CC BY
25
В порядке дискуссии, исходя из современного состояния лесов, специфики ведения лесного хозяйства в Украине и практического опыта, рассмотрены отдельные положения действующих "Санитарных правил в лесах Украины", которые не всегда позволяют улучшить состояние насаждений, либо устарели или имеют неоднозначную трактовку.
Ключевые слова: состояние лесов, санитарные правила, фитоболезни, энтомов-редители, дискуссионные вопросы.
Krynytskyy G.T., Kramarets V.O. "Sanitary rules in forests of Ukraine" - some debatable aspects
In order of discussion, according to the modern state of the forests, specific forestry conduct in Ukraine and practical experience, the separate positions of the operating "Sanitary rules in the forests of Ukraine" are examined. This "Sanitary rules..." not always allow to improve the state of planting or not actually or have ambiguous interpretation.
Keywords: state of forests, sanitary rules, phyto-illnesses, entomological wreckers, debatable questions.
УДК 581.527.7 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львт
ЛУЧНО-СТЕПОВА РОСЛИНШСТЬ ГАВРИЛОВО1 ГОРИ (УКРАШСЬКЕ РОЗТОЧЧЯ)
Описано добре збережений осередок лучно-степово! рослинност на P03T044i -урочище "Гаврилова Гора". Проведено швентаризащю флори та ф^оценотичш дос-лщження рослинност на основi методу Браун-Бланке. Результати показали, що при-родш комплекси ще! територи мають неабияку наукову цшшсть та високу репрезен-татившсть. Унаслщок дослщження виявлено бютоп 6210, який шдлягае охорош в системi мережi Natura 2000 та е ключовим охоронним об'ектом бюсферного резервату "Розточчя".
Ключовг слова: лучш степи, флора, рщкюш види рослин, синтаксономiя, бюс-ферний резерват "Розточчя", Natura 2000.
Ксеротермш розточансью лучш степи е збщненими дериватами тв-денно-схщно-европейсько! термофшьно! рослинносп, яка екстразонально по-ширюеться практично по всьому континенту. 1снування тако! рослинносп на Розточч1 зумовлене специф1чними кшматичними, Грунтовими й орограф1чни-ми умовами: вона займае багат карбонатом кальщю Грунти з лужною або нейтральною реакщею i формуеться на освгтлених верх1в'ях пагорб1в, розси-пах вапняку i навiть пiвденних експозицiях штучних наситв iз високою се-зонною температурою повпря та Грунту. Лучнi степи Розточчя - це релiктовi залишки рослинностi давнiх теплiших i сухших епох, багатовидовi угрупо-вання, у яких велику роль вiдiграють балкансью, iллiрiйськi та швденно-схщ-но-европейськi види рослин на твтчнш межi свого ареалу. У регюш така рослиншсть характеризуеться великою ценотичною рiзноманiтнiстю - вщ т-онерних угруповань на лесах i гiпсах та низькоосокових угруповань дрiбноку-пинково! структури до мезофшьних ценозiв, якi синтаксономiчно наближа-ються до суходiльних лук, i складенi переважно дводольними гемжриптофгта-ми. Застш води бiля пiднiжжя схилiв, найчастiше на мергелях та вапняках, провокуе появу солончакових угруповань, а в мюцях з iнтенсивним випасом формуються варiанти, наближенi до пустищних лук. Як i всi дшянки позазо-нально! рослинностi, лучнi степи Розточчя вщзначаються багатою i оригшаль-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ною бютою. Тут трапляегься понад 150 видiв характерних судинних рослин (9 % видiв регюну), серед яких багаго раритетних. На таких дiлянках B^Mi4e-но велике видове рiзноманiггя специфiчних безхребетних, зокрема денних лускокрилих комах (Diurna), якi вiдiграюгь значну роль як консументи i запи-лювач^ i мають особливе значення для юнування таких екосистем, а самi роз-гочанськi лучнi степи мають особливу щншсть iз созологiчного погляду [3].
Сучасна лучно-степова рослиннiсгь на Розточчi представлена фиоце-нозами класу FESTUCO-BROMETEA Br.-Bl. et R. Tx.1943, порядку Festuce-talia valesiacae Br.-Bl. et R. Tx. 1943, союзу Cirsio-Brachypodion pinnati Ha-dac et Klika 1944 em Krausch 1961. Найбiльш характерними тут e ценози двох полiварiангних асоцiацiй: Thalictro-Salvietum pratensis Medw.-Korn. 1959 та Origano-Brachypodietum Medw.-Korn. et Kornas 1963. Перша представлена угрупованнями ксеротермних злаков iз домiшками дводольних рослин, друга об'еднуе фiгоценози, сформованi на межi наскельних угруповань i заростей ксеротермних чагарниюв на кам'янистих карбонатних Грунтах. Унаслщок заростання лучно-степових дiлянок сосною тдвищуеться цено-тична значущiсть видiв класу VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939, форму-ються сосняки з лучно-степовими видами релжтового характеру в трав'яному яруш, що погляду класичного фiтоценогенезису e доволi дивним. Лучнi степи Розточчя e мiсцями природного зростання рщюсних видiв рослин: Anemone sylvestris L., Aster amellus L., Cerasus fruticosa (Pall.) Woronow, Dianthus carthusianorum L., Digitalis grandiflora Mill., Gentianopsis ciliata (L.) Ma, Li-num flavum L., Orchis mascula (L.) L., O. militaris L., O. morio L., O. purpurea Huds., O. ustulata L., Pulsatilla grandis Wend., P. patens (L.) Mill., Scorzonera purpurea L., S. rosea Waldst. et Kit., Trifolium rubens L. Найбiльшi дшянки луч-но-степово! рослинносп e поблизу сiл Виходи, Остшица, Залесе, Грудек, Недзeлiска, в резерват Мазярки Розточанського Парку Народового (Польсь-ке Розточчя) та в околицях сш Мокротин, Порiччя, Великополе, Скварява, Верещиця, Гряда, Голоско, MBni Гори, Затока, в ур. Восьмаш^ на г. Гарай та Шщанш Горi (Укра!нське Розточчя) [1-5, 8, 10].
На польськш частинi регiону лучш степи охороняе держава всiма дос-тупними способами, як, наприклад, у резерватах "Лабуш", "Мазярки", на те-риторiях Пiвденнорозточанського ландшафтного парку та Краснщько! площi охоронних ландшафтiв, що дае змогу !м утримуватися у природному сташ [10]. Натомiсть на територп Укра!нського Розточчя такi дшянки якщо й охо-роняються, то тшьки пасивним способом, що вже призвело до зникнення !х бшьшо! частини. Наприклад, охоронний режим заповщника "Розточчя" пов-нiстю знищив одну з найщншших дiлянок лучних стетв в урочищi "Горбки", що не зауважили мiсцевi ботанiки. Лучно-степовий комплекс був сформова-ний тут у незвичайному мiсцi - на межi термофшьно! бучини Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967 та континентального соснового бору Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973. Ця дшянка була мюцем зростання таких ушкальних видiв, як Campanula cervicaria L., Carex montana L., Daphne cneorum L., Dianthus carthusianorum L., D. pseudoserotinus Blocki, Digitalis grandiflora Mill., Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina, Laserpitium latifo-lium L., Pyrethrum corymbosum (L.) Scop., Scorzonera purpurea L. У плачевно-
му сташ опинилися лучно-CTenoBÍ комплекси Страдчансько! Гори, практично зникли вони в с. Гряда та Голоско. Саме тому заслуговуе особливо! уваги та ретельно! охорони один Í3 найкраще збережених осередюв лучно-степово! рослинностi на Розточчi - урочище "Гаврилова Гора" поблизу с. Верещиця в Нацiональному природному парку "Яворiвський" (кв. 2, вид. 3), який ввiйшов до складу бюсферного резервату "Розточчя". У цьому урочищi на верхiв'! па-горба з виходами ратинських вапняюв сформувався моза!чний комплекс Í3 лучних стетв, екотонно! чагарниково! рослинностi та широколистяних лiсiв, якi становлять единий ксеротермний динамiчний ряд. Рослиннiсть Гаврило-во! Гори класифжують як бiотоп iз кодом середовища 6210, що тдлягае охо-ронi в системi европейсько! екомережi Natura 2000 згiдно з Директивою Ради €С 92/43/EEC [5, 7, 8]. Щд час фггосоцюлопчних описiв в урочищi зафжсо-вано 146 видiв вищих рослин. Сучасна синтаксономiчна приналежнiсть луч-но-степово! рослинносп Гаврилово! Гори окреслюеться так:
• Cl. FESTUCO-BROMETEA Br.-Bl. et R. Tx. 1943;
• Ord. Festucetalia valesiacae Br.-Bl. et R. Tx. 1943;
• All. Cirsio-Brachypodion pinnati Hadac et Klika 1944 em Krausch 1961;
• Ass. Origano-Brachypodietum Medw.-Korn. et Kornas 1963;
• Var. Veronica spicata (табл., описи 1, 2);
• Var. Anthyllis vulneraria (табл., описи 3-5);
• Var. Teucrium chamaedrys (табл., описи 6, 7);
• Var. Melampyrum cristatum (табл., описи 8, 9);
• Var. Origanum vulgare (табл., опис 10).
Табл. СuнтаксономiчнахарактеристикаpornuHHOcmiур. "Гаврилова Гора"
Синтаксон Ass. Origano-Brachypodietum
№ опису 1 2 3 4 S 6 7 S 9 10
Проективне вкриття (%) 100 80 80 100 100 100 70 S0 80 100
Кшьюсть видiв 49 40 56 65 64 48 S1 3S 47 61
D. sp. Ass
Origanum vulgare + + + + 1 1 + + + S
Agrimonia eupatoria + + + + + +
Clinopodium vulgare + + + + + + + +
Coronilla varia + + + + 1
D. sp. Cl.: a - FESTUCO-BROMETEA; b - Festucetalia valesiacae
a Acinos arvensis + + + + + + + + + +
a Ajuga genevensis + +
a Artemisia campestris + +
a Asperula cynanchica + + + + + + + + +
a Carlina vulgaris + + + + + + +
a Centaurea rhenana + + + +
a Centaurea scabiosa + +
a Dianthus carthusianorum + +
a Euphorbia cyparissias + + + + + + + + +
a Filipendula vulgaris + +
a Galium album + +
a Plantago media + + + +
a Poa compressa 1 + 3 4 +
a Poterium minor + + +
HaqioHa.ibHHH mcoTexHiHHHH yHÍBepcHTeT YKpaiHH
a Stachys recta + +
a Teucrium chamaedrys + + + 5 5 1 + +
a Veronica spicata 5 5 + + + +
a Helianthemum nummularium + + + + + + +
b Astragalus danicus +
b Campanula sibirica + + + +
b Potentilla arenaria 2 + +
b Salvia verticillata + + + + + +
b Scabiosa ochroleuca + + +
D.sp.Cl.: a - NARDO-CALLUNETEA; b -Nardetalia; c Violion caninae;
d -Calluno-Ulicetalia, Calluno-Arctostaphylion
a Hieracium pilosella + + + 1
a Luzula multiflora + +
a Veronica officinalis + + + +
b Polygala vulgaris + + + +
c Pimpinella saxifraga + +
c Thymus pulegioides + + + + + + + +
d Peucedanum oreoselinum +
D. sp. Cl.: a -MOLINIO-ARRHENATHERETEA; b -Plantaginetalia majoris, Poügonion avicularis; c - Trifolio fragiferae-Agrostietalia stoloniferae, Agropyro-Rumicion crispi; d - Molinietalia caeruleae; e - Molinion caeruleae; f -Arrhenatheretalia; g -Arrhenatherion elatioris; h -Polygono-Trisetion; i - Cynosurion
a Centaurea jacea +
a Cerastium holosteoides + + + + + + +
a Festuca pratensis + + +
a Festuca rubra + + +
a Helictotrichon pubescens + +
a Holcus lanatus + +
a Lathyrus pratensis + +
a Phleum pratense + + +
a Plantago lanceolata + + 1 + + + +
a Poa pratensis + + + +
a Prunella vulgaris + + + +
a Ranunculus acris + +
a Rhinanthus minor + + +
a Trifolium pratense + +
a Vicia cracca + + + +
b Geum urbanum + +
b Lolium perenne + +
c Carex hirta +
d Deschampsia caespitosa + 1
e Cnidium dubium +
f Achillea millefolium + + + + + + + + +
f Bellis perennis 2 + + + +
fBromus mollis + + +
fDactylis glomerata + + + + +
f Daucus carota + + + + +
f Leucanthemum vulgare + + +
f Lotus arvensis + + +
f Rhinanthus major + +
f Taraxacum officinale + + + + +
18
36ipHHK HayKOBO-TexHÍMHUx npaqb
f Trifolium dubium + + + + +
g Anthyllis vulneraria + S S 4 + + + +
g Arrhenatherum elatius + + +
g Campanula patula +
g Pastinaca sativa +
g Rumex thyrsflorus +
h Alchemilla gracilis +
i Cynosurus cristatus + + + + + + + +
i Leontodon autumnalis + + + +
i Trifolium repens +
i Veronica serpyllifolia + + + + + + +
D. sp. Cl.: a - ARTEMISIETEA VULGARIS, ARTEMISIENEA VULGARIS; b - Onopordetalia acanthii, Onopordion acanthii; c - Onopordenion acanthii; d - Dauco-Melilotenion; e - GALIO-URTICENEA, Glechometalia hederaceae
a Linaria vulgaris + +
b Artemisia absinthium + +
b Cichorium intybus + + +
b Echium vulgare + + + +
b Melilotus officinalis +
c Verbascum densiflorum +
d Berteroa incana + +
e Glechoma hederacea +
D. sp. Cl.: a - STELLARIETEA MEDIAE; b - Centauretalia cyani; c - Sisymbrietalia, Sisymbrion officinalis
a Polygonum convolvulus + +
a Viola arvensis + + +
b Odontites vulgaris + + + +
c Erigeron canadensis + + + + + + +
D. sp. Cl.: a - EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII, Atropetalia; b - Atropion belladonnae; c - Sambuco-Salicion
a Calamagrostis epigeios 1 + + +
a Carex muricata +
a Fragaria vesca + + + + + + +
a Gnaphalium sylvaticum + + +
b Verbascum nigrum +
c Betula pendula +
c Sorbus aucuparia + +
D. sp. Cl.: a - AGROPYRETEA INTERMEDIO-REPENTIS, Agropyretalia
intermedio-repentis, Convolvulo-Agropyrion repentis
a Convolvulus arvensis \ . | . + +1 . 1 . 1 . 1 . + 1 .
D. sp. Cl.: a - KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORETEA CANESCENTIS,
Corynephoretalia canescentis; b Vicio lathyroidis -Potentillion argenteae
a Alyssum calycinum 1 + + + +
a Arenaria serpyllifolia + + + + +
a Brachythecium albicans + 1 +
a Ceratodon purpureus + 1 + + 1
a Erigeron acris + + +
a Helichrisum arenarium + + + + + +
a Jasione montana + + + + + +
a Myosotis ramosissima + +
HaqioHa.ibHHH .licoTexHiHHHH yHiBepcuTeT YKpaÍHH
a Otites eugeniae + +
a Rumex acetosella + 1 1
a Sedum acre + 1
a Thymus serpyllum +
a Trifolium arvense 1 + +
a Trifolium campestre +
b Cerastium arvense +
b Dianthus deltoides + + +
b Hypericum perforatum + + + +
b Knautia arvensis + + + +
b Potentilla argentea + +
D. sp. Cl.: a - TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI, Origanetalia;
b - Geranion sanquinei; c - Trifolion medii
a Galium verum + + + + + + + +
b Medicago falcata + +
b Melampyrum cristatum + + + + + + 5 5 +
c Agrimonia procera + +
c Trifolium medium +
D. sp. Cl.: a - QUERCO-FAGETEA; b - Quercetaliapubescenti-petraeae; c - Potentillo al-
bae-Quercion petraeae; d - Fagetalia sylvaticae; e - Fagion sylvaticae; . f Carpinion betuli
a Euonymus europaeus +
b Campanula persicifolia + +
c Ranunculus polyanthemoss + +
d Lilium martagon + +
d Primula elatior + + + + +
e Cephalanthera damasonium + +
fMelampyrum nemorosum + +
iHmi BHgH:
Agrostis tenuis 1 1 + + + + + + +
Ajuga reptans +
Anthoxanthum odoratum + + + + +
Briza media + 1 +
Cruciata glabra +
Erodium cicutarium + +
Malva excisa + +
Medicago lupulina 1 + + + +
Mentha arvensis + + + + + + +
Orobanche caryophyllea + + +
Orobanche minor + +
Phleum nodosum + + + 1 +
Senecio jacobae + + +
Silene vulgaris + 1 + + + + +
Stenactis annua + +
Thuidium abietinum + +
Veronica chamaedrys + + + + +
Viburnum opulus +
Vincetoxicum hirundinaria + + + +
Viola tricolor + + +
Viscaria vulgaris +
20
36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX npaqb
Головною загрозою для юнування природного комплексу Гаврилово! Гори е вториннi сукцеси, внаслщок чого фiтоценози лучно-степово! рослин-носп набувають рис суходiльних лук та переходять у екотонш чагарники класу TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI Th. Müller 1962, як тут е пер-шою стадiею формування термофiльних бучин. Таю динамiчнi тенденцп луч-них стетв Гаврилово! Гори зумовленi процесами евтрофiзацп середовища, якi вiдбуваються внаслiдок нагромадження рослинного опаду. У первинних степових ландшафтах вщбувалося природне очищення вщ надмiру органiки випасом чисельних стад копитних тварин та пожежами, яю виникали спонтанно i слугували регуляторами трофностi субстрату i гарантами юнування таких ценозiв. Сучаснi ж ценози лучних степiв пiдтримують структуру i склад не пожежами, а видаленням фггомаси викошуванням та випасом тварин, i на Розточчi !х iснування у бiльшостi випадюв пов'язане з традицiйними способами пасовищного господарства. Оскiльки лучнi степи Розточчя вхо-дять до динамiчного ряду зонально! неморальнолюово! рослинностi, то тсля припинення використання вони заростають деревною рослиннютю, тому для !х збереження необхщно застосовувати активнi методи охорони, яю поляга-ють у частковому видаленнi фiтомаси.
Л1тература
1. Богайчук Р.С. Степова рослиншсть Захiдного Подшля / Р.С. Богайчук, Г.С. Куковиця // Укра!нський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1969. - Вип. 26, № 5. - С. 17-21.
2. Дщух Я.П. Ксеротермна рослиншсть швшчно-захщного Подшля / Я.П. Дщух, I.A. Ко-ротченко // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Бюлопчна. - Льв1в : Вид-во ЛНУ ¡м. 1ва-на Франка. - 2003. - Вип. 34. - С. 82-91.
3. Канарський Ю.В. Угруповання денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) як струк-турний елемент лучних екосистем Украшського Розточчя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / Ю.В. Канарський. - Дншропетровськ, 2006. - 24 с.
4. Куковиця Г.С. Синтаксоном1я лучних стетв Захщного Подшля (Укра1на) / Г.С. Куковиця, Я.1. Мовчан, В.А. Соломаха, Шеляг- Ю.Р. Сосонко // Укра1нський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1994. - Вип. 51, № 2/3. - С. 35-47.
5. Сорока M.I. Бютопи мереж Natura 2000 на Розточч1 / M.I. Сорока. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ekontsh.civicua.org/tezy2011/soroka.pdf.
6. Сорока M.I. Рослиншсть Украшського Розточчя / M.I. Сорока. - Львiв : Вид-во "Свгт", 2008. - 432 с.
7. Сорока M.I. Созологiчна оцiнка фггобюти територп проектованого Мiжнародного 6í-осферного резервату "Розточчя" / M.I. Сорока // Стан i бiорiзноманiтгя екосистем Шацького нацiонального природного парку. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2009. - С. 106-107.
8. Сорока M.I. Флора та рослиннiсть територи, зарезервовано! пiд створення мiжнарод-ного бюсферного резервату "Розточчя" : матер. до проекту та номшацшно! форми / M.I. Сорока. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши, 2006-2008. - 115 с.
9. Тасенкевич Л. Рщюсш та зникакта види рослин Львiвщини / Л. Тасенкевич, Н. Кал> нович, М. Сорока, Л. Борсукевич та ш - Львiв : Вид-во "Бона", 2011. - 124 с.
10. Fijalkowski D. Ochrona przyrody i srodowiska naturalnego w srodkowowschodniej Polsce / D. Fijalkowski. - Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1996. - 318 s.
Сорока М.И. Лугово-степная растительность Гавриловой Горы (Украинское Расточье)
Описан хорошо сохранившийся участок лугово-степной растительности на Расточье - урочище "Гаврилова Гора". Проведены инвентаризация флоры и фитоце-нотические исследования растительности на основе метода Браун-Бланке. Результаты показали, что природные комплексы этой территории имеют большую научную
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ценность и высокую репрезентативность. Вследствие исследований выявлен биотоп 6210, который подлежит охране в системе сети Natura 2000 и является ключевым охранным объектом биосферного резервата "Расточье".
Ключевые слова: луговые степи, флора, редкие виды растений, синтаксономия, биосферный резерват "Расточье", Natura 2000.
Soroka M.I. Meadow-steppe vegetation of the Gavrilova Gora (Ukrainian Roztochia).
A well-preserved center of a meadow-steppe vegetation in Roztochia - tract "Gavrilova Gora" was described. An inventory of flora and also phyto^e^^c researches of vegetation based on the Braun-Blanquet method was made. Results showed that the natural complexes of this territory had an outstanding scientific value and high representative. As a result, the biotope 6210 that is protected by the system of Natura 2000 network and is a key object of the biosphere reserve "Roztochia" protection, was found.
Keywords: meadow steppes, flora, rare plant species, syntaxonomy, biosphere reserve "Roztochia", Natura 2000. _
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА ДИНАМ1КА СКЛАДУ Г1РСЬКИХ БУКНЯК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Здшснено аналiз л^вничо-таксацшних особливостей та динамжи частки головно! породи у складi букових деревосташв на територи держлюфонду в Укра!нсь-ких Карпатах. Дослщжено особливост залежност лгавничо-таксацшних показниюв деревосташв з рiзною часткою бука европейського у !хньому складi для груп висот над рiвнем моря (н.р.м.) та експозицп. Встановлено кращi умови росту для таких деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу. Проаналiзовано особливост вжово! динамжи частки головно! породи вщ експозици та висоти н.р.м.
Вступ. Буков1 деревостани займають значну площу на територп Укра-!нських Карпат [3]. Бук люовий е цшною деревною породою, яка формуе як чист1, так 1 змшаш деревостани [2]. Окр1м цього, частка бука люового у дере-востанах ялини европейсько! та ялищ бшо! тдвищують стшкють таких деревосташв до кореневих патогешв та фиошюдниюв [4]. На р1зних експозищях та висотах н.р.м. частка учасп бука люового як головно! породи по-р1зному впливае на формування та рют деревосташв.
Метою роботи е встановлення типолопчно! та вжово! структури букових деревосташв в Укра!нських Карпатах з р1зною часткою головно! породи у склад1 з урахуванням орограф1чних особливостей мюцевосп.
Об'ектом дослiдження були буков1 деревостани р1зного складу Укра-!нських Карпат. Для анал1зу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпро-ект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою бука люового з урахуванням частки головно! породи у склад1 насадження та з урахуванням орограф1чних умов мюцевосп, а саме: висота над р1внем моря (н.р.м.) та експозищя схилу. У межах груп в1ку здшснено групування площ 1 запашв дшянок за часткою головно! породи у склад1 деревостану, за типом ль сорослинних умов, за класами боштету та за вщносними повнотами загалом.
Результати досл1джень. Розподш люосташв з участю бука люового за часткою у склад1 та типами люорослинних умов з подшом за д1апазонами висот н. р. м. представлено у табл. 1.
