Ренатуралізація рослинності як пріоритетний напрям діяльності біосферного резервату "Розточчя" Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

УДК 581.527.7 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в

РЕНАТУРАЛ1ЗАЦ1Я РОСЛИННОСТ1 ЯК ПР1ОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ Д1ЯЛЬНОСТ1 Б1ОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ "РОЗТОЧЧЯ"

Внаслiдок вивчення рослинностi бюсферного резервату "Розточчя" методом Браун-Бланке визначено основш дестабiлiзацiйнi чинники, якi призводять до пору-шення складу i структури рослинних комплексiв. Запропоновано шляхи повернення до натурального стану фiтоценозiв природних типiв рослинностi. Встановлено, що ренатуралiзацiя рослинностi можлива лише за умови врахування II генезису. Люова рослиншсть зонального типу максимально здатна до самовщтворення, тодi як довгот-ривалi стадiI' пiслялiсовоI' рослинностi шдтримуються лише антропогенним наванта-женням. Природна нелюова рослиннiсть сухих i мокрих екототв самовiдтворюeться, а мезофiльна - потребуе видалення надмiру фiтомаси випасом чи сшокосшням.

Ключовг слова: бюсферний резерват "Розточчя", рослиннiсть, ренатуралiзацiя.

Вступ. Високий р1вень бюр1зномашття забезпечуе стшюсть екосистем шляхом повного використання еколопчних шш та життевих ресуршв, що од-ночасно ефективно протид1е експансп аллохтонних елеменпв. Проте збере-ження бюр1зномашття можливе лише за статичних умов середовища, оптимь зацп стввщношення природоохоронних територш 1 техно-, урбо- та агролан-дшафпв, досягнення оптимально' люистосп, що 1 забезпечить сталють ус1х екосистем. Сучасш еколого-економ1чш розрахунки й модел1 свщчать, що збе-реження ф1тогено- та фггоценофонду будь-якого регюну можливе лише за умови, що не менше шж 15 % його площ1 зайнято заповщними територ1ями. Оскшьки новоутворений бюсферний резерват "Розточчя" займае близько 30 % площ1 укра'нсько' частини регюну, е вс надп на те, що вш за надежного кер1вництва забезпечить виконання його основно' функцп - охоронно'. Проте вже перш1 плани та поради гостей зосереджують увагу на рекреацшнш та туристичнш д1яльносп резервату, що може звести нашвець зусилля творщв заповщних об'екпв на Розточч^ Саме тому виникае нагальна потреба у роз-робщ фаховими науковцями ч1ткого режиму функцюнування цього об'екту вщповщно до завдань бюсферних резервапв, визначених МАБ ЮНЕСКО. Сучасна фггосозолопчна парадигма передбачае охорону бютотв та регь ональний тдхщ до розробки режиму збереження фггогено- та ф1тоценофон-ду. З огляду на перспективу утворення бшатерального резервату необхщно враховувати також вщмшносп у природоохоронному законодавст Укра'ни та Польщ^ р1зш созолопчш статуси вид1в та фггоценоз1в та р1зш методи охо-рони рослинного вкриття на територ1ях двох кра'н. Тому зроблено спробу проанал1зувати сучасний стан та перспективи ренатурал1зацп фггоценофонду територп бюсферного резервату "Розточчя".

Результати дослщження. На тдстав1 матер1ал1в, одержаних тд час дослщжень флори та рослинносл територп бюсферного резервату "Розточчя"

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.7

з метою створення його проекту i номшацшно! форми, проведено фггосозоло-гiчний анатз та виявлено основнi динамiчнi тенденцп рослинностi [2, 3]. Цш-нють ще! територп з ботанiчного аспекту полягае саме в оригiнальному рос-линному вкритп, яке потребуе науково обгрунтовано! ренатуралiзащL Незва-жаючи на достатньо високий рiвень девастацп деяких елементiв ландшафтiв бiосферного резервату "Розточчя", його природнi системи, як тддалися ви-дозмш, зокрема й антропогенному впливу, можуть самовiдновитися. Час !х вiдновлення залежить вiд ступеня порушеност та виду компонента екосисте-ми, який постраждав найбшьше, адже рiзнi компоненти мають рiзну швидкiсть вщновлення: вiдносно швидко вiдновлюються лабiльнi (зокрема фггобюта), повiльнiше - грунт та рельеф. Вщновлення екосистем вiдбуваеться швидше, якщо змiни торкнулися лише бюти, i повiльнiше - внаслiдок трансформацп екотопу. 1нколи вiдновити втрачену рослиншсть неможливо - через докорiнну трансформащю едафотопу, активiзацiю ерозiйних процесiв чи знищення рос-линного комплексу, який тг би слугувати джерелом дiаспор рослин [1].

Фiтоценози рiзних титв рослинностi вiдзначаються i рiзною здатню-тю до самовщновлення, що потребуе вироблення для кожного з них шдив^-альних рекомендацiй щодо ренатуралiзацil. Критерп, якi визначають сучас-ний стан i ступiнь трансформацп рослинносл бiосферного резервату "Розточчя", вщповщають основним характеристикам ценозiв, зокрема параметрам !х видового складу. Саме щ характеристики е найбiльш iнформативними тд час використання флористичного методу синтаксономп. На основi шкали нату-ральносл фiтоценозiв С. Стойка та Л. Тасенкевич [4], ми розробили дещо мо-дифiковану шкалу, пристосовану до класифжацп рослинностi на основi фло-ристичних критерпв (табл. 1). При цьому враховано взаемозв'язки мiж класа-ми рослинностi, якi входять до единого генетичного ряду.

Табл. 1. Шкали для ощнювання стану фiтоценозiв на основi флористичних критерпв

Види цього ж класу,% Стутнь натуральносп фггоценозу Види класш единого генетичного ряду,% Стан фггоценозу Участь чужих видв, % Стутнь видозмши фггоценозу

61-100 Натуральний 61-100 Сукцеия 0-5 Низький

31-60 Майже натуральний 31-60 Сукцеия 6-10 Нижче середнього

11-30 Натвнатуральний 11-30 Перехщний стан 11-30 Середнш

6-10 Майже штучний 6-10 Стшкий стан 31-60 Вище середнього

0-5 Повтстю штучний 0-5 Стшкий стан 61-100 Високий

На 0CH0Bi ще! шкали проведено аналiз стану рослинносп бюсферного резервату "Розточчя". Результати помщено у табл. 2, до яко! не включено да-нi щодо синантропно! рослинностi: фггоценози класу EPILOBIETEA AN-GUSTIFOLII R. Tx. et Prsg. 1950 е майже штучними, класiв STELLARI-ETEA MEDIAE R. Tx., Lohm. et Prsg, 1950, ARTEMISIETEA VULGARIS Lohm., Prsg. et R. Tx. 1950та AGROPYRETEA INTERMEDIO-REPENTIS (Oberd. et 1967) Müller et Görs 1969 - повнютю штучними.

а-й й"

й: :

иг

а.

й §

I

а' И*

г й

й! : а-

I

щ

й г

I

>з &

3.

0 &

й

1

а

а й а 3-о

¿0 о

Со !

г

г о-

й а

Й4

а-й

2 1

ТЗ ,

а-

й

а- •

т:

г§

а- : т: ■

й.

Й4

О

о а о

6з

' О

I

о

!

О

£

£ ® 5

I"!

■в а<

§ 2 ® а

§

» 5

.3 а

§ 8-

5 о

§ з

2 ®

й К

00

00

Види цього ж класу

Види клаив

единого генетичного ряду

Чуж1 види

к

К

К I

Ступшь натуральноста

»

г» о -Я

.а

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

о

Стан цeнoзiв

о ■а

к о

Ступшь видозмши

Caricetum elatae 64 6 0 H c H3

Caricetum gracilis 54 2 4 MH c H3

Sparganio-Glycerietum fluitantis 51 4 5 MH c H3

Spergulo vernalis-Corynephoretum 48 0 22 MH n Cp

Diantho-Armerietum 23 1 26 HH c Cp

Lolio-Polygonetum arenastri 45 6 49 MH CT BCp

Bryo-Saginetum procumbentis 61 4 35 H Ct BCp

Prunello-Plantaginetum 62 7 31 H Ct BCp

Poetum annuae 58 0 42 MH Ct BCp

Polygonetum avicularis 28 0 72 HH Ct B

Puccinelietum distantis 46 0 54 MH Ct BCp

Mentho longifoliae-Juncetum inflexi 42 5 43 MH n BCp

Lolio-Potentilletum anserinae 44 0 56 MH Ct BCp

Filipendulo-Geranietum 65 3 22 H n Cp

Epilobietum hirsuti 35 7 18 MH C Cp

Molinietum caeruleae 16 4 20 HH C Cp

Junco-Molinietum 51 0 9 MH C HCp

Angelico-Cirsietum oleracei 41 9 30 MH n Cp

Cirsietum rivularis 66 0 4 H n H3

Scirpetum silvatici 60 1 9 MH C HCp

Deschampsietum caespitosae 47 3 20 MH n Cp

Epilobio-Juncetum effusi 63 0 7 H n HCp

Junco-Cynosuretum 61 6 13 H n Cp

Holcetum lanati 67 9 14 H n Cp

Alopecuretum pratensis 86 1 3 H n H3

Arrhenatheretum elatioris 53 4 23 MH n Cp

Poo-Festucetum rubrae 56 6 28 MH n Cp

Anthyllidi-Trifolietum montani 77 0 3 H n H3

Trisetetum flavescentis 64 1 15 H n Cp

Lolio-Cynosuretum 57 7 26 MH n Cp

Festuco-Cynosuretum 52 6 32 MH n BCp

Thalictro-Salvietum pratensis 37 5 18 MH c Cp

Origano-Brachypodietum 26 5 19 HH c Cp

Caricetum lasiocarpae 29 2 9 HH c HCp

Sphagno-Caricetum rostratae 28 3 9 HH c HCp

Carici -Agrostietum 27 1 12 HH c Cp

Caricetum davallianae 39 4 7 MH c HCp

Ledo-Sphagnetum magellanici 24 2 24 HH c Cp

Calluno-Nardetum 17 0 33 HH c BCp

Geranio-Peucedanetum cervariae 24 0 36 HH c BCp

Trifolio-Agrimonietum 19 9 22 HH c Cp

Salicetum pentandro-cinereae 19 1 20 HH c Cp

Betulo-Salicetum repentis 31 3 16 MH c Cp

Ribeso nigri-Alnetum 19 1 30 HH c Cp

Peucedano-Pinetum 33 4 53 MH n BCp

Leucobryo-Pinetum 37 7 56 MH Ct BCp

Querco roboris-Pinetum 24 2 44 HH c BCp

Festuco ovinae-Pinetum 26 3 61 HH n B

Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis 33 3 44 MH n BCp

Vaccinio uliginosi-Pinetum 48 5 27 MH n Cp

1. ^ícoBe Ta cag0B0-napK0Be rocnogapcTBO

ii

Potentillo albae-Quercetum 56 7 37 МН Ст ВСр

Fraxino-Alnetum 28 6 36 НН С ВСр

Stellario nemorum-Alnetum glutinosae 40 9 31 МН П ВСр

Tilio-Carpinetum 59 2 39 МН Ст ВСр

Mercuriali-Fagetum 62 8 30 Н Ст Ср

Carici pilosae-Fagetum 54 3 43 МН Ст ВСр

Phyllitido-Aceretum 71 0 19 Н Ст Ср

Примiтки: Ступшь натуральност1: Н - натуральний; НН - нашвнатуральний; МН - майже натуральний; Стан ценоз1в: С - Сукцешя; П - Перехiдний; Ст -Стшкий; Ступ1нь видозм1ни: Ср - Середнш; ВСр - Вище середнього; НСр - Нижче середнього; НЗ - Низький; В - Високий

Ренатурал1защя рослинносп бюсферного резервату повинна вщбува-тися i3 вщновленням видового складу природних ценоз1в. Для досягнення мети необхщно усунути чинники, якi цьому протидтть, а у крайшх випадках -запровадити активш методи вiдновлення рослинностi. Ренатуратзащя люо-во! зонально! рослинностi потребуватиме значно менше зусиль, нiж ренату-ралiзацiя нелiсових позазональних 11 тишв. Для широколистянолiсових цено-зiв клаив ALNETEA GLUTINOSAE Br.-Bl. et Tx. 1943 та QUERCO-FAGE-TEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 ренатуралiзацiя зводиться до таких заходiв: вiднов-лення видового складу та ярусно1 структури, доведення повноти деревостану до природно! вщзначки (не менше шж 0,7), виведення зi складу екзопв та невластивих екотопу видiв, протегування природному поновленню корiнних порiд, розрахунок рекреацшного та пасторального навантаження у примюь-ких лiсах, реконструктивнi заходи у повнютю розладнаних ценозах.

Для хвойних лiсiв класу VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939 цi заходи повиннi бути тдтверджеш фiтосоцiологiчною iдентифiкацieю ценозу, оскшь-ки сосновi лiси резервату е переважно штучними. Процеси ренатуралiзацil природних соснових лiсiв е менш трудомюткими, нiж листяних, оскiльки в умовах !х формування немае конкуренцп з боку листяних порщ, а поновлен-ня сосни е на загал добрим. Тут необхiдно припинити процеси, яю дестабЫ-зують середовище хвойних лiсiв: зрiдження деревних ярусiв рубками; посе-лення синантропних видiв та чагарниюв, характерних для вирубок; падшня рiвня Грунтових вод, через що зникають мокрi бори; надмiрну рекреащю, яка ущiльнюе Грунт i знищуе i без того невеликий шар тдстилки; випасання тва-рин; впровадження екзопв, яке iнколи не дае шаншв на поновлення природ-ним видам.

Дшянки без лiсовоl рослинностi в умовах бюсферного резервату "Роз-точчя" - це або мюця колишнiх лiсiв, або екотопи, в яких деревна рослин-нiсть поселитися не може через еколопчш причини. Тому треба чггко визна-чити генетичний тип ще! рослинностi - природна, натвантропогенна чи си-нантропна. Природна нелюова рослиннiсть формуе тут класи FESTUCO-BROMETEA Br.-Bl. et R. Tx.1943, KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORE-TEA CANESCENTIS Klika in Klika et Novak 1941, TRIFOLIO-GERANI-ETEA Th. Müller 1962, ASPLENIETEA RUPESTRIA Br.-Bl. 1934 in Meier et Br.-Bl.1934. Лучна рослиннють класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA R. Tx.1937 включае i природнi, i натвантропогенш, i цiлком антропогеннi

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.7

ценози. Для бшьшосп ^H03iB нелюово! рослинностi найбшьш загрозливими чинниками е повне припинення сшокосшня та випасання, розорання, агре-сивна рекреацiя та надмiрне випасання, внесення добрив та тдшв культур-них трав.

Гiгрофiльна рослиннiсть класш LEMNETEA MINORIS R. Tx.1955, POTAMETEA R. Tx. et Prsg, PHRAGMITETEA R. Tx. et Prsg.1942, SCHE-UCHZERIO-CARICETEA (Nordh.1937) R. Tx.1937, OXYCOCCO-SPHAGNE-

TEA Br.-Bl. et R. Tx. 1943 потерпае вiд зниження рiвня Грунтових вод, видо-бутку шрки, мелюрацп, ведення рибного господарства, зарегулювання стоку та порушення паводкового режиму рiчок; евтрофiзацп вод кормами для риби; знищення прибережних трав. Водна та прибережно-водна рослиннють резервату ще мае шанси на вщновлення, болотна - практично знищена.

Висновки. Передумовою збереження фiторiзноманiття бiосферного резервату "Розточчя" е його синфiтосозологiчна класифжащя, яка дае змогу визначити об'екти рiзного режиму утримання - вщ абсолютно1 заповiдностi до невиснажливого використання. Рослиннють бюсферного резервату "Розточчя" потребуе ретельно! охорони, а в окремих випадках - застосування ак-тивних методiв ренатуратзацп та репатрiацп видiв. Ренатуралiзацiя повинна враховувати генезис фiтоценозiв, оскiльки на територп резервату довготрива-лi стадп пюлялюово! рослинносп пiдтримуються лише антропогенним наван-таженням. Природна рослиннють збережених сухих i мокрих екототв може самовiдновитися, мезофшьна - потребуе видалення надмiру фиомаси випа-сом чи сiнокосiнням.

Л1тература

1. Работнов Т.А. Фитоценология / Т. А. Работнов. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. - 384 с.

2. Сорока М.1. Рослиннють Розточчя: диференщащя, синтаксоном1я, тенденци розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук / М.1. Сорока. - Льв1в, 2010. - 32 с.

3. Сорока М.1. Флора та рослиннють територи, зарезервовано! тд створення м1жнарод-ного бюсферного резервату "Розточчя" : матер. до проекту та номшацшно! форми / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2008. - 115 с.

4. Ужанський нацюнальний природний парк. Пол1функцюнальне значення / за ред. С.М. Стойка. - Льв1в : Вид-во "Меркатор", 2008. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - 306 с.

5. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York : Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.

6. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszki-ewicz. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 2001. - 536 s.

7. Swi^s F. Aquatic plants and rush-plants of the upper Vereshitsa river valley in the region of Lvov Roztocze / F. Swi?s, M. Soroka // Annales UMCS. - 2000. - Vol. LV. - Sectio C, Biologia. -S. 73-105.

Сорока М.И. Ренатурализация растительности как приоритетное направление деятельности биосферного резервата "Расточье"

В результате изучения растительности биосферного резервата "Расточье" методом Браун-Бланке определены основные дестабилизирующие факторы, которые приводят к нарушению состава и структуры растительных комплексов. Предложены пути возвращения к натуральному состоянию фитоценозов естественных типов растительности. Установлено, что ренатурализация растительности возможна лишь при условии учета ее генезиса. Лесная растительность зонального типа максимально способна к самовосстановлению, тогда как долгосрочные стадии послелесной растительности поддерживаются только антропогенными нагрузками. Естественная не-

лесная растительность сухих и мокрых экотопов самовоспроизводится, а мезофиль-ных - требует удаления избытка фитомассы выпасом или сенокошением.

Ключевые слова: биосферный резерват "Расточье", растительность, ренатурализация.

Soroka M.I. Renaturalization of the vegetation as a priority the direction of Biosphere Reserve's "Roztochia" activity

After studing of the Biosphere Reserve's "Roztochia" vegetation by the method of Braun-Blanquet, the main destabilizing factors that lead to the plant systems composition and structure violations were detected. The ways of returning to the natural state of the vegetation types of communities were proposed. It was found that vegetation renaturalization is possible only with stipulation of its genesis. Forest vegetation of zone type is most capable for reproduction, whereas long-term stages of the afterforest vegetation were supported only by anthropogenic methods. The natural non-forest vegetation from extreme dry and wet ecotypes reproduct itself and mesophilic - requires removal of excessive phyto-mass by grazing or mowing.

Keywords: Biosphere Reserve "Roztochia", vegetation, renaturalization.

УДК630*116(477.85) Астр. В.М. Яковишин; проф. В.Ю. Юхновський,

д-р с.-г. наук - НУ бюресурав Ь природокористування Украти, м. Ктв

СН1ГОНАКОПИЧЕННЯ В Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ БУКОВИНИ

Дослщжено характер накопичення сшгу i промерзання грунту шд пологом на-саджень рiзного вжу, складу i повноти для встановлення кшьгасних показнигав над-ходження вологи у грунт шд час сшготанення. Виявлено кореляцшш зв'язки мiж так-сацшними показниками буково-ялицевих насаджень та !х сшгоакумуляцшними властивостями.

Ключовг слова: сшгонакопичення, щшьшсть сшгу, запас води у сшгу, повер-хневий стж, вж, повнота, бук, ялиця.

Постановка проблеми. Сшговий покрив е одним 1з природних вид1в водних ресуршв, що мае як корисне, так 1 шюдливе значення для господарсь-кого комплексу. Велик запаси сшгу сприяють формуванню високих весня-них повноводь ! змшаних паводюв, як не поступаються за сво!ми руйшвни-ми наслiдками зливовим. У прських та передгiрських районах до 40 % вше! кшькосп опад!в випадае переважно у вигляд1 сшгу [7]. Тому шд час досль джень механiзмiв ерозiйних явищ у прських умовах виявлення процешв накопичення сшгу у люових екосистемах е актуальним завданням.

У Передкарпатт сшговий покрив з'являеться наприкiнцi листопада ! тшьки до кшця грудня вш стае стшким. Руйнування сшгового покриву почи-наеться шсля друго! декади лютого ! до кшця березня закiнчуеться процес снiготанення. Середня товщина сшгового покриву становить 10-20 см, максимальна - 70-90 см. Найбшьша висота сшгового покриву спостер^аеться в лютому. Близько половини загально! кшькосп зим не мають стшкого сшго-вого покриву. Трапляються частi вщлиги (дш з плюсовими температурами).

Довготривалi стацiонарнi люопдролопчш дослщження паводкового стоку [6, 8] довели, що шд впливом перезволоження грунлв у теплий сезон року та !х промерзання взимку схиловий стж паводкiв зростае у 2-3 рази. У Карпатах ус руйшвш паводки формуються в умовах перезволоженостi грун-