CC BY
20
Нацюнальний лкотехшчний ун1верситет Украши
УДК 712.42(477.64-21)(043.2) Асист. С.Ю. Мальцева;
доц. А.М. Солоненко, канд. бюл. наук; асист. €.1. Мальцев, канд. бюл. наук -Мелтопольський ДПУ ïm. Богдана Хмельницького
СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ НАСАДЖЕНЬ ДЕНДРОПАРКУ МЕЛ1ТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГ1Ч-
НОГО УН1ВЕРСИТЕТУ1МЕН1 БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Представлено матерiали щодо систематично!' та еколопчно!' структури деревно-чагарниково'1 рослинност дендропарку Мелiтопольського державного педагогiчного ушверситету iменi Богдана Хмельницького. У склад дендрофлори дендропарку вияв-лено 60 видiв дерев i чагарникiв, як представляють 52 роди, 4 класи, 24 порядки i 30 родин з ввддшв Pinophyta та Magnoliophyta. Серед представниюв дендрофлори е рщ-кiснi, зникаючi, релiктовi види та види, що охороняються (Ginkgo biloba L., Taxus bac-cata L., Ephedra arborea Lag., Paeonia suffruticosa Andr., Aralia mandshurica Rupr. et Maxim., Hibiscus syriacus L. та ш.) Частка штродукованих представниюв становить 70 %. З еколопчного погляду, переважають ксерофiти i ксеромезоф™.
Ключовг слова: дендрофлора, дендропарк, штродукцш, релiктовi види.
Зеленi насадження ввдграють важливу роль у формуваннi середовища мкта, надають йому iндивiдуальних рис, шдкреслюють i виявляють найбiльш цшш будiвлi, споруди, пам'ятники тощо. Крш того, зеленi насадження в мктах сприяють покращенню мiкроклiмaту та сашгарно-ппешчних умов: сповшьню-ють швидкiсть в^у, затримують пил i aерозолi, поглинають гaзовi домiшки з повiтря, зменшують силу звукових хвиль [9].
У твденних регiонaх Украши значения зелених насаджень у покрaщеннi еколопчного стану мкького середовища зростае. Разом з тим, часто через нес-приятливi rрунтово-клiмaтичнi умови погiршуeться життездатнкть рослин, об-межуеться асортимент рослин для озеленення. Тому цiлеспрямовaне дослщжен-ня зелених насаджень мiст швденних регiонiв е потрiбним для виршення проблем формування ïx видового багатства через добiр та штродукцш стiйких не тiльки до фaкторiв мiського середовища, але й до посухи, засолення та iн. [1].
Мелггополь - друге за кiлькiстю населення i розвитком промисловостi у Зaпорiзькiй обл. мiсто. Природно-клiмaтичнi умови регюну iз значним дефщи-том вологи зумовлюе формування у Мелiтополi степовоï рослинностi, характерною особливiстю яко'' е перевага злaкiв iз добре розвиненою мичкуватою коре-невою системою. Бшьшкть прилеглих до мiстa територш розорано. У рослин-ному ro^mi цiлинниx або малопорушених плакорних та iнодi iитрaзонaльниx дiлянок цiеï територш поширеш бiднорiзнотрaвнi дернинно-злaковi степовi уг-руповання. Вивчення деревно-чагарникових насаджень мкта тiльки розпочи-наеться [10].
Мета роботи - дослвдження видового багатства та еколопчно'' структури деревно-чагарникових насаджень дендропарку Мелггопольського державного педагопчного ушверситету iменi Богдана Хмельницького.
Матерiали i методи дослiдження. Збирання, фiксувaния гербарного ма-терiaлу та камеральне оброблення зборш виконано за загальноприйнятими методиками. Також вивчено гербaрнi фонди кафедри ботaнiки та садово-паркового господарства Мелiтопольського державного педагопчного ушверситету iме-нi Богдана Хмельницького.
Номенклатуру таксошв наведено за "Определителем высших растений Украины" [4] та уточнено за сучасними номенклатурними зведеннями, а саме за моногpафieю "Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist" [14].
Крш систематичного ан^зу, проведено екологiчний аналiз флори ден-дpологiчного парку, видшено piзнi види рослин вiдносно родючост грунту, зво-ложення, освiтлення, низьких температур [6-8]. Геогpафiчний аналiз деревно-чагарникових насаджень дендропарку зроблено за ареалами мкцезростання та походження [2, 3, 8, 9, 12, 13].
Результата дослщжень. Дендролопчний парк розташований у швден-но-захiднiй частинi Мелтополя. Пеpшi посадки здiйснено у 1999 р. на площi 0,5 га зусиллями студентiв i викладачш на тепеpiшнiй час кафедри боташки i садово-паркового господарства Мелiтопольського державного педагопчного унiвеpситету iменi Богдана Хмельницького [11]. Керував посадкою старший науковий спiвpобiтник вщдшу Дендропарку бюсферного заповiдника "Асканя-Нова", канд. бюл. наук А.Ф. Рубцов. Грунтовий покрив територц парку представлений супiщаними грунтами чорноземного i каштанового титв, що позна-чаеться на pостi i розвитку рослин, ï^ життeвостi та продуктивности Це потре-буе використання агpотехнiчних пpийомiв, спрямованих на нагромадження i збереження гpунтовоï вологи, шдвищення pодючостi гpунтiв, а особливо бо-ротьбою з вiтpовою i водною еpозieю, а також pеконстpукцiя деревно-чагарни-кових насаджень, поповнення видового piзноманiття з метою створення стiйких довговiчних насаджень.
У дендpофлоpi парку на сьогодш нараховуеться 60 видiв дерев та чагар-никiв, якi вщносять до 2 вiддiлiв Pinophyta та Magnoliophyta. Голонасшш пред-ставленi 3 класами: Ginkgopsida, Pinopsida i Gnetopsida. Клас Pinopsida налiчуe 8 pодiв, серед яких е представники 2 поряд^ Pinales i Taxales, та 3 родин: Ta-xaceae, Cupressaceae, Pinaceae. Трьома родами пpедставленi родина Pinaceae: псевдотсуга (Pseudotsuga (Mirb.) Franco), ялина (Picea pungens "Argentea" Beissn.), сосна (Pinus D. Don) та Kипаpисовi (Cupressaceae): шиpокогiлочник (Platycladus (L.) Franco), туя (Thuja L.), яловець (Juniperus L.) (табл. 1).
Ввддш Magnoliophyta представлений лише одним класом Magnoliopsida. Нараховуе 25 родин, серед яких найчисельшшими е: Rosaceae, Oleaceae, Capri-foliaceae, Betulaceae та Bignoniaceae.
Спектр 7 проввдних родин дослiдженоï дендрофлори деревно-чагарнико-вих насаджень формують: Oleaceae, Rosaceae, Caprifoliaceae, Cupressaceae, Pinaceae, Betulaceae, Bignoniaceae, яю нараховують 29 видiв (48,3 %). Пpовiдне мiсце в дендpофлоpi деревно-чагарникових насаджень займае родина Oleaceae, у якш вiдзначено 7 видiв (11,6 %). Родина Rosaceae займае друге мкце - 6 видiв (10 %). Трете мiсце посщае родина Caprifoliaceae - 5 видiв (8,3 %). Четверте -родина Cupressaceae - 4 види (6,6 %).
Таю родини, як Pinaceae, Betulaceae, Bignoniaceae мають по 2-3 види (ввдповвдно 3,4-5 %). Iншi 23 родини представлеш 1-2 видами (вiдповiдно 1,63,3 %).
Результати аналiзу деревно-чагарникових насаджень дендропарку свщ-чать, що пpовiдними родами е: Syringa L. - 3 види та по 2 види - Catalpa Scop.,
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Betula L., Spiraea L., Quercus L., Juniperus L. Зпдно з класифiкацieю життевих форм рослин у дендропарку 30 видш - дерева, 28 - чагарники i лише 2 види -лiани. Переважають листопаднi види. 1з вiчнозелених е лише 12 B^AiB, з них 10 - голонасшш.
Табл. 1. Систематична структура деревно-чагарникових насаджень дендропарку
Вщ- Клас Порядок Родина Рщ Кшьюсть B^iB
Дiл абсолютна, шт. вщносна, %
Ginkgopsida Ginkgoales Ginkgoace 1 1 1,67
Taxales Taxaceae 1 1 1,67
fh Pinopsida Pinales Pinaceae 3 3 5 ,00
s £ Cupressaceae 3 4 6,66
Gnetopsida Ephedrales Ephedraceae 1 1 1,70
Ranunculales Berberidaceae 2 2 3,33
Eucommiales Eucommiaceae 1 1 1,67
Hamamelidales Platanaceae 1 1 1,67
Fagales Fagaceae 1 2 3,33
Betulales Betulaceae 2 3 5,00
Juglandales Juglandaceae 1 1 1,67
Tamaricales Tamaricaceae 1 1 1,67
Salicales Salicaceae 1 1 1,67
Malvales Tiliaceae 1 1 1,67
Malvaceae 1 1 1,67
Euphorbiales Buxaceae 1 1 1,67
-s: & Saxifragales Hydrangeaceae 1 1 1,67
13 Rosales Rosaceae 5 6 10,00
& 1 Fabales Caesalpiniaceae 2 2 3,33
1 1 Fabaceae 2 2 3,33
Rutales Anacardiaceae 2 2 3,33
Simaroubaceae 1 1 1,67
Sapindales Aceraceae 1 1 1,67
Hippocastanaceae 1 1 1,67
Araliales Araliaceae 1 1 1,67
Rhamnales Vitaceae 1 1 1,67
Oleales Oleaceae 5 7 11,66
Dipsacales Caprifoliaceae 5 6 10,00
Scrophulari- Bignoniaceae 2 3 5,00
ales Buddlejaceae 1 1 1,67
Ввдносно вологи виявлено: ксерофiтiв - 15 представниюв (25 %), ксеро-мезоф^ш - 4 (6,7 %), найбшьша кiлькiсть мезофiтiв - 35 (58,3 %), по 3 пред-ставники пгроф^ш та мезоксерофiтiв (по 5 %).
Вiдносно родючостi Грунту найменше всього виявлено мезотрофiв, тоб-то рослин з помiрною вимогливiстю до вмкту поживних речовин у Грунт -12 видiв (20 %) та евтрофiв, котрi вимагають Грунтiв з високим вмiстом поживних речовин - 16 (26,7 %), а найбшьше всього олiготрофiв, маловимогливих до поживних речовин Грунту рослин - 32 (53,3 %). Вщносно субстрату знайдено по одному представнику нiтрофiлiв (Sambucus nigra L.), петрофiтiв (Pinus palla-siana D. Don) та 7 кальцефшш (Berberis vulgaris L., Buxus sempervirens L., La-
burnum anagyroides Medik., Cotinus coggygria Scop., Acerpseudoplatanus L., Fra-xinus excelsior "Pendula", Ligustrum vulgare L.).
Одним з найважливiших кл1матичних фактор1в, на нашу думку, е свiтло. Представники свiтлолюбноi групи (гелiофiти) у наших дослвдженнях виявилися найбiльш чисельною групою - 58,4 % вiд загальноi кiлькостi (35 видiв), менше тшьовитривалих - 41,6 % (25).
Отже, результати еколопчного аналiзу свiдчать про значну адаптившсть деревно-чагарникових насаджень дендропарку до ктматичних умов Степу Украши, що появляеться у достатньому ступеш посухостiйкостi дослiджуваних насаджень та ix невибагливостi до родючостi грунту (табл. 2).
Табл. 2. Екологiчна структура деревно-чагарникових насаджень дендропарку Мел'ипопольського ДПУ i.\. БогданаХмельницького
Екофактор Екогрупа Число видiв %
Волога гiгрофiти 3 5
мезофiти 35 58,3
мезоксерофiти 3 5
ксерофии 15 25
ксеромезофiти 4 6,7
всього 60 100,0
Трофшсть евтрофи 16 26,7
мезотрофи 12 20
олтотрофи 32 53,3
всього 60 100,0
Свило гелiофiти 35 58,4
скiофiти 25 41,6
всього 60 100,0
Серед зимоспйких виявлено таю види: Juglans regia L., Hibiscus syriacus L., Buxus sempervirens L., Cotoneaster horisontalis Decne., Kerria japonica (L.) DC., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Fontanesia fortunei Carr., Symphoricarpos rivularis L., S. orbiculatus Moench., Buddleja Davidii Franch., Campsis radicans (L.) Seem, Weigela hibrida Jaeg.
Значну частину таксошв (близько 70 %) становлять iнтродукованi види. Лише 18 представниюв мкцево!' аборигенно!' флори [13, 14]. Найбiльше шгро-дуковано видiв з Швшчно!' Америки - 16; 10 видш походять з Китаю, 5 вид1в ш-тродуковано з Японп, 3 види - з Азп, по одному виду - зi Середземномор'я, Балкан, Далекого Сходу, 1рану, Грецп, Угорщини, Албанп, Казахстану. Особливо щкавими представниками дендропарку е Ginkgo biloba L., Taxus baccata L., Ephedra arborea Lag., Paeonia suffruticosa Andr., Aralia mandshurica Rupr.et Maxim., Hibiscus syriacus та ш, ям представляють рiдкiснi, зникаюч^ релiктовi ви-д1в та види, що охороняються [5]. Кр1м зазначених, досить цiнними представниками, якi зростають на територп дендропарку, е Betula borysthenica Klok., Cercis siliquastrum L., Kerria japonica, Buddleja Davidii, Gymnocladus dioica (L.) C. Koch., Syringa amyrensis Rupr.
Висновок. Зелеш насадження мiст степово!' зони Укра'ни i Мелiтополя зокрема, крiм несприятливих впливiв, характерних загалом для мкько!' терито-
Нацшнальний л^те^^иний yнiверситет Украши
piï, потерпають вiд дiï зональних чинникiв, що потpiбно враховувати пiд час планування заходiв з ïx збереження, утримання i реконструкцц. Разом i3 тим, вони мають велике значення для формування вигляду мiста, а також виконують санiтаpно-гiгieнiчнi, pекpеацiйнi та iншi функцп. Колекщя дендропарку Мелто-польського державного педагопчного yнiвеpситетy ím. Богдана Хмельницького мае велику щншстъ для проведення дослiджень щодо з'ясування життевост рослин, особливостей ïx росту, плодоношення, розмноження та iн. в умовах мкького середовища на фонi посушливого клiматy степово!' зони. Спостере-ження за iснyваниям екзотичних видiв дерев i чагарниюв у специфiчниx умовах може стати основою розроблення рекомендацш для ïx застосування в озеленен-нi твденних мiст Украши.
Лггература
1. Глухов О.З. Декоpативнi штродуценти природно!' флори в техногенному мегаполiсi До-нецьк-Макпвка / О.З. Глухов, С.! Прохорова, Г.Г. Дерев'янска, Г.! Хархота // Интродукцк рослин : зб. наук. праць. - 2010. - № 1. - С. 3-9.
2. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикороои i культивоваш дерева i кyщi. покритона-сшш : довiдник. - Ч. I. / М.А. Кохно, Л.! Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш.; за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фiтосоцiоцентp", 2002. - 447 с.
3. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикороои i культивоваш дерева i кущ^ покритона-сшш : довiдник. - Ч. II. / М.А. Кохно, Л.Г Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 200S. - 716 с.
4. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - S48 с.
5. Попович С.Ю. Заповiдна дендросозофлора Степу Украши : монографш / С.Ю. Попович, А.С. Власенко, G.I. Берегута та ш; за ред. С.Ю. Поповича. - К. : Вид-во "ЦП КОМПРИНГ", 2013. - 260 с.
6. Калшченко О.А. Декоративна дендрологи / О.А. Калшченко - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
7. Коломшчук В.П. Систематичний аналiз деревно-чагарникових насаджень м. Mелiтополя / В.П. Коломшчук, Ю.Л. Бpедiхiна // Рослини та ypбанiзацiя : матер. I-о!' Miжнаp. наук.-практ. конф. - Дншропетровськ : ООО ТПГ "Куница", 2007. - С. 34-37.
8. Колюшченко О.М. Сезонш бiоpитми та зимостшшсть деревних рослин / О.М. Колюш-ченко // Ваш сад : журнал. - К., 2004. - С. 2-3.
9. КучерявийВ.П. Озеленення населених мiсць : пiдpyчник. / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгг" , 200S. - 4S6 с.
10. Мальцева С.Ю. Життевий стан деревних насаджень соснового гаю парку культури та вiдпочинкy ш. М. Горького (Mелiтополь, Украша) / С.Ю. Мальцева, О.Г. Брен, А.М. Солоненко // Перспективи розвитку люового та садово-паркового господарства : матер. Miжнаp. наук. конф. - Умань, 2014. - С. 1S0-1S1.
11. Подорожний С.М. Роль колекцш деревинно-кущових рослин у вивченш дисциплин бо-танiчного циклу / С.М. Подорожний, А.М. Солоненко, О.М. Разнополов // Рщна школа : пед. журнал. - 2006. - № 1 (912). - С. 79-80.
12. Соколов С.Я. Ареалы деревьев и кустарников СССР / С.Я. Соколов, О.А. Связева, В А. Кубли. - Л. : Изд-во "Наука", 1977. - Т. 1. - 240 с.
13. БалабушкаВ.К. Хвойш дерева та кyщi / В.К. Балабушка, ГС. Маринич, Л.В. Кра-гм, В.А. Фесак. - К. : Вид-во КП "Дм, сад, город", 200S. - 62 с.
14. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - Kyiv, 1999. - 346 p.
Мальцева С.Ю., Солоненко А.Н., Мальцев Е.И. Современное состояние древесно-кустарниковых насаждений дендропарка Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого
Представлены материалы анализа систематической и экологической структуры древесно-кустарниковой растительности дендропарка Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого. В составе дендроф-лоры дендропарка обнаружено 60 видов деревьев и кустарников, представляющих 52 рода, 4 класса, 24 порядка и 30 семейств из отделов Pinophyta и Magnoliophyta. Среди представителей дендрофлоры есть редкие, исчезающие, реликтовые виды, а также охраняемые (Ginkgo biloba L., Taxus baccata L., Ephedra arborea Lag., Paeonia suffrutico-sa Andr., Aralia mandshurica Rupr. et Maxim., Hibiscus syriacus L. и др.) Доля интродуци-рованных представителей составляет 70 %. С экологической точки зрения преобладают ксерофиты и ксеромезофиты.
Ключевые слова: дендрофлора, дендропарк, интродукция, реликтовые виды.
Maltseva S.Yu., SolonenkoA.M., Maltsev Ye.I. Current Status of Tree-Shrub Plantings Dendrological Park of Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
The article presents the materials on systematic and ecological structure of trees and shrubs of dendrological park of Bogdan Khmelnitsky Melitopol state pedagogical university. Dendroflora of the park united 60 species of trees and shrubs, which representing 52 families, 4 classes, 24 orders and 30 families with divisions Pinophyta and Magnoliophyta. Among representatives dendroflora there are rare, endangered relict species and protected species (Ginkgo biloba L., Taxus baccata L., Ephedra arborea Lag., Paeonia suffruticosa Andr., Aralia mandshurica Rupr. et Maxim., Hibiscus syriacus L. et al.). The proportion of introduced species is 70 %. From an ecological view, prevail by xerophytes and xeromesophytes.
Keywords: dendroflora, dendropark, introduction, relict species.
УДК 630*[5+5.582]:632.2 Ст. викл. А.1. Задорожний1 - Ужгородський НУ
ДИНАМ1КА Щ1ЛЬНОСТ1 Ф1ТОМАСИ СТОВБУР1В ДЕРЕВ БУКА Л1СОВОГО ЗАЛЕЖНО В1Д ТИП1В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВ У МЕЖАХ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
За результатами дослщжень деревосташв бука люового у типах люорослинних умов (ТЛУ) С3 та Э3 проаналiзовано змшу локально! щшьност в абсолютно сухому сташ, у сташ максимального насичення та локально! базисно! щшьност деревини стовбурiв, деревини стовбурiв у корi та кори стовбургв дерев. Встановлено, що найменш мшливою е змiна показниюв локально! щшьност в абсолютно сухому сташ та базисно! щшьност для деревини стовбура, але у ТЛУ Э3 значення локально! щiльностi як в абсолютно сухому сташ, так i базисна щшьшсть, вздовж висоти стовбура зростае, а у ТЛУ С3 навпаки - спадае. Найвищою мшливктю вiдзначаеться локальна щiльнiсть кори стовбура на рiзних вiдносних висотах. Здшснено моделювання вiково! динамiки базисно! щшьност деревини стовбура та !! залежност вiд значення дiаметра та висоти стовбура. З'ясовано, що характерним для динамши значень середньо! базисно! щшьност деревини стовбура бука лiсового з вшом для ТЛУ С3 та Э3 е зменшення значень показника у молодому вiдi та поступове зростання до вiку стиглостi. Середш значення показника е вищими у ТЛУ С3, поргвняно iз ТЛУ Э3.
Ключовi слова: базисна щшьшсть, бук люовий, абсолютно сухий стан, стан максимального насичення.
Вступ. Прсью лiсовi екосистеми Украшських Карпат мають цiлий комплекс функцш, до яких, окр1м промислово!, належить клiматорегулювальна, рекреацiйна, водорегулювальна та грунтозахисна. Зважаючи на важливiсть ста-
1 Наук. кер1вник: доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
