CC BY
19
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 635.9 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львт
ДЕНДРОФЛОРА ЛАЗУРНОГО БЕРЕГА ФРАНЦП
У процес дослщжень дендрофлори Лазурного Берега виявлено 84 види аборигенной та iнтродукованоï дендрофлори. Створено базу даних та наукову колекщю зразюв рослин, стробiлiв та плодiв, якi використовуються у навчальному процесс Колекцiя середземноморських рослин е окремою частиною гербарiю Нацiонального лiсотехнiчного ушверситету Украïни (LWFU), який внесено до перелжу наукових гербарiïв Украïни.
Ключовг слова: дендрофлора, Лазурний Берег, гербарш (LWFU).
Упродовж 2001-2011 рр. ми здшснили шють експедицш у район Середземномор'я, бшьшють 1з яких проходила вздовж морського узбережжя. Результати боташчних дослщжень зафжсовано на електронних ношях, змон-товано навчальш фшьми та з1брано велику гербарну колекщю, яка поступово опрацьовуеться. Особливо щкавими виявилися матер1али 1з европейського Середземномор'я, з району Р1в'ери - твшчного узбережжя Середземного моря вщ м. Марсель (Франщя) до м. Спещя (1тал1я). Щоправда, 1нод1 Р1в'ерою називають лише ïï ггалшську частину, тод1 як французьку з легаш руки пись-менника Стефана Льежара 1менують Лазурним Берегом (Cote d'azur). Вш охоплюе узбережжя моря з мютами Нщца, Канни, Марсель, Сен-Тропе, Мен-тона, Анпб та княз1вством Монако. Вздовж узбережжя тягнеться ланцюг ос-тров1в - Фр1ульськ1, Леринсью, Йерсью, а сама берегова лшя мае декшька великих п1востров1в - Анпб, Ферра, Мартен. Захщну частину Лазурного Берега захищае прський хребет Сент-Бом висотою близько 3000 м, який спус-каеться до моря в райош м. Тулон, а з твноч1 та сходу тдступають При-морсью Альпи. Прська чаша захищае Лазурний Берег вщ мютраля i тдтри-муе тут типовий середземноморський кшмат iз сухим спекотливим лиом (+26 °С), м'якою сонячною зимою (+10 °С) та невеликою кшьюстю опадiв. Особливi кшматичш та географiчнi умови, поряд iз глобальними фггоюто-ричними подiями, е причиною формування дуже специфiчноï флори, складе-ноï як автохтонними елементами, так i великою кшьюстю штродукованих ви-дiв. I хоча флора Лазурного Берега е класичною для Середземномор'я, вона мае багато спшьних рис iз флорою Пiвнiчноï Африки. Серед трав'яних рослин велика частка припадае на цибулинш та бульбоцибулинш весняш ефеме-роïди. Основний фон присередземноморських лук закономiрно створюють види родин Asteraceae, Fabaceae, Apiaceae, Lamiaceae, Rosaceae. На високо-му хребт Приморських Альп збереглися природш лiси iз Fagus orientalis Lipsky та Pinus halepensis Mill., а на вулкашчних масивах Кан-таль i Дом -навпъ лiси iз Abies alba Mill. Ближче до узбережжя формуються вiчнозеленi лiси iз Quercus ilex L., Q. suber L., Pinus pinea L. Франщя - краïна iз надзви-чайною природою, щншсть якоï добре розумiе влада: загальна площа приро-
1. Лкове та садово-паркове господарство
9
доохоронних територш становить майже 20 000 км2, тут створено 5 нащ-ональних парюв, найбiльший з яких - "Вануаз" в Савой! (60 000 га), i близько 30 заповщниюв.
Столiття людсько! присутностi у цш частинi Середземномор'я призве-ли до знищення лiсiв, !х мiсце зайняв маквю, сформований невисокими (до 3 м), вiчнозеленими деревами i кущами, а також багаторiчними травами. Рос-линнiсть узбережжя мае виразнi слщи антропогенного втручання, одним iз проявiв якого е синантропнi комплекси ксеротермно! рослинностi з участю сукулентних рослин - алое, опунцш та агав. Велик площi тут займають фруктовi сади (зокрема, цитрусовi), оливковi га!, евкалiптовi посадки, план-тацп жасмину, лаванд, троянд, пбюкуса, мiмози. Деревш екзоти тут трапля-ються не тшьки у садах, парках та набережних бульварах, а й повнютю нату-ралiзованими у природi. Формування свiтових курортних зон на Лазурному Березi сприяло впровадженню найрiзноманiтнiших екзопв з усiх куточкiв Землi. Серед представниюв декоративно! дендрофлори особливе мюце займають голонасiннi та низькоро^ пальми. У процесi дослiдження дендрофлори узбережжя було виявлено чимало видiв африканського, австралiйського та пiвденно-американського походження.
Дослщження флори узбережжя проходило, зазвичай, у лггнш перiод, коли трави майже повнютю вигорали. Тому переважна частина нашо! колек-цп - це рослини зi здерев'янiлим типом стебла. Особливо цiкавi мiсця, звщки привезено найбiльшу кiлькiсть зразкiв - це мютечка Жуан ле Пен (поеднане з Каннами бульваром Круазетт), Вшьньов Лубе, мюта Канни, Нщца, Сен-Тропе та iн. У нашш базi даних дендрофлори Французько! Рiв'ери зафiксовано мiсця зростання таких видiв iз здерев'янiлим стеблом:
1. Aeonium arboreum (L.) Webb. et Berth. 43. Juniperus virginiana L.
2. Alnus cordata Desf. 44. Laurus nobilis L.
3. Amygdalus communis L. 45. Lavandula dentata L.
4. Araucaria araucana K. Koch 46. Lavandula latifolia Medik.
5. Araucaria heterophylla (Salisb.) Franco 47. Ligustrum lucidum W. Aiton
6. Arbutus unedo L. 48. Melia azedarach L.
7. Asparagus acutifolius L. 49. Morus alba L.
8. Bougainvillea glabra Chois. 50. Myrtus communis L.
9. Camellia japonica L. 51. Nerium oleander L.
10. Castanea sativa L. 52. Olea europaea L.
11. Casuarina equisetifolia L. 53. Osyris quadripartita Salzm. ex Decne
12. Cedrus atlantica Manetti 54. Paliurus spina-cristi Mill.
13. Cedrus deodara (Roxb.) Loud. 55. Phoenix dactylifera L.
14. Cedrus libani Loud. 56. Phyllirea angustifolia L.
15. Chamaecyparis lawsoniana Part. 57. Pinus halepensis Mill.
16. Chamaecyparispisifera 58. Pinus nigra Arn. (Siebold et Zucc.) Endl. 59. Pinuspinea L.
17. Chamaerops humilis L. 60. Pistacia vera L.
18. Cinnamomum camphora (L.) J. Presl. 61. Pittosporum tobira (Thunb.) W.T. Aiton
19. Citrus aurantium L. 62. Platanus occidentalis L.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2G12. - Вип. 22.4
20. Citrus limon (L.) Burm. F.
21. Citrus reticulata Blanco
22. Citrus sinensis (L.) Osbeck
23. Citrus unshiu (Swingle) Marcow
24. Clematis flammula L.
25. Cneorum tricoccon L.
26. Cupressus sempervirens L.
27. Cycas revoluta Thunb.
28. Eleagnus angustifolia L.
29. Ephedra fragilis Desf.
30. Erica arborea L.
31. Eucalyptus camaldulensis Dehnh.
32. Eucalyptus globulus Labill.
33. Ficus carica L.
34. Ginkgo biloba L.
35. Hibiscus rosa-sinensis L.
36. Hibiscus syriacus L.
37. Jasminum grandiflorum L.
38. Yucca brevifolia Engel
39. Yucca filamentosa L.
40. Yucca glauca Nutt.
41. Yucca gloriosa L.
42. Juniperus oxycedrus L. ssp. macrocarpa (Sm.) Ball
63. Platanus orientalis L.
64. Plumbago europaea L.
65. Populus italica (Munch.) Moench
66. Prunus laurocerasus L.
67. Punicagranatum L.
68. Quercus coccinea Muench.
69. Quercus ilex L.
70. Quercus suber L.
71. Retama raetam (Forssk.) Webb & Berthel.
72. Ricinus communis L.
73. Rosmarinus officinalis L.
74. Ruscus aculeatus L.
75. Santolina chamaecyparis L.
76. Schinus molle L.
77. Spartium junceum L.
78. Tamarix gallica L.
79. Thuja occidentalis L.
80. Thuja plicata Donn. ex D. Don
81. Trachycarpus fortunei H. Wendl
82. Ulex minor Roth
83. Viburnum tinus L.
84. Vitex agnus-castus L.
Колекщя середземноморських рослин е окремою i дуже важливою частиною гербарто Нащонального люотехшчного ушверситету Украши, який зараз перебувае на реконструкцп у зв'язку i3 розширенням площi фондiв та упорядкуванням юторичних та iменних колекцш. 1з завершенням цих ро-бгг наш гербарш матиме неабияку наукову вагу i завдяки колекцп зразюв тв-денноевропейсь^ флори.
Лтратура
1. Сорока М.1. Гербарш Нащонального люотехшчного ушверситету Украши (LWFU) / М.1. Сорока / Гербарп Украши. Index Herbariorum Ucrainicum. - К. : Вид-во "Либщь", 2011. -С. 200-203.
2. Сорока М.1. 1сторичш гербарп та анатс^чш колекцп на кафедрi боташки УкрДЛТУ / М.1. Сорока, А.Д. Шовган, Г.Б. Лукащук // Вюник Луганського державного педагопчного ушверситету iм. Тараса Шевченка. - 2003. - № 11 (67). - С. 129-132.
3. Bayer E. Guide de la flore mMditerranMenne. Caracffiristiques, habitat, distribution et particu-lariffis / E. Bayer, K.P. Buttler, X. Finkenzeller, J. Grau. - Paris : Delachaux et NiestlM, 1990. - 287 p.
4. Saule M. La Grande Flore Illustrae des Pyrenees / M. Saule. - Editions Milan, 2002. - 732 p.
Сорока М.И. Дендрофлора Лазурного Берега Франции
В процессе исследований дендрофлоры Лазурного Берега обнаружено 84 вида аборигенной интродуцированной дендрофлоры. Создана база данных и научная коллекция образцов растений, стробилов и плодов, которые используются в учебном процессе. Коллекция средиземноморских растений является отдельной частью гербария Национального лесотехнического университета Украины (НЛТУ Украины), который внесен в перечень научных гербариев Украины.
Ключевые слова: дендрофлора, Лазурный Берег, гербарий НЛТУ Украины.
1. Лкове та садово-паркове господарство
ll
Soroka M.I. Dendroflora of the France Riviera
Researching the dendroflora of the Riviera 84 kinds of native and introduced dendroflora were detected. The data base and the scientific collection of specimens of plants, fruits and strobilus that are being used in the learning process were created. Collection of the Mediterranean plants is a separate part of the herbarium of the National Forestry University of Ukraine (NUFWT of Ukraine), which is assigned to the scientific herbaria of Ukraine.
Keywords: dendroflora, Riviera, herbarium of NUFWT of Ukraine.
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА ДИНАМ1КА СКЛАДУ Г1РСЬКИХ ЯЛИЧНИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Здшснено аналiз л^вничо-таксацшних особливостей та динамжи частки головно! породи у складi ялицевих деревосташв на територи Держлюфонду в Украшських Карпатах. Дослщжено особливост залежност лгавничо-таксацшних показ-нигав деревосташв з рiзною часткою ялищ бшо! у !хньому складi для груп висот над рiвнем моря (н.р.м.) та експозици. Встановлено кращi умови росту для таких деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу. Проаналiзовано особ-ливост вжово! динамiки частки ялицi бшо! залежно вщ експозици та висоти н.р.м.
Вступ. Деревостани ялищ бшо! на територи Укра!нських Карпат в су-часних умовах займають, пор1вняно з буковими 1 ялиновими деревостанами, незначну площу [3-5, 8, 9]. У прських умовах ялиця бша формуе чист та мь шаш деревостани, яю здатш формуватися на висотах до 1200 м н.р.м. [1-4]. Унаслщок штенсивного вирубування в середиш ХХ ст. площ1 деревосташв з дом1нуванням ялищ значно скоротилися. Унаслщок науково необгрунтова-ного люовщновлення у притаманних коршним ялицевим деревостанами умовах зараз ростуть похщш ялинники [2, 3, 5, 10]. Зважаючи на загрозливий стан ялинових деревосташв доцшьно, вщтворювати коршш ялицев1 деревостани [8, 10], тому здшснений анал1з впливу орограф1чних чинниюв на вибра-ш таксацшш показники деревосташв з р1зною часткою у склад1 ялищ бшо! дасть змогу визначити загальш тенденцп для оптим1зацп складу таких деревосташв та для покращення !х л1с1вничо-таксацшних характеристик.
Метою роботи е встановлення типолопчно! та вжово! структури ялицевих деревосташв в Украшських Карпатах з р1зною часткою головно! породи у склад1 з урахуванням орограф1чних особливостей мюцевосп.
Об'ектом дослiдження були ялицев1 деревостани р1зного складу в Украшських Карпатах. Для анал1зу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлю-проект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою ялищ бшо! з урахуванням частки головно! породи у склад1 насадження та з урахуванням орограф1чних умов мюцевосп, а саме: висоти над р1внем моря (н.р.м.) та експозици схилу. У межах груп в1ку здшснено групування площ 1 запашв дшянок за часткою головно! породи у склад1 деревостану, за типом ль сорослинних умов, за класами боштету та за вщносними повнотами загалом.
Результати дослвджень. Розподш люосташв з участю ялищ бшо! за часткою у склад1 та типами люорослинних умов з подшом за д1апазонами висот н.р.м. представлено у табл. 1.
