CC BY
14
УДК 630*5:582.746.51:292.451/.454 Аспр. В.В. Пукман;
проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук,
ст. наук. стероб. - НЛТУ Украти, м. Льеге
СТРУКТУРНО-ТИПОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З ЯВ1РНИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ З УРАХУВАННЯМ ОРОГРАФ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЛЬЕФУ
Здшснено ан^з структурно-типолопчних особливостей явiрникiв в Украшсь-ких Карпатах, а також динамжу частки головно! породи в складi яворових деревос-танiв. Проведено вжовий розподiл явiрникiв залежно вщ частки головно! породи у складi та висоти н.р.м. Встановлено розподш явiрникiв за крутизною та експозищею схилiв. Визначено найкращi умови для росту яворових деревосташв, а також розподш явiрникiв за продуктившстю та вiдносними повнотами залежно вщ умов зростан-ня. Проаналiзовано розподш явiрникiв за продуктивнiстю та вщносною повнотою залежно вiд висоти над рiвнем моря (н.р.м.).
Цшшстъ клена-явора, як люотв1рно! породи, полягае в тому, що з його участю можуть формуватися як чиста, так 1 змшаш деревостани, а також яв1р може виступати як дотшка в ялинових, букових, ялицевих та дубових люах. Клен-яв1р в1др1зняеться значною бюлопчною стшюстю до р1зномаштних ура-жень, тому в прських умовах часто може витюняти 1 зам1няти бук, чим також заслуговуе на особливу увагу [1]. Пщвищити продуктивнють, забезпечити вщ-творення 1 розширення бюлопчно! р1зномаштносп можна шляхом вирощуван-ня насаджень явора 1 впровадження його як дотшку в шш1 люостани. Однак, до сьогодш залишаються маловивченими питания щодо стану та якост ресуршв явора в Украш, його вплив на середовище та, власне, ареал.
Пращ багатьох вггчизняних вчених присвячеш дослщженню клена-явора та його люосташв, особливо в другш половит XX ст. Одним з перших лю1в-ниюв Укра!ни, що звернув особливу увагу на яв1р як цшний супутник бука та цшну деревину для промисловосл, був Ю.Д. Третяк. Разом 1з С.М. Стойко вони довели, що частка явора збшьшуетъся в напрямку вщ передпр'я до верхньо! границ букового поясу. Кр1м того, професор С.М. Стойко видшив на територп Ук-ра!нських Карпат дв1 еколого-географ1чш формацп явора: азональну 1 зональну високопрну [4]. Перша приурочена до екстремальних едаф1чних умов, зональне поширення формацп явора вщзначено на верхнш меж1 тсу. 1.Ф. Федець запро-понував видшяти постшт люонасшш дшянки в кращих яворових деревостанах 1 штучно вводити яв1р у склад насаджень приполонинних лю1в з метою покра-щення якост Грунту. Академж М.А. Голубець вважав за необхвдне оргашзову-вати в Карпатах насшнев1 резервати явора, що дасть змогу поновити високопро-дуктивт карпатсью тси. 1.С. Вштошв рекомендуе взяти 1х на облж 1 вжити на-уково-обгрунтованих заход1в для !х рацюнального використання, охорони 1 вщ-новлення. О.М. Даншова вивчала особливосл формування яворових люосташв в умовах Прикарпаття [2], рекомендуе видшяти генетичш резервати та плюсов1 насадження 1 дерева явора. За 1.С. Шевченко, використання 1 збереження явора 1 його форм, як одше! з люоформувальних порщ, сприятиме тдвищенню стшкос-т та якост деревосташв.
В Украш яворов1 деревостани найбшьш поширеш в Карпатах. Тому до-цшьно буде охарактеризувати 1 провести анатз таких деревосташв. У табл. 1
наведено вжовий розподiл явiрникiв Укра1нських Карпат, а також розподш за коефiцieнтом явора у складi деревостану. Загальна площа явiрникiв Укра1нсь-ких Карпат становить 2717,8 га.
Табл. 1. Розподл площ явiрникiв за групами вк i часткою клена-явора у складi деревосташв в Украшських Карпатах
Група вжу Коефщент складу (площа, га / частка ввд загально! кшькоста у груп! вжу, %)
2 3 4 5 6 7 8 9 10 Сума
Молодняки I класу 24,7 176,7 317,3 133,1 105,9 44,5 0,9 4,0 - 807,1
3,1 21,9 39,3 16,5 13,1 5,5 0,1 0,5 - 100,0
Молодняки II класу 31,4 168,8 252,9 212,1 113,2 40,7 49,4 9,3 6,3 884,1
3,6 19,1 28,6 24,0 12,8 4,6 5,6 1,1 0,7 100,0
Середньовь ков! 2,2 35,9 234,6 145,6 136,1 91,1 86,7 28,3 17,1 777,6
0,3 4,6 30,2 18,7 17,5 11,7 11,1 3,6 2,2 100,0
Пристигакта - - 24,4 0,0 36,4 14,0 13,8 - 2,4 91,0
- - 26,8 0,0 40,0 15,4 15,2 - 2,6 100,0
Стжш - 4,0 51,4 12,2 22,0 22,1 14,7 - 5,2 131,6
- 3,0 39,1 9,3 16,7 16,8 11,2 - 4,0 100,0
Перестшш - 10,9 - 10,3 3,4 0,5 - 1,3 - 26,4
- 41,3 - 39,0 12,9 1,9 - 4,9 - 100,0
Загалом 58,3 396,3 880,6 513,3 417,0 212,9 165,5 42,9 31,0 2717,8
2,1 14,6 32,4 18,9 15,3 7,8 6,1 1,6 1,1 100,0
На пiдставi опрацювання бази даних деревосташв з перевагою клена-явора встановили, що абсолютна бшьшють 1х належить до 1-го та 2-го класу мо-лодняюв (деревостани до 40 роюв). Частка таких явiрникiв становить 62,2 %, тодi як частка середньовжових деревостанiв становить 28,6 %, пристигаючих -3,4 %, стиглих i перестiйних - 4,8 та 1,0 % вщповщно. Аналiз явiрникiв за ко-ефiцieнтом явора у складi деревостанiв показуе, що переважають явiрники з часткою явора у складi 4 одиницi (32,4 %). Значна частка явiрникiв з коефь цieнтом явора у складi 3, 5 та 6 одиниць, загалом 48,8 %. Найменша частка чис-тих явiрникiв (1,1 %) та деревосташв, де коефщент складу явора 9 одиниць (1,6 %). Тенденщя переваги частки явiрникiв з коефщентом явора у складi 36 одиниць спостер^аеться для всiх груп вiку, на як розподiленi деревостани.
Важливе значения для росту i розвитку деревостанiв мають так! орогра-фiчнi чинники як стр!мкють та експозищя схилу. Тому доцшьно навести такий розподш яв!рниюв у Карпатах, що представлений у табл. 2.
Аналiзуючи наведет в таблиц дат, видно, що бшьшють яв!рниюв зна-ходяться на спадистих, а також стр!мких i дуже стр!мких схилах (48,3 та 39,6 % вщповщно), частка деревосташв на пологих схилах 12,1 %. Переважна бшьшють яв!рниюв зростае на схилах твденно! (24,1 %), твтчно! (18,2 %), твтч-но-схщно! (14,8 %) та швденно-схщно! (12,8 %) експозицiй. Найменша частка яв!рниюв на схилах захщно! та схщно! експозицiй. Загалом такий розподш за експозицiями притаманний для вах груп схил!в за стр!мкютю.
Важливими аспектами дослiдження фонду яворових деревостанiв е тип люорослинних умов, а також продуктивнють (бонiтет) та вщносна повнота де-ревостанiв. Такий розподш представлено в табл. 3-5. У табл. 3 наведено розподш за продуктивнютю та типом люорослинних умов.
Табл. 2. Розподт площ явiрникiв за стрiмкiстю i експозищею схилгв _в Укратських Карпатах_
Стр1мк1сть схилу, о Експозищя схилу (площа, га/частка ввд загально! кшькосп у категорп, %)
Пн. Пн.С. С. Пд.С. Пд. Пд.З. З. Пн.З. Сума
до 10о (полоп) 61,5 53,4 29,1 28,4 93,4 24 10,3 29,8 329,9
18,6 16,2 8,8 8,6 28,3 7,3 3,1 9,0 100,0
11-20о (спадисл) 304,7 200,1 59,1 207,3 257,6 121,4 73,9 88,7 1312,8
23,2 15,2 4,5 15,8 19,6 9,2 5,6 6,8 100,0
21 [ > (стр1мю [ дуже стр1мю) 127,2 148,2 89,3 111,9 303,8 121,8 68,3 104,6 1075,1
11,8 13,8 8,3 10,4 28,3 11,3 6,4 9,7 100,0
Загалом 493,4 401,7 177,5 347,6 654,8 267,2 152,5 223,1 2717,8
18,2 14,8 6,5 12,8 24,1 9,8 5,6 8,2 100,0
Табл. 3. Розподт площ явiрникiв за продуктившстю i типом тсорослинних умов в Укратських Карпатах
Клас боштету Тип люорослинних умов
В3 В4 С2 С3 С4 в2 О3 О4 Разом
1с - - 3,1 11,0 - 0,5 18,6 - 33,2
1в - - 0,3 9,5 - 10,2 76,0 - 96,0
1а - - 4,9 83,2 1,5 25,4 255,5 - 370,5
I - - 7,5 409,8 7,4 101,6 828,3 0,8 1355,4
II 9,8 - 5,6 318,6 2,3 32,5 260,9 0,7 630,4
III 0,7 - 4,6 66,0 - - 77,3 - 148,6
IV - 1,1 1,4 48,0 - - 24,2 - 74,7
V - - - 8,1 0,9 - - - 9,0
Разом 10,5 1,1 27,4 954,2 12,1 170,2 1540,8 1,5 2717,8
Табл. 4. Розподт площ явiрникiв за продуктившстю i вiдносною повнотою насаджень в Укратських Карпатах
Клас боштету Ыдносна повнота
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1.0 Разом
Iе - - - - 13,6 15,2 4,4 - 33,2
Iе - - 0,8 6,1 24,4 39,9 24,8 - 96,0
Г - 1,1 11,9 50,3 124,7 124,1 49,6 8,8 370,5
I - 8,5 63,3 105,5 453,5 500,6 189,8 34,2 1355,4
II - 26,7 56,3 98,3 180,5 181,1 83,4 4,1 630,4
III 2,2 6,7 27 23,6 26,5 34,6 23,4 4,6 148,6
IV 2,1 9,9 10,4 1,1 11,0 40,2 - - 74,7
V - 7,7 - 0,9 0,7 - - - 9,3
Разом 4,3 60,6 169,7 285,8 834,9 935,7 375,4 51,7 2717,8
Таким чином, переважають насадження I класу боштету, частка яких -49,9 %. Наступними за чисельнютю е деревостани 1а та II клашв боштету -13,6 % i 23,2 %> вщповщно. Загальна частка деревостанiв 1с i 1в класiв бонiтету становить 4,8 %. Виходячи з отриманих результата, явiрники в Карпатах можна характеризувати як високопродуктивш. За типом люорослинних умов явiрники розподiляються так. Найбшьша кшьюсть явiрникiв зростае в умовах вологого груду - О3 (56,7 %), а також вологого сугруду - С3 (35,1 %). Найменша частка
явiрникiв зосереджена у сирих умовах - С4 i D4. Найбiльш продуктивнi деревостани з перевагою клена-явора в умовах вологого груду - D3. Розподш явiрникiв за продуктивнютю i вщносною повнотою наведено в табл. 4.
Як свщчить цей розподш, бшьшють деревосташв е середньо- i високо-повнотними. Найбiльша частка деревосташв з повнотами 0,7-0,8. 3i збшьшен-ням вiдносноï повноти, пiдвищуегься продуктивнють деревостанiв, тому найбiльш продуктивними е деревостани з вщносною повнотою 0,7 i вище.
Табл. 5. Розподш площ явiрникiв за типом лгсорослинних умов i вiдносною повнотою насаджень в Украшських Карпатах
Вдаосна повнота Тип люорослинних умов
B3 B4 C2 C3 C4 d2 D3 D4 Разом
0,3 - - - 4,3 - - - - 4,3
0,4 0,7 - - 45,1 2,4 1,1 11,3 - 60,6
0,5 - - 0,4 122,4 2,3 11,8 32,8 - 169,7
0,6 1,1 1,1 0,6 146,3 3,1 10,3 122,3 1,0 285,8
0,7 5,6 - 9,6 249,4 2,8 86,4 480,3 0,5 834,6
0,8 3,1 - 11,9 262,5 1,5 38,6 618,1 - 935,7
0,9 - - 4,9 96,5 - 22,0 252,0 - 375,4
1,0 - - - 27,7 - - 24,0 - 51,7
Разом 10,5 1,1 27,4 954,2 12,1 170,2 1540,8 1,5 2717,8
Розподш явiрникiв за типом люорослинних умов i вщносною повнотою (табл. 5) показуе, що в оптимальних умовах зростання явора, тобто в умовах вологого сугруду i груду деревостани е найбшьш високоповнотними. Переважа-ючими е деревостани з повнотою 0,7-0,8 в умовах вологого груду, частка яких становить 40,4 %. У табл. 6 наведено розподш явiрникiв за вщносною повнотою та часткою явора у складi деревосташв.
Табл. 6. Розподш площ явiрникiв за часткою явора у складi деревостану та вiдносною повнотою в Украшських Карпатах
Вщносна повнота Коефщент складу явора у деревосташ
2 3 4 5 6 7 8 9 10 Разом
0,3 - - 0,8 - - - 3,5 - - 4,3
0,4 - 5,1 15,8 8,7 9,0 8,6 2,4 1,4 9,6 60,6
0,5 - 12,0 45,3 31,3 35,6 21,8 17,1 2,6 4,0 170,0
0,6 1,0 14,3 79,7 61,1 80,7 19,9 23,1 1,9 4,1 286,0
0,7 29,6 95,0 283,5 154,5 101,4 84,8 59,4 16,2 10,2 835,0
0,8 13,8 135,9 290,9 208,2 155,2 74,2 41,0 15,0 1,5 936,0
0,9 - 123,4 143,8 48,8 29,4 3,6 19,0 5,8 1,6 375,0
1,0 13,9 10,6 20,8 0,7 5,7 - - - - 51,7
Разом 58,3 396,3 881,0 513,0 417,0 213,0 166,0 42,9 31,0 2717,8
Цей розподш показуе, що загальна частка явiрникiв з вщносною повнотою 0,7-0,8 i часткою явора у складi 4-6 одиниць е найбшьшою i становить 43,9 %. За вщносжй повноти 0,9-1,0 частка явора у складi значно зменшуеться, при цьому не виявлено явiрникiв з вщносною повнотою 1,0 i часткою явора у складi 7-10 одиниць. Розподш явiрникiв за продуктивнютю та часткою явора у складi деревосташв представлено в табл. 7.
Табл. 7. Розподш площ явiрникiв за часткою явора у складi деревостану
та боттетом
Клас бонiтету Кое( пщент складу явора у деревосташ
2 3 4 5 6 7 8 9 10 Разом
1с 3,1 4,4 2,7 13,0 3,3 1,4 5,3 - - 33,2
1в 1,0 0,8 26,7 17,0 16,9 16,5 9,3 3,7 4,1 96,0
1а 6,7 28,0 100,0 77,5 44,0 46,4 58,9 7,1 1,9 370,5
I 17,2 234,1 479,2 237,6 216 99,2 47,6 16,9 7,6 1355,4
II 20,4 117,1 200,4 133,3 82,4 37,0 21,1 10,3 8,4 630,4
III 9,9 11,9 30,8 16,4 43,3 10,2 17,3 4,9 3,9 148,6
IV - - 40,8 18,5 3,4 2,2 5,6 - 4,2 74,7
V - - - - 7,7 - 0,4 - 0,9 9,0
Разом 58,3 396,3 880,6 513,3 417,0 212,9 165,5 42,9 31,0 2717,8
За результатами розподшу можна зробити висновок, що найбшьш висо-копродуктивш явiрники за частки явора у складi 4-8 одиниць, при цьому пере-важають насадження I-го класу боштету з часткою явора 4 одинищ (17,6 % вщ загальноï площi явiрникiв). Розподiл з перевагою явiрникiв, де частка явора становить 4 одинищ, характерний для вшх класiв бонiтету. Разом iз С.М. Стойко вони довели, що частка явора збшьшуеться в напрямку вiд передгiр'я до верхньоï границi букового поясу.
Вагомим чинником впливу на рiст i розвиток деревосташв е висота над рiвнем моря (н.р.м.), тому було проаналiзовано розподiл площ явiрникiв за ви-сотою н.р.м. та бонiтетом i вщносною повнотою (табл. 8-9). Видшено двi кате-горiï висот н.р.м. - 300-800 м та 801-1300 м. Такий розподш за вщносними висо-тами н.р.м. ми запропонували, спираючись на класифiкацiю поширення яворо-вих деревостанiв С.М. Стойка [4].
Табл. 8. Розподш площ явiрникiв за висотою н.р.м. та боштетом
Висота н.р.м., м Клас боштету (площа, га/частка, %)
Iе Iе Г I II III IV V Разом
301-800 33,2 96,0 328,0 1125,0 341,7 95,0 25,6 0,4 2044,9
1,6 4,7 16,0 55,0 16,7 4,6 1,3 0,0 100,0
801-1300 - - 42,5 230,4 288,7 53,6 49,1 8,6 672,9
- - 6,3 34,2 42,9 8,0 7,3 1,3 100,0
Разом 33,2 96,0 370,5 1355,4 630,4 148,6 74,7 9,0 2717,8
Загалом, найбшьша частка явiрникiв зростае на висота 300-800 м н.р.м. (75,2 %). Аналiзуючи розподш явiрникiв за продуктивнютю i висотою, просте-жуеться закономiрнiсть, що зi збшьшенням висоти н.р.м. продукгивнiсть деревосташв зменшуеться.
Табл. 9. Розподш площявiрникiв за висотою н.р.м. та вiдносною повнотою
Висота н.р.м., м Вщносна повнота (площа, га/частка, %)
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 Разом
301-800 - 21,9 101,7 189,7 689,8 717,8 279,4 44,6 2044,9
- 1,1 5,0 9,3 33,7 35,1 13,7 2,2 100,0
801-1300 4,3 38,7 68 96,1 144,8 217,9 96 7,1 6-:.9
0,6 5,8 10,1 14,3 21,5 32,4 14,3 1,1 100,0
Разом 4,3 60,6 169,7 285,8 834,6 935,7 375,4 51,7 ~.8
При розподт площ деревосташв за висотою н.р.м. i вiдносною повнотою не простежуеться чгтко! закономiрностi змiни вщносно! повноти 3i змiною висоти. Для двох категорш висот найбiльша частка явiрникiв з вiдносною повнотою 0,7-0,8. У табл. 10 представлено розподш частки явiрникiв за висотою н.р.м. та групами вiку.
Табл. 10. Розподт площ явiрникiв за висотою н.р.м. та групами eiKy
Група вжу Висота н.р.м., м
300-800 801-1300 Разом
площа, га частка, % площа, га частка, %
Молодняки 1 класу 639,6 31,3 167,5 24,9 807,1
Молодняки 2 класу 748,0 36,6 136,1 20,2 884,1
Середньовiковi 557,3 27,3 220,3 32,7 777,6
Пристигакш 48,4 2,4 42,6 6,3 91,0
Стшга 51,6 2,5 80,0 11,9 131,6
Перестшш - - 26,4 3,9 26,4
Загалом 2044,9 100,0 672,9 100,0 2717,8
Наведений розподш чггко показуе, що зi збшьшенням висоти н.р.м., зростае частка деревосташв старших клашв в^ i вiдповiдно зменшуеться частка молодняюв.
Отже, аналiз фонду явiрникiв Укра1нських Карпат за основними лiсiвни-чо-таксацiйними та орографiчними показниками, дав змогу провести розподiл часток явiрникiв за цими показниками, визначити лiсiвничо-таксацiйнi характеристики, де частка явiрникiв е найбiльшою, а також встановити оптимальш умови поширення яворових деревосташв.
Л1тература
1. Гриник Г.Г. Попередш мон1торингов1 дослщження саштарного стану лгав Закарпаття / Г.Г. Гриник, В.В. Пукман, М.В. Костриба, В.Я. Бунш // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 9-20. u
2. Даншова О.М. Формування яворових люосташв / О.М. Даншова, А.Й. Швиденко. -Чершвщ : Вид-во "Рута", 1998. - 68 с.
3. Пукман В.В. Лгавничо-таксацшна характеристика прських яв1рниюв Укра1нських Карпат / В.В. Пукман, М.П. Горошко, Г.Г. Гриник // Захист навколишнього середовища. Зба-лансоване природокористування : матер. четверто! студ. наук.-практ. конф. - Льв1в, 2011. - С. 154-157.
4. Стойко С.М. Эколого-фитоценотические условия зонального распространения формации явора в Украинских Карпатах / С.М. Стойко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1974. - № 5. - С. 41-46.
Пукман В.В., Горошко М.П., Гриник Г.Г. Структурно-типологический анализ яворников Украинских Карпат с учетом орографических особенностей рельефа
Осуществлены анализ структурно-типологических особенностей яворников в Украинских Карпатах, а также динамика доли главной породы в составе яворовых древостоев. Проведено вековое распределение горных яворников в зависимости от доли главной породы в составе и высоты над уровнем моря (н.у.м.). Осуществлено распределение яворников по крутизне и экспозиции склонов. Определены наилучшие условия для роста горных яворовых древостоев, а также осуществлено распределение яворников по производительности и относительным полнотам в зависимости от условий роста. Проанализировано распределение яворников по производительности и относительной полноте в зависимости от высоты н.у.м.
MayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2012. - BHn. 22.6
Pukman V.V., Goroshko M.P., Hrynyk H.H. Structurally-typological analysis of sycamores forests stands on Ukrainian Carpathians taking into account the orographic features of relief
The analysis of structurally typological features of sycamores forests stands is carried out in Ukrainian Carpathians, and also dynamics of particle of main breed in composition of they. The age-old distributing of sycamores forests stands is conducted depending on the particle of main breed in composition and height above see level (a.s.l.). Distributing of sycamores forests stands is set after a steepness and exposition of slopes. Certainly the best terms for growth of sycamores forests stands, and also distributing of they after the productivity and relative growing stock depending from the terms site conditions. Distributing of sycamores forests stands is analysed after the productivity and relative growing stock depending on a height a.s.l.
yflK 630*[811+64+24] flou. I.M. ConymuHCbKuu, KaHd. c.-z. HayK -
HHTy yKpaiHU, m. Hbeie
^ICIBHHHI OCOB^HBOCTI P03P0EKH fllArHOCTHHHOI MO^E^I ABOPA OOPMH "nTAmHHE OKO"
Po3rgaHyro nHTaHHa ^ogo gu(epeH^a^i (eHoTHnmHoro pi3HoMaHiTTa aBopa y KOHTeKCTi geKopaTHBHoi TeKcTypu gepeBHHH Ta fioro 6ioMeTpH^HHX xapaKTepHCTHK. npo-aHagi3oBaHo giciBHMHH noTeH^ag gucTaHHX gepeBocramB 3a y^acrro aBopa (Acer pseu-doplatanus L.) (opMH "nTamHHe oko". Po3po6geHo agropHTM giarHocTyBaHHa gepeB i3 ge-KopaTHBHoro gepeBHHoro aHoMagifi Ta giarHocTMHy Mogegb aBopa (opMH " nTamHHe oko".
Knwuoei cnoea: geKopaTHBHa gepeBHHa, aBip, "nTamHHe oko", giarHocTMHa Mogegb.
BcTyn. .niciBHHHi oco6nHBocTi gu(epeH^a^i gucTaHHX gepeBHHX BHgiB ^ogo TeKcTypu gepeBHHH y mupoKoMy cneKTpi (eHoraniHHoro pi3HoMamrra [2, 4, 5, 7] MaroTb oco6gHBe 3HaneHHa y KoHTeKcri BHBHeHHa giciBHHHoro noTeH^agy gucTaHHX gepeBocTaHiB Ta 6ioMeTpHHHoi xapaKTepucTHKH gepeB i3 geKopaTHBHoro gepeBHHoro aHoMagifi i po3po6geHHa Mogegefi ix giarHocTyBaHHa. 06'eM Bi3epyHKo-Boi gepeBHHH geaKHX gucTaHHX gepeBHHX nopig (aBip, 6yK, aceH) y gepeBocraHax yKpaiHH Moxe caraTH go 10 %% 3anacy, цiннicтb aKoi gga gicorocnogapcbKoro bh-po6ннцтвa Ha cborogHi 3aHHxeHa. E(eKTHBHe BHKopucTaHHa geKopaTHBHoi gepeBHHH cnoHyKae go po3BHTKy внpo6ннцтвo xygoxHix Me6giB, gepeB'aHHX cyBeHipiB Ta eKcKgro3HBHHX BHpo6iB i3 gepeBHHH, ^o b eKoHoMiHHoMy KoHTeKcri e gxepegoM gogaTKoBHX (iHaHcoBHX HagxogxeHb y gicoBy Ta gepeBoo6po6Hy ragy3i [5, 6].
BuBHeHHH BgacTHBocTefi geKopaTHBHoi gepeBHHH aHoMagifi Heo6xigHo npo-BogHTH Ha MiKpo- Ta MaKpocKoninHoMy piBHax. ,fl,o MiKpocKoninHoro piBHa BigHocarb gocgigxeHHa TaKHX egeMeHTiB 6ygoBH gepeBHHH, ak: KgiTHHHa criHKa, goBXH-Ha gepeBHoro BogoKHa, po3MipiB KgiTHHH, KyT Haxugy MiKpo(i6pug to^o. OcHoBHe 3aBgaHHa gocgigxeHHa nogarae b oTpHMaHHi Bcix gaHHX npo gepeBHHHy Macy gga nignpueMcTB ^grogo3Ho-nanepoBoi npoMHcgoBocri a6o gepeBHHy aK MaTepiag y KoHTeKcTi 3MeHmeHHa ii aHi3oTponii. MaKpocKoniHHHH piBeHb gocgigxeHHa oxon-groe BHBHeHHa po3MipHo-aKicHoi xapaKrepucTHKH Kpyrgux gicoMaTepiagiB ((opMH cToB6ypa, HaaBHocTi cyHKiB, Haxugy BogoKoH to^o) Ta ecreTHHHHX BgacTHBocTefi gepeBHHH (Kogbopy, TeKcTypu, po3Mi^eHHa gepeBHoro BogoKHa, mupHHH XBHgeno-gi6HHX yTBopeHb to^o) [2, 7, 8].
