CC BY
21
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
centralnych metropolii sprzyja ekspansji ekstensywnej zabudowy na terenach war-tosciowych krajobrazowo. Planowanie przestrzenne nie stanowi wystarczaj^co sil-nego narz^dzia pozwalaj^cego na ograniczenie niekorzystnych zjawisk wobec ni-edostatecznego wykorzystywania wladztwa planistycznego gmin. W obecnym sta-nie gospodarki mozliwe jest jedynie lagodzenie wyst^puj^cych konfliktow oraz dzialania marketingowe wskazuj^ce na korzysci wynikaj^ce z kreowania harmonij-nego srodowiska i krajobrazu._
УДК 582.734:631.535 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
БЫоцертвський нащональний аграрний умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ШТРОДУКЩЙНО1 ОПТИМВАЦП РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ЛАНДШАФТУ НА ТЕРИТОРП САНАТОР1Ю
"КВ1ТКА ПОЛОНИНИ"
Дослiджено особливост штродукцшно'1 оптимiзaцii рекреацiйного ландшафту санаторш "Кв^ка полонини" в Закарпатськш область Встановлено ботанiчний склад дендрофлори, здшснено флористичний aнaлiз за флористичними областями та бюмор-фами. Виявлено чинники, яю сприяють привaбливостi рекреaцiйного ландшафту.
Ключовi слова, рекреащя, штродукщя, дендропарк, ландшафт, дерева,
кушд.
Assoc. prof. S. V. Rogovsky - National Agrarian University, Bila Tserkva
Features of introduction of optimization of recreation landscape on territory of sanatorium "Kvitka Polonunu"
The features of introduction optimization of recreation landscape of sanatorium are investigational "Kvitka Polonunu" in the Zakarpattya area. Botanical composition of dendroflora is set, a floristical analysis is conducted after floristics areas and biomorphes. Found out factors which are instrumental in the attractiveness of recreation landscape.
Keywords. recreation, introduction, dendropark, landscape, trees, bushes.
Еколопчний словник дае таке визначення: "Рекреащя (вщ лат. recre-acia - вщновлення) - вщновлення здоров'я та працездатност за рахунок вщ-починку поза житлом - на лот природи або тд час туристичноi поiздки". Те-ритор1я санаторда призначена передуЫм для вщпочинку та рекреацп людей, як протягом певного часу тут вщпочивають та лжуються. Ось чому вона повинна вщповщати певним параметрам, i мае бути якомога приваблившою, шзнавальною, затишною. Визначальну роль у формувaннi цих якостей вщг-рае рослиннiсть, насамперед деревна. Саме дерева i кушд, якi беруть участь у формуванш садово-паркових композицiй, визначають конфiгурaцiю мюць пaрковоi зони i вiдiгрaють виршальне значення у формувaннi рекреaцiйного ландшафту. 1нтродукцшна оптимiзaцiя мiсцевоi дендрофлори один iз основ-них зaсобiв урiзномaнiтнення рослинностi, надання ландшафту екзотичностi, привабливосл, створення умов для приемного i змiстовного вiдпочинку на лонi природи. Понад це, багато штродуцеш!в мають неперевершеш ф^он-циднi влaстивостi [1], що дае змогу використовувати ix з лжувальною метою.
Вивчення особливостей штродукцшно! оптимiзащl рекреацiйного ландшафту на прикладi конкретного санаторiю мае важливе наукове i прак-тичне значення i дае змогу встановити не лише видовий склад дендрофлори, 11 боташчну класифiкацiю та райони походження, а й виявити деяк загальш закономiрностi формування дендропарку при санаторй.
Об'ектом дослiдження слугували деревнi рослини, зокрема штроду-центи, що зростають на територи санаторiю мКвiтка полонини", розташова-ному бiля села Голубине Свалявського району Закарпатсько! областi. Лжу-вальнi властивостi мiнеральних вод Лужанського родовища вiдомi давно, наукове 1х дослiдження здiйснено у 1774 р., а з середини XVIII ст. щ води почали розливати та експортувати. На базi родовища юнував курорт Луги. Формування рекреацшного ландшафту бальнеолопчного санаторш "Квiтка полонини" розпочалося разом з будiвництвом санаторiю, який функщонуе з 1964 р. Санаторiй розташований на правому рiвнинному березi рiчки Велика Пеня, загальна площа територи санаторiю становить 14 га.
Матерiали i методи. Дослiджували територiю методом маршрутних обстежень. Для визначення рослин користувались такими визначниками [3-5].
Результати дослвдження. Природна рослиннiсть на територй санато-рiю збереглася в основному вздовж правого берега рiчки Велика Пеня. Вер-хнiй ярус формують бук лiсовий, вiльхи чорна та Ыра, ясен звичайний, черешня, верба бша. Мiсцями трапляються граб звичайний, тополя бша, верба козяча. Нижнш ярус представлений лiщиною звичайною, бруслиною евро-пейською, бузиною чорною, свидиною кроваво-червоною, а також малиною звичайною, малиною чорною, шипшиною собачою та ожиною люовою. Яли-на европейська природно зростае i на лiвому березi рiчки Велика Пеня. Ста-рий дендропарк санаторш займае площу близько 4 га. В основi насаджень але! та групи ялини европейсько!, ясена звичайного, катальпи бiгнонiеподiб-но! та чудово!, вишнi сакури, мiж дорiжками висаджено рiзнi форми ту! за-хщно!, кипарисовика Лавсона та горохоплодого, а також кушд чубушника вшцевого, вейгели ряснокв^учо!, форзици повисло!', калини вiчнозеленоl, барбарису Тунбергера та ЮЮшана; живоплоти з пухироплiдника калинослис-того, самшиту вiчнозеленого, дейци шорстко! тощо (табл. 1). Декоративнi на-садження бшя побудованих у 2005 р. корпуЫв висаджено у 2008 р. i пред-ставленi декоративними формами та сортами ту! захщно!, кипарисовика Лавсона, широкогiлковика схiдного, бруслини низько!, падуба гостролистого.
Аналiз таксономiчного складу деревинних рослин засвiдчив, що iз 157 таксонiв 39 - представники вщдшу голонасiнних, що становить 24,8 %.У насадженнях дендропарку е представники чотирьох родин цього вщдшу: гш-кгових - 1 вид, тисових - 1 вид, 2 культивари; соснових - 5 родiв, 11 видiв, 2 культивари; кипарисових 4 роди, 10 видiв, 18 культиварiв. 1нтродуцентами е 82 iз 125 видiв деревинних рослин, або 65,6 %, культивована дендрофлора становить 82,5 %. Частка представниюв флори Швшчно! Америки становить 45,4 % вщ загально! кiлькостi штродуцент1в, Далекого Сходу - 23,6 %. У складi дендрофлори рекреацiйного ландшафту частка дерев становить 37,4 %, кущiв - 53,2 %, лiан - 7,8 %, напiвкущiв - 1,6 %.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Характерними рисами рекреацшного ландшафту санаторiю е його функщональшсть, привабливiсть, екзотичнiсть, велике шзнавальне значення для вiдпочивальникiв, адже бшя бiльшостi рослин е етикетки, як вказують назву рослини. Iнтродукцiйна оптимiзацiя насаджень допомогла надати йому екзотичност за рахунок використання хвойних та вiчнозелених видiв рослин, iстотно шдвищити декоративнiсть насаджень введенням гарноцвiтих кущдв та плакучих i кулястих форм дерев.
Функщональшсть рекреацшного ландшафту полягае в забезпеченш умов для вщпочинку i санаторного лiкування. Для цього слугуе не лише зручна алейно-дорiжкова сiтка дендропарку, яка зв'язуе бювет з санаторними корпусами, спортивш майданчики та тренажери, а й пiдбiр рослин, якi видь ляють фггонциди, сприяють аромотерапи, заспокiйливо дiють на нервову систему. Важливо, щоб людина, перебуваючи у рекреацшному ландшафтi, могла сприймати позитивш вiдчуття всiма органами чуття: зором, слухом, нюхом, дотиком. Етикетки з назвами бшя бшьшост деревинних рослин сприяють задоволенню шзнавальних потреб вщпочивальниюв.
Табл. Перелш рослин, як зростають на територи санаторного
комплексу "Квтка полонини "
№ з/п ^aTHHCbKa Ha3Ba Украшська назва К-сть рослин, шт. Bík, POKÍB P03MÍp висо- та, м Вид насаджень
1 2 3 4 5 6 7
1 Aucuba japonica 'Variegata' Thunb. Аукуба японська 'Variegata' 4 6 0,5 групи
2 Prunus divaricata Ledeb. Алича звичайна 5 20 8 поодиноко
3 P. divaricata 'Atropurpúrea' Алича звичайна 'Atropurpúrea' 3 7 3 солкер
4 Berberis vulgaris L. Барбарис звичайний 6 25 3,0 куртини
5 Berberis thunbergii DC. Барбарис Тунбергера 9 7 1,1 поодиноко
6 Berberis juli-anae C.K. Schnaid. Барбарис Юлiана 6 25 1,8 куртини
7 Laburnum anagyro-ides Medik. Бобiвник ангоролис-тий золотий дощ 1 6 1,8 в грут
8 Betula pendula Roth. Береза поникла масово 10-25 3-9 групи
9 Euonimus europeus L. Бруслина европейська 4 12 1,3 група
10 Euonimus nanus M. Bieb. Бруслина низька 12 5 0,3 групи
11 Euonimus japoni-cum Thunb. Бруслина японська 3 6 0,4 поодиноко
12 Euonimus japonicum 'Aureamarginatus' Бруслина японська 'Aureamarginatus' 4 8 0,5 солтри
13 Sambucus nigra L. Бузина чорна масово 5-20 1-3 природно на березi
1 2 3 4 5 6 7
14 Fagus sylvatica L. Бук лшовий масово 50 -80 18-25 природно на березi
15 Gimnocladus dioica (L.) K. Koch Бундук дводомний 7 25 3-4 група
16 Weigela florida (Bunge) A.DC. Вейгела рання 12 25 1,6-1,8 куртини
17 Weigelax gybrida Jacq. 'Aureamarginata' Вейгела пбридна 'Aureamarginata' 6 3 0,8 куртини
18 Wisteria floribunda (Wild.) DC Вiстерiя багатокшткова 3 45 лiана на crim будинку
19 Salix alba L. Верба бша масово 10-28 8-15 природно
20 Salix alba var. Vitellina (L.) Stoces Верба бша 'Vetellina pendula' 3 45 12 солкер
21 Salix caprea L. Верба козяча масово 3-30 1,0 природно, на березi
22 Salix caprea 'Pendula' Верба козяча 'Pendula' 1 6 0,7 солкер
23 Salix matsudiana 'Torturosa' Верба Матсудова 'Torturosa' 5 16 3,5 солкер
24 Salix matsudiana 'Torturosa' x Salix alba var. Vitellina Верба Матсудова 'Torturosa' х Верба бь ла 'Vetelina pendula' 6 12 3,0 солкер
25 Alnus incata (L.) Moench Вшьха шра масово 3-40 1,0-18 природно, на березi
26 Alnus glutinosa (L.) Gaertn. Вшьха чорна масово 3-40 1,0-23 природно, на березi
27 Cerasus japonica (Tunb.) Loisel Вишня сакура 15 40 3,5-4 але!
28 Hibiscus syriacus L. Пбгск шршський 10 5-20 1,2 рядова посадка
29 Aesculus hippocastanum L. Пркокаштан звичайний 3 10-45 2,5-12 поодиноко
30 Ginkgo biloba L. Пнкго дволопатеве 5 7-10 1,1-2,5 солкер
31 Crataegus monogina Jacq. Глвд одноматочковий 1 26 4,5 солкер
32 Juglans regia L. Горiх грецький 12 20-37 10-14 ряд, солкер
33 Juglans allntifolia Carr. Горiх айлантолистий 3 15 7-9 солтри
34 Sorbus aucuparia L. Горобина звичайна 5 10-25 4-7 мшцями
35 Hydrangea arbo-rescens 'Sterilis' L. Гортензiя деревопо-дiбна 'Sterilis' 10 6 0,7 мшсбордер
36 Hydrangea macrophylla (thumb.) DC Гортензiя великолиста 16 6 0,3 рабатки
37 Carpinus betulus L. Граб звичайний масово 6-40 2-16 живоплоти, природно
Нaцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
1 2 3 4 5 6 7
38 Pyrus communis L. Груша звичайна 3 48 4,6 залишки саду
39 Deutsia scabra Tunb. Дейщя шорстка 3 25 1,6 куртина
40 Deutsia scabra 'Candidissima' Дейщя шорстка 'Candidissima' 30 25 1,4 живопл^
43 Quercus robur L. Дуб звичайний 13 8-60 1,6-18 поодиноко
44 Quercus pubescens Willd. Дуб пухнастий 3 30 12 алея
45 Quercus petraea (Matt.) Lliebl Дуб скельний 2 50 15 природно
46 Quercus rubra L. Дуб червоний 15 6-19 2-3 поодиноко
47 Lonicera periclimenum L. Жимолость витка 2 6 1,6 пергола
48 Lonicera pileata Oliv. Жимолость шапкова 6 14 0,4 куртини
49 Viburnum opulus L. Калина звичайна 6 8-35 1,9 поодиноко
50 Viburnum rhyti-dophyllus Hemsi. Калина зморщенолиста 6 15-25 2,0 2 куртини
51 Campsis radicans (L.) Seem Кампсш укоршливий 4 18-40 2 пергола, стша
52 Catalpa bignoides Walter Катальпа бiгноmeподiбна масово 40 5-6 але!
53 Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Engelm. Катальпа чудова 6 40 6-8 солтри
54 Kerria japonica (L.) DC. Керiя японська 5 12 1,1 куртина
55 Kerria japonica 'Pleniflora' Керiя японська 'Pleniflora' 2 6 1,0 солкер
56 Cotoneaster Кизильник притднятий 9 7 0,3 рокари
57 Cotoneaster dam-meri C.K. Schneid. Кизильник Дамера 5 8 0,1 мшсбордер
58 Acer platanoides L. Клен гостролистий 10 5-50 1,2-17 самошв
59 Acer platanoides L. Globosa' Клен гостролистий 'Globosa' 12 30 3 алея
60 Acer platanoides L. 'Crimson King' Клен гостролистий 'Crimson King' 3 5 1,2 солтри
61 Acer campestre L. Клен польвий 17 25-45 4,5 групи
62 Acer pseudoplatanus L. Клен-явiр 3 40 10 група
63 Acer saccarinum Lam. Клен цукристий 14 50 14 алея
64 Acer negundo L. 'Aureo-Variegatum' Клен ясенелистий 'Aureo-Variegatum' 5 5 1,8 солтри
65 Cedrus lihani A. Rich. Кедр лiванський 2 12 3,5 група
1 2 3 4 5 6 7
66 Chamaecyparis pisifera (Siebold et Zucc.) Endl. Кипарисовик горохоплодий 3 20 3,5 солтри
67 Chamaecyparis pisifera 'Filifera nana aureo-variegata' Кипарисовик горохоплодий 'Filifera aurea' 1 5 0,4 солкер
68 Chamaecyparis lavsoniana (Murray) Pari. Кипарисовик Лавсона 5 5-20 1.5-3,5 солкер
69 Chamaecyparis lavsoniana 'Alumii' Кипарисовик Лавсона 'Alumi' 6 8-25 2-4 солкер
70 Chamaecyparis lavsoniana 'Spek' Кипарисовик Лавсона 'Spek' штамбова форма 2 12 0,9 солкер
71 Laurocerasus officinalis Roem Лавровишня лшарська 4 4-20 0,6-2,5 солтри
72 Tilia cordata Липа серцелиста масово 7-40 3-12 солггери, групи
73 Corilus avellana L. Лщина звичайна часто 10-25 1,5-3,5 куртини, природт насаджен-ня
74 Corilus avellana 'Torturosa' Лщина звичайна 'Torturosa' 2 8 1,5 солкер
75 Magnolia kobus DC. Магнолiя кобус 3 8 2,2 солкер
76 Magnolia xsulangii Магнолiя Суланжа 5 8 1,8 солкер
77 Magonsa aquifoli-um (Purch.) Nutt. Маготя падуболиста 9 9 0,5 куртина
78 Rubus idaeus (Michx.) Maxim. Малина звичайна масово - 0,5 природт
79 Elaeagnus argentea Pursh. Маслинка срiбляста зустрiч. 25-30 4,2 придорож-не наса-дження
80 Larix deciduas Mill. Модрина европейська 6 5-14 2-9 солтри
81 Larix polonica Racib. Модрина польська 1 6 3,5 солкер
82 Hippophae ramnoides L. Облшиха крушиноподiбна 3 45 3,5 солкер
83 Viscum album L. Омела бша зустрiч. паразит
84 Rubus vulgaris L. Ожина звичайна часто - 1,2 природнi насаджен-ня
85 Ilex aquifolium L. 'Argentea marginata' Падуб гостролистий 'Argentea marginata' 2 7 1,0 солкер
86 Piracanta coccinea (L.) M. Roem. Шраканта шарлахова 5 15 1,7 куртини
87 Platanus occidentalis L. Платан захвдний 2 100 25 солiтери
Нaцiомaльмий лicотeхнiчний умiвeрcитeт Укрaïми
1 2 3 4 5 6 7
88 Hedera helix L. Плющ звичайний мшцями 20 5 Лiана на деревi
Hedera colchica C. Koch Плющ колхвдський
89 Pseudotsuga mensi-esii (Mirb.) Franco Псевдотсуга Meroica 1 30 12 солкер
90 Ptelea trifoliate L. Птелея трилиста 1 12 2,5 група
Physocarpus opuli-folius (L.) Maxim. Пухироплвдник калинолистий масово 18 2,0 живоплоти
91 Physocarpus opuli-folius 'Aurea' Пухироплвдник калинолистий 'Aurea' 3 5 1,5 солкер
92 Robinia pseudoacacia L. Робшя псевдоакащя 4 20 13 поодиноко, самошв
93 Robinia pseudoacacia 'Globosa' Робшя псевдоакащя 'Globosa' 5 17 3 алея
94 Buxus sempervirens L. Самшит вiчнозeлeний масово 25 1,5 бордюри, живоплоти
95 Prunus domestica L. Слива звичайна 9 20 4 групи
96 Swida alba L. Свидина бша зустрiч. 25 1,2 живоплоти
97 Swida alba 'Argen-teo-marginata' Свидина бша 'Argenteo-marginata' 5 12 1,2 куртина
98 Swida sanguinea (L.) Opiz Свидина кроваво-червона 1 25 2,5 солкер
99 Pinus strobus L. Сосна Веймутова 1 19 3,9 солкер
100 Pinus silvestris L. Сосна звичайна масово 5-30 0,7-12 групи
101 Pinus nigra Arn. Сосна чорна 2 12 3 солкер
102 Rhus typhina L. Сумах оленерогий 5 25 3 куртина
103 Spirea billardi Dipp. Таволга Бшарда 2 18 1,6 куртина
104 Spirea bumalda Burv. Таволга Бумальда 10 18 1.1 куртини
105 Spirea vanhouttei Zab. Таволга Вангутта 5 20 1,4 куртина
106 Spirea japonica L. Таволга японська 12 20 1,2 групи
107 Spirea japonica 'Macrofila' Таволга японська 'Macrofila' 3 7 1,1 куртина
108 Tamarix ramosissi-ma Ledeb. Тамарикс галузистий 2 18 2,5 солкер
109 Taxus baccata L. Тис ягвдний 7 25 1,8 куртини
110 Populus alba L. Тополя бша зустрiч. 15 -30 15-30 природт насаджен-ня
111 Populus deltoides Marsch. Тополя канадська 5 25 15 але1
112 Rosa hugonis Hemsl. Шипшина Гуго троянда плетиста 15 7-15 2 мшсбордер
113 Rosa hugonis Hemsl. Троянда чайнопбридна 30 6 1,5 клумби
114 Thuja occidentalis L. Туя захвдна масово 6-30 0,6-5 групи
1 2 3 4 5 6 7
115 Thuja occidentals 'Globosa' Туя захвдна 'Куляста' 12 7-25 0,5-1,5 солтри
116 Thuja occidentalis 'Lutescens' Туя захвдна 'Жовтшча' 6 10 1,8 солтри
117 Thuja occidentalis 'Smaragd' Туя захвдна 'Смарагд' 5 5 1,2 солтри
118 Thuja occidentalis 'Aurea' Туя захвдна 'Золотиста' 7 4 0,7 солтри
119 Thuja occidentalis 'Fastigiata' Туя захвдна ^вновершинна' 30 5-24 1,3-4,5 алея, групи
120 Thuja occidentalis 'Globosa nana' Туя захвдна 'Globosa nana' 7 9 0,4 рокарш
121 Thuja occidentalis 'Columna' Туя захвдна 'Columna' 2 30 5 солтри
122 Thuja occidentalis 'Columna' Туя захвдна 'Vareana' 3 20 3 солкер
123 Thuja occidentalis 'Hoveji' Туя захвдна 'Hoveji' 3 25 1,5 група
124 Thuja plicata D. Don Туя складчаста 15 25 4 алея
125 Forsytsia xintermedia Zab. Форзищя середня 6 25 2 куртини
126 Forsytsia suspensa (Thunb.) Vahl. Форзищя звисла 6 26 1,8 куртини
127 Humulus lupulus L. Хмшь звичайний зустрiч. 1-25 природно
128 Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. Хеномелш японський 1 20 1,9 куртина
129 Padus rosemosa (Lam.) Gilib Черемуха звичайна 10 5-20 2-7 природно
130 Padus serotina (Ehrh.) Agardh. Черемуха тзня 3 18 3,5 солтри
131 Cerasus avium (L.) Moench Черешня пташина 12 30-40 8-12 природно
132 Philadelphus coronaries L. Чубушник вшцевий 12 18 2,2 куртини
133 Rosa canina L. Шипшина собача трапл. 1,2 природно
134 Platicladus orientalis (L.) Franco Широкогшковик схвдний 2 25 3,3 солкер
135 Platicladus orientalis 'Aurea' Широкогшковик схвдний 'Aurea' 5 5 0,6 солтри
136 Yucca filamentosa L. Юкка нитчаста 15 15 0,4 бордюр
137 Malus domestica Borkh. Яблуня домашня 27 35 3,4 залишки саду
138 Malus niedzwetzkyana Dieck. Яблуня Недзвецького 2 23 2,5 солтри
139 Picea glauca 'Conica' (Moench) Voss Ялина сиза, канадська 'Conica' 2 9 0,5 солтри
Нaцiонaльний лicотeхнiчний унiвeрcитeт Укрэлии
1 2 3 4 5 6 7
140 Picea abies (L.) Karst. Ялина европейська масово 4-40 0,4-17 групи
141 Picea abies 'Koster' Ялина европейська 'Koster' 9 8 1,6 солтри
142 Picea pungens Engelm. Ялина колюча 4 30 12 солтри
143 Abies alba Mill. Ялиця бша 3 4-10 3 група
144 Juniperus virdginiana L. Ялiвець BipriHCbKrä 1 35 4 слкер
145 Juniperus virdginiana Ялiвець BipriHCbKrä 'Sky rocet' 9 4-9 1,2-2,6 солтри
146 Juniperus communis L. Ялiвець звичайний 5 8-12 3 групи
147 Juniperus communis 'Hibernica' Ялiвець звичайний 'Hibernica' 6 9 2,2 солкер
148 Juniperus chinen-sis L. 'Stricta' Ялiвець китайський 'Stricta' 4 6 0,6 солкер
149 Juniperus chinensis 'Majeri' Ялiвець китайський 'Majeri' 5 5-12 0,4-1,2 групи
150 Juniperus sabina L. Ялiвець козацький 7 12 0,6 куртина
151 Juniperus sabina 'Variegata' Ялiвець козацький, 'Variegata' 9 5 0,3 куртини
152 Juniperus sabina 'Tamariscifolia' Ялiвець козацький 'Tamariscifolia' 7 35 0,4 куртина
153 Juniperus squmata Lamb. Ялiвець лускатий 'Blu carpet' 3 7-15 0,3-0,9 групи
154 Fraxinus excelsior L. Ясен звичайний зустрiч. 3-35 4-16 групи, природно
155 Fraxinus excelsior 'Pendula' Ясен звичайний 'Pendula' 4 12-23 3-12 солтри
156 Fraxinus lanceolata Borkh. Ясен ланцетний 5 15 7-12 групи
157 Fraxinus ornus L. Ясен манний 1 12 4 солкер
Смак до природних ландшаф^в можна вважати за об'еднувальну, гру-пову рису естетичного сприйняття ландшафту сучасними европейцями [2]. Встановлено, що привабливiсть ландшафту збшьшуеться за наявностi водних об'екпв: озер, струмюв, водоспадiв тощо. Крiм природно! рiчки на привабли-вiсть рекреацшно! зони санаторiю iстотно впливають штучш водойми, ство-ренi впродовж останшх рокiв: озеро канал, фонтан. 1нтродукцшну оптимiза-цiю цих об'екпв ще не завершено. Домiнантами озера мають стати прибереж-но-воднi рослини, як б надали йому природностi та естетично! довершеностi. Для цього варто було б використати вербу пурпурову та и декоративнi фор-ми, вербу козячу 'Pendula', тмфе! та iрис болотний тощо.
У рекреацшному ландшафтi цього санаторiю досить доречно викорис-товувати елементи гiрського ландшафту: рокари, альшнари. Для ще! терито-ри такi елементи особливо актуальш, саме тому пiд час освоення ново! тери-тори тут уже створено два рокари, а у майбутньому - альшнари i рокари мо-жуть стати одним з провщних елементiв. На жаль, !хня iнтродукцiйна оптимi-
защя не вщшвщае cyчacним мoжливocтям. У наявнж poкapiяx зaдiянo oбме-жений acopтимент pocлин як деpевинниx, так i гpyнтoпoкpивниx. Нaявнi в ca-^TOpii' мoжливocтi з викopиcтaння пpиpoдниx oбвiтpениx кaменiв та cпpaв-жнix альпт^кж pocлин дають змoгy cтвopити дoвеpшенi poкapiï та зaдiяти cyчacний acopтимент як кapликoвиx i cлaнкиx, так i ocoбливo ^ym^o^™-ниx pocлин, щo e в poзпopядженнi poзcaдникiв i caдoвиx центpiв.
Пpивaбливicть pекpеaцiйнoгo лaндшaфтy icтoтнo пiдвищyeтьcя за наяв-нocтi кpyпнoмipниx деpев без oзнaк пoшкoдження xвopoбaми, шкiдникaми, pocлинaми пapaзитaми. Саме тaкy poль вiдiгpaють оголит платани, щo зpoc-тають на теpитopiï мiж cтapим i швими кopпycaми caнaтopiю. I навпаки, деpе-ва тoпoлi бaльзaмiчнoï, клена цу^и^юю, веpби лaмкoï, зacеленi oмелoю 6í-лoю, icтoтнo знижують пpивaбливicть ландшафту. ^^p^rami пoгoднi yмo-ви cеpпня-веpеcня 2GG8 p. (тpивaлa пocyxa) стали ^ичишю знaчнoï втpaти де-кopaтивнocтi ялiвця звичaйнoгo 'Hibernica' та яшвця вipгiнcькoгo 'Scy roccet'.
Cyчacнoю pиcoю eвpoпейцiв e cмaк дo ландшаф^в незвичниx, ocoбли-вo екзoтичниx. Пoтpебa y виpaзi cвoгo ocoбиcтoгo cмaкy, йoгo виpiзнення на зaгaльнoмy фoнi веде дo пoшyкy i cтвopення тaкиx лaндшaфтiв, якi явнo вщ-piзняютьcя вiд лaндшaфтiв мзвичaйниxм. Екзoтичнi ландшафти cтaють чи-мocь на зpaзoк cимвoлy цьoгo виpiзнення й п^^е^ення cвoeï ocoбиcтocтi [2]. У cyчacнoмy pекpеaцiйнoмy лaндшaфтi carnTOpTO мKвiткa пoлoниним ек-зoтичнicть пpoявляeтьcя не лише y влaштyвaннi екзoтичниx пейзaжниx ^м-пoзицiй, cxoжиx на пapк юpcькoгo пеpioдy, a i y викopиcтaннi екзoтичниx за фopмoю, фaктypoю, кoльopoм лиcтя pocлин. Це бундук двoдoмний, гopix aйлaнтoлиcтий, cyмax oленеpoгий, лaвpoвишня, штaмбoвi фopми ту1' зaxiднoï, бpycлини япoнcькoï, декopaтивнo листяш фopми pocлин, а тaкoж шиpoке ви-кopиcтaння тoпiapнoгo миcтецтвa.
Чинниками, щр cпpияють пpивaбливocтi ландшафту, e cтвopення ^м-пoзицiйнo дocкoнaлиx на^вв^^м^ пpocтopiв, кiлькicнa пеpевaгa кyщiв над деpевaми y бiльшocтi caдoвo-пapкoвиx ^м^зи^й, шиpoке викopиcтaння вiчнoзелениx, квiтyючиx та декopaтивнo лиcтяниx pocлин.
Bиcнoвки i пeрcпeктиви пoдaльших дocлiджeнь
Вивчення дocвiдy iнтpoдyкцiйнoï oптимiзaцiï pекpеaцiйнoгo ландшафту на пpиклaдi caнaтopiю мKвiткa пoлoнини" зacвiдчилo:
1. Iнтpoдyкцiйнa oптимiзaцiя ^cafl^^ здатна icтoтнo збiльшити бioлoгiч-не piзнoмaнiття дендpoфлopи, пiдвищити пpивaбливicть ландшафту та таго фyнкцioнaльнicть.
2. Ре^еа^йний ландшафт цьoгo caнaтopiю opгaнiчнo oб'eднye пpиpoднy та iнтpoдyкoвaнy флopи, cтвopюe yмoви для якicнoгo змicтoвнoгo здopoвo-гo вiдпoчинкy.
3. Завдяки шиpoкoмy викopиcтaнню екзoтичниx видiв pocлин, фopмyвaнню нaпiввiдкpитиx пpocтopiв за yчacтi вoдниx oб'eктiв, poкapiïв зpocтae ^и-вабливють pекpеaцiйнoгo ландшафту, пiдвищyютьcя йoгo лiкyвaльнi влacтивocтi.
Лiтeрaтyрa
1. Бык^в В.А., Рaбинoвич А.М., Швмвль Н.В. и др. Koмплекcнoе иcпoльзoвaние слезный cвoйcтв pacтений для улучшения cpеды oбитaния и здopoвья челoвекa // Озеленение го-poдoв. Aльмaнax. - М. : ^има-М, 2GG4. - Вып. 1G. - С. 2G-22.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
2. Гродзшський М.Д. Пiзнання ландшафту: М1сце i npocTip : монографiя. - у 2-х томах. - К. : ВПЦ "Кшвський унiверситетм, 2005. - Т. 2. - 503 с.
3. Дендрофлора УкраТни: Дикорослi й культивоваш дерева i кущi. Голонасшш / пiд ред. М.А. Кохна. - К. : Фгтосоцюцентр, 2002. - 348 с.
4. Дендрофлора УкраТни: Дикоросш й культивоваш дерева i кущг Покритонасiннi, ч.1 / пщ ред. М.А. Кохна. - К. : Фгтосоцюцентр, 2002. - 448 с.
5. Дендрофлора УкраТни: Дикоросш й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш, ч. 2 / пщ ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Фгтосоцюцентр, 2005. - 716 с.
УДК 712.42 Е.В. Голосова - Главный ботанический сад РАН
ВОСТОЧНЫЙ САД КАК ОБЪЕКТ МИРОВОЙ КУЛЬТУРЫ
Приводится краткая история развития и становления китайского и японского сада, как вида искусства, демонстрируются примеры их влияния на европейское садоводство.
Ключевые слова: восточный сад, ландшафт, Китай, Япония, философия.
E. V. Golosova - The Main Botanical Garden RAS East garden, as object of world culture
The short history of development and formation of the Chinese and Japanese gardens as an art form is demonstrated; examples of their influence on the European gardening is resulted.
Keywords: east garden, landscape, China, Japan, philosophy.
Только во время глобальных экологических бедствий, человек особенно остро осознает, что Земля является живым и обладающим сознанием организмом, целостным и неделимым, где все происходящее имеет свой смысл и историческую необходимость. Даже наиболее убежденные материалисты рано или поздно понимают, что камни, растения, животные и люди являются неотъемлемыми элементами единого целого. Западное мировоззрение готово допустить, что не только человек, но и, в некоторой степени, животные и даже растения могут обладать сознанием, несправедливо отказывая в этом другим элементам природы, однозначно деля ее на живую и неживую. На востоке к этому вопросу подходят не столь категорично, и процесс познания истины подразумевает целостное восприятие мира и элементов его слагающих, поскольку информация о мире заключена и в человеке, и в камне, и в воде, и в дереве, а человек в этом ряду, к сожалению, не является самым долговечным элементом. Познавая мир, человек познает себя, а познавая себя, он пытается объяснить мир, исходя из тех знаний, которыми обладает, поэтому, момент "открытия цветка лотоса в саду вселенной", по восточным верованиям, и теория "Большого взрыва", в западной материалистической науке, объясняют по сути одно и то же знание лишь с разницей во времени в несколько тысячелетий.
Сады на западе - это способ отображения мира, гимн человеку как властителю природы, поскольку только властитель природы может создать из природных элементов прямые аллеи, прямоугольные боскеты или идеально симметричные плоскостные лабиринты.
