CC BY
28
3. Облж запамв вуглецю в лiсах мае важливе еколопчне та eKOHOMi4He зна-чення для краши. Такi дат можна використовувати тд час ресурсного ощнювання лiсiв (вуглець як е^валент енергетичного значення деревини люу, дат про загальш запаси фiтомаси). Виконання домовленостей у Ki-ото мае не тшьки полiтичне значення, а й в майбутньому може дати мож-ливостi для використання фшансових потокiв вiд екологiчних податкiв.
Л1тература
1. Допов1дь про стан навколишнього природного середовища в Рiвненськiй област у 2009 р. - Р1вне, 2010. - 222 с.
2. Лакида П.1. Методичш аспекти мошторингу вуглецю в люостанах Укра1ни // При-родно-ресурсний комплекс Захiдного Полюся: юторя, стан, перспективи розвитку : матер. на-ук.-практ. конф. (Березне, 25-26 квгг. 2007 р.) / П.1. Лакида, О.В. Мазур (Морозюк), О.М. Ва-силишин та ш. // Березшвський люовий коледж. - Березне : Вид-во НС1, 2007. - С. 45-46.
3. Офщшний сайт Point Carbon. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. po-intcarbon.com/productsandservices/carbon/.
4. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосстанов-ления и лесоразведения в России / А.С. Исаев , Г.Н. Коровин, В.И. Сухихи и др. - М. : Центр эколог. пол. России, 1995. - 156 с.
5. Greenhouse gas inventory reporting instruction. IPCC guidelines for national greenhouse gas inventory / IPCC, UNEP, OECD, IEA. - UK, 1995. - Vol. 1. - 153 p.
6. Hampicke V. Net tranfer of carbonbetween the land biota and the atmosphere, induced by man / V. Hampicke // Global carbon cycle. - 1979. - Report 13. - P. 219-237.
7. Maclaren P.J. Plantation forestry - its role as a carbon sink: conclussion from calculation based on New Zealand's planted forest estete / P.J. Maclaren // Forest ecosystem, forest management and the global carbon cycling. - Berlin: Springler-Verlag, 1996. - P. 257-270.
8. McGuire A.D. Global Climate Change and Carbon Cycling in Grasslands and Conifer Forests / A.D. McGuire, D.W. Kicklinghiter, J.M. Melillo // Global Change: Effects on Coniferous Forests and Grasslands. - 1998. - Report 56. - P. 389-413.
Лакида П.И., Белюшко П.С. Влияние искусственных сосняков Ро-вненщины на баланс углерода области
Рассчитана динамика фитомассы искусственных сосновых насаждений и депонируемого в ней углерода в пределах государственных предприятий лесного хозяйства Ровненской области. Оценен возможный экономический эффект от угледепони-рующих функций искусственных сосновых насаждений Ровненского ОУЛОХ.
Ключевые слова: изменения климата, Киотский протокол, фитомасса, депонируемый углерод, сосновые насаждения.
Lakyda P.I., Belyushko P.S. Impact of pine artificial forests of Rivne oblast' on carbon balance of the region
Live biomass dynamics of pine stands of artificial origin and sequestered carbon amount is calculated for state forest enterprises of Rivne oblast'. Possible economic effect from carbon-sequestrative functions of pine stands of artificial origin of Rivne regional department of forestry and hunting is assessed.
Keywords: climate change, Kyoto protocol, phytomass, sequestered carbon, pine forests.
УДК 630*5+630.221*76 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЛЬСФУ
Здшснено аналiз лгавничо-таксацшно! структури ялинових деревосташв на те-риторп держлюфонду в Украшських Карпатах на основi повидшьно! бази даних ВО
"Укрдержлюпроект", зокрема: розподш площ i запасiв за типами люорослинних умов, вiдносними повнотами та класами боште^в. Дослiджено особливост залеж-ностi лiсiвничо-таксацiйних показникiв вщ висоти над рiвнем моря (н.р.м.), експози-ци та крутизни схилу. Встановлено кращi умови росту для ялинових деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу дiлянок.
Вступ. До складу Державного люового фонду у прських умовах Укра!нських Карпат належать ялинов1 деревостани, розташоваш на територп Закарпатсько!, 1вано-Франювсько!, Льв1всько! та Чершвецько! областей. Найбшьшу площу ялинов1 деревостани займають на територп 1вано-Франювського ОУЛМГ - 201871,8 га (50,7 % вщ загально! площ1 ялинових деревосташв в Укра!нських Карпатах), дал1: Закарпатського - 120022,6 га (30,2 %), Черн1вецького - 46997,3 га (11,8 %) та Льв1вського - 28926,9 га (7,3 %) - табл. 1. Загалом деревостани з дом1нуванням ялини европейсько! в прських умовах займають площу 397818,6 га та загальний запас 142691,22 тис. м3.
Метою роботи е дослщження л1с1вничо-таксацшних особливостей ялинових деревосташв Укра!нських Карпат з урахуванням особливостей прського рельефу мюцевосл.
Об'ектом досл1дження були ялинов1 деревостани Укра!нських Карпат. Для анал1зу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою ялини европейсько! з урахуванням орограф1чних умов мюцевосп, а саме: висота н.р.м., експозищя та крутизна схилу. У межах груп вжу здшснено групування площ ! запашв дшянок за типом люорослинних умов, за класами боштету та повнотами загалом.
Табл. 1. Розподл площ лкостатв з домтуванням ялини за вжовою структурою (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)
Групи вжу Обласш управлiння лiсового i мисливського господарства Всього
1вано-Франгавське Чершвецьке Львiвське Закарпатське
Молодняки 13264,297 3654,1 3281,1 10300,5 30500,0
I - го класу 301,08 79,82 137,57 268,55 787,02
Молодняки 30320,4 9564,597 3898,9 16186,5 59970,4
II - го класу 5207,61 1584,57 713,34 3226,57 10732,09
Середньовiковi 59239,898 10840,1 6870,1 28450,8 105400,9
19977,03 3561,58 2504,29 13725,78 39768,68
Середньовжов^ вклю- 55787,438 12109,3 6462,7 28838,9 103198,3
чеш до розрахунку 22338,85 5191,93 2687,00 14286,90 44504,68
Пристигакга 24941,393 4817,3 3584,1 16538,8 49881,6
11125,14 2455,32 1582,44 9048,46 24211,36
Стиглi 16476,199 5864,8 4472,6 14648,9 41462,4
6941,92 3227,19 2309,95 7313,87 19792,93
Перестiйнi 1842,2 147,1 357,4 5058,2 7404,9
742,78 81,59 154,02 1916,07 2894,46
Разом 201871,8 46997,3 28926,9 120022,6 397818,6
66634,41 16182,00 10088,61 49786,20 142691,22
Результати дослщжень. Вiкова структура ялинових деревостанiв нерiвномiрна: молодняки I класу займають 30500,0 га (7,7 %), молодняки II класу - 59970,4 га (15,1 %), середньовiковi - 105400,9 га (26,5 %), середньовiковi, включенi до розрахунку - 103198,3 га (25,9 %), пристигаючi -49881,6 га (12,5 %), стиглi - 41462,4 га (10,4 %) та перестiйнi - 7404,9 га (1,9 %). Середньовiковi деревостани ялини европейсько! та середньовжов^ включенi до розрахунку, загалом займають 208599,2 га (52,4 %), тобто найбiльшу площу в розрiзi груп вiку.
Розподiл площ ялинових насаджень у прських умовах за типами люо-рослинних умов i класами бонiтету представлено у табл. 2.
Табл. 2. Розподт площ ялинових насаджень у ярських умовах за типами лкорослин-них умов i класами бонтету (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)
Клас боштету Типи люорослинних умов Разом
А3 В2 В3 В4 С2 С3 С4 Б2 Б3 Б4
!г - - - - - 670,7 451,87 42 0,79 13 0,57 334,6 206,11 - 1010,8 659,34
Iе - - - - 24,6 15,81 3813,3 2481,86 - 81,6 44,38 1875,1 1166,95 - 5794,6 3709,00
!б - - 31,1 12,14 10,3 8,18 61,6 24,02 18617,4 10135,02 22,8 8,12 743,8 363,96 12548,0 6722,85 0,6 0,21 32035,6 17274,50
Iя - - 103,3 37,50 - 232,4 87,44 58188,9 26156,31 130,7 52,72 664,8 250,65 27912,1 11670,86 12,5 4,09 87244,7 38259,57
I - 22,4 7,86 1173,1 374,40 1,27 649,6 194,61 118820,1 43552,04 225,4 70,19 226,6 52,09 23589,5 7172,79 12,2 4,80 144723,9 51430,05
II 0,26 85 2,13 4736,6 1530,72 21,3 6,12 337,7 77,56 73891,9 19807,77 193,2 47,07 45,7 9,71 4695,9 1049,22 71 1,77 83939,4 22532,33
III 40,0 5,51 27,1 5,29 8214,1 2408,45 231,3 77,61 59,6 5,11 23195,0 4609,35 70,1 9,38 2,9 0,21 1047,9 75,16 14 0,27 32889,4 7196,34
IV 105,4 29,91 9,8 1,99 4529,5 974,14 75,6 19,76 19,5 2,15 3432,7 357,61 25,6 2,39 - 265,6 14,19 - 8463,7 1402,14
V 60,0 13,15 - 1021,7 167,29 23,3 4,10 - 257,6 21,40 13,9 2,45 14 0,01 39,4 0,53 - 1417,3 208,93
Vя 17,8 2,10 - 117,8 9,14 53 0,43 - 90,8 4,60 - - - - 231,7 16,27
V13 55,9 2,41 - 11,6 0,34 - - - - - - - 67,5 2,75
Всього 280,6 67,8 17,27 19938,8 372,1 1385,0 300978,4 685,9 1768,1 72308,1 33,8 11,14 397818,6
53,34 5514,12 117,47 406,70 107577,83 193,11 721,58 28078,66 142691,22
Найбiльшi площi ялиновi деревостани займають у тит люорослинних умов С3 - 300978,4 га (75,66 % вщ загально! площi ялинових деревостанiв), Б3 - 72308,1 га (18,18 %) та В3 - 19938,8 га (5,01 %). В умовах С3 деревостани I класу бонiтету займають 118820,1 га (29,87 %), II - 73891,9 га (18,57 %), 1а -58188,9 га (14,63 %), III - 23195,0 га (5,83 %) та I6 - 18617,4 га (4,68 %). Для умов Б3 деревостани I3 класу боштету займають 27912,1 га (7,02 %), I -23589,5 га (5,93 %), I6 - 12548,0 га (3,15 %) та II - 4695,9 га (1,18 %). Для умов В2 найхарактернiшими е деревостани III класу бонггету - 8214,1 га (2,06 %), II - 4736,6 га (1,19 %) та IV - 4529,5 га (1,14 %).
Загалом деревостани I класу 6онiтету займають 144723,9 га (36,38 % вщ загально! площi ялинових деревосташв), Iя - 87244,7 га (21,93 %), II -
83939,4 га (21,10 %), III - 32889,4 га (8,27 %), 1б - 32035,6 га (8,05 %) та IV -8463,7 га (2,13 %).
Розподiл площ ялинових насаджень у гiрських умовах за типами люо-рослинних умов i повнотами представлено у табл. 3.
Табл. 3. Розподл площ ялинових насаджень у ярськихумовах за повнотами та Мсорослинними умовами (чисельник - плюща, га; знаменник - запас, тис. м3)
В1дносна повнота Типи люорослинних умов Разом
A3 B2 B3 B4 C2 C3 C4 D2 D3 D4
0,3 48 0,49 - 289,3 40,49 - 38,1 9,13 2121,5 466,75 22,6 2,70 66,6 13,31 806,9 194,75 - 3349,8 727,62
0,4 37,9 1,29 18 0,39 933,4 173,92 57 0,83 61,3 17,36 7293,3 2178,78 34,9 6,50 41,0 11,21 1584,7 532,37 1,02 9997,5 2923,67
0,5 15,9 3,40 39 0,99 4381,0 1196,52 55,9 12,05 152,0 54,53 26662,5 10121,74 63,3 15,62 108,5 40,59 5909,2 2500,53 50 1,80 37357,2 13947,77
0,6 128,5 20,6 5334,7 181,5 186,9 47525,6 153,5 380,4 11607,0 06 0,00 65519,3
34,80 3,63 1668,03 59,20 49,11 18829,18 49,63 153,83 5297,85 26145,26
0,7 86,4 12,47 24,8 8,11 5436,5 1528,74 117,3 43,14 413,6 113,23 98011,3 35158,17 245,8 69,57 602,1 254,39 23861,1 9037,16 23,5 8,07 128822,4 46233,05
0,8 71 0,89 16,7 4,15 3262,5 825,04 11,7 2,25 422,7 130,50 98975,4 33934,81 138,0 39,64 472,7 203,16 23266,1 8723,94 12 0,25 126574,1 43864,63
0,9 - - 297,6 80,89 - 95,6 31,92 19586,2 6656,49 27,8 9,45 87,7 39,13 5028,3 1733,19 - 25123,2 8551,07
1,0 - - 38 0,49 - 14,8 0,92 802,6 231,91 - 91 5,96 244,8 58,87 - 1075,1 298,15
Всього 280,6 67,8 19938,8 372,1 1385,0 300978,4 685,9 1768,1 72308,1 33,8 397818,6
53,34 17,27 5514,12 117,47 406,70 107577,83 193,11 721,58 28078,66 11,14 142691,22
В умовах C3 деревостани з повнотою 0,8 займають 98975,4 га (24,88 % в1д загально! площi ялинових деревосташв), 0,7 - 98011,3 га (24,64 %), 0,6 -47525,6 га (11,95 %), 0,5 - 26662,5 га (6,70 %), 0,9 - 19586,2 га (4,92 %) та 0,4
- 7293,3 га (1,83 %). Для умов D3 деревостани з повнотою 0,7 займають 23861,1 га (6,00 %), 0,8 - 23266,1 га (5,85 %), 0,6 - 11607,0 га (2,92 %), 0,5 -5909,2 га (1,49 %) та 0,9 - 5028,3 га (1,26 %). Для умов В3 найхарактернiшими е деревостани з повнотою 0,7 - 5436,5 га (3,93 %), 0,6 - 5334,7 га (2,95 %), 0,5
- 4381,0 га (1,65 %) та 0,8 - 3262,5 га (1,12 %). Загалом деревостани з повнотою 0,7 займають площу 128822,4 га (32,38 %), 0,8 - 126574,1 га (31,82 %), 0,6 - 65519,3 га (16,47 %), 0,5 - 37357,2 га (9,39 %), 0,9 - 25123,2 га (6,32 %), 0,4 - 9997,5 га (2,51 %), 0,3 - 3349,8 га (0,84 %) та 1,0 - 1075,1 га (0,27 %).
Розподiл площ ялинових насаджень у прських умовах за класами бонiтету i повнотами представлено у табл. 4.
Серед деревосташв I класу боштету найбшьшу площу займають дiлянки з повнотою: 0,8 - 48393,4 га (12,16 % вщ загально! площi ялинових деревосташв), 0,7 - 46970,6 га (11,81 %), 0,6 - 23197,9 га (5,83 %), 0,5 -11652,5 га (2,93 %) та 0,9 - 9445,1 га (2,37 %); I3: 0,8 - 30794,8 га (7,74 %), 0,7
- 30278,4 га (7,62 %), 0,6 - 12650,2 га (3,18 %), 0,9 - 5630,3 га (1,42 %) та 0,5
- 5574,3 га (1,40 %); II: 0,7 - 26420,7 га (6,64 %), 0,8 - 22251,0 га (5,59 %), 0,6
- 15510,5 га (3,90 %), 0,5 - 11291,6 га (2,84 %) та 0,9 - 4702,1 га (1,18 %); III:
0,7 - 10203,3 га (2,56 %), 0,8 - 7852,7 га (1,97 %), 0,6 - 6825,0 га (1,72 %), 0,5
- 5029,5 га (1,26 %); I6: 0,8 - 12498,9 га (1,40 %), 0,7 - 10391,4 га (1,35 %), 0,6
- 4277,6 га (1,08 %) та 0,9 - 2984,1 га (0,75 %); IV: 0,7 - 2464,4 га (0,62 %), 0,6
- 2262,3 га (0,57 %), 0,5 - 1820,8 га (0,46 %) та 0,8 - 1135,3 га (0,29 %); Iв: 0,8
- 2961,5 га (0,74 %), 0,7 - 1512,8 га (0,38 %), 0,9 - 768,1 га (0,19 %) та 0,6 -387,8 га (0,10 %).
Табл. 4. Розподт площялинових насаджень у грськихумовах за класами боштету i повнотами (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)
Клага Biдноcна повнота Разом
6оштету 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Iг 18 80 226,5 642,4 132,1 1010,8
0,86 3,09 129,34 432,60 93,45 659,34
тв 14,4 27,7 101,3 387,8 1512,8 2961,5 768,1 21,0 5794,6
3,62 12,55 50,42 233,05 980,32 1899,07 511,14 18,83 3709,00
I6 167,1 338,2 1308,5 4277,6 10391,4 12498,9 2984,1 69,8 32035,6
47,11 133,34 655,92 2316,99 5663,87 6840,09 1584,82 32,36 17274,50
та 514,6 1517,2 5574,3 12650,2 30278,4 30794,8 5630,3 284,9 87244,7
127,04 535,02 2567,22 6101,61 13687,09 12863,22 2276,41 101,96 38259,57
1341,8 3300,3 11652,5 23197,9 46970,6 48393,4 9445,1 422,3 144723,9
312,94 1048,53 4694,03 9729,22 16817,80 15756,37 2958,04 113,12 51430,05
II 803,2 2715,9 11291,6 15510,5 26420,7 22251,0 4702,1 244,4 83939,4
163,73 778,94 4023,62 5171,40 6637,22 4778,48 950,23 28,71 22532,33
III 258,6 1420,3 5029,5 6825,0 10203,3 7852,7 1278,3 21,7 32889,4
45,33 333,45 1462,64 2038,46 1952,10 1197,56 164,80 2,00 7196,34
IV 131,9 468,5 1820,8 2262,3 2464,4 1135,3 169,5 11,0 8463,7
18,43 64,27 406,33 485,88 320,44 93,58 12,04 1,17 1402,14
V 81,1 7,31 123,2 14,61 489,7 78,37 383,5 64,62 284,9 40,35 41,3 3,53 13,6 0,14 - 1417,3 208,93
Vs 36,4 2,11 41,8 1,71 85,2 8,27 82 0,37 58,3 3,77 18 0,04 - - 231,7 16,27
V6 07 0,00 44,4 1,25 20 0,09 83 0,57 11,1 0,75 10 0,09 - - 67,5 2,75
Bcього 3349,8 9997,5 37357,2 65519,3 128822,4 126574,1 25123,2 1075,1 397818,6
727,62 2923,67 13947,77 26145,26 46233,05 43864,63 8551,07 298,15 142691,22
За рeзyльтатами опрацювання повидiльноï бази даних для деревоста-шв з домiнyванням ялини eвропeйcькоï в межах груп вжу визначено ceрeднi значення вiдноcноï повноти та E^cy 6онiтeтy для груп, cформованих за орог-рафiчними ошбливостями розташyвання дiлянок.
Сeрeднi значення повноти та R^cy 6онiтeтy для дшянок, згрyпованих за орографiчними оcо6ливоcтями, та тередне значення для eкcпозицiï для груп в^ прeдcтавлeно y та6л. 5-11. Для визначення оптимальних умов росту в межах орографiчних груп здшшили порiвняльний аналiз ceрeднiх значень вiдноcноï повноти та клаcy 6оштету.
Загалом кращими ceрeднiми показниками вiдноcноï повноти та клаcy 6онiтeтy для молодняюв I клаcy характeризyютьcя твденна (ceрeдня вiдноcна повнота - 0,72 та тереднш клаc 6онiтeтy I,4), пiвнiчна (0,72 та I,5) та пiвдeнно-cхiдна (0,71 та I,4) екшозицп.
Табл. 5. Середш значення повноти та класу боштету ялинових деревосташв для молодняшв I класу з урахуванням особливостей рельефу
Середш показники Орографiчна характеристика схилу Середш значення для ек-спозици
Висота н.р.м., м
300-800 | 801-1099 | 1100-1800
Крутизна схилу, о
0-10 111-25 |26-501 0-10 111-25 |26-50|0-10| 11-25 126-50
Швденна експозищя
Вщносна повнота 0,70 0,73 0,75 0,70 0,73 0,73 0,74 0,70 0,71 0,72
Клас боштету 1,2 1,3 1а,8 1,3 1,3 1,2 1,5 1,7 1,7 1,4
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,71 0,71 0,75 0,71 0,72 0,73 0,72 0,68 0,71 0,71
Клас боштету 1,5 1,2 1а,7 1,4 1,3 1,4 1,1 1,6 1,9 1,4
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,67 0,71 0,75 0,74 0,72 0,74 0,63 0,69 0,68 0,71
Клас боштету 1,3 1,3 1,0 1,6 1,5 1,2 1,6 1,8 1,8 1,5
Швшчна експозищя
Вщносна повнота 0,72 0,73 0,74 0,72 0,74 0,73 0,70 0,70 0,69 0,72
Клас боштету 1,5 1,3 1,6 1,3 1,4 1,4 1,9 1,7 1,7 1,5
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,59 0,72 0,68 0,70 0,72 0,74 0,68 0,68 0,66 0,70
Клас боштету 1,6 1,3 1,2 1,4 1,4 1,3 11,1 1,7 1,9 1,5
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,69 0,74 0,72 0,74 0,72 0,74 0,67 0,68 0,68 0,71
Клас боштету 1,3 1,2 1,1 1,3 1,3 1,5 11,6 1,7 1,9 1,5
Схщна експозищя
Вщносна повнота 0,72 0,65 0,70 0,73 0,74 0,72 0,71 0,63 0,71 0,70
Клас боштету 1,5 1,1 1,5 1,4 1,5 1,2 1,1 1,9 1,8 1,5
Захщна експозищя
Вщносна повнота 0,76 0,74 0,67 0,77 0,72 0,70 0,69 0,67 0,68 0,70
Клас боштету 1,4 1,4 1а,9 1,7 1,2 1,5 1,8 1,7 1,8 1,5
Табл. 6. Середт значення повноти та класу боттету ялинових деревосташв для молодняшв II класу з урахуванням особливостей рельефу
Орографiчна характеристика схилу
Середш показники
300-800
I
Висота н.р.м., м
801-1099
Крут
I
1100-1800
I схилу,
0-10 111-25 |26-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50
Середт значення для ек-спозици
Швденна експозищя
Вщносна повнота
0,76 0,74 0,69 0,78 0,78 0,79 0,74 0,76 0,74
0,76
Клас боштету
1,1
1а,7
1,2
1,5
1,3
1,4
11,6
11,1
11,1
1,5
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота
0,74 0,74 0,77 0,75 0,77 0,78 0,76 0,75 0,75
0,76
Клас боштету
1,0
1а,8
1а,2
1,3
1,1
1,3
1,4
I,!
1,7
1,3
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота
0,75 0,77 0,75 0,75 0,77 0,77 0,78 0,75 0,73
0,76
Клас боштету
1,4
1,0
1,1
1,2
1,1
1,0
1,8
1,8
1,5
1,3
Швшчна експозищя
Вщносна повнота | 0,72 | 0,77 | 0,76 | 0,77 | 0,78 | 0,78 |0,73| 0,76 | 0,76 | 0,77
о
Клас боштету | 1а,5 | 1а,5 | 1,2 1,3 1,3 1,5 |11,0| 1,9 | 11,1 1,5
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,73 0,76 0,74 0,77 0,78 0,77 0,76 0,75 0,75 0,76
Клас боштету 1а,4 1а,7 1а,5 1,4 1а,9 1,3 11,4 11,1 11,1 1,4
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,74 0,76 0,79 0,77 0,78 0,77 0,75 0,75 0,75 0,76
Клас боштету 1а,9 1а,9 1а,9 1,0 1,2 1,3 1,6 1,8 11,0 1,4
Схщна експозищя
Вщносна повнота 0,75 0,75 0,67 0,71 0,78 0,77 0,80 0,74 0,73 0,75
Клас боштету 1а,8 1а,9 1,0 1,2 1,3 1,5 1,4 11,2 11,2 1,6
Захщна експозищя
Вщносна повнота 0,78 0,74 0,76 0,75 0,77 0,79 0,77 0,76 0,74 0,76
Клас боштету 1,0 1а,8 1,1 1,3 1,2 1,4 11,9 11,0 11,1 1,5
Кращими середшми показниками вщносно1 повноти та класу бонiтету для молоднякiв II класу характеризуются пiвденно-схiдна (середня вiдносна повнота - 0,76 та середнш клас бонiтету 1,3) та пiвденно-захiдна (0,76 та 1,3) експозицп.
Табл. 7. Середт значення повноти та класу боттету середньовтових ялинових деревостатв з урахуванням особливостей рельефу
Середш показники Орограф1чна характеристика схилу Середт значення для експозицп
Висота н.р.м., м
300-800 | 801-1099 | 1100-1800
Крутизна схилу, о
0-10 |11-25 |26-50 | 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50
Швденна експозищя
Вщносна повнота 0,64 0,70 0,69 0,71 0,74 0,74 0,72 0,75 0,75 0,74
Клас боштету 1а,6 1а,5 1а,7 1а,9 1а,9 1,2 1,7 1,1 1,3 1,0
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,66 0,69 0,70 0,72 0,75 0,74 0,71 0,75 0,77 0,74
Клас боштету 1а,8 1а,7 1а,4 1,1 1а,7 1а,7 1,7 1а,8 1,1 1а,8
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,69 0,69 0,69 0,72 0,75 0,76 0,73 0,76 0,75 0,74
Клас боштету 1а,7 1а,6 1а,3 1а,6 1а,8 1а,8 1,7 1а,9 1,1 1а,8
Швшчна експозищя
Вщносна повнота 0,68 0,67 0,66 0,75 0,74 0,75 0,76 0,76 0,74 0,74
Клас боштету 1а,4 1а,4 1а,5 1а,2 1,1 1,0 1,1 1,1 1,3 1,0
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,67 0,68 0,70 0,69 0,75 0,76 0,78 0,74 0,76 0,74
Клас боштету 1а,8 1а,4 1а,1 1а,9 1а,8 1а,6 1,1 1а,9 1а,9 1а,8
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,66 0,70 0,70 0,72 0,75 0,74 0,80 0,76 0,76 0,74
Клас боштету 1а,9 1а,4 1а,2 1,1 1а,7 1а,7 1,4 1а,9 1а,8 1а,7
Схщна експозищя
Вщносна повнота 0,66 0,67 0,72 0,73 0,75 0,71 0,75 0,76 0,74 0,73
Клас боштету 1а,6 1а,5 1а,2 1а,7 1а,9 1а,9 1,1 1,0 1,4 1а,9
Захщна експозищя
Вщносна повнота 0,69 0,70 0,69 0,73 0,75 0,76 0,75 0,76 0,76 0,74
Клас боштету 1а,7 1а,3 1а,5 1а,7 1а,8 1а,5 1,0 1,0 1,3 1а,8
Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для середньовжових деревостанiв характеризуемся пiвнiчно-захiдна експозицiя (середня вiдносна повнота - 0,74 та середнш клас боштету 1а,7). Однаковими усередненими значеннями вiдносноï повноти (0,74) та класу боштету (1а,8) характеризуються вiдразу кшька експозицiй: пiвденно-схiдна, пiвденно-захiдна, пiвнiчно-схiдна та захщна експозицп.
Табл. 8. Середт значення повноти та класу боштету середньовжових ялинових деревосташв, включених до розрахунку, з урахуванням особливостей рельефу
Орограф1чна характеристика схилу
Середш показники
300-800
I
Висота н.р.м.,
801-1099
Крутизна схилу,
I
1100-1800
0-10 111-25 126-501 0-10 111-25 126-5010-1Q 11-25 126-50
Середт значення для експозицп
Швденна експозищя
Вщносна повнота
0,69
0,72 0,66 0,73 0,76 0,72
0,61
0,65
0,63
0,70
Клас боштету
1а,2
1а,3 1а,7 1а,2 1а,5
1а,8
11,4
1,4
1,7
1а,8
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота
0,68
0,69 0,66 0,74 0,74 0,71
0,72
0,66
0,65
0,70
Клас боштету
1а,3
1а,4 1а,4
1а,3
1а,3
1а,4
1,5
1,4
1,5
1а,6
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота
0,67
0,69 0,64 0,72 0,75 0,71
0,57
0,66
0,63
0,70
Клас боштету
1а,5
1а,4 1а,6 1а,4 1а,3
1а,6
11,0
1,3
11,0
1а,8
Швшчна експозищя
Вщносна повнота
0,69
0,70 0,66 0,71 0,75 0,71
0,67
0,64
0,62
0,69
Клас боштету
1а,2
1а,3
1а,4
1а,5
1а,4
1а,8
1,5
1,3
1,7
1а,8
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота
0,64
0,69 0,65 0,72 0,74 0,71
0,63
0,64
0,63
0,69
Клас боштету
1а,6
1а,4
1а,1
1а,2
1а,4
1а,4
1,1
1,3
1,7
1а,7
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота
0,68
0,71 0,68 0,72 0,75 0,73
0,66
0,66
0,64
0,71
Клас боштету
1а,4
1а,3 1а,2 1а,5 1а,2
1а,6
11,1
1,4
1,5
1а,6
Схщна експозищя
Вщносна повнота
0,67
0,67 0,56 0,73 0,73 0,69
0,60
0,64
0,65
0,68
Клас боштету
1а,3
1а,4 1а,5 1а,4 1а,4
1а,9
11,3
1,5
1,7
1а,8
Захщна експозищя
Вщносна повнота
0,70
0,69
0,67
0,73
0,75
0,69
0,63
0,65
0,66
0,70
Клас боштету
1а,6
1а,2
1а,3
1а,5
1а,4
1а,8
11,6
1,9
1,6
1а,9
м
о
Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для середньовжових деревостанiв, включених до розрахунку, характеризуються швденно-схщна (середня вщносна повнота - 0,70 та середнш клас боштету 1а,6) та швшчно-захщна (0,71 та 1а,6) експозицп.
Табл. 9. Середн значення повноти та класу бонтету пристигаючих ялинових
деревоспшп'ш з урахуванням особливостей рельефу
Орограф1чна характеристика схилу Середт значення для експозицп
Висота н.р.м., м
Середш показники 300-800 1 801-1099 | 1100-1800
Крутизна схилу, о
0-10 111-25126-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50
Швденна експозищя
Вщносна повнота 0,66 0,67 0,61 0,68 0,68 0,67 0,55 0,59 0,59 0,65
Клас бощтету 1а,0 1а,2 1а,9 1а,4 1а,5 1а,9 11,6 11,0 11,1 1а,9
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,61 0,65 0,59 0,63 0,68 0,65 0,74 0,60 0,60 0,64
Клас бощтету 1а,2 1а,5 1а,7 1а,7 1а,3 1а,4 1,6 1,9 11,2 1а,8
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,62 0,62 0,60 0,66 0,70 0,64 0,60 0,61 0,57 0,64
Клас бощтету 1а,1 1а,4 1а,4 1а,3 1а,2 1а,8 11,3 11,4 11,6 1,1
Швшчна експозищя
Вщносна повнота 0,68 0,65 0,62 0,68 0,68 0,65 0,60 0,61 0,60 0,65
Клас бощтету 1а,3 1а,0 1а,1 1а,4 1а,6 1а,9 11,7 1,9 11,1 1а,7
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,58 0,60 0,62 0,67 0,66 0,68 0,56 0,61 0,59 0,63
Клас бощтету 1а,5 1а,3 1а,3 1а,5 1а,6 1а,7 11,5 11,0 11,6 1,1
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,62 0,63 0,62 0,66 0,70 0,65 0,62 0,60 0,59 0,65
Клас бощтету 1а,4 1а,3 1а,5 1а,3 1а,4 1а,6 1,6 11,2 11,5 1а,9
Схщна експозищя
Вщносна повнота 0,49 0,64 0,60 0,64 0,70 0,69 0,50 0,61 0,53 0,65
Клас бощтету 1а,4 1а,1 1а,3 1а,3 1а,5 1а,6 11,0 11,1 11,9 1а,8
Захщна експозищя
Вщносна повнота 0,64 0,63 0,62 0,64 0,70 0,65 0,52 0,60 0,57 0,64
Клас бощтету 1б,5 1а,2 1а,4 1а,3 1а,3 1а,8 11,4 1,9 11,9 1,0
Кращими середшми показниками вщноснсй повноти та класу боштету для пристигаючих деревостанiв характеризуются схiдна (середня вiдносна повнота - 0,65 та середнш клас боштету 1а,8), швденно-схщна (0,64, 1а,8) та швшчна (0,65 та 1а,7) експозицп.
Табл. 10. Середш значення повноти та класу боштету стиглих ялинових depeeoemauie з урахуванням особливостей рельефу
Середш показники Орограф1чна характеристика схилу Середт значення для експозицп
Висота н.р.м., м
300-800 1 801-1099 | 1100-1800
Крутизна схилу, о
0-10 111-25 126-50 1 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50
Швденна експозищя
Вщносна повнота 0,58 0,58 0,57 0,56 0,62 0,62 0,47 0,57 0,58 0,60
Клас бощтету 1б,9 1а,2 1а,8 1а,7 1а,6 1,0 111,4 11,8 11,8 1,3
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,54 0,59 0,53 0,60 0,58 0,58 0,42 0,56 0,55 0,57
Клас бощтету 1а,2 1а,4 1а,9 1а,5 1а,7 1,0 111,2 11,3 11,4 1,4
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,56 0,55 0,55 0,56 0,61 0,59 0,67 0,54 0,56 0,57
Клас бощтету 1б,9 1а,4 1а,5 1а,3 1а,5 1а,9 11,2 11,3 11,6 1,3
Швшчна експозищя
Вщносна повнота 0,56 0,58 0,59 0,61 0,60 0,59 0,47 0,53 0,55 0,58
Клас бощтету 1а,3 1а,2 1а,7 1а,4 1а,6 1,0 1,9 11,4 11,5 1,0
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота 0,55 0,55 0,53 0,58 0,62 0,59 0,64 0,53 0,51 0,56
Клас боштету 1а,2 1а,3 1а,7 1а,1 1а,6 1а,8 11,9 11,2 11,0 1,3
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота 0,54 0,57 0,56 0,61 0,59 0,60 0,66 0,54 0,52 0,57
Клас боштету 1б,8 1а,4 1а,5 1а,0 1а,7 1а,8 111,1 11,4 11,3 1,3
Схщна експозищя
Вщносна повнота 0,64 0,54 0,58 0,59 0,60 0,60 0,59 0,57 0,53 0,57
Клас боштету 1,1 1а,3 1а,7 1,1 1а,7 1,3 11,8 11,6 11,4 1,5
Захщна експозищя
Вщносна повнота 0,60 0,61 0,54 0,52 0,61 0,59 0,56 0,54 0,55 0,58
Клас боштету 1б,2 1а,6 1а,6 1а,6 1а,5 1,0 11,3 11,3 11,9 1,4
Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для стиглих деревосташв характеризуються швденна (середня вщносна повнота - 0,60 та середнш клас боштету 1,3) та швшчна (0,58 та 1,0) експозицп.
Табл. 11. Середн значення повноти та класу бонтету перестшних ялинових
Середш показники Орограф1чна характеристика схилу Середн1 значення для експозицп
Висота н.р.м., м
300-800 1 801-1099 | 1100-1800
Крутизна схилу, о
0-10 111-25 |26-501 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50
Швденна експозищя
Вщносна повнота 0,40 0,60 - - 0,53 0,52 0,60 0,48 0,51 0,50
Клас боштету 1,0 1а,6 - - 1а,7 1,5 V,0 II,6 II,1 II,0
Швденно-схщна експозищя
Вщносна повнота - 0,53 0,54 0,30 0,49 0,55 - 0,47 0,51 0,50
Клас боштету - 1,0 1а,6 1а,0 1,5 1,5 - I,8 II,1 I,7
Швденно-захщна експозищя
Вщносна повнота - 0,62 0,52 0,40 0,55 0,54 - 0,47 0,52 0,51
Клас боштету - 1а,9 1,5 1,0 1,7 1,4 - II,1 II,4 II,1
Швшчна експозищя
Вщносна повнота - 0,56 0,44 - 0,50 0,48 0,40 0,48 0,49 0,49
Клас боштету - 1а,1 1,3 - 1,0 1,2 11,0 I,9 II,1 I,8
Швшчно-схщна експозищя
Вщносна повнота - 0,45 0,50 0,48 0,49 0,52 0,30 0,45 0,46 0,47
Клас боштету - 1а,5 1а,7 11,2 1,2 1,8 IV,0 II,4 I,7 I,9
Швшчно-захщна експозищя
Вщносна повнота - 0,47 0,53 0,80 0,53 0,51 - 0,48 0,49 0,49
Клас боштету - 1а,6 1а,9 1,0 1,3 1,4 - II,1 II,0 I,8
Схщна експозищя
Вщносна повнота - - 0,50 - 0,48 0,49 - 0,52 0,43 0,50
Клас боштету - - 1а,0 - 1,5 1,6 - I,9 I,9 I,9
Захщна експозищя
Вщносна повнота - 0,33 - - 0,59 0,47 0,70 0,51 0,49 0,50
Клас боштету - 1,3 - - 1,8 1,6 V,0 II,2 II,3 II,2
Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для перестшних деревосташв характеризуються пiвденно-схiдна (середня вiдносна повнота - 0,50 та середнш клас боштету 1,7), швшчна (0,49 та 1,8) та швшчно-захщна (0,49 та 1,8) експозицп.
Загалом для захiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м, 801-1099 м та 1100-1800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною схилу 11 -25 о.
Для пiвденноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м та 801-1099 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 11-25 о, а для висот 1100-1800 м - з крутизною понад 11 о.
Для пiвденно-захiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м та 801-1099 м н.р.м. вщзначаються дшянки всього дiапазону кру-тизни, а для висот 1100-1800 м - з крутизною до 26 о.
Для пiвденно-схiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки переважно з крутизною 26-50 о, для висот 801-1099 м - всього дiапазону крутизни, а для висот 1100-1800 м - з крутизною до 26 о.
Для пiвнiчноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 11-25 о, для висот 801-1099 м - з крутизною до 26 о та для висот 1100-1800 м - з крутизною до 11-25 о.
Для пiвнiчно-захiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 11-25 о, для висот 801 -1099 м н.р.м. - з крутизною до 26 о, для висот 1100-1800 м - всього дiапазону крутизни.
Для пiвнiчно-схiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300800 м н.р.м. вщзначаються дшянки переважно з крутизною 26-50 о, для висот 801-1099 м - всього дiапазону крутизни схилу та для висот 1100-1800 м - з крутизною понад 11 о.
Для схiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки всього дiапазону крутизни схилу, для висот 8011099 м та 1100-1800 м н.р.м. - переважно з крутизною вщ 11-25 о. Висновки:
1. Загальна площа ялинових л1шв на територп Держл1сфонду в Украшських Карпатах становить 397818,6 га 1з загальним запасом 142691,22 тис. м3 деревини. Найбшьша частка ялинових л1мв знаходиться на територп 1вано-Франювського ОУЛМГ та займае площу 201871,8 га. Запас становить 66634,41 тис. м3.
2. Ыкова структура ялинових деревосташв нер1вном1рна: молодняки I класу займають 7,7 % вщ загально! площ1 ялинових л1шв, молодняки II класу - 15,1 %, середньов1ков1 - 26,5 %о, середньов1ков1, включеш до розра-хунку - 25,9 %, пристигаюч1 - 12,5 %, стжш - 10,4 % та перестшш -1,9 %. Середньов1ков1 деревостани ялини европейсько! та середньов1ков1, включен1 до розрахунку, загалом займають 52,4 %, тобто найб1льшу площу в розр1з1 груп в1ку.
3. Найб1льш1 площ1 ялинов1 деревостани займають у тит л1сорослинних умов С3 - 75,66 % вщ загально! площ1 ялинових деревостан1в, D3 -18,18 % та В3 - 5,01 %.
4. Загалом деревостани I класу боштету займають 36,38 % вщ загально! площ1 ялинових деревосташв, Is - 21,93 %, II - 21,10 %, III - 8,27 %, I6 -8,05 % та IV - 2,13 %. Деревостани вищих клашв боштету мають бшьшу вщносну повноту, пор1вняно з деревостанами нижчих клашв.
5. З вжом простежуеться зниження значень як середньо! вщносно! повноти, так i значень середнього класу боштету для ялинових деревосташв Украшських Карпат.
6. Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету ялинових деревосташв характеризуються: швденно-схщна експозищя для II, III, IV, V та VII груп вшу; швшчна - для I, V, VI та VII груп вшу; швденно-захщна - для II, III та IV груп вшу; швшчно-схщна та швшчно-захщна - для III та IV груп вшу, швденна - для I та VI груп вшу.
7. Для висотного дiапазону 300-800 м н.р.м. кращими показниками вщнос-но1 повноти та середнього класу боштету вщзначаються ялиновi деревостани, розташоваш на захщних, швденних та швшчних експозицiях з крутизною схилу 11-25 о; на пiвнiчних - з крутизною схилу 0-10 о; на швденно-захщних, пiвнiчно-схiдних, пiвнiчно-захiдних, швшчно-схщ-них та схiдних експозицiях - з крутизною схилу вщ 0-50 о.
8. Загалом для ялинових деревосташв, розташованих на пiвденно-захiдних, пiвденно-схiдних та швшчно-схщних експозицiях з висотою 801-1099 м н.р.м., сшльним е добрий рют та розвиток ялинових деревосташв неза-лежно вiд крутизни схилу. У цьому ж висотному дiапазонi оптимальни-ми умовами росту характеризуються дшянки з крутизною до 26 о швденних, швшчних та швшчно-захщних експозицш. Дiлянкам, розташованим на захщних та схщних експозицiях, характерш кращi умови росту ялинових деревосташв за крутизни схилу 11 -25 о.
9. Для висотного дiапазону 1100-1800 м н.р.м. кращими показниками вщ-носно! повноти та середнього класу боштету вщзначаються ялиновi деревостани, розташоваш на швденно-захщних, швденно-схщних та схщних експозищях з крутизною схилу 0-25 о; на швшчних та захщних - з крутизною схилу 11-25 о; на швшчно-захщних та швшчно-схщних - з крутизною схилу 0-50 о; на швденних iз збшьшенням в^у простежуеться поступова зiмна оптимуму умов росту в молодому вщ вщ крутизни схилу 0-10 о, для середньовiкових та пристигаючих деревосташв - 11-25 о та для стиглих i перестшних - 25-50 о.
Л1тература
1. Бигун Н.Ю. Ельники буковой зоны Карпат / Н.Ю. Бигун. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1990. - 125 с.
2. Генс1рук С.А. Люи Украши / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
3. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат : навч. поабн. / З.Ю. Геру-шинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
5. Мелехов И. С. Проблемы повышения продуктивности горных лесов / И.С. Мелехов // Проблемы комплексных лесных предприятий в Карпатах. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1969. - С. 67-86.
6. Сабан Я.А. Экология горных лесов / Я.А. Сабан. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.
7. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблеми еколопчно!' безпеки i сталого розвитку / O.I. Фурдичко. - Льв1в : Вид-во "Б1бльос", 2002. - 192 с.
8. Фурдичко О.1. Проблеми смерекових лгав у Карпатах / O.I. Фурдичко // Люовий журнал. - К. : Вид-во "Технка", 1994. - № 4 (164). - С. 6.
Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационная характеристика еловых древостоев Украинских Карпат с учетом особенностей рельефа
Осуществлен анализ лесоводственно-таксационной структуры еловых древостоев на территории Гослесфонда в Украинских Карпатах на основе повыдельной базы данных ПО "Укргослеспроект", в частности: распределение площадей и запасов по типам лесорастительных условий, относительным полнотам и классам бонитетов. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-таксационных показателей от высоты над уровнем моря, экспозиции и крутизны склона. Определены лучшие условия роста для еловых древостоев с учетом орографических особенностей рельефа делянок.
Hrynyk H.H. Forestry and assessment characteristics of spruces forests stands in Ukrainian Carpathians account relief features
The analysis of forestry and assessments spruces forests stands structure is carried out on territory of state forest found in Ukrainian Carpathians on the basis of database SU "Ukrderzhlisproekt", in particular: distributing of areas and supplies after the types site conditions, by the relative stocking and by the classes of sites indexes. The features of dependence of forestry and assessments are investigational from a level height, display and steepness of slope. Found areas with the best terms of growth for spruces forests stands account the orographic features of relief._
УДК 630*187 Дир. Ю.1. Черневий1, канд. с.-г. наук; проф. П.Р. Третяк2, д-р бюл. наук; здобувач А.1. Савчин1; здобувач В.С. Данилiв1
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДЕРЕВ ВЯЗА ГОЛОГО (ULMUS GLABRA HUDS.) НА МОРШИНСЬКШ ВИСОЧИН1
У вологих евтрофних умовах Моршинсько! височини, що на Передкарпатп, pier дерев в'яза гладкого доволi швидкий i у вщ 80 роюв висота дерев сягае 30±4 м, дiаметp стовбуpiв на висот 1,3 м - 65±4 см, а об'ем вщ 2,5 до 4,3 м3. Середнш прирют у висоту становить 50±10 см-рж-1 з максимуми поточного приросту в окpемi роки до 90 см-рж-1. Середнш пpиpiст за дiаметpом - 8 мм-рж-1, з максимумами поточного приросту в окремих роках до 15-18 мм-рж-1. Середнш пpиpiст за об'емом - майже 0,05 м3-рж-1. Найвищi значення поточного приросту за об'емом спостержалися у вщ дерев понад 40 роюв, вщ 0,08 до 0,1 м3-рж-1.
В'яз голий (прський, шорсткий) (Ulmus glabra Huds.) за укра!нською [5] та свгговою номенклатурою назв рослин мае синошми (Ulmus elliptica С. Koch, Ulmus montana With., Ulmuspodolica (Wilcz.) Klokov f., Ulmus scabra Mill, Ulmus sukaczevii Andronov). Це цшна деревна порода, що мае мщну де-коративну деревину, та вщзначаеться вщомими лжарськими властивостями (протизапальною, анrибакrеpiальною, в'яжучою, тошзуючою, ранозаго-ювальною i кровоспинною). Природний ареал ü поширення охоплюе Свропу, Кавказ, ^6ip вщ бореально! до субмеридюнально! природних зон, заходить високо в гори, аж до верхнього лiсового поясу. Здебшьшого утворюе нечи-сельну домшку у грабово-дубових деревостанах. 1нколи утворюе в горах невелик майже монодомшантш групи. За П.С. Погребняком [7], деревостани за участю в'яза та шших широколистяних порщ е природними угрупованнями й особливими типами заплавних i прируслових лiсiв, як майже повсюдно зни-
1 Прикарпатський тсогосподарський коледж;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
