CC BY
11
УДК 581. 527.7 Доц. М.1. Сорока, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
Д1АГНОСТУВАННЯ Л1СОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В УКРА1НСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ МЕТОДОМ БРАУН-БЛАНКЕ
Вивчення люових ценозiв Украшського Розточчя методом Браун-Бланке показало, що природш лiсовi угруповання регiону мають регiональнi дiагностичнi риси, якi вирiзняють 1х вiд аналогiчних угруповань сусщшх регiонiв. Такими рисами е, на-самперед, комплекси 1х дiагностичних видiв та екологiчнi параметри 1х формування.
Doc. M.I. Soroka - NUFWT of Ukraine Diagnosing of forest phytocenosises Ukrainian Roztocze
The study of forest phytocenosises Ukrainian Roztocze by a method of Braun-Blan-quet has shown, that the connatural xyliums of region have regional diagnostic features, which distinguish them from similar assemblages of the next regions. Such features are their diagnostic kinds and ecological parameters of their formation
Серед 146 рослинних асощацш Украшського Розточчя, як ми д1агнос-тували за методом Браун-Бланке, 21 презентуе природш л1сов1 фггоценози ре-гюну. Оскшьки на Украшському Розточч1 люове господарство високо! штен-сивност ведеться понад два стол1ття, сьогодш в люових урочищах регюну важко в1др1знити натуральш люи вщ люокультурних посадок австро-угорсь-кого та польського пер1од1в. У багатьох мюцях посадка велася не рядовим способом, а вжнами чи бюгрупами, тому з вжом легко стиралися меж1 ц1е! дь лянки в природ!. Види-шдикатори не завжди дають змогу визначити природ-не мюце люово! деревно! породи, оскшьки в багатьох випадках вони е шдифе-рентними або широкоампл1тудними в еколопчному вщношенш, або ж не е справжшми в1рними видами дослщжувано! породи. Наприклад, штучно впро-ваджена сосна викликае окислення шдстилки власним опадом i поселення ацидофшьних видiв там, де природно вони зростати не повинш. Формування вторинно! групи iндикаторiв-ацидофiлiв у цьому випадку е неприродним i дь агностування умов мюцезростання за ними буде хибним. Зрщження деревно-го та чагарникового яруЫв рубаннями призводить до рiзкого збiльшення рiвня освiтленостi нижнiх яруЫв, вивiльнення азотних сполук iз шдстилки i, як нас-лiдок, вщбуваеться поселення в нижнiх ярусах ценозу штрофшьних видiв (зокрема, видiв родiв Rubus L., Urtica L.) та типових представниюв екотонних лучно-лiсових чи узлюних угруповань. Такi ценози набувають рис деграда-цiйних i за флористичним складом стають подiбними до вирубок чи навт си-нантропних угруповань. Цi моменти iстотно ускладнюють процес вивчення лiсових фiтоценозiв регюну за домiнантною системою. Тому традицшш мето-ди дослiджень лiсових фiтоценозiв у багатьох моментах можуть давати хибш уявлення, насамперед, про походження, а часом i про тип фггоценозу. Зважив-ши всi за i проти методiв вивчення люових ценозiв, ми дiйшли висновку, що еколого-флористична школа Браун-Бланке дае найбшьш близьке до ютини поняття природного фггоценозу i його вiдповiдностi конкретнш екологiчнiй нiшi, а також дае змогу встановити не тшьки походження, а й стушнь його антропогенно! трансформаци. 1ншими словами, за допомогою цього методу можна встановити, який саме тип фггоценозу повинен бути в даних умовах,
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
тодi як бшьшють iнших методiв, зокрема домшантний, лише фiксують наяв-ний фггоценоз. Поряд з тим, метод школи Браун-Бланке дещо складнiший у практичному використанш, оскiльки назва описано! ним асощаци не завжди вщображае сучасний набiр видiв, та й саме застосування його вимагае спещ-альних ботанiчних знань. Проте результати, одержат тд час застосування еколого-флористичного методу, дають значнi переваги пiд час реконструктив-них та репатрiативних заходiв i дають змогу вiдновити втрачеш природнi фь тоценози та окремi мiсцезростання раритетних видiв.
Дiагностування елеменлв флори чи рослинностi в природi опираеться на певнi критери, що дають змогу чiтко вiдокремити будь-яку систематичну одиницю вiд собi подiбноl. Тодi ж i народжуеться набiр характерних ознак, своерiдний "генотип" виду чи асощаци, правильне видшення якого i сприяе успiху при дiагностуваннi. I якщо при флористичних описах юнують видимi морфологiчнi ознаки, притаманш типовому представнику даного таксону, то в геоботашчнш практицi все значно складшше. Дiагностування синтаксонiв е важким тому, що в кожному конкретному випадку дослщник мае ч^ко вщок-ремити "генотип" (природнi ознаки) та "фенотип" (набут ознаки) кожного синтаксону. У цьому проявляеться також рiзниця в одержаних результатах тд час застосування рiзних методик. Бiльшiсть !х не проводить аналiзу та ди-ференщаци виявлених ознак, а тому i класифiкацiя синтаксонiв за вЫею !х сукупнiстю е бiльш громiздкою. Для прикладу, асоцiацiя школи Браун-Бланке приблизно дорiвнюе групi асощацш, видiлених за домiнантною системою i за обсязi мiстить до десяти домiнантних асоцiацiй.
Критери видiлення асощацш в природi е надзвичайно рiзними. Проте визначальними рисами будь-якого ценозу залишаються все-таки видовий склад та кiлькiснi i якiснi характеристики видiв, що його формують. Метод Браун-Бланке як основний критерш визначае набiр характерних видiв синтаксону, на основi якого можна зробити дуже багато висновюв про поход-ження, склад та стушнь видозмiни фiтоценозу. Для люових асоцiацiй цi вис-новки вкрай необхщт, оскiльки можуть дати едино вiрнi рекомендаци люо-вому та заповщному господарству.
Поряд з тим, будь-яка, навггь класично сформована та практично не змшена природна рослинна асощащя, завжди мае ряд регюнальних особли-востей, що часто спонукае недосв^ених геоботанiкiв до опису нових рос-линних асоцiацiй. При довготривалому монiторингу виявляеться, що ново-описаш асощаци е вiковими, деградацiйними чи регюнальними варiантами вiдомих гомеостатичних асощацш.
Тому тд час вивчення рослинност будь-яко! територи необхiдним е не тшьки правильний вибiр методики дослщжень та достовiрнiсть !х результат, а й певнi термiни спостережень за новими рослинними угрупованнями з метою вивчення !х походження та стратеги. У випадку з люовою рослиншс-тю такi процеси розтягаються на десятилiття i допомогою тут можуть бути лише достовiрнi геоботашчш описи та публшаци з минулих роюв.
З подiбними труднощами ми зггкнулися пiд час вивчення рослинного вкриття Розточчя, i якби не вивчена нами попередньо iсторична боташчна ль
тература, встановлена флора цього регiону та вчасно застосована методика Браун-Бланке, результати цих дослщжень могли б бути абсолютно шшими.
Внаслщок 20-рiчних дослщжень флори та рослинностi регiону, може-мо констатувати, що природнi лiсовi асощаци регiону можуть бути визначеш за набором характерних, диференцiйних, супутшх та регiональних видiв, що в комплекс i становлять 1х синтаксономiчнi дiагнози. Коротко подiбнi мiрку-вання можна викласти в такш таблищ:
Табл. 1. Дiагностичнi види природнихл'шових асощацш Украшського Розточчя
Асощащя Види
XapaKTepm CynyTHi PerioHanbm
1 2 3 4 5
Sphagno squarro-si -Alnetum Sol. -Gorn. (1975) 1987 Sphagnum squarrosum Sphagnum palustre Alnus glutinosa, Pinus sylvestris Frangula alnus Lycopus europaeus Calestania palustris Cirsium palustre Betula pubescens Carex elongata Lysimachia vulgaris
Betulo-Salice-tum repentis Oberd. 1964 Betula humi-lis, Salix ros-marinifolia Salix cinerea Carex flava Comarum palustre Aulacomnium palustre Carex appropinquata Lycopus europaeus Naumburgia thyrsif-lora Galium palustre
Ribo nigri-Alne-tum Sol.-Gorn. (975)1987 Ribes nigrum Padus racemosa Frangula alnus Solanum dulcamara Filipendula denuda-ta
Salicetum pen-tandro-cinereae (A1mg.1923) P 1961 Salix aurita Salix cinerea Salix pen-tandra Ribes nigrum Carex acutiformis Thelypteris palustris Lycopus europaeus Lysimachia vulgaris Betula pubescens Calestania palustris Lythrum salicaria
Salici-Frangule-tum (Malc.1926) Tx. 1937 Frangula al-nus Salix cinerea Salix aurita Lycopus europaeus Lysimachia vulgaris
Cladonio-Pine-tum Juraszek 1927 Cladonia sylvatica Cladonia ran-giferina Cetraria islandica Ptilidium ciliare Pleurozium schreberi Hieracium pilosella Achillea millefoli-um Juniperus communis Melampyrum pratense
Peucedano-Pine-tum Mat. (1962) 1973 Chimaphila umbellata Peucedanum oreose-linum Solidago virgaurea Polygonatum odora-tum Convallaria majalis Potentilla erecta
Leucobryo-Pine-tum Mat. (1962) 1973 Leucobryum glaucum Deschampsia flexuosa Hypnum cupressi-forme Dicranum undula-tum Allium montanum Sorbus aucuparia Vaccinium myrtillus Betula pendula Trientalis europaea Vaccinium vitisidaea Anthoxanthum odoratum
Molinio-Pine-tum Mat. 1973 Molinia co-erulea Polytrichum commune Ranunculus flammula Calestania palustris Climacium dendro-ides Frangula alnus Potentilla erecta Carex nigra Aulacomnium palustre
Vaccinio uligi-nosi-Pinetum Kleist 1929 Vaccinium uliginosum Ledum palustre Aulacomnium palustre Eriophorum vagina-tum Oxycoccus palustris Carex acutiformis Frangula alnus Salix cinerea Pleurozium schreberi Luzula pilosa
Ha^OH&ftbHHÖ ^icoTexHÏHHHH yHÏBepcHTeT yKpaÏHH
1 2 3 4 5
Festuco ovinae-Pinetum Ko-bendza 1930 Festuca ovina Solidago virgaurea Festuca rubra Rumex thyrsiflorus Leontodon autumnalis Pteridium aquilinum Vaccinium myrtillus Rumex acetosella Jasione montana
Betuletum pu-bescentis Tx. 1937 Betula pubes-cens Lycopodium annotinum Dryopteris austriaca Pyrola rotundifolia Solanum dulcamara Galium palustre Lysimachia vulgaris Frangula alnus Hypnum cupressi-forme Aulacomnium palustre
Querco roboris-Pinetum Mat. 1981 Quercus ro-bur Viola re-ichenbachi-ana Carex digitata Melampyrum nemo-rosum Melica nutans Mycelis muralis Quercus petraea Carpinus betulus Frangula alnus Corylus avellana Vaccinium myrtillus
Potentillo albae-Quercetum Libb. 1933 Potentilla alba Ranunculus polyanthe-mos Galium mollugo Geranium sanquine-um Polygonatum odora-tum Trientalis europaea Corylus avellana Melica nutans Campanula persici-folia Plagiomnium undu-latum Quercus petrae Melittis melissophyllum Viola reichenbachi-ana Fragaria vesca Clinopodium vulgare
Circaeo-Alne-tum Oberd.1953 Circaea luteti-ana Circaea alpina Alnus glutinosa Lycopus europaeus Galium palustre Solanum dulcamara Aegopodium podag-raria Chrysospleni-um alternifolium Picea abies Lysimachia vulgaris Cirsium oleraceum Juncus effusus Geum rivale
Stellario-Alne-tum Stellaria ne-morum Roegneria canina Thalictrum aquilegi-folium Chaerophyllum aro-maticum Melandrium dioicum Impatiens noli-tan-gere Cirsium oleraceum Picea abies
Dentario glandu- losae-Fagetum Klika 1927 emend W. Mat. 1964 Dentaria glandulosa Polystichum braunii Symphytum cordatum Glechoma hirsuta Salvia glutinosa Polystichum acule-atum Sambucus racemosa Dentaria bulbifera Lonicera xylosteum Galium odoratum Asarum europaeum Galeobdolon luteum Atrichum undula-tum
Luzulo-pilosae-Fagetum W. Mat. et A. Mat. 1973 Luzula pilosa Lycopodium annoti-num Vaccinium myrtillus Picea abies Oxalis acetosella Trientalis europaea Acer pseudoplata-nus
Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967 Carex pilosa Lathyrus niger Dryopteris filix-mas Sambucus nigra Cruciata glabra Hepatica nobilis Athyrium filix-femi-na
Phyllitido-Ace-retum Moor 1952 Phyllitis sco-lopendrium Asplenium tricho-manes Asplenium viride Corydalis solida Cystopteris fragilis Actaea spicata Adoxa moschatellina Arum maculatum Polypodium vulgare
Tilio-Carpine-tum Tracz. 1962 Galium intermedium Cruciata glabra Euonymus verrucosus Ranunculus cassubicus Carex pilosa Stellaria holostea Athyrium filix-femi-na Tilia cordata Corylus avellana Anemone nemorosa Galeobdolon luteum
Лiтература
1. Данилк1в 1.С., Лобачевська О.В., Мамчур 33JL, Сорока М.1. Мохоподбн Украшського Розточчя. - Льв1в: 1н-тут екологп Карпат, 2002 (Препринт). - 318 с.
2. Данилкчв 1.С., Сорока М.1. Мохопод1бн1 Державного заповщника "Розточчя". -Льв1в, 1989 (Препринт). - 78 с.
3. Сорока М.1. Судинш рослини Державного заповщника "Розточчя". - Льв1в, 1990 (Препринт). - 278 с.
4. Сорока М.1. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Льв1в, 2002. - 154 с.
5. Сорока М.1. Синтаксоном1я рослинносп Украшського Розточчя// Наук. вюник УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 7. - С. 37-41.
6. Сорока М.1. Синтаксоном1я рослинности природного заповщника "Розточчя". -Пращ Наукового товариства iM. Т.Г. Шевченка: Еколопчний зб1рник. - Льв1в: НТШ. - 1999, т. III. - С. 105-113.
7. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
8. Falinski J. Przewodnik do dlugoterminowych badan ekologicznych. - Warszawa: Wyd-wo naukowe PWN, 2001. - 680 s.
9. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa: PWN, 2001. - 536 p.
10. Matuszkiewicz W., Matuszkiewicz J.M. Przegl^d fitosocjologiczny zbiorowisk lesnych Polski (Synteza)// Phytocenosis. - 1996. - 8, № 5. - 79 s.
11. Matuszkiewicz W., Polakowska M. Materialy do fitosocjologicznej systematyki borow mieszanych w Polsce// Acta Soc. Bot. Poloniae. - 1995. - 24, № 2. - S. 65-74.
12. Scamoni A., Passarge H. Einführung in die praktische Vegetationskunde. - Jena: G. Fischer Ferlag, 1963. - 236 S. _
УДК338.439:332.2:631.459 Н.€. Стойко -Львiвський державный
аграрный ушверситет
ЕКОНОМ1ЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦ1ОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ В ЕРОЗ1ЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ
АГРОЛАНДШАФТАХ
Висвгтлено питання eK0H0Mi4H0r0 стимулювання ращонального використання земель сiльськогосподарського призначення в ерозшно небезпечних агроландшаф-тах за допомогою механiзму дп еколого-економiчних шструменпв впливу на еконо-мiчнi штереси суб'eктiв землекористування.
Ключов1 слова: ращональне використання земель, водна ерозiя, еколого-еко-номiчнi iнструменти.
N.Ye. Stoyko - Lviv State Agricultural University
Economic stimulate of rational land use in erosion dangerous
agricultural landscapes
In the article we dwell on problems of economic mechanism of rational land use agricultural function in the conditions of the developed water erosion of soil. The analysis methods and ecological-economic instruments influence on economic interest subject land use of providing of the optimal ecological state of modern agricultural landscapes have been paid attention to.
Keywords: rational land use, water erosion of soil, ecological-economic instruments.
Постановка проблеми та ii зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Вщсутшсть в Украш1 належного правового та економ1чного мехашзм1в стимулювання розвитку еколопчно безпечного зем-
