CC BY
21
Л1тература
1. Гордieнко Н.М. 1нтродуценти в дiбровах Полiсся та Лiсостепу Украши / Н.М. Горд> енко, А.О. Бондар, М.1. Гордieнко / за ред. Н.М. Гордieнко. - К. : Изд-во "Урожай", 2001. -448 с.
2. Гурский В.В. Амурский бархат и его выращивание в лесах Украинской ССР / В.В. Гурский. - М. : Гослесбумиздат, 1950. - 44 с.
3. Логгинов Б.И. Опыт выращивания культур бархата амурского / Б.И. Логгинов, М.И. Гордиенко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 152 с.
4. Юркив З.М. Некоторые итоги интродукции Phellodendron Amurense Rupr. в лесные культуры Западной Лесостепи Украины / З.М. Юркив // Материалы VII Международной научной конференции. - Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2004. - С. 209-213.
5. Юргав З.М. Бархат амурський як високопродуктивна порода в люових культурах Роз-точчя та Отлля / З.М. Юргав // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 253-257.
Юркив З.М., Дебринюк Ю.М. Особенности роста бархата амурского в чистых и смешанных насаждениях Западной Лесостепи Украины
Рассмотрены вопросы особенностей роста бархата амурского в зависимости от типа лесорастительных условий и разного участия в составе. На основе длительных исследований проанализированы тенденции к изменению средней высоты и среднего диаметра бархата в чистых и смешанных насаждениях Западной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: бархат амурский, рост, производительность, чистые и смешанные насаждения.
Yurkiv Z.M., Debrinyuk Yu.M. Features of growth Amur velvet in pure and mixed plantations of Western Forest-steppe of Ukraine
The problems of growth characteristics of the Amur velvet depending of type and different growing conditions of participation in the formulation. Through long-term research, analyzes trends in average height and average diameter of bar-hut in pure and mixed stands of Western Forest-steppe of Ukraine.
Keywords: Amur velvet, growth, performance, pure and mixed stands.
УДК 630*17(075.8) Ст. наук. ствроб., доц. Р.М. Яцик1, канд. с.-г. наук;
доц. В.Я. Заячук2, канд. с.-г. наук; асист. М.О. Лисенко1
СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ ДЕНДРАР1Ю ГОВЕРЛЯНСЬКОГО ПРИРОДООХОРОННОГО НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОГО В1ДД1ЛЕННЯ КАРПАТСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Висв^лено юторто створення й обгрунтовано призначення дендрарто на тери-тори Говерлянського природоохоронного науково-дослщного вщдшення Карпатсь-кого нащонального природного парку на висот 900 м н.р.м. Вивчено його сучасну таксономiчну структуру. Проведено розподш представлено! у дендрари дендрофло-ри за життевими формами та здшснено II флористичний аналiз.
Ключовг слова: Дендрарш Говерлянського природоохоронного науково-дос-лщного вщдшення Карпатського нащонального природного парку, культивована дендрофлора, таксономiчна структура, жип^ж форми, флористичний аналiз.
Вступ. У люовому i садово-парковому господарствах, захисному люо-розведенш та озелененш значну увагу придшяють штродукованим в Укра!ну
1 Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
деревним видам. Вивчення 1х структури та продуктивной дасть змогу ви-явити оптимальний асортимент порiд-екзотiв для рiзних титв лiсорослинних умов, а також встановити лiсiвничi та агротехнiчнi показники створюваних насаджень рiзного цiльового призначення з 1х участю. Науковi дослiдження та лiсiвнича практика вже виявили набiр iнтродукованих видiв, якi здатнi ус-пiшно конкурувати i доповнювати автохтонш породи i в Карпатському регь ош, забезпечуючи бiльш ефективне виконання ними еколопчних, саштарно-гтешчних, оздоровчих функцш (5,8,9). Найбiльше адаптувались у карпатсь-ких умовах ялиця бальзамiчна, псевдотсуга тисолиста, модрини европейська, японська i гiбридна мiж ними, а також кедровi сосни. На сьогодш дослщни-ками вже розробленi технологи створення лiсових культур на рiзних гшсо-метричних рiвнях карпатських пр, де насадження з участю наведених штро-дуцентiв е досить продуктивними, якiсними й стiйкими (11-13).
Ще в 60-70 рр. минулого столiття у Карпатському регiонi були створе-нi цiннi дендрологiчнi посадки для випробування в них шшорайонних дерев-но-кущових видiв з метою визначення найбшьш перспективних за багатьма господарсько щнними параметрами. Найбiльшi та найвiдомiшi серед них дендропарки "Високопрний", "Дiброва" (на пiвнiчному мегасхилi) i "Бере-зинка" (на пiвденному мегасхилГ), якi надалi отримали статус загальнодер-жавних природно-заповiдних об'ектiв, хоча й залишилися у вiданнi люогос-подарських тдприемств. Дендропарк "Високогiрний" площею 124 га, створе-ний в межах висот 900-1300 м н.р.м. на територп Бистрицького люництва ДП "Надвiрнянське ЛГ", "Дiброва" - площею 8 га на висот 300 м н.р.м. на територп Богородчанського люництва ДП "Солотвинське ЛГ", а "Березинка"-площею 36,0 га на висот 150 -200 м н.р.м. на територп ДП "Мукачiвське ЛГ". Крiм цього, в той час закладено багато дендрологiчних посадок незначно! площi бiля наукових установ еколопчного, лiсiвничого та сшьськогоспо-дарського профшю, садиб лiсництв, контор лiсгоспiв тощо, якi також вдагра-ють значну роль у випробовуваннi рослин у незвичних для них умовах росту. Одним iз таких об'екпв е дендрарш Говерлянського природоохоронного на-уково-дослщного вiддiлення (ПОНДВ) Карпатського нацiонального природного парку (КНПП), який закладено науковцями УкрНДЫрлю в 1986 р. на площi 1,1 га (висота 900 м н.р.м.). Було висаджено рослини вжом вщ 6 до 13 роюв 34 видiв на 32 секщях. На 25 секщях розмiщено по 20 рослин, на решп - рiзна кiлькiсть, яку вдалося мобiлiзувати з iнших дендропарюв. Цю колекцiю було створено за географiчним принципом. Мета - визначення еко-логiчноl нiшi для вирощування iнтродукованих видiв, представлених в колек-цil, з подальшим впровадженням найперспектившших з них в лiсовi культури середньо-, i високогiр'я Карпатського регюну.
Метою цiеl роботи було вивчення таксономiчноl структури культиво-вано! дендрофлори дендрарш Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП, проведення 11 флористичного аналiзу та розподш за життевими формами.
Методи та об'екти дослщження. Пiд час вивчення культивовано! дендрофлори ми систематизували наявш результати наукових дослiджень i лiсовпорядкувальнi та лiсоiнвентаризацiйнi матерiали, що стосуються ден-
драрто Говерлянського ПОНДВ. Проведено уточнення назв видiв за довщко-вою лiтературою (1-4). Таксономт рослин прийнято вiдповiдно до iерархiч-но! системи А.Л. Тахтаджяна (10). Класифжащю життевих форм деревних рослин приведено за 1.Г. Серебряковим (6) з розподшом на групи росту за С.Я. Соколовим (9).
Результати дослщження. Сучасний аналiз стану дендрарш показав, що усi упроваджеш iнтродукованi види тут збереглися. Бюлого-еколопчш особливостi таких iз них як модрини европейська, японська i сибiрська, яли-ни колюча, сибiрська i канадська, сосни веймутова, жовта орегонська, кедрова сибiрська i кедрова корейська, ялищ бальзамiчна, кавказька i одноколiрна, псевдотсуга тисолиста, ту! захвдна i схiдна, тис ягiдний та кипарисовик Лав-сона добре вiдомi лiсiвникам. Проте ще значна кшьюсть видiв потребуе вив-чення i подальшого аналiзу росту й розвитку у гiрських умовах.
Ми визначили сучасний таксономiчний склад дендрофлори представ-леного дендрарiю (табл. 1).
Табл. 1. Таксономiчний склад дендрофлори дендрарЮ Говерлянського ПОНДВ
Карпатського НПП
Вiддiл Родина Загальна кшьюсть
родш % видш %
Cocнoвi 5 55,6 28 84,8
Гoлoнаciннi Кипариcoвi 3 33,3 4 12,1
Тиcoвi 1 11,1 1 3,1
Всього 9 100 33 100
Покритонасшш Березoвi 1 100 1 100
Всього 1 100 1 100
Разом 10 34
Дослщження TaKC0H0Mi4H0r0 складу дендрофлори вщдшу Голонасшш (Pinophyta) показуе, що його представники належать до 3 родин (CocHOBi (Pi-naceae Lindl.), Кипариcoвi (Cupressaceae F. Neger.), ^TOBi (Taxaceae Lindl.), 9 рoдiв (серед яких по 5 чи 55,6 % належать до родини Соснов^ 3 чи 33,3 % -до родини Кипариcoвi та 1 чи 11,1 % - до родини Тисов^, 33 види (серед яких 28 чи 84,8 % належать до родин Соснов^ 4 чи 12,1 % - до родини Кипа-риcoвi та 1 чи 3,1 % належить до родини Тисов^. Форми та iншi внутршньо-видoвi таксони в cкладi дендрофлори вщсутш. Дендрофлора вщдшу Покри-тoнаciннi (Magnoliophyta) представлена единим видом - березою Ермана (б. кам'яною) родини Березoвi (Betulaceae S.F. Gray.).
Розподш дендрофлори за життевими формами наведено в табл. 2. Дослщження показали, що серед 34 деревних видiв дендропарку Говерлянського ПОНДВ вщдш Голонасшш представлений 33 видами, як становлять 97 % у загальному cкладi дендрофлори. У вщдЫ Гoлoнаciннi деревами I величини е 26 видiв (78,6 %), II величини - 4 (12,1 %), III величини - 1 (3,1 %) i деревами IV величини - 2 види (6,2 %). Вщдш Пoкритoнаciннi представлений одним видом - березою Ермана - деревом III величини.
Аналiз рoзпoдiлу дендрофлори за життевими формами дае змогу реко-мендувати найперспективн^ дерева I та II величини для формування пер-
шого ярусу деревосташв пiд час створення люових культур за !х участю. Дерева III та IV величини, зокрема ялину чорну та березу Ермана можна вико-ристовувати для формування пiдлеглих ярусiв на сфагнових болотах та кам'янистих схилах, вщповщно.
Табл. 2. Розподт дендрофлори дендрарЮ Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП за життевими формами
Життеш форми Голонасшш Покритонасшш
шт. % шт. %
Дерева Iвеличини 26 78,6 - -
Дерева II величини 4 12,1 - -
Дерева III величини 1 3,1 1 100
Дерева IV величини 2 6,2 - -
Усього 33 100 1 100
Флористичний аналiз дендрофлори даного дендрарто свщчить про те, що ус представленi в колекцп види належать до флори Голарктичного царства, Бореального пiдцарства та двох флористичних областей - Циркумборе-ально1 та Схщноазшсько! (10). Частина видiв мае змiшане циркумбореально-схщноазшське походження. У межах Циркумбореально1 флористично! облас-тi наявнi в колекцп види належать до флори захiдносибiрськоl, середньоси-бiрськоl, забайкальсько!, Охотсько-Камчатсько! провшцш. Види Маньч-журсько!, Сахалшо-Хокайдсько! та Японо-Корейсько! провшцш представля-ють флору Схщноазшсько! флористично! областi.
Висновки. Вивчення структури дендрофлори дало змогу виявити оп-тимальний асортимент порiд-екзотiв для доповнення колекцшного фонду ден-драрж> та рекомендувати окремi з них для упровадження в люове господар-ство. Отриманi результати дослiджень доцшьно використати для детально! ш-вентаризацп цього цiнного об'екта з метою розробки системи заходiв щодо збереження його генофонду. Вважаемо за доцшьне включення дендрарiю Говерлянського ПОНДВ КНПП, як i iнших дендропарюв лiсогосподарських шд-приемств, до туристично! екомереж^ Крiм цього, його можна використовува-ти для проведення навчальних практик для учнiв шкш, коледжiв та студентiв вищих навчальних закладiв за спецiальнiстю "Лiсове та садово-паркове госпо-дарство", "Ландшафтна архiтектура". Це сприятиме покращенню !х фахово! тдготовки, вихованню пiдростаючого поколiння в душ бережливого ставлен-ня до природи та формуванню ново! генерацп лiсiвникiв Укра!ни.
Лiтература
1. Кохно М.А. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 та культивоваш дерева й кущг Покри-тонасшш. - Ч. I. Довщник / М.А. Кохно, ЛХ Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2002. - 448 с
2. Голонасшш : довщник / М.А. Кохно, ВХ Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш. / за ред. М.А. Кохно, СХ Кузнецова; НАН Укра!ни, Нац. бот. сад ¡м. М.М. Гришка. - К. : Вид-во "Ви-ща шк.", 2001. - 207 с.
3. Деревья и кустарники СССР : голосеменные. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - Т. 1. - 463 с.
4. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "Апрюр1",2008. -
656 с.
5. Каппер О.Г. Хвойные породы / О.Г. Каппер. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1954. - 304 с.
6. Олексив Т.Н. Интродукция семейства сосновых на северном мегасклоне Украинских Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 куль-тури, селекщя, насшництво i озеленення мют" / Т.Н. Олексив. - Харгав, 1987. - 22 с.
7. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших растений и их изучение / И.Г. Серебряков // Полевая геоботаника. - 1964. - Т. 3. - С. 146-205.
8. Смаглюк К.К. ¡нтродуковаш хвойш люоутворювач1 / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1976. - 92 с.
9. Смаглюк К.К. ¡нтродуковаш листяш люоутворювач1 / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 80 с.
10. Соколов С.Я. Деревья и кустарники СССР / С.Я. Соколов. - М., 1965. - Т. 7. - 236 с.
11. Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли / А. Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 248 с.
12. Яцык P.M. Повышение продуктивности и качественного состава лесов Украинских Карпат путем введения в них интродуцентов / P.M. Яцык, Т.Н. Олексив, В.И. Ступар, О.И. Кучирко // Лесоводство, лесоразведение, лесные пользования : экспресс-информация. -М., 1988. - Вып. 10. - С. 13-20.
13. Яцик Р.М. Досвщ штродукци цшних деревних порщ / Р.М. Яцик, P.I. Бродович // Ль совий журнал : наук.-виробн. видання. - К., 1995. - N° 2. - С. 12-13.
14. Яцик Р.М. ¡нтродукщя люових деревних вид1в у Карпатах / Р.М. Яцик, ВЛ. Ступар, В.С. Феннич та ш. // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 55-60.
Яцык Р.М., Заячук В.Я., Лысенко М.О. Структура дендрофлоры дендрария Говерлянского природоохранного научно-исследовательского отделения Карпатского национального природного парка
Описана история создания и обосновано назначение дендрария на территории Говерлянского природоохранного научно-исследовательского отделения Карпатского национального природного парка на высоте 900 м н.у.м. Изучена его современная таксономическая структура. Проведено распределение представленной в дендрарии дендрофлоры по жизненным формам и совершен ее флористический анализ.
Ключевые слова: Дендрарий Говерлянского природоохранного научно-исследовательского отделения Карпатского национального природного парка, культивированная дендрофлора, таксономическая структура, жизненные формы, флористический анализ.
Yatsyk R.M., Zayachuk V. Ya., Lysenko M.O. Dendroflora's structure in the arboretum of the Hoverlyanske Environmental Research Department of the Carpathian National Park
History of establishment and role of the arboretum are presented on the territory of the Hoverlyanske Environmental Research Department of the Carpathian National Park, located at an altitude of 900 m a.s.l. Current taxonomic structure of the arboretum is studied. Dendroflora, present in the arboretum, is classified according to its life forms and its floristic analysis is performed.
Keywords: arboretum of the Hoverlyanske Environmental Research Department of the Carpathian National Nature Park, cultivated dendroflora, taxonomic structure, life forms, floristic analysis.
УДК 630*53(477.8) Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав Ь природокористування Украти, м. Ктв
Х1Д РОСТУ ПОВНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено результати моделювання динамжи основних таксацшних показнигав повних (нормальних) природних деревосташв ялищ бшо! в Укра!нських Карпатах. На боштетнш основ! розроблено таблиц ходу росту ялицевих деревосташв за ушф>
