CC BY
11
Ключевые слова: микобиота, мортмаса, валеж, сухостой, Украинское Полесье, класс деструкции, компонент, сходство, Betula pendula.
Golaka MA. Species Composition of Mortmass Micobiota of Betula Pendula
In samples coarse woody birch debris 95 species of fungi were isolated and identified as a result of mycological analysis. The largest number of fungi species (79 pcs.) belonged to As-comycota division, to Zygomycota division - 8 species and Basidiomycota division - 8 species. The most diverse composition of destruction of micobiota observed in mortmass of birch dead fallen wood of the third class destruction had determined. According to the research, detritus of birch forest of Ukrainian Polissya has confirmed by resemblance microbiota for the same and adjacent classes of degradation of different components of mortmass: snags, dead fallen wood and broken branches.
Keywords: mycobiota, coarse woody debris, snags, dead trees, Ukrainian Polissya, class of destruction, component, similarity, Betula Pendula.
УДК 630 *[524.4+174.752](477.87)
ОСОБЛИВОСТ1 Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНО1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯЛИЧНИК1В ЗАКАРПАТТЯ З УРАХУВАННЯМ ОРОГРАФ1ЧНИХ УМОВ М.П. Горошко1, Б.З. НагорняК2
Здшснено анал1з лгавничо-таксацшно! структуры ялицевих деревосташв на територи Закарпатсько! обл. на основ1 повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", зокрема: розподш площ i запаив за типами люорослинних умов, вщносними повнотами та класа-ми боштейв. Використано закладеш контрольш ^yroBi площадки. Дослщжено особли-вост залежност лiсiвничо-таксацiйних показниюв вщ висоти над рiвнем моря (н.р.м.), експозицп та стрiмкостi схилу. Встановлено кращi умови росту для ялицевих деревосташв з урахуванням люорослинних умов та орографiчних особливостей рельефу.
Ключовi слова: ялиця бша, Закарпаття, експозицiя схилу, стрiмкiсть схилу, висота н.р.м.
Вступ. Площа лк1в Державного лiсового фонду на територи Закарпаття за участю ялищ бшо!' (Abies alba Mill.) становить 94902,4 га, або близько 14 % ввд загально!' площi лiсового фонду Закарпатсько!' обл. Загалом деревостани з перевагою ялищ становлять 11736,1 га iз запасом 4300,55 тис. м3, що може слугува-ти об'ектом лiсотаксацiйних дослiджень. У багатьох роботах [1-8] достатньо грунтовно висвилено результати дослiджень ялицевих лiсостанiв в умовах Карпат. У них, проте, недостатньо окреслено використання вибiркових методiв, зокрема малих вибiрок.
Мета роботи - дослщити лiсiвничо-таксацiйнi особливосп ялицевих деревосташв Закарпаття, а також порiвняти продуктивнiсть цих насаджень залежно вiд особливостей рельефу мкцевосп i тишв лiсорослинних умов.
Об'ект дослщження - ялицевi деревостани Закарпатського обласного уп-равлiння лiсового та мисливського господарства, об'ектiв природно-заповiдного фонду та спецiалiзованих лiсових агропiдприемств. Для аналiзу лiсового фонду було ввдбрано з повидiльноí бази даних ВО "Укрдержлкпроект" дшянки з до-мшуванням ялицi бшо!'. Здiйснено групування площ (запасш) залежно вiд груп
1 проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 асист. Б.З. Нагорняк - НЛТУ Украши, м. Льв1в
вiку та тдприемств, а також за люорослинними умовами, класами бонiтету та повнотами загалом. У межах типiв люорослинних умов та орографiчних характеристик мюцевосп (висота н.р.м., експозиц1я, стрiмкiсть схилу) визначено се-редню повноту та продуктивтсть цих насаджень. Використано також кон-трольнi круговi площадки.
Результати дослщження. Характеризуючи розподт площ ялицевих люос-танiв у межах тдприемств Закарпаття, можна стверджувати, що вкова структура ялицевих деревостатв нерiвномiрна. Молодняки I та II клаав загалом займа-ють 4058,5 га (34,58 % вщ загально' площi ялицевих деревостанiв), тобто найбтьшу площу в розрiзi груп вжу, а найменшу площу становлять перестшт насадження - 1227 га (10,45 %). Залежно вiд пiдприемств найбшьше ялицевих насаджень на територií обласного управлшня лiсового та мисливського госпо-дарства, зокрема, ДП "Великоберезнянське ЛГ" - 5091,1 га, ДП "Мiжирське ЛГ" - 914,4 га та ДП "Воловецьке ЛГ" - 1339 га, що, своею чергою, становлять вщповщно - 43,38, 16,31 та 11,41 % вщ загально' площi ялицевих деревостанiв. Розподiл площ ялицевих насаджень Закарпаття за типами люорослинних умов i класами бонiтету за площею та запасом наведено на рис. 1 i 2.
Рис. 1. Розподт площ ялицевих насаджень за типами л1сорослинних умов та
класами боштету
Рис. 2. Розподт запас1в ялицевих насаджень за типами л1сорослинних умов та
класами боттету
Найбiльшi площi ялицевi деревостани займають у тит лiсорослинних умов - 6636,1 га (56,54 % вщ загально'1 площi ялицевих деревостанiв) та С3 -4954,6 га (42,22 %), а найменшi площi - вщповщно в умовах С2 - 96,1 га (0,82 %) i Э2 - 49,3 га (0,42 %). Загалом найбiльше насаджень I класу бонiтету, якi займають 4890 га (41,66 % вщ загально'1 площi ялицевих деревостанiв), 1а -4282 га (36,48 %), II - 1172,1 (9,99 %) i I6 - 952,1 га (8,11 %). Таку ж тенденцiю спостережено i у розподiлi вiдповiдних насаджень за запасом.
Розподт площ ялицевих насаджень Закарпаття за типами лiсорослинних умов i повнотами за площею та запасом наведено на рис. 3 i 4.
Рис. 3. Розподт площ ялицевих насаджень за типами л1сорослинних умов та
повнотами
Рис. 4. Розподт запас1в ялицевих насаджень за типами л1сорослинних умов та
повнотами
Для умов Б3 деревостани з повнотою 0,8 займають 1969,8 га (29,68 % вщ загально'1 площi ялицевих деревостатв); 0,7 - 1836,4 га (27,67 %); 0,6 -1053,9 га (15,88 %); 0,9 - 932,4 га (14,08 %); 0,5 - 426,5 га (6,43 %); 0,4 -
225,8 га (3,40 %); 1,0 - 138,3 га (2,08 %); 0,3-51,2 га (0,77 %). В yмовaх С3 деpе-востани з повнотою 0,6 займають 1650,6 га (33,31 % вщ загально'1 площi ялице-вих деpевостaнiв); 0,7 - 1071,4 га (21,62 %); 0,5 - 791 га (15,96 %); 0,8 - 674,9 га (13,62 %); 0,9 - 470 га (9,49 %); 0, - 169,2 га (3,42 %); 0,3 - 74,1 га (1,5 %); 1,0 -53,4 га (1,08 %). Загалом pозподiл ялицевих насаджень за повнотою мае такий вигляд: з повнотою 0,3 займають 125,3 га (1,07 %); 0,4 - 395 га (3,37 %); 0,5 -1255,3 га (10,7 %); 0,6 - 2721,4 га (23,19 %); 0,7 - 2943,2 га (25,08 %); 0,8 -2682,9 га (22,86 %); 0,9 - 1420,3 га (12,1 %); 1,0 - 192,7 га (1,64 %). У pозподiлi вiдповiдних насаджень за запасом спостеpежено таку ж динaмiкy.
Розподiл площ ялицевих насаджень Зaкapпaття за повнотами i класами бо-нiтетy за площею та запасом наведено на pra. 5 i 6.
Puc. S. РозподЫ площ ^u^eux наcаджeнь за wiacaMu 6oHimemy та noeHomaMu
800
Puc. б. РозподЫ запас1в ялuцeвux нacaджeнь за клacaмu 6oHimemy i noвнomaмu
Анaлiзyючи такий pозподiл, можна ствеpджyвaти, що сеpед деpевостaнiв I клaсy бонiтетy нaйбiльшy площу займають дтянки з повнотою: 0,6 - 1412,8 га (28,89 % вщ загально'1 площi ялицевих деpевостaнiв); 0,7 - 1211,6 га (24,78 %); 0,8 - 939,4 га (19,21 %); 0,5 - 587,6 га (12,02 %); 0,9 - 557,5 га (11,40 %); Ia: 0,7 -1072,4 га (25,05 %); 0,8 - 1065,6 га (24,89 %); 0,6 - 1020,6 га (23,84 %); 0,9 -
422,7 га (9,87 %); 0,5 - 369,5 га (8,63 %); II: 0,7 - 270,7 га (23,10 %); 0,5 -207,9 га (17,74 %); 0,9 - 205,2 га (17,51 %); 0,8 - 197,3 га (16,83 %); 0,6 -186,3 га (15,89 %); I6: 0,7 - 280,1 га (29,42 %); 0,8 - 264,2 га (27,75 %); 0,9 -158,3 га (16,62 %); 0,6 - 83,7 га (8,79 %); 0,5 - 81,4 га (8,55 %).
Для визначення оптимальних умов росту опрацьовано повидiльну базу да-них з переважанням ялищ бшо! у розрiзi лiсорослинних умов, визначено серед-нi значения повноти i класу бонiтету для груп, якi сформоваш за орографiчни-ми особливостями рельефу, а саме: висота н.р.м., експозищя i стрiмкiсть схилу. Вiдповiднi середш значення повноти та класу боштету, сформованих за орогра-фiчними особливостями та для вологих сугрудових тишв лiсу, наведено у табл. Здшснено порiвняльний аналiз середнiх значень вiдносноí повноти i класу бош-тету у межах орографiчних груп для визначення оптимальних умов росту.
Табл. Середт значення повноти i класу боштету ялицевих деревостатв у вологих сугрудових типах лку з урахуванням особливостей рельефу
Орографiчна характеристика схилу
Середнш показник
Висота н.р.м., м
<299 | 300-799 | 800-1099 | 1100i>
0-10
1125
26-50
Стршюсть схилу,
0-10
1125
2650
0-10
1125
26-50
ч м
ги ги
57 та
О Ей
^ гл
11-25 26-50
Швшчна експозицiя
Вiдносна повнота
0,60
0,64 0,59 0,78 0,70 0,65 0,59 0,72
0,62
0,63 0,66
0,67
Клас боштету
1,0
1,0
1,2
1,9
1а,4
1а,6
1а,8
1а,9
1а,4
1а,1 1а,9
1а,6
Пiвнiчно-схiдна експозицiя
Вiдносна повнота
0,69 0,55 0,83 0,76 0,63 0,75 0,75
0,71
0,86 0,51
0,71
Клас боштету
1,4
1а,7
1,0
1а,7
1а,6
11,0
1,0
1,2
1а,6 1,0
1а,9
Пiвнiчно-захiдна експозищя
Вадносна повнота
0,62
0,55 0,64 - 0,70 0,65 0,71 0,76
0,62
0,52 0,66
0,67
Клас боштету
1,3
1а,7
1,2
1а,3
1а,9
1,0
1а,7
1а,7
1а,0 1,0
1а,6
Пiвденна експозицiя
Вiдносна повнота
0,86
0,70 0,65 0,71 0,66 0,65 0,71 0,66
0,61
0,63
0,60
0,64
Клас боштету
1,0
1,4
1а,9
1а,6
1а,6
1а,8
1а,0
1,6
1а,5
1а,7
1,9
1а,8
Пiвденно-схiдна експозицiя
Вiдносна повнота
0,59
0,58 0,35 0,48 0,80 0,61 0,55 0,74
0,61
0,90
0,71
0,67
Клас боштету
1,5
1,0
1,5
1а,2
1а,9
1а,6
1,5
1,2
1,1
11,0
1,3
1а,9
Пiвденно-захiдна експозищя
Вадносна повнота
0,44
0,59 0,32 0,79 0,72 0,61 - 0,64
0,59
0,57
0,69
0,62
Клас боштету
1,2
1,0
11,0
1а,8
1а,6
1а,8
1,1
1,2
1,6
1,3
1а,0
Схiдна експозицiя
Вадносна повнота
0,44
0,56 0,27 0,79 0,74 0,61
Т^б"
0,64
0,59
0,57
0,69
0,62
Клас боштету
1,2
1,0
1,3
1,0
1,2
1,1
1,6
1,3
Захадна експозицш
Вадносна повнота
0,76 - 0,82 0,67 0,74 - 0,71
0,70
0,81 0,70
0,73
Клас боштету
1,7
1а,0
1,3
1а,7
1,7
1,7 11,0
1,2
Середш показники за висоти н.р.м., м
Вадносна повнота
0,62
0,68
0,65
0,66
Клас боштету
1,1
1а,7
1а,9
1а,6
Середнi показники за стрiмкостi схилу, °
Вiдносна повнота
0,60
0,63
0,56
0,74
0,73 0,63
0,63
0,71
0,62
0,69
0,64
0,66
Клас боштету
1,3
1,1
1,1
1а,3
1а,6 I 1а,7
1,3
1,1
1а,9
1а,7
1а,6
1а,8
о
Р.8
Кpaщими сеpеднiми покaзникaми bí^hochoí' повноти i ктасу 6oHiTeTy для ялицевих деpевоcтaнiв у вологих сугрудових умовах характеризуються TaKi оpогpaфiчнi гpyпи: пiвнiчно-cxiднa екcпозицiя (cеpедня вiдноcнa повнотa -G,71 Ta cеpеднiй клac бонiтетy 1а,9), виcотa 3GG-799 м H.p.M (G,68 Ta 1а,7) i CTpiM-KicTb схилу G-1G ° (G,74 Ta 1а,3). Кpaщими cеpеднiми покaзникaми вiдноcноï повноти i кгасу бонiтетy для ялицевих деpевоcтaнiв у вологих ^удових yмовax xa-paктеpизyютьcя тaкi оpогpaфiчнi гpyпи: пiвденнa екcпозицiя (cеpедня ввдносш повнотa - G,75 тa cеpеднiй клac бонiтетy 1а,2), виcотa 3GG-799 м н^.м (G,73 тa 1а,2) i cтpiмкicть схилу G-1G ° (G,79 тa 1а,2).
Зaгaльнa плошд ялицевих нacaджень у cвiжиx cyгpyдax i гpyдax cтaновить тiльки 1,24 % ввд зaгaльноï плошД вiдповiдниx нacaджень, тому нaявнicть пев-них оpогpaфiчниx rpyn взaгaлi вщсутня. Пpоте i для тaкиx нacaджень вcтaнов-лено оптимуми вiдноcноï повноти i ктасу бонiтетy. До них нaлежaть тaкi оpог-paфiчнi фупи: для умов С2 - схщш екcпозицiя (cеpедня вiдноcнa повнотa -G,8G тa cеpеднiй клac боштету Iа,G), виcотa 3GG-799 м н^.м (G,72 тa 1а,6) i cтpiм-кicть схилу G-1G ° (G,77 тa 1а,1); для умов D 2 - пiвденнa екcпозицiя, виcотa 3GG-799 м н.p.м (G,76 тa 1а,7) i cтpiмкicть схилу G-1G ° (G,75 тa 1а,3). Зaгaлом кpaшими yмовaми pоcтy вiдзнaчaютьcя длянки пеpевaжно з тaкою cтpiмкicтю cxилiв:
• для пiвнiчноï експозицп: за висоти 300-799 м н.р.м. - G-Ю ° та 11-25 °; 8GG-1G99 м н.р.м. - 26-5G °; до 299 м н.р.м. та 11GG м н.р.м. i вище - певно'1 зaкономiрностi не спостережено;
• для пiвнiчно-схiдноï експозицп: за висоти 3GG-799 м н.р.м. - 11-25 ° та 26-5G °; 8GG-1G99 м н.р.м. та вище 11GG м н.р.м. - 11-25 °; до 299 м н.р.м. - певно'1 законо-мiрностi не спостережено;
• для твтчно-захщно'1 експозицп: за висоти до 299 м н.р.м. - 11-25 °; 3GG-799 м н.р.м., 8GG-1G99 м н.р.м. та вище 1Ш м н.р.м. - 11-25 ° i 26-5G °;
• для твденно'1 експозицй': за висоти до 299 м н.р.м. i вище 11GG м н.р.м. - 11-25 ° та 26-5G °; 3GG-799 м н.р.м. - G-Ю ° та 11-25 °; 8GG-1G99 м н.р.м. - зaкономiрнiсть не спостережено;
• для швденно-схщно'1 експозицй': за висоти до 299 м н.р.м. - G-Ю ° та 26-5G °; 3GG-799 м н.р.м., 8GG-1G99 м н.р.м. та вище 1Ш м н.р.м. - 11-25 ° i 26-5G °;
• для швденно-захщно'1 експозицй': за висоти до 299 м н.р.м. i вище 11GG м н.р.м. -26-5G °; 3GG-799 м н.р.м. - G-Ю ° та 11-25 °; 8GG-1G99 м н.р.м. - 11-25 ° i 26-5G °.
• для схщно!' експозицй': до 299 м н.р.м. - 11-25 °; для висот 8GG-1G99 м н.р.м. - 1125 ° i 26-5G °; для висот 3GG-799 м н.р.м. та вище 11GG м н.р.м. - зaкономiрнiсть не спостережено.
Для зaxiдноï експозицй' кpaшими yмовaми pоcтy для вcix дiaпaзонiв висот вiдзнaчaютьcя дiлянки зi cтpiмкicтю 11-25 ° Висновки:
1. Площа лiсiв Державного лiсового фонду на територп' Закарпаття за участю ялищ бiло'i становить 949G2,4 га i3 загальним запасом 43GG,55 тис. м3 дереви-ни. Найб1льша частка ялицевих лiсiв зосереджена на територп' ДП "Великобе-резнянське ЛГ, ДП 'Мжпрське ЛГ" та ДП "Воловецьке ЛГ", що, своею чер-гою, становлять вщповщно 43,38, 16,31 та 11,41 % ввд загально'1 площi ялицевих деревосташв.
2. Вiковa структура ялицевих деревосташв нерiвномiрнa: молодняки I класу займають 14,47 %, молодняки II класу - 2G, 11 %, середньовiковi - 14,44 %, се-
редньовшов^ введет до розрахунку - 13,94 %, пристигаючi - 12,83 %, стиг-лi - 13,76 %, перестшш - 10,45 %.
3. Найбiльшi площi ялицевi деревостани займають у таких умовах (вщ загально! площi ялицевих деревостанiв):
■ типи лкорослинних умов: Б3 - 56,24 %, С3 - 42,22 %;
■ боштети: I - 41,66 %, 1а - 36,48 %;
■ повноти: 0,7 - 25,08 %, 0,6 - 23,19 % та 0,8 - 22,86 %.
4. Кращими середнiми показниками вщносно!' повноти i класу бонiтету характе-ризуеться пiвнiчно-схiдна експозицiя - для умов С3; пiвденна експозицiя -для умов для умов С2 - схiдна експозищя; для умов Б 2 - пiвденна експо-зицiя.
5. Загалом оптимальними умовами росту ялицевi деревостани вiдзначаються за тако! стрiмкостi схилу: для висоти до 299 м н.р.м, 800-1099 м н.р.м та 1100 м н.р.м i вище - дтянки зi стрiмкiстю схилу 26-50 а для висоти 800-1099 м н.р.м - 0-10 °.
Лггература
1. Геренчук К.1. Природа Закарпатсько! областi / за ред. К.1. Геренчука. - Львш : Вид-во "Вища шк.", 1981. - 156 с.
2. Гриник Г.Г. Жсшничо-таксацшна характеристика ялицевих деревостанш Украхнських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.13. - С. 17-28.
3. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация АЫе1а) / М.А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. // Украинские Карпаты. Природа : сб. науч. тр. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1988. - С. 86-91.
4. Маркив П. Д. Продуктивность горных пихтовых лесов Карпат / П. Д. Маркив, А.И. Пити-кин // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 12. - С. 16-18.
5. Молоткова И.И. Строение, биология и сортиментная структура естественных пихтовых насаждений Закарпатья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 - "Лесоустройсво и лесная таксация" / И.И. Молоткова. - Харьков, 1965. - 23 с.
6. Парпан Т В. Бiолого-географiчнi особливост ялищ бшо! у Центральнш Сврош та в Ук-рахш / Т.В. Парпан // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 54-69.
7. Бродович Р.1. Сучасний стан i науково-обгрунтована стратегiя вщтворення ялицевих т-сiв Украхнських Карпат / Р.1. Бродович, Т.М. Порада, 1.П. Равлюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 199-206.
8. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 192 с.
Надтшла доредакцп 13.12.2016р.
Горошко М.П., Нагорняк Б.З. Особенности лесоводственно-таксацион-ной характеристики пихтарников Закарпатья с учетом орографических условий
Осуществлен анализ лесоводственно-таксационной структуры пихтовых древостоев на территории Закарпатской обл. на основе выделительной базы данных ВО "Укргос-леспроект", в частности: распределение площадей и запасов по типам лесораститель-ных условий, относительным полнотам и классам бонитета. Использованы заложенные контрольные круговые площадки. Исследованы особенности зависимости лесовод-ственно-таксационных показателей от высоты над уровнем моря (н.у.м.), экспозиции и крутизны склона. Установлены лучшие условия роста для пихтовых древостоев с учетом лесорастительных условий и орографических особенностей рельефа.
Ключевые слова: пихта белая, Закарпатье, экспозиция склона, стремительность склона, высота над уровнем моря.
Horoshko M.P., Nagorniak B.Z. Some Peculiarities of Forestry-mensuration Characteristics Considering Orographic Conditions of Transcarpathian Fir Forests
The analysis of forestry-mensuration structure of fir forests which are situated in Transcarpathian region was carried out using the database of PA "Ukrderzhlisproekt", in particular: distribution of areas and stocks by the types of forest conditions, relative fullness' and bonitet classes. The circular control plots were used. The peculiarities of correlation between forestry-mensuration indexes and altitude, slope exposition and steepness were researched. The best conditions of fir forests growth considering forest conditions and terrain orographic features were determined.
Keywords: silver fir, Transcarpatia, slope exposition, steepness of slope, altitude.
УДК 598.26(477.87)
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ ТА СТАН РЕСУРС1В КУРОПОД1БНИХ GALLIFORMES У ЗАКАРПАТСЬКШ ОБЛАСТ1 Л.А. По/тш1, АЛ. Потгш2
Достджено динамжу чисельност курошдабних в адмшстративних межах Закар-патсько! обл. Наведено короткий систематичний огляд вищв та аншш кшьюсних пара-MeipÍB упродовж останшх 10 роюв. Звернуто увагу на ймовiрнi причини низько! чи-сельностi глухаря, тетерука, орябка, зокрема вплив антропогенного фактора, як лiмiту-ючого для прських популяцiй цих видiв. Дослiджено поширення та стан використання фазанових, як основних об'eктiв ведення мисливського господарства в рiвниннiй части-нi Закарпатсько! обл. Аргументовано проаналiзовано вiдомостi про експлуатащю перепела, сро! куршки, фазана та спроби пiдвищення чисельност фазана, шляхом випуску. Запропоновано уточнення лiсомисливського районування Карпатсько! зони на шдзону Закарпатська рiвнина.
Ключовi слова: курошдобш, глухар, тетерук, орябок, перепел, сра курiпка, фазан звичайний, динамша чисельностi, стан ресурсiв, Закарпаття.
Вступ. Куроподiбнi Закарпаття - вiдновлюваний природний ресурс, який експлуатуеться на територц областi нерiвномiрно. 1з шести видш куроподабних три, а саме глухар, тетерук, орябок, взято тд охорону [1] i, як наслiдок, вилуче-но Í3 використання. Фазан, сра курiпка та перепiлка - види, що використову-ються як об'екти спортивного полювання та е видами мисливського господарства товариств мисливщв i рибалок рiвнинноí частини Закарпатсько!' обл. Вив-чення куроподабних, як ресурсу, окремо не проводили, а ввдомосп про види ще1 систематично1 групи вiдображено переважно у фаушстичних роботах [2-7]. Вщ-сутнiсть аналiзу стану популяцiй, експлуатацií, особливостей бюлогп призво-дить до необ'ективного вiдношення до природних популяцiй окремих вид1в, зокрема пiд час складання нормативних документав, як то "Настанова з упорядку-вання мисливських упдь" [8], де Закарпатську р1внину не розглядають у лко-мисливському районуванш як окрему одиницю i вiднесено до Карпатсько1 зони.
Мета роботи - до^дити динамiку чисельностi та стан ресурав куропо-дiбних у природно-сшьськогосподарських угiддях Закарпатсько1 обл.
Матерiал та методи дослщження. Аналiз стану чисельносп та використання популяцп куроподiбних проведено згiдно зi зведеними вiдомостями, на-
1 доц. Л. А. Потш, канд. бюл. наук - Ужгородський нацюнальний ун1верситет;
2 пров. спец. А. Л. Потш, малстр мисливствознавства - Закарпатське ОУЛМГ.
