CC BY
64
Левченко В.Б., Власюк В.П. Роль вредителей леса в процессах распространения корневой губки сосны обыкновенной в условиях Корабельного лесничества ГП "Житомирское ЛХ"
Изучен видовой состав ствольных вредителей в очагах Heterobasidion annosum с определением степени населенности деревьев. Основные виды стволовых вредителей представлены следующими семействами: короеды - Iрidае, усачи - Cerambycidae, златки - Buprestidae, долгоносики - Си1си1ю^ае. Рассмотрено влияние стволовых вредителей на усыхание сосны обыкновенной в очагах корневых гнилей. Представлены результаты о распространении корневой губки и вредителей в лесных массивах ГП "Житомирское ЛХ". Проведен экологический мониторинг, а также выполнена фитопатологи-ческая экспертиза лесных насаждений предприятия. Оценена энтомологическая ситуация по распространению основных вредителей сосны обыкновенной. Предложены практические мероприятия по предотвращению распространения болезней и вредителей сосны обыкновенной.
Ключевые слова: очаги корневой губки, степень поражения, стволовые вредители.
Levchenko V.B., Vlasyuk V.P. The Role of Forest Insects in the Processes of Spreading Common Pine Root Sponge under the Conditions of Ship Timber Forestry Zhitomyr Forestory Public Company
The article is devoted to the study of the specific composition of barrel wreckers in the nidus of Heterobasidion annosum with determination of the degree of trees population density. The basic types of barrel wreckers are presented by the followings species: Iрidае, Cerambycidae, Buprestidae, Сu1cu1ionidaе. The role of barrel wreckers in withering of Scots pine-tree in the nidus of rots is considered. The paper covers the results of the investigations into the extension of diseases and pests in forest teed plantations, as well as on stationary forest seed plots under the conditions of Zhytomyr forestry stows. The authors suggest measures for preventing forest pcefhologies under the conditions of Zhytomyr forestry plantations. The separate aspects of problem research and estimation of rare forest associations are reflected. The expedience of using the special analysis of forest fund structure on the previous stage of their search is marked. When assessing rave plant formations and determining the efficiency of their protection, one can observe the tendency of enhancing the role of quantitative methods.
Key words: pocket of root sponge, degree of staggered, barrel wreckers, forest fund.
УДК581.[92+553]:712.2 Ст. викл. Г.Б. Лукащук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ПРИРОДНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В СТРИЙСЬКОГО ПАРКУ
М1СТА ЛЬВОВА
Розглянуто та проаналiзовано видовий склад та структуру ф^оценозгв Стрийсько-го парку. У складi трав'яного вкриття виявлено 132 види iз 34 родин. Серед множини вищв трав'яного вкриття Стрийського парку б^шу частину вищв представляють лiсовi (54 види). На схиловш (люопарковш) частиш видшено 5 мшроасощацш та проведено облш засмiчення у мшроасощащях за А.Ф. Мальцевим. Проведено естетичну ощнку описаних мшроасощацш за таксацшно-фгтоценотичною шкалою. Описаний фгтоценоз вщнесено до другого класу естетично! цшносп. Процеси урбашзацн спричиняють по-яву своерщних тишв спонтанних похщних деревно-кущових фiтоценозiв.
Ключовi слова: фгтоценоз, мшроасощаци, угруповання.
Вступ. Парковi фггоценози, як i природш, розвиваються вщповвдно до природних закошв i закономiрностей. Закон природного зрщження насаджень i закон вщповвдносп складу i форми насаджень умовам мкцезростання ддать од-наково як у природних, так i в паркових фиоценозах. Обидва типи фiтоценозiв
е енергетичними блоками екосистеми зi складною внутртньою органiзацieю структуры i функцiонуванням. У них е взаемодп мiж рослинами i мiж рослина-ми та середовищем. Тому парковi фiтоценози належать до справжшх фггоцено-зiв [12, 14].
Природний фiтоценоз - це шдикатор вихвдного абiотичного комплексу умов середовища [7, 10], склад i структуру паркового фiтоценозу визначае лю-дина. Рослиннi угруповання паркш "ввдбивають особливостi тiеí сусшльно!' формацií, в умовах яко1 протiкае дiяльнiсть людини по створенню штучних уг-руповань" [7]. Головна вiдмiннiсть паркового фитоценозу вiд природного поля-гае в антропогенному походженш та специфiцi його розвитку. Парковi фггоце-нози формуються за аналогом лiсового фiтоценозу, де чггко можна видiлити компоненти лку. Тому, ведучи мову про фггоценотичну структуру як визна-чальний фактор у вивченш насаджень паркiв, можна застосувати стандартш пiдходи до вивчення структури лiсу i на парковi угрупування [3-5, 14].
Вивчення стадшно!' (паркових сукцесiй) та сезонно!' динамжи рослинних угруповань паркових фiтоценозiв дае змогу на наукових засадах виконувати ре-конструктивнi та реставрацiйнi роботи у старовинних паркових комплексах.
Збереження паркових фiтоценозiв можна здiйснювати шляхом застосу-вання таким заходав [1, 2]:
а) консервацгя г адаптацгя (пристосування до сучасних умов), у процес яких парковi композици зберкаються без змiн, споруди i парк пристосовуються до нових умов експлуатацп;
б) реставрацгя всього парку або окремих його компоненпв - застосування радикальних методiв змiн елементiв ландшафту з метою отримання заын-чених композицш, характерних для певного перюду розвитку парку; в ос-танш десятилiття деякi автори поряд з термшом "реставрацiя" ввели понят -тя "ревалоризащя", "ревальвацiя", суть яких полягае у поверненнi змшено-го паркового ландшафту до його початкового вигляду у перюд розквiту парку.
в) реконструкцгя - коршна перебудова парку з метою покращення його образу вщповщно до сучасних вимог оргашзацп парк1в, паркових композицiй, функцюнального спрямування. И потрiбно проводити з використанням сучасних досягнень науки i технiки i спрямовувати на вщновлення сучасного образу, ще1, стилю парку-пам'ятки.
Реконструкцгя охоплюе обережне i послiдовне вивчення старовинного парку на осшга наслiдування, застосування нових прийомш планування, що до-повнюють збережеш елементи композицií. У практицi найпоширешша часткова або повна реконструкция зелених насаджень iз збереженням функцiонального змкту, планування основи i зовнiшнього благоустрою парку. Цей вид ре-конструкцп проводять, якщо функцiональне спрямування парку, зонування i змiст зон, архтктурно-планувальна органiзацiя, елементи благоустрою та шш штучнi компоненти паркового середовища задовольняють всi вимоги вда^ва-чш та запити мкта.
г) вгдновлення (найбшьш комплексний термiн), у процесi якого можуть вико-нуватися завдання як iз реставрацп окремих елементiв ландшафту, так i з реконструкцп шших дiлянок. Загальною метою вiдновлення варто вважати
вщтворення попереднього образу ландшафтав, пейзажiв, планування втра-чених елементiв композицп в певнш вiдповiдностi з духом часу створення парку. 1нколи пiд термiном "вщновлення" розумiють нове будiвництво пов-шстю втрачених композицiй [1, 2].
Об'екти ландшафтно!' архiтектури, якими е парков! комплекси, безперер-вно змшюються - за порами року i впродовж усього свого кнування, пережива-ючи юнiсть, зрiлий вiк, який ввдповщае переважно перiоду розквiту, i старкть.
Мета дослщження. Дослiдження паркових фiтоценозiв починаються i3 вивчення структурних угруповань, передусгм видового складу, оскiльки старо-винним паркам завжди була притаманна шдивГдуальнкть, яка на сьогоднi бага-то в чому втрачена. На прикладi Стрийського парку спробуемо проаналiзувати найменш порушенi лiсопарковi фiтоценози схилово!' частини.
Досл1дний матер1ал та методика дослщжень. Стрийський парк розта-шований у Львовi мiж вулицями Уласа Самчука, Стрийською, 1вана Франка та Козельницькою. Вiн належить до важливих внутрiшньо-мiських паркiв i е пам'яткою садово-паркового мистецтва нацiонального значения.
Парк складаеться з трьох ландшафтних частин: зона нижшх партергв -по дну балки; лкопаркова зона - на схилах балки: верхня тераса, яка фактично е територiею колишньо!' виставки Схiднi торги. Основою планування парково!' територií е глибока ерозшна долина, якою протiкае стумок Сорока (лГва притока Полтви); тепер тут шшохвдна дорiжка, яка зв'язуе верхню терасу з нижньою частиною парку [9].
Площа дослiджения лкопарково!' частини на схилах балки Стрийського парку становить 5,3 га. Заклавши 5 дшянок по 1,06 га, описано фггоценози у мкцях, яю найменше пiддаються аитропогенному впливу. Фггоценози характе-ризуються певним видовим складом, будовою або особливостями розмiщения компоненпв у просторГ i часi та умовами кнування [10, 11, 14]. Флористичний склад е одним Гз основних показниюв фитоценозу. Видова рГзномаштнкть трав'яного вкриття залежить вгд видового складу наметового ярусу.
Результати дослвджень. У складГ трав'яного вкриття Стрийського парку виявлено 132 види Гз 34 родин. Важливе еколопчне значення мае спектр належ-носп видГв до рГзних ценотичних систем, тобто рослинних угруповань рГзного типу. За належнктю до типу ценозГв види можна розподшити на таю категори: лковГ, лучш, пгрофшьт та рудеральш.
Серед множини видав трав'яного вкриття Стрийського парку бшьшу час-тину видГв представляють лков^ 1х виявлено 54. Найчаспше трапляються Myceris muralis (L.) Dumort, Aposeris foetida (L.) Less., Athyrium filix-femina (L.) Roth), Pulmonaria obscura Dumort., Ficaria verna Huds., Anemone nemorosa L,. Galium odoratum L., Galeobdolom luteum L. тощо.
У лГтньо-осшнш перюд у видовому складГ трав'яного вкриття Стрийського парку зростають синантропн та рудеральш види. 1х виявлено 27. Це таи як Senecio vernalis Waldst. et Kit., S. vulgaris L., Lactuca serriola Torner, Arctium lappa L., Erigeron canadensis L., Cirsium arvense (L.) Scop., Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Bidens tripartita L., Galinsoga parviflora Cav., Poa anna L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Galeopsis spesiosa Mill., G. tetrahit L., Mentha arven-sis L., Prunella vulgaris L. тощо.
Табл. 1. Склад екоморф флори Стрийського парку
Екоморфи Кшьюсть, шт. Частка, %
Ценоморфи
Лiсовi 54 41
Лучнi 39 30
Болотнi, гiгрофiльнi 12 9
Рудеральнi 27 20
Всього 132 100
Трофоморфи
Олтотрофи 8 6
Олiгомезотрофи 3 2
Мезотрофи 56 42
Мезоевтрофи 15 11
Евтрофи 50 39
Всього 132 100
Г^роморфи
Ксерофiти 6 5
Ксеромезофии 12 9
Мезофiти 84 63
Мезогiгрофiти 24 18
Гiгрофiти 6 5
Всього 132 100
Встановлено, що у шднаметовому вкритп тшьки BiciM видш е олкотро-фами. Це переважно бур'яни, ят зосередженi у сильно витоптаних мкцях, вздовж дорiжок або у засмiчених мiсцях. Найбiльше видiв належить до мезот-рофiв. 1х виявлено 56, серед них Athyrium filix-femina, Dryopteris filix-mas (L.) Schott та Dryopteris carthusiana (Vill). H.P. Fuchs., Ficaria verna, Hepatica nobilis Mill., Chrysosplenium alternifolium L. тощо. Велика кшьккть iндикаторiв цього iндексу свiдчить про ввдносно багатi умови мiсцезростання, ят збереглися ще вiд моменту закладання парку.
Щодо вологостi Грунту, ситуащя у Стрийському парку складаеться таким чином - приурочених до сухих умов рослин практично немае. Максимальна кшьккть видiв належить до мезофтв, якi зростають на свiжих та вологих Грунтах. 1х - 84. Це такi: Hepatica nobilis, Ficaria verna, Corydalis solida (L.), Stellaria holostea L.), S. media (L.) Vill., Reseda lutea L., Lysimachia nummuna-ria L. тощо. У перезволожених мкцях (пгрофгги) зростають Ranunculus bulbo-sus L, Bidens tripartita, Mentha arvensis, Myosotis palustris L. тощо.
Аналiзуючи вкову структуру насаджень Стрийського парку, з'ясовано, що бшьшкть паркоутворювальних порiд перебувае у вшд 60-100 рокiв (за ви-нятком невелико!' кiлькостi дерев--довгожш^в). Так, наприклад, сосновi наса-дження (з перевагою Pinus nigra Arn.) формуються, в основному, деревами V класу вiку (що становить 60 % ввд усiеí кшькосп виявлених екземплярiв); яли-новi (Picae abies (L.) Karsten) насадження представляють переважно 50-60- рiч-ш екземпляри (30 %), причому вжовий диапазон представникiв цього виду змь нюеться вiд 20-30 до 70-80 ротв; грабовi насадження представленi рiзновiкови-ми екземплярами, причому найбiльша чисельнкть припадае на Ш клас вшу (4160 рокiв) - 65 % [2, 3].
У парку у райош балки, найбшьш загущешй i непрохiднiй, трапляеться значна кшьккть екземплярiв Quercus robur L. який разом з Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L. та Acer pseudoplatanus L. виходять у перший ярус i досяга-ють вжу 80-90 рокiв. Поряд зростае Carpinus betulus L. та Ulmus glabra L. яю е як у першому, так i в другому ярусах.
Експериментальш дослщження показали, що у межах схилово!' частини балки Стрийського парку сформувалися рiзноманiтнi мiкроасоцiацií. Проведено облiк засмiчення у мiкроасоцiацiях за А.Ф. Мальцевим [13].
• М. ас. Fraxinus excelsior - Acer platanoides + Ulmus glabra - Carpinus betulus + Acer pseudoplatanus - Padus avium + Urtica dioica - Alliaria petiolata - Ficaria verna - (бал 4), 3acMi4eHHa дуже сильне; бур'яни за проективним вкриттям займають бшьше 50 %;
• М.ас. Quercus robur - Fraxinus excelsior + Aesculus hippocastanum - Acer platanoides + Ulmus glabra - Acer pseudoplatanus - Carpinus betulus + Tilia cordata -Sambucus nigra + Hedera helix - Aegopodium podagraria - (бал 3), 3acMi4eHrn сильне, бур'яни трапляються у великш юлькоси, але плющ звичайний перева-жае за проективним вкриттям;
• М. ас. Carpinus betulus - Acer pseudoplatanus + Fraxinus excelsior - Acer platanoides + Hedera helix - Anemone nemorosa - Carex sylvatica - (бал 1), засмiчення незначне, бур'яни трапляються поодиноко;
• М.ас. Fraxinus excelsior - Acer pseudoplatanus + Acer platanoides - Carpinus betulus + Sambucus nigra - Padus avium + Carex sylvatica - Aegopodium podagraria - (бал 3), засмiчення сильне, бур'яни трапляються у великш юлькоси, але е ще значне проективне вкриття люових видiв;
• М. ас. Fraxinus excelsior - Tilia cordata - Acer platanoides + Aesculus hippocastanum + Sambucus nigra - Corylus avellana + Aegopodium podagraria - Athyrium fi-lix-femina - (бал 3), засмiчення сильне, бур'яни трапляються у великш кшькос-ri, але ще е значне проективне вкриття люових видiв;
У складi мжроасощацш виявлено перевагу Acer platanoides у вшд 5080 роюв та Acer pseudoplatanus, Fraxinus excelsior. Ц види виходять у перший ярус. Водночас у складi фиоценозш присутш таю штродуковаш породи як Aesculus hippocastanum, Fraxinus lanceolata Borkh., яю формують другий ярус. Шд-лкок формують таю породи, як Padus avium Mill., Sambucus nigra L., яка на цей перюд домшуе, Physocarpus opulifolius L., Corylus avellana L. тощо. У трав'яно-му вкритп, особливо у весняному аспекта, трапляеться багато лкових видш: Anemone nemorosa, Anemone ranunculoides L., Hepatica nobilis, Ficaria verna, Pulmonaria obscura тощо.
Провiвши аналiз засмiчення вид1лених мiкроасоiцацiй, встановлено, що у линьо-осшнш перiод у бiльшостi мшроугруповань домiнують рослини групи "лiсових бур'яшв". За вiдсутностi скошування бур'янiв, доглядш, прорiдження загущеного пiдросту е загроза для лiсових видш i весняних ефемеро'дав.
На сьогоднi процеси урбашзацп спричиняють появу своерiдних тишв спонтанних похiдних деревно-кущових фiтоценозiв. Формуеться асощащя: Chaerophylli temuli — Aceretum platanoidis [6]. Спонтанна рослиншсть Стрийського парку включае види класу Galio-Urticetea [6]. Синантропш види цього кла-су переважно поширенi на схилах та дну балки - у затшених та засмiчених мк-цях. Фiтоценози переважно представленi асоцiацiею Urtico-Aegopodietum [6].
Табл. 2. Результати естетичног (таксащйно-фШоценотичноЧ) оцтки мтроасо^ацш Стрийського парку [8]
Назва мшроасощацп
*Fr.ex. — Ac.pl. + Ul.gl. -Cr.b. + Ac.ps — P.av. + Ur.d.
Шт.
*Q.r.-Fr.ex.+Aes.h.-Ac.pl.+ Ul.gl.- Ac.ps. -Cr.b. + T.c. — S.n. + Hed.h
Шт.
*Cr. b. — Ac.ps + Fr.ex. -Ac.pl. + Hed.h.
Шт.
2,06
*Fr.ex. — Ac.ps. + Ac.pl. - Cr.b. + S.n. — P.av. + C. s. — Aeg. p
Шт.
1,93
*Fr.ex — T.c. - Ac.pl. + Aes.h. + S.n. - Cor.a + Aeg.p. — At.f.f.
Шт.
2,06
3
3
3
2
2
2
2
2
1
2
3
2
2
3
3
3
2
2
2
2
2
1
2
3
2
2
3
3
2
2
3
2
2
2
2
1
2
3
2
3
3
2
2
2
2
2
2
1
2
3
2
3
3
2
2
3
2
2
2
2
1
2
3
2
* Fr.ex. — Fraxinus excelsior; Ac.pl. — Acerplatanoides; Ul.gl. — Ulmus glabra; Cr.b. — Carpinus betulus; Ac.ps. — Acerpseudoplatanus; P.av. — Padus avium; Ur.d. — Urtica dioica; Q.r — Quercus robur; Aes.h. — Aesculus hippocastanum; T.c. — Tilia cordata; S.n. — Sambucus nigra; Hed.h — Hedera helix; C.s. — Carex sylvatica; Aeg.p. — Aegopodium podagraria; Cor.a. — Corylus avellana; At.f.f. — Athyrium filix-femina.
Нашi до^дження показали, що у Стрийському парку, у райош балки спостеркаемо похвдш (штучш) насадження, шдркт, шдлкок i трав'яне вкриття природш Í3 значним включенням синантропних видгв. Це тдтверджуе класифь кащю паркових фiтоценозiв за генезисом ix надземних яруав (Кучерявий, 1973, 1981). Проведено естетичну ощнку описаних мiкроасоцiацiй за таксацшно-фь тоценотичною шкалою (табл. 2). Таксацiйно-фiтоценотична шкала включае такi ознаки: бонiтет, вологкть грунту, характер рельефу, яруснiсть головно! синузи, густота пiдросту i шдлкку, видовий склад i багатство трав'яного вкриття, вiк деревостану, заxаращенiсть дшянки, ознаки ерозй' i витоптування грунту, наяв-нiсть пошкоджень i захворювань [8]. Проаналiзувавши результати таксацшно-фггоценотично! оцiнки описаних мiкроасоцiацiй, описаний фитоценоз вiднесено до другого класу естетично! цiнностi.
Висновки. Для оптишзацц кнуючо! фггоценотично! структури парку ми пропонуемо удосконалення планування та ландшафтно-просторово! оргашзацц територп, збагачення асортименту декоративних рослин за рахунок видгв природной флори та 1х декоративних форм. Основним у моделюваннi паркових фь тоценозiв е суворе дотримання гармоншно! еколопчно! та бюлопчно! едностей рослин, ят компонують рослиннi угруповання.
Сучасш методи управлшня рослинним вкриттям мають на меп збере-ження бiорiзноманiття мкцевих видш та запобiгання швазп адвентивних бур'янiв. Найбшьш перспективними в цьому напрямку е мошторинг, охорона, вщновлення структури рослинного вкриття шляхом рештродукцп видш при-родних мiкроасоцiацiй та 1х декоративних форм.
Лiтература
1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство : учебник [для студ. ВУЗов] / И.О. Боговая Л.М. Фурсова. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1988. - 223 с.
2. Дудин Р.Б. Консервацш, реставраця та реконструкция садово-паркових об'екйв / Р.Б. Ду-дин. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши, 2011. - 208 с.
3. Дудин Р.Б. Стан насаджень Стрийського парку та проблеми його реконструкци // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13. 5. -85-88 с.
4. 1мшинецька Н.А. Фiтоценотична структура Львшщини та шляхи ii вдосконалення : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / Н.А. 1мшинецька. - Львгв, 2000. - 18 с.
5. Каспрук О.1. Фiтоценотична структура садово-паркових об'екйв КЗЗ м. Львова / О.1. Каспрук // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промиакгасть : мiжвi-домч. наук.-техн. зб. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 28. - 273 с.
6. Крамарець В.О. Паркова та люопаркова рослиншсть мiст Заходу Украши / В.О. Крама-рець, В.П. Кучерявий, В.А. Соломаха // Украшський боташчний журнал : наук. журнал. - 1992. -Т. 49, № 3. - С. 12-17.
7. Кузнецов С.1. Бюеколопчш засади садово-паркового бущвництва: минуле, сучасне, майбутне / С.1. Кузнецов // Iнтродукдiя рослин, збереження та збагачення бiорiзноманiття в бота-нiчних садах i дендропарках : матер. Мiжнар. наук. конф. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2010. -С. 71-73.
8. Кучерявый В.П. Урбоэкологические основы фитомелиорации / В.П. Кучерявый. - М. : НПО "Информация". - 1991. - Ч. 1-2. - 248 с.
9. Кучерявый В.П. Зеленая зона города / В.П. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
10. Миркин Б.М. Антропогенная динамика растительности / Б.М. Миркин // Итоги науки и техники : сб. науч. тр. - Сер.: Ботаника. - М. : Изд-во ВИНТИ. - 1984. - С. 139-233.
11. Миронова Г. А. К вопросу устойчивости парковых культурфитоценозов / Г. А. Миронова // Интродукция и акклиматизация растений : сб. науч. тр. - 1992. - Вып. 17. - С. 68-71.
12. Ниценко А.А. Сады и парки как объекты геоботанического исследования / А. А. Ницен-ко // Вестник ЛГУ : сб. науч. тр. - Сер.: Биологическая. - 1969. - Вып. 3, № 15. - С. 35-41.
13. Лакутин А.С. Полевые методы исследования растений : учебн. пособ. по проведению полевых практик / А.С. Лакутин, В.К. Левин, В.В. Лещанкин и др. - Саранск : Изд-во Мордов. ун-та, 2004. - 160 с.
14. Сукачов В Н. Основные понятия о биогеоценозах и общее направление их изучения / В.Н. Сукачов // Программа и методика биогеоценотических исследований : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 7-19.
Лукащук Г.Б. Анализ природных фитоценозов Стрыйского парка города Львова
Рассмотрены и проанализированы видовой состав и структура фитоценозов Стрыйского парка. В составе травяного покрова обнаружено 132 вида из 34 семейств. Среди множества видов травяного покрова Стрыйского парка большую часть видов представляют лесные (54 вида). На склоновой (лесопарковой) части выделено 5 микро-асоциаций и проведен учет засорения в микроасоциациях за А.Ф. Мальцевым. Произведена эстетическая оценка микроасоциаций по таксационно-фитоценотической шкале. Описанный фитоценоз отнесен ко второму классу эстетической ценности. Процессы урбанизации вызывают появление своеобразных типов спонтанных производных дре-весно-кустарниковых фитоценозов.
Ключевые слова: фитоценоз, микроасоциации, группировки.
Lukashchuk H.B. The Analysis of Natural Plant Communities in Stryisky Park in Lviv
The species composition and structure of plant communities in Stryisky Park have been examined and analyzed. 132 species from 34 families were discovered among the herbs layer. The majority of Stryisky Park herb coating is represented by forest species (54). Five microassociations have been selected on the slope forested area, and fouling calculation in microassociation has been carried out according to A.F. Maltsev. Urbanization process causes the occurrence of distinctive types of spontaneous derivative tree-shrub plant communities.
Key words: phytocoenosis, microassociations, plant communities.
УДК 712.414 Acnip. К.В. Мирончук1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОРШНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛЕЙ СТВОРЕННЯ ТА
ФОРМУВАННЯ ЖИВОПЛОТ1В У СГЛЬСЬКШ ТА М1СЬК1Й
М1СЦЕВОСТЯХ (НА ПРИКЛАД1 ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1)
Живоплоти е одним i3 важливих компоненпв озеленення територш у pi3rnx насе-лених мюцях. Тому в цш робой пор1вняно живоплоти у сучасному MicTi на прикладi Чершвщв та менш урбашзованих населених пунктiв Буковини. Дослщжено низку вщ-мiнноcтей i шдабностей: мiж породним складом, бiометричними показниками та фун-кцiональнicтю. Виявлено залежшсть мiж видовим складом та мюцем зростання живих огорож. Проаналiзовано та запропоновано заходи для покращення стану живоплопв в озелененнi населених мюць Буковини та вдосконалення агротехники !х створення.
Ключовi слова: живоплiт, населеш пункти, видовий склад, якicний стан, функць ональшсть, агротехника.
У наш час е актуальним питанням збшьшення кшькосп деревно- чагар-никових живоплопв у населених пунктах Чертвецько1 обл., площа яких е знач-но меншою за оптимальну ввдносно чисельносп населення. Кргм цього, висо-кий антропогенний тиск зменшуе кшьккть кнуючих живоплопв та знижуе 'х яккний стан. НесприятливГ умови урбашзованого мкького середовища призво-дять до передчасного старiния насаджень i зниження !'х життездатностг Для встановлення ступеня життездатносп живоплотш потрГбно провести дГагности-ку стану зелених насаджень i на основГ дГагностичних ознак планувати агротех-шку догляду за зеленими насадженнями, що вГдповщае статп 28 Закону Украши "Про благоустрш населених пунктш", яка передбачае: "Виробничий процес утримання об'екпв зеленого господарства включае: догляд за деревами i чагар-никами, живоплотами, виткими рослинами..." [4].
Матер1ал та методика дослщжень. ДослГдження проведено на терито-рц всГх райошв Чершвецько!' обл., крГм Путильського району, що займае прсь-ку частину Буковини. Серед 75 населених пункпв, в яких проводили досль дження, лише на територп 33 було зареестровано живоплоти, в реши 41 пункта - не виявлено живих огорож. Таким чином, близько 55,4 % населених мкць передпрно!' частини Буковини не мае у своему озелененш живоплопв. Цю сум-ну статистику шдтверджують бшьшкть сш та селищ мкького типу, де в струк-турГ озеленення ввдсутт живГ огорож! Тому потрГбно розробляти та розвивати програми створення i вГдновлення наявних об'ектГв зеленого господарства.
1 Наук. кергвник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
