Научная статья на тему 'Лісівничо-таксаційна характеристика букових деревостанів українських Карпат з урахуванням орографічних особливостей'

Лісівничо-таксаційна характеристика букових деревостанів українських Карпат з урахуванням орографічних особливостей Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
94
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Г Г. Гриник

Здійснено аналіз лісівничо-таксаційної структури букових деревостанів на території держлісфонду в Українських Карпатах на основі повидільної бази даних ВО "Укрдержліспроект", зокрема: розподіл площ і запасів за типами лісорослинних умов, відносними повнотами та класами бонітетів. Досліджено особливості залежності лісівничо-таксаційних показників від висоти над рівнем моря, експозиції та крутизни схилу. Встановлено кращі умови росту для букових деревостанів з урахуванням орографічних особливостей рельєфу ділянок.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Forestry and assessment characteristics of beech forests stands in Ukrainian Carpathians account orographic features

The analysis of forestry and assessments beech forests stands structure is carried out on territory of state forest found in Ukrainian Carpathians on the basis of database SU "Ukrderzhlisproekt", in particular: distributing of areas and supplies after the types site conditions, by the relative stocking and by the classes of sites indexes. The features of dependence of forestry and assessments are investigational from a level height, display and steepness of slope. Found areas with the best terms of growth for beech forests stands account the orographic features of relief.

Текст научной работы на тему «Лісівничо-таксаційна характеристика букових деревостанів українських Карпат з урахуванням орографічних особливостей»

9. Царик Й. Генеративне розмноження популяцiй рослин високопр'я Карпат як ознака 1хньо1 життeздатностi / Й. Царик, В. Кияк, Р. Дмитрах, В. Бшонога // Вiсник Львiвського уш-верситету. - Сер.: Бюлопчна. - 2004. - Вип. 36. - С. 50-56.

10. Царик Й.В. Самовщновлення популяцш за рiзних умов 1хнього росту / Й.В. Царик // Вюник Львiвського унiверситету. - Сер.: Бюлопчна. - 2010. - Вип. 53. - С. 94-99.

11. Billings W.D. An alpine snowbank environment and its effects on vegetation, plant development, and productivity / W.D. Billings, L.C. Bliss // Ecology. - 1959. - Vol. 40. - Pp. 1768-1771.

12. Bohm R. Regional temperature variability in the European Alps: 1760-1998 from homogenized instrumental time series / R. Bohm, I. Auer, M. Brunetti et al. // International Journal of Climatology. - 2001. - Vol. 21, № 14. - Pp. 1779-1801.

13. Jones P.D. The evolution of climate over the last mil len nium / P.D. Jones, T.D. Osborn, K.R. Briffa // Science. - 2001. - Vol. 292. - Pp. 662-667.

14. Kudo G. Plant distribution in relation to the length of the growing season in a snow-bed in the Taisetsu Mountains, northern Japan / G. Kudo, K. Ito // Plant Ecology. - 1992. - Vol. 98. - № 2. - PP. 165-174.

15. Lenoir J. A significant upward shift in plant species optimum elevation during the 20th century / J. Lenoir, J.C. Gegout, P.A. Marquet et al. // Science. - 2008. - Vol. 320. - PP. 1768-1771.

Штупун В.П. Генеративное размножение популяций растений в хионофильных сообществах Черногоры (Украинские Карпаты)

Представлены материалы относительно особенностей генеративного размножения растений в хионофильных сообществах Черногорского массива Украинских Карпат. Проанализировано влияние длительности залегания снежного покрова на интенсивность семенного и вегетативного возобновления. Установлено, что семенное возобновление является главным способом самоподдержания популяций в хи-онофильных сообществах Карпат.

Ключевые слова: хионофильные группировки, снежный покров, генеративные размножения, высокогорье Карпат.

Shtupun V.P. The generative reproduction of plants in the chionophilo-us communities of Chornogora (the Ukrainian Carpathians)

The characteristics of plants generative reproduction in the chionophilous communities of Chornohora (the Ukrainian Carpathians) are presented. The influence of duration of snow cover on the intensity of seed and vegetative reproduction is analyzed. It was found out, that the seed reproduction is the main way to ensure the existing of self-maintained populations of chionophilous communities in the Carpathians.

Keywords: chionophilous communities, snow cover, generative reproduction, Carpathian high-mountains.

УДК 630*5+630.221*76 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб. -

НЛТУ Украши, м. Львiв

Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ З УРАХУВАННЯМ ОРОГРАФ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Здшснено аналiз л^вничо-таксацшно! структури букових деревосташв на те-риторп держлюфонду в Украшських Карпатах на основi повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", зокрема: розподш площ i запаав за типами люорослинних умов, вщносними повнотами та класами боштетсв. Дослщжено особливост залеж-ност л^вничо-таксацшних показнигав вщ висоти над рiвнем моря, експозицп та крутизни схилу. Встановлено кращi умови росту для букових деревосташв з ураху-ванням орографiчних особливостей рельефу дшянок.

Вступ. До складу державного люового фонду у прських умовах Укра!нських Карпат належать буковi деревостани, розташованi на територп Закарпатсько!, ^ано-Франювсько!, Львiвськоl та Чершвецько! областей. Найбiльшу площу буковi деревостани займають на територп Закарпатського ОУЛМГ - 262515,1 га (71,77 % вщ загально! площi букових деревосташв в Укра1нських Карпатах), далi: 1вано-Франювського - 61599,2 га (16,84 %), Львiвського - 32194,4 га (8,8 %) та Чернiвецького - 9454,7 га (2,56 %) (табл. 1). Загалом деревостани з дом^ванням бука люового в прських умовах займають площу 365763,4 га та загальний запас 127655,2 тис. м3.

Метою роботи е дослщження лiсiвничо-таксацiйних особливостей букових деревосташв Укра!нських Карпат з урахуванням орографiчних умов мiсцевостi.

Об'ектом досл1дження були буковi деревостани Укра!нських Карпат. Для аналiзу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлiспроект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вдабрано дшянки з перевагою бука люового з урахуванням орографiчних умов мюцевосп, а саме: висота над рiвнем моря (н.р.м.), експозицiя та крутизна схилу. У межах груп в^ здiйснено групування площ i запасiв дiлянок за типом люорослинних умов, за класами бонiтету та повнотами загалом.

Табл. 1. Розподт площ лкостатв з участю бука за вжовою структурою (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Групи вжу Обласш управлшня люового 1 мисливського господарства Всього

Ьано-Франгавське Чершвецьке Льв1вське Закарпатське

Молодняки I класу 1582,0 50,12 479,7 9,52 537,4 19,75 11535,7 363,50 14134,8 442,89

Молодняки II класу 2523,9 401,61 812,1 115,62 1174,5 192,07 13782,6 2160,43 18293,1 2869,73

Середньовжов1 24946,9 7531,86 1996,7 622,80 10154,3 3361,82 85048,4 29704,49 122146,3 41220,97

Середньовжов1, вклю-чеш до розрахунку 14735,7 5354,52 1342,9 548,64 7234,3 2694,73 50519,3 20360,89 73832,2 28958,78

Пристигакга 9667,6 3725,01 2066,9 879,85 6280,9 2365,65 31881,0 13655,17 49896,4 20625,68

Стигл1 6215,5 2263,13 2399,0 1006,04 5283,2 1957,38 39389,0 15711,16 53286,7 20937,71

Перестшш 1927,6 641,52 357,4 144,30 1529,8 513,39 30359,1 11300,26 34173,9 12599,47

Разом 61599,2 19967,77 9454,7 3326,77 32194,4 11104,79 262515,1 93255,90 365763,4 127655,23

Результати дослвджень. Вжова структура букових деревосташв нерiвномiрна: молодняки I класу займають 14134,8 га (3,86 %), молодняки II класу - 18293,1 га (5,00 %), середньовiковi - 122146,3 га (33,39 %), середньовiковi, включенi до розрахунку - 73832,2 га (20,19 %), пристигаючi -49896,4 га (13,64 %), стиглi - 53286,7 га (14,57 %) та перестiйнi - 34173,9 га (9,34 %). Середньовiковi деревостани бука лiсового та середньовжов^ включенi до розрахунку, загалом займають 195978,5 га (53,58 %), тобто найбшьшу площу в розрiзi груп вжу.

Розподш площ букових насаджень у гiрських умовах за типами люо-рослинних умов i класами бонiтету представлено у табл. 2.

Табл. 2. Розподт площ букових насаджень у грьких умовах за типами лкорослинних умов i класами бонтету (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м3)

Клас боштету

Типи люорослинних умов

С2

Сз

Э2

Эз

Э4

Разом

7,6 2,34

10,8 2,05

14,7 5,71

2,63

65,6 28,38

36,0 15,75

359,3 161,91

387,8 164,03

1796,2 699,88

2,3 0,25

1659,9 697,71

10006,6 4464,00

2,4 0,43

2824,3 1093,77

16966,3 6347,75

11

0,36

17248,3

6751,17

58936,9 23572,11

07 0,17

2,5

0,65

30,3 9,06

29,7 8,07

6246,1 2273,46

56008,2 19635,87

5.1

2.02

17780,4 5686,37

83859,4 28937,86

36 1,11

12

0,17

63,9 15,92

3358,7 925,70

49228,5 15413,27

2127,9 564,27

20894,7 6439,02

0,7 0,10

22,8 5,23

729,5 178,19

11564,9 2962,42

225,7 31,08

1734,8 314,04

IV

0,6 0,11

11,6 2,50

14

0,37

64,1 12,51

1021,4 195,41

10,2 1,02

275,8 15,12

V

2,5 0,45

17

0,13

6,8 0,72

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

100,1 11,88

09 0,02

3,3 0,20

0,51

Всього

7,5 1,48

136,0 33,47

31,1

13626,1

136767,6

8,44

4651,01

45297,71

8,5 2,63

39099,2 13749,42

176083,1

63909,79

43 1,28

В

2

г

а

Найбiльшi площi буковi деревостани займають у тит люорослинних умов Б3 - 176083,1 га (48,14 % вщ загально! площi букових деревосташв), С3 - 136767,6 га (37,39 %), Э2 - 39099,2 га (10,69 %) та С2 - 13626,1 га (3,73 %). В умовах Б3 деревостани I класу боштету займають 83859,4 га (22,93 %), 1а -58936,9 га (16,11 %), II - 20894,7 га (5,71 %) та 1б - 10006,6 га (2,74 %). Для умов С3 деревостани I класу бонiтету займають 56008,2 га (15,31 %), II -49228,5 га (13,46 %), I3 - 16966,3 га (4,64 %) та III - 11564,9 га (3,16 %). Для умов Б2 найхарактершшими е деревостани I класу боштету - 17780,4 га (4,86 %) та I" - 17248,3 га (4,72 %). Для С2 - I класу боштету - 6246,1 га (1,71 %), II - 3358,7 га (0,92 %) та Iя - 2824,3 га (0,77 %).

Загалом деревостани I класу бонiтету займають 163965,3 га (44,83 % вщ загально! площi букових деревостанiв), Iя - 95980,0 га (26,24 %), II -75674,9 га (20,69 %), III - 14278,4 га (3,90 %) та Iб - 13852,8 га (3,79 %).

Розподiл площ букових насаджень у гiрських умовах за типами люорослинних умов i повнотами представлено у табл. 3.

В умовах Б3 деревостани з повнотою 0,7 займають 60154,3 га (16,45 % вщ загально! площi букових деревосташв), 0,8 - 48819,1 га (13,35 %), 0,6 -30506,2 га (8,34 %), 0,5 - 18047,5 га (4,93 %), 0,9 - 12606,3 га (3,45 %) та 0,4 -

4194.0 га (1,15 %). Для yмoв С3 деpевocтани з пoвнoтoю 0,7 займають 40761,2 га (11,14 %), 0,6 - 30878,7 га (8,44 %), 0,8 - 28659,2 га (7,84 %) та 0,5 - 23920,0 га (6,54 %). Для yмoв D2 найxаpактеpнiшими e деpевocтани з пoвнoтoю 0,7 - 14366,1 га (3,93 %), 0,8 - 10790,9 га (2,95 %), 0,6-6039,5 га (1,65 %), 0,9 - 4084,1 га (1,12 %). Для С2 - 0,7 - 4654,2 га (1,27 %), 0,8 -

28659.2 га (0,89 %), 0,6 - 2901,1 га (0,79 %). Загалoм деpевocтани з пoвнoтoю 0,7 займають плoщy 119994,0 га (32,81 %), 0,8 - 91557,3 га (25,03 %), 0,6 -

70372.3 га (19,24 %), 0,5 - 46164,7 га (12,62 %), 0,9 - 23991,1 га (6,56 %), 0,4 -

9715.1 га (2,66 %), 0,3 - 2134,9 га (0,58 %) та 1,0 - 1834,0 га (0,50 %).

Табл. 3. Розподл площ букoвux насаджень у гpcькuxумовах за пoвнoтамu та лicopocлuннuмu умoвамu (чиселышк - площа, га; шаменник - запас, тис. м3)

Вiднocна Типи лicopocлинниx yмoв Разoм

пoвнoта B2 B3 C1 C2 C3 C4 D2 D3 D4

0,3 0,7 05 - 121,3 1047,4 - 161,7 803,3 - 2134,9

0,10 0,05 - 20,15 181,48 - 29,66 151,28 - 382,72

0,4 - 13,9 - 344,9 4467,3 - 695,0 4194,0 - 9715,1

- 2,67 - 79,57 1070,44 - 184,40 1091,55 - 2428,63

0,5 3,1 39,4 - 1421,7 23920,0 - 2728,7 18047,5 4,3 46164,7

0,56 9,67 - 431,57 7650,71 - 890,95 6183,34 1,28 15168,08

0,6 - 45,0 - 2901,1 30878,7 1,8 6039,5 30506,2 - 70372,3

- 11,54 - 958,68 10972,86 0,59 2204,18 11562,65 - 25710,50

0,7 - 24,2 29,6 4654,2 40761,2 4,4 14366,1 60154,3 - 119994,0

- 5,37 7,87 1577,06 13544,16 1,79 5006,49 22019,41 - 42162,15

0,8 1,2 13,0 - 3271,6 28659,2 2,3 10790,9 48819,1 - 91557,3

0,17 4,17 - 1261,00 9660,68 0,25 3945,89 17935,46 - 32807,62

0,9 2,5 - 1,5 856,7 6440,0 - 4084,1 12606,3 - 23991,1

0,65 - 0,57 305,08 2042,66 - 1432,29 4680,36 - 8461,61

1,0 - - - 54,6 593,8 - 233,2 952,4 - 1834,0

- - - 17,90 174,72 - 55,56 285,74 - 533,92

B^oro 7,5 136,0 31,1 13626,1 136767,6 8,5 39099,2 176083,1 4,3 365763,4

1,48 33,47 8,44 4651,01 45297,71 2,63 13749,42 63909,79 1,28 127655,23

Рoзпoдiл плoщ бу^вих наcаджень у пр^ких yмoваx за клаcами бoнiтетy i пoвнoтами пpедcтавленo у табл. 4.

Серед деpевocтанiв I E^cy бoнiтетy найбiльшy плoщy займають дшянки з пoвнoтoю: 0,7 - 57601,0 га (15,75 % вщ загальнoï плoщi бyкoвиx деpевocтанiв), 0,8 - 41858,9 га (11,44 %), 0,6 - 33034,5 га (9,03 %); te: 0,7 -36175,9 га (9,89 %), 0,8 - 32893,3 га (8,99 %), 0,6 - 12792,8 га (3,50 %); II: 0,5 -20244,6 га (5,53 %), 0,6 - 19737,9 га (5,40 %), 0,7 - 17936,1 га (4,90 %), 0,8 -9987,1 га (2,73 %); III: 0,5 - 4711,9 га (1,29 %), 0,6 - 3335,0 га (0,91 %), 0,7 -2561,4 га (0,70 %); I6: 0,7 - 5134,4 га (1,40 %), 0,8 - 4951,0 га (1,35 %).

За результатами oпpацювання пoвидiльнoï бази даниx для деpевocтанiв з дoмiнyванням бука лicoвoгo в межаx груп вiкy визначенo тередш значення вiднocнoï пoвнoти та R^cy бoнiтетy для груп, cфopмoваниx за opoгpафiчними ocoбливocтями poзташyвання дiлянoк:

• 300-800 м н.р.м; крутизна cxrny 0-10 o;

• 300-800 м н.р.м; крутизна cxrny 11-25 o;

• 300-800 м н.р.м; крутизна cxrny 26-50 o;

• 801-1099 м н.р.м; крутизна схилу 0-10 о;

• 801-1099 м н.р.м; крутизна схилу 11-25 о;

• 801-1099 м н.р.м; крутизна схилу 26-50 о;

• 1100-1800 м н.р.м; крутизна схилу 0-10 о;

• 1100-1800 м н.р.м; крутизна схилу 11-25 о;

• 1100-1800 м н.р.м; крутизна схилу 26-50 о

Табл. 4. Розподт площ букових насаджень у грських умовах за класами боштету i повнотами (чисельник - площа, га; знаменник - запас, тис. м

Класи Вщносна повнота Разом

боштету 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1

1г - — — 10,8 14,9 74 — — 33,1

- — — 2,05 5,64 2,41 — — 10,10

1в — — 44,1 20,60 36,4 12,18 197,6 85,18 157,3 73,29 34,3 17,42 — 469,7 208,67

1б - 48,0 314,7 1061,8 5134,4 4951,0 2228,4 114,5 13852,8

— 14,42 126,96 430,53 2153,31 2184,31 1058,25 58,09 6025,87

1а 106,9 896,6 3702,0 12792,8 36175,9 32893,3 8946,1 466,4 95980,0

21,32 266,45 1366,14 5010,93 14107,25 13188,65 3614,98 190,04 37765,76

I 798,5 3245,4 16857,1 33034,5 57601,0 41858,9 9753,3 816,6 163965,3

154,89 853,55 5768,25 12282,36 19769,45 14312,66 3183,45 229,86 56554,47

II 843,0 4267,1 20244,6 19737,9 17936,1 9987,1 2316,4 342,7 75674,9

149,40 1043,32 6535,26 6914,22 5409,29 2748,96 509,44 48,46 23358,35

III 340,2 1147,9 4711,9 3335,0 2561,4 1542,2 559,9 79,9 14278,4

52,13 233,63 1292,48 967,44 584,93 284,94 68,70 6,81 3491,06

IV 34,3 99,6 253,3 333,9 354,0 157,1 139,0 13,9 1385,1

4,07 16,24 52,64 86,29 45,58 12,37 9,19 0,66 227,04

V 12,0 0,91 10,5 1,02 37,0 5,75 24,8 4,17 11,0 1,14 30 0,03 13,7 0,18 — 112,0 13,20

Vа — — — 44 и_ — — — 12,1

— — — 0,33 0,38 — — — 0,71

Всього 2134,9 9715,1 46164,7 70372,3 119994,0 91557,3 23991,1 1834,0 365763,4

382,72 2428,63 15168,08 25710,50 42162,15 32807,62 8461,61 533,92 127655,23

Середш значения повноти та класу боштету для дшянок, згрупованих за орографiчними особливостями, та середне значення для експозицп для груп в^ представлено у табл. 5-11. Для визначення оптимальних умов росту в межах орографiчних груп провели порiвняльний аналiз середнiх значень вщносно1 повноти та класу боштету.

Табл. 5. Середш значення повноти та класу боштету букових деревосташв

для молодняшв I класу з урахуванням орографiчних особливостей дтянок

Середш показники Орографична харектеристика схилу Середш значення для ек-спозици

Висота н.р.м., м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 111-25|26-50| 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,73 0,73 0,73 0,73 0,72 0,71 — — — 0,73

Клас боштету !,0 !,0 !,3 !а,9 !,3 !,6 — — — и

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,74 0,74 0,72 0,71 0,71 0,74 — 0,71 0,69 0,73

Клас боштету и и !,6 !,2 !,3 и — П,0 П,0 !,3

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Пiвденно-захiдна експозищя

Вщносна повнота 0,65 0,73 0,72 0,72 0,73 0,75 0,80 0,55 0,77 0,72

Клас бонiтету 1,2 1,2 1,0 1,2 1,2 1,4 1,0 1,8 1,5 1,2

Швшчна експозицiя

Вiдносна повнота 0,73 0,72 0,74 0,74 0,67 0,75 - - 0,78 0,72

Клас боштету 1,0 1,0 1,2 1,3 1,4 1,2 - - 11,0 1,1

Пiвнiчно-схiдна експозицiя

Вiдносна повнота 0,72 0,72 0,69 0,68 0,71 0,68 - 0,60 0,57 0,70

Клас боштету 1,1 1,0 1а,8 1,6 1,6 1,4 - 11,8 1,9 1,1

Швшчно-захщна експозицiя

Вiдносна повнота 0,64 0,72 0,73 0,73 0,75 0,76 - 0,67 0,38 0,72

Клас боштету 1,3 1,2 1,3 1,0 1,5 1,4 - 1,5 11,0 1,3

Схщна експозицiя

Вщносна повнота 0,79 0,77 0,79 - 0,74 0,77 - - 0,90 0,77

Клас боштету 1,1 1,2 1,2 - 1,4 1,1 - - 11,0 1,2

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,77 0,75 0,75 0,72 0,71 0,62 - - - 0,74

Клас боштету 1,1 1,0 1,2 1,2 1,4 1а,8 - - - 1,1

Табл. 6. Середт значення повноти та класу боштету букових деревостатв для молоднякв II класу з урахуванням орографiчних особливостей дтянок

Середш показники Орографiчна харектеристика схилу Середш значення для ек-спозици

Висота н.р.м., м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 |11-25 126-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,74 0,76 0,77 0,81 0,75 0,77 - 0,71 - 0,76

Клас боштету 1а,8 1а,8 1,2 1а,0 1,5 11,0 - 11,5 - 1,1

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,73 0,78 0,77 0,79 0,79 0,78 - 0,79 0,76 0,78

Клас боштету 1а,7 1а,8 1,5 1а,7 1,6 1,8 - 1,7 1а,5 1,3

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,80 0,74 0,75 0,80 0,76 0,78 - 0,71 - 0,75

Клас боштету 1а,9 1,0 1,3 1а,7 1,7 11,4 - 11,5 - 1,4

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,73 0,76 0,72 0,74 0,74 - 0,74 - 0,74

Клас боштету 1а,3 1а,9 1,2 1,6 1,4 11,3 - 11,5 - 1,1

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,74 0,74 0,73 0,75 0,76 0,76 - 0,74 0,80 0,75

Клас боштету 1а,7 1а,9 1,2 1,5 1,5 1,4 - 11,6 1,8 1,2

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,66 0,74 0,66 0,74 0,78 0,79 - 0,67 0,64 0,74

Клас боштету 1а,7 1,0 1,0 1а,4 1,4 1,7 - 11,1 1,8 1,2

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,70 0,78 0,66 0,74 0,48 - 0,36 - 0,70

Клас боштету 1а,8 1а,8 1а,9 1,4 1а,9 11,5 - 11,4 - 1а,9

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,77 0,74 0,80 0,70 0,76 0,70 - 0,68 - 0,75

Клас боштету 1,5 1а,7 1а,5 1,2 1,9 1,1 - 11,1 - 1,0

Загалом кращими середнiми показниками вщносно! повноти та класу бонiтету для молодняюв I класу характеризуються твденна (середня

вщносна повнота - 0,73 та середнш клас боштету 1,1) та захщна (0,74 та 1,1) експозицп.

Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету для молодняюв II класу характеризуются твденна (середня вiдносна повнота - 0,76 та середнш клас боштету 1,1), схщна (0,70 та 1а,9) та захщна (0,75 та 1,0) експозицп.

Табл. 7. Середт значення повноти та класу бонтету середньовжових букових деревостатв з урахуванням орографiчних особливостей дтянок_

Середш показники Орограф1чна харектеристика схилу Середт значення для експозицп

Висота н.р.м., м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 111-25|26-50| 0-10 |11-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,77 0,75 0,80 0,76 0,72 0,65 0,67 0,72 0,76

Клас боштету 1а,5 1а,4 1а,5 1а,8 1а,8 1а,8 1,5 1,9 11,1 1а,6

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,73 0,73 0,72 0,75 0,73 0,75 0,70 0,74 0,74 0,73

Клас боштету 1а,4 1а,6 1а,8 1,1 1,0 1,2 1,4 1,5 1,2 1а,8

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,74 0,73 0,73 0,78 0,74 0,73 0,76 0,72 0,74 0,73

Клас боштету 1а,7 1а,6 1а,6 1а,7 1,0 1,0 1,4 1,7 1,5 1а,7

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,76 0,75 0,75 0,62 0,75 0,76 0,64 0,69 0,66 0,75

Клас боштету 1а,4 1а,4 1а,7 1а,8 1а,8 1,0 1,3 1,6 1,6 1а,6

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,74 0,74 0,73 0,73 0,74 0,76 0,69 0,73 0,69 0,74

Клас боштету 1а,4 1а,5 1а,6 1,1 1а,8 1,1 1,9 1,6 1,9 1а,7

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,73 0,74 0,73 0,75 0,74 0,74 0,73 0,72 0,73 0,73

Клас боштету 1а,6 1а,4 1а,7 1а,8 1а,8 1,2 11,2 1,7 1,7 1а,7

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,75 0,75 0,73 0,83 0,74 0,73 0,74 0,76 0,68 0,74

Клас боштету 1а,5 1а,6 1а,6 1а,9 1,0 1,0 1,6 1,1 11,3 1а,7

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,72 0,76 0,74 0,69 0,75 0,75 - 0,81 0,69 0,75

Клас боштету 1а,6 1а,5 1а,6 1а,9 1а,7 1,1 - 1,9 1,8 1а,6

Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету для середньовжових деревостатв характеризуются твденна (середня вщносна повнота - 0,76 та середнш клас боштету 1а,6) та захщна (0,75 та 1а,6) експозицп.

Табл. 8. Середн значення повноти та класу бонтету середньовжових букових деревостанв, включених до розрахунку, з урахуванням орографiчних особливостей дтянок

Орограф1чна харектеристика схилу Середт значення для експозицп

Середш показники Висота н.р.м., м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 111-25|26-50| 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,71 0,71 0,69 0,75 0,72 0,71 0,45 0,59 0,62 0,70

Клас бощтету 1а,6 1а,5 1а,8 1,0 1а,9 1,2 11,0 1,8 11,2 1а,7

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,68 0,70 0,68 0,62 0,69 0,70 0,69 0,77 0,68 0,70

Клас бощтету 1а,4 1а,6 1а,8 1,5 1,1 1,1 1,5 1,4 1,8 1а,8

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,66 0,70 0,68 0,59 0,72 0,71 - 0,72 0,63 0,70

Клас бощтету 1а,4 1а,8 1,0 1,2 1,1 1,3 - 1,4 1,7 1а,9

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,71 0,71 0,73 0,73 0,70 0,70 0,50 0,52 0,62 0,71

Клас бощтету 1а,7 1а,5 1а,6 1а,8 1,0 1,2 11,0 11,0 1,6 1а,6

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,69 0,71 0,70 0,68 0,71 0,69 - 0,65 0,60 0,70

Клас бощтету 1а,6 1а,5 1а,7 1,0 1,0 1,5 - 1,7 1,9 1а,8

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,67 0,71 0,68 0,62 0,70 0,65 0,40 0,71 0,62 0,69

Клас бощтету 1а,6 1а,6 1а,9 1,7 1а,9 1,4 11,0 1,5 1,8 1а,8

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,69 0,70 0,70 0,64 0,69 0,65 0,43 0,62 0,51 0,69

Клас бощтету 1,0 1а,5 1а,7 1а,6 1,2 1,7 111,0 11,0 11,5 1а,8

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,65 0,70 0,69 0,67 0,68 0,72 - 0,62 0,58 0,69

Клас бощтету 1а,9 1а,6 1а,9 1,8 1,4 1,1 - 1,8 11,4 1а,9

Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для середньовжових деревосташв, включених до розрахунку, характеризуються пiвденна (середня вщносна повнота - 0,70 та середнш клас боштету 1а,7) та швшчна (0,71 та 1а,6) експозицп.

Табл. 9. Середш значення повноти та класу боштету пристигаючих букових

Середш показники Орограф1чна харектеристика схилу Середш значення для експозицп

Висота н.р.м., м

300-800 1 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 111-25 126-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,67 0,67 0,61 0,73 0,68 0,62 0,50 0,59 0,55 0,66

Клас бощтету 1а,5 1а,6 1а,7 1,4 1,0 1,7 11,0 1,7 11,2 1а,7

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,65 0,66 0,64 0,56 0,69 0,64 0,60 0,56 0,52 0,65

Клас бощтету 1а,7 1а,7 1,2 1,6 1,2 1,5 111,0 11,0 11,5 1,0

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,66 0,66 0,64 0,68 0,69 0,69 - 0,59 0,71 0,66

Клас бощтету 1а,5 1а,7 1,0 1,0 1,2 1,2 - 11,4 1,1 1а,9

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,62 0,65 0,66 0,65 0,70 0,66 0,60 0,57 0,54 0,66

Клас бощтету 1а,3 1а,6 1а,7 1,2 1а,9 1,1 1,2 11,3 11,0 1а,7

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,63 0,66 0,66 0,59 0,65 0,65 - 0,56 0,52 0,65

Клас бощтету 1а,6 1а,7 1,0 1,3 1,1 1,4 - 1,9 11,9 1а,9

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,66 0,67 0,66 0,69 0,68 0,59 - 0,64 0,65 0,66

Клас боштету 1а,6 1а,6 1а,9 1,1 1,0 1,6 - 11,0 11,7 1а,9

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,67 0,68 0,62 0,59 0,68 0,60 - 0,57 0,52 0,66

Клас боштету 1а,7 1а,5 1,1 1,0 1,2 1,9 - 11,8 11,0 1а,9

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,69 0,64 0,62 0,70 0,64 0,63 - 0,63 0,66 0,64

Клас боштету 1а,4 1а,5 1,1 1,6 1,3 1,5 - 1,3 11,5 1а,9

Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету для пристигаючих деревостатв характеризуются твденна (середня вщносна повнота - 0,66 та середнш клас боштету 1а,7) та швшчна (0,66 та 1а,7) експозицп.

Табл. 10. Середн значення повноти та класу бонтету стиглих букових

Середш показники Орограф1чна харектеристика схилу Середт значення для експозицп

Висота н.р.м., м

300-800 | 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 111-25 126-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,58 0,59 0,59 0,61 0,58 0,57 0,60 0,54 0,55 0,58

Клас боштету 1а,7 1а,7 1,1 1,4 1,7 1,8 11,0 11,4 11,3 1,3

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,56 0,57 0,58 0,65 0,59 0,60 0,60 0,58 0,58 0,58

Клас боштету 1,1 1,0 1,4 1,9 1,6 1,8 111,7 1,8 11,2 1,5

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,58 0,59 0,57 0,57 0,63 0,57 0,50 0,57 0,57 0,59

Клас боштету 1а,7 1,1 1,2 11,0 1,7 1,7 1,0 11,1 11,4 1,5

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,57 0,60 0,59 0,50 0,57 0,56 0,60 0,60 0,54 0,58

Клас боштету 1а,5 1а,8 1а,8 1,1 1,8 1,6 11,0 11,3 11,2 1,2

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,57 0,59 0,57 0,66 0,57 0,60 0,60 0,52 0,54 0,58

Клас боштету 1а,5 1а,9 1,2 1,7 1,8 1,7 111,0 11,5 11,4 1,4

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,57 0,59 0,59 0,51 0,61 0,59 - 0,54 0,55 0,59

Клас боштету 1а,6 1а,8 1,1 1,9 1,6 1,7 - 11,3 11,3 1,3

Схщна експозищя

Вщносна повнота 0,55 0,60 0,58 0,51 0,56 0,63 - 0,52 0,57 0,59

Клас боштету 1,2 1а,9 1,3 1,8 1,8 1,7 - 11,6 11,2 1,4

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,56 0,57 0,60 0,50 0,59 0,61 - 0,56 0,58 0,59

Клас боштету 1а,8 1а,9 1,0 1,1 1,5 1,4 - 11,4 11,3 1,3

Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету для стиглих деревостатв характеризуются твденна (середня вщносна повнота - 0,58 та середнш клас боштету 1,3), швшчна (0,58 та 1,2) та схщна (0,59 та 1,3) експозицп.

Табл. 11. Середт значення повноти та класу боштету перестшних букових деревостатв з урахуванням орографiчних особливостей дтянок_

Середш показники Орограф1чна харектеристика схилу Середт значення для експозицп

Висота н.р.м., м

300-800 1 801-1099 | 1100-1800

Крутизна схилу, о

0-10 111-25 126-501 0-10 111-25 126-5010-10| 11-25 126-50

Швденна експозищя

Вщносна повнота 0,54 0,52 0,54 0,52 0,54 0,54 - 0,55 0,60 0,54

Клас боштету 1,1 1,0 1,4 1,1 1,7 1,5 - 11,7 11,4 1,5

Швденно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,54 0,55 0,53 0,66 0,53 0,54 0,56 0,55 0,57 0,55

Клас боштету 1,6 1,5 1,7 11,5 1,8 1,8 111,4 11,4 11,5 1,9

Швденно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,43 0,52 0,55 0,52 0,56 0,55 0,50 0,56 0,59 0,56

Клас боштету 1,2 1,3 1,4 1,9 1,6 1,8 11,0 11,0 11,4 1,8

Швшчна експозищя

Вщносна повнота 0,50 0,54 0,53 0,67 0,55 0,54 - 0,48 0,55 0,54

Клас боштету 1а,9 1,0 1,1 1,7 1,6 1,6 - 1,6 11,5 1,5

Швшчно-схщна експозищя

Вщносна повнота 0,58 0,53 0,55 0,74 0,52 0,54 0,60 0,58 0,55 0,54

Клас боштету 1а,7 1,2 1,4 11,0 1,6 1,8 111,9 11,0 11,3 1,7

Швшчно-захщна експозищя

Вщносна повнота 0,70 0,54 0,55 0,49 0,53 0,54 - 0,59 0,55 0,55

Клас боштету 11,0 1,5 1,0 1,5 1,7 1,7 - 11,5 11,4 1,7

Схщна експозищя

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Вщносна повнота 0,59 0,51 0,57 0,46 0,54 0,53 - 0,60 0,50 0,54

Клас боштету 1,1 1,1 1,1 11,0 1,8 1,4 - 11,5 11,0 1,5

Захщна експозищя

Вщносна повнота 0,30 0,55 0,53 0,60 0,55 0,55 - 0,59 0,57 0,55

Клас боштету 11,0 1а,8 1,3 1,5 1,5 1,8 - 11,3 11,6 1,6

Кращими середшми показниками вiдносноï повноти та класу боштету для перестшних деревосташв характеризуются швденна (середня вщносна повнота - 0,54 та середнш клас боштету 1,5), швшчна (0,54 та 1,5) та схщна (0,55 та 1,5) експозицп.

Загалом для захiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною схилу 0-10 о та 11-25 о, для висот 801-1099 м н.р.м. - дшянки всього дiапазону крутизни схилу, а для висоти 1100-1800 м н.р.м - дшянки з крутизною 11-25 о та 26-50 о.

Для пiвденноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 11-25 о, для висот 801-1099 м - з крутизною 0-10 о та для висот 1100-1800 м - з крутизною до 26 о.

Для пiвденно-захiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м та 801-1099 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною до 26 о, для висот 1100-1800 м - ус дшянки.

Для пiвденно-схiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 0-10 о та 11-25 о, для висот 801-1099 м - з крутизною 11-25 о та для висот 1100-1800 м - з крутизною понад 11 о.

Для пiвнiчноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 0-10 о, для висот 801-1099 м - з крутизною до 26 о та для висот 1100-1800 м - з крутизною до 0-10 о.

Для пiвнiчно-захiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м та для висот 801-1099 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною до 26 о, для висот 1100-1800 м - з крутизною понад 11 о.

Для пiвнiчно-схiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною 0-10 о, для висот 801-1099 м -з крутизною 11-26 о та для висот 1100-1800 м - з крутизною понад 11 о.

Для схiдноï експозицп кращими умовами росту для висот 300-800 м н.р.м. вщзначаються дшянки з крутизною до 26 о, для висот 801-1099 м - з крутизною вщ 0до 50 о та для висот 1100-1800 м - з крутизною понад 11 о. Висновки:

1. Загальна площа букових л1шв на територп держлюфонду в Украшських Карпатах становить 365763,4 га 1з загальним запасом 127655,23 тис. м3 деревини. Найбшьш частка букових л1шв знаходиться на територп Закарпатського ОУЛМГ та займае площу 262515,1 га. Запас становить 93255,90 тис. м3.

2. Ыкова структура букових деревосташв в Украшських Карпатах нер1вном1рна: молодняки I класу займають 3,86 % вщ загально! площ1 букових л1шв, молодняки II класу - 5,00 %, середньов1ков1 - 33,39 %о, середньовжов^ включеш до розрахунку, - 20,19 %, пристигают -13,64 %, стигл - 14,57 % та перестшш - 9,34 %.

3. Найбшьш1 площ1 буков1 деревостани займають у тип люорослинних умов D3 - 48,14 % вщ загально! площ1 букових деревосташв, С3 -37,39 %, D2 - 10,69 % та С2 - 3,73 %.

4. Деревостани I класу боштету займають 44,83 % вщ загально! площ1 букових деревостан1в, Р - 26,24 %, II - 20,69 %, III - 3,90 % та I6 -3,79 %.

5. З вжом простежуеться зниження значень як середньо! вщносно! повноти, так i значень середнього класу боштету для букових деревосташв Украшських Карпат.

6. Кращими середшми показниками вщносно! повноти та класу боштету для ушх груп в^у характеризуються: швденна експозищя; швшчна - для IV, V та VI груп вшу; захщна - для II, III, IV та VI груп вшу; схщна - для II та VII груп вшу.

7. Для висотного дiапазону 300-800 м н.р.м. кращими показниками вщносно! повноти та середнього класу боштету вщзначаються дшянки, розташоваш на захщних, швденних та швденно-схщних експозищях з крутизною схилу до 26 о; на швшчних - з крутизною схилу 0-10 о; на швденно-захщних, пiвнiчно-захiдних, швшчно-схщних та схiдних експозицiях - з крутизною схилу вщ 0-50 о.

8. Загалом для дiлянок, розташованих та захiдних, схiдних, пiвнiчних, швшчно-схщних та швденно-схщних експозищях з висотою 801-1099 м н.р.м., спшьним е добрий рют та розвиток букових деревосташв незалежно вщ крутизни схилу. У цьому ж висотному дiапазонi оптимальними умовами росту характеризуються дшянки з крутизною до 26 о швденних, швденно-захщних та швшчно-захщних експозицш.

9. Для висотного дiапазону 1100-1800 м н.р.м. кращими показниками вщносно1 повноти та середнього класу боштету вщзначаються дшянки, розташованi на захщних, твденно-схщних, швшчно-захщних, твшчно-схiдних та схiдних експозищях з крутизною схилу понад 10 о; на пiвденних та mвденно-захiдних - з крутизною схилу 0-50 о; на пiвнiчних - з крутизною схилу до 11 о.

Л1тература

1. Гайчук С.1. Лгавничо-таксацшна структура перестшних букових деревостатв Укра-1нських Карпат / С.1. Гайчук, О.А. Прс // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.1. - С. 44-49.

2. Генс1рук С.А. Люи Укра1ни / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.

3. Куриляк В.М. Особливосп вжово! структури букових деревостатв у Карпатах / Куриляк В.М. // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.5. - С. 55-59.

4. Сабан Я.А. Экология горных лесов / Я.А. Сабан. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.

5. Тишкевич Г.Л. Охрана и восстановление буковых лесов / Г.Л. Тишкевич. - Кишинев : Изд-во "Штиница", 1984. - 229 с.

6. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблеми еколопчно! безпеки i сталого розвитку / О.1. Фурдичко. - Львiв : Вид-во 'Щбльос", 2002. - 192 с.

Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационная характеристика буковых древостоев Украинских Карпат с учетом орографических особенностей

Осуществлен анализ лесоводственно-таксационной структуры буковых древостоев на территории гослесфонда в Украинских Карпатах на основе повыдельной базы данных ПО "Укргослеспроект", в частности: распределение площадей и запасов по типам лесорастительных условий, относительным полнотам и классам бонитетов. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-таксационных показателей от высоты над уровнем моря, экспозиции и крутизны склона. Определены лучшие условия роста для буковых древостоев с учетом орографических особенностей рельефа делянок.

Hrynyk H.H. Forestry and assessment characteristics of beech forests stands in Ukrainian Carpathians account orographic features

The analysis of forestry and assessments beech forests stands structure is carried out on territory of state forest found in Ukrainian Carpathians on the basis of database SU "Ukrderzhlisproekt", in particular: distributing of areas and supplies after the types site conditions, by the relative stocking and by the classes of sites indexes. The features of dependence of forestry and assessments are investigational from a level height, display and steepness of slope. Found areas with the best terms of growth for beech forests stands account the orographic features of relief.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.