Научная статья на тему 'Лісівничо-таксаційні особливості та динаміка складу гірських яличників українських Карпат'

Лісівничо-таксаційні особливості та динаміка складу гірських яличників українських Карпат Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
52
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Г Г. Гриник

Здійснено аналіз лісівничо-таксаційних особливостей та динаміки частки головної породи у складі ялицевих деревостанів на території Держлісфонду в Українських Карпатах. Досліджено особливості залежності лісівничо-таксаційних показників деревостанів з різною часткою ялиці білої у їхньому складі для груп висот над рівнем моря (н.р.м.) та експозиції. Встановлено кращі умови росту для таких деревостанів з урахуванням орографічних особливостей рельєфу. Проаналізовано особливості вікової динаміки частки ялиці білої залежно від експозиції та висоти н.р.м.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Forestry and assessment features and dynamics of composition of mountain silver fir forests stands in Ukrainian Carpathians

The analysis of forestry and assessments features and dynamics of part of main breed in composition of silver fir forests stands on territory of State Forest Found in Ukrainian Carpathians. The features of dependence forestry and assessment indexes of silver fir forests stands are investigational with the different particle of main breed in their composition for the groups of level of heights above a sea and direction of slop. The best terms of growth are set for such forests stands taking into account the orographic features of relief. The features of age-old dynamics of part silver fir are analysed dependence from a direction of slop and level of heights above a sea.

Текст научной работы на тему «Лісівничо-таксаційні особливості та динаміка складу гірських яличників українських Карпат»

Soroka M.I. Dendroflora of the France Riviera

Researching the dendroflora of the Riviera 84 kinds of native and introduced dendroflora were detected. The data base and the scientific collection of specimens of plants, fruits and strobilus that are being used in the learning process were created. Collection of the Mediterranean plants is a separate part of the herbarium of the National Forestry University of Ukraine (NUFWT of Ukraine), which is assigned to the scientific herbaria of Ukraine.

Keywords: dendroflora, Riviera, herbarium of NUFWT of Ukraine.

УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб -

НЛТУ Украши, м. Львiв

Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА ДИНАМ1КА СКЛАДУ Г1РСЬКИХ ЯЛИЧНИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

Здшснено аналiз л^вничо-таксацшних особливостей та динамжи частки го-ловно! породи у складi ялицевих деревосташв на територи Держлюфонду в Украшських Карпатах. Дослщжено особливост залежност лгавничо-таксацшних показ-нигав деревосташв з рiзною часткою ялищ бшо! у !хньому складi для груп висот над рiвнем моря (н.р.м.) та експозицii. Встановлено кращi умови росту для таких деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу. Проаналiзовано особ-ливост вiковоi динамiки частки ялицi бшо! залежно вiд експозицii та висоти н.р.м.

Вступ. Деревостани ялищ бшо! на територи Украшських Карпат в су-часних умовах займають, пор1вняно з буковими 1 ялиновими деревостанами, незначну площу [3-5, 8, 9]. У прських умовах ялиця бша формуе чисп та мь шаш деревостани, як здатш формуватися на висотах до 1200 м н.р.м. [1-4]. Унаслщок штенсивного вирубування в середиш ХХ ст. площ1 деревосташв з дом1нуванням ялищ значно скоротилися. Унаслщок науково необгрунтова-ного люовщновлення у притаманних коршним ялицевим деревостанами умовах зараз ростуть похщш ялинники [2, 3, 5, 10]. Зважаючи на загрозливий стан ялинових деревосташв доцшьно, вщтворювати коршш ялицев1 деревостани [8, 10], тому здшснений анал1з впливу орограф1чних чинниюв на вибра-ш таксацшш показники деревосташв з р1зною часткою у склад1 ялищ бшо! дасть змогу визначити загальш тенденцп для оптим1зацп складу таких деревосташв та для покращення !х л1ивничо-таксацшних характеристик.

Метою роботи е встановлення типолопчно! та вжово! структури ялицевих деревосташв в Украшських Карпатах з р1зною часткою головно! породи у склад1 з урахуванням орограф1чних особливостей мюцевосп.

Об'ектом дослiдження були ялицев1 деревостани р1зного складу в Украшських Карпатах. Для анал1зу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлю-проект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою ялищ бшо! з урахуванням частки головно! породи у склад1 насадження та з урахуванням орограф1чних умов мюцевосп, а саме: висоти над р1внем моря (н.р.м.) та експозицп схилу. У межах груп в1ку здшснено групування площ 1 запашв дшянок за часткою головно! породи у склад1 деревостану, за типом ль сорослинних умов, за класами боштету та за вщносними повнотами загалом.

Результати дослвджень. Розподш люосташв з участю ялищ бшо! за часткою у склад1 та типами люорослинних умов з подшом за д1апазонами висот н.р.м. представлено у табл. 1.

Табл. 1. Розподл тсостаны з участю ялищ бтоЧза часткою у складi та

типами лгсорослинних умов у гiрських умовах (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Частка у Висота Тип тсорослинних умов Разом

склада н.р.м., м в3 с2 с3 с4 б2 б3 в4

300-800 - 4,0 117,1 - 5,0 140,8 - 266,9

- 0,20 12,22 - 0,26 10,80 - 23,48

2 801-1099 - - 29,0 - - 33,9 - 62,9

- - 6,97 - - 4,04 - 11,01

1100-1800 - - - - - - - -

300-800 4,2 13,3 1457,1 4,7 23,6 1853,0 6,9 3362,8

0,12 0,63 297,30 1,48 0,90 325,72 1,89 628,04

3 801-1099 4,0 6,4 859,6 13 - 492,3 - 1363,6

1,56 1,81 162,72 0,19 - 65,87 - 232,15

1100-1800 - - 26,7 - - 19,2 - 45,9

- - 1,44 - - 0,61 - 2,05

300-800 4,3 18,9 3707,4 8,7 9,7 4070,3 4,5 7823,8

0,64 4,66 932,86 2,47 2,43 1031,31 0,34 1974,71

4 801-1099 11,9 38,2 2794,7 - - 1319,1 - 4163,9

3,56 11,00 830,82 - - 369,14 - 1214,52

1100-1800 18,7 - 98,1 - - 23,7 - 140,5

0,95 - 16,99 - - 2,43 - 20,37

300-800 - 28,6 4125,2 16 11,0 4006,4 12 8174,0

- 6,67 1304,24 0,44 3,98 1288,05 0,42 2603,80

5 801-1099 2,9 14,0 3026,7 14 - 1146,5 - 4191,5

0,25 1,60 940,70 0,41 - 430,79 - 1373,75

1100-1800 - - 144,8 - - 17,0 - 161,8

- - 45,83 - - 5,59 - 51,42

300-800 7,5 54,5 4215,8 93 21,0 4775,1 24 9085,6

4,39 17,99 1583,12 3,51 3,20 1773,24 1,52 3386,97

6 801-1099 41,1 0,3 2382,0 - - 932,0 3355,4

15,67 0,02 880,90 - - 367,16 - 1263,75

1100-1800 4,5 - 68,8 - - 6,0 - 79,3

1,23 - 28,31 - - 3,47 - 33,01

300-800 - 9,9 2434,3 25 ТА 2516,3 11 4971,5

- 3,08 1066,15 0,71 1,18 1025,71 0,37 2097,20

7 801-1099 4,4 10 735,8 - - 531,4 - 1272,6

2,34 0,06 307,46 - - 213,59 - 523,45

1100-1800 - - 24,4 - - - - 24,4

- - 6,56 - - - - 6,56

300-800 11 24,9 2287,8 - 12 1835,2 27 4152,9

0,40 8,58 920,84 - 0,71 749,15 1,06 1680,74

8 801-1099 - - 493,0 - 0,8 193,9 - 687,7

- - 228,59 - 0,32 51,63 - 280,54

1100-1800 0,9 - 34,9 - - 0,4 - 36,2

0,11 - 6,11 - - - - 6,22

300-800 - 41,4 1059,6 - 850,2 23 1960,2

- 17,90 455,59 - 4,50 357,86 0,99 836,84

9 801-1099 - - 72,1 - - 54,5 - 126,6

- - 30,66 - - 15,39 - 46,05

1100-1800 - - 6,6 - - - - 6,6

- - 4,53 - - - - 4,53

300-800 - 23,4 1276,6 - 05 1070,3 34 2374,2

- 9,42 506,24 - 0,14 487,88 1,60 1005,28

10 801-1099 - - 39,6 - - 73,7 - 113,3

- - 15,18 - - 20,83 - 36,01

1100-1800 - - - - - - - -

105,5 278,8 31517,7 29,5 86,9 25961,2 24,5 58004,1

31,22 83,62 10592,33 9,21 17,62 8600,26 8,19 19342,45

Згiдно з даними табл. 1, для дiапазону 300-800 м н.р.м частка ялищ двi одинищ у складi деревостану становить 266,9 га (0,46 % вщ загальноï площi ялицевих деревосташв); три - 3362,8 га (5,80 %); чотири - 7823,8 га (13,49 %); п'ять - 8174,0 га (14,09 %); шiсть - 9085,6 га (15,66 %); сiм - 4971,5 га (8,57 %); вiсiм - 4152,9 га (7,16 %); дев'ять - 1960,2 га (3,38 %) та десять -

2374.2 га (4,09 %). Для дiапазону 801-1099 м н.р.м частка ялищ двi одиницi у складi деревостану становить 62,9 га (0,11 % вщ загальноï площi ялицевих де-ревостанiв); три - 1363,6 га (2,35 %); чотири - 4163,9 га (7,18 %); п'ять -

4191.5 га (7,23 %); шють - 3355,4 га (5,78 %); сiм - 1272,6 га (2,19 %); вiсiм -687,7 га (1,19 %); дев'ять - 126,6 га (0,22 %) та десять - 113,3 га (0,20 %). Для дiапазону 1100-1800 м н.р.м частка ялищ три одинищ у складi деревостану становить 45,9 га (0,08 % вщ загальноï площi ялицевих деревостанiв); чотири - 140,5 га (0,24%); п'ять - 161,8 га (0,28 %); шють - 79,3 га (0,14 %); сiм -24,4 га (0,04 %); вiсiм - 36,2 га (0,06 %) та дев'ять - 6,6 га (0,01 %).

Для висотного дiапазону 300-800 м н.р.м. найбiльшi площi ялицевих деревосташв зосереджеш в умовах С3 - 20680,9 га (35,65 %) та D3 - 21117,6 га (36,41 %). Загалом деревостани цього висотного дiапазону займають площу 42171,9 га (72,71 %). Для висотного дiапазону 801-1099 м н.р.м. найбiльшi площi деревостанiв зосередженi в умовах С3 - 10432,5 га (17,99 %) та D3 -

4777.3 га (8,24 %). Загальна площа деревостанiв цього висотного дiапазону становить 15337,5 га (26,44 %). У висотному дiапазонi 1100-1800 м н.р.м найбiльшi площi - в умовах С3 - 404,3 га (0,70 %) та D3 - 66,3 га (0,11 %). Загальна площа деревосташв цього висотного дiапазону становить 494,7 га (0,85 %). Розподш люосташв з участю ялищ 6^ï за часткою у складi та вщ-носними повнотами з подшом за дiапазонами висот н.р.м. представлено у табл. 2.

Згщно з даними табл. 2, для дiапазону 300-800 м н.р.м. для деревосташв з часткою ялищ двi одинищ у складi деревостану характерними е вщносш повноти у дiапазонi 0,6-1,0 (найбiльшу площу займають деревостани з вщ-носною повнотою 1,0 - 83,6 га); три одинищ - найбшьшу площу займають деревостани з вщносною повнотою 0,7 - 1196,6 га; чотири одинищ - 0,7 -

2938.6 га; п'ять одиниць - 0,7 - 2750,5 га; шють одиниць - 0,7 - 3254,5 га; шм одиниць - 0,6 - 1640,3 га; вiсiм одиниць - 0,6 - 1067,9 га; дев'ять одиниць -0,6 - 563,6 га та десять одиниць - 0,5 - 677,0 га. Для дiапазону 801-1099 м н.р.м. для деревосташв з часткою ялищ двi одинищ у складi деревостану найбшьшу площу займають деревостани з вщносною повнотою 1,0 - 18,9 га; три одинищ - 0,7 - 462,6 га; чотири одинищ - 0,7 - 1316,7 га; п'ять одиниць -0,7 - 1288,2 га; шють одиниць - 0,7 - 1045,4 га; шм одиниць - 0,7 - 598,1 га; вiсiм одиниць - 0,6 - 202,2 га; дев'ять одиниць - 0,7 - 46,3 га та десять одиниць - 0,5 - 43,3 га. Для дiапазону 1100-1800 м н.р.м. для деревосташв з часткою ялищ три одинищ у складi деревостану найбшьшу площу займають деревостани з вщносною повнотою 0,8 - 20,1 га; чотири одинищ - 0,7 - 64,3 га; п'ять одиниць - 0,6 - 43,4 га; шють одиниць - 0,6 - 36,1 га; ам одиниць - 0,7 - 13,1 га; вiсiм одиниць - 0,8 - 20,9 га та дев'ять одиниць - 1,0 - 4,8 га.

Табл. 2. Розподт лкостатв з участю ялиц бтоЧза часткою

у складi та вiдносними повнотами в гiрських умовах

(чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Частка Висота В1дносш повноти Разом

у склада н.р.м., м 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0

300-800 - 10,5 17,7 2,8 62,2 51,9 38,2 83,6 266,9

- 2,68 0,66 0,91 3,87 6,81 3,33 5,22 23,48

2 801-1099 35 - 17,3 13 2,7 9,7 95 18,9 62,9

0,60 - 6,09 0,03 0,05 2,93 0,20 1,11 11,01

1100-1800 - - - - - - - - -

300-800 12,2 51,4 176,7 408,4 1196,6 995,9 382,1 139,5 3362,8

2,68 11,84 49,93 122,74 246,38 150,78 36,40 7,29 628,04

3 801-1099 89 35,1 100,5 171,2 462,6 444,1 89,7 51,5 1363,6

2,31 9,77 29,94 59,50 56,40 65,01 7,23 1,99 232,15

1100-1800 - 0,4 - 7,8 13,5 20,1 41 - 45,9

- 0,08 - 0,76 0,13 1,00 0,08 - 2,05

300-800 131,4 248,4 624,7 1489,4 2938,6 1822,4 477,4 91,5 7823,8

29,50 76,93 245,41 550,07 683,59 307,61 70,97 10,63 1974,71

4 801-1099 43,4 146,7 455,9 815,4 1316,7 1046,9 264,5 74,4 4163,9

10,53 41,95 187,76 378,49 318,05 226,57 47,03 4,14 1214,52

1100-1800 19,4 11,7 16,2 9,2 64,3 18,4 13 - 140,5

4,42 2,94 6,96 2,37 2,87 0,68 0,13 - 20,37

300-800 185,5 333,4 978,6 2013,6 2750,5 1541,7 294,4 76,3 8174,0

42,05 110,21 397,23 814,95 849,35 327,97 53,52 8,52 2603,80

5 801-1099 39,8 116,7 623,3 1071,0 1288,2 805,6 242,9 4,0 4191,5

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11,09 42,53 282,05 519,05 329,15 150,63 39,11 0,14 1373,75

1100-1800 - 9,9 41,8 43,4 39,2 17,5 10,00 - 161,8

- 3,47 17,41 19,73 9,42 1,31 0,08 - 51,42

300-800 147,1 301,5 1145,7 2707,8 3254,5 1288,5 220,8 19,7 9085,6

34,50 97,83 481,52 1178,04 1171,27 380,09 40,36 3,36 3386,97

6 801-1099 50,5 163,7 580,0 1040,0 1045,4 365,4 110,4 - 3355,4

15,14 57,77 265,94 507,19 352,20 48,82 16,69 - 1263,75

1100-1800 20 15 4,5 36,1 21,9 ТА 5,7 - 79,3

0,51 0,17 2,03 14,70 11,60 0,57 3,43 - 33,01

300-800 103,3 290,2 866,2 1640,3 1356,0 621,6 87,3 6,6 4971,5

25,84 97,48 359,06 861,20 513,46 216,58 22,18 1,40 2097,20

7 801-1099 11,5 108,2 227,6 194,3 598,1 110,0 21,9 10 1272,6

3,21 36,34 121,85 104,13 230,80 24,21 2,85 0,06 523,45

1100-1800 - 24 2,6 56 13,1 0,7 - - 24,4

- 0,83 1,26 2,80 1,61 0,06 - - 6,56

300-800 197,5 383,1 939,5 1067,9 1022,3 471,9 57,6 13,1 4152,9

45,23 120,38 410,94 508,55 428,64 144,33 18,47 4,20 1680,74

8 801-1099 17,8 64,0 119,4 202,2 167,4 77,6 39,3 - 687,7

4,78 25,54 60,24 99,05 65,23 22,40 3,30 - 280,54

1100-1800 - 23 16 11,0 - 20,9 0,4 - 36,2

- 0,56 0,79 1,00 - 3,87 - - 6,22

300-800 154,4 194,4 459,7 563,6 385,5 167,0 35,6 - 1960,2

36,85 71,22 195,57 283,72 179,62 58,06 11,80 - 836,84

9 801-1099 17,0 96 10,7 28,9 46,3 14,1 - - 126,6

4,21 4,10 5,32 13,44 16,97 2,01 - - 46,05

1100-1800 - - 18 - - - 4,8 6,6

- - - 0,03 - - - 4,50 4,53

300-800 241,8 237,2 677,0 552,7 468,6 170,4 22,5 4,0 :?"4.:

58,58 76,34 281,16 287,97 211,90 77,94 9,95 1,44 1005,28

10 801-1099 0,4 12,2 43,3 23,9 24,6 2,8 61 - 113,3

0,07 4,26 18,17 7,72 2,92 0,73 2,1 4 - 36,01

1100-1800 - - - - - - - -

1387,4 2734,5 8130,5 14109,6 18538,8 10092,7 2421,7 588,9 58004,1

332,10 895,22 3427,29 6338,14 5685,48 2220,97 389,25 54,00 19342,45

Розподш люосташв з участю ялищ бшо! за часткою у складi та класа-ми боштету з подшом за дiапазонами висот н.р.м. представлено у табл. 3.

Табл. 3. Розподт лгсостаны з участю ялищ бтоИ за часткою у складi та класами боштету в гiрськихумовах (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Частка Висога Клас боштету Разом

у склад) н.р.м., м 1г 1в 1б 1а I II Ш Iv v v"

300800 4,6 1,22 - 15 0,60 47,7 4,83 150,6 14,08 62,5 2,75 - - - - 266,9 23,48

2 8011099 - - 8,6 2,92 2,8 0,03 48,1 7,99 13 0,03 21 0,04 - - - 62,9 11,01

11001800 - - - - - - - - - - -

300800 - 7,9 1,90 57,8 22,88 750,4 189,16 1694,4 332,41 675,2 71,44 147,7 8,73 20,1 0,77 8,0 0,67 13 0,08 3362,8 628,04

3 8011099 - 3,8 1,82 11,2 0,87 170,0 42,89 782,0 144,45 283,6 36,08 70,7 4,62 42,3 1,42 - - 1363,6 232,15

11001800 - - - 4,2 0,34 37,8 1,58 3,9 0,13 - - - - 45,9 2,05

300800 - 14,9 3,60 252,2 99,83 1731,1 635,36 4107,0 1036,20 1310,4 172,92 292,4 22,34 89,3 2,91 26,5 1,55 - 7823,8 1974,71

4 8011099 - 54 3,22 8,3 4,09 771,4 297,64 2479,8 764,58 702,7 128,05 180,4 15,92 15,5 1,01 - 0,4 0,01 4163,9 1214,52

11001800 - - - 13,6 0,17 61,9 6,17 39,2 12,57 - 25,8 1,46 - - 140,5 20,37

300800 2,0 1,05 17,7 10,22 223,0 77,47 2264,4 926,21 4256,6 1373,45 1186,6 201,77 133,9 9,34 89,7 4,29 0,1 - 8174,0 2603,80

5 8011099 - - 43,1 11,08 862,9 407,50 2531,7 820,78 627,6 119,26 109,5 13,96 15,1 1,15 16 0,02 - 4191,5 1373,75

11001800 - - - 28,8 11,38 99,6 26,24 33,4 13,80 - - - - 161,8 51,42

300800 - 33,7 13,37 203,6 100,46 2341,7 1012,05 5455,1 2075,20 872,9 175,12 155,7 10,10 19,2 0,54 37 0,13 - 9085,6 3386,97

6 8011099 - 7,2 0,92 59,8 36,38 691,9 327,84 2100,9 768,76 393,5 115,70 48,2 9,78 24,7 1,01 19,3 3,23 9,9 0,13 3355,4 1263,75

11001800 - - 35 3,28 4,1 1,87 56,2 24,19 11,0 2,44 - 30 1,06 15 0,17 - 79,3 33,01

300800 26,3 15,32 84 5,28 99,4 51,66 1435,6 739,65 2962,5 1187,15 381,1 94,11 37,8 3,38 15,6 0,59 4,8 0,06 - 4971,5 2097,20

7 8011099 - - 31,8 16,59 349,0 161,82 765,4 323,69 91,5 18,54 34,9 2,81 - - - 1272,6 523,45

11001800 - - - - 13,9 1,41 10,5 5,15 - - - - 24,4 6,56

300800 - 2,9 1,36 143,4 86,84 1048,8 505,85 2479,6 968,57 432,6 113,11 38,6 4,42 5,4 0,57 - 16 0,02 4152,9 1680,74

8 8011099 - - 15,3 1,58 184,5 99,28 397,2 153,86 61,3 24,26 24,6 1,49 4,8 0,07 - - 687,7 280,54

11001800 - - - - 25,4 5,27 И 0,81 0,9 0,02 - 0,9 0,11 19 0,01 36,2 6,22

300800 5,9 0,92 9,1 5,13 54,8 23,27 376,5 192,05 1241,9 536,11 242,4 76,85 14,8 1,77 14,8 0,74 - - 1960,2 836,84

9 8011099 - - 5,0 2,50 36,2 10,02 42,5 22,37 41,9 11,14 - 10 0,02 - - 126,6 46,05

11001800 - - - - 18 0,03 4,8 4,50 - - - - 6,6 4,53

300800 - 2,8 2,31 14,1 8,31 339,0 172,97 1743,4 751,97 258,0 66,96 16,9 2,76 - - - 2374,2 1005,28

10 8011099 - - 0,9 0,18 11 0,47 55,4 12,23 55,7 23,11 0,2 0,02 - - - 113,3 36,01

11001800 - - - - - - - - - - -

Всього 38,8 113,8 1237,3 13455,7 33590,7 7790,7 1309,3 386,3 66,4 15,1 58004,1

18,51 49,13 550,79 5739,38 11358,74 1490,60 111,50 17,61 5,94 0,25 19342,45

Зпдно з даними табл. 3, для дiaпaзонy 300-800 м н.p.м. для али^вих дepeвоcтaнiв хapaктepними e клacи бонггету - Ia-II. Нaйбiльшi площi займа-ють дepeвоcтaни I клacy бонггету: з чаеткою ялицi двi одинищ - 150,6 га (0,26 % вгд зaгaльноï площГ ялицeвих дepeвоcтaнiв); тpи одинищ - 1694,4 га (2,92 %); чотиpи одинищ - 4107,0 га (7,08 %); п'ять одиниць - 4256,6 га (7,34 %); шють одиниць - 5455,1 га (9,40 %); ciм одиниць - 2962,5 га (5,11 %); вГшм одиниць - 2479,6 га (4,27 %); дeв'ять одиниць - 1241,9 га (2,14 %) та дecять одиниць - 1743,4 га (3,01 %). Для дгапазону 801-1099 м нр.м. для ялицeвих дepeвоcтaнiв хapaктepними e клacи бонiтeтy Ia-II. НайбшьшГ площГ займають дepeвоcтaни I клacy бонiтeтy: з чаеткою ялищ двГ одинищ - 48,1 га (0,08 %); тpи одинищ - 782,0 га (1,35 %); чот^и одинищ -

2479.8 га (4,28 %); п'ять одиниць - 2531,7 га (4,36 %); шють одиниць -

2100.9 га (3,62 %); шм одиниць - 765,4 га (1,32 %); вiciм одиниць - 397,2 га (0,68 %); дeв'ять одиниць - 42,5 га (0,07 %); дecять одиниць - II клacy бонгге-ту - 55,7 га (0,10 %). Для дГапазону 1100-1800 м н.p.м хapaктepними e I-II класт бонiтeтy. НайбшьшГ площГ займають дepeвоcтaни I клacy бон^ту: з чаеткою ялищ тpи одинищ - 37,8 га (0,07 %); чот^и одинищ - 61,9 га (0,11 %); п'ять одиниць - 99,6 га (0,17 %); шють одиниць - 56,2 га (0,10 %); ciм одиниць - 13,9 га (0,02 %); вiciм одиниць - 25,4 га (0,04 %); дeв'ять одиниць - II клacy бонiтeтy - 4,8 га (0,01 %).

Сepeднi знaчeння вiдноcноï повноти та клacy бонiтeтy ^ли^вих дepe-воcтaнiв у гipcьких умовах з piзною чаеткою головноï поpоди у cклaдi дepe-воетану з подшом за дГапазонами виcот нр.м. та eкcпозицiями cхилy пpeд-cтaвлeно у табл. 4.

Зпдно з даними табл. 4, для групи вГку молодняюв I клacy ^ащими знaчeннями вiдноcноï повноти та клacy бонiтeтy для дГапазону виcот 300-800 м нр.м. хapaктepизyютьcя дepeвоетaни, як pоетyть на пiвдeнних (cepeдня в^ноша повнота 0,72 та cepeднiй raac бонiтeтy I,1), твшчних (0,72 та I,0) та твшчно-захщних (0,74 та I,1) eкcпозицiях. Нaйкpaщими показниками на тв-дeнних eкcпозицiях хapaктepизyютьcя дepeвоcтaни, у cклaдi яких ялиця ета-новить п'ять (0,70 та Ia,8) та вiciм одиниць (0,66 та Ia,8); на пiвдeнно-cхiдних -шють (0,68 та Ia,8) та вГшм (0,66 та Ia,6) одиниць; на пiвдeнно-зaхiдних - ciм (0,70 та Ia,5) та дeв'ять (0,72 та Ia,8) одиниць; на твшчних - вГим (0,67 та Ia,8) та дecять (0,61 та Ia,7) одиниць; на пiвнiчно-cхiдних - вiciм одиниць (0,68 та Ia,8); на твшчно-захщних - двГ одинищ (0,78 та Ia,6), шють та ciм одиниць (0,73 i 0,68 вщповщно та I,0); на cхiдних - чот^и одинищ (0,71 та I,1) та шють одиниць (0,74 та I,1); на захщних - шють (0,68 та Ia,9) та дeв'ять одиниць (0,60 та Ia,0). Для дГапазону виcот 801-1099 м нр.м. кpaщими показниками хapaктepизyютьcя дepeвоcтaни, як pоетyть на пiвдeнних i твшчних (0,73 та I,1) та пiвдeнно-зaхiдних, cхiдних i захщних (0,74 та I,1) eкcпозицiях. Нaйкpaщими показниками на пiвдeнних eкcпозицiях хapaктepизyютьcя дepe-воетани, у cклaдi яких ялиця етановить двГ (0,89 та I,0), шють та ciм (0,700,71 та I,0) одиниць; на пiвдeнно-cхiдних - ciм одиниць (0,66 та Ia,7); на тв-дeнно-зaхiдних - шють (0,74 та Ia,6) та ciм (0,83 та Ia,6) одиниць; на твшчних - шм одиниць (0,71 та Ia,9); на пiвнiчно-cхiдних - вiciм одиниць (0,71 та Ia,5);

на твтчно-захщних - вiciм одиниць (G.BG та I.G); на cхiдних - шм одиниць (G.73 та Р.5); на захщних - п'ять одиниць (G.76 та Р.9). Для дiапазонy висот 11GG-1BGG м нр.м. куащими показниками хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, якi pоcтyть на пiвденно-захiдних (G.76 та 1а;5); пiвнiчних (G.72 та I.G) та твшчно-cхiдних (G.76 та I.G) екcпозицiях. Найкpащими показниками на твденних ек-cпозицiях хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, y cкладi яких ялиця становить bí-ciм одиниць (G.BG та I.G); на пiвденно-захiдних - чотиpи одинищ (G.BG та P.G); на твтчних - тpи-ciм одиниць (GJG-G^ та I.G); на пiвнiчно-cхiдних - тpи-п'ять одиниць (G.7G-G.BG та I.G); на пiвнiчно-захiдних - п'ять-ciм одиниць (G^G-G^ та I.G); на схщних - п'ять одиниць (G.B6 та I.1).

Для гpyпи вжу молодняюв II клаcy кpащими значеннями вiдноcноï повноти та клаcy бонiтетy для дiапазонy висот 3GG-BGG м нр.м. хаpактеpизy-ються деpевоcтани, якi pоcтyть на пiвнiчних i cхiдних (cеpедня вiдноcна пов-нота G.77 та cеpеднiй клас бонiтетy I.1) та захщних (G.77 та Р.5). Най^ащими показниками на пiвденних екcпозицiях хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, y cкладi яких ялиця становить п'ять i шм одиниць (G.77 та Р.9 i P.B вщповщно); на пiвденно-cхiдних - двi одиницi (G.B9 та Г.б) та им одиниць (G.7G та I.1); на пiвденно-захiдних - тpи одинищ (G.7B та I.G) i шють одиниць (G.73 та I.G); на твшчних екcпозицiях - шicть-деcять одиниць (G^-G^ та P.B-I^G); на тв-нiчно-cхiдних - дев'ять одиниць (G.76 та Р.4); на пiвнiчно-захiдних - двi оди-ницi (G.B6 та I.G) та шicть одиниць (G.77 та I.G); на cхiдних - шм (G.74 та Р.4) та п'ять одиниць (G.73 та Г.9); на захiдних - тpи-ciм одиниць (G;69-G;79 та I^-fJ). Для дiапазонy висот BG1-1G99 м н.p.м. най^ащими показниками ха-pактеpизyютьcя деpевоcтани, як pоcтyть на пiвденних (G.7B та I.1) та захщ-них (G.74 та I.G) екcпозицiях. Найкpащими показниками на твденних експо-зицiях хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, y cкладi яких ялиця становить шм-Bi-ciм одиниць (G^G-G^ та I6.9-I6.G); на пiвденно-cхiдних - двi одиницi (G.BG та I^G). ciм (G.76 та I.G) та десять одиниць (G.63 та I.G); на пiвденно-захiдних -шicть (G.B6 та I.G) та ciм одиниць (G.75 та P.B); на твшчних - шм одиниць (G.9G та I.G); на пiвнiчно-cхiдних - шють (G.67 та P.G) та дев'ять одиниць (G.76 та I3.:); на твшчно-захщних - ciм (G.75 та ^.б) та вiciм одиниць (G.BG та I.G); на cхiдних - п'ять одиниць (G.BG та Р.б); на захiдних - чотиpи-п'ять (G^-G^ та I.G) та дев'ять одиниць (G.7G та P.G). Для дiапазонy висот 11GG-1BGG м н.p.м. най^ащими показниками хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, якi pоcтyть на пiвнiчних екcпозицiях (G.72 та Р.4). Найкpащими показниками на твденних експозищях хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, y cкладi яких ялиця становить п'ять-шють одиниць (G;7G-G;9G та II.G); на пiвденно-cхiдних - шicть одиниць (G.79 та I.9); на швденно-захщних - п'ять одиниць (G.7G та II.G); на твшчних - чотиpи-шicть одиниць (G.7G-G.BG та I.G-P.G); на пiвнiчно-захiдних -п'ять одиниць (G.BG та I.G).

Для групи вжу cеpедньовiкових деpевоcтанiв ^ащими значеннями вiдноcноï повноти та класу бонiтетy для дiапазонy висот 3GG-BGG м нр.м. ха-pактеpизyютьcя деpевоcтани, якi pоcтyть на пiвнiчних (G.69 та Р^). cхiдних (G.65 та Р.7) та захiдних (G.6B та Р.б) екcпозицiях. Найкpащими показниками на твденних експозищях хаpактеpизyютьcя деpевоcтани, у cкладi яких ялиця

становить чотири-п'ять (0,67-0,76 та 1а,9-1а,8) та cîm-bîcîm одиниць (0,70-0,71 та 1а,9-1а,8); на швденно-схщних - BiciM-дев'ять одиниць (0,59-0,76 та 1а,8); на пiвденно-захiдних - cîm (0,67 та 1а,6) та десять (0,61 та 1а,5) одиниць; на твшчних - чотири-ciM одиниць (0,69-0,72 та 1а,7-1а,2); на твшчно-схщних - три одиницi (0,67 та 1а,5) та cîm одиниць (0,62 та 1а,4); на твшчно-захщних - bîcîm (0,70 та 1а,7) та десять одиниць (0,82 та 1а,4); на схiдних - двi одиницi (0,70 та 1а,0) та чотири одинищ (0,69 та 1б,9); на захщних - три (0,67 та 1а,4) та cîm (0,65 та 1а,3) одиниць. Для дiапазону висот 801-1099 м н.р.м. найкращими показниками характеризуються деревостани, якi ростуть на твденних (0,70 та 1а,7) та , пiвнiчно-захiдних (0,72 та 1а,8) експозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялиця становить вiсiм одиниць (0,60 та 1а,0); на пiвденно-схiдних - чотири одинищ (0,69 та 1а,4); на твденно-захщних - п'ять одиниць (0,77 та 1а,5); на пiвнiчних - cîm одиниць (0,70 та 1,0); на твшчно-схщних - п'ять одиниць (0,72 та 1а,5); на твшчно-захщних - чотири-п'ять одиниць (0,50-0,74 та 1а,9-1а,0); на схiдних - три одинищ (0,70 та 1,0) та шють одиниць (0,60 та 1,0); на захщних - п'ять одиниць (0,80 та 1,0).

Для групи вжу середньовжових, включених до розрахунку, кращими значеннями вiдносноï повноти та класу бонiтету для дiапазону висот 300800 м н.р.м. характеризуються деревостани, як ростуть на твденних (0,65 та 1а,5), пiвнiчних (0,64 та 1а,6) та захiдних (0,63 та 1а,5) експозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялиця становить ciM^iciM одиниць (0,61-0,65 та 1а,2-1а,1); на тв-денно-cхiдних - три одинищ (0,70 та 1а,5); на твденно-захщних - дев'ять одиниць (0,55 та 1а,4); на твшчних - чотири (0,67 та 1а,5) та дев'ять (0,59 та 1а,4) одиниць; на твшчно-схщних - три одинищ (0,72 та 1а,5); на твшчно-захщ-них - чотири одинищ (0,65 та 1а,1); на схщних - три одиницi (0,72 та 1а,2), cîm (0,49 та 1а,2) та десять (0,63 та 1а,3) одиниць; на захiдних - шють (0,61 та 1а,1) та вiciм (0,59 та 1а,2) одиниць. Для дiапазону висот 801-1099 м н.р.м. найкращими показниками характеризуються деревостани, яю ростуть на твшчних (0,69 та 1а,4) та твшчно-схщних (0,60 та 1а,6) екcпозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить три одинищ (0,77 та 1а,1); на швденно-схщних -cîm (0,50 та 1а,0) та вiciм (0,53 та 1а,2) одиниць; на швденно-захщних - три одинищ (0,68 та 1а,8) та десять одиниць (0,88 та 1,0); на твшчних - шють одиниць (0,73 та 1а,3); на твшчно-схщних - чотири-ciM одиниць (0,52-0,70 та 1а,5); на твшчно-захщних - шють одиниць (0,57 та 1а,6); на схщних - п'ять одиниць (0,52 та 1а,9); на захщних - чотири (0,78 та 1а,9) та ciM одиниць (0,70 та 1а,0). Для дiапазону висот 1100-1800 м н.р.м. найкращими показниками характеризуються деревостани, яю ростуть на твшчно-захщних (0,52 та 1,2) та захщних (0,69 та 1,2) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить шють^шм одиниць (0,50-0,60 та 1,0); на швденно-схщних - п'ять одиниць (0,70 та 1,8); на швденно-захщних - п'ять одиниць (0,60 та 1,2); на твшчних -п'ять одиниць (0,60 та 1,0); на швшчно-схщних - п'ять одиниць (0,60 та 1,0);

на швшчно-захщних - шicть одиниць (0,56 та 1а,9); на захiдних - п'ять-шють одиниць (0,50-0,70 та 1,0).

Для групи вiку пристигаючих кращими значеннями вiдноcноï повноти та класу бонггету для дiапазону висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани ялищ бшо^ яю ростуть на твшчних (0,61 та 1а,5) та схщних (0,63 та 1а,6) екcпозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить три одинищ (0,70 та 1а,3) та п'ять одиниць (0,64 та 1а,4); на швденно-схщних - три одинищ (0,62 та 1а,6); на швденно-захщних - три одинищ (0,66 та 1а,8) та вiciм одиниць (0,58 та 1а,8); на твшчних експозищях - три одинищ (0,66 та 1а,2) та ciM одиниць (0,59 та 1а,2); на швшчно-схщних - п'ять (0,58 та 1а,5) та ciM (0,60 та 1а,5) одиниць; на швшчно-захщних - три одиницi (0,61 та 1а,2) та ciM одиниць (0,60 та 1а,4); на схщних - три-чотири одиницi (0,70-0,71 та 1а,0); на захiдних - чотири (0,53 та 1а,3) та шють (0,62 та 1а,5) одиниць. Для дiапазону висот 801-1099 м н.р.м. найкращими показниками характеризуються деревостани, яю ростуть на швденно-захщних (0,69 та 1,2) та твшчних (0,68 та 1,0) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить чотири одинищ (0,73 та 1а,3) та ciM одиниць (0,60 та 1б,0); на швденно-схщних - чотири одинищ (0,62 та 1а,8) та ciM одиниць (0,53 та 1а,9); на швденно-захщних - шють (0,61 та 1а,4) та дев'ять (0,50 та 1а,0) одиниць; на твшчних - чотири (0,67 та 1а,5) та вiciм (0,50 та 1а,0) одиниць; на твшчно-схщних - три одинищ (0,60 та 1а,0), ciM (0,48 та 1а,2) та вiciм (0,60 та 1а,0) одиниць; на швшчно-захщних - вiciм (0,53 та 1а,3) та дев'ять (0,30 та 1а,0) одиниць; на схщних - три одиницi (0,69 та 1а,1), шicть (0,55 та 1а,1) та ciM (0,51 та 1а,1) одиниць; на захiдних - чотири одинищ (0,67 та 1а,7). Для дiапазону висот 1100-1800 м н.р.м. найкращими показниками характеризуються деревостани, яю ростуть на швшчно-захщних експозищях (0,57 та 1а,3). Тут найкращими показниками характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить п'еять одиниць (0,50 та 1а,0).

Для групи в^ стиглих кращими значеннями вiдноcноï повноти та класу бонiтету для дiапазону висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденних (0,60 та 1а,7) та твшчних (0,59 та 1а,6) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить три одинищ (0,55 та 1а,5), та п'ять одиниць (0,61 та 1а,6); на швденно-схщних - три одинищ (0,50 та 1а,4) та вiciм одиниць (0,56 та 1а,7); на швденно-захщних - шють одиниць (0,52 та 1а,4); на твшчних експозищях - вiciм одиниць (0,56 та 1а,5); на твшчно-схщ-них - вiciм одиниць (0,52 та 1а,6); на пiвнiчно-захiдних - п'ять одиниць (0,52 та 1а,6); на схщних - вiciм одиниць (0,51 та 1а,5); на захiдних - п'ять одиниць (0,61 та 1а,5). Для дiапазону висот 801-1099 м н.р.м. найкращими показниками характеризуються деревостани, яю ростуть на захщних (0,55 та 1а,6), твденних (0,59 та 1а,7) та твшчних (0,60 та 1а,8) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить дев'ять одиниць (0,55 та 1а,1); на швденно-схщ-них - дев'ять одиниць (0,50 та 1а,0); на швденно-захщних - ciM одиниць (0,59

та 1а,2); на твшчних - три одинищ (0,62 та 1а,0) та дев'ять одиниць (0,60 та 1а,0); на швшчно-схщних - три одиницi (0,54 та 1а,5) та п'ять одиниць (0,61 та 1а,6); на швшчно-захщних - сiм одиниць (0,36 та 1а,8); на схiдних - им одиниць (0,50 та 1а,0); на захiдних - п'ять (0,59 та 1а,3), сiм (0,64 та 1а,3) одиниць. Для дiапазону висот 1100-1800 м н.р.м. найкращими показниками характеризуются деревостани, яю ростуть на пiвденно-захiдних експозицiях (0,56 та 1,4). Найкращими показниками тут характеризуються деревостани, у складi яких ялиця становить шiсть одиниць (0,82 та 1б,8).

Табл. 5. Усереднет значення частки головноИ породи у складi ялицевих деревостанiв у гiрських умовах за групами вжу

Група вжу

Експозищя Висота н.р.м., м молодняки I класу молодняки II класу середньов^ ков1 середньов^ ков1, включе-т до розра-хунку пристигакта Е я т с '3 « 'Р о е р е п

300-800 4,94 4,84 6,10 5,98 6,68 6,20 6,18

Швденна 801-1099 4,91 4,56 4,88 4,88 4,98 5,91 5,48

1100-1800 5,91 5,43 - 5,45 - - -

300-800 4,71 4,98 5,94 6,43 6,91 6,67 5,01

Швденно-схщна 801-1099 4,64 4,38 4,20 4,76 4,87 5,28 5,11

1100-1800 8,00 6,97 - 5,35 - - -

300-800 4,74 5,07 6,03 6,35 6,78 6,85 5,93

Швденно-захщна 801-1099 4,64 4,98 4,00 4,96 5,32 4,79 4,74

1100-1800 4,46 5,56 - 4,29 5,65 4,96 -

300-800 4,92 4,78 5,76 5,83 6,18 5,96 5,53

Швшчна 801-1099 5,12 4,60 4,95 4,96 5,45 5,67 4,94

1100-1800 4,57 3,93 - 4,62 - - -

300-800 4,97 5,14 5,93 6,06 6,75 7,09 5,08

Швшчно-схщна 801-1099 5,00 4,92 4,52 5,56 5,12 5,24 4,84

1100-1800 3,91 4,00 - 5,53 - - -

Швшчно-захщна 300-800 4,76 4,72 5,17 6,70 6,83 6,95 5,51

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

801-1099 4,55 4,72 4,81 5,01 5,58 4,86 4,96

1100-1800 4,47 4,12 - 5,55 5,53 - 5,00

300-800 4,74 4,81 5,67 5,95 6,12 6,16 7,40

Схщна 801-1099 5,19 4,67 3,78 5,49 5,26 5,43 5,03

1100-1800 4,48 - - - - - -

300-800 4,76 4,59 5,28 5,97 6,86 6,36 5,68

Захщна 801-1099 5,79 4,73 4,48 5,02 6,10 6,08 4,85

1100-1800 - - - 6,42 - - -

Для групи вжу перестшних кращими значеннями вщносно! повноти та класу боштету для дiапазону висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твшчно-захщних (0,57 та 1а,2), пiвденно-схiдних (0,51 та 1а,5), пiвденних (0,52 та 1,а6) та твшчних (0,57 та 1а,7) експозищях. Найкращими показниками на пiвденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялиця становить чотири (0,47 та 1а,1) та п'ять (0,45 та 1б,4) одиниць; на швденно-схщних - чотири одинищ та им одиниць (0,50 та 1а,0); на твденно-захщних - п'ять (0,61 та 1а,4) та вiсiм (0,61 та 1а,9); на твшч-

них - шють (0,58 та 1а,4) та ciM (0,61 та 1а,6) одиниць; на швшчно-схщних -ciM (0,52 та 1а,4) та вiciм (0,66 та 1а,0) одиниць; на швшчно-захщних - ciM (0,61 та 1а,1) та вiciм (0,50 та 1а,0); на cхiдних - ciM та десять (0,30 та 1а,0) одиниць; на захщних - шють (0,49 та 1а,1) та ciM (0,30 та 1а,0) одиниць. Для дiапа-зону висот 801-1099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на швшчно-схщних експозищях (0,58 та 1а,8). Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у cкладi яких ялиця становить вiciм одиниць (0,56 та 1а,8); на швденно-схщних - ciM одиниць (0,44 та 1а,0); на швденно-захщних - три одинищ (0,59 та 1а,6) та вiciм одиниць (0,90 та 1,0); на твшчних - вiciм одиниць (0,50 та 1а,0); на швшчно-схщних -шють одиниць (0,56 та 1а,6); на швшчно-захщних - чотири одинищ (0,52 та 1а,9) та шють одиниць (0,54 та 1а,9) одиниць; на схщних - вiciм одиниць (0,60 та 1а,0); на захщних - шють одиниць (0,35 та 1а,7).

Усереднеш значення частки головноï породи у cкладi ялицевих дере-восташв з подшом за дiапазонами висот н.р.м. та експозищями схилу представлено у табл. 5.

Згщно з даними табл. 5, для групи вжу молоднякiв I класу для дiапа-зону висот 300-800 м н.р.м. збшьшення частки ялищ вщбуваеться за експози-цiями: швденно-схщш (4,71), cхiднi (4,74), пiвденно-захiднi (4,74), захщш (4,76), пiвнiчно-захiднi (4,76), твшчт (4,92), пiвденнi (4,94), пiвнiчно-cхiднi

(4.97); для молодняюв II класу: захщш (4,59), твшчно-захщт (4,72), пiвнiчнi (4,78), схщш (4,81), пiвденнi (4,84), твденно-схщш (4,98), пiвденно-захiднi (5,07), пiвнiчно-cхiднi (5,14); для середньовжових: пiвнiчно-захiднi (5,17), захщш (5,28), схщш (5,67), твшчт (5,76), твшчно-схщт (5,93), твденно-схщш (5,94), пiвденно-захiднi (6,03), пiвденнi (6,10); для середньовжових, включених до розрахунку: пiвнiчнi (5,83), cхiднi (5,95), захщш (5,97), твден-нi (5,98), твтчно-схщш (6,06), твденно-захщш (6,35), пiвденно-cхiднi (6,43), твшчно-захщт (6,70); для пристигаючих: схщш (6,12), твшчт (6,18), твдент (6,68), твшчно-схщт (6,75), пiвденно-захiднi (6,78), твтч-но-захiднi (6,83), захiднi (6,86), швденно-схщш (6,91); для стиглих: пiвнiчнi (5,96), схщш (6,16), твденш (6,20), захщш (6,36), твденно-схщш (6,67), тв-денно-захщш (6,67), пiвнiчно-захiднi (6,95), пiвнiчно-cхiднi (7,09); для перес-тiйних: пiвденно-cхiднi (5,01), твшчно-схщт (5,08), твшчно-захщт (5,51), твшчт (5,53), захщш (5,68), твденно-захщш (5,93), твденш (6,18), cхiднi (7,40). Для дiапазону висот 801-1099 м н.р.м. для групи вжу молоднякiв I класу збшьшення частки ялищ вщбуваеться за експозищями: швшчно-захщш (4,55), твденно-схщш (4,64), твденно-захщш (4,64), твденш (4,91), твтч-но-схщш (5,00), твшчт (5,12), схщш (5,19), захщш (5,79); для молодняюв II класу: твтчно-схщш (4,38), твдент (4,56), твшчт (4,60), схщш (4,67), тв-шчно-захщш (4,72), захщш (4,73), твшчно-схщт (4,92), твденно-захщт

(4.98); для середньовжових: схщш (3,78), твденно-захщш (4,00), твденно-схщш (4,20), захщш (4,48), твтчно-схщш (4,52), твшчно-захщт (4,81), твденш (4,88), твшчт (4,95); для середньовжових, включених до розрахунку: швденно-схщш (4,76), твденш (4,88), твденно-захщш (4,96), твшчт (4,96), швшчно-захщш (5,01), захщш (5,02), схщш (5,49), твтчно-схщш (5,56); для

пристигаючих: твденно-схщш (4,87), твдент (4,98), твшчно-схщт (5,12), схщш (5,26), твденно-захщш (5,32), твшчт (5,45), твтчно-захщна (5,58), захщна (6,10); для стиглих: швденно-захщних (4,79), швшчно-захщних (4,86), швшчно-схщних (5,24), швденно-схщних (5,28), схщних (5,43), твшчних (5,67), твденних (5,91), захщш (6,08); для перестшних: швденно-захщ-них (4,74), твшчно-схщт (4,84), захщш (4,85), твтчш (4,94), твтчно-за-хщт (4,96), схщш (5,03), твденно-схщш (5,11), твденш (5,48). Для дiапазо-ну висот 1100-1800 м н.р.м. для групи вжу молодняюв I класу збшьшення частки ялищ вщбуваеться за експозищями: швшчно-схщш (3,91), твденно-захщш (4,46), швшчно-захщш (4,47), схщш (4,48), твшчт (4,57), твдент (5,91), твденно-схщш (8,00); для молодняюв II класу: твтчш (3,93), твтч-но-схщш (4,00), твшчно-захщт (4,12), твдент (5,43), твденно-захщт (5,56), твденно-схщш (6,97); для середньовжових, включених до розрахунку: твденно-захщш (4,29), твтчш (4,62), твденно-схщш (5,35), твденш (5,45), твтчно-схщш (5,53), твшчно-захщт (5,55), захщш (6,42). Висновки:

1. Бшьшють деревосташв ялищ бшо1 ростуть в умовах Сз - 31517,7 га (54,34 %) та D3 - 25961,2 га (44,76 %). Площi решти титв люорослинних умов, в яких ростуть ялицевi деревостани, не перевищують одного вщ-сотка загально1 площг 3i збшьшенням висоти над рiвнем моря збшь-шуеться частка ялицевих деревоcтанiв, якi ростуть в умовах С3, та змен-шуеться площа ялицевих деревоcтанiв загалом.

2. Для групи вшу молодняки I класу для дiапазону висот 300-800 м н.р.м.: на швденно-схщних, швденно-захщних, швшчно-схщних i захщних експозищях кращими показниками вщзначаються деревостани з часткою ялищ шють-дев'ять одиниць, на твденних - п'ять-в^м одиниць, на тв-тчно-захщних i cхiдних - чотири-ciM одинищ, на твшчних - в^м-де-сять одиниць; для молоднякiв II класу: на твденних i схщних - п'ять i ciM одиниць, на швденно-захщних i швшчно-захщних - двьтри i шють одиниць, на швшчно-схщних - дев'ять одиниць, на швденно-схщних -двi i ciM одиниць, на захщних - три-ciM одиниць та на твшчних - шють-десять одиниць; для середньовжових: на твденних i твшчних - чотири-в^м одиниць, на швденно-схщних, швденно-захщних i швшчно-захщ-них - вЫм-десять одиниць, на швшчно-схщних i захщних - три i ciM одиниць, на схщних - двi та чотири одиницц для середньовжових, включених до розрахунку: на твденних i захщних - шють-в^м одиниць, на швденно-схщних i швшчно-схщних - три одинит, на швденно-захщних - дев'ять одиниць, на швшчно-захщних - чотири-шють одиниць, на схщних - три, ciM та десять одиниць, на твшчних - чотири-дев'ять одиниць; для пристигаючих: на твденних i схщних - три-п'ять одиниць, на тв-денно-захщних, твшчних i твтчно-захщних - три i ciM одиниць, на тв-шчно-схщних - п'ять i ciM одиниць, на захщних - чотири i шють одиниць, на швденно-схщних - три одинищ, для стиглих: на твшчних, тв-шчно-схщних, схщних - вЫм одиниць, на твтчно-захщних i захщних -п'ять одиниць, на твденних - три i п'ять одиниць, на швденно-схщних -три i в^м одиниць, на швденно-захщних - шють одиниць; для перестшних: на твшчних, схщних i захщних - шють-ciM одиниць, на швшч-но-схщних i швшчно-захщних - мм-вЫм одиниць, на твденних - чоти-

ри-п'ять одиниць, на швденно-схщних чотири i cîm одиниць, на твден-но-захiдних - п'ять i bîcîm одиниць.

3. Для групи BiKy молодняки I класу для дiапазону висот 801-1099 м н.р.м. на твденно-схщних, твшчних та схщних експозицiях кращими показниками вщзначаються деревостани з часткою ялицi ciM одиниць, на тв-нiчно-cхiдних i пiвнiчно-захiдних - вЫм одиниць, на пiвденних i твден-но-захiдних - двi та шють-ciM одиниць, на захiдних - п'ять одиниць; для молодняюв II класу: на твденних i пiвнiчно-захiдних - шм-в^м одиниць, на твденно-захщних, пiвнiчних i пiвнiчно-cхiдних - шють-шм одиниць, на пiвденно-cхiдних - дв^ ciм i десять одиниць, на захщних -чотири-п'ять i дев'ять одиниць, на схщних - п'ять одиниць; для середньо-вiкових: на швденно-захвдних, пiвнiчно-cхiдних i захiдних - п'ять одиниць, на твденних - в^м одиниць, на твденно-схщних - чотири одини-цi, твшчт - ciM одиниць, пiвнiчно-захiднi - шють одиниць, на cхiдних -три i шють одиниць; для середньовжових, включених до розрахунку: на твденних i твденно-захщних - три одинищ, на твшчних i твтчно-за-хщних - шicть одиниць, на швшчно-схщних i захiдних - чотири-ciM одиниць, на пiвденно-cхiдних - шм-в^м одиниць, на cхiдних - п'ять одиниць; для пристигаючих: на твденних, твденно-схщних, i твшчних -чотири i мм одиниць, швденно-захщних - шicть i дев'ять одиниць, тв-нiчно-cхiдних i схщних - три i ciм одиниць, на швшчно-захщних - в^м-дев'ять одиниць, на захiдних -чотири одинищ; для стиглих: на твденно-захщних, пiвнiчно-захiдних i cхiдних - ciM одиниць, на пiвденних, тв-денно-схщних i пiвнiчних - дев'ять одиниць, на твшчно-схщних - три i п'ять одиниць, на захщних - п'ять i ciM одиниць; для перестшних: на твденних, твденно-захщних, твшчних i схщних - в^м одиниць, на тв-нiчно-cхiдних, твтчно-захщних i захiдних - шicть одиниць, на твден-но-cхiдних - ciM одиниць.

4. Для групи вшу молодняки I класу для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м.: на твшчних експозищях кращими показниками вщзначаються деревостани з часткою ялищ три-ciM одиниць, на пiвнiчно-захiдних -п'ять ciM одиниць, на пiвнiчно-cхiдних - три-п'ять одиниць, на пiвденних - вЫм одиниць, на пiвденно-захiдних - чотири одинищ, на схщних -п'ять одиниць; для молодняюв II класу: на швденно-захщних i твтчно-захщних - п'ять одиниць, на твденних - п'ять-шють одиниць, на твден-но-cхiдних - шicть одиниць, на твшчних - чотири-шють одиниць; для середньовжових, включених до розрахунку: на швденно-схщних, твден-но-захiдних, твшчних i твтчно-схщних - п'ять одиниць, на твтчно-захiдних i захщних - шicть одиниць, на твденних - шютъ-вю1м одиниць.

5. З вшом та зi збiльшенням висоти н.р.м. простежуеться зниження значень як cередньоï вiдноcноï повноти, так i значень середнього класу боштету, незалежно вщ частки головноï породи у cкладi ялицевих деревоcтанiв Украïнcьких Карпат.

6. 3i збiльшенням висоти н.р.м. зменшуеться частка головноï породи у cкладi ялицевих деревоcтанiв. Частка ялищ збшьшуеться для дiапазонiв висот 300-800 м i 801-1099 м н.р.м. для груп вшу вiд молодняюв I класу до пристигаючих, тсля чого до перестшних зменшуеться; для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м спостершаеться аналопчна тенденцiя. Зважаючи на загальну тенденцiю динамiки для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м.,

частка ялищ за експозищями збшьшуеться: твтчш, захщш, швшчно-за-шдт, пiвденно-схiднi, схiднi, твденш, твшчно-схщт, твденно-захщт; для дiапазону висот 801-1099 м н.р.р.: пiвденно-схiднi, твденно-захщш, твшчно-захщт, схщш, твшчно-схщт, твденш, твтчш, захщш; для дiапазону висот 1100-1800 м н.р.м.: схщш, твтчно-схщш, твтчш, тв-тчно-захщт, твденно-захщт, твдент, твденно-схщш, захщш.

Л1тература

1. Генарук С.А. Люи Украши / С.А. Геншрук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.

2. Герушинський З.Ю. Типолопя Украшських Карпат : навч. пошбн. / З.Ю. Генарук. -Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.

3. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация Abieta) / М.А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. -20 с. - С. 86-91.

4. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшна характеристика ялицевих деревосташв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.13. - С. 17-28.

5. Еколопчний потенщал наземних екосистем / за ред. М.А. Голубця. - Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 2003. - 180 с.

6. Маркив П.Д. Продуктивность горных пихтовых лесов Карпат / П.Д. Маркив, А.И. Пи-тикин // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 12. - С. 16-18.

7. Нестерук Ю. Рослинний свгг Украшських Карпат: Чорногора. Еколопчш мандр1вки / Юрш Нестерук. - Льв1в : Вид-во "БаК", 2003. - 520 с.

8. Парпан Т.В. Бюлого-географ1чт особливост ялищ бшо1 у Центральнш Сврош та в Укршт / Т.В. Парпан // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 54-69.

9. Порадник карпатського лгавника / за ред. М.В. Чернявського. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фол1ант", 2008. - 368 с.

10. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 192 с.

Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационные особенности и динамика состава горных пихтарников Украинских Карпат

Осуществлен анализ лесоводственно-таксационных особенностей и динамики доли главной породы в составе пихтовых древостоев на территории Гослесфонда в Украинских Карпатах. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-так-сационных показателей древостоев с различной долей главной породы в их составе от групп высот над уровнем моря и экспозиции склона. Определены лучшие условия роста для таких древостоев с учетом орографических особенностей рельефа. Проанализированы особенности возрастной динамики доли пихты белой в зависимости от экспозиции и высоты над уровнем моря.

Hrynyk H.H. Forestry and assessment features and dynamics of composition of mountain silver fir forests stands in Ukrainian Carpathians

The analysis of forestry and assessments features and dynamics of part of main breed in composition of silver fir forests stands on territory of State Forest Found in Ukrainian Carpathians. The features of dependence forestry and assessment indexes of silver fir forests stands are investigational with the different particle of main breed in their composition for the groups of level of heights above a sea and direction of slop. The best terms of growth are set for such forests stands taking into account the orographic features of relief. The features of age-old dynamics of part silver fir are analysed dependence from a direction of slop and level of heights above a sea.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.