Лісівничо-таксаційна характеристика ялицевих деревостанів українських Карпат з урахуванням особливостей рельєфу Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

4. Криницький Г.Т. Лгавничо-еколопчний аналiз впливу шфраструктури туристичного комплексу "Буковель" на люи Поляницького лiсництва / Г.Т. Криницький, 1.Ф. Калуцький, П.Р. Третяк, В.О. Крамарець, В.В. Лавний. - Львiв, 2005. - 128 с.

5. Региональна цшьова Програма розвитку туризму в 1вано-Франювсько1 областi на 2011-2015 роки, березень 2011 р.

6. Ткач В. Люи - для людей / В. Ткач // Люовий i мисливський журнал. - К., 2011. - № 1. - С. 12-13.

7. Skawinski P. Przyroda Tatranskiego Park Narodowego // Tatry I Podtatrzt / P. Skawinski, Krzan R. Narciarstwo. - Zakopane-Krakow : Wyd. Tatranski Parku Narodowy, 1996. - T. 3. - S. 697-714.

Калуцкий И.Ф., Запоточный М.М., Осташук Р.В. Проблемы сохранения горных лесов в условиях интенсивного развития рекреации на Прикарпатье

Обоснована важность сохранения горных лесов Карпатского региона при интенсивном развитии туризма. Обнаружены тенденции влияния создания рекреационных комплексов в регионе на состояние горных лесных экосистем, соответствие этого влияния глобальным целям международного содружества относительно сохранения лесов, устойчивого развития территорий. Предложены мероприятия по смягчению негативного влияния развития туризма в регионе на состояние лесов.

Ключевые слова: рекреационная инфраструктура, лесные насаждения, лесохо-зяйственные мероприятия.

KalutskyyI.F., ZapotochnyyM.M., OstashukR.V. Challenges to the mountain forests under intensive development of recreation in the Carpathian

Substantiates the importance of the mountain forests of the Carpathian region during the intensive development of tourism. There are trends influence the creation of recreational facilities in the region of the state of mountain forest ecosystems, the impact of global compliance objectives of the international community to conserve forests, sustainable development of territories. Some measures to mitigate the negative impact of tourism development in the region of the state forests.

Keywords: recreational infrastructure, forest plantations, forest household measures.

УДК 630.[*5+221 *76] Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв

Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЛЬСФУ

Здшснено аналiз л^вничо-таксацшно! структури ялицевих деревосташв на територп Держлюфонду в Укра!нських Карпатах на основi повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", зокрема: розподш площ i запашв за типами люорослинних умов, вщносними повнотами та класами боште^в. Дослщжено особливост залеж-ност л^вничо-таксацшних показнигав вщ висоти над рiвнем моря (н.р.м.), експози-ци та крутизни схилу. Встановлено кращi умови росту для ялицевих деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу дшянок.

Вступ. До складу Державного люового фонду в прських умовах Украшських Карпат належать ялицев1 деревостани, розташоваш на територп За-карпатсько!, 1вано-Франювсько1, Льв1всько1 та Чершвецько! областей (табл. 1). Найбшьшу площу ялицев1 деревостани займають на територп Льв1вського ОУЛМГ - 18834,7 га (32,47 %% вщ загально! площ1 ялицевих де-

ревостанiв в Укра!нських Карпатах), далi: Чернiвецького - 18014,9 га (31,06 %), ^ано-Франювського - 12530,5 га (21,60 %) та Закарпатського -8624,0 га (14,87 %). Загалом деревостани з домшуванням ялицi бшо! в прсь-ких умовах займають площу 58004,1 га та мають загальний запас 19342,45 тис. м3.

Метою роботи е дослiдження лiсiвничо-таксацiйних особливостей ялицевих деревосташв Укра1нських Карпат з урахуванням особливостей прського рельефу мiсцевостi.

Об'ектом досл1дження були ялицевi деревостани Укра1нських Карпат. Для аналiзу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлiспроект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою ялищ бшо! з урахуванням орографiчних умов мiсцевостi, а саме: висота н.р.м., експозицiя та крутизна схилу. У межах груп в^ здiйснено групування площ i запашв дшя-нок за типом люорослинних умов, за класами бонiтету та повнотами загалом.

Табл. 1. Розподл площ лкостатв з домшуванням ялищ за вжовою структурою _(чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)_

Групи вжу Обласш управлшня люового 1 мисливського господарства Всього

^ано-Франгавське Чершвецьке Льв1вське Закарпатське

Молодняки 2390,7 3073,1 2787,5 2050,1 10301,4

I класу 66,89 66,30 105,13 68,83 307,15

Молодняки 1495,3 2516,7 3978,6 1744 9734,6

II класу 186,95 362,29 569,13 272,18 1390,55

Середньовжов1 988,5 204,9 2686,1 499,1 4378,6

341,15 92,08 1023,15 224,54 1680,92

Середньовжов1, вклю- 2413,8 781,5 3565,4 952,2 7712,9

чен! до розрахунку 918,31 353,25 1484,02 535,61 3291,19

Пристигают 2414,1 1481,3 3418,3 1000,8 8314,5

1024,73 760,11 1507,48 587,08 3879,40

Стигл1 2362,7 9317,1 2193,0 1266,9 15139,7

1036,16 4845,27 933,54 706,00 7520,97

Перестшш 465,4 640,3 205,8 1110,9 2422,4

214,89 339,96 101,83 615,59 1272,27

Разом 12530,5 18014,9 18834,7 8624,0 58004,1

3789,1 6819,3 5724,3 3009,8 19342,45

Результати дослвджень. Вжова структура ялицевих деревосташв не-рiвномiрна: молодняки I класу займають 10301,4 га (17,76 %), молодняки II класу - 9734,6 га (16,78 %), середньовiковi - 4378,6 га (7,55 %), середньовжо-в^ включенi до розрахунку - 7712,9 га (13,30 %), пристигакта - 8314,5 га (14,33 %), стиглi - 15139,7 га (26,10 %) та перестiйнi - 15139,7 га (4,18 %). Молодняки I та II класу загалом займають 20036,0 га (34,54 %), тобто найбшьшу площу в розрiзi груп в^.

Розподiл площ ялицевих насаджень у прських умовах за типами люорослинних умов i класами боштету представлено у табл. 2.

Найбiльшi площi ялицевi деревостани займають у тит лiсорослинних умов С3 - 31517,7 га (54,34 % вщ загально! площi ялицевих деревосташв), та Б3 - 25961,2 га (44,76 %). В умовах С3 деревостани I класу бонiтету займають

18689,1 га (32,22 %), II - 5750,8 га (9,91 %), Г - 5615,0 га (9,68 %) та III -930,2 га (1,60 %). Для yмoв D3 дepeвoстани I класу 6oнiтeтy займають 14627,9 га (25,22 %), 1а - 7772,0 га (13,40 %), II - 1912,2 га (3,30 %) та I6 -950,2 га (1,64 %). Загагом дepeвoстани I класу 6oнiтeтy займають 33590,7 га (57,91 % вщ загальнoï плoщi ялицевих дepeвocтанiв)■ 1а - 13455,7 га (23,20 %), II - 7790,7 га (13,43 %), III - 1309,3 га (2,26 %) та I6 - 1237,3 га (2,13 %). Рoзпoдiл плoщ ялицевих насаджень y rip^mx yмoвах за типами ль copocлинниx yмoв i говготами пpeдcтавлeнo y та6л. 3.

Табл. 2. Розподт площ ялицевш наеаджень у гр^кш: умoвax за типами лкоро(:лин-niix умов i кикащи бонтету (чи£е1ышк - площа, га; знаменник - Hunic, muc. м3)

Клас 6o-штету

Типи лicopocлинниx умрв

D3

66 2,27

32,2 16,24

38,8 18,51

17,3

96,5 40,27

284,2 148,69

2,9 1,77

950,2 400,33

23,4 14,38

15,4 7,42

5615,0 2772,95

48 1,77

20,4 5,65

7772,0 2934,95

47

2,26

15,3 7,66

173,9 57,96

18689,1 6550,20

22,1 7,07

54,6 8,11

14627,9 4726,32

7,8 1,42

18,2 2,57

86,6 18,00

5750,8 1017,93

26 0,37

8,3 2,07

1912,2 445,15

12,0 4,51

III

11

0,40

18 0,21

930,2 81,22

376,2 29,67

IV

25,8 2,70

04 0,01

196,5 8,56

0,7 0,02

162,9 6,32

386,3 17,61

V

217 3,51

0,3 0,01

23,2 1,54

21,2 0,88

66,4 5,94

v3

04 0,01

48 0,11

9,9 0,13

15,1 0,25

B^oro

105,5 31,22

278,8 83,62

31517,7 10592,33

29,5 9,21

86,9 17,62

25961,2 8600,26

24,5 8,19

B

1г

в

6

а

I

II

Табл. 3. Розподт площ ялицевик наеаджень у ápcbnux умовак за повнотами та ш^ротинними умовами (4ucemmH - площа, га; знаменник - запае, iiuic. м3)

Вщшсна гов^та Типи лicopocлинниx yмoв Разoм

B3 C2 C3 C4 d2 D3 D4

0,3 - 15,5 3,76 913,3 214,47 08 0,12 - 457,8 113,75 - 1387,4 332,10

0,4 93 1,40 27,5 8,68 1595,5 518,10 31 0,84 - 1098,0 365,83 11 0,37 2734,5 895,22

0,5 19,7 5,13 58,8 25,05 4908,6 2057,53 14,2 4,46 6,6 3,11 3110,0 1327,36 12,6 4,65 8130,5 3427,29

0,6 35,6 20,52 73,1 29,61 7444,7 3417,81 29 0,82 6J 2,72 6542,3 2865,29 42 1,37 14109,6 6338,14

0,7 36,9 44,5 9412,9 55 46,4 8986,0 6,6 18538,8

2,61 7,06 2856,91 1,98 10,22 2804,90 1,80 5685,48

0,8 4,0 1,56 39,5 8,00 5698,0 1294,66 0,99 11,6 1,06 4336,6 914,70 - 10092,7 2220,97

0,9 - 14,9 1,18 1231,8 209,51 - 10,5 0,25 1164,5 178,31 - 2421,7 389,25

1,0 - 50 0,28 312,9 23,34 - 50 0,26 266,0 30,12 - 588,9 54,00

Всього 105,5 31,22 278,8 83,62 31517,7 10592,33 29,5 9,21 86,9 17,62 25961,2 8600,26 24,5 8,19 58004,1 19342,45

В умовах C3 деревостани з повнотою 0,7 займають 9412,9 га (16,23 % вщ загально! площi ялицевих деревосташв), 0,6 - 7444,7 га (12,83 %), 0,8 -5698,0 га (9,82 %), 0,5 - 4908,6 га (8,46 %), 0,4 - 1595,5 га (2,75 %) та 0,9 -1231,8 га (2,12 %). Для умов D3 деревостани з повнотою 0,7 займають 8986,0 га (15,49 %), 0,6 - 6542,3 га (11,28 %), 0,8 - 4336,6 га (7,48 %), 0,5 -3110,0 га (5,36 %), 0,9 - 1164,5 га (2,01 %) та 0,4 - 1098,0 га (1,89 %). Загалом деревостани з повнотою 0,7 займають площу 18538,8 га (31,96 %), 0,6 -14109,6 га (24,33 %), 0,8 - 10092,7 га (17,40 %), 0,5 - 8130,5 га (14,02 %), 0,4 -2734,5 га (4,71 %), 0,9 - 2421,7 га (4,18 %), 0,3 - 1387,4 га (2,39 %) та 1,0 -588,9 га (1,02 %). Розподiл площ ялицевих насаджень у прських умовах за класами боштету i повнотами представлено у табл. 4.

Табл. 4. Розподт площ ялицевих насаджень у грськихумовах за класами боштету i повнотами (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Класи боштету Вщносна повнота Разом

0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0

1г - - - 15,0 7,73 14,6 8,00 4,6 1,56 46 1,22 - 38,8 18,51

1в - 8,4 3,63 17,7 10,07 22,2 13,36 31,8 13,97 30,8 7,02 29 1,08 - 113,8 49,13

1б 11,3 3,51 47,9 18,78 105,3 58,78 261,4 148,27 402,7 157,50 324,4 132,77 67,3 27,86 17,0 3,32 1237,3 550,79

Г 161,0 48,44 605,1 223,58 1847,7 898,40 3495,7 1793,55 4586,6 1978,96 2092,7 662,16 562,9 123,00 104,0 11,29 13455,7 5739,38

I 778,5 185,70 1635,3 521,83 5153,2 2111,87 9079,4 4065,83 10464,5 3148,24 5145,3 1128,35 1124,6 179,95 209,9 16,97 33590,7 11358,74

II 400,2 88,20 398,6 119,13 938,7 335,81 1055,7 289,52 2355,0 343,03 2049,3 258,87 449,0 39,08 144,2 16,96 7790,7 1490,60

III 32,6 5,73 29,5 7,10 39,2 8,63 138,0 17,69 517,2 29,74 311,7 23,96 161,3 14,70 79,8 3,95 1309,3 111,50

IV 38 0,52 14 0,12 15,3 1,27 39,9 2,17 145,0 5,70 124,2 5,51 41,5 1,97 15,2 0,35 386,3 17,61

V - 8,3 1,05 13,4 2,46 - 99 0,19 91 0,73 69 0,35 18,8 1,16 66,4 5,94

Vs - - - 23 0,02 11,5 0,15 06 0,04 07 0,04 - 15,1 0,25

Всього 1387,4 2734,5 8130,5 14109,6 18538,8 10092,7 2421,7 588,9 58004,1

332,10 895,22 3427,29 6338,14 5685,48 2220,97 389,25 54,00 19342,45

Серед деревосташв I класу боштету найбшьшу площу займають дшян-ки з повнотою: 0,7 - 10464,5 га (18,04 % вщ загальноï площi ялицевих деревосташв), 0,6 - 9079,4 га (15,65 %), 0,5 - 5153,2 га (8,88 %), 0,8 - 5145,3 га (8,87 %), 0,4 - 1635,3 га (2,82 %) та 0,9 - 1124,6 га (1,94 %); 1а: 0,7 - 4586,6 га (7,91 % вщ загальжй площi ялицевих деревосташв), 0,6 - 3495,7 га (6,03 %), 0,8 - 2092,7 га 3,61 %), 0,5 - 1847,7 га (3,19 %), 0,4 - 605,1 га (1,04 %) та 0,9 - 562,9 га (0,97 %); II: 0,7 - 2355,0 га (4,06 %), 0,8 - 2049,3 га (3,53 %), 0,6 - 1055,7 га (1,82 %), 0,5 - 938,7 га (1,62 %) та 0,9 - 449,0 га (0,77 %); III: 0,7 - 517,2 га (0,89 %), 0,8 - 311,7 га (0,54 %), 0,9 - 161,3 га (0,28 %) та 0,6 - 138,0 га (0,24 %); I6: 0,7 - 402,7 га (0,69 %), 0,8 - 324,4 га (0,56 %) та 0,6 - 261,4 га (1,08 %).

За результатами опрацювання повидiльноï бази даних для деревосташв з домываниям ялищ 6^ï в межах груп вжу визначено середнi значення вiдносноï повноти та класу боштету для груп, сформованих за орографiчни-ми особливостями розташування дiлянок. Середш значення повноти та класу боштету для дшянок, згрупованих за орографiчними особливостями, та се-редне значення для експозицп для груп вжу представлено у табл. 5-11. Для визначення оптимальних умов росту в межах орографiчних груп здiйснили порiвняльний аналiз середнiх значень вiдносноï повноти та класу боштету.

Табл. 5. Середт значення повноти та класу боштету ялицевих деревосташв для молодняки! I класу з урахуванням особливостей рельефу

Орографцчна характеристика схилу

Середш показники

300-800

Висота над р1внем моря, м

I

801-1099

Крутизна схилу, о

I

1100-1800

0-10 111-25 126-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Середт значення для ек-спозици

Швденна експозищя

Вщносна повнота

0,71

0,71 0,69 0,68 0,69 0,73

0,68

0,70

Клас боштету

I,2

I,0

I,2

I,2

I,1

Г,9

I,0

I,1

Швденно-схвдна експозищя

Вщносна повнота

0,66

0,68 0,77 0,

0,71 0,73

0,73

0,69

Клас боштету

I,4

I,3

I,0

II,0

I,5

I,9

I,1

I,3

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота

0,69

0,71 0,65 0,66 0,70 0,63

0,76

0,70

Клас боштету

I,2

I,3

I,4

I,5

I,1

I,0

Is, 5

I,2

Швшчна експозищя

Вщносна повнота

0,69

0,70 0,71 0,77 0,71 0,74

0,72

0,71

Клас боштету

I,0

I,0

I,0

Г,9

I,1

Г,9

I,0

I,0

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота

0,68

0,70 0,69 0,68 0,73 0,70

0,76

0,70

Клас боштету

I,3

I,2

I,1

I,4

I,3

I,3

I,0

I,2

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота

0,75

0,67 0,73 0,79 0,73 0,64

0,67

0,70

0,70

Клас боштету

I,3

I,1

IS,7

I,1

I,2

I,3

I,5

I,0

I,2

Схщна експозищя

Вщносна повнота

0,71

0,61 0,73 0,73 0,74 0

0,84

0,68

Клас боштету

I,2

I,5

I,1

I,3

I,0

I,1

I,3

I,3

Захщна експозищя

Вщносна повнота

0,70

0,70

0,49

0,75

0,73

0,75

0,68

Клас боштету

I,2

I,2

I,2

I,4

I,0

II, 1

I,2

Табл. 6. Середш значення повноти та класу бонтету ялицевих деревосташв для молодняшв II класу з урахуванням особливостей рельефу

Середш показники Орографiчна характеристика схилу Середш значення для ек-спозици

Висота над рiвнем моря, м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, °

0-10 |11-25 |26-50 | 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,77 0,76 0,79 0,75 0,78 0,79 - 0,79 - 0,77

Клас боштету 1,3 1,2 1а,6 1,0 1,1 1,1 - 11,0 - 1,1

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,75 0,75 0,81 0,75 0,70 - 0,69 - 0,75

Клас боштету 1,5 1,3 1,6 1,7 1,4 1а,6 - 1,9 - 1,3

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,74 0,58 0,59 0,76 0,80 - 0,69 0,70 0,73

Клас боштету 1,1 1,2 1,6 111,0 1,4 1,6 - V,! 11,0 1,2

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,74 0,77 0,77 0,77 0,75 0,79 - 0,69 0,90 0,76

Клас боштету 1,4 1,0 1,1 1,6 1,3 11,0 - 1а,3 1,0 1,2

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,73 0,44 0,71 0,72 0,76 - 0,70 - 0,72

Клас боштету 1,1 1,3 1,9 11,4 1,4 11,2 - 111,9 - 1,4

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,76 0,73 0,71 0,70 0,75 0,80 - 0,70 0,80 0,74

Клас боштету 1,2 1,3 1,6 1,0 1,7 1,6 - 111,5 1,0 1,3

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,76 0,76 0,82 0,81 0,73 0,80 - - - 0,76

Клас боштету 1,7 1а,9 1а,7 1,5 1,3 11,0 - - - 1,2

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,78 0,71 0,77 0,70 0,79 - - - 0,76

Клас боштету 1а,8 1а,4 1а,1 1,4 1,0 1,0 - - - 1а,6

Табл. 7. Середш значення повноти та класу боштету середньовЫових ялицевих деревостанiв з урахуванням особливостей рельефу

Середш показники Орографiчна характеристика схилу Середш значення для ек-спозици

Висота над рiвнем моря, м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, °

0-10 |11-25 |26-50 | 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,69 0,70 0,65 - 0,68 0,74 - - - 0,70

Клас боштету 1а,7 1,0 1,0 - 1,1 1а,0 - - - 1а,9

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,69 0,71 0,62 0,70 0,73 0,73 - - - 0,70

Клас боштету 1,0 1а,9 1,7 1,7 1,1 1а,9 - - - 1,0

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,67 0,68 0,67 0,68 0,74 0,66 - - - 0,68

Клас боштету 1а,9 1а,8 1а,8 1,2 1,0 1,0 - - - 1а,9

Швшчна експозищя

Вщносна повнота | 0,67 | 0,69 | 0,70 | 0,80 | 0,72 | 0,80 | - | - | - | 0,69

Клас бoнiтeтy | Ia,9 | Ia,3 | Ia,G II,G I,5 II,G 1 - 1 - 1 - 1 Ia,б

Пiвнiчнo-сxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,67 G,64 G,61 G,7G G,69 G,72 - - - G,65

Клас бoнiтeтy Ia,9 Ia,8 Ia,7 I,G I,1 I,G - - - Ia,8

Пiвнiчнo-зaxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,71 G,68 G,71 G,7G G,76 G,53 - - - G,69

Клас бoнiтeтy Ia,7 Ia,8 I,G I,G Ia,9 Ia,2 - - - Ia,8

Сxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,6G G,68 G,77 - G,71 - - - - G,66

Клас бoнiтeтy Ia,8 Р,б Ia,G - I,2 - - - - Ia,7

Зaxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa товгота G,68 G,67 G,6G - G,8G G,79 - - - G,68

Клас бoнiтeтy ^б Ia,7 I6,6 - I,5 I,1 - - - Ia,7

Табл. S. Середт зна дepeвoсmанiв, вкл тення ючени noвне x do p mu m oзpаxy а клас нку, з y бoнù ypuxyt тету шнням серед H oco moein блuвo^ oeux я тей p лицевик ельефу

Сepeднi шказники Оpoгpaфiчнa xapa^ep^rara сxилy Сepeднi знaчeння для e^ сшзици

Висoтa над piвнeм мopя, м

3GG-8GG 1 8G1-1G99 | 11GG-18GG

Кpyтизнa сxилy, °

G-1G 111-25 ^-SGl G-1G 111-25 ^^GlG-ml 11-25 |26-5G

Пiвдeннa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,67 G,65 G,53 G,75 G,65 G,59 - G,55 - G,65

Клас бoнiтeтy Ia,8 Ia,5 Ia,5 Ia,2 Ia,5 I,6 - I,5 - Ia,б

Пiвдeннo-сxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa товгота G,64 G,66 G,61 G,5G G,64 G,59 - G,57 G,65 G,64

Клас бoнiтeтy Ia,8 Ia,7 Ia,7 Ia,б Ia,9 I,G - II,G II,1 Ia,8

Пiвдeннo-зaxiднa eкспoзицiя

Взд^сна пoвнoтa G,55 G,58 G,61 G,47 G,67 G,54 - G,6G G,31 G,59

Клас бoнiтeтy Ia,7 Ia,9 Ia,9 I,G I,G I,2 - I,2 I,4 Ia,9

Пiвнiчнa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,64 G,65 G,6G G, 52 G,72 G,63 - G, 52 - G,65

Клас бoнiтeтy Ia,7 Р,б Ia,7 I,3 Ia,4 I6,9 - I,4 - Ia,б

Пiвнiчнo-сxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,65 G,63 G,65 G,66 G,62 G,57 - G,62 - G,63

Клас бoнiтeтy Ia,4 Ia,9 ^б Ia,б Ia,8 Ia,3 - I,5 - Ia,8

Пiвнiчнo-зaxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,66 G,65 G,59 G,64 G,62 G,63 - G, 52 G,51 G,63

Клас бoнiтeтy Ia,7 Ia,8 Ia,2 I,G I,2 Ia,4 - I,G I,3 Ia,7

Сxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa товгота G, 74 G,61 G,56 - G,53 G,52 - G,53 G, 52 G,59

Клас бoнiтeтy Ia,7 I",6 Ia, 8 - I,4 I,G - I,4 I,G I,G

Зaxiднa eкспoзицiя

Взд^сна пoвнoтa G,58 G,65 G,63 G,8G G,66 - - G,47 - G,64

Клас бoнiтeтy Ia,3 Р,б Ia,б I,G I,G - - I,2 - Ia,7

Зaгaлoм ^ащими сepeднiми пoкaзникaми вiднoснoï пoвнoти та класу бoнiтeтy для мoлoднякiв I класу xapaктepизyються швшчна (сepeдня вщшсна пoвнoтa - Q,71 та сepeднiй клас бoнiтeтy I,G) та пiвдeннa (Q,7Q та I,1) eкспoзицiï.

Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для молодняюв II класу характеризуются захiдна (середня вiдносна повнота - 0,76 та середнш клас боштету 1а,6), пiвденна (0,77 та 1,1) та швшчна (0,76 та 1,2) експозицп.

Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для середньовжових деревосташв характеризуются швшчна (середня вщносна повнота - 0,69 та середнш клас боштету 1а,6), захщна (0,68 та 1а,7), тв-нiчно-захiдна (0,69 та 1а,8) та пiвденна (0,70 та 1а,9) експозицiï.

Кращими середнiми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для середньовжових деревостанiв, включених до розрахунку, характеризу-ються швшчна (середня вщносна повнота - 0,65 та середнш клас боштету 1а,6), швденна (0,65 та 1а,6) та захщна (0,64 та 1а,7) експозицп.

Табл. 9. Середш значення повноти та класу боштету пристигаючих ялицевих depeeocmauie з урахуванням особливостей рельефу

Середш показники Орограф1чна характеристика схилу Середш значення для експозицп

Висота над р1внем моря, м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, °

0-10 |11-25 |26-50 | 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,62 0,62 0,56 0,60 0,64 0,68 - - - 0,62

Клас боштету 1а,6 1а,6 1а,6 1а,5 P,5 I,1 - - - !а,6

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,59 0,57 0,56 0,79 0,58 0,59 - - - 0,58

Клас боштету 1а,8 1а,8 1а,7 II,8 I,1 Г,9 - - - Г,9

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,57 0,58 0,61 0,57 0,63 0,54 0,40 - 0,60 0,58

Клас боштету 1,2 1,1 1а,8 I,0 P,6 Г,9 I,0 - IV,0 I,0

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,56 0,62 0,61 0,66 0,63 0,53 - - - 0,61

Клас боштету 1а,9 1а,5 Г,3 I",6 P,7 I,7 - - - I",6

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,61 0,55 0,58 0,60 0,62 0,49 - - - 0,58

Клас боштету 1а,8 1а,7 1а,8 I,0 P,9 I,4 - - - Г,8

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,63 0,59 0,57 0,59 0,58 0,61 0,60 0,56 0,70 0,59

Клас боштету Г,9 Г,7 Г,7 Г,7 f,7 Г,4 I,0 Г,2 I,0 Г,7

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,59 0,63 0,61 - 0,57 0,55 - - - 0,61

Клас боштету Г,9 1а,6 1,3 - IM I,4 - - - I",6

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,55 0,58 0,60 - 0,61 0,64 - - - 0,59

Клас боштету 1а,8 1а,9 1а,6 - I,2 I,0 - - - Г,9

Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для пристигаючих деревосташв характеризуются швденна (середня вщносна повнота - 0,62 та середнш клас боштету 1а,6), швшчна (0,61, 1а,6) та схщна (0,61 та 1а,6) експозицп.

Табл. 10. Середн значення повноти та класу бонтету стиглих ялицевих деревостанв з урахуванням особливостей рельефу_

Середш показники Орографiчна характеристика схилу Середт значення для експозицп

Висота над рiвнем моря, м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, °

0-10 111-25 |26-501 0-10 111-25 |26-50|0-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,57 0,61 0,60 0,59 0,58 0,61 - - - 0,60

Клас боштету 1а,9 1а,7 1а,9 1,0 1а,7 1а,6 - - - 1а,7

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,46 0,51 0,57 0,62 0,59 0,58 - - - 0,54

Клас боштету 1,0 1,0 1а,8 1,4 1,1 1,2 - - - 1,0

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,51 0,50 0,51 0,40 0,53 0,54 - 0,53 0,61 0,51

Клас боштету 1,2 1а,9 1а,6 11,0 1а,8 1,2 - 11,0 1а,5 1а,9

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,58 0,59 0,57 0,68 0,59 0,59 - - - 0,59

Клас боштету 1а,9 1а,6 1а,7 1,0 1а,7 1,0 - - - 1а,7

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,48 0,51 0,55 0,59 0,53 0,56 - - - 0,52

Клас боштету 1,0 1а,9 1а,7 1,0 1,0 1а,7 - - - 1а,9

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,47 0,52 0,53 0,55 0,61 0,54 - - - 0,53

Клас боштету 1,2 1а,9 1а,9 11,6 1,0 1а,9 - - - 1а,9

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,45 0,55 0,58 0,68 0,61 0,68 - - - 0,57

Клас боштету 1,0 1а,8 1а,8 1а,1 1,3 1,0 - - - 1а,9

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,67 0,59 0,52 - 0,54 0,56 - - - 0,58

Клас боштету 1,1 1а,9 1,1 - 1а,5 1,5 - - - 1а,8

Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету для стиглих деревосташв характеризуются швденна (середня вщносна повнота - 0,60 та середнш клас боштету 1а,7), швшчна (0,59 та 1а,7) та захщна (0,58 та 1а,8) експозицп.

Табл. 11. Середт значення повноти та класу боштету перестгйних ялицевих деревостанв з урахуванням особливостей рельефу_

Середнi показники Орографiчна характеристика схилу Середт значення для експозицп

Висота над рiвнем моря, м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, °

0-10 111-25 |26-501 0-10 111-25 |26-50|0-10| 11-25 126-50

Пiвденна експозицiя

Вiдносна повнота 0,60 0,50 0,52 0,68 0,61 0,58 - - - 0,58

Клас боштету 1в,0 1а,8 1а,6 1,0 1,2 1,0 - - - 1,0

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота - 0,52 0,51 0,40 0,48 0,52 - - - 0,51

Клас боштету - 1а,6 1а,4 1,0 1,4 1а,9 - - - 1а,9

Пiвдeннo-зaxiднa e^rn^^H

Вiднoснa пoвнoтa G,3G G,59 G,57 - G,55 G,55 - - - G,57

Клас бoнiтeтy II,G Ia,9 I,G - Ia,8 I,G - - - Ia,9

Швшчна eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa G,5G G,57 G,58 - G,58 G,55 - - - G,57

Клас бoнiтeтy I6,G Ia,7 Ia, 8 - I,G Ia,7 - - - Ia,8

Пiвнiчнo-сxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa - G,53 G,53 - G,44 G,62 - - - G,55

Клас бoнiтeтy - Ia,9 Ia, 8 - I,4 Ia,б - - - Ia,8

Пiвнiчнo-зaxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa товгота - G,58 G,54 - G,59 G,58 - G,4G G,63 G,57

Клас бoнiтeтy - Ia,3 Ia,2 - Ia,9 I,G - I,G I,8 Ia,7

Сxiднa eкспoзицiя

Вщжюна пoвнoтa - G,36 G,44 - G,58 G,6G - - - G,54

Клас бoнiтeтy - Ia,3 II,G - I,5 Ia, 8 - - - I,G

Зaxiднa eкспoзицiя

Вiднoснa пoвнoтa - G,54 G,57 - G,59 G,49 - - - G,54

Клас бoнiтeтy - I,G Ia,4 - I,G Ia,9 - - - Ia,8

Кpaщими сepeднiми пoкaзникaми вiднoснoï пoвнoти та класу бoнiтe-ту для пepeстiйниx дepeвoстaнiв xapaктepизyються пiвнiчнo-зaxiднa (сepeдня вiднoснa пoвнoтa - Q,37 та сepeднiй клас бoнiтeтy Ia,7), пiвнiчнa (Q,37 та Ia,8) та пiвнiчнo-сxiднa (Q,33 та Ia,8) eкспoзицiï. Для пiвдeннoï eкспoзицiï кpaщими yмoвaми poстy для вишт 3QQ-8QQ м н.p.м. вiдзнaчaються дшянки з кpyтизнoю Q-23 о, для вишт 8Q1-1Q99 м н.p.м - пepeвaжнo з кpyтизнoю 11-3Q о, а для ви-сoт 11QQ-18QQ м - з ^утюгою 11-23 о.

Для пiвдeннo-сxiднoï eкспoзицiï ^ащими yмoвaми poстy для висoт 3QQ-8QQ м та 8Q1-1Q99 м н^.м. вщзначаються дiлянки пepeвaжнo з ^утюгою 11-3Q о. Для висoт 8Q1-1Q99 м н^.м. визначити oптимyм нeмoжливo чepeз нeзнaчнy кiлькiсть дiлянoк. Для пiвдeннo-зaxiднoï eкспoзицiï кpaщими yмo-вами poCTy для висoт 3QQ-8QQ м н^.м. вiдзнaчaються дiлянки пepeвaжнo з ^утюгою 11-3Q о, для вшх>т 8Q1-1Q99 м - з ^утюгою 11-23 о, а для вшх>т 11QQ-18QQ м - з ^утюгою Q-3Q о.

Для пiвнiчнoï eкспoзицiï кpaщими yмoвaми poстy для вишт 3QQ-8QQ м н.p.м. вiдзнaчaються дшянки з ^утюгою 11-3Q о, для витот 8Q1-1Q99 м - з ^утюгою дo 2б о та для вишт 11QQ-18QQ м - з ^утюгою дo 11-23 о. Для пiвнiчнo-сxiднoï eкспoзицiï к^ащими yмoвaми poстy для висoт 3QQ-8QQ м н^.м. вiдзнaчaються дiлянки пepeвaжнo з ^утюгою Q-1Q о та 26-3Q о, для висoт 8Q1-1Q99 м - всьoгo дiaпaзoнy к^утизни сxилy.

Для пiвнiчнo-зaxiднoï eкспoзицiï ^ащими yмoвaми poстy для висoт 3QQ-8QQ м н^.м. вiдзнaчaються дiлянки з ^утюгою Q-3Q о, для вишт 8Q1-1Q99 м та 11QQ-18QQ м н^.м. - з ^утюгою дo 11-3Q о. Для сxiднoï eкспoзицiï кpaщими yмoвaми poстy для висoт 3QQ-8QQ м та 8Q1-1Q99 м н^.м. вщзнача-ються дiлянки з кpyтизнoю сxилy 11-3Q о. Зaгaлoм для зaxiднoï eкспoзицiï ^а-щими yмoвaми pody для висoт 3QQ-8QQ м н^.м вiдзнaчaються дiлянки з ^y-тютою сxилy Q-3Q о, для вишт 8Q1-1Q99 м н.p.м. - з ^утюгою сxилy 11-3Q о.

Висновки:

1. Загальна площа ялицевих лЫв на територп Держлюфонду в Укра!нських Карпатах становить 58004,1 га i3 загальним запасом 19342,45 тис. м3 де-ревини. Найбшьша частка ялицевих лiсiв знаходиться на територп Львiвського ОУЛМГ та займае площу 18834,7 га.

2. Вжова структура ялицевих деревостанiв нерiвномiрна: молодняки I класу займають 17,76 %, молодняки II класу - 16,78 %, середньов1ков1 -7,55 %, середньовжов^ включен до розрахунку - 13,30 %, пристига-кта - 14,33 %, стигл1 - 26,10 % та перестшш - 4,18 %. Молодняки I та II класу загалом займають 20036,0 га (34,54 %).

3. Найбiльшi площi ялицевi деревостани займають у тип лiсорослинних умов С3 - 54,34 % вiд загально! площi ялицевих деревостанiв та D3 -44,76 %.

4. Загалом деревостани I класу боштету займають 57,91 % вщ загально! площi ялицевих деревосташв, I3 - 23,20 %, II - 13,43 %, III - 2,26 % та I6 - 2,13 %.

5. Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету ялицевих деревосташв характеризуються: швшчна i швденна експозицп для ушх груп вшу; швшчно-схщна - для VII групи вшу; швшчно-захщ-на - для III та VII груп вшу; схщна - для V групи вшу, захщна - для II, III, IV та VI груп вшу.

6. Для висотного дiапазону 300-800 м н.р.м. кращими показниками вщносно! повноти та середнього класу боштету вщзначаються ялицевi деревостани, розташоваш на швденно-схщних, пiвденно-захiдних, швшчних та схiдних експозицiях з крутизною схилу 11-50 на пiвнiчно-схiдних - з крутизною схилу 0-10 ° та 256-50 °; на швденних - з крутизною схилу 025 °; на швшчно-захщних та захiдних експозицiях - з крутизною схилу вщ 0-50 °.

7. Загалом для ялицевих деревосташв, розташованих на пiвденних, швден-но-схщних, пiвнiчно-захiдних, схiдних та захiдних експозищях з висо-тою 801-1099 м н.р.м., сшльним е кращий рют та розвиток ялицевих деревосташв за крутизни схилу 11-50 °. У цьому ж висотному дiапазонi оп-тимальними умовами росту характеризуються дшянки з крутизною до 26 ° пiвнiчних експозицiй. Дiлянкам, розташованим на швденно-захщ-них експозицiях, кращi умови росту ялицевих деревостанах характерш за крутизни схилу 11-25 °. Розташованi на пiвнiчно-схiдних експозицiях да-лянки характеризуються оптимальними умовами росту незалежно вщ крутизни схилу.

8. Для висотного дiапазону 1100-1800 м н.р.м. кращими показниками вщносно! повноти та середнього класу боштету вщзначаються ялицевi деревостани, розташоваш на швденних та швшчних експозищях з крутизною схилу 11-25 °; на швденно-захщних та швшчно-захщних - з крутизною схилу 26-50 °.

Л1тература

1. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация Abieta) / М.А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. -20 с. - С. 86-91.

2. Маркив П.Д. Продуктивность горных пихтовых лесов Карпат / П.Д. Маркив, А.И. Пи-тикин // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 12. - С. 16-18.

3. Маркив П.Д. Восстановительно-возрастная динамика елово-буково-пихтовых лесов Украинских Карпат / П.Д. Маркив, А.И. Питикин // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1985. - № 6. - С. 44-49.

4. Молоткова И.И. Строение, биология и сортиментная структура естественных пихтовых насаждений Закарпатья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 "Лесоустройсво и лесная таксация" / И.И. Молоткова. - Харьков, 1965. - 23 с.

5. Парпан Т.В. Бiолого-географiчнi особливосп ялищ бшо! у Центральнш Сврош та в Укршш / Т.В. Парпан // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 54-69.

6. Бродович Р.1. Сучасний стан та науково-обгрунтована стратепя вщтворення ялицевих лiсiв Укра!нських Карпат / Р.1. Бродович, Т.М. Порада, 1.П. Равлюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 199-206.

7. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 192 с.

Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационная характеристика пихтовых древостоев Украинских Карпат с учетом особенностей рельефа

Осуществлен анализ лесоводственно-таксационной структуры пихтовых древостоев на территории Гослесфонда в Украинских Карпатах на основе повыдельной базы данных ПО "Укргослеспроект", в частности: распределение площадей и запасов по типам лесорастительных условий, относительным полнотам и классам бонитетов. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-таксационных показателей от высоты над уровнем моря, экспозиции и крутизны склона. Определены лучшие условия роста для пихтовых древостоев с учетом орографических особенностей рельефа участков.

Hrynyk H.H. Forestry and assessment characteristics of silver-fir forests stands in Ukrainian Carpathians account relief features

The analysis of forestry and assessments silver-fir forests stands structure is carried out on territory of State forest found in Ukrainian Carpathians on the basis of database SU "Ukrderzhlisproekt", in particular: distributing of areas and supplies after the types site conditions, by the relative stocking and by the classes of sites indexes. The features of dependence of forestry and assessments are investigational from a level height, display and steepness of slope. Found areas with the best terms of growth for silver-fir forests stands account the orographic features of relief._

УДК 630*43 Ст. наук. cniepo6. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук;

мол. наук. cniepo6. €.€. Мельник1; бакалавр С.Г. Сидоренко2

ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ СОСНЯК1В П1СЛЯ НИЗОВИХ ПОЖЕЖ ЗА Р1ЗНИХ ТИП1В ПОШКОДЖЕННЯ ДЕРЕВ

Проаналiзовано змши стану соснягав внаслщок низових пожеж у люах зелено! зони Харкова. Виявлено особливосп !х розвитку за рiзних тишв пошкодження дерев вогнем та роль рiзних факторiв у шсляпожежному розвитку соснягав.

Ключовг слова: лiсовi пожеж^ конвективний тепловий потж, теплове випром^ нювання.

Посилення антропогенного впливу на люи призвело до зростання кшькосп та масштаб1в люових пожеж, як е другим тсля вирубування гло-бальним чинником !х знищення та пригшчення [2, 10, 17]. Люов1 пожеж1 зав-дають величезш економ1чш, еколопчш та сощальш збитки [7, 10, 15, 17]. Постшно напружена ситуащя з люовими пожежами i в Украш [4, 7, 10].

1 Украшський НД1 тсового господарства та агротсомелюрацл iм. Г.М. Висоцького;

2 Харювський нацюнальний аграрний утверситет iм. В.В. Докучаева