Научная статья на тему 'Лісівничо-таксаційні особливості та динаміка складу гірських ялинників українських Карпат'

Лісівничо-таксаційні особливості та динаміка складу гірських ялинників українських Карпат Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
79
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Г. Г. Гриник

Здійснено аналіз лісівничо-таксаційних особливостей та динаміку частки головної породи у складі ялинових деревостанів на території держлісфонду в Українських Карпатах. Досліджено особливості залежності лісівничо-таксаційних показників деревостанів з різною часткою головної породи у їхньому складі для груп висот над рівнем моря (н.р.м.) та експозиції. Встановлено кращі умови росту для таких деревостанів з урахуванням орографічних особливостей рельєфу. Проаналізовано особливості вікової динаміки частки головної породи від експозиції та висоти н.р.м.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Forestry and assessment features and dynamics of composition of mountain spruces forests stands in Ukrainian Carpathians

The analysis of forestry and assessments features and dynamics of part of main breed in composition of spruces forests stands on territory of State Forest Found in Ukrainian Carpathians. The features of dependence forestry and assessment indexes of spruces forests stands are investigational with the different particle of main breed in their composition for the groups of heights above a sea and display level. The best terms of growth are set for such forests stands taking into account the orographic features of relief. The features of age-old dynamics of part main breed are analysed from a display and height of heights above a sea.

Текст научной работы на тему «Лісівничо-таксаційні особливості та динаміка складу гірських ялинників українських Карпат»

6. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР / В.К. Мякушко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 256 с.

7. Никитин К.Е. Методы и техника обработки лесоустроительной информации / К.Е. Никитин, А.З. Швиденко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 270 с.

8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 560 с.

9. Одиноков В.Г. Особенности механизированной подготовки почвы под лесокультуры / В.Г. Одиноков // Лесное хозяйство : журнал. - 1963. - № 4. - С. 60-61.

10. Швиденко А.З. Программа множественного регрессионного анализа РЕГАНА / А.З. Швиденко, Я.А. Юдицкий // Информационное письмо УСХА. - К. : Изд-во УСХА, 1983. - 13 с.

Гриб В.М., Юхновский В.Ю. Нормативы корневой древесины сосновых насаждений

Проанализированы способы подготовки лесокультурной площади на вырубках. Обоснованы эффективность извлечения древесины пня и подземной части без нарушения структуры почвы. На основании анализа параметров 214 пней и подземной части сосны смоделированы зависимости между диаметром на высоте груди, диаметрами пня и нулевого среза. Разработаны нормативы корневой древесины сосны в эксплуатационных насаждениях.

Ключевые слова: сосновые насаждения, нераскорчеванные вырубки, нормативы, корневая древесина, объем пня, керн подземной части, диаметр на высоте груди.

Gryb V.M., Yukhnovskyy V.Yu. Standards for root wood of pine stands

The methods of cultivation of forest area in cutovers for planting of forest plantations have been analyzed. The efficiency of removal underground wood and stump without destroying of soil has been approved. On the base of analyze of 214 stumps and their underground parts of pine the relationships models between diameters of breast height, stump and ground have been developed. The standards of root wood for pine mature stands have been developed as well.

Keywords: Pine stands, non-uproot cutover, standards, root wood, volume of stump, kern of underground part, diameter of breast height.

УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб -

НЛТУ Украши, м. Львiв

ЛЮВНИЧО-ТАКСАЩЙШ ОСОБЛИВОСТ1 ТА ДИНАМ1КА СКЛАДУ Г1РСЬКИХ ЯЛИШШИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

Здшснено аналiз л^вничо-таксацшних особливостей та динамжу частки го-ловно! породи у складi ялинових деревосташв на територп держлюфонду в Укра-!нських Карпатах. Дослщжено особливост залежносп л^вничо-таксацшних показ-нигав деревосташв з рiзною часткою головно! породи у !хньому складi для груп ви-сот над рiвнем моря (н.р.м.) та експозици. Встановлено кращi умови росту для таких деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу. Проаналiзовано особливост вжово! динамжи частки головно! породи вщ експозици та висоти н.р.м.

Вступ. Щд час планування господарських заход1в та передуши у про-цеш створення люових культур потр1бно визначити склад майбутнього дере-востану. Орограф1чш характеристики мюць розташування деревосташв та частка головно! породи у склад1 ялинових деревосташв часто е виршальною у стшкосп таких деревосташв до негативних бютичних (шюдники та захво-рювання) [1, 2] та кшматичних (веровали та в1троломи) [3] чинниюв.

Зважаючи на бюеколопчш особливосп ялини европейсько! та на низку проблем, пов'язаних з ростом ялинових деревосташв, метою роботи е

встановлення типолопчно!, вжово! та породно! структури ялинових деревос-танiв в Укра!нських Карпатах.

Об'ектом досл1дження були ялиновi деревостани Укра!нських Карпат. Для аналiзу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою ялини евро-пейсько! з урахуванням частки головно! породи у складi насадження та з ура-хуванням орографiчних умов мюцевосп, а саме: висота над рiвнем моря (н.р.м.) та експозицiя схилу. У межах груп вiку здшснено групування площ i запасiв дшянок за часткою головно! породи у складi деревостану, за типом люорослинних умов, за класами бонiтету та вщносними повнотами загалом.

Результати дослщжень. Розподiл лiсостанiв з участю ялини евро-пейсько! за часткою у складi та типами лiсорослинних умов з подшом за дь апазонами висот н.р.м. представлено у табл. 1.

Табл. 1. Розподт лкостатв з участю ялини европейськог за часткою у складi

та типами тсорослинних умов у гiрських умовах (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Частка у склада Висота н.р.м., м Типи тсорослинних умов Разом

А3 В2 В3 В4 С2 С3 С4 Б2 Б3 Б4

2 300-800 - - - - 4,0 0,44 34,2 3,10 - - 49,8 0,87 - 88,0 4,41

801-1099 - - - - - 10,6 1,09 - - 53 1,62 - 15,9 2,71

1100-1800 - - 15,0 2,31 - - 10,1 1,44 - - - - 25,1 3,75

3 300-800 - - - - 23,3 3,72 710,1 143,20 11,0 1,95 14,4 1,89 641,3 101,10 - 1400,1 251,86

801-1099 - - 20,1 6,23 - - 729,6 165,22 - 201,8 34,22 - 952,2 205,67

1100-1800 - - - - 4,9 0,35 161,3 27,93 - - 75,2 19,11 - 241,4 47,39

4 300-800 - - 33,6 8,07 - 123,8 21,61 2229,6 508,13 30,7 4,15 76,8 17,57 1761,3 370,84 24 0,56 4258,2 930,93

801-1099 - - 159,9 36,97 - 48,0 14,30 4180,9 1005,65 95 0,90 22 0,82 1411,0 303,04 - 5811,5 1361,68

1100-1800 - 0,9 0,10 183,6 27,31 - 0,8 0,33 1148,4 195,51 - - 106,9 24,16 - 1440,6 247,41

5 300-800 - - 42,5 16,60 - 132,7 25,52 4082,8 1157,19 17,5 2,89 104,3 29,90 2440,8 678,06 14 0,27 6822,0 1910,43

801-1099 - - 226,3 52,53 - 39,7 11,77 8484,7 2338,74 19,4 3,97 20 0,19 2961,3 789,83 - 11733,4 3197,03

1100-1800 - - 410,3 81,52 5,2 1,61 - 2359,6 504,40 15 0,28 - 325,9 87,76 - 3102,5 675,57

6 300-800 - - 40,9 11,67 - 81,0 19,97 6101,6 2023,55 35,9 6,07 140,4 50,25 ........ 1127,88 15 0,53 10007,9 3239,92

801-1099 - - 293,7 67,98 - 25,9 6,52 14140,9 3999,31 18,6 3,57 14,0 4,70 4349,5 1244,71 0,6 0,21 18843,2 5327,00

1100-1800 40,8 1,76 - 698.7 112.08 44 0,72 32 0,23 5216,5 1174,56 16 0,29 - 562,9 131,27 - 6528,1 1420,91

7 300-800 - - 33,4 10,54 - 131,0 37,88 6781,5 2423,45 33,9 5,72 291,3 127,97 3840,5 1456,40 1,02 11115,1 4062,98

801-1099 18 0,41 7,5 1,74 390,9 99,42 2,8 0,58 86,3 31,23 17328,0 5598,87 23,2 8,66 64,8 16,75 5034,6 1756,92 3,5 1,47 22943,4 7516,05

1100-1800 3,5 0,36 893,9 181,14 10,8 2,14 0,5 0,08 7713,0 2116,86 91 0,78 - 700,7 210,92 9331,5 2512,28

8 300-800 - - 62,7 22,45 - 121,0 36,94 7839,1 2983,69 29,6 7,82 342,4 139,26 4204,4 Ьо" 94 0,6 12599,8 4848,10

801-1099 1,44 22,4 7,86 362,5 115,39 2,2 0,06 30,1 10,34 21752,5 8092,14 26,5 6,91 75,4 29,94 6170,4 2398,62 4,8 1,84 28450,5 10664,54

1100-1800 4,4 0,48 18 0,39 1665,8 369,40 30,6 7,94 30,0 7,57 12585,7 3652,50 10 0,29 - 1256,4 434,22 - 15575,7 4472,79

9 300-800 - - 17,4 6,67 - 77,2 26,70 5690,6 2388,98 31,8 8,45 176,4 74,88 3224,3 1464,90 - 9217,7 3970,58

801-1099 22 0,51 26,0 5,20 391,0 126,99 71 1,63 54,0 13,67 17804,4 7507,97 61,8 22,61 51,5 32,02 5205,6 2444,36 11 0,31 23604,7 10155,27

1100-1800 18,7 4,74 - 1567,1 416,09 16,0 4,06 13,7 3,51 12170,6 3984,47 12 0,20 - 1019,9 418,06 - 14807,2 4831,13

10 300-800 11 0,12 - 89,6 31,27 23 0,62 200,3 64,62 13706,5 5753,95 72,6 23,01 347,9 168,93 7354,3 3542,84 9,5 3,12 21784,1 9588,48

801-1099 6,4 1,91 - 860,6 321,71 26,2 12,90 90,6 46,55 46950,7 21766,16 165,3 57,57 64,3 26,51 11856,4 5852,36 4,9 1,81 60025,4 28087,48

1100-1800 198,0 41,61 9,2 1,98 11479,3 3389,78 264,5 85,21 63,0 22,85 81054,9 28059,77 83,5 27,02 - 3941,0 1526,65 - 97093,4 33154,87

Всього 280,6 67,8 19938,8 372,1 1385,0 300978,4 685,9 1768,1 72308,1 33,8 397818,6

53,34 17,27 5514,12 117,47 406,70 107577,83 193,11 721,58 28078,66 11,14 142691,22

Зпдно з даними табл. 1, для дiапазонy 300-800 м н.р.м частка ялини двi одинищ y складi деревостану становить 88,0 га (0,02 % вщ загальноï пло-щi ялинових деревостанiв); три - 1400,1 га (0,35 %); чотири - 4258,2 га (1,07 %); п'ять - 6822,0 га (1,71 %); шють - 10007,9 га (2,52 %); сiм -11115,1 га (2,79 %); вiсiм - 12599,8 га (3,17 %); дев'ять - 9217,7 га (2,32 %) та десять - 21784,1 га (5,48 %). Для дiапазонy 801-1099 м н.р.м частка ялини двi одиницi y складi деревостанy становить 15,9 га (менше 0,01 % вiд загальноï площi ялинових деревостанiв); три - 952,2 га (0,24 %); чотири - 5811,5 га (2,95 %); п'ять - 11733,4 га (2,95 %); шiсть - 18843,2 га (4,74 %); сiм -22943,4 га (5,77 %); вiсiм - 28450,5 га (7,15 %); дев'ять - 23604,7 га (5,93 %) та десять - 60025,4 га (15,09 %). Для дiапазонy 1100-1800 м н.р.м частка ялини двi одинищ y складi деревостану становить 25,1 га (0,01 % вщ загальноï площi ялинових деревосташв); три - 241,4 га (0,06 %); чотири - 1440,6 га (0,36 %); п'ять - 3102,5 га (0,78 %); шiсть - 6528,1 га (1,64 %); им - 9331,5 га (2,35 %); вiсiм - 15575,7 га (3,92 %); дев'ять - 14807,2 га (3,72 %) та десять -97093,4 га (24,41 %).

Частки ялини дв^ три та чотири одинищ y складi характернi для мо-лоднякiв I та II класy, якi ростуть в yмовах C3-D3. Чотири, п'ять та шють оди-ниць характернi для середньовжових та середньовiкових, включених до роз-рахунку деревостанiв у дiапазонi висот 300-800 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3, С4, D2 i D3, у дiапазонi висот 801-1099 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3, i D3, у дь апазонi висот 1100-1800 м н.р.м. в умовах В3, С3, i D3. Сiм, вiсiм, дев'ять та десять характернi для пристигаючих та стиглих деревостанiв у дiапазонi висот 300-800 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3, С4, D2 i D3, у дiапазонi висот 801 -1099 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3, D2 i D3, у дiапазонi висот 1100-1800 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3 i D3. Вiсiм, дев'ять та десять характернi для перестшних деревостанiв у дiапазонi висот 300-800 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3, С4, D2 i D3, у дiапазонi висот 801-1099 м н.р.м. в умовах В3, С2, С3, D2 i D3, у дiапазонi висот 1100-1800 м н.р.м. в умовах А3, В3, В4, С2, С3 i D3.

Розподiл лiсостанiв з участю ялини eвропейськоï за часткою у складi та вiдносними повнотами з подшом за дiапазонами висот н.р.м. представлено y табл. 2.

Табл. 2. Розподт лкостатв з участю ялини европейськоЧ за часткою у cкладi

та выносными повнотами в гiрcькuх умовах (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Частка у склада Висота н.р.м., м Вщносш повноти Разом

0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0

2 300-800 - 11,0 0,12 16,3 0,21 27 0,18 67 0,22 16,6 1,70 22,7 1,69 12,0 0,29 88,0 4,41

801-1099 - м 0,83 32 1,20 25 0,58 32 0,02 39 0,08 - - 15,9 2,71

1100-1800 - - - 25 1,35 18,8 2,34 03 0,02 35 0,04 - 25,1 3,75

3 300-800 26 0,43 100,6 15,15 90,9 18,17 136,4 31,16 420,2 74,29 406,0 81,78 226,3 30,25 17,1 0,63 1400,1 251,86

801-1099 13,7 2,71 40,2 7,31 109,0 36,23 116,7 28,47 239,6 40,40 220,0 53,20 197,0 29,07 16,0 8,28 952,2 205,67

1100-1800 - - 56,7 22,31 28,4 4,94 79,6 11,33 64,5 7,98 82 0,69 40 0,14 241,4 47,39

4 300-800 21,3 3,89 83,7 22,74 369,9 105,11 635,7 172,81 1386,4 287,28 1341,9 2-6.-5 337,0 51,31 82,3 11,06 4258,2 930,93

801-1099 32,1 6,06 129,3 37,15 351,9 114,52 802,3 259,28 1972,9 428,42 1831,2 398,56 630,3 109,73 61,5 7,96 5811,5 1361,68

1100-1800 10,7 2,04 38,2 7,60 95,8 18,68 290,3 60,77 565,5 93,83 319,6 50,37 113,1 11,04 74 3,08 1440,6 247,41

5 300-800 55,3 10,95 186,5 51,01 587,7 188,82 1093,1 365,91 2371,4 647,60 2108,1 549,88 376,2 88,80 43,7 7,46 6822,0 1910,43

801-1099 45,9 10,59 158,4 50,87 911,4 359,01 1593,6 617,77 4131,6 1044,40 3834,8 868,43 1038,5 244,98 19,2 0,98 11733,4 3197,03

1100-1800 10,1 1,64 63,2 9,15 335,7 113,63 430,3 127,53 1046,1 179,36 1001,5 212,56 186,2 29,50 29,4 2,20 3102,5 675,57

6 300-800 136,1 29,20 210,4 62,32 1043,7 368,58 1719,0 682,66 3512,8 1132,49 2708,8 777,21 622,8 181,14 54,3 6,32 10007,9 3239,92

801-1099 75,9 18,58 289,9 960,5 395,27 2525,1 6766,8 6544,- 1598,8 81,5 15,01 18843,2

87,25 945,36 1728,42 1695,97 441,14 5327,00

1100-1800 16,0 1,73 171,7 32,29 515,1 162,08 896,6 262,40 2496,4 488,00 1903,2 3.4,35 509,6 106,53 19,5 3,53 6528,1 1420,91

7 300-800 194,5 45,56 299,2 90,35 959,6 369,00 2040,0 841,37 3740,8 1377,35 3154,6 1089,94 670,7 239,90 55,7 9,51 11115,1 4062,98

801-1099 119,2 29,06 310,5 103,03 1244,5 542,40 2738,3 1150,11 7403,1 2263,43 9010,6 2812,14 2060,6 595,74 56,6 20,14 22943,4 7516,05

1100-1800 77,1 16,08 98,1 19,35 564,8 179,50 1616,5 493,52 3160,0 852,31 3293,834,63 486,6 105,24 34,7 11,65 9331,5 2512,28

8 300-800 241,0 51,20 441,8 139,25 1191,2 463,10 2317,7 9-6,46 3816,3 1486,43 3932,9 1488,5 3 636,7 237,81 22,2 5,32 12599,8 4848,10

801-1099 110,8 25,55 428,5 140,43 1263,9 549,55 3634,5 1640,00 9064,8 3334,53 11322,6 4048,17 2561,7 907,04 63,7 19,27 28450,5 10664,54

1100-1800 47,2 7,29 171,1 38,44 1396,5 453,15 2292,0 673,25 5934,8 1768,21 4837,5 1282,61 891,9 248,49 47 1,35 15575,7 4472,79

9 300-800 230,4 51,40 302,8 97,00 1017,0 407,55 15.9,6 712,99 2893,9 1275,20 2650,9 1174,07 499,1 234,59 54,0 17,78 9217,7 3970,58

801-1099 150,3 37,62 300,4 108,58 1767,0 843,91 2987,5 146., 39 7022,0 3046,33 9541,3 3969,32 1794,5 667,59 41,7 15,53 23604,7 10155,27

1100-1800 65,3 9,83 293,4 81,97 1087,2 371,05 2264,3 811,87 5002,1 1670,83 5115,8 1580,15 963,2 297,42 15,9 8,01 14807,2 4831,13

10 300-800 575,5 128,98 1029,2 2887,7 4858,5 6588,6 4915,7 884,2 44,7 22,75 21784,1

349,50 1186,80 2183,72 3051,09 2264,49 401,15 9588,48

801-1099 520,5 124,03 1000,1 349,37 4209,5 1915,09 9407,7 4666,28 19641,3 9430,62 21018,6 9610,56 4062,1 1917,21 165,6 74,32 60025,4 28087,48

1100-1800 598,3 113,20 3836,2 1022,61 14320,5 4762,85 19517,5 6968,13 29536,7 10518,32 25474,8 8371,20 3741,7 1372,98 67,7 25,58 97093,4 33154,87

Всього 3349,8 9997,5 37357,2 65519,3 128822,4 126574,1 25123,2 1075,1 397818,6

727,62 2923,67 13947,77 26145,26 46233,05 43864,63 8551,07 298,15 142691,22

Зпдно з даними табл. 2, для дiaпaзонy 300-800 м н.р.м для деревоста-шв з часткою ялини двi одинищ у cклaдi деревостану характерными e вщнос-

hí повноти y дiапазонi 0,4-1,0 (найбшьшу площу займають деревостани з вщ-носною повнотою 0,9 - 22,7 га); три одинищ - найбiльшy площу займають деревостани з вщносною повнотою 0,7 - 420,2 га; чотири одинищ - 0,7 -1386,4 га; п'ять одиниць - 0,7 - 2371,4 га; шють одиниць - 0,7 - 3512,8 га; им одиниць - 0,7 - 7403,1 га; вiсiм одиниць - 0,8 - 3932,9 га; дев'ять одиниць -0,7 - 2893,9 га та десять одиниць - 0,7 - 6588,6 га. Для дiапазонy 801-1099 м н.р.м для деревосташв з часткою ялини двi одинищ у складi деревостану найбшьшу площу займають деревостани з вщносною повнотою 0,8 - 3,9 га; три одинищ - 0,7 - 239,6 га; чотири одинищ - 0,7 - 1972,9 га; п'ять одиниць -0,7 - 4131,6 га; шють одиниць - 0,7 - 6766,8 га; им одиниць - 0,8 - 9010,6 га; вiсiм одиниць - 0,8 - 11322,6 га; дев'ять одиниць - 0,8 - 9541,3 га та десять одиниць - 0,8 - 21018,6 га. Для дiапазонy 1100-1800 м н.р.м для деревосташв з часткою ялини двi одинищ у складi деревостану найбшьшу площу займають деревостани з вщносною повнотою 0,7 - 18,8 га; три одинищ - 0,7 -79,6 га; чотири одинищ - 0,7 - 565,5 га; п'ять одиниць - 0,7 - 1046,1 га; шють одиниць - 0,7 - 2496,4 га; им одиниць - 0,8 - 3293,7 га; вiсiм одиниць - 0,7 -5934,8 га; дев'ять одиниць - 0,8 - 5115,8 га та десять одиниць - 0,8 -25474,8 га.

Розподш люосташв з участю ялини европейсь^ за часткою у складi та класами боштету з подшом за дiапазонами висот н.р.м. представлено у табл. 3.

Табл. 3. Розподт лiсосmaнiв з участю ялuнu европейськоЧза часткою у склaдi та класами боштету в гiрськux умовах (чисельник - площа, га; знаменник -_запас, тис. м3)_

Частка у склад) Висота н.р.м., м Класи боттету Разом

Г Г i6 i" I II III IV V v" v6

2 300800 - - - 28,7 0,48 33,4 2,84 20,6 1,02 10 0,02 43 0,05 - - - 88,0 4,41

8011099 - - - - 8,8 2,61 71 0,10 - - - - - 15,9 2,71

11001800 - - - 25 1,35 18,8 2,34 3,5 0,04 03 0,02 - - - - 25,1 3,75

3 300800 4,2 1,32 - 34,9 9,88 355,3 96,15 682,9 119,11 247,5 20,80 70,8 4,39 4,5 0,21 - - - 1400,1 251,86

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

8011099 - - 51,7 11,40 121,2 30,34 382,2 97,80 304,0 56,84 73,9 8,68 19,2 0,61 - - - 952,2 205,67

11001800 - - 32 0,80 770 0,03 158,7 40,45 70,9 6,03 16 0,08 - - - - 241,4 47,39

4 300800 18,9 9,11 38,2 14,74 242,1 87,40 906,6 244,86 1994,3 444,42 870,9 116,18 148,9 12,64 38,3 1,58 - - - 4258,2 930,93

8011099 10,0 3,83 16,7 6,75 236,3 99,72 1151,7 315,85 2693,8 666,56 1301,9 235,16 329,0 26,67 67,9 6,75 27 0,38 15 0,01 - 5811,5 1361,68

11001800 - - 41,8 15,02 177,9 41,72 414,1 95,94 466,0 68,25 192,9 15,28 99,6 7,28 41,8 3,85 6,5 0,07 - 1440,6 247,41

5 300800 - 59,0 23,34 435,8 180,71 1849,6 651,29 3174,5 857,28 1037,5 178,69 247,1 18,33 17,3 0,73 12 0,06 - - 6822,0 1910,43

8011099 4,5 1,66 168,1 80,66 459,1 177,21 2624,0 889,68 5125,7 1431,19 2663,5 558,02 581,8 52,14 100,2 6,05 6,5 0,42 - - 11733,4 3197,03

11001800 14,7 6,42 31,5 14,65 36,8 12,62 280,8 74,89 1295,3 347,09 956,2 161,45 347,5 36,97 113,2 17,27 26,5 4,21 - - 3102,5 675,57

6 300800 10,5 4,03 105,0 58,06 922,3 394,61 3110,5 1222,84 4390,8 1273,63 1252,4 269,98 193,8 16,13 18,5 0,60 4,1 0,04 - - 10007,9 3239,92

801- 57,7 105,2 938,7 4249,1 8423,7 3979,5 912,0 177,3 - - - 18843,2

1099 27,06 48,32 402,08 1601,20 2368,83 765,71 100,42 13,38 - - - 5327,00

1100- 17,0 10,7 135,4 862,4 2138,6 2206,0 794,7 290,8 33,2 4,3 35,0 6528,1

1800 4,25 4,93 57,62 253,49 554,72 420,70 96,98 25,38 1,76 0,10 0,98 1420,91

300- 334 164,7 1620,9 3361,8 4535,4 1215,0 166,5 46,2 12 - - 11115,1

800 1,82 86,52 770,63 1380,72 1528,16 268,27 19,56 7,29 0,01 - - 4062,98

7 801- 48,3 260,4 1402,4 5321,0 10151,0 4476,0 1056,7 209,4 18,2 - - 22943,4

1099 25,62 146,09 672,33 2241,47 3336,58 948,92 128,20 15,09 1,75 - - 7516,05

1100- - 48,7 401,0 1423,1 3082,4 2908,6 1037,0 379,1 26,9 24,7 - 9331,5

1800 - 24,92 193,91 539,51 881,69 670,91 159,55 39,21 0,96 1,62 - 2512,28

300- 50,4 331,9 1890,7 3641,0 5185,2 1305,0 174,0 20,7 0,9 - - 12599,8

800 29,48 187,67 978,05 1516,93 1814,48 295,43 24,52 1,53 0,01 - - 4848,10

8 801- 63,9 396,5 2224,1 7510,4 12115,1 4909,2 978,1 242,7 10,5 - - 28450,5

1099 45,93 234,34 1175,93 3343,92 4508,83 1188,73 151,29 14,98 0,59 - - 10664,54

1100- - 77,6 665,5 2427,3 5241,2 4259,4 2071,2 665,1 147,1 21,3 - 15575,7

1800 - 36,88 323,19 936,52 1731,41 953,85 380,53 96,38 13,23 0,80 - 4472,79

300- 52,3 256,5 2009,2 2752,2 3160,2 907,4 69,7 52 50 - - 9217,7

800 26,75 152,02 1101,58 1275,76 1143,75 259,56 10,54 0,57 0,05 - - 3970,58

9 801- 39,9 404,8 2919,6 6596,3 9023,5 3758,0 737,1 117,3 82 - - 23604,7

1099 27,89 263,67 1729,42 3228,46 3645,21 1102,30 140,66 17,02 0,64 - - 10155,27

1100- 25,9 244,2 633,1 2686,1 4667,4 3737,4 1931,0 697,9 137,8 44,8 1,6 14807,2

1800 10,49 137,08 309,36 1164,36 1672,08 972,72 417,08 123,93 20,33 3,63 0,07 4831,13

300- 86,2 617,5 3447,9 7504,3 8002,0 1847,1 240,5 35,0 3,6 - - 21784,1

800 57,55 427,04 2002,65 3506,12 3009,54 522,29 59,37 3,80 0,12 - - 9588,48

10 801- 380,5 1774,0 7949,8 18139,6 20560,2 8782,6 2109,8 299,3 22,0 7,6 - 60025,4

1099 294,23 1345,27 4869,00 9194,30 8898,31 2914,53 524,95 43,03 3,83 0,03 - 28087,48

1100- 122,5 683,4 3333,3 10154,3 28064,7 30446,2 18422,5 4794,7 919,9 121,0 30,9 97093,4

1800 81,90 416,05 1699,38 4507,33 10955,20 9575,85 4791,34 959,42 156,69 10,01 1,70 33154,87

Всього 1010,8 5794,6 32035,6 87244,7 144723,9 83939,4 32889,4 8463,7 1417,3 231,7 67,5 397818,6

659,34 3709,00 17274,50 38259,57 51430,05 22532,33 7196,34 1402,14 208,93 16,27 2,75 142691,22

Згiдно з даними табл. 3, для дiапазонy 300-800 м н.р.м для деревоста-híb з часткою ялини двi одиницi y складi характерними e класи бонiтетy Г-II. Найбiльшi площi займають деревостани I класy бонiтетy: з часткою ялини двi одинищ - 33,4 га; три одинищ - 682,9 га; чотири одинищ - 11994,3 га; п'ять одиниць - 3174,5 га; шють одиниць - 4390,8 га; шм одиниць - 4535,4 га; вiсiм одиниць - 5185,2 га; дев'ять одиниць - 3160,2 га та десять одиниць -8002,0 га. Для дiапазонy 801-1099 м н.р.м найбiльшi площi займають деревостани I кису бонiтетy: з часткою ялини двi одинищ y складi - 8,8 га; три одинищ - 382,2 га; чотири одинищ - 2693,8 га; п'ять одиниць - 5125,7 га; шють одиниць - 8423,7 га; шм одиниць - 10151,0 га; вiсiм одиниць - 12115,1 га; дев'ять одиниць - 9023,5 га та десять одиниць - 20560,2 га. Для дiапазонy 1100-1800 м н.р.м для деревосташв з часткою ялини двi одинищ y складi найбiльшy площу займають деревостани I класу бонiтетy - 18,8 га; три одинищ - I класу боштету - 158,7 га; чотири одинищ - II класу боштету -466,0 га; п'ять одиниць - I класу боштету - 5125,7 га; шють одиниць - II класу боштету - 2206,0 га; шм одиниць - I класу боштету - 3082,4 га; вiсiм одиниць - I класу боштету - 5241,2 га; дев'ять одиниць - I класу боштету -4667,4 га та десять одиниць - I класу боштету - 28064,7 га.

Середш значення вiдносноï повноти та класу боштету ялинових деревосташв у прських умовах з рiзною часткою головноï породи у складi дере-востану з подшом за дiапазонами висот н.р.м. та експозищями схилу представлено y табл. 4.

Î Ц5 KP Об ТО - - _ _ - _ _ _ 04 Ш

J 0£2 Ц75 'i" (16 Ï3 сиз tS 068 ю 061 K.7 (177 u 073 l'O (174 Ks OX fe (17 t LI (17 Г2 (18 ß Q» 1.1 (166 t2 (DM l¡4 114 P (1.47 m

4 (ив г5 1174 Ш Fa (17 Ks ОВД г'з (Мб 1.4 üftl K,9 (176 io (175 (ft 1.6 (171 í5 063 i7 (165 Ks (175 Г'6 (148 1й (163 Кй (173 t',4 UK Щ (171 t'y (175 - ■ (175 Кз (172 Кб (17 Ю

S ОВД га (175 r'j 068 1.7 (17 fß Í1W K.7 ОВД 1.4 (»7 1,7 (176 Кй ОЗК| 18 (176 Ks (174 t',4 (161 К.9 (Ш ra (171 Г-5 (16 1.4 (ГС К.7 (173 t'3 (№5 1)1 (162 Г'й (177 1.4 (183 Кз aß Кз (176 t'.7 06 12

Ь (\И fri (174 ft 062 P MS 1175 & 1.4 (1№ fe (174 'í7 034 12 (СП l'.4 (174 ft, lift 1.4 (17 КЗ (1ТЗ ft (17 13 (171 ИЗ 073, t'3 06K l'.7 (165 й U« Г'й (1№ ü (171 ra (175 Ka (1/4 11,4

7 071 íli атз di.l (И7 ñ (174 W ж a (171 КЗ (175 (167 12 (1.71 12 (175 1й (да 1.4 OÍÜ й атб (№7 Ii) (173 КЗ (173 t'3 0M> te (174 t'.l (17« 066 L5 (171 Кт (Ш te 0/» 12

К 0|7| t;.4 i» Off 14 (1.71 ö (175 Г[4 (167 Kj (17 te (174 ГЗ 06« 14 (17 12 (175 ЦИ Г,7 (17 (175 G (165 II (ГС га (177 t'3 065 Ll (17 t4 07- 3 (114 L3 (167 ra (175 Kit 066 12

У (ГС о (Ж 6 068 Щ 072 о (176 Г'4 066 13 065 1.5 (17] (165 Щ m г.! (174 гз (№3 12 CW. га (17.3 гз (165 Ко (171 m (17- й (167 K.7 (161 Кй (171 1:1 (161 L6 (175 ñ (173 te (16Í [3

Ш (167 t<i (17- Кб (№ 1Й 066 fe (ГС fi (166 16 (167 ï.? (174 íi (Kv 1.7 да г'з (ГС г ъ (163 lí (ОТ га (ГС гз (163 L6 Цбб В (17- Г2 (№5 1.7 (162 г'з (17 ['б 061 L6 (¥il t',4 (171 t',4 (165 и

(17 r',4 (175 К (164 16 <168 fe атз f? [166 1.4 (lí« КЗ (174 Рз (16.5 1 ь im l'.í (174 в НЮ 1.4 (№7 К.4 ЦТ,! Р.4 (líil 1.4 (17 КЗ (173 t'3 Ш 13 (Uli t',4 (171 г'з ОЫ tí, ОМ ra (173 l'3 (113 LS

T — - - - - - - - - - - - - - - - - _ - - - - - - - - - - - - - - -

i íl" - - рй 1)1 (И Ш 06 u (L5 10 (133 Iii - 067 LI - оя LT - (И Ш (18 W ■ - (L57 LI 04 10 (15 го 07 HO

4 ft m. i'y (W l'3 OS) fe (W t^ IL3(i 13 «33 Í4 ota f'.7 1 IW Г'6 (172 t'.4 1.11 (К. Г.4 (134 12 (К. 110 ОЙ fe im ra 06 1.7 (147 h (IM l',7 (W гз 07 о - -

5 t'3 (174 Г2 1151 1.4 061 КЛ («vi K,9 (156 LI (¥> K9 (IM m 14 ПЙ7 m (161 LI озз l'fl (№1 ra (Kvt fß 056 14 0/4 ra im ra 0.51 № (L5N Г'й 073 1,7 Oí. Ii) 06 ra (167 "te 07 ТВ

fi t'3 (líil l'.í Oi62 tu (IT ra (166 Ll (162 L7 (162 Kit (17 t t'.7 13 0Й5 W (líifi t'.6 (16 13 Offi te 061 01 05У L5 063 ra 066 г'л Щ 1.7 05Í Г'2 07! 1)1 (L59 IL5 061 Кз (17 TA 06 И)

7 (167 КЙ (Kit) 1,7 0f2 1.4 (161 ra (Mí ГЗ (158 III 0Í6 Кз (16Í Г'й IUI 061 Ко Цбб t'3 (16 Iii (161 K,i 069 t'6 065 L7 (lf6 Кз im ñ 06] 1.7 063 t'2 06« В 062 11/1 Ш 1:7 065 "te (163 но

M (163 fe (ffi 036 1.4 06t fe (¥>7 t'3 1161 IL4 OM К 07 f'.7 11.4 lift. fi щ ry. 062 Ii. 06 fi 07 г'й OW 15 061 ra 07 Г'6 062 1Ш 06 Г',4 073 l',4 O/S 113 № Î!J 071 "te 06 и

У (167 t'u (Kit 1-4 056 IL7 061 K2 m ñ (Ю La (lill КЗ (171 f'n 112 im fs (Kí) t'3 аы. LT 038 ra 07 Г'5 (1Í2 113 Offi ra 067 r'3 (№ lü (1/. Kl W) l'.4 (L55 II/. IW ГУ 07 "te O/vt IL4

10 (163 tí bß 'I'7 (1С. 112 (lffi K2 (№7 t:i 06 ILL (ll. ra (167 t'.l озч 1L6 (1ЙЗ Ко (167 Г'й 06 1Г2 ILíl ra 066 te 059 IL5 06 ra OÍS Г'З Oí. IL4 (165 K.i 06« 1.4 OS! 114 (16 ra (169 ТГ 057 11(1

П (165 t'3 (16В ù, (№ IUI (W M (167 Г4 06 ILI 062 К.4 (168 t'3 (159 1L5 (165 f.i (167 Г'й 06 IUI 06 Кз 067 Г'й 06 IL3 063 ra 06« t'-5 (16 IL3 061 Г'2 Offi h (L58 IL3 063 r:i 06» TT (158 113

1 С'тигл. 1

m-i i i i . - - . - - - - - - - -

_ J*L tí) (Iffi H9 - (17 12 (161 по - (13 r'o 11 110 - 1 043 ni Щ ILO 057 17 051 ш оз L9 iE. Ж! 047 l"i) 06 1.0 - - 06 1Й - -

НЕЭЬШЗШЛШ m II (155 Ll (155 LH 055 L9 (Iffi LI (14S И) (L55 T7 TE 05 по 049 Тб 055 LI 046 IL3 055 "te (L59 LI - 056 TT 05« 1)1 - 07 Г2 (L59 IL2 07 V.(

X (134 r> (164 t',4 (134 J.6 (157 12 06 13 0» LI (159 "TT (163 Iii 061 i " 06 "te '..'33 [LO 03 "te 053 12 (L55 L7 (157 tu U5B 13 (J.41 NN (165 TT 051 "te (L39 1: (142 13 062 "te 03 Щ

TT (16 1 Щ 10 m 10 (133 Jj (161 s 1161 1.7 (L55 "te (159 TT (151 11,4 036 17. (162 TT IW [ГО 035 (1Я) te (L52 li) 062 "te 061 "te (!.>! 12 (L5t. 1.4 062 i.i Щй II 1.4 061 "te" 057 12 03 11.7

T (16 ' \'2 (KS В 056 no (L56 — Oí. n ií>; Ii. (L34 "te (№ III (135 11,4 05S TJ цы TT (13,1 Ii. (№ ТЗ 11.41 75" (L52 ILO (№ TI Oí. "te (147 12 04 IT 036 i.i 0.5 113 061 rte (L53 lil 045 13

"Я" I1ÍÍ í 2 (163 ХУ] 055 IL3 057 "Í3 (159 n (162 В 057 T9 (161 Тй (157 П5 (От "FT 06 "Кб (146 IL6 053 Т5 mí "te 054 IL3 IL5- Тб 039 TJ 05 Uli) 05« "te Offi TT 05t 112 06 L4 063 "te 061 11.7

T 1157 (161 te (1Й1 1113 (L55 14 (156 fi 033 112 (L5.3 Тз (Iffi Tí (137 1L5 (16 TT M TT 050 IL3 ILM TT IIÍ.Í "te (151 L4 1L5J ra m. 10 057 1L1 04« 10 06 "te 057 mo 059 и (L-=9 "te 055 II.«

ш Ü34 пъ (161 TT 057 tw а58 Ts (159 T7 (15J IL5 (153 "fi (16 T5 (L4 11.5 (159 Тз 06 "te 031 [L5 (156 "te 059 T4 (L52 112 (151 T2 (16 "te (1.41 EL4 061 TT об "te 055 IL5 (158 "te 06 "te (154 IL4

п Г'.4 (Kü И JE (158 1156 113 (L55 "te 06 IT, (13.5 11,4 (l's Tï (16 Г.7 051 1Г.4 054 Tt и/. 1 te (L52 III 056 "te Oí. TT (¡34 IL4 (130 "te Oí. TT ÍL55 113 к;. rte 06 "te 054 II.«

1 л lepecTiíiiii 1

- Щ ЦЗ JL

т ИЗ Hill _ - - (15 щ - (15 Ii) - RF ш - IM. 10 - - - 04 110

т _ ü.v Ж _ 11,15 L5 - (15t L4 (M Hi) (M 1Ш 04 111)1 - 11,1.4 Ж (JL3 III) (L59 13 ■ - - - - ÖSJ 13 04 11/>

т - Ö52 13 _ IÜ 1Ю Jlji m 49 J3 ш 3.7 - 056 л. (13 Ш W ja asi J¿ 04 M 047 42 IL-.: uz. 047 1.4 (№ 13 045 -Ü 041 Uli. - - 033 JO - - - ÍL-.4 110 M 111)

т 06 (Щ i.i SI Ш (L55 Tí Il 1.5 3 L8 (148 1,5 - (15.5 J¿ ой 112 056 TT (I.4J ю OS M Ой То 1 UM L5 (151 ID 05 ra 0.52 TS 0.54 J2 оз TT) Ö53 Ж 033 _LL (И jâ 06 11/1

т (155 Jä oy> J2 (W J2 04T "KT 11.5s Ll (144 16 (154 L9 (156 1IL2 (15 щ (152 Ts ra ILO (Ы6 TT 1 iv, 12 (W lí) 1153 1Я JZ (Ш M - ~ L5 041 "Щ

4Г - (IV ffi OG № 13 Щ L3 (145 13 (17 "te (145 Ш) (152 1.4 045 L5 (147 L3 (15 1.9 03 til Щ ILL (L58 L3 ÖS5 Тб LI 031 13 N4 1,7 - 04 Ш 03 1.9

"5" Ц5 T2 (L55 nui Hill 12 1133 IUI 03 i« 056 w (147 13 05 Iii (L51 IUI оз lio 05 I.I 041 □ Iii Bs 8-1 - 1)1 12 053 LT

IÖ 06 Ц1 (Щ Uî 049 J!á - iïH 1Я Ц4Я IUI (ffil ш (13? "te (15 IL3 - (149 L4 1148 гш - 1 L4'l 13 046 lü 04 m J2 04K JLL - - n3 JO. iÜ Jâ - - IL7 (15 11.4

П (№ Л ¡Ш 049 ■ T? КШ L5 (148 056 12 (13t (15 112 (151 Ts (14Й 049 IUI (Ш ra (ПТГ 045 ILI _ra я tii) 05 m (W 05 ü из J¿ TP] 1Й оз

Примгтка: ВП - вьчносна повнота: КлБ - клас боштету; СЗ - серелне значения.

Зпдно з даними табл. 4, для групи BiKy молоднякiв I класу кращими значеннями вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, як ростуть на пiвденних (середня вщносна повнота 0,73 та середнiй клас бонiтетy 1,2) та пiвденно-схiдних (0,72 та 1,2) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозицiях ха-рактеризуються деревостани, у складi яких ялина становить десять одиниць (0,73 та 1,0); на твденно-схщних - двi одиницi (0,69 та 1а,9) та десять одиниць (0,77 та 1,0); на твденно-захщних - десять одиниць (0,77 та 1,0); на твтчних - три одинищ (0,76 та 1,0); на твтчно-схщних - три одинищ (0,76 та 1,0); на твтчно-захщних - шють одиниць (0,73 та 1,0); на схщних - вiсiм одиниць (0,72 та 1,1); на захщних - три одинищ (0,69 та 1,0). Для дiапазонy висот 801-1099 м н.р.м кращими показниками характеризуються деревостани, як ростуть на твденних (0,73 та 1,3) та захщних (0,72 та 1,3) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить чотири одинищ (0,72 та 1,0); на тв-денно-схщних - чотири одинищ (0,73 та 1,0); на твденно-захщних - три одинищ (0,72 та 1,1); на твтчних - шють одиниць (0,74 та 1,2); на твтчно-схщ-них - шють одиниць (0,74 та 1,2); на твтчно-захщних - чотири одинищ (0,71 та 1,0); на схщних - три одинищ (0,90 та 1а,0); на захщних - три одинищ (0,65 та 1,0). Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м кращими показниками характеризуються деревостани, яю ростуть на твденних (0,70 та 1,7) та твденно-схщних (0,69 та 1,6) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить чотири одинищ (0,72 та 1,2); на твденно-схщних - п'ять одиниць (0,73 та 1,2); на твденно-захщних - три одинищ (0,73 та 1,0); на твтчних - шм одиниць (0,73 та 1,4); на твтчно-схщних - шм одиниць (0,73 та 1,4); на твтчно-за-хщних - шм одиниць (0,70 та 1,7); на схщних - шють одиниць (0,73 та 1,4); на захщних - три одинищ (0,70 та 1,0) та шють одиниць (0,73 та 1,1).

Для групи в^ молодняюв II класу кращими значеннями вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-схщних (середня вщносна повнота 0,75 та середнш клас боттету 1а,7) та твтчних (0,76 та 1а,6) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить шм одиниць (0,79 та 1а,3) та дев'ять одиниць (0,80 та 1а,4); на твденно-схщних - вiсiм одиниць (0,80 та 1а,3) та десять одиниць (0,78 та 1а,2); на твденно-захщних - шють одиниць (0,77 та 1а,9) та десять одиниць (0,77 та 1а,8); на твтчних експозищях - вiсiм одиниць (0,76 та 1а,3) та десять одиниць (0,80 та 1а,2); на твтчно-схщних - дев'ять одиниць (0,75 та 1а,4) та десять одиниць (0,75 та 1а,2); на твтчно-захщних -вiсiм одиниць (0,73 та 1а,6) та десять одиниць (0,78 та 1а,7); на схщних - вiсiм одиниць (0,80 та 1а,5) та десять одиниць (0,73 та 1а,3); на захщних - шм одиниць (0,75 та 1а,1) та десять одиниць (0,78 та 1а,8). Для дiапазонy висот 801 -1099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-захщ-

них (0,77 та 1,1), твденно-захщних (0,77 та 1,1) та швшчно-схщних (0,78 та 1,0) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить п'ять одиниць (0,7 та 1,0); на твденно-схщних - вiсiм та десять одиниць (0,78 та 1а,9); на твденно-захщних - вiсiм одиниць (0,76 та 1а,7); на твтчних - шють одиниць (0,74 та 1,2) та дев'ять одиниць (0,79 та 1,2); на твтчно-схщних - дев'ять одиниць (0,79 та 1а,8) та десять одиниць (0,77 та 1а,8); на твтчно-захщних - п'ять одиниць (0,77 та 1а,8); на схщних - вiсiм одиниць (0,80 та 1,0); на захщних - чотири одинищ (0,82 та 1а,1). Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденних (0,70 та 1,7), твденно-схщних (0,75 та 1,8) та твденно-захщних (0,75 та 1,7) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить чотири одинищ (0,77 та 1,0); на твденно-схщних - три одинищ (0,80 та 1а,0); на твденно-захщних - три одинищ (0,83 та 1,1); на твтчних - дев'ять одиниць (0,75 та 1,7); на твтчно-схщних - три одинищ (0,90 та 1,0); на твтчно-захщних - п'ять та дев'ять одиниць (0,76 та 1,7); на схщних - шм i дев'ять одиниць (0,75 та 1,7); на захщних - шм одиниць (0,78 та 1а,8).

Для групи вжу середньовжових деревостатв кращими значеннями вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твтчно-схщних (0,67 та 1а,3) та захщних (0,70 та 1а,4) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить дев'ять (0,71 та 1а,5) та десять (0,67 та 1а,3) одиниць; на твденно-схщних -дев'ять одиниць (0,73 та 1а,3); на твденно-захщних - десть одиниць (0,67 та 1а,3); на твтчних - дев'ять одиниць (0,69 та 1а,1); на твтчно-схщних -дев'ять одиниць (0,70 та 1а,1); на твтчно-захщних - шм (0,72 та 1а,2) та десять (0,68 та 1а,2) одиниць; на схщних - вiсiм одиниць (0,70 та 1а,1); на захщ-них - дев'ять одиниць (0,72 та 1а,0). Для дiапазонy висот 801-1099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твтчно-захщних (0,75 та 1а,7) та захщних (0,75 та 1а,7) експозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить десять одиниць (0,73 та 1а,9); на твденно-схщних - десять одиниць (0,74 та 1а,5); на твденно-захщних - десять одиниць (0,74 та 1а,5); на твтчних -шють (0,73 та 1а,9), им (0,77 та 1а,8) та десять (0,73 та 1а,9) одиниць; на твтч-но-схiдних - десять (0,74 та 1а,5); на пiвнiчно-захiдних - десять одиниць (0,74 та 1а,4); на схщних - десять одиниць (0,74 та 1а,7); на захщних - чотири (0,78 та 1а,4) та десять (0,75 та 1а,6) одиниць. Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твтчно-схщних (0,75 та 1а,9) та захiдних (0,76 та 1,1) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить шм одиниць (0,74 та 1а,7); на твденно-схщних - дев'ять одиниць (0,77 та 1а,7); на твденно-захщних - десять одиниць (0,76 та 1а,9); на твтчних -чотири (0,81 та 1а,4) та дев'ять (0,76 та 1а,9) одиниць; на твтчно-схщних -дев'ять одиниць (0,77 та 1а,7); на твтчно-захщних - п'ять (0,75 та 1а,6) та де-

сять (0,76 та 1а,8) одиниць; на схщних - шiсть (0,73 та 1а,8), вiсiм (0,76 та 1,1) та десять (0,76 та 1,1) одиниць; на захщних - вiсiм (0,74 та 1а,8) та дев'ять (0,76 та 1а,8) одиниць.

Для групи вжу середньовiкових, включених до розрахунку, кращими значеннями вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твтчних (0,69 та 1а,3), твтчно-захщних (0,70 та 1а,3) та захiдних (0,68 та 1а,3) експозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить им одиниць (0,71 та 1а,1); на твденно-схщних - вiсiм одиниць (0,71 та 1а,2); на твденно-захщних - десять одиниць (0,67 та 1а,3); на пiвнiчних експозицiях - три (0,73 та 1а,0) та дев'ять (0,67 та 1а,1) одиниць; на твтчно-схщних - вiсiм (0,70 та 1а,3) та дев'ять (0,66 та 1а,3) одиницi; на твтчно-захщних - девять одиниць (0,71 та 1а,0); на схiдних - (0,74 та 1а,1); на захщних - 0,71 та 1а,3). Для дiапазонy висот 801-1099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-схщних (0,73 та 1а,3), тв-денно-захiдних (0,74 та 1а,3) та пiвнiчно-захiдних (0,75 та 1а,3) експозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить п'ять (0,75 та 1а,3) та шють (0,74 та 1а,3) одиниць; на твденно-схщних - десять одиниць (0,72 та 1а,2); на твден-но-захщних - десять одиниць (0,74 та 1а,1); на пiвнiчних - п'ять (0,74 та 1а,4) та дев'ять (0,74 та 1а,3) одиниць; на твтчно-схщних - вiсiм (0,75 та 1а,3) та дев'ять (0,763 та 1а,3) одиниць; на пiвнiчно-захiдних - три (0,80 та 1а,0), дев'ять (0,74 та 1а,2) та десять (0,74 та 1а,2) одиниць; на схщних - п'ять (0,77 та 1а,4) та дев'ять (0,71 та 1а,4) одиниць; на захiдних - вюм (0,75 та 1а,4) та десять (0,71 та 1а,4) одиниць.

Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-схщних (0,66 та 1,4), твтчних (0,63 та 1,4) та тв-тчно-схщних (0,64 та 1,4) експозищях.

Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить чотири одинищ (0,66 та 1а,4); на твденно-схщних - вiсiм одиниць (0,67 та 1а,7); на твтчно-захщних - чотири одинищ (0,73 та 1б,9); на твтчних - п'ять одиниць (0,61 та 1а,9); на тв-тчно-схщних - дев'ять одиниць (0,65 та 1а,9); на твтчно-захщних - шiсть (0,68 та 1а,7) та дев'ять (0,67 та 1а,7) одиниць; на схiдних - п'ять одиниць (0,83 та 1а,3); на захщних - чотири одинищ (0,70 та 1,0).

Для групи в^ пристигаючих кращими значеннями вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденних (0,65 та 1а,3), твтчних (0,65 та 1а,1), тв-тчно-захщних (0,63 та 1а,3) та захщних (0,63 та 1а,1) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить вiсiм (0,63 та 1а,2) та дев'ять (0,67 та 1а,0) одиниць; на твденно-схщних - дев'ять та десять одиниць (0,62 та 1а,2); на тв-денно-захщних - дев'ять (0,61 та 1а,3) та десять (0,60 та 1а,3) одиниць; на твтчних - п'ять (067 та 1а,0) та десять (0,65 та 1а,0) одиниць; на твтчно-схщ-них - им одиниць (0,61 та 1а,1); на пiвнiчно-захiдних - п'ять (0,64 та 1а,0) та

вiсiм (0,61 та 1а,2) одиниць; на схщних - дев'ять (0,60 та 1а,1) та десять (0,65 та 1а,1); на захщних - п'ять (0,60 та 1а,2) та десять (060 та 1а,0) одиниць. Для дь апазону висот 801-1099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-схщних (0,67 та 1а,4), твденно-захщних (0,68 та 1а,3) та захщних (0,69 та 1а,4) експозицiях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить п'ять (0,74 та 1а,2) та дев'ять (0,68 та 1а,4) одиниць; на твденно-схщних - дев'ять (0,69 та 1а,2) та десять (0,67 та 1а,1) одиниць; на твденно-захщних - дев'ять (0,71 та 1а,0) та десять (0,67 та 1а,1) одиниць; на твтчних - шють (0,68 та 1а,6) та дев'ять (0,69 та 1а,5) одиниць; на твтчно-схщних - вiсiм Г (0,70 та 1а,6) та дев'ять (0,70 та 1а,5) одиниць; на твтчно-захщних - чотири (0,68 та 1а,3) та сiм (0,69 та 1а,2) одиниць; на схiдних - дев'ять (0,69 та 1а,4) та десять (0,68 та 1а,4) одиниць; на захщних - шiсть (0,70 та 1а,4) та десять (0,69 та 1а,1) одиниць. Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденних (0,59 та II,0) та твтчних (0,60 та II,0) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить чотири одинищ (0,57 та 1а,3); на тв-денно-схщних - п'ять одиниць (0,56 та 1,1); на на твденно-захщних - п'ять одиниць (0,57 та 1,4); на твтчних - п'ять одиниць (0,53 та 1а,9); на твтчно-схщних - шють (0,59 та 1,5) та вiсiм (0,64 та 1,5) одиниць; на твтчно-захщ-них - п'ять одиниць (0,51 та 1,6); на схщних - п'ять одиниць (0,60 та 1,0); на захщних - п'ять одиниць (0,70 та 1а,0).

Для групи вжу стиглих сyттeвоï рiзницi у значеннях вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. не виявлено. Практично для ушх деревостатв середнт клас становить в межах 1а,6-1а,4, а вщ-носна повнота - 0,54-0,60. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить чотири (0,60 та 1а,0) та шм (0,60 та 1а,2) одинищ; на твденно-схщних - дев'ять (0,55 та 1а,4) та десять (0,58 та 1а,5); на твденно-захщних - десять одиниць (0,53 та 1а,2); на твтчних експозищях - вiсiм (0,57 та 1а,1) та десять (0,59 та 1а,3) одиниць; на твтчно-схщних - шм (0,56 та 1а,2) та десять (0,56 та 1а,3) одиниць; на твтчно-захщних - дев'ять (0,59 та 1а,2) та десять (0,51 та 1а,2) одиниць; на схщних - чотири (0,56 та 1а,1) та вiсiм (0,58 та 1а,2) одиниць; на захщних -шiсть (0,61 та 1а,3) та дев'ять (0,59 та 1а,1) одиниць. Для дiапазонy висот 8011099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-захщ-них експозицiях (0,60 та 1а,6). Найкращими показниками на пiвденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить дев'ять одиниць (0,61 та 1а,5); на твденно-схщних - десять одиниць (0,59 та 1а,7); на твденно-захщних - дев'ять (0,62 та 1а,4); на твтчних - чотири (0,56 та 1а,6) та вiсiм (0,60 та 1а,6) одиниць; на пiвнiчно-схiдних - дев'ять (0,64 та 1а,5) та десять (0,59 та 1а,4) одиниць; на твтчно-захщних - дев'ять одниць (0,60 та 1а,4); на схiдних - вiсiм (0,62 та 1а,7); на захщних - вiсiм одиниць (0,63 та 1а,5). Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твтчно-схщних експозищях (0,52 та II,1). Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких

ялина становить шють одиниць (0,68 та 1,0); на твденно-схщних - п'ять (0,60 та 1,5); на твденно-захщних - п'ять одиниць (0,63 та 1,9); на твтчних - им одиниць (0,53 та 1,6); на твтчно-схщних - шють одиниць (0,52 та 1,0); на твтчно-захщних - шють одиниць (0,54 та 1,2); на схщних - п'ять одиниць (0,39 та II,0); на захщних - им одиниць (0,45 та 1,3).

Для групи вжу перестшних кращими значеннями вiдносноï повноти та класу боттету для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твтчних (0,52 та 1а,5) та твтчно-схщних (0,48 та 1а,6) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить шють одиниць (0,60 та 1а,0); на твденно-схщних - им одиниць (0,47 та 1а,3); на твденно-захщних - вiсiм одиниць (0,70 та 1а,5); на твтчних - шють одиниць (0,56 та 1а,1); на твтчно-схщних - шють одиниць (0,60 та 1а,0); на твтчно-захщних - вiсiм (0,55 та 1а,6); на схщних - шють одиниць (0,50 та 1а,0); на захщних - шють одиниць (0,33 та 1,3). Для дiапазонy висот 801-1099 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденних (0,53 та 1,1) та твтчних (0,49 та 1,0) експозищях. Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить дев'ять одиниць (0,50 та 1а,2); на твденно-схщних - им одиниць (0,58 та 1,1); на твденно-захщних -десять одиниць (0,53 та 1а,6); на твтчних - им одиниць (0,52 та 1а,5); на тв-тчно-схщних - чотири одинищ (0,48 та 1а,8); на твтчно-захщних - шють одиниць (0,52 та 1а,9); на схщних - шють одиниць (0,52 та 1а,6); на захщних -шють одиниць (0,63 та 1,0). Для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. характеризуються деревостани, яю ростуть на твденно-схщнш експозицп (0,48 та 1,9). Найкращими показниками на твденних експозищях характеризуються деревостани, у складi яких ялина становить шють одиниць (0,50 та 1,0); на твденно-схщних - шють одиниць (0,48 та 1,5); на твденно-захщних - п'ять одиниць (0,50 та 1,0); на твтчних - вiсiм одиниць (0,50 та 1,9); на твтчно-схщних - им одиниць (0,54 та 1,0); на твтчно-захщних - шють одиниць (0,54 та 1,2); на схщних - десять одиниць (0,50 та 1,9); на захщних - им одиниць (0,41 та 1,3).

Усереднет значення частки головноï породи у складi ялинових дере-востатв з подшом за дiапазонами висот н.р.м. та експозищями схилу представлено у табл. 5.

Згщно з даними табл. 5, для групи вжу молодняюв I класу для дiапа-зону висот 300-800 м н.р.м. частка ялини збшьшуеться вщ 5,86 на твденних експозищях до 6,28 на захщних; для молодняюв II класу - вщ 6,39 на твденних до 7,03 на захщних; для середньовжових - вщ 8,03 на твденних до 8,27 на схщних; для середньовжових, включених до розрахунку - вщ 7,89 на тв-денно-захщних до 8,36 на схщних; для пристигаючих - вщ 7,65 на твденних до 8,03 на твденно-схщних; для стиглих - вщ 7,33 на захщних до 7,94 на схщних; для пересттних - вщ 5,89 на твтчно-схщних до 7,66 на твденних експозищях.

а о >тЗ ft

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

0 H

St к s

X

1

Cd to' ю

Cd to ft К

к

о ■

о

X to' К

s

X to о

о о

к р

U3 р

X to' К

s

X

ft

«

о а о

из S И

to to о ft к

Ю Д § *

к to р а ¡а

" S

ш о

В.-З

to ft К to S к

* s to s.

и « л о

M

а а

а -

0 ш н и a S 3 S S л

S 2

нЧ Щ

Э g

1 °

С

to о

из

Ю l"d

ь g р ^

В. I

to 2-

ft to

s £

a bJ

to g ° S ^ S

ctn -e-

w S

p X

О

to ю a

a w

Я p=

J ' U3

§ s

Cû о '-С о

H w

s

3 ^ r X » S

S g. ■

Й p

5 Я

a из

a о

из Л

a i

5' Cd

Й to' ft ^

S 0°

о ^

S3

tJ4

о л

Cd

to'

Ю S

о о

e w

X p to' a a

p X to' to g о a

VO * Ul °

а У=>

P о

a p

to ft a a

a

*

■ to

л

a ft >T3 ft

о

H

at a a

a p о

to' a

a

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

*

to л о

r^ ft

,9° '"d

\o to a

oo to о °

CTn

K Vî

p Ы

о a

X p

a p

о &

to' a a

X

to о

to о

a p

U3 p

*

to' a

a

*

to

л

a

a о

H

a

p

§ о Ù w

s ^

¡X £û

о § $ M

ft s? to a c4 о

Cd

w

о

p

0

p Й

2 Й

S *

p g. p'

s a

s p

a g

s a

U3 ^

01

о ü о to а

л «

а »

Cd

а о о

H

00 о

I

а. p ^

3

С4 о

л _

Cd О

to' 40 to ^Q

ctn v

00 I bj Cd

^ с

ю к

а 'Ь

р «

to й

to' ^

Ы fcü.

а Й

Р 00

Ol

а p а

о л

¡•а

? ^

я Cd ? to ó 2

to Ö

о к

° а

00 X

ctn to

-J о

üü

ö.

to œ

рэ

о а.

to œ

S И й. я

о

я

е. to to 2 ® S

p s о

M я

s с S'

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

£

y.

%

^

§ a

л s * §

« S

D S' a

H

Г? -=

s ^

a

Молодня-ки I класу

Молодня-ки II класу

Середньо-bíkobí

Середньов1-kobí, вклю-чеш до роз-рахунку

Пристига-юч1

Cranri

» а

й S:

Kj а

tS й

TS ^ а о а-а

а V:

£. в

§

^ а а-

ITepecTiíiHi

1. Для групи вжу молодняки I класу для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. на твденних, твденно-схщних та твденно-захщних експозищях кращими показниками вщзначаються деревостани з часткою ялини десять одиниць; на твтчних, твтчно-схщних, та захщних - три одинищ; на тв-тчно-захщних i схщних - шють-вюм одиниць. Для молодняюв II класу на твденних i твденно-схщних - мм-дев'ять одиниць; на твтчних, тв-тчно-схщних, твтчно-захщних та схщних - в^м-десять одиниць; на твденно-захщних та захщних - шм-десять одиниць. Для середньовжо-вих на твденних, твденно-захщних, твтчно-захщних - десять одиниць; на твденно-схщних, твтчних, твтчно-схщних i захщних -дев'ять одиниць; на схщних - сш одиниць. Для середньовжових, вклю-чених до розрахунку, на твтчних, твтчно-схщних i пiвнiчно-захiдних

- дев'ять одиниць; на твденних, твденно-схщних, схщних та захщних -сш-вюш одиниць; на твденно-захщних - десять одиниць. Для пристига-ючих на твденно-схщних, твденно-захщних, твтчних, схщних та захщних - дев'ять-десять одиниць; на твденних, твтчно-схщних i твтч-но-захщних - сш-вюш одиниць. Для стиглих на твденно-схщних, тв-денно-захщних, твтчних, твтчно-схщних i твтчно-захщних -дев'ять-десять одиниць; на твденних, схщних та захщних - чотири-в^м одиниць. Для перестшних на твденних, твтчних, твтчно-схщних, схщних i захщних - шють одиниць; на твденно-схщних, твденно-захщ-них i твтчно-захщних - сш-вюш одиниць.

2. Для групи вшу молодняки I класу для дiапазонy висот 801-1099 м н.р.м. на твденних, твденно-схщних i твтчно-захщних експозищях кращими показниками вщзначаються деревостани з часткою ялини чотири одинищ; на твденно-захщних i схщних - три одинищ; на твтчних i твтч-но-схщних - шють одиниць. Для молодняюв II класу на твденних, тв-тчно-захщних i захщних - чотири-п'ять одиниць; твденно-схщних, тв-денно-захщних, твтчних i пiвноiчно-схiдних - дев'ять-десять одиниць; на схщних - вЫм одиниць. Для середньовжових на усх експозищях -десять одиниць. Для середньовжових, включених до розрахунку, на твденних - п'ять-шють одиниць; на твденно-схщних, твденно-захщних та захщних - десять одиниць; на твтчних, твтчно-схщних, твтчно-за-хщних i схщних - дев'ять одиниць. Для пристигаючих на твденних, твтчних i твтчно-схщних - дев'ять одиниць; на твтчно-схщних, твтч-но-захщних, схщних i захщних - дев'ять-десять одиниць; на твтчно-за-хщних - мм одиниць. Для стиглих на твденних, твденно-захщних i тв-тчно-схщних - дев'ять одиниць; на твденно-схщних i твтчно-захщних

- десять одиниць; на твденно-захщних, схщних та захщних - в^м одиниць. Для перестшних на твденних - дев'ять; на твденно-захщних - десять одиниць; на твденно-схщних i твтчних - сш одиниць; на твшч-но-захщних, схщних i захщних - шють одиниць.

3. Для групи вшу молодняки I класу для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м. на твденних експозищях кращими показниками вщзначаються деревостани з часткою ялини чотири одинищ; на твденно-схщних - п'ять одиниць; на твденно-захщних i захщних - три одинищ; на твтчних, тв-тчно-схщних i твтчно-захщних - сш одиниць; на схщних - шють одиниць. Для молодняюв II класу на твденних - чотири; на твденно-схщ-них, твденно-захщних i твтчно-схщних - три одинищ; на твтчних i

схiдних - дев'ять одиниць; на твтчно-захщних - п'ять та вЫм одиниць; на захщних - мм одиниць. Для середньовжових на пiвденних - мм одиниць; на пiвнiчно-схiдних, твденно-схщних i захщних -дев'ять одиниць; на твденно-захщних - десять одиниць; на твтчних - чотири одинищ; на схщних - шють одиниць; на твтчно-захщних - п'ять одиниць. Для середньовжових, включених до розрахунку, на твденних, твденно-за-хщних i захщних - чотири одинищ; на твтчних i схщних - п'ять одиниць; на твтчно-схщних i твтчно-захщних - дев'ять одиниць; на тв-денно-схщних - в^м одиниць. Для пристигаючих на твденно-схщних, твденно-захщних, твтчних, твтчно-захщних, схщних та захщних -п'ять одиниць; твденних - чотири одинищ; на твтчно-схщних - шють одиниць. Для стиглих на твденно-схщних, твденно-захщних та схщних - п'ять одиниць; на твденних, твтчно-схщних i твтчно-захщних -шють одиниць; на твшчних i захщних - мм одиниць. Для перестшних на твденних, твденно-схщних i твтчно-захщних - шють одиниць; на твденно-захщних - п'ять одиниць; на твтчно-схщних i захщних - мм одиниць; на твтчних - в^м одиниць; на схщних - десять одиниць.

4. З вжом та зi збшьшенням висоти н.р.м. простежуеться зниження значень як середньоï вiдносноï повноти, так i значень середнього класу боттету, незалежно вщ частки головноï породи у складi ялинових деревостатв Украшських Карпат.

5. 3i збшьшенням висоти н.р.м. збшьшуеться частка головноï породи у складi ялинових деревостатв. Частка також збшьшуеться для дiапазонy висот 300-800 м н.р.м. для груп в^ вщ молодняюв I класу до середньо-вжових, включених до розрахунку, тсля чого до перестшних змен-шуеться; для дiапазонy висот 801-1099 м н.р.м збшьшуеться до групи вь ку пристигаючих, тсля чого так само зменшуеться; для дiапазонy висот 1100-1800 м н.р.м збшьшення частки спостертаеться вщ групи молодняюв I класу до середньовжових, включених до розрахунку, тсля чого нез-начно змiнюеться для решти груп вшу.

Л1тература

1. Гриник Г.Г. Анашз впливу змши кл1матичних показниюв на саштарний стан ялинових деревостатв в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник, В.В. Пукман // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 21.01. - С. 271-285.

2. Пукман В.В. Мониторинг ялинових деревостатв: дослщження зв'язгав м1ж лгавничо-таксацшними i кл1матичними чинниками та 1'х вплив на саштарний стан / В.В. Пукман, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 21.01. - С. 51-63.

3. Задорожний A.I. Дослщження вггровалонебезпечност прських лгав на приклад! деревостатв ДП "М1жпрське люове господарство"/ A.I. Задорожний, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 21.02. - С. 53-60.

4. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшна характеристика ялинових деревостатв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Гриник Г.Г. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.12. - С. 12-24.

Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационные особенности и динамика состава горных ельников Украинских Карпат

Осуществлен анализ лесоводственно-таксационных особенностей и динамики доли главной породы в составе еловых древостоев на территории Гослесфонда в Украинских Карпатах. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-такса-

ционных показателей древостоев с различной долей главной породы в их составе от групп высот над уровнем моря и экспозиции склона. Определены лучшие условия роста для таких древостоев с учетом орографических особенностей рельефа. Проанализированы особенности возрастной динамики доли главной породы от экспозиции и высоты над уровнем моря.

Hrynyk H.H. Forestry and assessment features and dynamics of composition of mountain spruces forests stands in Ukrainian Carpathians

The analysis of forestry and assessments features and dynamics of part of main breed in composition of spruces forests stands on territory of State Forest Found in Ukrainian Carpathians. The features of dependence forestry and assessment indexes of spruces forests stands are investigational with the different particle of main breed in their composition for the groups of heights above a sea and display level. The best terms of growth are set for such forests stands taking into account the orographic features of relief. The features of age-old dynamics of part main breed are analysed from a display and height of heights above a sea.

УДК 630*161:550.385 Асист. I.I. Делеган - НЛТУ Украти, м. Львы;

ст. наук. ствроб. Т.П. Сумарук, канд. фiз.-мат наук -1нститут геофЬзики Нащональног академи наук Украти

ВПЛИВ СОНЯЧНО1 ТА ГЕОМАГН1ТНО1 АКТИВНОСТ1 НА Р1СТ ЕКОТИП1В БУКА Л1СОВОГО

Вперше в Укра!ш проведено кореляцшний аналiз i ж^вняльну характеристику впливу сонячно! та геомагштно! активной на рют молодих дерев бука люового в ге-ографiчних культурах на Розточчг Виявлено кореляцшний зв'язок змши величин по-точних прирос™ за висотою у дерев рiзних екотишв з шдексами сонячно! та геомагштно! активности

Ключовг слова: бук люовий, географiчнi культури, прирют, сонячна актившсть, геомагштна актившсть.

Вступ. Сонце - найпотужшше джерело енергп у сонячнш системг Повний потж сонячно! енергп, яка надходить на Землю за середньо! вщсташ Сонце - Земля та за нормального падшня на границю атмосфери, практично постшний. За оцшками [17], загальний потж ще! енергп дор1внюе 1012 МВт, а змшна частина !! ~106 МВт. У цих оцшках враховують енерпю, яку приносить як хвильове випромшювання, так i корпускулярне. Потж хвильово! енергп, яка падае на Землю вщ Сонця (сонячна постшна S=1373±20Вт/м), ду-же мало змшюеться з часом, та вщ мшмуму до максимуму сонячно! актив-носп [18], а змшна частини потоку дуже мала пор1вняно з енерпею атмос-ферних циклошв (енерпя циклошв - 1012-1013МВт). Змшна частина хвильо-вого випромшювання Сонця (ультрафюлет та рентген-рад1ац1я) становить приблизно 1% вщ S [1].

Зв'язок сонячно! та геомагштно! активносп з кшматом Земл1 досль джують з XVIII ст. Вар1ацп геомагштного поля мають, в першому наближен-ш, планетарний характер, атмосферш ж процеси мають бшьш виражену геог-раф1чну локал1зац1ю, вони охоплюють менш1 репони i значною м1рою пов'язаш з фiзико-географiчними умовами цього регiону. Тому встановлеш кореляцiйнi зв'язки мiж сонячною i геомагнiтною активнiстю та метеороло-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.