршсть вДдображае таку структуру взаемозв'язкДв мДж еколопчними чинниками: Дз зменшенням вмДсту азоту, солей i рН Грунту (коефщГенти кореляцГ! вДдповДдно г=-0,93; г=-0,92; г=-0,84), що еквь валентно зменшенню параметра теплового режиму (г=-0,81) та зростанню во-логост клДмату (г=0,81), зменшуеться фгтоценотична значущють люово! рослинностГ (зростае ршень освГтленостГ у ценозД, г=0,58). Другий комплексний градДент вДдображае вплив вологосл Грунту (г=0,66) та континентальносп мДк-роклГматичних умов (г=0,58). Отже, тишзащя лДсорослинних умов Розточчя на основД едафГчно! сДтки характеризуеться високою шформатившстю.
Упорядкування фггоценолопчно'! шформацп на основД прямо! ординацп дае змогу виконати геометричну штерпретащю геоботанГчно! шформацп та представити еколого-флористичну класифшацГю лГсово! рослинностГ Укра!нсь-кого Розточчя у виглядД типолопчно! схеми (рис.).
Рис. ЕкологЬчний npocmip лЬсовоИ рослинностЬ Украгнського Розточчя
ЕдафДчш чинники: Nt - вмДст азоту, бали; Hd - вмДст вологи, бали [4].
Формуючись у подГбних едафДчних умовах, грабово-дубовД, дубовД i бу-ковД насадження Укра!нського Розточчя слабко диференцшоваш флористично.
2. Еколопя та довкшля 171
Майже bcí домiнанти трав'яного покриву е сшльними для зазначених формацiй: Carex pilosa, Galium odoratum, Aegopodium podagraria тощо. nicoBÍ насадження свiжоí та волого!' грабових бучин, якi займають 26,3 % площi вкритих лком земель [1], часто належать до асощацп Dentario glandulosae-Fagetum. На бiднi-ших Грунтах ця асощащя переходить у змiшанi ценози Querco roboris-Pinetum або Luzulo pilosae-Fagetum (рис.). Фггоценози першо!' асоцiацií формуються на ошдзолених супiщаних Грунтах невисоко!' родючост! Варiанти цiеí асоцiацií iз природною домiшкою бука видшено у субасощацда Querco roboris-Pinetum fagetosum, до яко! належать дубово-буково-сосновi насадження, що стали предметом тривалих наукових дискусш щодо походження [2]. Ценози Luzulo pilosae-Fagetum займають мкця зростання нижнiх i середнiх частин сх^в шв-нiчноí експозицп з кислими Грунтами. Цi дшянки стали мкцем масового впро-вадження сосни, що сприяло формуванню сосново-букових деревостанiв [2].
В умовах свiжого сугруду на схилах пiвденноí експозицп трапляються термофшьш дiброви асоцiацií Potentillo albae-Quercetum. У першому ярусi таких насаджень домшують Quercus petraea або Q. robur iз невеликою домiшкою Pinus sylvestris, у другому ярус - Carpinus betulus [2]. Ввд типових змiшаних т-сiв асоцiацií Querco roboris-Pinetum термофшьна дiброва вiдрiзняеться пршими умовами зволоження, а вiд Tilio cordatae-Carpinetum betuli - бiльшою освиле-нiстю у пiднаметовому просторi. Евтрофiзацiя середовища та розвиток чагарни-кового ярусу, яш характернi для природних сукцесiйних процесiв, призводять до скорочення плошд термофiльних дiбров.
У багатих мiсцях зростаннях чiтко можна видалити еколого-фиоцено-тичний ряд чорновшьхових лшв: Stellario nemorum-Alnetum glutinosae ^ Fraxino-Alnetum ^ Ribeso nigri-Alnetum ^ Sphagno squarrosi-Alnetum (див. рис.). Stellario nemorum-Alnetum glutinosae - зiрочникова вшьшина - займае шд-нiжжя пагорбгв, другу або третю прируслову терасу. Вздовж потоюв i рiчок на багатих Грунтах формуеться асощащя Fraxino-Alnetum. Характерним видом асощацп е Circaea lutetiana [2] - шдикатор вологих i сирих грудiв.
Чорнопорiчкова вшьшина Ribeso nigri-Alnetum формуеться у понижених мiсцях iз постiйним заболоченням i слабким поверхневим стоком [2]. 1з змен-шенням родючостi Грунту змшюеться чагарниковими угрупованнями верболо-зiв - Salicetum pentandro-cinereae (див. рис.). Sphagno squarrosi-Alnetum - сфаг-нова вшьшина - одна iз найпоширешших асощащй заплавних лiсiв у минулому до здшснення осушувальних робiт. Фiтоценози ще1 асоцiацií формуються у заг-либинах iз пiдгопленням Грунтовими водами i сезонними паводками на торфо-вих Грунтах. Характерною рисою цiеí асощацп е наявнкть болотних видiв [2].
Поширення хвойних лiсiв iз домiнуванням Pinus sylvestris в Украшсько-му Розточчi пов'язане iз наявшстю вiдкладiв водно-льодовикового походження. Диференцiацiя соснових лiсiв зумовлена орографiчними чинниками, глибиною залягання Грунтових вод. У мiру збшьшення вологостi Грунту тут можна видь лити такий еколого-фiтоценотичний ряд: Cladonio-Pinetum, Festuco ovinae-Pinetum ^ Leucobryo-Pinetum, Peucedano-Pinetum ^ Molinio (caeruleae)-Pinetum, Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis ^ Vaccinio uliginosi-Pinetum ^ Ledo-Sphagnetum magellanici ^ Caricetum lasiocarpae (див. рис.).
Cladonio-Pinetum - лишайникова соснина, яка об'еднуе найбiднiшi i най-бiльш ксероморфнi угруповання сосни. Природнi ценози асоцiацií займають пе-риферда екологiчного простору лково1 рослинностi Розточчя (див. рис.) - оль готрофнi сухi мiсця зростання i3 глибоким заляганням грунтових вод. Для еко-тошв Festuco ovinae-Pinetum характерний дещо бiльший вмiст азоту в Грунта, поршняно iз попередньою асощащею. Цей варiант сухого соснового бору фор-муеться поблизу населених пунктiв на бiдних грунтах шд впливом рекреацшно-го i пасовищного навантаження [2].
Leucobryo-Pinetum - варiант вологого бору, важливою умовою форму-вання якого е вплив океанiчного клшату [2]. Поширення цiеí асоцiацií зумовле-не також проведениям осушувальних робiт. Peucedano-Pinetum - сосновi наса-дження свiжого i вологого суборiв, у другому ярус яких трапляеться Quercus robur. C^i бори Molinio-Pinetum займають пониженi далянки в долинах рiчок iз бвдними пiщаними грунтами та високим рiвнем грунтових вод.
Асоцiацiя Vaccinio uliginosi-Pinetum об'еднуе заболочен сосновi лiси iз значним покриттям сфагнових мох1в. У формуванш деревного ярусу, окрiм Pinus sylvestris, бере участь Betula pubescens. Таю ценози часто утворюються на мкщ болотно!' асоцiацií Ledo-Sphagnetum magellanici. В умовах сирого субору створюються умови для формування пухнастоберезових лiсiв асоцiацií Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis. Таю лки поширенi в широких заболочених зап-лавах рiчок [2]. За сво1ми екологiчними та структурними просторовими характеристиками вони подiбнi до змшаних лiсiв Querco roboris-Pinetum (див. рис.).
Висновки. Еколого-флористична класифiкацiя лково1 рослинностi Ук-рашського Розточчя характеризуеться високою шформативнктю. Констру-ювання на и основi типологiчноí схеми дае змогу трактувати фiтоценологiчну iнформацiю в категорiях напряму i вiдстанi у багатовимiрному просторi ознак екологiчних чиннишв, вирiшуючи питання динамiки рослинного покриву, вза-емозв'язкiв рiзних типiв рослинносп та екологiчного прогнозування. Типолопч-ну схему спрощено можна представити у виглядi чотирикутника, в центрi якого розташоваш угруповання Querco roboris-Pinetum, a в кутах: Cladonio-Pinetum, Ledo-Sphagnetum magellanici, Sphagno squarrosi-Alnetum, Potentillo albae-Quercetum. Типолопчна схема вщображае еколопчш закономiрностi формування лiсовоí рослииностi залежно вiд родючостi та вологостi грунту.
Лггература
1. Придка П.П. Лiсовi насадження Украхнського Розточчя: поширення та лiсiвничо-таксацшна характеристика / П.П. Придка, Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лъвш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.16. - С. 9-22.
2. Сорока М.1. Рослиншсть Украхнського Розточчя / М.1. Сорока. - Лъвш : Вид-во "Свгг", 2008. - 434 с.
3. Ткачик В.П. Рослиннiсть заповiдника "Розточчя": класифшацш методом Браун-Бланке / В.П. Ткачик. - Львiв : Вид-во НТШ, 1998. - 198 с.
4. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широколиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 198 с.
Скробала В.М. Экология лесов Украинского Расточья
Типологическая схема лесной растительности Украинского Расточья получена на основе фитоиндикационной оценки экологических режимов местопроизрастаний и графической визуализации эколого-флористической классификации с использованием пря-
2. Екологя та довкшля
173
мой ординации. Типологическую схему упрощенно можно представить в виде четырехугольника, в центре которого расположены сообщества Querco roboris-Pinetum, a в углах: Cladonио-Pinetum, Ledo-Sphagnetum magellanici, Sphagno squarrosi-Alnetum, Potentillo albae-Quercetum. Типологическая схема отражает экологические закономерности формирования лесной растительности в зависимости от плодородия и влажности почвы.
Ключевые слова: Украинское Расточье, типология лесов, ординация.
Skrobala V.M. Ecology of the Ukrainian Roztochya Forests
The typological scheme of forest vegetation of Ukrainian Roztochya derived from phyi-toindycative assessment of environmental ecological regimes and graphical visualization of eco-floristic classification using direct ordination. Typological simplified scheme can be represented as a quadrangle where in the center there are coenosis of Querco roboris-Pinetum, and in the corners: Cladonio-Pinetum. Ledo-Sphagnetum magellanici, Sphagno squarrosi-Alnetum, Potentillo albae-Quercetum. Typological scheme reflects the environmental peculiarities of forest vegetation depending on fertility and soil moisture.
Keywords: Ukrainian Roztochya, forest typology, ordination, forest vegetation.
УДК 631.879 Prof. S. Stankowski1; adiunkt G. Hury1; dr., spec. M. Sobolewska1;
mgr inz, doktorant N. Opatowicz1; adiunkt U. Bashutska2, dr.
WPtYW NAWOZENIA SIARK^ NA PLONOWANIE I JAKOSC ZIARNA
PSZENICY OZIMEJ
Doswiadczenie polowe z pszenicy ozim^ przeprowadzono w sezonie wegetacyjnym 2013/2014 na glebie kompleksu zytniego dobrego. Badano dwa nast^puj^ce warianty: 0 -kontrolny, S - AgroSupra S (42 kg S/ha). Zastosowanie AgroSupry S jako nawozu siarkowe-go spowodowalo znaczne zwi^kszenie plonu ziarna w stosunku do wariantu kontrolnego. Wzrost plonu uzalezniony byl od liczby klosöw na m2 oraz od liczby ziaren w klosie i masy 1000 ziaren. Nawozenie AgroSupry S w poröwnaniu do wariantu kontrolnego wplyn^lo do-datnio na jakosc ziarna pszenicy poprzez zwi^kszenie zawartosci bialka i glutenu oraz znacznie wydluzenie czasu stabilnosci ciasta.
Slowa kluczowe: nawozenie siark^, plon, jakosc ziarna, pszenica ozima
Wst^p. Znaczenie siarki dla roslin uprawnych wynika z jej wielorakich funkcji fizjologicznych maj^cych znaczenie biologiczne, ochronne i gospodarcze (Gaj i Klikocka 2011). W ostatnich latach, wobec zmniejszonej imisji, zagadnienia zwi^zane z potrzebami nawozenia roslin uprawnych stalo si§ na nowo aktualne i dotycz^ nie tylko roslin wysokich wymaganiach takich jak na przyklad rzepak ale röwniez roslin o mniejszych wymaganiach jakimi s^ zboza. Pomimo ze pszenica na-lezy do grupy roslin o stosunkowo niewielkim zapotrzebowaniu na ten skladnik, to przy niedoborach siarki oraz wysokim nawozeniu azotem ulega zaklöceniu stosunek N: S i w konsekwencji znacznie obniza si§ wykorzystanie azotu. Prowadzi to nie tylko do spadku plonu ziarna, ale röwniez do pogorszenia jego jakosci poprzez ob-nizenie m.in. zawartosci bialka i glutenu (Byers i in. 1987). Klikocka (2004) i Fotyma (2003), stwierdzili, ze nawozenie siark^ powodowalo istotne zwi^kszenie zawartosci bialka i glutenu w ziarnie pszenicy ozimej w stosunku do obiektöw nienawozonych tym makroskladnikiem. Siarka wplywa röwniez, na jakosc m^ki, wi^ze si§ to z, oddzialywaniem na wlasciwosci fizyczne ciasta. Moss i in. (1983) oraz Scherer
1 Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie;
2 Narodowy Uniwersytet Lesno-Techniczny we Lwowie
