Еколого-ценотичні особливості рослин бернської конвенції природного заповідника "Медобори" Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 502.75 Acnip. Т. С. Вшченко1; Г.1. Олiяр2;

проф. В.А. Соломаха1, д-р бюл. наук

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОСЛИН БЕРНСЬКО1 КОНВЕНЦП ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"

Дослiджено природнi локалiтети видiв рослин Бернсько'1 Конвенцп: Pulsatilla grandis Wend., Dracocephalum austriacum L., Cypripedium calceolus L., Pulsatilla patens (L.) Mill. та Schivereckia podolica (Besser) Andrz., на територи НПЗ "Медобори". Наведено флористичнi комплекси за участю даних видiв, подано ix екологiчну та це-нотичну характеристику. Побудована узагальнююча синтаксономiчна схема рослин-них угруповань з участю видiв Бернсько'1 конвенцп ПЗ Медобори.

Ключов1 слова: рослини, фiтоценологiя, заповiдник "Медобори", охорона, Бернська конвенщя, Червона книга.

Doctorate T.S. Vinichenko; G.I. Oliyar; prof. V.A. Solomakha Ecologo-cenological of Bern Convention plants in natural reserve "Medobory"

There were investigated natural locatios of species of Bern Convention plants: Pulsa-tilla grandis Wend. , Dracocephalum austriacum L., Cypripedium calceolus L., Pulsatilla patens (L.) Mill, Schivereckia podolica (Besser) Andrz. in NR " Medobory ".There were presented floristic complexes with these species and done their ecological and cenotical descriptions. It was created common syntaxonomic scheme of vegetation communities with Bern Convention species in natural reserve " Medobory". It includes 4 classes, 5 associations, 4 derivative communities.

Keywords: plants, phytocenology, reserve "Medobory", protection.

У наш час, незважаючи на значш зусилля людства, спрямоваш на збе-реження бютичного i ландшафтного р1зномашття, внаслщок значноi змши довкшля з кожним роком все бшьша кшьюсть рослин на планер переходить в ранг рщюсних i зникаючих. Одшею з головних причин цього е порушення ю-нуючих екосистем зi знищенням найбiльш специфiчниx природних екотопiв та лжвщащя природних взаемозв'язкiв мiж оргашзмами. Ефективна охорона i вiдтворення природних популяцш видiв неможливi без охорони та вщновлен-ня екосистеми, компонентами яких вони е. Виходячи з виключно важливо" ролi, яку вщграють дика флора та фауна у шдтриманш бiологiчноi рiвноваги, виникла потреба прийняття у 1979 р. у м. Берш Конвенцii про охорону дико" флори, фауни та природних середовищ iснування в Gвропi, через що i отрима-ла назву Бернсько" конвенцii (БК). Наша краша у жовтнi 1996 р. теж приедна-лася до не". Вщомо, що з 596 рослин, занесених до додатюв БК [4, 12], на територи Украши трапляеться 62 види рослин, з яких 40 занесет до Червоно" книги Украши [11], та 22 види, що потребують додаткових заxодiв охорони.

Для всебiчного дослiдження видiв рослин необхщно з'ясувати "х еко-лого-ценотичш особливостi, якi розкривають специфiку даних видiв з точки зору адаптивних пристосувань "х до максимального використання умов нав-колишнього середовища. Це дасть змогу врахувати весь спектр еколопчних факторiв, якi обумовлюють трапляння та розподш певних видiв, встановити величину еколопчно" амплiтуди, оптимальнi умови юнування. На основi от-

1 Кшвський нацюнальний ушверситет 1м. Тараса Шевченка

2 Природний заповщник "Медобори", заст. директора

риманих даних можливо розробити стратегiю охорони Bcix типiв мюцезрос-тань та комплекс заходiв 3i збереження рщюсних та зникаючих видiв рослин.

Об'ектом наших дослiджень був ПЗ "Медобори", як один з досить щ-кавих та унiкальних природних комплекЫв. Вiн був створений у 1990 р. на загальнш площi 10455 га, i мае двi складовi - це природнi комплекси По-дiльських Товтр (власне ПЗ "Медобори") на плошд 9455га, та його фшал "Кременецькi гори" площею 1000 га [5, 9].

За територiально-адмiнiстративним розподшом ПЗ "Медобори" розта-шований на Захiдному Подiллi в межах Тернопшьсько! областi. Територiя за-повщника е цiкавою з боташчно! точки зору, адже розташований вiн на межi ботанiко-географiчних районiв та зон (Полюся та Лiсостепу) у зош перехщно-го клiмату на рiзноманiтних грунтах та з унiкальним геолопчним минулим, що зумовлюе розвиток флористично багатого та своерщного рослинного покриву.

ПЗ "Медобори" мютиться в центральны частинi Товтрового кряжу, в якому видшяють головне пасмо, боковi гряди i групи товтр. Це е бар'ерний риф тортонсько! та сарматсько! епох, який складений потужними карбонат-ними породами - вапняками, карбонатними шсковиками, мергелями, гiпсом, елювiем вапняюв, перекритими лесовидними суглинками, якi i виступають основними грунтотвiрними породами. Наявшсть потужних товщ вапнякiв, якi вщслонюються по долинах рiчок, i значне розчленування територи спри-яли утворенню рiзних форм карстового рельефу, та скелястих сильно розчле-нованих закарстованих вапнякових пагорбiв, що також вплинуло на форму-вання та розвиток фiтоценозiв.

Фiлiал "Кременецькi гори" розташований у схщнш частинi Гологоро-Кременецького кряжу, який е твтчно! окрашою Подшьсько! височини, ма-ють шшу, нiж Товтровий кряж, природу. Саме тут на сарматських шсках, че-репашково-пiшаних та черепашкових сильно зацементованих вапняках, як утворюють обривистi скел^ формуються унiкальнi кальцепетрофiльнi флоро-ценокомплекси [9] .

На територи заповщника переважають сiрi лiсовi грунти на лесах, ле-совидних суглинках та елюви вапнякiв, присутш чорноземи типовi (незнач-ний вщсоток) i дерново-карбонатнi грунти (дуже малий вiдсоток), що мають острiвне поширення.

Переважна частина заповiдника вкрита люом (90 %) з головною люо-твiрною породою - дубом звичайним. Загальна кiлькiсть вищих судинних рослин становить понад 900 видiв. Але найбшьш цiнними та унiкальними е дшянки степово!, лучно-степово! та наскельно-степово! рослинностi. Крiм того, флора заповщника багата на волино-подiльськi ендемiчнi (14), релiктовi (50) та погранично-ареальш (58) види, понад 130 видiв е регюнально-рщюс-ними, 36 - занесено до Червоно! книги Укра!ни, по п'ять - до Свропейського Червоного списку [5] та до Бернсько! конвенци [4,12]. У цш роботi ми наводимо результати дослщження останньо! групи рослин, як зростають на територи заповщника. В И складi такi види: Pulsatilla grandis, Dracocephalum austriacum, Cypripedium calceolus, Pulsatilla patens (P. latifolia) та Schivereckia podolica. Назви видiв подано за С.Л. Мосякш, М.М. Федорончуком [15].

Матер1ал та методика

Протягом польового сезону 2004 р. ми виявили та дослщили еколопч-ну та ценотичну приурочешсть даних видiв рослин. Опис дшянок виконував-ся у природних межах ф^оценозу. Дослiдження проводилися в урочищд "Дь вочi скелiм, Тернопшьсько! област^ Кременецького р-ну, фiлiя мКременецькi гори" ПЗ "Медобори" [опис 1 (37), табл. 1]; на г. Гостра Скеля [2 (17), 3 (24), 9 (21), 10 (19), 11 (18), табл. 1; 1 (22), 2 (23), 3 (25), 7 (20), табл. 2] та г. Дов-га,"[4 (41), 5 (42), 6 (38), 7 (40), 8 (39), табл. 1], в околицях с. Вкно, Терно-пшьсько! обл., Гусятинського р-ну; на 2-й Городницькш Товтрi [4 (30), 5 (31), 6 (32), 8 (28), 12 (33), 13 (34), табл. 2] та 3-й Городницькш Товтрi [9 (29), 10 (26), 11 (27), табл. 2], Тернопшьська обл., Шдволочинський р-н, мiж селами Городниця та Остап'е.

Всього було виконано 26 геоботашчних опишв, як оброблено за методикою Браун-Бланке. Описи опрацьовували за методом перетворення фггоце-нотичних таблиць iз застосуванням пакету програм, розробленого украшськи-ми фггоценологами [3, 14]. При щентифжаци синтаксошв ми використали син-таксономiчнi схеми чеських [13] та вггчизняних [1, 2, 6, 7, 10] геоботаншв.

Обговорення отриманих результат1в

Зважаючи на досить вузьку еколопчну амплiтуду всiх п'яти дослщже-них видiв, що стало шдставою для занесення 1х до додатюв БК, можна було сподiватися на своерщшсть побудовано! з блоку отриманих опиЫв синтаксо-номiчноl схеми. Нижче наводимо характеристику цих видiв.

Сурпрейшт са1сео1т Ь.

Релжтовий вид третинного перюду. Gвразiйський бореальний вид на швденнш межi ареалу. Мезофiт, кальцефш, геофiт, сцiогелiофiт. Занесений до Червоно! книги Украши зi статусом вразливий (II категорiя рiдкiсностi) [11].

В Укра!ш вид поширений у розрщжених листяних i мiшаних лiсах, на галявинах, узлiссi, чагарниках, лiсових луках, на вапнякових грунтах, в Укра-шських Карпатах, Передкарпаттi, Розточчi, ПолюЫ, Опiллi, Лiсостепу та Гiрському Криму. Охороняеться на територи ряду об'ек^в природно-заповщ-ного фонду Украши (ПЗФ).

Незважаючи на те, що люова рослиннiсть займае коло 90 % плошд за-повiдника, у яких переважають похiднi деревостани - мшаш насiннi та по-рослевi угруповання з перевагою граба, ясеня, берези, екотошв, придатних для поширення цього виду, дуже мало. У ходi дослщження було виявлено, що на територи ПЗ "Медобори" цей вид трапляеться локально, зокрема у Краснянському л-в^ кв.32, вщдш 7, де виявлено п'ять популяцiй Cypripedium calceolus. Але одна з них, в результат поширення чагарниюв знаходиться у стади дигреси. У зв'язку з тим, що згадуваш локалiтети характеризуются од-норiдними ценотичними ознаками, ми описали тшьки одну дiлянку з участю цього виду, i це угруповання вщнесено до класу Querco-Fagetea. Зiмкнутiсть деревостану мiшаного лiсу становить 0.7, проективне покриття трав'яного ярусу - 70 %. Угруповання розташоване на схилi крутизною 3° швденно! ек-спозици вздовж заросло! дороги. У грунтовому покривi беруть участь вапня-

kobí вiдклади, якi були перемiшанi з шрим лiсовим грунтом при формуванш дороги. Подiбна властивiсть даного виду брати участь в угрупованнях з пору-шеним грунтовим покривом з участю вапняюв була вiдзначена рашше [8].

Деревостан дослiдженого угруповання формують Carpinus betulus (40 %), Fraxinus excelsior (27 %). У травосто! переважають Aegopodium po-dagraria (23 %), Galeobdolon luteum (25 %).

D.s. Cl. Querco-Fagetea: Acer platanoides (+)x, Acer campestre (+), Aegopodium podagraria (3), Corylus avellana (+), Epipactis heleborine (+), Euonymus europaea (+), Fraxinus excelsior (b) (3), Fraxinus excelsior (с) (1), Melica nutans (+), Salvia glutinosa (1).

D.s. Ord. Fagetalia sylvatica: Asarum europaeum (+), Galeobdolon luteum (3), Pulmonaria obscura (+), Sanicula europaea (+), Ulmus glabra (b) (+).

D.s. All. Carpinion betuli: Carpinus betulus (4), Tilia cordata (b) (+), Tilia cordata (а) (1), Milium effusum (+), Polygonatum multiflorum (1), Stellaria ho-lostea (+).

D.s. Ass.Polygonati latifoliae-Carpinetum: Galium odoratum (1), Lathyrus vernus (+), Mercurialis perennis (+), Paris quadrifolia (+), Polygonatum latifolium (+), Viola mirabilis (+).

1иш1 види: Cypripedium calceolus (1), Daphne mezereum (+), Actaea spicata (+), Carex pillosa (+), Galium aparine (+), Glechoma hederacea (+), Ge-um urbanum (+), Acer pseudoplatanus (+), Majanthemum bifolium (+), Listera ovata (+), Lilium martagon (1), Aconitum besseranum (1), Melica uniflora (+), Sambucus nigra (+), Swida sanguinea (1).

Schivereckia podolica (Besser) Andrz.

Релжтовий вид 3Í схщноевропейським диз'юнктивним ареалом, вид занесений до Червоно! книги Украши зi статусом невизначений (I категорiя рщюсност^ [11]. В Укра!ш поширений на кам'янистих вапнякових вщслонен-нях, скелях, розколинах, крейдяних схилах у Захщному та Схщному Люосте-пу, Степу. К^м ПЗ "Медобори" охороняеться в НПП "Подшьсью Товтри".

На територи ПЗ "Медобори" цей вид е компонентом шонерно! нас-кельно! кальцепетрофггно! рослинност карбонатних та крейдяних вщслонень на шщаних малогумусних грунтах, яка вщноситься до класу Sedo-Scleranthe-tea та охоплюе повшстю рiзноманiтнiсть угруповань з участю Schivereckia podolica та бшьшу частину угруповань з Dracocephalum austriacum.

Описи виконано на горах Довга та Гостра Скеля. Даш угруповання щентифжоваш як дериватне угруповання D.c. Schivereckia podolica+Poten-tilla arenaria [Alysso alyssoidis-Sedion albi].

Середне для проаналiзованих опиЫв проективне покриття трав'яного ярусу становить 45 %, в якому переважають Potentilla arenaria, Schivereckia podolica, Sempervivum ruthenicum, Teucrium chamaedrys, Festuca valesiaca; лишайники - 80 %, моховий покрив майже вщсутнш. Угруповання розвиваеться на затшених скелях з виходами вапняюв, схилах переважно швденно! та схщ-но! експозици, крутизною вщ 5 до 15°, на вертикальних виходах вапняюв на-

1 у дужках вказане проективне покриття виду в балах.

хилом 85° на малопотужних грунтах, на мохово-грунтових подушках на вис-тупах каменя, у розщшинах камiння, в ямках вив^рювання, на поличках. Синтаксономiчна приналежшсть даного угруповання не е достатньо визначе-ною i потребуе додаткового дослщження. S. podolica також приймае незначну участь в угрупованнях асощаци Aurinio saxatili-Allietum podolici та у дери-ватному угрупованш D.c. Dracocephalum austriacum+Chamaecytisus ruthe-nicus (BapiaHT Schivereckia podolica), характеристика яких наводиться нижче.

Dracocephalum austriacum L.

Релжтовий вид з середземноморсько-центральноевропейським диз'юк-тивним ареалом. Мезофгг. Вид занесений до Червоно! книги Украши зi статусом рщюсний (III категорiя рiдкiсностi) [11]. В Укрш'ш поширений на вапня-кових скелястих вiдслоненнях, серед чагарниюв, на св^лих галявинах i трав'янистих схилах на Волинськiй та Подшьсьюй височинах. Крiм ПЗ "Медобори" охороняеться в НПП "Подшьсью Товтри".

У ходi дослiдження було виявлено, що на територи ПЗ "Медобори" D. austriacum поширений нерiвномiрно: на г. Гостра, на 2-й та 3-й Городниць-ких Товтрах. На вшх дослщжених територiях представлений достатньо чи-сельними популяцiями. Всього було виконано з участю даного виду 9 опишв, угруповання яких увшшли до складу класу Festuco-Brometea (табл. 2, описи 1-9). Локалггети трапляються у складi степово! рослинностi, в угрупованнях яко! степове рiзнотрав,я збщнене i одноманiтне, що пояснюеться особливос-тями екологiчних умов (висока ерозшшсть, вiдслонення порiд). Для асощаци Carici humilis-Stipetum pennatae характерне покриття трав'яного ярусу 70 %, в якому домшуе Carex humilis (40 %), чагарниковий ярус становить 10 %. Угруповання поширене на схилi пiвденно-захiдноï експозицiï, крутизною 10° на малогумусних слаборозвинутих чорноземах. В асощаци можливо видшити варiант (var. Gypsophila thyraica), рослиннiсть якого розвиваеться на грунтах з вщслоненням карбонатних порщ та локальними виходами крейди. Для асощаци Lembotropio nigricans-Potentillietum arenariae характерне покриття трав'яного ярусу 100 %, в якому домшуе Lembotropis nigricans (45 %). Угруповання поширене на схилi пiвденно-захiдноï експозици, у глибоких рощелинах камiння, заповнених грунтом (потужшсть 5-7 см). Участь D. austriacum в цих угрупованнях незначна (до 5 %). Ми видшили угруповання (D.c. Dracocephalum austriacum + Chamaecytisus ruthenicus, синтаксономiчна приналежшсть якого е досить не визначеною. У ньому е юлька варiантiв. Угруповання (var. Anemone sylvestris) поширене на схилi пiвденно-захiдноï експозици (крут. 5°) на дерново-карбонатних грунтах, у карстових лшках вимивання. Покриття трав'яного ярусу 70 %, де частота трапляння D. austriacum значно збшьшуеться (до 25 %). А в угрупованнях, яю формуються на схилах переважно швденно1" експозици крутизною 10°, з грунтами, сформованими на лесах з дуже потужною шдстилкою, траплян-ня D. austriacum зменшуеться.

D. austriacum трапляеться також невеликими локальними популящями в урочишд "Дiвочi скелГ' фiлiя "Кременецькi гори", там зроблено 2 описи, яю щентифшовано як складовi компоненти класу Sedo-Scleranthetea (табл. 1,

описи 1, 3), де вш поширений на карбонатних та крейдяних вщслоненнях, т-щаних малогумусних грунтах, з виходами шсковику до 75 %.

Для асощаци Minuartio-auctae-Festucetum pallentis характерне покриття трав'яного ярусу 25 %, в якому дом^е карбонатопетроф^ний вид Festuca pallens, становить 5 %, Carex humilis (5-15 %), Dianthuspseudoserotinus - до 5 %. Мохи мають проективне покриття 10-15 %. Угруповання асощаци розвиваеться на незатшених схилах середньо! крутизни переважно швденно! експозици.

Табл. 1. Характеристика фШоценотично'1 npuypo4eHocmi Schivereckia podolica та Dracocephalum austriacum

Кшькють видiв 23 41 33 14 13 8 10 8 24 23 28

Проективне покриття травостою,% 25 50 35 60 60 45 60 10 70 15 80

Проективне покриття мохiв,% 15 5 30 2 - - - - 30 - -

Проективне покриття лишайниюв,% 5 30 70 55 - 60 80 70 30 50 20

Номер опису 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Синтаксони 1 2 3 4 5

D.s. Ass. Minuartio-auctae-Festucetum pallentis [All. H elianthemo cani-Festucion pallentis]

Dianthus pseudoserotinus 1

Alyssum gmelinii 1

Festuca pallens 2

Dracocephalum austriacum +

D.s. Ass. Aurinio saxatili-Allietum podolici

Thymus dimorphus 1 + 1

Asperula cynanchica + + +

Veronica incana + + + 1

Aurinia saxatilis 1 2 1 + 1

Veronica prostrata + + +

Sedum ruprechtii + +

Gypsophila thyraica + + 1 +

D.s. Var. Allium podolicum

Poa versicolor +

Falcaria vulgaris 1

Allium podolicum 2 +

D.s. Var. Libanotis intermedia

Astragalus onobrychis 1 + + +

Libanotis intermedia + + +

Centaurea rhenana + + +

Galium album + 1 + +

Festuca rubra + +

Carex montana + +

D.s. D.c. Schivereckia podolica+Potentilla arenaria |All.Alysso alyssoidis-Sedion albi

Schivereckia podolica + 1 1 2 2 1 4 1 4

Medicago romanica + + + + + 1 +

Euphorbia cyparissias + + + + +

Thymus marschallianus 2 2 1

Elytrigia intermedia + 1 2

D.s. Ord. Alysso-Sedetalia

Artemisia marschalliana +

Otites eugeniae + + + + +

Galium campanulatum + + + + +

D.s. Cl. Sedo-Sclerantethea

Sempervivum ruthenicum + + + 1 + . 2 1 1 +

Potentilla arenaria 1 1 + + 2 2 2 + 2 +

Acinos arvensis + + + . + + +

Vincetoxicum hirundinaria + 2 1 1

Melica transsilvanica 1 + +

Allium montanum + 2 1 +

Sedum acre "Л + 2 . + + + 1

D.s. Cl. Festuco-Brometea

Teucrium chamaedrys + 4 2 . +

Festuca valesiaca 1 2 2 . 1 1 2

Stachys recta + + +

Carex humilis 2 + 1

Stipa capillata 3

Schistidium apocarpum +

Tortula rurulis +

1иш1 види:

Melampyrum arvense 1 + 1

Asplenium ruta-muraria + +

Rosa spinosissima 2

Rosa sp. + + +

Cerastium arvense + +

Festuca pseudovina 2

Cephalaria uralensis + + +

Rhamnus cathartica + + +

Erysimum odoratum + +

Lembotropis nigricans +

Galium exoletum + + 1 1

Crinitaria linosyris + +

Для асоцiацiï Aurinio saxatili-Allietum podolici характерне покриття трав'яного ярусу 35 %, в якому переважають Aurinia saxatilis (32 %) та Sedum acre (20 %). Дане угруповання розвиваеться на виходах камшня, яке на 30 % вкрите мохами та на 70 % - накипними лишайниками, а також на кам'янистих осипах. Але участь D. austriacum в цих угрупованнях незначна (вщ 1 до 5 %).

Pulsatilla grandis Wend.

Центральноевропейський вид на схщнш межi ареалу. Мезофт Гемж-риптофгг. Лггньозелений полжаршк. Люовий ксеромезофгг. Вид занесений до Червоно!" книги Украши зi статусом вразливий (II категорiя рiдкiсностi) [11]. В Укра1'ш поширений на галявинах дубових лiсiв, трав'янистих степових схилах у Прикарпатп, Розточчi, Люостепу.

На територiï ПЗ "Медобори" цей вид трапляеться спорадично, зокрема на 2-й та 3-й Городницьюх Товтрах. Ми вщнесли це угруповання до D.c. Pulsatilla grandis + Helictotrichon pubescens [союз Cirsio-Brachypodion pinna-til, яке поширене на схилi швденно-захщно1' експозици (крут. 5-15°) на дер-ново-карбонатних грунтах з виходами камшня та на привершиннш дшянщ схилу з виходами вапняюв, вкритих тонким шаром грунту (3-5 см), з потуж-ною тдстикою. Участь P. grandis в угрупованш становить вщ 5 до 15 % при загальному проективному покритт травостою 60-70 %. Синтаксономiчна

приналежшсть даного угруповання е досить не визначеною. Для отримання бшьш ч^ких еколопчних, ценотичних та флористичних характеристик пот-ребуе додаткових дослiджень.

Pulsatilla patens (L.) Mill.

Свропейський вид. Мезофт Гемiкриптофiт. Лiтньозелений полжар-шк. Псамофiльний еуксерофiт.

В Укра!нi вид поширений у соснових та змшаних лiсах, на сухих т-щаних пагорбах у Полiссi та Люостепу, рiдко у Прикарпаттi та Розточчь

На територи ПЗ "Медобори" цей вид трапляеться спорадично невеликими локалгтетами. Ми виконали два описи з участю P. patens, як значно вщ-рiзняються за своею еколопею, але участь даного виду в цих угрупованнях однакова. Так, перший, виконаний у фши "Кременецьк гори", г. Страхова, -це угруповання ми вщнесли як дериватне угруповання D.c. Peucedanum ore-oselinum+Carex humilis до класу Trifolio-Geranietea. Воно поширене на злегка зарослому, але безлюному схилi крутизною 5° схщно! експозици. Зiм-кнутiсть чагарникового ярусу 40 %, який представлений Frangula alnus (0.4) та зрщка Euonymus verrucosa. Покриття трав'яного ярусу 60 %, в якому домь нуе Carex humilis (25 %).

Cl. Trifolio-Geranietea: Teucrium chamaedrys (1), Peucedanum oreoseli-num (1). Iншi види: Pulsatilla patens (1), Carex supina (+), Hepatica nobilis (+), Ranunculus zapalowiczii (+), Valeriana stolonifera (+), Frangula alnus (4), Euonymus verrucosa (+), Convallaria majalis (2), Festuca pallens (1), Polygona-tum odoratum (1), Carex humilis (3), Lembotropis nigricans (1), Thalictrum minus (+), Anthericum ramosum (2), Elytrigia intermedia (+), Galium album (2).

Угруповання другого локатгтету (опис 12, табл. 2) з участю Р. patens ми вщнесли до класу Festuco-Brometea в окреме угруповання D.c. Pulsatilla grandis - Helictotrichon pubescens [союз Cirsio-Brachypodion pinnati]. У травяному TO^mi переважають Chamaecytisus ruthenicus (25 %), Pulsatilla patens (5 %), Festuca valesiaca (15 %). Угруповання розташоване у верхнш частит схилу схщно! експозици, присутня шдстилка.

Види, що трапляються зрщка: Chamaecytisus sp. + (2)1, Echium vulgare + (11), Medicago sativa + (11), Salvia verticillata + (5), Camelina sativa + (11), Coronilla varia + (11), Bryum sp. + (2), Veronica sp. + (9), Salvia sp. + (2), Elisanthe viscosa + (10), Anthericum ramosum + (3), Oxytropis pilosa + (2), Swida alba + (1), Dictamnus albus + (3), Centaurea marschalliana + (3), Helianthemum nummularium + (1), Allium strictum + (1), Veronica orchidea + (1), Arenaria brevifolia 1 (8).

Мохи: Dicranum polysetum - (1); Polytrichum jumiperinum - (1); Pleuro-zium sehreberi - (1); Hyp num cupressiforme - (1); Rhytidium rugosum - (3); Bryum argenteum - (3); Tortula ruralis - (2, 3, 9); Homalothecium sericeum - (3), Schistidium apocarpum - (2, 9); Bryum sp. - (2, 9).

Лишайники: Cladonia arbuscula - (1, 3, 9); Xanthoria papillitera - (2, 10, 11); Zecanora muralis - (2, 3, 9-11); Diplotamma epipolium - (3, 9); Plococar-pus shaereri - (3, 9). Лишайники в описах 4-8, мохи - 2 не визначались.

1 у дужках вказаш номери опиав.

Табл. 2. Характеристика фШоценотична npuypo4eHocmi Pulsatilla grandis, _Schivereckia podolica, Dracocephalum austriacum, Pulsatilla patens_

Кшьюсть вид1в 38 21 31 33 18 34 2l 2l 18 2l 31 41 44

З1мкн.чагарн.ярусу, % 0,1 0,3 0,2 0,2 - - 0,15 0,2

Проект. покр. травостою,% 70 50 70 б0 б0 70 80 45 100 l0 l5 90 80

Проект.покр. лишайнимв,% 15 - - 10 - - -

Проект.покр. мохiв, % - - - - - 25 - - 5 10 5 20 20

Номер опису 1 2 3 4 5 б l 8 9 10 11 12 13

Номер синтаксону 1 2 3 4 5 б l 8* 9 10 11

D.s. Var. Gypsophila thyraica

D.s. Ass. Lembotropio nigricans-Potentil

Lembotropis nigricans +

Centaurea scabiosa Cerinthe minor Viola rupestris Agrimonia eupatoria Plantago media Allium podolicum D.s. Var. Galium album Iris hungarica Elytrigia intermedia Acinos arvensis Sedum ruprechtii Galium album

D.s. Var. Schivereckia podolica

Campanula rapunculoides Aconitum eulophum Silene nutans Sedum acre

Sempervivum ruthenicum Schivereckia podolica D.s. Var. Anemone sylvestris

Plantago lanceolata Pimpinella saxifraga Anemone sylvestris

ietum-arenariae

4

+

+ + + + +

+ +

1

+

+ +

1

+ +

+ 1

1

+

+ + +

1

Onobrychis arenaria +

Trinia multicaulis +

Euphorbia kaleniczenkoi +

Cephalaria uralensis + . +

Gypsophila thyraica +

Erysimum odoratum + . +

D.s. Ass. Carici humilis-Stipetum pennatae

Carex humilis 4 3 . +

Stipa pennata 2 2

Campanula sibirica 1 +

Salvia nutans 2 1

Libanotis intermedia + + . + . +

Centaurea rhenana + + + .

Centaurea marschalliana + + . +

Crinitaria linosyris + 2

Galium campanulatum + +

Galium exoletum + + . +

+ +

+ +

1

D.s. D.c. Dracocephalum austriacum- Chamaecytisus ruthenicus [All. Festucion valesiacae]

Veronica incana 1 + + + + . + + 1

Dracocephalum austriacum 1 1 1 1 1 1 1 3 2

Melampyrum arvense + . + + + + 1 1 +

Otites eugeniae + + + + + +

CD

+ +

5 +

+

+

+

D.s. com. Dictamnus albus - Polygonatum odoratum

Dictamnus albus . 1 . . .

Polygonatum odoratum .....

D.s. Var. Brachypodium pinnatum

Achillea submillefolium Brachypodium pinnatum Aster a mellus Asparagus polyphyllus Inula hirta

D.s. fac. Pulsatilla patens _

Anthyllis macrocephala +...... . . . . +

Ranunculus polyanthemos ....... . . . . +

Potentilla impolita ....... . . . . +

Helictotrichon praeustum ....... . . . . +

Eryngium planum ....... . . . . +

Pulsatilla patens ....... .... _1

D.s. Var. Carex montana Fragaria viridis Knautia arvensis Carex montana Chamaecytisus albus Peucedanum oreoselinum D.s. D.c. Pulsatilla grandis+Helictotrichon pubescens [All.Cirsio-Brachypodion pinnati]

D.s. Cl. Festuco-Brometea

+ 1

+ +

1 4

+ 4

+ 1

Pulsatilla grandis 1 2 2 1

Helictotrichon pubescens + + 1 1

Carex caryophyllea + + 1 +

D.s. All. Cirsio-Brachypodion pinnati

Prunella grandiflora : : m: : : + + + +

Galium verum + + +

Trifolium montanum +..... + + + +

Primula veris : : + : : + + + + + +

Thesium linophyllon : : + + : : + + +

Thalictrum minus : : + 1 + : 1 + + + +

Filipendula vulgaris .....1 + + 1 1

Euphorbia cyparissias + + + + + 1 + +

Anthericum ramosum + + + 1 + + + 1 5 + 1

Falcaria vulgaris + + + + + +

Festuca valesiaca + 3 4 + + 2

Vincetoxicum hirundinaria 1 1 + 1 + + + + +

Chamaecytisus ruthenicus + + + 2 4 + 2 + 1 3 +

Potentilla arenaria + + + 2 2 + + + + +

Asperula cynanchica + + : + +

Stachys recta + + + + +

Salvia verticillata + + + + + +

D.s. Cl. Molinio-Arrhenatheretea

Dactylis glomerata .

Festuca pratensis .

1иш1 види:

Medicago romanica .

Salvia dumetorum .

Teucrium chamaedrys +

Inula ensifolia +

Eremogene longifolia .

Juniperus communis +

Carex muricata Hieracium virosum Cerastium arvense Ajuga reptans Trifolium medium Cotoneaster melanocarpus Brisa media Pedicularis kaufmannii Campanula glomerata Verbascum sp. Jurinea calcarea Adonis vernalis Artemisia marschalliana Thymus marschallianus Koeleria cristata Veronica prostrata Verbascum lychnitis Galium verum Festuca rubra Thymus dimorphus Viola hirta

Leucanthemum vulgare Betonica officinalis

+ 2

+ +

+ +

+ + + + + +

+

1

+

+ + + + + +

1

+

+ +

1

+

+ +

+ + +

+ +

+ +

+ +

+ +

+ +

+ +

1 2

Синтаксони: 1. - ass. Minuartio-auctae-Festucetum pallentis; 2. - ass. Aurinio saxatili-Allietum podolici; 3. - D.c. Schivereckia podolica+Potentilla arenaria, var. typica; 4. - var. Allium podolicum; 5. - var. Libanotis intermedia.

Види, що трапляються зрвдка: Rhamnus cathartica + (1), Anthylis macrocephala + (4), Salvia dumetorum + (1), Poa angustifolia + (4), Echium vulgare + (4), Pyrus communis + (1), Melica transsilvanica + (7), Euphorbia kalenic-zenkoi + (13), Helictotrichon sp.+ (13), Galium ruthenicum + (10), Galium tincto-rium + (1), Plantago stepposa + (6), Ranunculus polyanthemos + (11), Scorzonera purpurea + (13), Thalictrum simplex + (13), Euphorbia angulata + (13), Achyrop-horus maculatus + (13), Carlina cirsioides + (13), Leontodon hispidus + (4, 13), Centaurea stricta + (13), Centaurea jacea + (13).

Мохи: Homalothecium sericeum - (6, 12); Ceratodon purpureus - (6, 12); Tortella tortuosa - (6, 12); Camptothecium lutescens - (9, 10, 11, 13); Abietinella abi-etina - (13); Rhytidium rugosum - (13); Bryum flaccidum - (13); Tortula ruralis - (13).

Лишайники: Zecanora muralis - (10); Candelarulla aurella - (10). Лишайники в опиЫ 7 не визначались.

Синтаксони: 1. - var. Gypsophila thyraica, 2. - аББ. Carici humilis-Stipetum pennatae, 3 - ass.Lembotropio nigricans-Potentillietum-arenariae, 4.-7 - D.c. Dracocephalum austriacum +Chamaecytisus ruthenicus, 4 - var. typica, 5 - var. Galium album, 6 - var.Schivereckia podolica, 7 - var. Anemone sylvestris, 8 - com. Dictamnus albus+Polygonatum odoratum [Trifolio-Geranietea + Festuco-Brometea], 9. - var. Brachypodium pinnatum, 10-11 - fac.Pulsatilla patens (var. Carex montana) [D.c. Pulsatilla grandis+Helictotrichon pubescens]. Висновки

На основi проведених дослiджень ми побудували узагальнену синтак-сономiчну схему рослинних угруповань з участю видiв Бернсько1' конвенци ПЗ "Медобори". Дана схема е досить спрощеною, оскшьки ми дослiджували не всю рiзноманiтнiсть екотопiв, наявних у заповiднику, а вщбрано тiльки тi, на яких були поширеш дослiдженi нами п'ять видiв.

Класифшацшна схема угруповань з участю рослин Бернсько'1 конвенци ПЗ "Медобори"

Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieger 1937

Порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928

Союз Carpinion betuli Issler 1931 em Mayer 1937

Асощащя Polygonati latifoliae-Carpinetum (Kramarets et al. 1992) Krama-rets et V. Solomakha 1995 in V. Solomakha 1995 (табл. 1.) Sedo-Sclerantethea Br.-Bl. 1955 em Moraves 1967 Alysso-Sedetalia Moraves 1967 Moraves 1967

Alysso alyssoidis-Sedion albi Oberdorfer et Th.Muller in Th.Muller 1961 Alysso-Festucenion pallentis Moraves in Holub et al. 1967 Aurinio saxatili-Allietum podolici Onyschenko 2001

D.c. Schivereckia podolica+Potentilla arenaria [All. Alysso alyssoidis-Sedion albi]

var. typica

var. Allium podolicum var. Libanotis intermedia Helianthemo cani-Festucion pallentis Kolbek 1983

Minuartio-auctae-Festucetum pallentis Onyschenko 2001 Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tuxen ex Braun-Blanquet 1949

Fetucetalia valesiacae Br.-Bl. et Tuxen ex Braun-Blanquet 1949

Cirsio-Brachypodion pinnati Hadac et Klika 1944 em. Krausch 1961

D.c. Pulsatilla grandis+Helictotrichon pubescens [All. Cirsio-Brachypodion pinnati]

var. Brachypodium pinnatum var. Carex montana

fac.Pulsatilla patens Festucion valesiacae Br.-Bl. et R.Tx. 1943

Lembotropio nigricans-Potentillietum-arenariae (Kukovitsa et al.1994) Kuko-vitsa in V. Solomakha 1995

Carici humilis-Stipetum pennatae Tkachenko, Movchan et V. Solomak-ha1987

var. Gypsophila thyraica D.c. Dracocephalum austriacum+Chamaecytisus ruthenicus [All. Festucion valesiacae] var. typica var. Galium album var.Schivereckia podolica var. Anemone sylvestris D.c. Dictamnus albus+Polygonatum odoratum [Cl. Trifolio-Geranietea - Cl. Festuco-Brometea]. D.c. Peucedanum oreoselinum+Carex humilis [Cl.Trifolio-Geranietea]

Внаслiдок дослщження тiльки частини екотопiв, властивих для даних видiв, переважна частина вивчених угруповань не мае чгтко1' визначено1' син-таксонамiчноï належностi.

Зiбранi на територи заповщника матерiали певною мiрою характеризу-ють данi види як таю, що мають вузьку еколопчну ампл^уду, поширенi на екологiчно досить специфiчних екотопах i тому е досить вразливими та не конкурентоспроможними. Тому вс дослщжеш та еколопчно придатнi для ю-нування цих видiв екотопи потребують особливого режиму збереження та охорони. Встановлено, що в цшому заповщний режим позитивно впливае на стан, та вщграе важливу роль у створеннi умов росту та розвитку популяцш даних видiв, якi не виявляють ознак регреси та загрозливого скорочення площ. Але, мають мiсце у заповщнику i негативнi явища - насування чагарниюв на степовi дшянки, внаслiдок чого змiнюеться флороценотичний склад угруповання (це стосуеться популяцш Dracocephalum austriacum та Schivereckia podolica). Дшянки люово1' рослинност з участю Cypripedium calceolus внасль док заростання ix чагарниками та зростання зiмкнутостi деревостану i змен-шення освгтленосп мають тенденцiю до скорочення чисельност цього виду. З цiеï причини у заповщнику майже втрачено одну популяцш C. calceolus.

Лгтература

1. Абдулоева О.С. До синтаксономп ксероф1тно'1 трав'янисто'1 рослинност Захщного Люостепу (Приднютровське Подшля, Товтровий кряж, Кременецькi гори)// Укр. ф1тоцен. зб. - 2002. - Сер. А., вип. 1 (18). - С. 124-144.

2. Абдулоева О.С. Еколого-ценотична характеристика ксероф1тно'1 трав'янисто'1 рослинност Захщного Лкостепу (Украша): Автореф. дис. канд. бюл. наук - К., 2002. - С. 22.

3. Косман С.Г., Оренко 1.П., Соломаха В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Новий комп'ютер-ний метод оброблення опиав рослинних угруповань// Укр. бот. журн. - 1991, т.48, № 2. - С. 98-104.

4. Конвенщя про охорону дико'1 флори i фауни та природних середовищ юнування в Сврот (Берн, 1979 р.).// - Кив, 1998. - 76 с.

5. Лгтопис природи. Природний заповщник "Медобори" з фшею "Кременецькi гори"// - Гримайшв, 2002. - Кн. 10. - 171 с.

6. Онищенко В.А. Законом1рност поширення люових угруповань природного запо-вщника "Медобори"// Укр. фгтоцен. зб. - 1998. - Сер. С., вип. 1 (10). - С. - 93-99.

7. Онищенко В.А. Рослиннють карбонатних вщслонень природного заповщника'Ме-добори"// Укр. фгтоцен. зб. - 2001. - Сер. А., вип. 1 (17). - С. 86-104.

8. Решетюк О.В. Поширення i стан популяцш Cypripedium calceolus L. в Укршш// Наук. вюн. Чертвецького ун-ту: Зб. наук. праць, вип. 193: Бюлопя. - Чертвщ: Рута, 2004. - С. 110-115.

9. Роль природно-заповщних територш Захщного Подшля та Юри Ойцовсько'1 у збе-реженш бюлопчного та ландшафтного р1зномашття// Зб. наук. праць. - Гримайшв-Тернопшь: Лшея, 2003. - 568 с.

10. Соломаха В.А. Синтаксоном1я рослинност Украши// Укр. ф1тоцен. зб. - Ф1тосо-щоцентр. - 1996. - Сер.А, № 4 (5). - 120 c.

11. Червона книга Украши. Рослинний св1т. - К.: Укр. енцикл. - 604 с.

12. Чопик В.1. Каталог вид1в флори i фауни Украши, занесених до Бернсько'1 Конвенци про охорону дико! флори та фауни та природних середовищ юнування в Сврот, вип. перший. Флора. - К.: Фгтосоцюцентр, 1999. - 52 с.

13. Moravec J. et al. Fytocenologie. - Praha: Vyd. Akad. ved. Ceske repub, 1994. - 403 s.

14. Sirenko I.P. Creation of databases for floristic and phytocoenologycal researches// Укр. фгтоцен. зб. - 1996 - Сер. A., № 1. - С. 3-5.

15. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural Cheklist/ Ed. S.L. Mosyakin. - Kiev, 1999. - 345 p._