CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 581.5:911.2 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ДИФЕРЕНЩАЦН РОСЛИННОСТ1 РОЗТОЧЧЯ
На оснсга флористичного пiдходу та методики Ж. Браун-Бланке здшснено ком-плексний аналiз залежностi складу i структури рослинност Розточчя вiд параметрiв середовища. Виявлено, що дискретнiсть рослинностi зумовлена географiчним поло-женням регiону, яке детермшуе клiматичнi умови на основi структурних особливос-тей ландшафтiв. Природнi Грунти i рослиннiсть Розточчя мають зональний характер та шдпорядковуються законам висотно! диференщаци.
Ключовг слова: метод Браун-Бланке, диференщащя, ординацiя, зональна рос-линшсть, Мiжнародний бiосферний резерват "Розточчя".
Вступ. Яскраво виражена моза!чнють рослинност! природного регюну Розточчя зумовлена одночасною д1ею багатьох чинниюв. Зональний (широт-ний) розподш рослинност! проходить тд впливом кшмату, довготна диференщащя вщбуваеться вщповщно до географ1чних особливостей територп [2], а чин-ник висотно! поясност накладаеться на дж> двох перших: специф1чний кшмат Розточчя та ютотний перепад висот у межах регюну (майже 200 м) лежать в основ! вертикально! диференщаци Грунлв ! рослинност!. Процес формування рос-линност! спрямовуеться геолого-геоморфолопчними, кшматичними та юторич-ними чинниками, а тому вивчення природно-!сторичних рис регюну е необхщ-ною передумовою тзнання законом!рностей формування рослинност! ! лежить в основ! !! д!агностування та класифжацп.
Результати досл1дження. Розроблення синтаксожмчно! схеми рослинност! Розточчя [5, 7] та створення проектних матер!атв М!жнародного бюсфер-ного резервату "Розточчя" [6] дозволили з!брати та опрацювати матер!ал, який стосувався ! укра!нсько!, ! польсько! частин Розточчя. Узагальнення одержаних в!домостей дали змогу зробити висновки щодо причин багатовекторно! диференщацп рослинност! регюну. Зокрема, виявлено прям! та опосередковаш зв'язки м!ж природними характеристиками рег!ону та складом рослинних комплекс!в.
Як випливае !з досл!джень В. Альох!на [1], В. Докучаева [3], Я. Корнася та А. Медвецько!-Корнась [9], визначальним чинником для формування бюге-ограф!чних зон Земл! е кшмат, який детерм!нуе характер Грунт!в та рослинност!, при цьому Грунти та рослинн!сть взаемно впливають один на одного майже р!в-носильно. Серед кл!матичних чинниюв широтну диференц!ац!ю рослинност! зумовлюють, насамперед, два - температура та вологють. Хребет Розточчя, як ! широтш рослинн! зони Свропи, простягаеться з ухилом на твденний сх!д. У меридюнальному напрям! природн! характеристики окремих округ!в рег!ону Розточчя !стотно змшюються: зростають максимальн! висоти, збшьшуеться кшьюсть опад!в, знижуеться середньор!чна температура та зростае родючють Грунт!в. I типи рослинност!, ! типи Грунт!в на Розточч! мають зональний харак-
тер формування та поширення. Зональна рослиннiсть регюну займае найбiльшу площу порiвняно з ушма iншими типами рослинностi, що зус^чаються тут. Усi незональнi типи рослинносп Розточчя традицiйно можна подшити на екстразональнi, iнтразональнi та азональш.
Оскiльки Розточчя розташоване у перехщнш зонi вiд помiрно теплого i вологого захiдноевропейського клiмату до помiрно континентального схщ-ноевропейського, його кшмат визначають як помiрно вологий, що належить до кшматично! вiдмiни Центральних височин Свропи. Порiвняно з шшими районами Волино-Подiлля, Розточчя вщзначаеться на фонi досить монотонних з точки зору температурного режиму прилеглих рiвнин як дещо холодшший регюн. За-гальнi риси та змши окремих параметрiв клiмату регiону у напрямi на схiд можна прослдаувати на клiматодiаграмах окремих його окрупв (рис. 1).
Рис. 1. Клiматодiаграми: А) Захiдного Розточчя (за даними метеостанцП Красшк) [8]; Б) Середнього Розточчя (за даними метеостанцПЗвежинец) [8];
В) Равського Розточчя (за даними метеостанцП Рава-Руська) [4]; Г) Клiматодiаграма Львiвського Розточчя (за даними метеостанцПЛьвiв) [4]:
1 - середнъом1сячна сума опад\в; 2 - середнъомкячна температура повтря; 3 - вологий перюд року; 4 - вегетацйний перюд; 5 - зимовий перюд; Я - середнъор1чна сума опад\в; I - середнъор1чна температура повтря; А - р1чна амплтуда температури повтря
Зональними типами рослинносп на Розточч^ як i в цшй Середнiй Свро-m, е складнi широколистянi лiси класу QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 та супутт im комплекси нелюово! рослинностi. Екстразональна рослин-нють на Розточчi сформована комплексами сусщтх природних зон. Рослин-нють, що вийшла за межi бiльш швшчно! зони, представлена асоцiацiями 3mí-шаних та хвойних лiсiв класу VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939. Серед них -Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973, Leucobryo-Pinetum Mat. (1962) 1973, Molinio (caeruleae)-Pinetum W. Mat. et J. Mat. 1973, Vaccinio uliginosi-Pinetum Kleist 1929, а також Querco roboris-Picetum (W. Mat. 1952) W. Mat. еt Poak. 1955 та Abietetum polonicum (Dziub. 1928) Br.-Bl. et Vlieg. 1939, mi збереглися лише на Середньому Розточчг Екстразональна рослиннють швденшшо! зони представлена на Розточчi термофшьними дiбровами класу QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937, порядку Quercetalia pubescenti-petraeae Klika 1933 corr. Moravec in Beg. еt Theurill 1984, союзу Potentillo albae-Quercion petraeae Zól et n. nov. Jacucs 1967, асощаци Potentillo albae-Quercetum Libb. 1933 та 1х екотона-ми - угрупованнями класу TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI Th. Müller 1962. Екстразональними е також лучно-степовi комплекси класу FESTUCO-BROMETEA Br.-Bl. et R. Tx.1943, як належать до зонально! рослинносп твден-но-схщних областей. Рослиннi ценози штразонального характеру на Розточчi -це верховi болота класу OXYCOCCO-SPHAGNETEA Br.-Bl. et R. Tx.1943, яю формуються у комплексi з бореальними лiсами, i асощаци наскельно! рослинносп класу ASPLENIETEA RUPESTRIA Br.-Bl. 1934 in Meier et Br.-Bl. 1934, яю супроводжують буковi лiси. До азональних типiв належать водна та прибереж-на рослиннiсть, заплавнi луки, псаммофшьш, петрофiльнi та синантропнi угру-повання. Таким чином, клiматичний чинник приводить до розчленування континууму рослинного вкриття у широтному напрямку на чiтко вiдокремленi комплекси зонально! та позазонально! рослинностi.
Не менш виразним е також вплив географiчного середовища на форму-вання i розподiл рослинностi Розточчя у меридюнальному напрямку. Довготна диференцiацiя рослинносп вщбуваеться вiдповiдно до особливостей геолопч-но! будови, рельефу та геоморфологи територи [2]. Посилення континенталь-носп клiмату i3 просуванням на схщ накладаеться на зростання абсолютних ви-сот регiону у цьому напрям^ що резонансно проявляеться у боташчних рисах округiв: Захiдне (Горайське) Розточчя вкрите типовими для Свропи широколис-тяними лiсами Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962 з високою участю ат-лантичних видiв. На Середньому Розточчi разом i3 зростанням абсолютних ви-сот появляються буковi та ялицевi лiси. Пiвденне Розточчя разом i3 чiткими оз-наками континентальносп клiмату вщзначаеться i новими рисами се-редньоевропейських лiсiв, зокрема пщвищеною роллю граба та розвиненим ярусом пщлюку, i появою схщноевропейських лучних степiв.
Окремi параметри природного середовища Розточчя одержали свое адекватне воображения у розподiлi рослинностi. Режими едафiчних (багатство Грунту кальцiем (Са), волопсть Грунту (Hd), багатство Грунту азотом (Nt), кис-лотнiсть Грунту (Rc), узагальнений сольовий режим (Tr), та клiматичних чинни-юв (радiацiйний баланс (Tm) та гумiднiсть кшмату (От). чiтко окреслюють еко-лопчш нiшi рослинностi окремих класiв (табл. 1). Природна рослиншсть реп-
ону утворюе найбiльш чггю ординацiйнi ряди при врахуванш таких ознак, як волопсть Грунту та BMicT кальцiю у ньому. Базуючись на даних фпгандикаци та даних еколого-флористичного методу класифжаци рослинносп, можна з висо-кою достовiрнiстю встановити походження або синтаксономiчну приналежнiсть будь-якого фiтоценозу.
Табл. Режими екологiчних чиннитв основних к ишв рослинностг Розточчя
Середш значения режимш
Класи рослинносп еколопчних чинниюв (в балах)
Ca Hd Nt Tm Rc Om Tr
LEMNETEA MINORIS 6,78 19,85 6,70 8,90 8,11 7,36 8,59
POTAMETEA 5,37 20,09 6,79 8,64 8,46 7,98 8,68
SCHEUCHZERIO-CARICETEA 4,64 14,36 4,44 7,97 6,58 8,31 6,15
OXYCOCCO-SPHAGNETEA 4,50 14,91 4,12 7,94 5,81 8,11 6,95
PHRAGMITETEA 5,44 15,31 6,65 8,55 8,12 7,91 7,59
MOLINIO-ARRHENATHERETEA 5,21 13,38 5,83 8,04 7,50 7,86 6,93
NARDO-CALLUNETEA 4,53 11,84 4,05 7,53 5,68 8,25 5,06
KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORETEA CANESCENTIS 5,35 10,05 4,02 8,32 6,02 8,03 5,26
FESTUCO-BROMETEA 7,43 10,33 4,98 8,52 8,26 7,56 7,21
ALNETEA GLUTINOSAE 4,22 15,31 5,35 7,67 6,72 8,22 6,13
VACCINIO-PICEETEA 4,70 12,18 4,58 7,51 5,98 8,44 5,34
QUERCO-FAGETEA 5,07 11,97 5,98 8,56 7,64 8,21 6,43
AGROPYRETEAINTERMEDIO-REPENTIS 7,40 10,44 6,79 8,48 7,96 7,57 8,42
ARTEMISIETEA VULGARIS 6,66 11,20 7,08 8,58 8,09 7,52 7,65
STELLARIETEA MEDIAE 6,32 10,75 6,65 7,36 7,41 7,56 7,67
BIDENTETEA TRIPARTITI 4,85 14,73 7,41 8,42 7,84 8,00 7,61
EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII 5,68 11,78 6,28 8,35 7,10 7,79 6,51
TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI 5,40 11,81 5,65 8,18 6,81 7,98 6,35
А Б
Рис. 2. Залежшсть поширення лгсовоТрослинностг eid титв Грунты на Розточч (А - класи pornmHocmi, Б - типи rpyHmie)
До чинниюв, яю мають величезний вплив на формування рослинносп, належить Грунтове вкриття. На Розточчi спостер^аеться чiтка залежнiсть поши-
рення природних ценозiв основних клашв люово! рослинносп вiд типiв Грунлв (рис. 2) [11]. Iдентифiкацiя типу Грунту часто е вирiшальною у встановленш генезису лiсового фiтоценозy. Проте проблемою для правильного визначення асо-цiацiй рослинностi методом Браун-Бланке навпъ за бiльш-менш сталих пара-метрiв середовища, е набyтi риси ценозiв, сформованi впливом антропогенних чинникiв. Найбшьшу роль при цьому вiдiграе зниження рiвня Грунтових вод, що викликае мезофiтизацiю та звуження екологiчного спектра екототв. 1ншими чинниками видозмiни рослинносп е лiсове та аграрне господарство високо! ш-тенсивностi, яке ведеться на Розточчi понад два столггтя.
Висновки. Дискретнiсть рослинностi Розточчя зумовлена географiчним положениям регiонy, яке i визначае основнi параметри природного середовища. У меридюнальному напрямi вiд Захщного до Львiвського Розточчя асощаци су-батлантичного клiматy поступово змiнюються монтанними, бореальними та аридними лучно-степовими. Диференщащя природно! рослинностi вщбуваеться у трьох напрямках, одночасно корелюючи iз локальними умовами середовища.
Л1тература
1. Алехин В.В. Растительность СССР в основных зонах / В.В. Алехин. - М. : Изд-во "Сов. наука", 1951. - 512 с.
2. Дидух Я.П. Растительный покров горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана) / Я.П. Дидух. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 256 с.
3. Докучаев В.В. Учение о зонах природы / В.В. Докучаев. - М. : Изд-во "Географгиз", 1948. - 64 с.
4. Природа Льв1всько! обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1972. - 151 с.
5. Сорока М.1. Рослиншсть Укра!нського Розточчя / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2008. - 432 с.
6. Сорока М.1. Флора та рослиншсть територи, зарезервовано! шд створення м1жнарод-ного бюсферного резервату "Розточчя" : матер. до проекту та номшацшно! форми / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2006-2008. - 115 с.
7. Сорока М.1. Рослиншсть Розточчя: диференщащя, синтаксоном1я, тенденци розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук / М.1. Сорока. - Льв1в, 2010. - 32 с.
8. Izdebski K. Zbiorowiska roslinne Roztoczanskiego Parku Narodowego na tle warunköw si-edliskowych / K. Izdebski, B. Czarnecka, T. Gr^dziel i inne. - Lublin : Wyd-wo UMCS, 1992. -268 c.
9. Kornas J. Geografia roslin / J. Kornas, A. Medwecka-Kornas. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 2002. - 634 s.
10. Soroka M. Szata roslinna Roztocza Ukrainskiego / M. Soroka // Roztocze region pogranic-za przyrodniczo kulturowego. - Zwierzyniec, 2009. - Tom II. - S. 75-86.
11. Wysocki C. Fitosocjologia stosowana / C. Wysocki, P. Sikorski. - Warszawa : Wyd-wo SGGW, 2002. - 449 s.
Сорока М.И. Экологические предпосылки формирования и дифференциации растительности Расточья
На основе флористического подхода и методики Ж. Браун-Бланке осуществлен комплексный анализ зависимости состава и структуры растительности Расточья от параметров среды. Выявлено, что дискретность растительности обусловлена географическим положением региона, которое детерминирует климатические условия на основе структурных особенностей ландшафтов. Природные почвы и растительность Расточья носят зональный характер и подчиняются законам высотной дифференциации.
Ключевые слова: метод Браун-Бланке, дифференциация, ординация, зональная растительность, Международный биосферный резерват "Расточье".
Soroka M.I. Ecological background of the Roztochia's vegetation formation and differentiation
Based on floristic approach and J. Braun-Blanquet methodology was made a comprehensive analysis of the Roztochia's vegetation composition and structure dependence on environmental parameters. It was revealed that the discreteness of the vegetation is caused by the regions geographical location, which determines the climatic conditions on the basis of landscape structural features. Natural soils and vegetation of Roztochia are zonal in nature and subordinate to the laws of high-level differentiation.
Keywords: Braun-Blanquet method, differentiation, coordination of, zonal vegetation, International Biosphere Reserve "Roztochia".
УДК 591.526.42:598.2 Доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львгв
ДУПЛОГН1ЗДОВ1 ПТАХИ БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ Л1С1В ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результата видового складу та чисельност дуплогшздових таив у л> состанах Житомирського Полюся. У березово-соснових люах регюну у гшздовий пер> од було виявлено амнадцять вид1в дуплогшздових таив. 1х щшьшсть ¡з 1,2 у нез1м-кнених люових культурах зростала майже до 114 ос./км2 - у стиглих насадженнях.
Ключовг слова: дуплогшздов1 птахи, населения, щшьшсть.
Вступ. Населення дуплогшздових птах1в березово-соснових лiсiв Житомирського Полюся вивчали в умовах двох державних люомисливських госпо-дарств: Барашвського та Новоград-Волинського. На дшянках дослщжень наса-дження ростуть переважно в умовах свiжих та вологих суборiв (В2-3), рщше -вологих борiв (А3). За геоботашчною належнiстю 1х можна вщнести до сосняков чорницевих за участю берiз пухнасто1 та повисло1.
Незiмкненi лiсовi культури у вiцi 3-6 роюв досягали висоти до 1,0-1,5 м i запасу 4-6 м3/га. Куртини сосни з березою, березовi заростi чергувались з вщкри-тими дшянками, у надгрунтовому покривi яких найчастiше траплялись зеленi мохи i чагарнички, переважно чорниця. Молодняки вжом 32-37 роюв досягали висоти близько 11-12 м. 1х продуктивнiсть становила 27-32 м3/га. Через 1х вщ-носно високу загущенiсть вони характеризувались слабо вираженим пiдлiском.
Середньовiковi люи, порiвияно з молодниками, характеризувались змь ною вертикально1 структури. У першому ярусi переважала сосна звичайна зi значною участю берiз. У тдлюку зростали крушина ламка, горобина. У надгрунтовому покривi зростае частка чагарничкового ярусу. У 50-55^чному вiцi середньовiковi березово-сосновi лiсостани сягають висоти 15-17 м i мають запаси 150 -170 м3/га.
Найвищою складнiстю характеризувались стигш лiси. У першому яруа росте сосна звичайна, яюй за висотою помггно поступаються берези пухнаста чи повисла. Другий, тимчасовий, ярус також формуе береза. Пiдлiсок формують крушина ламка, бруслини, горобина, тдрют сосни i берези. Добре розвинений надгрунтовий покрив. У вiцi 80-85 роюв щ лiсостани досягають висоти 22-24 м та запасу до 180-270 м3/га. Спещальних дослщжень дуплогшздових птах1в для умов розглянутого регiону ранiше не проводили. Деяю вiдомостi стосовно пред-ставниюв ще! групи птахiв, проте в умовах захщного регiону Укра1ни, знаходи-мо у працях А.1. Гуз1я [1-3].
