CC BY
20
Bazyuk-Dubey I. V. Agaricoid basidiomycetes in forestland of the Ukrainian Roztochya
Species fructification of agaricoid basidiomycetes in the forestland of the Ukrainian Roztochya was investigated. Among the main types of plant communities of the Ukrainian Roztochya the most rich for species fructification of Agaricales s.l. is the oak-beech-pine (109 species) and pine (92 species), the most poor poorest-black alder and meadows (35 species for each).
Keywords: Ukrainian Roztochya, mikoflora, agaricoid basidiomycetes, species composition, forestland communities.
yffK 630*5 AoH. r.r. rpuHUK, KaHd. c.-z. HayK - HÏÏTy yKpaÏHU, m. ïïbeie
EKCnO3H^HHO-OPOrPA0IHHI MOflEfll OnTHMAflbHO-nPOflyK-THBHHX MIC^nOflOffiEHb flEPEBOCTAHIB AflH^ ElflOÏ B yKPAÏHCbKHX KAPnATAX
,Opcgig:œeHo oeoôgHBocri po3nogiaiB nao^ agu^BHX gepeBocTaHiB yKpaÏHCbKHX KapnaT 3a BH3Ha^eHHMH bhcothhmh giana3oHaMH Hag piBHeM Mopa (H.p.M.), eKcno3H^-aMH Ta CTpÎMKOCTSMH cxugiB. BH3Ha^eHO cepegHi 3Ha^eHHa KgaeiB ôoHÎTeTÎB gga Bigno-BigHHX eKcno3H^HHo-oporpa$mHHX rpyn gepeBOCTaHiB. 3anp0n0H0BaH0 BignoBigHi eK-cno3H^HHo-oporpa$mm Mogeai onTHMagbHo-npogyKTHBHHX Mi^enogo:œeHb gepeBocTa-HiB agu^ ôigoï b yKpaÏHCbKHX KapnaTax.
Knwuoei cnaea: agu^ ôiga, YKpaïHCbKi KapnaTH, ripcbKi gepeBOCTaHH, Mogegi on-THMaabHO-npogyKTHBHHX Mi^enogo:œeHb gepeBOCTaHiB.
BcTyn. ^epeBOCTaHH 3 goMiHyBaHHaM arn^ 6inoï b YKpaÏHCbKHX KapnaTax 3anMaK>Tb nopiBHaHo 3HaHHy nno^y - 58004,1 ra, a eyMapHHH 3anaC gepeBH-hh CTaHOBHTb 19342,45 thc. m3 [5, 6]. TaKi gepeBOCTaHH, nopiBHaHo i3 othhobh-mh gepeBOCTaHaMH, Big3HanaK>Tbea BH^oro CTÎnKÎCTro go eHTOMomKÎgHHKÎB (ko-poïgiB) Ta KopeHeBHX naToreHÎB (oneHbKH Ta KopeHeBoï ry6KH) [2-4]. KpiM Toro, gepeBocTaHH arn^ 6inoï Big3HanaK>Tbea BH^oro BÎTpoBanocTÎnKicTro, nopiBHaHo 3 OTHHOBUMH gepeBocTaHaMH [7]. OgHHM i3 BaxnHBHX 3aBgaHb gna nigBH^eHHa npogyKTHBHocTi KapnaTCbKHX niciB e no6ygoBa eKcno3H^HHo-oporpa^iHHHX mo-genen Mi^enonoxeHb onTHMaabHo-npogyKTHBHHX am^BHX gepeBocTaHiB aK y Mexax, TaK i 3a MexaMH BnacTHBoro ïm BHcoTHoro giana3oHy.
MeToro poôoTH e BCTaHoBneHHa Mi^enonoxeHb gepeBocTaHiB MaKCH-ManbHoï npogyKTHBHocTi arn^ 6inoï 3 onTHMaabHHMH eKcno3H^HHo-oporpa^iH-hhx noKa3HHKaMH Ha ocHoBi aHaai3y po3noginiB nno^ gna rpyn THniB nicopoc-nHHHHX yMoB 3a ycepegHeHHMH KnacaMH 6oHiTeTiB. ,fl,na BCTaHoBneHHa onTH-ManbHHX yMoB pocTy Ta MaKCHMaabHoï npogyKTHBHocTi npoaHani3oBaHo oporpa-^inm oco6nHBocTi мiсцb pocTy gepeBocTaHiB: BHcoTa Hag piBHeM Mopa (H.p.M.), eTpiMKieTb Ta eксnoзнцia exrny.
Oô'eKTOM gocig^eHHH e arn^Bi gepeBocTaHH YKpaïHCbKHX KapnaT. ,fl,na aHaai3y 3 noBHginbHoï 6a3H gaHHX BO "YKpgepxnicnpoeKT", aKTyaabHoï CTa-hom Ha 01.01.2004 p., 6yno Bigi6paHo ginaHKH 3 nepeBaroro anu^ 6inoï 3 ypaxy-BaHHaM oporpa^inHHX yMoB мiсцeвoстi, a caMe: BHcoTa H.p.M., eксnoзнцia Ta eTpiMKieTb cxuay. Y Mexax rpyn BiKy 3gincHeHo rpynyBaHHa nno^ i 3anaciB gina-hok 3a THnaMH nieopoenuHHHX yMoB, 3a KnaeaMH 6oHiTeTy Ta noBHoTaMH 3araaoM.
14
36ipHHK HayKOBO-TexHiHHHX пpацb
Результати дослщжень. Для визначення оптимальних умов росту та продуктивной! ялицевих деревосташв здiйснили розподiл !хшх площ за ек-спозицiйно-орографiчними характеристиками мiсця розташування (рис. 1). Деревостани згрупували за висотними дiапазонами: 300-800, 801-1099 та 1100-1350 м висоти н.р.м.; за с^мюстю схилiв: 0-10 о, 11-25 о та 25-50 о; за експозищями схилiв.
-^--"-1——^——'-л——"-г——^т——^——^— г
0-10/ 11-25/ 26-50 / 0-10/ 11-25/ 26-50/ 0-10/ 11-25/ 26-50/ 300-800 300-800 300-800 801-1099801-1099 801-1099 1100-1350 1100-1350 1100-1350
СТ|ЛМкктЬ СХИЛУ, ' / ВЦ СОТ! [II Г| Д1ЯПЯ1011, м н.р.м.
□ твденна □ захщна □ гившчна ■ схщна
Експоэицм
_□ щ^денно^захщнаИ тятчио-зд-мдиаИ п5втчио-сх! днаИ твдеиио-тадиа
Рис. 1. Розподл часток площ ялицевих деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей м^цевост^ %
Загалом на твденних експозищях розташовано 17,98 % ялицевих деревосташв вщ загально1 1хньо1 площ^ на пiвденно-схiдних - 10,98 %, на тв-денно-захiдних - 12,53 %, на пiвнiчних - 22,62 %, на пiвнiчно-схiдних -15,10 %, на пiвнiчно-захiдних - 11,93 %, на схiдних - 4,09 % та на захщних -4,76 %. Найбiльше ялицевих деревосташв зосереджет на пiвнiчних та твденних експозищях. На реши експозицш частка ялицевих деревостанiв змь нюеться в межах 10-15 %, за винятком схщних i захiдних, на яких деревостани займають найменшу площу.
На пiвденних експозицiях розташовано 11,29 % вщ загально! площi де-ревостанiв висотного дiапазону 300-800 м н.р.м. зi стрiмкiстю схилiв 0-10 о, на швденно-схщних - 16,92 %, на швденно-захщних - 13,80 %, на швшчних -14,49 %, на швшчно-схщних - 24,68 %, на швшчно-захщних - 11,80, на схщ-них - 3,87 % та на захщних - 3,14 %. Для цього ж висотного дiапазону зi с^м-кiстю схилiв 11-25 о на пiвденних експозицiях розташовано 16,65 %, на твден-но-схщних - 9,45 %, на твденно-захщних - 13,07 %, на швшчних - 22,52 %, на твшчно-схщних - 16,19 %, на твшчно-захщних - 12,98 %, на схщних - 4,01 % та на захщних - 5,13 %; зi стрiмкiстю схилiв 26-50 о на твденних експозищях
рoзташoванo 13,27 %, на пiвденнo-сxiдниx - 11,14 %, на пiвденнo-заxiдниx -18,бб %, на пiвнiчниx - 1б,9б %, на пiвнiчнo-сxiдниx - 15,54 %, на швшчно-за-xiдниx - 15,07 %, на сxiдниx - 3,27 % та на заxiдниx - б,07 %.
На mвденниx експoзицiяx рoзташoванo 19,71 % вщ загальнoï плoщi де-ревoстанiв висотного дiапазoнy 801-1099 м н.р.м. зi стрiмкiстю сxилiв 0-10 o, на mвденнo-cxiдниx - 8,59 %, на mвденнo-заxiдниx - 9,80 %, на пiвнiчниx -3б,22 %, на пiвнiчнo-сxiдниx - 9,25 %, на пiвнiчнo-заxiдниx - б,98 %, на cx№ ниx - 4,27 % та на заxiдниx - 5,17 %. Для цього ж висотного дiапазoнy 3Í стрiмкiстю сxилiв 11-25 о на пiвденниx експoзицiяx розташовано 28,18 %, на пiвденнo-сxiдниx - 8,13 %, на пiвденнo-заxiдниx - 7,5б %, на пiвнiчниx -31,81 %, на пiвнiчнo-сxiдниx - 7,24 %, на пiвнiчнo-заxiдниx - 8,24 %, на cx№ ниx - 4,54 % та на заxiдниx - 4,31 %; 3Í стрiмкiстю сxилiв 2б-50 о на mвденниx експoзицiяx розташовано 17,50 %, на mвденнo-cxiдниx - 22,31 %, на твден-нo-заxiдниx - 13,28 %, на пiвнiчниx - 1б,08 %, на пiвнiчнo-сxiдниx - 10,97 %, на пiвнiчнo-заxiдниx - 9,97 %, на сxiдниx - 5,20 % та на заxiдниx - 4,70 %.
На пiвденнo-заxiдниx експoзицiяx розташовано 2б,б7 % вiд загальнoï плoщi деревoстанiв висотного дiапазoнy 1100-1350 м н.р.м. 3Í стрiмкiстю cx^ лiв 0-10 о, на пiвнiчнo-заxiдниx - 73,33 %. Для цього ж висотного дiапазoнy 3Í с^мюстю cxилiв 11-25 о на mвденниx екcпoзицiяx розташовано 14,92 %, на пiвденнo-cxiдниx - 7,12 %, на mвденнo-заxiдниx - 11,93 %, на пiвнiчниx -19,42 %, на пiвнiчнo-cxiдниx - 19,0б %, на пiвнiчнo-заxiдниx - 19,0б %, на cxiдниx - 3,б5 % та на заxiдниx - 4,84 %; зi cтрiмкicтю cxилiв 2б-50 о на тв-деннo-cxiдниx екcпoзицiяx розташовано 14,97 %, на пiвденнo-заxiдниx -31,4б %, на пiвнiчниx - 1,52 % та на пiвнiчнo-заxiдниx - 52,05 %.
Грунтуючись на здiйcнениx дocлiдженняx, пропонусмо експозицшно-oрoграфiчнi мoделi oптимальнo-прoдyктивниx мicцепoлoжень деревocтанiв ялищ бiлoï для типiв лicoрocлинниx умов С2-С3 та D2-D3 (рис. 2).
Вщповщш дiапазoни типiв лicoрocлинниx умов вибрано за основу як найпoширенiшi для ялицевиx деревocтанiв в Украïнcькиx Карпатаx: С2 стано-вить 0,48 % вщ загальнoï плoщi ялицевиx деревocтанiв, С3 - 54,34 %, D2 -0,15 %, D3 - 44,7б % [3, 4]. Зокрема, для висотного дiапазoнy 300-800 м н.р.м.: С2 - 0,38 %/, С3 - 35,б5 %/, D2 - 0,15 %/, D3 - 3б,41 %/; для висотного дь апазону 801-1099 м н.р.м.: С2 - 0,10 %/, С3 - 17,99 %/, D3 - 8,23 %/; для висотного дтпазону 1100-1350 м н.р.м.: С3 - 0,70 %, D3 - 0,12 %.
Висновки. Найбiльшi плoщi ялицевиx деревocтанiв висотного дiапа-зону 300-800 м н.р.м. зi с^мюстю cxилiв 0-10 о зocередженi на твшчно-cxiдниx (3,21 % вщ загальнoï плoщi ялицевиx деревocтанiв) та пiвденнo-cxiд-ниx (2,20 %) екcпoзицiяx; зi cтрiмкicтю cxилiв 11 -25 о - на пiвнiчниx (11,57 %), пiвнiчнo-cxiдниx (8,32 %) та пiвденниx (8,5б %) екcпoзицiяx; зi cтрiмкicтю cxилiв 2б-50 о - на пiвденнo-заxiдниx (1,55 %) та пiвнiчниx (1,41 %) екcпoзицiяx. Загалом на cxилаx iз cтрiмкicтю 0-10 о розташовано 13,0 %, iз стршюстю 11-25 о - 51,38 %, iз cтрiмкicтю 2б-50 о - 8,32 %.
Найбiльшi частки площ ялицевиx деревocтанiв висотного дiапазoнy 801-1099 м н.р.м. зi с^мюстю cxилiв 0-10 о зocередженi на пiвнiчниx (0,51 % вiд загальнoï плoщi ялицевиx деревocтанiв) та пiвденниx (0,28 %) експозищ-
ях; 3i CTpiMKidTO схилiв 11-25 о - на швшчних (6,23 %) та твденних (5,52 %) експозищях; зi стрiмкiстю схилiв 26-50 о - на твденно-схщних (1,21 °%) та твденних (0,95 %) експозицiях. Загалом на схилах i3 стрiмкiстю 0-10 о розташовано 1,42 %, i3 стрiмкiстю 11-25 о - 19,58 %, i3 стрiмкiстю 26-50 о - 5,43 %.
Рис. 2. Ексnозuцiйно-орографiчнi Modmi оптимально-продуктивных мкцеполо-жень деревосташв ялищ бтоТ для munie л1сорослинних умов i стршкостг схилу eid^eid^: а) С2-С3 i 0-10 о; б) D2-D3 i 0-10 о; в) С2-С3 i 11-25 о; г) D2-D3 i 11-25 о; д) С2-С3 i 26-50 о е) D2-D3 i 26-50 о
Найбiльшi частки площ ялицевих деревостатв висотного дiапазону 1100-1350 м н.р.м. 3i стрiмкiстю схилiв 11-25 о зосереджет на твтчних, тв-
нiчно-схiдних та швтчно-захщних (близько по 0,14 % вщ 3aranbHoï площi ялицевих деревостатв) експозицiях, 3i стрiмкiстю схилiв 26-50 о - на твшчно-захщних (0,08 %) та пiвденно-зaхiдних (0,05 %) експозищях. Загалом на схи-лах Î3 стрiмкiстю 11-25 о розташовано 0,71 %, i3 стр1мюстю 26-50 о - 0,15 %.
Для типiв лiсорослинних умов С2-3 встановлено, що за стрiмкостi схи-лiв 0-10 о у висотному дiaпaзонi 300-800 м н.р.м. деревостани оптимaльноï продуктивностi розтaшовaнi на вшх експозищях; у висотному дiaпaзонi 8011099 м н.р.м. - на твденних, пiвденно-зaхiдних, зaхiдних, пiвнiчних та схвд-них експозицiях. За стрiмкостi схилiв 11 -25 о у висотному дiaпaзонi 300-800 м н.р.м та 801-1099 м н.р.м. деревостани оптимaльноï продуктивност розташо-вaнi на вшх експозищях; у висотному дiaпaзонi 1100-1350 м н.р.м. - на твденних, захщних, пiвнiчно-зaхiдних, твтчних, пiвнiчно-схiдних та схiдних експозицiях. На схилах стрiмкiстю 26-50 о у висотному дiaпaзонi 300-800 м н.р.м та 801-1099 м н.р.м. деревостани оптимaльноï продуктивност розташо-вaнi на вшх експозищях; у висотному дiaпaзонi 1100-1350 м н.р.м. - на тв-денно-зaхiдних експозицiях.
Для титв лiсорослинних умов D2_3 встановлено, що за стрiмкостi схи-лiв 0-10 о у висотному дiaпaзонi 300-800 м н.р.м. деревостани оптимaльноï продуктивност розтaшовaнi на всiх експозищях; у висотному дiaпaзонi 8011099 м н.р.м. - на твденних, твденно-захщних, захщних, пiвнiчно-зaхiдних, пiвнiчних, пiвнiчно-схiдних та схвдних експозищях; у висотному дiaпaзонi 1100-1350 м н.р.м. - на твденно-захщних експозицiях. За стрiмкостi схилiв 11-25 о у висотному дiaпaзонi 300-800 м н.р.м. та 801-1099 м н.р.м. деревостани оптимaльноï продуктивност розтaшовaнi на всiх експозищях; у висотному дiaпaзонi 1100-1350 м н.р.м. - на твденно-захщних, твтчно-захщних, пiвнiчних, схiдних та твденно-схщних експозицiях. За стрiмкостi схилiв 2650 о у висотному дiaпaзонi 300-800 м н.р.м та 801-1099 м н.р.м. деревостани оптимaльноï продуктивност розтaшовaнi на всiх експозицiях; у висотному дiaпaзонi 1100-1350 м н.р.м. - на твденно-захщних, пiвнiчно-зaхiдних, тв-нiчних та пiвнiчно-схiдних експозицiях.
Л1тература
1. Герушинський З.Ю. Типолопя Украшських Карпат : навч. пошбн. / З.Ю. Генарук. -Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
2. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация Abieta) / М.А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1988. - 20 с. - С. 86-91.
3. Гриник Г.Г. Попередш мошторингсш дослщження саштарного стану лгав 1вано-Франгавщини / Г.Г. Гриник, В.В. Пукман, М.В. Костриба, В.Я. Бунш // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 32. - С. 243-253.
4. Гриник Г.Г. Анашз впливу змши ^матичних покaзникiв на сaнiтaрний стан ялино-вих деревостaнiв в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник, В.В. Пукман // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.14. -С. 271-285.
5. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшна характеристика ялицевих деревосташв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.13. - С. 17-28.
6. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшш особливосп та динамжа складу ripcbKMX яличникiв Украшських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 12-27.
7. Задорожний А.1. Дослщження вiтровалонебезпечностi гiрських лiсiв на прикладi дере-востанiв ДП "Мiжгiрське люове господарство" / А.1. Задорожний, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.2. -С. 54-60.
8. Маркив П.Д. Продуктивность горных пихтовых лесов Карпат / П.Д. Маркив, А.И. Пи-тикин // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 12. - С. 16-18.
Гриник Г.Г. Экспозиционно-орографические модели оптимально-производительных местоположений древостоев пихты белой в Украинских Карпатах
Исследованы особенности распределений площадей пихтовых древостоев Украинских Карпат по определенным высотным диапазонам над уровнем моря (н.у.м.), экспозициям и крутизне склонов. Определены средние значения классов бонитетов для соответствующих экспозиционно-орографических групп древостоев. Предложены соответствующие экспозиционно-орографические модели оптимально-производительных местоположений древостоев пихты белой в Украинских Карпатах.
Ключевые слова: пихта белая, Украинские Карпаты, горные древостои, модели местоположений оптимально-производительных древостоев.
Hrynyk H.H. Exposition-orographie models of optimum-productive locations places sylver fir forests stands in Ukrainian Carpathians
The distributing features of silver fir forests stands areas in Ukrainian Carpathians after certain height ranges above a sea level, by expositions and steepness of slope are investigational. Certainly mean values of relative stocking classes for the proper exposition-orographic groups of forests stands. The proper display orographic models of optimum-productive places of locations of silver fir forests stands in Ukrainian Carpathians are proposed.
Keywords: silver fir, Ukrainian Carpathians, mountain forests stands, models of locations places of optimum-productive forests stands._
УДК 60:57.085.2:582.623.2 Acnip. С.Ю. БЛоус1 -НУБП Украгни, м. Kuïe
ОСОБЛИВОСТ1 КАЛЮСОГЕНЕЗУ POPULUS TREMULA L. В КУЛЬТУР1 IN VITRO
Дослщжено особливост шдукци калюсогенезу, прирют та динамжу росту ка-люсних культур Populus tremula L. залежно вщ генотипу, типу експлантата та умов культивування in vitro. Пвдбрано оптимальш умови для шдукци калюсно!' культури Populus tremula L. та ïï пасажування в умовах in vitro. Визначено максимальний при-рют бюмаси калюсу, отриманого з листових i стеблових експлантапв та проведено спостереження на рiзних живильних середовищах. Встановлено оптимальний час культивування калюсу Populus tremula L.
Ключовг слова: Populus tremula L., культура in vitro, живильне середовище, трансплантат, експлантат, калюс.
Отримання яюсного садивного матерiалу для плантацшного люовиро-щування, як джерела продукування бюмаси для промисловосп та бюенерге-тики, посщае чшьне мюце в системi заходiв збалансованого розвитку люово-го господарства Украши [2].
1Наук. кер1вник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
