CC BY
34
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.7
11. Яговцева Н.Д. Глубокое переохлаждение - один из механизмов морозоустойчивости почек облепихи / Н.Д. Яговцева, О.А. Красавцев // II Междун. симпоз. по облепихе : тез. докл. (23-25 августа 1993 г.). - Новосибирск. 1993. - С. 74-75.
12. Fisher R.A. Statistical methods for research workers / R.A. Fisher. - New Delhi : Cosmo Publications, 2006. - 354 p.
Миколайко И.И. Зимостойкость и морозостойкость Hippophae rham-noides L. в Правобережной Лесостепи Украины
Изучены морозостойкость и зимостойкость восьми сортов H. rhamnoides в условиях Правобережной Лесостепи Украины. По результатам исследований установлено, что устойчивость образцов варьирует в зависимости от сорта и погодных условий. Повреждение побегов при замораживании различных по зимостойкости сортов соответствует степени их устойчивости в полевых условиях. Различные части побега повреждаются при замораживании неодинаково. Чувствительной к низким температурам оказалась центральная часть почки, за ней верхняя часть побега, а наиболее зимостойким был камбий, степень повреждения корки и древесины промежуточный. Ткани побегов, как правило, более повреждены в апикальной части, в направлении к основанию устойчивость их повышается. Зимостойкость по коэффициенту зимостойкости сортов H. rhamnoides равен двум баллам.
Ключевые слова: морозостойкость, зимостойкость, сорта, промораживание, побеги.
Mikolajko I.I. The Winter and Frost Resistance of Hippophae Rhamnoides L. in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Frost and winter resistance of eight varieties H. rhamnoides under the conditions of the right-bank forest-steppe of Ukraine are studied. According to the research the stability of the sample is found to vary depending on the variety and weather conditions. Shoot damage of different varieties caused by freezing corresponds to the degree of their stability in the field. Different parts of the shoot are damaged by freezing differently. The central part of the bud appeared to be the most sensitive to low temperature followed by the upper part of the shoot, and cambium was the most winter resistant; the degree of cork damage and the timber was intermediate. Shoot tissues are usually more damaged in the apical portion towards the bottom of their increased stability. Winter resistance according to the winter resistance coefficient of H. Rhamnoides species is two points.
Key words: winter resistance, frost resistance, winter hardiness, varieties, freezing, shoots.
УДК581.92:635.925(477.75) Асист. В.€. Севаст'янов, канд. бюл. наук;
доц. Н.В. Потьомкта, канд. бюл. наук; магктрантВ.С. Великоредчанта -Шеденний фШал НУБП Украти "Кримський агротехнологiчний
утеерситет"
РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРН ПАНСЮНАТУ "ДУБНА" М1СТА АЛУШТИ
Представлено результати таксономiчноl швентаризацп автохтонно! i аллохтонно! дендрофлори, що зростае на територп пансюнату "Дубна" в Алушта Виявлено 113 ви-дiв, рiзновидiв i культиварiв, як належать до 26 порядюв, 42 родин та 76 родiв. Коршна деревно-чагарникова рослиншсть на територп пансюнату це пухнастодубово-грабовий шибляк з вiчнозеленим шдлюком з ладаника кримського та irarnj понтшсько!. З рщюс-них рослин, занесених до Червоно! книги Украши, тут зростають представники п'яти видiв. На пiдставi проведеного бюеколопчного i ландшафтного аналiзу дендрофлори надано рекомендацп щодо 'й оптишзацп та рацюнального використання.
Ключовi слова: деревно-чагарниковi рослини, таксономiчне рiзноманiття, бюеко-лопчний аналiз.
Збереження i полiпшення здоров'я населения е одшею з головних умов накопичення та ефективного використаиня людського капiталу [7]. Можливкть вирiшеиня цього завдання в Украíнi значною мiрою залежить вiд стану i перспектив розвитку Ii санаторно-курортних комплексiв. Найважливтою складо-вою санаторно-курортних комплекса е деревно-чагарниковi насадження, якi формують естетичний каркас цих об'ектiв, покращують ix архитектурно- худож-нiй вигляд i, що найголовнiше, виконують комплекс саштарно-ппешчних фун-кцiй. З огляду на це, вивчення структурних та функщональних особливостей дендрофлори на територй' санаторно-курортних комплекав, як неввд'емно! складово! системи 1х оптишзацп, е актуальним i своечасним завданням.
Особливо цiкавим об'ектом дослщження в рамках зазначеного напряму е пансiонат "Дубна" в м. Алушта, на територй' якого проведено ^ентаризащю наявно! автохтонно! i аллохтонно! деревно-чагарниково! рослинностi.
Об'екти i методи дослщжень. Дослiджения проведенi в 2012-2013 рр. 1нвентаризащю проведено згiдно з "1нструкщею з техшчно! ^ентаризацц зеле-них насаджень у мiстаx та селищах мкького типу Украши, 2002" [6]. !дентифь кацiю видiв здшснено за допомогою визначникiв i доввднитв [2-5, 8, 9]. Систе-матичне положення таксонiв хвойних порiд наведено за класифжащею Маарте-на Крктенхусца та iн. [10], а квгткових - за APG III [11]. Як номенклатурний стандарт тд час написання латинських назв видiв використано електронну базу даних "The Plant List" [12].
Результати дослщжень. Пансюнат "Дубна" розташований за адресою: м. Алушта, Професорський куточок, вул. Набережна, 20. Побудовано його в 1967 р. Основш роботи з озеленення його територй проведет наприкшщ 60-х -початку 70-х рр. ХХ ст. Територiя об'екта приурочена до схилу швшчно-схщно! експозицц, на висоп 100-150 м н. р. м., площа - 3,82 га.
У геолопчному планi територiя пансюнату розташована на породах Тав-ршсько! серй, представлених алевролiтами й алевритами. Форми рельефу - де-лювiально-пролювiальнi. У грунтовому покривi домiнують коричневi малопо-тужнi Грунти, сформованi на продуктах вивирювання пiсковикiв i глинистих сланцiв. Вони нерiдко сильно еродоваш й характеризуються високою скелетнiс-тю. Клiмат територй субсередземноморський, посушливий, жаркий, з дуже м'якою зимою. Середньорiчна температура повiтря становить 12,4°С. Абсолют-ний мiнiмум температури - мшус 18°С, абсолютний максимум - плюс 39°С. Сумарна кiлькiсть опадiв у середньому за рiк - 430 мм. Максимальна !х кiль-ккть випадае у жовтнi-лютому [1].
Корiнна деревно-чагарникова рослиннiсть на територй пансюнату - це пухнастодубово-грабшниковий шибляк з вiчнозеленим пiдлiском з ладаника кримського (Cistus creticus L. subsp. eriocephalus (Viv.) Greuter & Bürdet) та k-лицi понтiйськоl (Ruscus aculeatus L.). Внаслiдок проведення обстеження зеле-них насаджень на територй пансюнату було виявлено 113 видав, рiзновидiв i культивар1в, якi вiдносяться до 26 порядкiв, 42 родин та 76 род1в (табл.). За так-сономiчним рiзномаиiттям абсолютно домшують листянi рослини, частка яких становить близько 84 % таксошв. Колекщя хвойних рослин представлена 14 видами, двома рiзновидами i двома культиварами. Найбiльш представницькими за
^укрвий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2014. - Вип. 24.7
кiлькiстю таксошв виявилися родини Rosaceae (27), Cupressaceae (9), Oleaceae (8) i Pinaceae (7). Серед pодiв y цьому вiдношеннi лiдиpye Prunus - 7 видгв.
Табл. TaKC0H0MÍ4Huü склад зеленил насаджень пансионату "Дубна"
Порядок Родина Вид, тдвид, pÍ3TOB^, культивар
1 2 3
PINIDAE
Cupressales Link Cupressaceae Gray Cupressus arizonica Greene
Cupressus sempervirens L.
Cupressus sempervirens var. stricta Ait.
Juniperus deltoides R.P. Adams
Juniperus sabina L.
Juniperus virginiana L.
Platycladus orientalis (L.) Franko
Sequoiadendron giganteum (Lindl.) J. Buchholz
Thuja occidentalis L. 'Fastigiata'
Taxaceae Gray Taxus bac cata L.
Taxus bac cata L. 'Fastigiata'
Pinales Gorozh. Pinaceae Spreng. ex F. Rudolphi Abies numidica de Lannoy ex Carrière
Abies pinsapo Boiss.
Cedrus atlantica (Endl.) Manetti ex Carrière
Cedrus deodara (Roxb.ex Lamb.) G. Don
Pinus brutia Ten. var. pityusa (Steven) Silba
Pinus coulteri D. Don
Pinus nigra J.F. Arnold subsp. pallasiana (Lamb.) Holmboe
MAGNOLIIDAE
Apiales Nakai Apiaceae Lindl. Bupleurum fruticosum L.
Araliaceae Juss. Hedera helix L.
Pittosporaceae R. Br. Pittosporum tobira (Thunb.) W.T. Aiton
Arecales Bromhead Arecaceae Schultz Sch. Trachycarpusfortunei (Hook.) H. Wendl.
Asparagales Bromhead Asparagaceae Juss. Yucca gloriosa L.
Yucca gloriosa L. var. recurvifolia (Salisb.) Engelm.
Ruscus aculeatus L.
Asterales Link Asteraceae Bercht. & J. Presl Santolina rosmarinifolia L.
Buxales Takht. ex Reveal Buxaceae Dumort. Buxus balearica Lam.
Buxus sempervirens L.
Celastrales T. Baskerv. Celastraceae R. Br. Euonymus japonicus Thunb.
Euonymus japonicus Thunb. 'Albo-Marginata'
Cornales Dumort. Cornaceae Dumort. Cornus mas L.
Hydrangeaceae Dumort. Philadelphus coronarius L.
Dipsacales Dumort. Adoxaceae E. Mey Viburnum opulus L.
Viburnum tinus L.
Caprifoliaceae Juss. Lonicera caprifolium L.
Lonicera fragrantissima Lindl. & Paxton
Lonicera japonica Thunb.
Weigela florida (Bunge) A. DC.
Ericales Dumort. Ericaceae Juss. Arbutus andrachne L.
Fabales Fabaceae Lindl. Albizia julibrissin Durazz.
1 2 3
Bromhead Robinia pseudoacacia L.
Spartium junceum L.
Wisteria sinensis (Sims) Sweet
Fagales Engl. Betulaceae Gray Carpinus betulus L.
Carpinus orientalis Mill.
Corylus avellana L.
Fagaceae Dumort. Quercus ilex L.
Quercus pubescens Willd.
Juglandaceae DC. ex Perleb Juglans regia L.
Garryales Lindl. Garryaceae Lindl. Aucuba japonica Thunb. 'Variegata'
Gentianales Juss. ex Bercht. & J. Presl Apocynaceae Juss. Nerium oleander L.
Lamíales Bromhead Bignoniaceae Juss. Campsis radicans (L.) Seem.
Catalpa bignonioides Walter
Lamiaceae Martynov Rosmarinus officinalis L.
Oleaceae Hoffmanns. et Link Forsythia europaea Degen & Bald.
Fraxinus angustifolia Vahl
Fraxinus excelsior L.
Jasminum fruticans L.
Jasminum nudiflorum Lindl.
Ligustrum lucidum W.T. Aiton
Olea europaea L.
Syringa vulgaris L.
Scrophulariaceae Juss. Buddleja davidii Franch.
Laurales Juss. ex Bercht. & J. Presl Lauraceae Juss. Laurus nobilis L.
Magnoliales Juss. ex Bercht. & J. Presl Magnoliaceae Juss. Magnolia grandiflora L.
Malpighiales Mart. Salicaceae Mirb. Salix alba L. 'Pendula'
Salix babylonica L.
Malvales Dumort. Cistaceae Juss. Cistus creticus L. subsp. eriocephalus (Viv.) Greuter & Burdet)
Malvaceae Juss. Hibiscus syriacus L.
Tilia platyphyllos Scop.
Myrtales Rchb. Lythraceae J. St-Hil. Lagerstroemia indica L.
Punica granatum L.
Proteales Dumort. Platanaceae T. Lestib. Platanus orientalis L.
Ranunculales Dumort. Berberidaceae Juss. Berberís aquifolium Pursh
Berberís julianae C.K. Schneid.
Berberis thunbergii DC. 'Atropurpurea'
Ranunculaceae Juss. Clematis vitalba L.
Rosales Perleb Moraceae Nakai Morus alba L.
Rosaceae Juss. Cotoneaster glaucophyllus Franch. var. serotinus (Hutch.) L.T. Lu & A.R. Brach
Cotoneaster horizontalis Decne.
Crataegus monogyna Jacq.
Crataegus orientalis Pall. ex M. Bieb.
Eriobotrya japonica (Thunb.) Lindl.
82
3ÖipHiiK HayKOBO-TexHi^HHX npaub
^укрвий вкник НЛТУ Укрaïни. - 2014. - Вип. 24.7
1 2 3
Malus domestica Borkh.
Mespilus germanica L.
Photinia serratifolia (Desf.) Kalkman
Prunus amygdalus Batsch
Prunus armeniaca L.
Prunus avium (L.) L.
Prunus cerasifera Ehrh.
Prunus domestica L.
Prunus laurocerasus L.
Prunus persica (L.) Stokes
Pyracantha coccinea M. Roem.
Pyrus communis L.
Pyrus elaeagrifolia Pall.
Rosa canina L.
Rosa x hybrida
Rubus caesius L.
Sorbus aucuparia L.
Sorbus domestica L.
Sorbus torminalis (L.) Crantz
Spiraea cantoniensis Lour.
Spiraea japonica (L.) Desv.
Spiraea x vanhouttei (Briot) Carrière
Rhamnaceae Juss. Paliurus spina-christi Mill.
Anacardiaceae (R. Br.) Lindl. Pistacia atlantica Desf.
Sapindales Dumort. Sapindaceae Juss. Acer campestre L.
Aesculus hippocastanum L.
Simaroubaceae DC. Ailanthus altissima (Mill.) Swingle
Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
Vitales Reveal Vitaceae Juss. Parthenocissus tricuspidata (Sieb. & Zucc.) Planch.
Vitis vinifera L.
Основу деревосташв автохтонного походження на територп пансюнату становлять насадження з Quercus pubescens i Carpinus orientalis. Крш цього, у складi природно! рослинностi присутш Juniperus deltoids, Carpinus betulus, Clematis vitalba, Cornus mas, Crataegus monogyna, C. orientalis, Fraxinus angustifo-lia, Jasminum fruticans, Mespilus germanica, Paliurus spina-christi, Ruscus acule-atus, Sorbus domestica, S. torminalis i деяк шш види.
З рдакних рослин, занесених до Червоно! книги Украши, тут зростають представники п'яти видгв: Pinus brutia var. pityusa (бшьше 250 екземплярiв), Taxus baccata, Arbutus andrachne, Pistacia atlantica (Pistacia mutica Fisch. & C.A. Mey.), Cistus creticus subsp. eriocephalus (Cistus tauricus C. Presl). Ценопо-пулящя останнього на територп пансюнату представлена бшьш шж ста рiзновi-ковими екземплярами, серед яких переважають генеративнi особини, тобто во-на мае правобiчний вiковий спектр, який свiдчить про вiдносно слабке на-сiнневе вiдновления виду. Имовiрно, насiнневому поновленню ладаника переш-коджае шдвищене антропогенне наваитажения, яке вдаувае популяцiя, i, на-самперед витоптування. Тому дiлянку з ладаника варто iзолювати вiд госпо-дарсько! дiяльностi та вiдвiдувания людьми.
Серед представниюв аллохтонно! дендрофлори за шлькктю екземпляр1в домшуючу позицда займають Cupressus sempervirens, C. s. var. stricta, C. arizo-nica, Platycladus orientalis, Buxus sempervirens, Euonymus japonicus, Laurus nobi-lis, Ligustrum lucidum, Prunus laurocerasus, Rosa x hybrida, Viburnum tinus. Таким чином, основу культурно!' деревно-чагарниково! рослинносп на територц пансюнату "Дубна" становлять в1чнозелеш хвойш та листяш породи.
Вщзначаючи досить високе таксоном1чне р1зноман1ття дендролопчно! колекцп, яку вдалося з1брати на територц пансюнату, варто зазначити, що близько чверп наявних вид1в рослин представлен! одинокими екземплярами. Така ситуащя в майбутньому може призвести до зб1днення колекщйних ден-дролопчних фонд1в за умови, звичайно, що види i форми, представлен! одною або двома-трьома рослинами, не будуть найближчим часом доповнеш посадкою нових екземпляр!в.
Разом !з рщккними i щнними у науковому, естетичному й експозицшно-му план! рослинами, наявними на об'екп, на територй' пансюнату зростають та-кож деят швазШно небезпечш види, так! як: Ailanthus altissima, Bupleurum fruti-cosum i Robinia pseudoacacia. Необидно провести заходи, спрямоваш на змен-шення кшькосп екземпляр!в зазначених рослин, а також встановити система-тичний контроль за 'х природним поширенням.
Сшввщношення деревних i чагарникових порщ на об'екп наближаеться до оптимального. Досить багато на територй' пансюнату також представниюв лiановоí флори - 9 вид!в: Campsis radicans, Clematis vitalba, Hedera helix, Lonicera caprifolium, Parthenocissus quinquefolia, P. tricuspidata, Rosa x hybrida, Vitis vinifera, Wisteria sinensis.
Еколопчний аналiз показав, що основу деревно-чагарниково! рослин-носп на об'ектi становлять мезоксерофии i ксерофiтизованi мезофiти, що дос-татньою м!рою вiдповiдае природному режиму вологозабезпеченосп Швденно-го берегу Криму. Мезофiтiв - не бшьше 20 %. Серед них: Sequoiadendron gigan-teum, Taxus baccata, Thuja occidentalis 'Fastigiata', Aesculus hippocastanum, Aucu-ba japonica 'Variegata', Carpinus betulus, Catalpa bignonioides, Fraxinus excelsior, Hedera helix, Platanus orientalis, Salix alba 'Péndula', S. babylonica, Sorbus aucu-paria, Tilia platyphyllos, Viburnum opulus, Weigela florida та ш. Ксерофiтiв - 6 ви-д1в. Це Juniperus deltoids, Pinus brutia var. pityusa, Paliurus spina-christi, Pistacia atlantica, Pyrus elaeagrifolia i Rosmarinus officinalis.
Бшьшкть рослин, наявних на об'екп, абсолютно морозостшт в райош дослщження. У найбшьш сувор! зими морозами р!зною м!рою можуть пошко-джуватися: Cedrus deodara, Cupressus sempervirens, Pinus coulteri, Albizia julibris-sin, Arbutus andrachne, Aucuba japonica 'Variegata', Buxus balearica, Cistus creticus subsp. eriocephalus, Cotoneaster glaucophyllus var. serotinus, C. horizontalis, Eri-obotrya japonica, Euonymus japonicus, Jasminum fruticans, J. nudiflorum, Lagerstro-emia indica, Laurus nobilis, Ligustrum lucidum, Magnolia grandiflora, Nerium oleander, Olea europaea, Paliurus spina-christi, Parthenocissus tricuspidata, Photinia ser-ratifolia, Pistacia atlantica, Pittosporum tobira, Prunus laurocerasus, Punica grana-tum, Pyracantha coccinea, Quercus ilex, Rosmarinus officinalis, Santolina rosmarini-folia, Trachycarpus fortunei, Viburnum tinus, Vitis vinifera, Yucca gloriosa.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.7
Серед деревно-чагарникових рослин, яы ростуть на територц пансюнату, за вимогливiстю до фунтово!' родючостi переважають мезотрофи (майже 50 %), а за вимогливктю до кислотностi грунту - ацидофш-нейтральш види (рН 6,0-7,0) - 53 %. Слабких ацидофiлiв (рН 5,5-6,5) i нейтрально-базофшьних видав (рН 6,5-7,5) - сумарно 44 %. Понад 95 % наявно!' на об'екп деревно-чагарнико-во1 рослинностi знаходиться в доброму та задовшьному станi. Найбшьш пригш-ченi рослини видiв - Pinus coulteri i Albizia julibrissin. Висновки:
1. На територи пансюнату "Дубна", м. Алушта 3Í6paHO багату дендрологiчну колекцiю, що включае 113 ввддв, рiзновидiв i культиварiв, яы вiдносяться до 26 порядыв, 42 родин та 76 родiв.
2. Для збереження природно'1 рослинностi за участ червонокнижних видiв Pistacia atlantica i Cistus creticus subsp. Eriocephalus на дшянщ, що перебу-вае шд негативним антропогенним впливом, необхщно провести комплекс органiзацiйно-господарських заходiв, яы сприяли б ïï повноцiнному природному поновленню.
3. Результати бюеколопчного i ландшафтного аналiзу свiдчать про досить вдало пiдiбраний асортимент рослин при оргашзацп' пейзажних сцен на територй пансюнату. Винятоком, у цьому плаш, е види: Aesculus hippocasta-num, Ailanthus altissima, Bupleurum fruticosum, Juglans regia, Philadelphus coronarius, Prunus amygdalus, P. armeniaca, P. avium, P. cerasifera, P. domestica, P. persica, Robinia pseudoacacia, Rubus caesius i деяы rnmi, яы е шва-зивними або не зовим шдходять у функцюнальному та естетичному аспектах для озеленення цього об'екта.
4. Подальшi роботи з озеленення пансюнату доцтьно спрямовувати на посту-пове зменшення ылькост небажаних рослин, закрiплення схильних до еро-зи дiлянок територй за допомогою rрунтозакрiплюючих порiд, таких як Pistacia atlantica, збтьшення кiлькостi екземплярiв поодиноко представле-них цiнних екзоив, а також збагачення колекцiйних дендролопчних фондiв завдяки залученню нових вiчнозелених, декоративно-листяних, красивокш-тучих i красивоплщних видiв i форм рослин з родiв Abies Mill., Calocedrus Kurz, Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Pinus L., Abelia R. Br., Callicarpa L., Calycanthus L., Clematis L., Cotoneaster Medik., Deutzia Thunb., Hedera L., Ilex L., Kolkwitzia Graebn., Lonicera L., Osmanthus Lour. та ш.
Лiтература
1. Агроклиматический справочник по Крымской области. - Л. : Гидрометеоиздат, 1959. -
136 с.
2. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикорослi та культивоваш дерева й кущi. Голонасш-hí / М.А. Кохно, В.1. Гордаенко, Г.С. Захаренко та íh. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
3. Кохно М.А. Дендрофлора Укршни. Дикороаи й культивоваш дерева i кущг Покритона-сiннi. - Ч. I.: Довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та íh. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Фтосощоцентр, 2002. - 448 с.
4. Кохно М.А. Дендрофлора Укршни. Дикороаи й культивоваш дерева i кущг Покритона-сшш. - Ч. II.: Довщник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко та íh. / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Фтосощоцентр, 2005. - 716 с.
5. Кузнецов С.И. Деревья и кустарники, культивируемые в УССР. Голосеменные : справ. пособ. / С.И. Кузнецов, П.Я. Чуприна, Ю.К. Подгорный и др.; отв. ред. Е.Н. Кондратюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1985. - 200 с.
6. 1нструкцш з техшчно'1 швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Украши - ГКН 03.08.007. - 2002. - К. : Мшстерство аграрно'1 политики, 2002. - 24 с.
7. Найдина Е.И. Стратегические приоритеты развития санаторно-курортной отрасли Крыма / Е.И. Найдина, Л.И. Баранова // Культура народов Причерноморья. - 2012. - № 229. - С. 59-61.
8. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
9. Рубцов Н И. Определитель высших растений Крыма / Н.И. Рубцов. - Л. : Изд-во "Наука". - 555 с.
10. Maarten J.M. Christenhusz. A new classification and linear sequence of extant gymnosperms / Ma-arten J.M. Christenhusz, James L. Reveal, Aljos Faijon [and oth] // Phytotaxa, 2011. - Vol. 19. - Pp. 55-70.
11. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III // Botanical Journal of the Linnean Society. - 2009. - Vol. 161. - Issue 2. -Pp. 105-121.
12. The Plant List. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.theplantlist.org.
Севастьянов В.Е., Потемкина Н.В., Великоредчанина В.С. Результаты изучения древесно-кустарниковых насаждений на территории пансионата "Дубна" города Алушта
Представлены результаты таксономической инвентаризации автохтонной и аллох-тонного дендрофлоры растущей на территории пансионата "Дубна" в Алуште. Выявлено 113 видов, разновидностей и культиваров, которые относятся к 26 порядков, 42 семейств и 76 родов. Коренная древесно-кустарниковая растительность на территории пансионата - это пушистодубово-грабовый шибляк с вечнозеленым подлеском из ладанника крымского и иглицы понтийской. Из редких растений, занесенных в Красную книгу Украины, здесь растут представители пяти видов. На основании проведенного биоэкологического и ландшафтного анализа дендрофлоры поданы рекомендации по ее оптимизации и рациональному использованию.
Ключевые слова: древесно-кустарниковые растения, таксономическое разнообразие, биоэкологический анализ.
Sevastyanov V.Ye., PotyomkinaN.V., Velikoredchanina V.S. The results of woody plantations' study at the territory of Alushta's pension "Dubna"
The results of taxonomic inventories autochthonous and allochthonous dendroflora that increases in the pension "Dubna", Alushta. We found 113 species, varieties and cultivars that belong to 26 orders, 42 families and 76 genera. Root tree and shrub vegetation in the boarding house is lanuginous oak and hrabinnykovyy shyblyak with evergreen undergrowth of resinoid Crimean and Pontic butcher. With rare plants listed in the Red Book of Ukraine is growing representatives of five species. Based on the bio-ecological and landscape analysis dendroflo-ra given recommendations for optimization and management.
Key words: woody plants, taxonomic diversity, bio-ecological analysis.
УДК 630*812 Ст. наук. спiвроб. 1.М. Скольський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ФЕНОЛОГ1ЧНИХ ФАЗ ВЕГЕТАТИВНИХ I ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАН1В В'ЯЗА ШОРСТКОГО
Дослщжено фенолопчш ритми та особливост плодоношення в'яза шорсткого. Вивчено особливост проходження фаз розвитку генеративних i вегетативних оргашв виду. Здшснено аналiз фенолопчних рттшв виду в умовах Захщного Люостепу Укра-ши. Виявлено ранню i шзню форми в'яза шорсткого за проходженням фенолопчних фаз. Шзня форма в'яза шорсткого щ^вняно з ранньою е стшкшою за життевим станом. Проаналiзовано динамшу температурних показнигав пов^я у перюд проходження фенолопчних фаз. Визначено середш температурш показники, яю зумовлюють проходження певно! фенофази.
Ключовi слова: в'яз шорсткий, фенофаза, плодоношення, середня температура.
