CC BY
11
саджень (зменшенш частки Quercus robur) та появi видiлiв Fraxinus excelsior i видЫв, у яких жоден i3 видiв не переважае.
4. Вiдновлення первинних насаджень старовинних паркiв обох шдпровш-цiй повинно мати на мета вщновлення Querceta roboris на мюцях, де ут-ворилися похiднi насадження.
Л1тература
1. Геоботашчне районування Укра1нсько1 РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. -
303 с.
2. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Стройиздат, 1979. -
183 с.
3. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.
4. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи : дис. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.05 "Боташка" / Наталия Дмитриевна Успенская. - К., 1985. - 199 с.
Клименко ЮА. Изменения насаждений в старинных парках Лево-бережно-Приднепровской и Среднерусской лесостепной подпровинций
Приведены результаты исследования распределения озеленённой площади шести парков-памятников садово-паркового искусства общегосударственного значения, находящихся в Левобережно-Приднепровской и Среднерусской лесостепной подпровинциях, на выделы, по доминирующим в них видам. Показано, что все парки создавали на основе коренных лесов Querceta roboris и Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris). Querceta roboris сохранилась во всех парках, но только в двух на площади более 50 % (58,1 % и 89,6 %) от озеленённой площади парка. Деградация насаждений приводит к доминированию в выделах Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., или образования выделов, в которых ни один из видов не преобладает.
Ключевые слова: старинный парк, коренные леса, изменения насаждений, сравнительно-фитоценотический метод, возобновление.
Klymenko Yu.O. Planting changes in old parks on the Left-Bank Predniprovska and Central Russian Forest-Steppe subprovinces
The results of a planted area distribution studying (centered on apportionments by their dominating species) in six parks that are monuments of garden-park arts of a national importance and are situated in Left-Bank Predniprovska and Central Russian Forest-Steppe subprovinces have been presented in the article. It has been shown that all parks were created on a base of native forests consisting of Querceta roboris and Tilieto (cordatae) -Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris). Querceta roboris is still present in all parks, yet only in two of them it covers more than 50 % (58,1 % and 89,6 %) of the planted area. Planting degradation leads to domination of Fraxinus excelsior L. and Acer platanoides L. or to formation of apportionments where no specie prevails.
Keywords: old park, native forests, planting changes, comparative-phytocoenotic method, renovation.
УДК 581.527.7 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украни, м. Льв1в
ПРОБЛЕМИ ОБ'еКТИВНО1 1ДЕНТИФ1КАЦН СИНТАКСОН1В Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 РОЗТОЧЧЯ
Вивчення люових ценозiв Розточчя методом Браун-Бланке показало, що при-родш лiсовi угруповання регюну мають регюнальш дiагностичнi риси, яга вирiзня-ють 1х вщ аналопчних угруповань штучного походження. Такими рисами е ком-
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G13. - Вип. 23.5
плeкc дiагнocтичниx вид1в та eкoлoгiчнi паpамeтpи ïx фopмyвання. На peзyльтати iдeнтифiкацiï cинтакcoнiв лicoвoï pocлиннocтi мoжe вплинути заcтocoвана мeтoдика.
Ключовi слова: Рoзтoччя, л^ва pocлиннicть, мeтoд Бpаyн-Бланкe.
Вступ. Дocлiджeння лiciв Рoзтoччя заcвiдчилo, щo пашвним ïx типoм у peгioнi е шиpoкoлиcтянi люи, i вoни займають ocoбливe мicцe у pocлиннoмy в^итл Gвpoпи. Лicoвий тип pocлиннocтi вивчали piзнi дocлiдники iз заcтocy-ванням piзниx мeтoдик та клаcифiкацiйниx cxeм. В oднoмy вoни були oднoc-тайними - лicoва pocлиннicть Рoзтoччя вciма cвoïми xаpактepиcтиками, зoкpe-ма i флopиcтичним cкладoм, вiдпoвiдаe зoнi шиpoкoлиcтяниx л!шв, пpoтe мае oзнаки вiдчyтнoгo впливу бopeальниx кoмплeкciв. Хшйш та мiшанi лicи ^и-poднoгo пoxoджeння фopмyютьcя на Рoзтoччi дуже piдкo i лише в yмoваx, нeпpидатниx для зpocтання шиpoкoлиcтяниx видiв дepeв, щo i пoзбавляe xвoйнi дepeва жopcткoï кoнкypeнцiï зi cтopoни вид!в, як знаxoдятьcя в yмoваx eкoлoгiчнoгo та гeoгpафiчнoгo oптимyмiв. Велик! плoщi зайняп на Рoзтoччi пoxiдними цегозами, як! виникли в мющ пpиpoдниx лiciв. Лicoвe фiтoцeнopoз-мапгя Рoзтoччя мoжна oxаpактepизyвати за багатьма паpамeтpами, як! адек-ватнo вiдoбpажeннi у cинтакcoнoмiчнiй cтpyктypi pocлиннocтi. Пpoтe вибip мeтoдики дocлiджeнь oднoзначнo впливае на peзyльтат i чаcoм cпoтвopюe röra, щo мoжна пoмiтити тд чаc cпiвcтавлeння peзyльтатiв дocлiджeння л^-вoï pocлиннocтi Рoзтoччя за дoпoмoгoю дoмiнантнoï та флopиcтичнoï мeтoдик.
Мaтepiaли i методи дослiджeнь. Дocлiджeння pocлиннocтi пpoвoди-ли на заcадаx флopиcтичнoï клаcифiкацiï !з заcтocyванням мeтoдy Ж. Бpаyн-Бланке [4]. Пoльoвi дocлiджeння викoнанi !з заcтocoвyванням загальго-пpийнягиx для флopиcтичнoï клаcифiкацiï шкал та методик [4, 6, 8, 9]. Опист oпpацьoванi з дoпoмoгoю табличнo-нyмepнoгo мeтoдy [5] та кoмп'ютepниx пакепв пpoгpам "TURBOVEG". Оcкiльки тpeба бyлo вpаxyвати вci наявш ма-тepiали з пoльcькoï та yкpаïнcькoï частин perio^, а такoж oпpацювати вла^ oпиcи в pамкаx пpийнятнoï для бiльшocтi eвpoпeйcькиx кpаïн cинтакcoнoмiч-roï cxeми, ocтатoчна вepciя клаcифiкацiйнoï ^стеми не дуже вiдxилилаcя вщ клаcичнoï для Сepeдньoï Gвpoпи, а o6^ та cтpyктypа ocнoвниx cинтакcoнiв peтeльнo дocлiджyвали на пpeдмeт вiдпoвiднocтi та пocтiйнocтi у cxeмаx cy-c^mx кpаïн. З oглядy на те, ми дoтpимyвалиcя дeякoю мipoю кoнcepватив-ниx, пpoтe клаcичниx заcад флopиcтичнoï к^^ф^ци, не заcтocoвyвали пpийoмiв дoмiнантнoï мeтoдики i не викopиcтoвyвати ^аць, де щ пpийoми були заcтocoванi. Виpазникoм такиx кoнцeптyальниx заcад к^^ф^ци е cиcтeма В. Матушкевича [7], за я^ю пoданo CTpy^ypy та назви стн-
такcoнiв.
Результати дослщження. Фiтoцeнoзи Рoзтoччя належать дo 194 ато-щацш, 57 ваpiантiв ашщацш, 25 cтiйкиx pocлинниx угруговань, 63 шкшв, 15 п^шк^в, 37 пopядкiв, двox тдклашв, 23 клашв pocлиннocтi. На пoльcь-кш чаcтинi peгioнy дiагнocтoванo 1S4 ашщацп, yкpаïнcькiй - 146, з ниx 141 виявлена на o6ox чаcтинаx Рoзтoччя. 27 аcoцiацiй належать дo типу л^-вoï pocлиннocтi, з ниx 21 виявлена на У^аш^^му Рoзтoччi. Внаcлiдoк дoc-лщжень лicoвoï pocлиннocтi peгioнy мoжeмo кoнcтатyвати, щo ïï пpиpoднi аcoцiацiï мoжна визначити за набopoм xаpактepниx, дифepeнцiйниx, cy^yraix
та регюнальних видiв, якi в комплекс складають синтаксономiчнi дiагнози. Другою складовою дiагнозу лiсового фiтоценозу е ознака екотопу. Тому паспортом будь-якого люового фiтоценозу е його повний видовий склад та еко-логiчна характеристика мюця формування. Лiсова рослиннiсть регюну представлена природними фiтоценозами асощацш трьох класiв.
Клас клейковiльхових лiсiв ALNETEA GLUTINOSAE Br.-Bl. et Tx. 1943 представлений асощащями Salicetum pentandro-cinereae (Almg. 1929) Pass. 1961, Betulo-Salicetum repentis Oberd. 1964, Sphagno squarrosi-Alnetum Sol.-Gorn.(1975) 1987, Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Gorn.(1975) 1987. Вiльшини класу мають стiйкий комплекс дiагностичних видiв, тому 1х щентифжащя практично нiколи не становить труднощiв. Винятком е лише екотоннi смуги мiж асоцiацiями вiльшин та широколистяними мезофiльними лiсами, якi часто описують як самостiйнi асощацп, проте флористичний аналiз виявляе у таких ценозах переважання видiв шшого класу.
Клас широколистяних лiсiв QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 представлений численними варiантами асощацш Potentillo albae-Querce-tum Libb. 1933; Fraxino-Alnetum W. Mat. 1952; Stellario nemorum-Alnetum gluti-nosae Lohm. 1953; Carici remotae-Fraxinetum Koch 1926 ex Faber 1936; Astran-tio-Fraxinetum Oberd. 1953; Ficario-Ulmetum minoris Knapp 1942 em. J. Mat. 1976; Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962; Luzulo pilosae-Fagetum W. Mat. et A. Mat. 1973; Dentario glandulosae-Fagetum W. Mat.1964 et Guziko-wa et Kornas 1969; Com. Fagus sylvatica-Mercurialis perennis; Carici pilosae-Fa-getum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967; Phyllitido-Aceretum Moor 1952. Бшь-шють фiтоценозiв цього класу перетворилася на деградацшш варiанти з сосною звичайною (Pinus sylvestris L.) у першому яруи, що стало наслщком рубок i3 подальшим масовим впровадженням сосни у люокультурш посадки по-военного перюду. Це i становить одну i3 найбшьших небезпек тд час дiагнос-тування природних лiсiв, адже наявнiсть сосни i часте Ii домiнування бшь-шiсть дослiдникiв трактують як природне явище. При цьому повнiстю тао-руеться ознака екотопу (грунт, висота н.р.м.) та флористичний склад ценозу. Тодi i маемо не тшьки свiдчення про природне переважання на Розточчi сос-ново-дубових чи дубово-соснових, часом i сосново-букових лiсiв, а й штучш характеристики та ординацшш матрицi природних лiсiв, яких насправдi не ю-нуе. Вiдрiзнити природш та штучнi лiси з однаковим складом деревних видiв можна лише за трав'яним ярусом, типом грунту та чггкими сезонними флукту-ащями, якi практично вiдсутнi у деревостанах штучного походження.
Клас хвойних л^в VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939. включае асощацп Cladonio-Pinetum Juraszek 1927; Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973; Leucobryo-Pinetum Mat. (1962) 1973; Molinio (caeruleae)-Pinetum W. Mat. et J. Mat. 1973; Querco roboris-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988; Serratulo-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988; Festuco ovinae-Pinetum Ko-bendza 1930; Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis Libbert 1933; Vaccinio uli-ginosi-Pinetum Kleist 1929; Calamagrostio villosae-Pinetum Staszk. 1958; Abi-etetum polonicum (Dziub. 1928) Br. -Bl. et Vlieg. 1939; Querco roboris-Piceetum (W. Mat. 1952) W. Mat. еt Poak. 1955, яю займають рiзне становище та мають
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
рiзну динашку в ландшафтах регiону. Це найменш поширенi типи лiсових фiтоценозiв, незважаючи на масовiсть соснових деревостанiв у регюш. Як виявилося, серед соснових та мшаних лiсiв регiону е дуже мало природних, серед яких - лише ценози крайшх мюцезростань - олiготрофнi бори на тсках та заболоченi сосняки на торфах. Основш проблеми при щентифшаци таких лiсiв пов'язанi iз вторинним окисленням Грунту, опадом сосни та поселенням ацидофшьних видiв у мiсцях посаджено! сосни, що стирае вiдмiнностi у фло-ристичному складi природних i штучних деревостанiв. Натомiсть ялицевi та ялиновi лiси практично завжди природного походження.
Одним iз методiв об'ективного дiагностування синтаксонiв люово! рослинностi е виявлення !х генетичних ознак. На Розточчi формуються лiси неморального та бореального генетичних рядiв. Неморальний генетичний ряд утворюють асощацп, генетично та сукцесшно пов'язанi iз широколистя-ними люами. У ньому видiляеться декшька гiлок, утворених дiею рiзних еко-логiчних чинникiв. Головну гiлку цього ряду складають зональнi асощацп ль сiв класу QUERCO-FAGETEA та !х генетичнi i сукцесiйнi вiдповiдники, ут-воренi внаслiдок заростання лучних стетв класу FESTUCO-BROMETEA та екотонних ценозш класу TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI, останнi е попередниками широколистяних, найчастiше дубових лiсiв. Друга гiлка утво-рена зональними асоцiацiями лiсiв класу QUERCO-FAGETEA та !х попередниками, утвореними внаслщок заростання евтрофних водойм i утворення ни-зинних болiт класу SCHEUCHZERIO-CARICETEA та вшьшин класу ALNE-TEA GLUTINOSAE. Бореальний ряд складений синтаксонами хвойних та мь шаних лiсiв класу VACCINIO-PICEETEA, генетично спорiднених з ними ценозами та похщними угрупованнями у !х мiсцях. Попередниками хвойних ль сiв у регюш найчастше е ценози болiт перехщного та верхового типiв, а та-кож мокрi луки та вересняки. На основi аналiзу генетичних ознак синтаксошв укладено шкалу для ощнки природностi лiсових фiтоценозiв на основi фло-ристичних критерпв (табл.).
Табл. Шкали для оцтки Ытоценозк на основ1 флористичних критерИ'в
Види класу, % Стутнь природ-ност фггоценозу Види клаив гене-тичного ряду, % Участь чужих вид1в, % Стутнь видозмь ни фггоценозу
61-100 природний 61-100 0-5 низький
31-60 майже природний 31-60 6-10 нижче середнього
11-30 натвприродний 11-30 11-30 середнгй
6-10 майже штучний 6-10 31-60 вище середнього
0-5 повтстю штучний 0-5 61-100 високий
О^м флористичного складу, iдентифiкувати тип люового фiтоценозу допомагае точне визначення типу Грунту та висоти н.р.м. у мющ його форму -вання. На Розточчi можна видiлити висотнi пояси рослинносп, якi на рiзних макросхилах розташовуються iз врахуванням явища екстразональностг На пiвденно-захiдному макросхилi пояси розташовуються зверху вниз у такому порядку: буковi люи (висоти понад 350 м н.р.м.); дубово-грабовi лiси (310350 м н.р.м.); дубовi люи (200-310 м н.р.м.); дубово-сосновi люи (шдшжжя хребтiв, третя рiчкова тераса до 200 м); сосновi люи (акумуляцшш дiлянки
рельефу). На твшчно-схщному та сxiдному макросxилi Розточчя розташу-вання поясiв рослинностi е шшим. Пояс букових лiсiв без помггних переxодiв змiнюеться поясом дубово-грабових. Дубових лiсiв тут немае взагат. Нато-мiсть пояс сосново-дубових лiсiв iнколи впритул наближаеться до букового, внаслщок чого пояс дубово-грабових лiсiв формуеться не суцiльною смугою.
Висновки. Дослщження люово! рослинностi регiону мали на метi вив-чення фiтоценозiв у статусi соцiальниx утворiв, юнування яких зумовлене не тiльки умовами середовища та дiею антропогенних чинниюв, а й взаемовпли-вом рослин одна на одну та на довкшля, у якому вони юнують, що чiтко вь дображаеться насамперед на флористичному складi ценозiв. На Укра!нсько-му Розточчi всi сучасш дослiдники застосовували методи домшантно! шкали, результати цих пошукiв часто давали тдстави для довголiтнix дискусiй про походження багатьох люових фiтоценозiв, зокрема сосново-букових, сосно-во-буково-дубових, деяких асощацш дубових лiсiв та вiльшин, деревний та трав'яний яруси яких не вщповщають один одному. Тому для одержання об'ективних результапв щентифшаци синтаксошв люово! рослинностi необ-xiдно застосовувати одночасно флористичш та фiтоценотичнi методи та вра-ховувати ознаки екотопу. Отже, метод Ж. Браун-Бланке дае найбшьш близь-ке до ютини поняття природного лiсового фiтоценозу i його вiдповiдностi конкретнiй екологiчнiй шш^ а також дае змогу встановити його походження та стутнь трансформацп.
Л1тература
1. Сорока М.1. Рослиншсть Укра1нського Розточчя / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2008. - 432 с.
2. Сорока М.1. Синтаксоном1я рослинносп Укра1нського Розточчя / М.1. Сорока // На-уковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 7. - С. 37-41.
3. Сорока М.1. Флора та рослиншсть територп, зарезервовано! шд створення м1жна-родного бюсферного резервату "Розточчя" : матер. до проекту та номшацшно! форми / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2006. - 115 с.
4. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde / J. Braun-Blanqu-et. - Wien-New York : Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
5. Falinski J. Przewodnik do dlugoterminowych badan ekologicznych / J. Falinski. - Warsza-wa : Wyd-wo naukowe PWN. - 2001. - 680 s.
6. Fukarek F. Fitosocjologia / F. Fukarek. - Warszawa : PWR i L, 1967. - 218 s.
7. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszki-ewicz. - Warszawa : Wyd-wo naukowe PWN. - 2001. - 536 p.
8. Scamoni A. Einführung in die praktische Vegetationskunde / A. Scamoni, H. Passarge. - Jena : G. Fischer Ferlag, 1963. - 236 S.
9. Soroka M. Szata roslinna Roztocza Ukrainskiego / M. Soroka // Roztocze region pogranicza przyrodniczo kulturowego. - Zwierzyniec, 2009. - T. II. - S. 75-86.
10. Wysocki C. Fitosocjologia stosowana / C. Wysocki, P. Sikorski. - Warszawa : Wyd-wo SGGW, 2002. - 449 s.
Сорока М.И. Проблемы объективной идентификации синтаксонов лесной растительности Расточья
Изучение лесных ценозов Розточчя методом Браун-Бланке показало, что природные лесные сообщества региона имеют региональные диагностические черты, которые отличают их от аналогичных сообществ искусственного происхождения. Такими чертами являются комплекс диагностических видов и экологические пара-
Науковий вкник 11.1ТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.5
метры среды их формирования. На результаты идентификации синтаксонов лесной растительности может повлиять примененная методика.
Ключевые слова: Расточье, лесная растительность, метод Браун-Бланке.
Soroka M.I. Forest vegetation syntaxa of Roztochia and problems of it's strict identification
Study of forest communities in Roztochia by the method of Braun-Blanquet showed that the natural forest communities of the area have regional diagnostic features that distinguish them from similar groups of artificial origin. These features are complex of the diagnostic species and their environmental parameters of formation. The results of forest vegetation syntaxa identification can be affected by the applied method.
Keywords: Roztochia, forest vegetation, the method of Braun-Blanquet.
UDC 630* Doc. Kazimierz H. Dygus, dr. -
Wyzsza Szkota Ekologii i Zarzqdzania, Warszawa
DYNAMIKA TEMPA ZMIAN I KIERUNKÓW SUKCESJI ROSLINNOSCI PO ZASTOSOWANIU R^BNI ZUPEtNEJ W SIEDLISKU BORU SWIEZEGO (PEUCEDANO-PINETUM MAT. 1962 (1973))
W pracy zostaly przedstawione wyniki wieloletnich obserwacji ekologicznych (lata 1984-2007) na stalych powierzchniach po zabiegu zr?bu zupelnego. Obiektem badañ byla por?ba o powierzchni 6 ha oraz otaczaj^cy j^. las. Celem badañ byla analiza dynamiki zmi-an i kierunków sukcesji roslinnosci po zastosowaniu r?bni zupelnej oraz ukazanie ekologicznych konsekwencji stosowania wyr?bów calkowitych w lasach. Wykonanie r?bni zu-pelnej wyzwolilo szereg naglych i dlugotrwalych procesów ekologicznych w dynamice zbiorowisk lesnych. Efektem tego zabiegu bylo wyksztalcenie si? wielu zbiorowisk roslinnych i ich postaci na róznych etapach sukcesji.
Ekologicznymi konsekwencjami stosowania zr?bów zupelnych m.in. s^: zubozenie siedliska lesnego, inwazja obcych gatunków roslin, uproszczenie struktury i funkcjonowa-nia ekosystemu. Istniej^. uzasadnione obawy, ze w XXI wieku ekosystemy lesne nadal b?d^. narazone na niszczenie i degradacj? z zastosowaniem r?bni zupelnej. A wynikaj^ce z tej dzialalnosci konsekwencje ekologiczne b?d^. o wiele grozniejsze niz dotychczas.
1. Wst^p. Ekosystemy lesne coraz cz?sciej ulegaj^ zaburzeniom pod wplywem czynników abiotycznych, które zwykle si? rezultatem dzialalnosci czlowieka (antropopresj^). Drastycznym zabiegiem gospodarczym, zaburzaj^cych ekosystemy lesne, jest r?bnia zupelna. Destrukcyjny wplyw wyr?bu na fitocenozy lesne pogl?biaj^ takie inne, towarzysz^ce zr?bom, zabiegi takie jak: wywozenie masy drzewnej, usuwanie pniaków, przygotowanie gleby do odnowienia drzew, zakladanie plantacji i in. Wyci?cie lasu inicjuje na powierzchni zr?bu w fitoceno-zach lesnych rózne procesy ekologiczne, m. in. degeneracj?, regeneracj?, regresj?, sukcesj? wtórn^ [10, 13, 14]. Z ekologicznego punktu widzenia procesy te modyfi-kuj^ i zaburzaj^ struktur? oraz funkcje lesnych ukladów ekologicznych.
Przykladem antropopresji w ekosystemach lesnych s^ stosowane w przeszlosci (XVIII-XX w.) odlesienia na szerok^ skal?, glównie pod zabudow? i pola uprawne a takze na kopalnie kruszywa budowlanego. Te i inne zabiegi spo-wodowaly znikni?cie z krajobrazu m. in. swietlistych d^brów lub ich znaczn^ regresj? [13, 17, 24, 26].
