CC BY
24
Biosystems
Diversity
ISSN 2519-8513 (Print) ISSN 2520-2529 (Online) Biosyst. Divers., 26(1), 37-45 doi: 10.15421/011806
Sozological peculiarities of the flora of the Desna Plateau (Ukraine)
L. V. Koval, L. M. Horshkova, L. O. Kuzmenko, O. M. Mehem, L. V. Burchak, A. S. Polyakova
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv, Ukraine
Article info
Received 10.01.2018 Received in revisedform
04.02.2018 Accepted 09.02.2018
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Tereshenkiv st., 476, Hlukhiv, 41400, Ukraine. Tel:+38-050-651-59-87. E-mail: fos_kl@ukr. net, [email protected]
Koval, L V., Horshkova, L M., Kuzmenko, L O., Mehem, O. M., Burchak, L V., & Polyakova, A S. (2018). Sozological peculiarities of the flora of the Desna Plateau (Ukraine). Biosystems Diversity, 26(1), 37-45. doi: 10.15421/011806
According to the goals and objectives of the Global Strategy for Plant Conservation for 2011-2020 studying and monitoring the rare component of regional floras is highly relevant. This article presents the results of a nature conservation study of the flora of the Desna Plateau (Krolevets' and Hlukhiv geobotanic region), situated in the northeast part of Ukraine at the border line of two geomorphological regions (the Central Russian Upland and the Polesia-Dnipro lowland) and of two physical-geographical zones (Novhorod-Sivers'ke Polesia and the Sums'ky forest-steppe. In the orographic aspect, the territory is made up of the western spurs of the Central Russian Upland with the dissectioned forms of the relief. The studied area consists of about 4000 km2. Field route studies aimed at compiling floral lists, geobotanical description and herbarizing were conducted in the period 2002-2016. Separate sites of nature conservation interest were re-examined in different seasonal periods. The basis of the annotated summary of the rare species of vascular plant flora is made up by the materials of original research, as well as herbarium (KW) and literary reviews. The complex floristic analysis of the rare component of the regional flora was carried out in cameral conditions, which made it possible to identify the systematic, geographical, ecological, phytocenological and nature conservation structures of the rare species of vascular plant flora in the investigated area. According to the data received, the total number of species of vascular plants endangered by anthropogenic impact is composed of 85 species belonging to 32 families, 54 genera. Among the families, the following predominate: Orchidaceae (14 genera), Asteraceae, Ranunculaceae (8 genera in each), Iridaceae (5), Aspidiaceae, Cyperaceae (4 genera in each). Among the genera, the following predominate - Carex (4 species); Dryopteris, Orchis, Iris, Jurinea - 3 species in each. It was concluded that among the rare species there are plant species of different physical and geographical zones and this corresponds to the ecotone location of the region. Among species at the edge of their range, 14 are on the extreme northern border of their typical range (Linumflavum L., Carex rhizina Blytt ex Lindb., Centaurea ruthenica Lam., Trinia multicaulis Schishk, Aster amellus L., Galatella linosyris (L.) Rchb. f., Stipa tirsa Steven), 7 species are found on the southern border of their range (Cypripedium calceolus L., Pedicularis sceptrum-carolinum L., Parnassia palustris L., Lycopodium armotinum L., 4 species (Anemone nemorosa L., Salix myrsinifolia Salisb., Galanthus nivalis L., Gladiolus imbricatus L. are found on the eastern border of their distribution. The nature conservation structure includes 4 species from the Bern Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Dracocephalum ruyschiana L., Pulsatilla patens (L.) Mill s.l., Salvinia natans L., Ostericum palustre (Bess) Bess); 3 species from the supplement to the CITES Convention (Adonis vernalis L., Cypripedium calceolus L., Orchis militaris L.), 27 species from the Red Book of Ukraine (Lilium martagon L., Allium ursinum L., Neottia nidus-avis (L.) Rich, Stipapemata L.), 49 species from Sumy region rare species list (Clematis recta L., Pulsatilla patens (L.) Mill., Eremogone saxatilis (L.) Ikonn., Drosera rotundfolia L., Pedicularis kaujmamii Pinzg., Carex limosa L., C. umbrosa Host.). In addition, we suggest including into this list Sanquisorba officinalis L., Briza media L., Beckmania eruciformis (L.) Host., Melica nutans L., Coronilla varia L., Salvia nutans L., Scilla siberica Haw., Corydalis solida (L.) Clairv., Valeriana officinalis L., Vincetoxicum hirundmara Medic., Menyanthes trifoliata L., Hesperis matronalis L., Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb., Thalictrum aquilegifolium L., T. minus L., Verbascum nigrum L., Polygonatum multiflorum (L.) All. It was found that among the rare species of the region mesophytes predominate and they are confined to meadow and forest habitats. To a lesser extent, xeromesophytes and xerophytes of meadow-steppe, as well as hygrophytes and hydrophytes of shoreline and water habitats are represented. The nature reserve fund of the region was analyzed according to the methodology of assessing the nature reserves by botanical value priority criteria. To optimize the region's nature reserve fund, a rationale for creating a landscape reserve of local significance "Zvenyhorods'ky" with a total area of 2,000 hectares was compiled, giving it the status of a regional biodiversity centre.
Keywords: Krolevets' and Hlukhiv geobotanical district; rare species; nature conservation structure; nature reserve fund
Созолопчш особливосл флори Придеснянського плато (Украша)
Л. В. Коваль, Л. М. Горшкова, Л. О. Кузьменко, О. М. Мегем, Л. В. Бурчак, А. С. Полякова
Глухiвський нацюнальний педагогiчнuй утверситет Мет Олександра Довженка, Гяу/xie, Украта
Придеснянське плато розташоване у швшчно-схщнш частит Украши на межi двох геоморфолопчних райошв (Середньорусько1 височини та Полюько-Дншровсько1 низовини), а також двох фгзико-географ1чних зон (Новгород-Оверського Полюся та Сумського щдвищеного Лiсостепу). Екотонне розташування регюну зумовлюе досить строкату картину природних умов, Грунпв, флористичних комплекав, титв рослинносп, що становить значний штерес у плат вивчення та збереження фпоргзномашття. За геоботашчним районуванням терит^ия
рег!ону дослщження площею 4 000 км належить до Кролевецько-Глухiвського геоботашчного району мшаних лгав дубово-лщинових. За адмшютративним районуванням включае Кролевецький, Глухiвський, Путивльський райони Сумсько'! област! Проведен у перюд 20022006 рр. полита маршруты досл1дження 3i складанням флористичних списков, геоботашчних описав, гербаризащею рослин дозволили встановити флористичний склад територ!!, виявити найщншш! у ф!тосозолопчному план дiлянки. У перiод 2006-2016 роюв проведено монiторинговi дослiдження раритетно! компонента флори в рiзнi сезоннi перюди. На територ!! регiону зростають 85 рщюсних видiв судинних рослин iз 54 родiв 32 родин. У результат! географiчного аналiзу виявлено 14 примежово-ареальних видiв рослин, що щлком в1дпов1дае екотонному розташуванню регiону. За еколопчною та еколого-фiтоценологiчною структурою у флорi рщюсних видiв переважають мезофгти лучних та лiсових мiсцезростань. Вагома частка ксеромезофiтiв i ксерофiтiв, приурочених до лучно-степових дiлянок у мюцях близького залягання до денно! поверхн крейдяних вiдкладiв. У созологiчнiй структурi флори представлено чотири види з перел!ку таксонiв Бернсько! конвенц!! про охорону дико! флори та фауни та природних середовищ iснування в Сврот (Dracocephalum ruyschiana L., Pulsatilla patens (L.) Mill., Salvinia natans L., Ostericum palustre (Bess.) Bess.), три види з Додатка Конвенц!! CITES (Adonis vernalis L., Cypripedium calceolus L., Orchis militaris L.), 27 видiв iз перелжу Червоно! книги Укра!ни, 49 вщщв iз списку охорони рослин Сумсько'! области. Проведено аналiз природно-заповщно! мережi територ!! Придеснянського плато за прюритетними критерiями боташчно! цiнностi вщповщно до методики оцiнювання мереж природно-заповщних територiй. Найнижчi показники ландшафтно! репрезентативности мае територiя Глух!вського району, де частка природно-заповщних територiй у загальнш площ! району складае 3,5%. Запропоновано охороняти на цщ територй! Sanquisorba officinalis L., Briza media L., Beckmania eruciformis (L.) Host., Melica nutans L., Coronilla varia L., Salvia nutans L., Scilla siberica Haw., Corydalis solida (L.) Clairv., Valeriana officinalis L., Vincetoxicum hirundinaria Medic., Menyanthes trifoliata L., Hesperis matronalis L., Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb., Thalictrum aquilegifolium L., T. minus L., Verbascum nigrum L., Polygonatum multiflorum (L.) All. Пщготовлено обгрунтування для створення ландшафтного заказника мюцевого значення «Звенигородський» (2 000 га). Заказник розташований у межах долини р. Клевень, яка межуе з прилеглими територiями Рос!! та у перспектив! може ув!йти до складу транскордонних природно-запов1дних територiй.
Ключовi слова: Кролевецько-Глух!вський геоботанiчний район; рщкюы види; созолог!чна структура; природно-заповщний фонд
Вступ
У сучасних умовах денатуражзаци ландшафтов i змш у склада флористичних комплексiв уперше у природ! темпи зникнення б!олог!чних видв випереджають темпи !х виникнення (Naumann, 2001; Convention, 2012). Для унеможливлення це! реально! загро-зи еволюци рослинного св!ту потр!бний флористичний мониторинг регюнальних флор, !х динамчних тенденцй, прогнозування та попередження можливих негативних змш (Richter, 2001; Angel-stam, 2013; Brummitt et al., 2015; Corlett, 2016). Установлено ключову роль р!дк!сних видв орган1зм1в у функцюнувант б!осистем. З! втратою рщюсних видв б!осистеми стають функционально вразлившими (Isbell et al., 2011; Mouillot et al., 2013; Brygadyrenko, 2015; Schleuning et al., 2016). З огляду на специфжу окремих рег!о-Щв важливо виявляти не лише види I i II категорш охорони (Мж-народн червон списки, Червона книга Укра!ни), а i регионально рщисы види, яю значною мрою гидвищують ступть репрезен-тативносп регюнальних флор, а в умовах мониторингу стають !н-дикаторами ступеня И трансформаци, встановлення локалпетв «горячих точок» бюр!зноманптя, видлення важливих ботатчних теригорш (Global Strategy for Plant Conservation, 2002; Anderson et al., 2005; Mittermeier et al., 2011; Habel et al., 2013; Darbyshire et al., 2017; Onyshchenko et al., 2017). Зникнення в глобальному масштаб! загрожуе кожному п'ятому виду рослин (Sharrock et al., 2014; Brummitt et al., 2015; Bachman et al., 2016). Вщмчет в л!те-ратур! повщомлення про зникнення з! складу рослинного покриву окремих видв рослин (Buse et al., 2016; Belyakov et al., 2017) доповнюються дослщженнями з! встановлення можливих детер-м!нант зникнення видв (Buse et al., 2016).
Доведено еколог!чну ефективнють природно-заповщних тери-торш для збереження бюр!зноманптя за умов ефективного управ-л!ння пор!вняно з прилеглими територ!ями р!зного типу землеко-ристування (Elbakidze et al., 2013; Coetzee et al., 2014). Це вказуе на необхщнють оптимзацц природно-заповщних фондв у регионах i загалом законодавства у сфер! природокористування.
В Укра!т !снуюча мережа природно-заповщних теригорш не-достатньо ефективна, генофонд значно! кшькосп вид!в не представлений репрезентативно у межах !снуючих природно-заповщ-них теригоргй, недостатньо розроблен критери режиму охорони та вщсутт чгжо сформульоват пр!оритети охорони (Andrienko & Onyshchenko, 2004). Отже, виявлення нових локалпетв рщюсних вид!в, рослинних угруповань, типових ! рщюсних тип!в ландшафтов, грунтв п!д час проведення регюнальних флористичних ! гео-ботан1чних дослщжень слугуе основою подальшого розширення природно-заповщного фонду (Onyshchenkо et al., 2017). Критери визначення ступеня раритетност! видв рослин та ф!тоценоз!в ви-значет у багатьох працях (Stoyko, 1983; Ivanenko, 2013; Didukh et al., 2016; Popova, 2017). Максимальний ефект за мш!мальних
затрат у сучасних умовах очжуеться в!д реатзаци полгфункцю-нально! концепци охорони природи, що допоможе зберегти всю множину значень природи шляхом створення еколог!чно! мереж природно-заповщних теригоргй (Shelyag-Sosonko et al., 2004; She-lyag-Sosonko, 2005). Як теригоргальт одиниц! екомереж1 розгля-дають басейни великих р!чок, зокрема, басейни Дн1пра та його л!вих приток (Десни, Сейму).
Теригорш Придеснянського плато входить до складу Деснян-ського еколого-цдролопчного запов!дного рег!ону, що передбачае встановлення неруйшвного режиму природокористування, забез-печення охорони бол!т, заплавних водойм, джерел, збереження природних умов для !снування та в;дновлення представниктв флори та фауни в цдюму. Деснянська п!дсистема вимагае створення великих бюгенетичних резерватов, оск!льки нин!, зпдно з фор-мальними критер!ями МСОП, до природних ядер Всеевропей-сько! екомереж1 може бути в!днесене лише ядро, що вщповвдае нацОональному природному парку «Деснянсько-Старогутський». Для посилення взаемозв'язюв цОе! екомереж1 необходно створити низку ядер регионального значення. Пр!оритетне завдання - створення ядер ! екокоридоров у прилеглих до територи Роси районах Сумсько! област!, осюльки саме тут мае м1сце розрив багатьох екокоридоров, що ведуть у Росш. По теригор!! рег!ону проткае р. Клевень, яка виступае одноею з основних територ!альних оди-ниць рег!онального р!вня створювано! екомереж! у межах територи Придеснянського плато.
За останн! двадцять рок!в прилегл! до Придеснянського плато територ!! стали об'ектом флористичних, геоботан1чних ! созоло-г!чних досл!джень (Poluyanov, 1997; Karpenko, 1999; Lukash, 1999; Honcharenko, 2001). Останими роками актив!зувались досл!джен-ня з оптим1зац1! та укр!плення природних ядер екомереж! в межах прилеглих до Придеснянського плато теригоргй (Skliar, 2016; Ko-zyr, 2015).
Мета ща статт! - проанал!зувати !снуючу природно-запов!дну мережу територ!! Придеснянського плато та обгрунтувати необ-х!дн1сть створення тут нових природно-заповщних об'ектв.
MaTepiai i методи дослiджень
Рег!он дослщження розташований у межах 51°21'-51°55' N, 33°10'-34°15' E та належить до Сумсько! област!, Глухтвського, Кро-левецького, Путивльського район1в. Загальна площа - 4 000 км2.
За ф!зико-географ!чним районуванням швшчна частина рег!о-ну належить до Новгород-С!верського Пол!сся Пол!сько! пров!нц1! зони м!шаних л!с!в. Пвденна частина його перебувае в межах Сумсько! област! Середньорусько! п!двищено! провгнци Л!состе-пово! зони. У геоморфолог!чному план! територ!я досл!дження розташована на меж! двох великих геоморфолог!чних райошв: Середньорусько! височини та Потсько-Дншровсько! низовини (Ma-
rynych, 1988). Захвдт в!дроги Середньоруськоï височини, що про-никають i3 теригори Pociï, утворюють так зван! Придеснянськ! в!дроги, яю, у свою чергу, подiляюгься на три частини: Ямпшь-ський, Глуивсько-Кролевещжий, Путивльський. Регiон нашого дослiдження розташований у межах Глух!всько-Кролевецького та Путивльського вiдрогiв. Це область щдвищеного плато (Придес-нянське плато, дат ПП) i3 найвищими висотами 224—230 м над рiвнем моря (швтчнше Глухова) та найменшими висотами 130 м над рiвнем моря в заплавах рiчок.
, .... • /V ¿а; : .
ШЩШаВ
ГгжЦ^
Рис. 1. Картосхема розташування Придеснянського плато
в межах Кролевецько-Глуивського геоботанiчного району
Хвилястий пщвищений, розчленований тип рельефу, р!зний рiвень залягання Грунтових вод сприяли розвитку р!зних тип1в Грунт1в. Переважають свпло-ар!, с1р1, темно-с1р1 ощдзолен! (жсо-в1) Грунти. У мювдх близького розташування крейдяних в!дкладв до денноï поверхнi поширен! чорноземнi Грунти. Климат регюну помрно-континентальний !з середнырчною температурою + 7,5 °С. Р1чна кiлькiсть опадiв складе 575-600 мм на рж.
У систем! геоботанiчного районування територiя досл!дження належить до Свропейськд широколистто-жажд област!, Сх!д-ноевропейськоï провiнцiï Середньоруськоï тдпровшцй Глух!в-сько-Орловського округу Кролевецько-Глух!вського геоботаич-ного району мiшаних лiсiв дубово-лщинових (Geobotanical zoning, 1977).
Природна рослиннiсть займае близько 37% теригори регюну. Лiсистiсть регiону складе 11%. Серед тов переважають лiси формаци дуба звичайного. Поширенi чист1 дубов! лси, липово-дубовi, кленово-липово-дубов!, представлен! асощащями: дубового лiсу лщинжкарочникового (Quercetum coryloso-stelariosum); дубового лiсу лщиново-яглицевого (Quercetum coryloso-aegopo-diosum); липово-дубового Мсу лiщиново-волосистоосокового (Tilieto-Quercetum coryloso-carycosum (pilosae)). На других терасах р1чок поширенi дубово-соснов! та шгучнi сосновi лси, представлет асощащями: дубово-сосновий лiс орляковий (Querceto-Pine-tum pteridiosum), сосновий Мс куничниковий (Pinetum calamagros-tidetosum (epigeios)); сосновий лiс овечокострицевий (Pinetum fes-tucosum (ovinae) (Geobotanical zoning, 1977).
Багат! та волог! Грунти займають вiльшняки у складi Alnus glutinosa (L.) Gaerth., у пiдлiску - Thelipterispalustris Schott. Траво-сттй у складi Carex riparia Curt., C. cœspitosa L., C. acutiformis Ehrh. Окремими острiвцями зустрiчаються березов! та, на багат-ших Грунтах, осиков! лси, якi через декшька десятилiть замшю-ються шшими породами.
У заплавах рiчок п!сля вирубування лiсiв утворилися справжн! луки формацш Alopecureta pratensis, Festuceta pratensis, Agrosteta vulgaris. У заплавах невеликих рiчок поширен! евтрофн! болота,
представлен! групами формаци лсов! болота (формаци вшьхово-болотна, березово-болотна), чагарниковi болота (формащя Saliceta cinerea), трав'ян! болота у жид! формаци Phragmiteta australis, Thyphaeta latifolia, Scirpeta lacustris, Acoreta calamus, Equisetumeta fluviatile, Cariceta acutiformis, Cariceta vesicaria; трав'яно-мохов! болота осоково-гшнов! та осоково-сфагнов! Водна рослиннiсгь, поши-рена у р!чках i озерах, представлена угрупованнями повпряно-водноï високо-травжа рослинност! у склад! Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Thypha angustfolia L., T. latifolia L., Glyceria maxima (C. Harm.) Holmberg i низькотравноï у склад! Sparganium minimum Wallr., Menyanthes trifoliatü L., Alisma plantago-aquatica L., а також справжныд водноï рослинност! у склад! Elodeae canadensis L., Lemna minor L., Hydrocharis mornsus-ranae L., Nymphaea alba L., Nuphar lutea (L.) Smith.
У мювдх в!дслонень на чорноземах, утворених на крейщ, сфо-рмувались невелик! длянки степ!в, у склад! асощащй яких дом!-нують Festuca valesiaca Gaudin, Koeleria glauca (Spreng) DG, Carex humilis Leys. (Geobotanical zoning, 1977).
У перюд 2002-2006 роюв проведено польов! маршрут дослщ-ження флори гериторiï ПП з! складанням флористичних списюв, геоботашчних опис!в, гербаризащею рослин. У результат! понад 50 експедициних виïздiв i польових екскурси досл!дженнями охоплено бшьшу частину територiï та виявлено найщкавш! у при-родоохоронному аспект! длянки (Koval, 2005). Окрем! об'екти, перспективы у созолопчному план!, досл!джено у р!щ! вегетаци-н! перюди упродовж 2006-2016 роюв. Складений анотований конспект флори рщюсних видв судинних рослин регюну базуеться на матер!алах ориг!нальних польових маршрутних досл!джень i включае ва виявлен! рвдюсн! види судинних рослин, що спонтанно зростають у регюн! досл!дження. Частину видв наведено за лпературними даними (Melnik, 2000) та результатами опрацюван-ня Национального гербар!ю 1нституту ботанжи !мен! М Г. Холодного (KW). Ддя визначення видв використовували «Определитель высших растений Украины» (Prokudin et al., 1987). Номенклатура таксошв вищих судинних рослин подана за чеклистом судинних рослин Украши (Mosyakin & Fedoronchuk, 1999).
В основу таксономчного вивчення флори покладено загаль-ноприйнят! методи порiвняльноï флористики (Shmidt, 1984). Еко-лопчн! та еколого-фгтоценолопчт групи у флор! р!дк1сних видв рег!ону вид!лено зг!дно з рекомендациями Didukh (2000). Ареали р!дк!сних видв установлено з використанням ф!тохор!он!в, вид-лених А. Л. Тахтаджяном (Takhtajan, 1978). Аналз iснуючоï при-родно-заповщжа мереж! теригорiï за прiоритегними критер!ями ботанiчноï п!нност1 проведено в!дпов!дно до методики оцшювання мереж! природно-запов1дних територш (Stoyko, 1983; Ivanenko, 2013; Didukh et al., 2016; Popova, 2017).
В основу яюсжа оценки природно-заповщного фонду покладено показник репрезентативном! - повноти представленост! на природно-заповвдних територ!ях ландшафтного, ф!тоценолог!чного, флористичного рзноманшя, що п!длягае охорон! та збереженню. У ботан1чному аспект! репрезентативн!сть установлюеться на основ! врахування площ природно-запов!дних територ!й, ïх розм!-щення, охоплення охороною основних тип!в рослинност! та вид!в рослин !з Червожа книги Ук:раïни. Ми використали !ндекс репре-зенгативностi - показник сп!вв!дношення площ природно-запов!д-них територ!й (ПЗТ) до площ! природних територ!й регюну (ПТ): IR = ПЗТ / ПТ.
Критична площа д!лянки з природною рослинн!стю складае 2 га, оск!льки д!лянки з меншою площею не забезпечують в!дтво-рення та розмноження вид!в (Popova, 2017). Для зони м!шаних широколистяних л!с!в Лсостепу запропоновано так званий умов-но-еталонний природний запов!дник - систему длянок, що допов-нюють одна одну та у цдюму репрезентативн!: 5-10 тис. га з фшш-ми в 0,1-1,0 тис. га. Ощнено природно-запов!дн! територiï рег!ону в!дпов!дно до вищенаведених положеннях.
Оц!нювання проводили за умовною 5-бальною шкалою (не-достатня - площа д!лянки до 2 тис. га; задов!льна - плошд д!лянок разом 5-10 тис. га; достатня - понад 10 тис. га; висока - до 20 тис. га; дуже висока - понад 20 тис. га).
Результата
За результатами наших дослджень установлено зростання у межах Придеснянського плато 920 видОв вищих судинних рослин (Коуа1, 2006). Природно-заповОдна мережа репону представлена репональним ландшафтним парком (РЛП) «Сеймський» (площа 99 457 га), ландшафтним заказником загальнодержавного значен-ня «Шалигонський» (2 868,1 га), ландшафтним заказником мсце-вого значення «Верхньоесманський» (2 912,5 га), а також низкою ботаночних, зоолопчних, годрологочних заказникОв та пам'яток природи мсцевого значення. Заплановано органозувати другий на територй ЛОвобережно! Украони нафональний природний парк «Середньосеймський».
За даними Державного управлшня екологй та природних ре-суров Украони в Сумськой областо спОвроботники науково-вироб-ничого центру «Екос» I. I. Кураш та Ю. Л. Скляр розробили проект екологочно! мереж! регионального ровня в Сумськой области, включаючи територою ПП. Цей проект мостить у межах ПП шость природних ядер, ¿з яких два (Гружчанське та Мутинське) - мсце-вого значення, а чотири (Шалигтнське, Новомутинське, Спадщан-ське, Молчанське) - загальнодержавного значення. Вказат при-роднО ядра пов'язано мОж собою та з деякими шшими природними ядрами, розташованими за межами ПП, природними екокоридо-рами як загальнодержавного (Сеймським), так [ мсцевого зна-чення (Свесько-Уздицьким, Свесько-Клевенським, Есманським, Клевенським, Сеймсько-РетОвським, Сеймсько-Уздицьким).
У результат! проведеного анализу ¿снуючо! природно-заповОд-но! мереж! територй ПП за прОоритетними критероями ботатчно! шОнносто встановлено, що ровень ландшафтно! репрезентативносто регоону в цлому задовольний. Теригорш ПП фрагментована, вклю-чае рОзнО типи ландшафтов, що зумовлено особливостями текто-орогенезу, юторичного розвитку, екотонного розташування, впли-вом антропопресй. 1снуючО природно-заповОдт територй репре-зентують, в основному, типов1 природт ландшафти тсов сосно-вих, липово-кленово-дубових на ровнинному, злегка хвилястому рельефг Кром того, представлен! волого заплави р1чок.
Осюльки административно територш ПП включае три адми-стративт райони: Глуховський, Кролевецький, Путивльський, ильтст дан! узят! для повних площ районов. Той факт, що части-на природно-заповщних територш виходить за межо безпосеред-нього дослОдження авторов, зокрема, Верхньоесманський заказник мсцевого значення, за умов загального розгляду питання суттево не змОнюе картину. Як видно з таблиц! 1, а також враховуючи, що для збереження природного рОзноматття показник частки природ-но-заповщних територой (ПЗТ) у репой мае складати не менше 15%, територш ПП мае достатнш ровень ландшафтно! репрезентативносто. У целому частка ПЗТ складае 17,3%, в основному, за ра-хунок територой Сеймського репонального ландшафтного парку. Однак за поровняльного аналзу вказаних показников у межах ад-мзностративних районв спостерогаеться неровнозначний розподл площ природно-заповОдних територой.
Таблиця 1
Ландшафтна репрезентативность територй ПП Сумськоо областО
ГлухОв- Кроле- Путив- Кролевецько-
Показники репрезентативностО ський вецький льський ГлухОвський гео-
р-н р-н р-н ботанОчний р-н
Загальна площа р-ну, га 166 050 128 369 110 342 404 761
Площа природних угОдь, га 61 770,6 68 163,9 52 412,0 182 347,0
Частка природних угОдь, % 37,2 53,1 47,5 45,0
Площа ПЗТ, га 5 786,5 25 045,3 39 298,5 70 130,4
КОлькОсть ПЗО 16 17 13 46
Частка ПЗТ у загальнОй площО, % 3,5 19,5 35,6 17,3
1ндекс репрезентативностО 0,1 0,4 0,8 0,4
Найнижчий Ондекс репрезентативностО на територй ГлухОвсь-кого району, де частка ПЗТ складае лише 3,5%. 1ндекс репрезентативностО Кролевецького та Путивльського район1в у чотири та вюОм разОв вОдповОдно перевишують такий для ГлухОвського району. Таким чином, одним i3 прюритетних завдань визначено оптимизацию природно-заповОдного фонду ГлухОвського району.
Установлено недостатнОй рОвень ландшафтно! унОкальностО територй ПП, оск1льки в межах дослОджуваного регiону, як i на територй Украши в цшому, мае мОсце низький рОвень репрезентативностО лiсостепових ландшафтов: вiдсутнi унОкальнО лучно-степовi ландшафти пагорбОв - крейдяних останцОв, приуроченi до кальце-фОтного субстрату вОдслонень, тси широколистяш на схилах гли-боких ярОв i пагорбОв, приурочен до крутих берегов р. Клевень, а також поширенО на вододОлах низинш трав'яш евтрофнО болота.
Визначено задовОльний рОвень ценотично! репрезентативностО, представлено так! синтаксони:
- група асоцОацОй Querceto-Pineta corylosa - типов! угрупован-ня старих корОнних лОсОв Потсся, категорОя охорони - 3;
- група асоцОацОй Querceta (roboris) corylosa - типов! стар! дО-лянки тсОв, категорй охорони - 2, 3;
- асоцОацй Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris) caiicosum (pi-losae), Acereto (platanoides) - Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris) carycosum (pilosae), Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris) - aegopo-diosum, Acereto (platanoides) - Tilieto (cordatae) - Qurcetum (roboris) aegopodiosum - типов! для ЛОвобережноо Украони дОлянки старих люОв, категорОя охорони - 3;
- формацОя Nymphaeeta albaе - типов! для Украони релОктовО угруповання, категорОя охорони - 3;
- формаця Nuphareta luteae - типов! для Украони релОктовО угруповання, категор1я охорони - 3.
Для ценотичноо рОдкосносто встановлено недостатной рОвень. У межах ПЗТ представлен! так! рОдист угруповання:
- формацк Nymphaeeta candidae - рОдюст та зникаючО на територй Украони релОктовО угруповання на швденнОй межО ареалу, категорОя охорони - 2;
- формацОя Salvinieta natantis - рОдкОснО для Украони релОктовО угруповання, категорОя охорони - 2;
- формацОя Sparganieta minimi - рОдкОст та зникаючО на територй Украони угруповання на пОвденнОй межО ареалу, категорОя охорони - 3;
- формацОя Stipeta pennatae - рОдкОснО, зникаючО степовО угруповання, категорОя охорони - 2;
- формацОя Stipeta tirsae - рОдкОснО угруповання, що швидко скорочують свое поширення внаслОдок надмОрного випасання, ка-тегорОя охорони - 2.
ДвО останнО формацОо, представленО на територОо ПП окремими локалОтетами, потребують додаткових дослОджень у межах регОону Оз подальшим включенням до складу ПЗТ.
Для флористичноо репрезентативностО визначено задовОльний рОвень: у межах ПЗТ зростае близько 583 видОв судинних рослин. Отже, показник репрезентативностО - 583/920 х 100 = 63,4%о. Це нижче, нОж для Украонського ПолОсся в цОлому (80%), але наближаеться до значень окремих регОональних флор Украони, наприклад, для флори долини р. Рось цей показник становить 58% (Kuzemko, 2003).
Флористична рОдюстсть i унОкальнОсть мають недостатнОй рОвень. Загальна кОлькОсть рОдкОсних видОв судинних рослин регОону, якО перебувають пОд загрозою знищення через антропопресОю, складае 85 видОв Оз 32 родин, 54 родОв. Отже, коефОцОент рОдкОсностО флори ПП - 9,2%. Значення вказаного коефОцОента можуть коли-ватися вОд 7%о до 30%о. Серед рОдкОсних видОв флори ПП переважа-ють види родин Orchidaceae (14 видОв), Asteraceae, Ranunculaceae (по 8), Iridaceae (5), Aspidiaceae, Cyperaceae (по 4 види). Среди родОв домОнують Carex (4 види), Dryopteris, Orchis, Iris, Jurinea (по 3 види).
Серед рОдкОсних представленО види судинних рослин рОзних природних зон. Перший ранг за поширенням належить групО видОв, приурочених до поширених у регОонО лучних ценозОв - 29 (34,1%), у складО якоо переважае група лучно-степових елементОв -12 (15,3%). Власне лучнО види складають 9 (10,6%о), лучно-болотнО -8 (9,4%о). Значною кОлькОстю видОв представлена неморально-лОсо-ва група - 25 (29,4%), що вОдповОдае розташуванню регОону в зонО мОшаних та листяних лОсОв. КОлькОсть бореально-лОсових видОв складае 14 (16,5%). Серед них переважають перехОднО види боре-ально-неморальноо лОсовоо групи 7 (8Д%о) та бореальнО псамофОти
4 (4,8%). Незначною кшьистю представлен! види степово! групи -6 (7,1%), групи водних макрофтв - 4 (4,7%), псамофтв - 2 (2,4%)
За типами ареал!в рщисш види репону розподшяються таким чином: космополпи - 2 (2,4%), голарктичш - 9 (10,6%), европей-cbKi - 17 (20,0%), европейсько-азитсью - 31 (43,0%). Останнш тип складаеться в групи власне европейсько-азитських видв - 17 (18,8%) та европейсько-сиб1рських видв - 13 (15,3%), один вид мае схщноевропейсько-центральноаяатське поширення. Незначною кшьюстю представлен! види з европейсько-аяатсько-швтч-ноамериканським i европейсько-сиб1рсько-п1вн1чноамерикансь-ким типами ареал1в: вщповщш показники - 2 (2,4%) та 5 (5,9%). Група в перехщним типом ареал!в становить 10 видв (11,8%). Тут представлен! види Давнього Середземномор'я, яи поширились на значт теригори суходолу, що вказуе на гснукч ботанжо-геогра-ф1чн! зв'язки регюну з Давнш Середземномор'ям. Серед них кшь-ксно переважають европейсько-середземноморсько-аяатсью види - 6 (7,1%).
Серед примежово-ареальних видв 14 перебувають на крайнш глвшчнш меж свого ареалу (Linum flavum L., Carex rhizina Blytt. ex Lindb., Centaurea ruthenica Lam., Trinia multicaulis Schishk, Aster amellus L., Galatella linosyris (L.) Rchb. f., Stipa tirsa Steven), 7 видв (Cypripedium calceolus L., Pedicularis sceptrum-carolinum L., Par-nassiapalustris L., Lycopodium annotinum L.) - на швденнш, 4 види (Anemone nemorosa L., Salix myrsinifolia Salisb., Galanthus nivalis L., Gladiolus imbricatus L.) - на схОдий меж! поширення.
Аналз гтгроморф свщчить, що серед рщисних видв переважають групи мезофшв - 38 (44,7%), гтгрофшв - 17 (20,0%), ксеро-фшв - 10 (11,8%), мезоксерофшв - 8 (9,4%). Значна питома вага у ксеромезофтв - 6 (7,1%). Цдрофпи та аероцдатофпи представлен! незначною кшьктстю видв - 3 (3,5%). Отримат дан! ц1лком вщповвдають загальному характеру рослинного покриву регюну, сформованого в умовах достатнього зволоження у поеднант з р1з-ними формами рельефу та типами Грунтов. Група ксерофшв вщпо-ввдае лучно-степовим флороценокомплексам, що сформувалися на крейдяних вщслоненнях.
Созолопчна структура флори регюну представлена таким чином: чотири види в перелжу таксон1в Бернсько! конвенцц про охорону дико! флори та фауни та природних середовищ юнування в Сврот (Dracocephalum ruyschiana L., Pulsatilla patens (L.) Mill., Salvinia natans L., Ostericum palustre (Bess.) Bess.), три види з До-датка Конвенци CITES (Adonis vernalis L., Cypripedium calceolus L., Orchis militaris L.), 27 видов в Червоно! книги Укра!ни (у тому чист вищевказат), 49 видв з1 Списку охорони рослин Сумсько! области.
Таблиця2
Рвдюсш види судинних рослин Кролевецько-Глух1вського геоботашчного району
Продовження табл. 2
№ Ha3Ba Bugy 1* 2* 3* Мюцезростання
1 2 3 4 5 6
1 Lycopodium annotinum L. + S II Глух1в, ур. Борок
2 L. clavatum L. + - III Глух1в, ур. Борок
3 Hyperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank + - II Сеймський РЛП
4 Cystopteris fragilis (L.) Bernh. + - IV Глухвський р-н
5 Dryopteris dilatata (Hoffm.) A. Gray + - III Кролевецький р-н
6 Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs + - III Монастирський лс
7 Dryopteris cristata (L.) Gray + S III Сеймський РЛП
8 Gymnocarpium dryopteris (L.) Newn. - - III Урочище Р1вне
9 Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. + - III Сеймський РЛП
10 Salvinia natans (L.) All. + - I Сеймський РЛП
11 Juniperus communis L. + S III Кролевецький р-н
12 Nymphaea alba L. + - III Глухвський р-н
13 Nymphaea candida J. et C. Presl + - III Глухвський р-н
14 Actaea spicata L. + - IV Урочище Скукалове
15 Adonis vernalis L. - - III Глухвський р-н
16 Aquilegia vulgaris L. - - III Глухв, ур. Борок
17 Anemone nemorosa L. - O III Глухвський р-н
18 A. sylvestris L. - - III с. Студенок
19 Clematis recta L. + - III Шалипнський зак.
20 Pulsatilla patens (L.) Mill. + - III Кролевецький р-н
1 2 3 4 5 6
21 P. pratensis (L.) Mill. + - II Сеймський РЛП
22 Betula humilis Schrank. + S II Ретинський зак.
23 Dianthus andrzejowskianus (Zapal.) Kulcz. - N IV с. Студенок
24 Eremogone saxatilis (L.) Ikonn. + - III Сеймський РЛП
25 Gypsophilla paniculata L. - N III Глухвський р-н
26 Viola epipsila Ledeb. + - III Монастирський лс
27 Helianthemum nummularium (L.) Mill. - - III с. Студенок
28 Dentaria quinquefolia Bieb. + - III Монастирський лс
29 Salix myrsinifolia Salisb. + O III Сеймський РЛП
30 Parnassia palustris L. + S III Ретикський зак.
31 Drosera rotundifolia L. + - III Кролевецький р-н
32 Cerasus fruticosa (Pall.) Woron. + N III Глухвський р-н
33 Linum flavum L. - N III с. Студенок
34 L. perenne L. - - III с. Студенок
35 Polygala cretacea Kotov - - IV м. Глухв
36 Ostericum palustre (Bess.) Bess. - - I Кролевецький р-н
37 Trinia multicaulis Schishk - N III с. Студенок
38 Valeriana rossica P. Smirn. + N III Середньосеймський зак.
39 Digitalis grandiflora Mill. + - III Глухвський р-н
40 Pedicularis kaufmannii Pinzg. - - III с. Студенок
41 Pedicularis sceptrum-carolinum L. - S II Глухвський р-н
42 Dracocephalum ruyschiana L. + - I Сеймський РЛП
43 Prunella grandifora (L.) Scholl. + - III с. Студенок
44 Campanula cervicaria L. + - III Шалипнський зак.
45 Campanula persicifolia L. + - IV Шалипнський зак.
46 Aster amellus L. - N III с. Студенок
47 Centaurea ruthenica Lam. - N III с. Уздиця
48 C. sumensis Kalen. - - III с. Студенок
49 Galatella linosyris (L.) Rchb. f. - N III с. Студенок
50 Inula ensifolia L. - - III Глухвський р-н
51 Jurinea arachnoidea Bunge - - III Глухвський р-н
52 J. calcarea Klok - N III Глухвський р-н
53 J. charcoviensis Klok. + N III Сеймський РЛП
54 Bulbocodum versicolor (Ker. Gawl.) Spreng. - - II Кролевецький р-н
55 Lilium martagon L. + - II Глухвський р-н
56 Veratrum lobelianum Bernh. - - IV Глухвський р-н
57 Allium ursinum L. - - II Глухвський р-н
58 Galanthus nivalis L. - O II Кролевецький р-н
59 Gladiolus imbricatus L. + O I Середньосеймський зак.
60 Gladiolus tenuis Bieb. + N I Сеймський РЛП
61 Iris hungarica Waldst. et Kit. + - III Шалипнський зак.
62 I. pineticola Klok. + - III Сеймський РЛП
63 I. sibirica L. + - III Сеймський РЛП
64 Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch + - II Сеймський РЛП
65 Cypripedium calceolus L. + S I Заказник "Ставище"
66 Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo' - - II м. Глу^в
67 D. incarnata (L.) Soo' - - II Глухвський р-н
68 Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Benh.) Schult. + - II Шалипнський зак.
69 E. helleborine (L.) Crantz + - II Шалипнський зак.
70 Malaxis monophyllos (L.) Sw. - - II Глухвський р-н
71 Neottiante cuculata (L.) Schlechter - - I м. Путивль
72 Neottia nidus-avis (L.) Rich + - II Шалипнський зак.
73 Orchis laxiflora Lam. - - II с. Харювка
74 O. militaris L. + - I Басейн р. Сейм
75 O. morio L. + - II Середньосеймський РЛП
76 Platanthera bifolia (L.) Rich + - II Шалипнський зак.
77 P. chlorantha (Cust.) Rchnb. + - II Шалипнський зак.
78 Carex brizoides L. + - III Сеймський РЛП
79 C. limosa L. + - III Сеймський РЛП
80 C. rhizina Blytt ex Lindb. + N III Монастирський лс
81 C. umbrosa Host. + - III Сеймський РЛП
82 Scolochloa festucacea (Willd.) Link - - III Путивльський р-н
83 Stipa pennata L. + - II с. Студенок
84 S. tirsa Steven - N II Путивльський р-н
85 Calla palustris L. - - Ш Глухв, р. Есмань
Примтки: * - представлеисть у природно-заповщному фондц ** - примежо-во-ареальнi види: N - швшчна, S - твденна, E - схщна, W - захдна межа поширення; *** - кагегорц охорони: I - Бернська конвенця, Додаток Конвенцй' CITES, II - Червона книга Украши, Ш - Список охорони рослин Сумсько! обл.
Mh nponoHyeMO bkiikihhth 17 bh^íb go CnncKy oxopoHH poc-jihh TnyxiBCLKoro panoHy, crnopeHm aKoro BBaacaeMo aKiyantHHM: Sanquisorba officinalis L., Briza media L., Beckmania eruciformis (L.) Host., Melica nutans L., Coronilla varia L., Salvia nutans L., Scilla si-berica Haw., Corydalis solida (L.) Clairv., Valeriana officinalis L., Vin-cetoxicum hirundinaria Medic., Menyanthes trifoliata L., Hesperis matronalis L., Naumburgia thyrsiflom (L.) Rchb., Thalictrum aquilegiafolium L., T. minus L., Verbascum nigrum L., Polygonatum multiflorum (L.) All.
Рис. 2. Картосхема мсцезростань рщюсних видiв рослин (ЧКУ) на територй Кролевецько-Глуявськопо пеоботанчнопо району: Au -Allium ursinum L.; Bh - Betula humilis Schrank; Cu - Carex umbrosa Host; Cl - Cephalanthera longifolia (L.) Fiitsch; Cc - Cypripedium calceolus L.; Df - Dactylorhizafuchsii (Druce) Soo;
Di - Dactylorhiza incarnata (L.) Soo; Ea - Epipactis atrorubens (Hoffm. & Bernh.) Schult.; Eh - Epipactis helleborine (L.) Crantz; Gn - Galanthus nivalis L.; Gt - Gladiolus tenuis Bieb.; Hs - Huperzia
selago (L.) Beinh. & Schrank; Lm - Lilium martagon L.; La - Lycopodium annotinum L.; Mn -Malaxis monophyllos (L.) Sw.;
Nn - Neottia nidus-avis (L.) Rich; Om - Orchis militaris L.; Pb - Platanthera bifolia (L.) Rich; Pc - P. chlorantha (Cust.) Rchb.; Pn - Pulsatilla patens (L.) Mill.; Sn - Salvinia natans L.;
Sp - Stipa pennata L.
Проведет у 2006-2015 роках мотгоринпш дослвдження фло-ри урочища «Борок» (пвденна частина мста Глухiв), що викорис-товуеться населенням як зона рекреацд, дають п1дгрунтя для вклю-чення окремих фрагмента територй урочища до складу природно-заповщнопо фонду з наданням статусу ботанчжй пам'ятки при-роди. У межах урочища до цьопо часу збepinаються мсцезростан-ня низки пiвнiчних видв судинних рослин, що перебувають на п1вденн1й меж поширення: Lycopodium annotinum L., L. clavatum L., Pyrola minor L., P. rotundifolia L., Chimaphila umbellate (L.) W. Barton), Maianthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt), Vaccinium myrtillis L. На крайни сидни меж поширення зростае Vinca minor L. В окремих локалпетах в близьким заляпанням крейдяних поpiд до денжд повepхнi вщмчено зростання типових кальцeфiльних видв: Heli-anthemum nummularium (L.) Mill. iAnthyllis macrocephala Wend.
У травостш соснових, дубово-соснових i липово-кленово-ду-бових лiсiв зростають Dryopteris cristata (L.) A. Gray (у Списку охорони Сумськд област1), D. filix-mas (L.) Schott, Athyrium flix-femina (L.) Roth, Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Aquilegia vulgaris L., Anthermaria dioica (L.) Gaertn. (обидва види належать до Списку охорони Сумськд обласп), Convallaria majalis L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Viola matutina Klok., Veronica chamaedrys L., Viscaria vulgaris Bernh., Vincetoxicum hirundinaria Medik. Поширен цiннi лiкаpськi види рослин: Thymus serpillum L., Mentha arvensis L.,
Chamaerion angustifolium (L.) Holub), Veronica officinalis L., Prunella vulgaris L., Frangula alnus Mill., види родв Rosa L. i Crataegus L.
На 0CH0Bi досл!джень подготовлено та подано до Державного управлшня екобезпеки Украши у Сумськш облает! наукове об-Грунтування для створення заказника «Звенигородський» мсцево-го значення загальною площею близько 2 тис. га з наданням статусу регюнального центру бкрзноманптя (Koval, 2006). Проектова-ний ландшафтний заказник «Звенигородський» розташований у сидни частит ГлуХвсько-Кролевецького в!дрогу Середньорусь-ко! височини. Територiя заказника включае урочища «Клевень-Ш», «Довге», «Звенигородок», «Гришин садок», «Старий Драгович», «Новий Драгович», «Кочки» Глухiвського держлiсгоспу iз прилеглими длянками заплави р. Клевень та И притоки - р. Локня. Адмиютративно териroрiя заказника розташована у Глух!вському районi Сумсько! области. Найближчi населенi пункти - села Уланове, Кучер!вка, Харквка, Комар!вка, Ястребщина.
Рiчка Клевень - головна водна артерш Глухiвського району. I! лiвi береги межують iз Рильським районом Курсько! област! Росiйськоi Федерацй. Глибина р!чки складае 1-3 м, ширина - 3-30 м Заплава двостороння, подекуди заболочена. У пом!рно швидкй течи по вс!й довжин русла зустр!чаються типов! для Укра1ни ре-лжтов! угруповання евросиб!рського виду Nuphareta luteae, включен! до Зелено! книги Украши.
Лсов! масиви проектованого заказника представлен! р!зними типами деревостаив як природного нас!нневого походження, так i штучно насаджен!. Серед них поширет липово-дубов! Мси воло-систоосоков! Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris) caiicosum (pilo-sae) та яглицев! Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris) - aegopodio-sum, занесен! до Зелено! книги Украши. У подлюку - Euonymus europaeus L. i Ulmus laevis Pall. У травосто! - папорот! щитник чолов!чий i шартрський, малопоширена папороть Cystopterisfragi-lis (L.) Bernh., трапляються локалтети Actaea spicata L.
Серед тсових масив!в заплави р. Клевень - природний дубо-вий Мс р!знотравний !з дом1нуванням у травосто! осоки волосисто! (урочище «Новий Драгович»). Трапляються длянки дубового тсу орлякового з куртинами Digitalis grandiflora Mill. - виду з! Списку охорони рослин Сумсько! област!. Тут вщмчено значн! популяцй Maianthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt - бореального виду на п!вденн!й меж! поширення.
Урочище «Старий Драгович» представлене в!дносно моло-дими св!тлими Мсами, насадженими на мси! старих дубових Мс!в. Деревостан у склад! сосни звичайно!, берези бшо!, осики, трапля-еться Crataegus curvisepala Lindm. У травосто! Verbascum phoenix-ceum L., Gnaphalium sylvaticum L., Potentilla alba L., Coronilla varia L., Dianthus pineticola Kleopow.
М!ж урочищами «Старий Драгович» i «Новий Драгович» ви-явлено цжаву в ландшафтному та ботатчному аспектах характер-ну для Полсся длянку хвилясто! п1щано! р!внини, де дернини утворюють Nardus stricta L., Carex ovalis Gooden. Нижн!й ярус трав представлений суЦльним покривом у склад! Pilosella office-narum F. Schultz et Sch. Bip., у заглибинах рельефу знайдено м!сце-зростання Lycopodium clavatum L. - бореального виду на гпвденнш меж! поширення з! Списку охорони рослин Сумсько! област!.
На вологих луках у заплавах р!чок Клевень та Локня зустр!ча-еться р!дко Becmannia eruciformis (L.) Host. Тут виявлено мсцезро-стання р!дк!сних вид!в оpхiдних Dactylorhiza fuchsii (Druce), D. incarnata (L.). Види потребують захисту та виключення мсцезрос-тань !з пасовищно-уисних уг!дь.
Виявлен! л!карсько-сировинн! види Valeriana officinalis L., Potentilla palustris (L.) Scop., Menyanthes trifoliata L., а також волого-любивий вид Becmannia eruciformis, який все р!дше трапляеться у характерних для нього м!сцезростаннях (Belyakov et al., 2017), сл!д включити до списку регионально! охорони, а !х мсцезростання ввести до природно-запов!дного фонду Глух!вського району.
Вказан! л!сов! масиви, заплавн! волог! луки та болота важлив! у фаун!стичному аспект! як мсце проживання багатьох вид!в комах, птахв, ссавц!в. Виявлено р!дк!сний вид бабок третьо! кате-гор!! охорони Calopterix virgo L., занесений до Червоно! книги Укра!ни. Ареал виду - бшьша частина Свропи. В Украш! вид
зустрчаеться на Правобережжз, для Сумсько! обдаст! наводиться для прибережних зон р!чок Сейм, Ворскла, Псел.
Проектований заказник "Звенигородський" включае певною мрою вншт в!д антропогенного навантаження длянки тсових масив!в, заплав, суходльних лук, де ввдбуваюгься демутац1йн1 процеси. Його створення сприятиме збереженню генофонду та за-паав лкарсько!, яцдно!, грибно! сировини, а в майбутньому - в!д-новленню природно! флори, збшьшенню чисельносп представни-ыв фауни. Збереження р!чково! заплави у мсвдх впадння приток до головно! рчково! «артерй», зокрема притоки р. Локня у р. Клевень сприятиме зменшенню антропопресй та вщповщно очищенню вод, що мае водоохоронне значення для регюну.
Обговорення
Для виявлення рщисних видв рослин разом !з ботанжо-гео-граф1чним, юторичним, фшогенетичним, еколопчним критер!ями використовують популяцшно-динамчний критерш (Kiicsfalusy & Komendar, 1990). Для багатьох видв судинних рослин критична ильисть особин у ценопопуляци дор!внюе 500. Зменшення И зу-мовлюе зниження генетичного р!зноманшя виду, збщнення його генофонду i, як наслдок, можливе зникнення виду. Вщстань мж популяц1йними одиницями, пов'язаними обмном генетично! ш-формацй, вимрюеться лише декшькома десятками метр!в (Krics-falusy & Komendar, 1990). За даними популяциних дослвджень Ko-noplya (2002), за умов ввдновлення видв на длянках площею 3-5 га вже через 4-5 рокв 55-80% популяцй набувають толерантного характеру, що сприяе збшьшенню чисельносп особин. Установлен! закономрносп вдаовдають положенню про необхдау площу цшно! длянки (не менше 2 га) для природно-заповвдних об'екпв.
З шшого боку, часто природн умови, економчне навантаження, стан природно-заповщного фонду у межах адмшютративних областей неоднорщт. Видовий склад рщюсних видв рослин по-требуе уточнення в теритсральних межах конкретних адмшютра-тивних райощв. Враховуючи, що чисельнють популяцй певних видв рослин на територй окремих райощв може значною мрою р1знитися, для багатьох видв судинних рослин р!вень обласно! охорони слад визнати недостатым Таким чином, !з метою попе-редження зникнення видв рослин на локальному р1вн1 актуально-ст! набувае створення додаткового районного списку охорони рослин на основ! локальних монпорингових флористичних дослд-жень. Вщновлення чисельносп таких видв слд забезпечити вид-ляючи охоронт длянки у мсцях !х зростання. Особливо це стосу-еться водно-болотних видв рослин. Про висок! ризики вимирання водно-болотних рослин пор1вняно з рослинами ксеротермофшь-но! групи свщчать результати дослджень у р1зних репонах пла-нети (Buse et al., 2015; Belyakov et al., 2017). Наш! дослдження, разом з шшими, сввдчать про ймов1рн1сть зникнення !з складу рос-линного покриву вологолюбивих видв: Beckmania eruciformis (L.) Host., Menyanthes trifoliata L., Hesperis matronalis L., Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb., T. minus L., як! потребують не лише включен-ня до списку охорони, а i девих заходв охорони.
Головним чинником сучасного вимирання видв вважають глобальн кл1матичн1 змши. Види, що зростають на меж сво!х кл-матичних нш, - найвразливш! Отже, вразливють до змш машу зумовлюеться порушенням специф1чних умов зростання (Buse et al., 2015). Збереження специф1чних мсцезростань у нативному стан! дозволить зменшити ризики вимирання таких вида.
Ниш майже 12% земно! поверхт класиф1куеться як та чи ш-ша форма природоохоронних територш, що виконуе ключову роль у глобальнш стратег!! боротьби !з кризою вимирання. З шшого боку, юнують повщомлення про зменшення чисельносп вида на охоронних територшх, що виникае за умов змши режиму при-родокористування внаслдок охорони. Для лучно-степових для-нок вщмчена необхщнють помрного випасання тварин на природоохоронних територ!ях для збереження степових видв, оскшьки за вщсутносп випасання лучно-степов! длянки гпдлягають мезо-фпизацй та сильватизацй, заповнюються тсовими видами (Novi-kova et al., 2017).
Проведений метаанатз еколопчних показник1в бкрзноманп'-тя (к1льк1сть видв, чисельнють) наземних прироохоронних територш пор!вняно з прилеглими плошами рвного типу землекорис-тування дозволив установити обов'язковий характер ефективного управлшня як головно! умови !х функц^онування (Coetzee et al., 2014). В шшому випадку спостер1гаються явища зниження бюло-г1чного р1зноман1ття, засм^чення 1нваз1йними видами територш охорони. Новий стратег1чний план з1 збереження б1ор1зноман1ття вимагае вщ кра!н-учасник!в Конвенц11 виконання 11-го цшьового завдання: розширення та ефективного управлшня природоохоронних територОй (Convention, 2012). Створення ландшафтного заказника «Звенигородський» у Глуивському райот Сумсько! обласп направлене на комплексне виршення зазначених вище питань.
Збереження вододльних д1лянок 1з характерними елементами рельефу та ландшафтов забезпечить значне пщвищення ландшафт-но!, ценотично!, флористично!, фаунютично! репрезентативност! природно-заповОдного фонду Глух1вського району, зокрема, територш заказника представлятиме Середньоруську л1состепову про-вiнпiю у тсовш зон1. Розташування проектованого заказника по-близу Шалиг1нського ландшафтного заказника загальнодержавно-го значення, а також поблизу Крупецького ландшафтного заказника на прилеглих територiях РосiI значною мрою сприятиме комплексному збереженню бкрзноманптя регюну, а в перспектив! -забезпечить створення м!ждержавно! природно-заповщно! терито-р!!. Рослинний i тваринний свгг територ!! пропонованого заказника потребують подальшого вивчення.
Сл!д зауважити, що на територи урочища «Довге» розташова-не давньоруське городище та селище епохи розвинутого Серед-ньов!ччя. Таким чином, типов! на загальному фот ПП ландшафти територ!! заказника об'еднують у соб! гриродно-дандшафтне та культурно-сторичне значення: репрезентують м!шан! л!си дубо-во-кленово-липов! на розчленованих формах рельефу - ярах, балках глибиною до 10 м, а також збершають елементи традиц!йного етн!чного природокористування епохи Давньо! Рус!.
За формою територш заказника розачена, що сприяе високо-му р!вню генетично! мшливост! Р!чка Клевень та ii заплава -важливий г!дроеколог!чний елемент екомереж!, який виконуе роль екокоридору. Подекуди звивиста форма русла сприяе опти-мiзапii площ уг!дь прилеглих територш, функционально викону-ючи роль каналу мпращ водно! флори та фауни. Русло та заплава р!чки забезпечують едн!сть ландшафтов, сприяють обм!ну речовин та енерг!! м!ж п1дсистемами. До складу проектованого заказника входять длянки впад1ння малих приток (р. Локня) в основне русло р. Клевень, яю виконують роль центру годроеколопчного б!ор!зноманогтя рег!онального значення. Л!сов! урочища у склад проектованого заказника розглядаються як зони потенцОйно! рена-туратзацц ландшафогв. Створення заказника п^дпадае пщ д!ю Конвенпii про охорону та використання трансграничних водото-к!в, а також Конвенци про всесв!тн1й спадок, прийнято! на Гене-ральн1й конференци ЮНЕСКО у 1972 роц! (забезпечення одно-часно культурного та природного спадку). Важливо, що урочище «Довге» слад вщнести до категор!! асощативного культурного ландшафту, оск1льки тут ! нин! зд1йснюються релiгiйнi обряди (Shelyag-Sosonko et al., 2004).
Велике значення земельт площО проектованого заказника, !х збереження у природному нативному стат мають у план! захисту земель вщ можливого негативного впливу радоактивного забруд-нення територiй, прилеглих до Курсько! атомно! елекгростанцii. Враховуючи, що здатнють до вiдгворення та щдтримання достат-нього ргвня жи1тезабезпечення природних систем i живих органiз-м!в збер!гае лише стан дикостт, набувае актуальност! збереження природних уг!дь у дикому або наближеному до дикосп стан1 (Bo-reyko, 2002).
Висновки
Опгимiзацiя збереження природного рослинного покриву по-требуе додаткових заход!в, зокрема, нововведень до !снуючо! пра-вово! бази в галуз1 охорони природи як у целому по Укран, так i
на мсцевому р!вн!. На нашу думку, слд запровадити додатковий р!вень територ!ально! охорони вид!в рослин, який би в!дпов!дав територй адм!н!стратиБного району. Запровадження районного р!вня охорони мае бути одним !з перших кроюв на шляху до захвд-ноевропейсько! практики проведення флористичних досл!джень за допомогою мережевого картування флори, що в цшому спри-ятиме вивченню складу та динамчних тенденций локальних флор.
Актуальне завдання - розроблення та впровадження концепцй збереження дико! природи як у цдюму в Украш!, так i в межах окремих регiонiБ. Концепцй збереження дико! природи оргашчно пов'язана з !снуючою концепцею створення екомереж! Укра!ни та передбачае розширення системи категор!й природно-запов!дно-го фонду Украши введенням категор!й МСОП «дика теригор1я», «територш в!дновлення екосистем», як! в!дпов!дають таким крите-р1ям: площд не менше 2 000 га, в!ддален!сть в!д промислових мст, аБтошляхiв, зал!зниць i населених пункпв, абсолютна заборона дяльност! людини.
Таким чином, територш ПП як екотон у сучасних умовах л!к-в!дацй низки промислових пiдгриемстБ мае стати вдалою модел-лю для створення екомереж! локального р!вня, а також упровад-ження в д!ю принципу збереження дико! природи шляхом створення в!дпов!дних об'екпв природно-запов!дного фонду у межах Глух!вського району.
References
Anderson, S., Kusik, T., Radford, E. (2005). Important plant areas in Central and Eastern Europe: Priority areas for plant conservation. Plantlife International, London.
Anderson, M. J., Crist, T. O., Chase, J. M., Vellend, M., Inouye, B. D., Freestone, A. L., Sanders, N. J., Cornell, H. V., Comita, L. S., Davies, K. F., Harrison, S. P., Kraft, N. J. B., Stegen, J. C., & Swenson, N. G. (2011). Navigating the multiple meanings of beta diversity: A roadmap for the practicing ecologist. Ecology Letters, 14, 19-28. Andrienko, T. L., Bilyk, G. I., Bradis, E. M., & Barbarych, А. I. (1977). Geobota-nichne raionuvannia Ukrainskoyi RSR [Geobotanical zoning of Ukrainian RSR]. Naukova Dumka, Kyiv (in Ukrainian). Andrienko, T. L., & Onyshchenko, V. A. (2004). Okhorona fitoriznomanittia na pryrodno-zapovidnykh terytoriiakh Ukrainy [Phytodiversity preservation on the protected areas of Ukraine]. Visnyk of Zaporizhzhya National University, 1, 18-23 (in Ukrainian). Angelstam, P., Grodzynskyi, M., Andersson, K., Axelsson, R., Elbakidze, M., Khoroshev, A., Kruhlov, I., & Naumov, V. (2013). Measurement, collaborative learning and research for sustainable use of ecosystem services: Landscape concepts and Europe as laboratory. Ambio. Bachman, S., Fernandez, E. P., Hargreaves, S., Nic Lughadha, E., Rivers, M., & Williams, E. (2016). Extinction risk and threats to plants. In: RBG Kew, state ofthe world's plants report - 2016. Royal Botanic Gardens, Kew. pp. 58-63. Ве1уако^ E. A., Garin, E. V., & Okhapkin, A. G. (2017). Flora karstovyih ozer gosudarstvennogo prirodnogo zakaznika "Pustyinskiy" (Nizhegorodskaya oblast) [Flora of karst lakes in the Pustynsky State Nature Reserve (Nizhny Novgorod oblast)]. Biosystems Diversity, 25(3), 174-180 (in Russian). Boulangeat, I., Lavergne, S., Van Es, J., Garraud, L., & Thuiller, W. (2012). Niche breadth, rarity and ecological characteristics within a regional flora spanning large environmental gradients. Journal of Biogeography, 39, 204-214. Brummitt, N. A., Bachman, S. P., Griffiths-Lee, J., Lut, M., Moat, J. F., & Farjon, A. (2015). Green plants in the red: A baseline global assessment for the IUCN sampled red list index for plants. Public Library of Science One, 10(8), e0135152.
Brygadyrenko, V. V. (2015). Vplyv zimknenosti kron derev i pokryttja trav'janystyh roslyn na strukturu pidstylkovoi' mezofauny shyrokolystjanyh lisiv stepovoi' zony Ukrai'ny [Influence of tree crown density and density of the herbaceous layer on the structure of litter macrofauna of deciduous forests of Ukraine's steppe zone]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology 23(2), 134-148.
Buse, J., Boch, S., Hilgers, J., & Griebele, E. M. (2015). Conservation of threatened habitat types under future climate change - Lessons from plant-distribution models and current extinction trends in Southern Germany. Journal for Nature Conservation, 27, 18-25. Boreyko, V. E. (2002). O neobkhodimosti sozdaniya natsional'noy sistemy territo-riy dikoy prirody v Ukraine [On the necessity of creating a national system of wildlife areas in Ukraine]. Zapovidna Sprava v Ukrajini, 8, 14-17 (in Russian). Coetzee, B. W. T., Gaston, K. J., & Chown, S. L. (2014). Local scale comparisons of biodiversity as a test for global protected area ecological performance: A meta-analysis. Public Library of Science One, 9(8), e105824.
Corlett, R T. (2016). Plant diversity in a changing world: Status, trends, and conservation needs. Plant Diversity, 38(1), 1-16.
Darbyshire, I., Anderson, S., Asatryan, A., Byfield, A., Cheek, M., Clubbe, C., Ghrabi, Z., Harris, T., Heatubun, C., Kalema, G., Magassouba, S., McCarthy, B., Milliken, W., Montmollin, B., & Lughadha, E. (2017). Important plant areas: Revised selection criteria for a global approach to plant conservation. Biodiversity Conservation, 26, 1767.
Didukh, Y. P., Pliuta, P. H., Protopopova, V. V., Ermolenko, V. M., Korotchenko, I. A., Karkutsiev, H. M., & Burda, R. I. (2000). Ekoflora Ukrainy [Ecoflora of Ukraine]. Phytosociocentre Press, Kyiv. Vol. 1 (in Ukrainian).
Didukh, Y. P., Vakarenko, L. P., & Vynokurov, D. S. (2016). Otsinka reprezenta-tyvnosti merezhi pryrodno-zapovidnykh obiektiv Ukrajiny (botanichnyi aspekt) [Evaluation of representativeness of Ukraine's network of nature reserve objects (botanical aspect)]. Ukrainian Geographycal Journal, 2, 1319 (in Ukrainian).
Elbakidze, M., Hahn, T., Mauerhofer, V., Angelstam, P., & Axelson, R. (2013). Legal framework for biosphere reserves as learning sites for sustainable development: A comparative analysis of Ukraine and Sweden. Ambio, 42, 174.
Habel, J. C., Dengler, J., Janisova, M., Torok, P., Wellstein, C., & Wiezik, M. (2013). European grassland ecosystems: Threatened hotspots of biodiversity. Biodiversity Conservation, 22, 2131-2138.
Honcharenko, I. V. (2001). Florystychne i fitotsenotychne riznomanittya pivnich-no-skhidnoho lisostepu Ukrayiny (Sumskyy heobotanichnyy rayon) [Floris-tic and phytocoenotic diversity in the Northeastern part of Ukrainian Forest-Steppe (Sumy geobotanical district)]. Kyiv (in Ukrainian).
Isbell, F., Calcagno, V., Hector, A., Conolly, J., Harpolle, W. C., Reich, P. B., Scherer-Lorenzen, M., Schmid, B., Tilman, D., Van Ruijven, J., Weigelt, A., Wilsey, B. J., Zavaleta, E. S., & Loreau, M. (2011). High plant diversity is needed to maintain ecosystem services. Nature, 477, 199-202.
Ivanenko, Y. (2013). Analiz rozmishchennia pryrodno-zapovidnoho fondu Ukra-jiny: Pidkhid, stan, problemy [Analysis of distribution of Ukraine's nature reserve fund : Approach, state, problems]. Ukrainian Geographycal Journal, 3, 64-69 (in Ukrainian).
Karpenko, Y. O. (1999). Dyferentsiatsiya roslynnosti nyzhn'oyi chastyny mezhy-richchya Desna - Seym, yiyi florystychna ta sozolohichna tsinnist' [The differentiation of vegetation in the lower part of the Desna - Seim interfluve, it's floristic and sozological value]. Kyiv (in Ukrainian).
Kozyr, M. S. (2015). Ekomerezha zaplavy richky Seym (Sums'ka ta Chernihiv-ska oblasti, Ukrayina) [Econet for floodplain of Seim river (Sumy and Cher-nihiv regions, Ukraine)]. Chornomorski Botanical Journal, 11(2), 239-252.
Koval, L. V. (2005). Systematychnyy analiz flory Prydesnyans'koho plato (Sums'ka obl., Ukrayina) [The taxonomic analysis of the flora of the Desna Plateau (Sumy region, Ukraine)]. Ukrainian Botanical Journal, 62(6), 837-845 (in Ukrainian).
Kricsfalusy, V. V., & Komendar, V. I. (1990). Bioekologija redkikh vidov raste-nij: Na primere ephemeroidov Karpat [Biology and ecology of rare plants: A case study of ephemeroids in the Carpathians]. Svit, Lviv (in Russian).
Kuzemko, G. A. (2003). Roslynnist' dolyny richky Ros': Syntaksonomiya, antro-pohenna dynamika, okhorona [Vegetation of the valley of the Ros' River: Syntaxonomy, anthropogenic dynamics, protection]. Kyiv (in Ukrainian).
Lukash, O. V. (1999). Roslynnist', florystychni ta sozolohichni osoblyvosti mezhyri-chchya Desna - Oster [The vegetation, floristic and sozology peculieritis of the Desna - Oster interfluves]. Kyiv (in Ukrainian).
Marynych, O. M., Babychev, F. S., Belyaev, V. I., Doroguntsov, S. I. (1988). Heo-hrafichna entsyklopediia Ukrainy [Geographical encyclopaedia of Ukraine]. Kyiv (in Ukrainian).
Melnik, V. I. (2000). Redkie vidy flory ravninnyh lesov Ukrainy [Rare species of flora of the lowland forests of Ukraine]. Fitosociocentr, Kyiv (in Russian).
Mittermeier, R. A., Turner, W. R., Larsen, F. W., Brooks, T. M., Gascon, C. (2011). Global biodiversity conservation: The critical role of hotspots. In: Zachos, F., Habel, J. Biodiversity hotspots. Springer, Berlin, Heidelberg. pp. 3-22.
Mouillot, D., Bellwood, D. R., Baraloto, C., Chave, J., Galzin, R., Harmelin-Vivien, M., Kulbicki, M., Lavergne, S., Lavorel, S., Mouquet, N., Timothy Paine, C. E., Renaud, J., Thuiller, W. (2013). Rare species support vulnerable functions in high-diversity ecosystems. Public Library of Science, Biology, 11(5), e1001569.
Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, N. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A no-menclatural checklist. M. G. Kholodny Institute of Botany, Kyiv.
Naumann, C. M. (2001). Biodiversity - is there a second chance? In: Barthlott, W., Winiger, M., Biedinger, N. (Eds.) Biodiversity. Springer, Berlin, Heidelberg.
Novikova, L. A., Pankina, D. V., & Mironova, A. A. (2017). The dynamics of the central Russian meadow steppes and the problem of their preservation. Biology Bulletin Russian Academy of Sciense, 44, 506.
Onyshchenko, V. A., Kolomiychuk, V. P., Chorney, I. I., Kish, R. Y., Tokariuk, A. I., Budzak, V. V., Orlov, O. O., Oliiar, H. I., Bezrodnova, A. V., Derkach, O. M., Stetsiuk, N. O., Shumska, N. V., Banik, M. V., Kolomiets, N. V., Lubinska, L. H., Datsiuk, V. V., Peregrim, M. M., Danylyk, I. M., Popova, O. M., Kuzia-rin, O. T., Holovko, O. V., Pryadko, O. I., Horbnyak, L. T., Kolodiy, V. A., Markivska, L. V., Lukash, O. V., Saidakhmedova, N. B., Protsiv, H. P., Uma-
nets, O. Y., Solomakha, T. D., Virchenko, V. M., & Rasevich, V. V. (2017). Important plant areas of Ukraine. M. G. Kholodny Institute of Botany, Alterpress, Kyiv.
Poluyanov, A V. (1997). Flora Kurskoy oblasti [Flora of the Kursk region]. Moscow (in Russian).
Popova, E. N. (2017). Otsinka reprezentatyvnosti pryrodno-zapovidnoho fondu Odes'koho rehionu dlya okhorony ekosystem ta sozofitiv v konteksti heobo-tanichnoho rayonuvannya [Evalution of representativeness of the nature reserve fund of Odessa region for protection of ecosystems and sozophytes in the context of geobotanical zoning]. Visnyk of Odesa National University. Biology, 22(1), 40.
Prokudin, Y. N., Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Barbarych, A. I., Chopyk, V. I., Protopopova, V. V., Moroziuk, S. S., Dubovik, N. N., Zyman, S. N., Krytskaya, L. I., & Shelyag-Sosonko, Y. R (1987). Opredelitel vyisshih ras-teniy Ukrainyi [Identifion guide to higher plants of Ukraine]. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Sharrock, S., Oldfield, S., & Wilson, O. (2014). Plant conservation report 2014: A review of progress in implementation of the Global Strategy for Plant Conservation 2011-2020. Secretariat of the Convention on Biological Diversity, Montréal, Canada and Botanic Gardens Conservation International, Richmond, UK. Technical Series, 81, 56.
Schleuning, M., Fründ, J., Schweiger, O., Welk, E., Albrecht, J., Albrecht, M., Beil, M., Benadi, G., Blüthgen, N., Bruelheide, H., Böhning-Gaese, K., Dehling, M., Dormann, C., Exeler, N., Farwig, N., Harpke, A., Hickler, T., Kratochwil, A., Kuhlmann, M., Kühn, I., Michez, D., Mudri-Stojmc, S., Plein, M., Rasmont, P., Schwabe, A., Settele, J., Vujic, A., Weiner, C. N., Wiemers, M., & Hof, C. (2016). Ecological networks are more sensitive to plant than to animal extinction under climate change. Nature Communications, 7, 13965.
Skliar, M. I., & Skliar, I. L. (2016). Ukriplennya strukturnykh elementiv ekomere-zhi skhidnoyi chastyny Novhorod-Sivers'koho Polissya za rakhunok stvoren-nya novykh pryrodno-zapovidnykh ob'yektiv [Strengthening of econet structural elements of Eastern Novgorod-Seversky Polissya by creating new nature conservation areas]. Visnyk of Cherkasy University. Biology, 1, 9097 (in Ukrainian).
Richter, M. (2001). Zonal features of phytodiversity under natural conditions and under human impact - A comparative survey. In: Barthlott, W., Winiger, M., & Biedinger, N. (Eds.) Biodiversity. Springer, Berlin, Heidelberg.
Shelyag-Sosonko, Y. R., Grodzinski, M. D., & Romanenko, V. D. (2004). Kon-tseptsiya, metodyi i kriterii sozdaniya ekosistemyi Ukrainyi [Concepts, methods and criteria for ecosystem of Ukraine]. Fitosociocentr, Kyiv (in Russian).
Shelyag-Sosonko, Y. R., Stoyko, S. M., Didukh, Y. P., Dubyna, D. V., Andrien-ko, T. L., Tkachenko, V. S., & Sypailova, L. M. (1987). Zelenaya kniga Ukrainskoy SSR. Redkie, ischezayuschie i tipichnyie, nuzhdayuschiesya v ohrane rastitelnyie soobschestva [The Green Book of the Ukrainian SSR. Rare, disappearing and typical, needing protection plant communities]. M. G. Kholodny Institute of Botany. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Shmidt, V. M. (1984). Matematicheskie metodyi v botanike [Mathematical methods in Botany]. Leningrad University, Leningrad (in Russian).
Stoyko, S. M. (1983). Ekologicheskie osnovyi ohranyi redkih, unikalnyih i tipich-nyih fitotsenozov [Ecological bases of protection of rare, unique and typical phytocenoses]. Botanical Journal, 68(11), 1574-1583 (in Russian).
Takhtajan, A. L. (1978). Floristicheskie oblasti zemli [The floristic regions of the world]. Nauka, Leningrad (in Russian).
Walter, K. S., & Gilett, H. G. (1998). IUCN Red List of Threatened Plants. Compiled by the World Conservation Monitoring Centre. The World Conservation Union, Gland, Switzerland and Cambridge, UK.
