CC BY
38
© Гомля Л. М., Дерев'янко Т. В. УДК 581.527:502.62 (477.53) Гомля Л. М., Дерев'янко Т. В.
РОСЛИННЮТЬ ДОЛИНИ Р1ЧКИ ХОРОЛ
ТА "И СОЗОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1
Полтавський нацюнальний педагогiчний унiверситет iменi В. Г. Короленка (м. Полтава)
Дане доотдження виконано згiдно з планом на-укових робiт Полтавського нацюнального педаго-гiчного унiверситету iменi В. Г. Короленка в рамках тематики кафедри ботанки, екологiI та методики навчання бюлогп «Пiдвищення продуктивное^ куль-турних та дикорослих рослин; методичн аспекти ви-кладання бюлопчних навчальних курсiв».
Вступ. В останн десятилiття у зв'язку iз поси-ленням антропогенного впливу на природы екосис-теми особливо! важливостi набувають проблеми вивчення i охорони рослинного покриву рiчкових долин. Як вщомо, рослинний покрив вiдiграe ключо-ву роль у функцюнуваны екосистем. Тому виршення питання конкретного регiону не можливе без попе-редньо! оцшки сучасного стану, змiн та прогнозiв на флористичному, фiтоценотичному та еколопчному рiвнях.
Географiчне положення долини рiчки Хорол зу-мовлюе проникнення в долину твденних(степових) елементiв рослинного покриву. За останн десяти-л^я рослинний покрив долини зазнав значного антропогенного впливу, пов'язаного зi змшами гщро-логiчного режиму заплави пщ впливом гiдроспоруд, iз надмiрним випасанням, iз забрудненням води шюдливими викидами пiдприемств, iз надмiрним використанням води для побутових потреб, нерегу-льованою рекреацiею, тощо. Усе це свщчить про не-обхiднiсть проведення невщкладних заходiв по вщ-новленню та рестабiлiзацiI рослинного покриву ^е! територiI та пiдтриманню його на належному рiвнi функцiонування. Успiшне виршення цiеI проблеми можливе лише за умови всебiчного i детального вивчення флори та природних угруповань долини.
Мета досл1дження — з'ясувати сучасний стан рослинного покриву долини р. Хорол, установити його флористичн i созолопчы особливост i на цм основi надати пропозицiI щодо його оптимiзацiI та рацiонального використання.
Рiчка Хорол протiкае у Сумсьюй i Полтавськiй областях, е найбтьшою правою притокою р. Псел (ба-сейн р. Днiпро). Довжина рiчки вiд витоку до гирла 308 км (у межах Полтавщини - 241 км), площа во-дозбору - 3 870 км2. За фiзико-географiчним райо-нуванням Укра!ни (Маринич, Шищенко, 1993) реп-он доотдження знаходиться в межах люостепово! зони, Лiвобережно-ДнiпровськоI пiдпровiнцiI, що представлена твычною частиною Полтавсько! рiв-нини. По долин нижньо! течiI проходить межа мiж Пiвденною областю Днтровсько! терасово! рiвнини i Пiвнiчною областю Полтавсько! рiвнини. У розд^
лi наводиться характеристика геоморфолопчно! та геолопчно! будови, Грунтового покриву, клiматичних умов та гщролопчних особливостей долини [3].
Видтяють основнi перiоди попереднiх досл^ джень рослинного покриву р. Хорол на фон вивчення флори i рослинностi Полтавщини в цтому: флористичний (кiнець XVIII - початок XIX ст.): до-слiдження мали переважно описовий характер i мали характер накопичення флористичних даних та першими спробами опису i класифкаци рослинного покриву в окремих частинах репону; еколо-го-ценотичний (середина XIX ст. до 80-х рр. XX ст.): розробка питань, пов'язаних iз закономiрностями територiального розподту рослинност залежно вiд екологiчних умов, доотдженням динамiки рос-линностi i рацюнальним !! використанням; комплек-сний (вщ 80-х рр. XX ст. до нашого часу): включае дослiдження рослинного покриву репону з метою розробки синтаксономiчно! схеми, аналiзу флори та забезпечення збереження фiторiзноманiтностi в природно-заповщнм мережi. У роздiлi наводиться характеристика робгг кожного перiоду.
Об'ект I методи дослщжень. В основу роботи покJlаденi матерiали польових дослiджень автора, здмснених протягом 2000-2016 рр. у межах долини р. Хорол у Полтавсьюй i Сумськiй областях.
Основы методи дослщження - польовi (реког-носцирувальний, детально-маршрутний, еколого-ценотичного профтювання) та камеральнi (структурно-порiвняльного аналiзу флори, класифкаци рослинностi за Ж. Браун-Бланке).
Результати дослщжень та Ух обговорення. Природна та натвприродна рослиннють займае у репоы близько третини загально! площi, iнша час-тина - це штучн або значно антропогенно транс-формованi угруповання. При цьому луки i болота займають до 20%, люи - до 10%, а степовi дiлянки — менше 2% площi дослiджуваного репону.
Люова рослиннiсть представлена листяними люами. Найбiльшi масиви лiсiв пов'язанi з крутим i найбiльш розчленованим правобережжям р. Хорол. Основы масиви заплавних лiсiв зосереджен в по-низзi р. Хорол. Сосновi лiси долини формуються на борових терасах рiчки зi збiдненими супiщаними Грунтами [1,4].
Рослинний покрив заплави мае комплексний та строкатий характер i представлений переважно ви-сокотравними болотами i луками.
Лучна рослиннють репону складена угрупован-нями кJlасiв формацiй справжнiх, остепнених, бо-
Таблиця.
Класифшацшна схема рослинностi долини р. Хорол до рiвня союзу з показниками
ф^оценотичного багатства
кшьшсть
IS IS 'ii m ь z
Клас Порядок Союз ■i .5 'ii hz to CO о
:S о с а с а б > с Q. а 00 с > р >
Lemnetalia Lemnion minor's 3 0 0 0
LEMNETEA Hyd rocharietalia Hydrocharition 2 0 0 0
Lemno-Utricularietalia Utricularion vulgaris 1 0 0 0
Magnopotamion 5 0 0 0
POTAMETEA Potametalia Parvopotamion 1 0 0 0
Nymphaeion albae 2 0 0 0
Callitricho-Batrachietalia Batrachion aquatilis 1 0 0 0
С ш ' 1— Magnicaricion elatae 3 0 0 0
Magnocaricetalia Caricion rostratae 3 0 0 0
1- Ш Ü ° Caricion gracilis 3 0 4 0
Nasturtio-Glycerietalia Sparganio-Glycerion 1 0 0 0
PN о A Phragmitetalia Phragmition communis 9 0 0 0
Oenanthetalia aquaticae Oenanthion aquaticae 1 0 0 0
Galio palustre-Poetalia palustris Poion palustris 2 0 0 0
ISOЁTO-NANO JUNCETEA Cyperetalia fusci Eleocharition ovatae 0 0 0 3
SCORZONERO-JUNCETEA GERARDII Scorzonero-Juncetalia gerardii Scorzonero-Juncion gerardii 4 0 2 3
С E 1E Poo-Agrostietalia vinealis Poion angustifoliae 2 0 0 1
Arrhenatherion 3 0 0 1
А 11 О ш Н Arrhenatheretalia Festucion pratensis 4 0 0 0
Cynosurion cristati 1 0 0 0
О Z Deschampsion caespitosae 1 0 0 0
СС R < Molinietalia Alopecurion pratensis 1 0 0 1
Calthion 1 0 3 1
TRIFOLIO-GERANIETEA Origanetalia vulgaris Geranion sanguinei 1 0 3 2
Festucion beckeri 2 0 0 1
FESTUCETEA VAGINATAE Festucetalia vaginatae Artemisio dniproicae-Salicion acutifoliae 0 0 0 1
FESTUCO-BROMETEA Festucetalia valesiacae Festucion valesiacae 2 0 2 0
BOLBOSCHOE NE-TEA MARITIMI Bolboschoenetalia Scirpion maritimi 2 0 0 1
ALNETEA GLUTINOSAE Alnetalia glutinosae Alnion glutinosae 3 0 0 0
Salicetalia auritae Salicion cinereae 1 0 0 0
PULSATILLO-PINETEA SYLVESTRIS Pulsatillo-Pinetalia sylvestris Cytiso ruthenici-Pinion sylvestris 0 0 0 2
QUERCETEA ROBORI-PETRAEAE Quercetalia roboris Convallario majali-Quercion roboris 2 0 2 1
QUERCO-FAGETEA Fagetalia sylvaticae Alno-Ulmion 1 0 0 1
Carpinion betuli 1 2 0 0
RHAMNO-PRUNETEA Prunetalia spinosae Prunion spinosae 1 0 0 0
SALIC ETEA PURPUREAE Salicetalia purpureae Salicion albae 2 0 0 0
ROBINIETEA Chelidonio-Robinietalia Che lido nio - Robinio n 2 0 0 1
Chelidonio-Acerion negundi 2 0 0 0
AGROPYRETEA REPENTIS Agropyretalia repentis Convolvulo-Agropyrion repentis 3 0 4 0
ARTEMISIETEA VULGARIS Artemisietalia vulgaris Arction lappae 3 0 2 4
Meliloto-Artemisietalia absinthii Dauco-Melilotion albi 1 0 0 0
CHENOPODIE TEA Sisymbrietalia Sisymbrion officinalis 3 0 3 3
PLANTAGINE TEA MAJORIS Plantaginetalia majoris Polygonion avicularis 3 0 0 1
Agrostietalia stoloniferae Agropyro-Rumicion crispi 1 0 0 2
BIDENTETEA TRIPARTITI Bidentetalia tripartiti Bidention tripartiti 0 0 0 1
EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII Sambucetalia Sambuco-Salicion capreae 0 0 0 1
Epilobietalia angustifolii Ep ilo bion angus tifolii 1 0 0 0
GALIO-URTICETEA Galio -Alliarietalia Aegopodion podagrariae 1 0 2 0
Усього 24 37 48 92 2 27 32
лотистих, торф'яних, засолених луюв. Болотист та торф'янистi луки поширенi у заплавах рiчок. Справ-жнi луки трапляються як у заплав^ так i на суходолах. Площi остепнених заплавних лук незначы, поширенi переважно у прирусловм частинi заплави р. Хорол.
На терасах рiчки поширен солонцi та солончаки (особливо в пониззО, якi приуроченi до солончаку-ватих мулувато-глеевих та дерново-глеевих Грунтах у притераснм та центральнiй частинах заплави.
Болотна рослиннють представлена мЫераль-ними болотами, зосередженими в зон алювiально,i дiяльностi рiчки, та торфовими, що найбiльш поши-ренi у притераснм частинi заплави та на депреЫях надзаплавнихтерас.
За зайнятими площами у регiонi переважають осоковi болота: 1) з переважанням кореневищних осок, якi не витримують застмного водного режиму, тому торфовi поклади пщ такими болотами незна-чно! товщини; 2) з переважанням купинних осок, якi формують основну частину торфових бол^ [2].
Водна рослиннють поширена бiльш-менш рiв-номiрно у водоймах репону дослiдження. Г! ценози флористично не багат^ !х розподт пов'язаний iз глибиною водойм, швидкютю течи, складом природ-них вiдкладiв, а також стадiями заростання водойм.
Загалом закономiрностi розподiлу основних формацм у регiонi е типовими для Лiвобережного Приднiпров'я. Плакорнi дiлянки займають стьсько-господарськi угiдця з фрагментами лучних стетв на орнонепридатних схилах балок, коршы береги рiчки - широколистян ценози, дiлянки лучно! рослиннос-тi, у тому числi вiльховi та листянi лiси, на пюках бо-рово! тераси - сосновi лiси.
Рослинний покрив цiе! територп значною мiрою трансформований i представлений сукупнютю штучних, рiзною мiрою порушених та умовно корш-них ценозiв, рослиннiсть яких найменше постражда-ла вщ антропiчного втручання (Правобережнi широ-колистянi лiси).
Розроблена нами класифкацмна схема та про-дромус рослинност включають 24 класи, 37 поряд-кiв, 48 союзiв, 92 асощацп, 2 субасоцiацi!, 27 варiан-^в та 32 угруповання (табл.).
Aналiз флори долини р. Хорол та !! особли-востi. Систематичний аналiз. Флора долини рiчки Хорол, за нашими даними, нараховуе 883 види вищих судинних рослин, що належать до 426 родiв та 102 родин. Основна пропор^я флори е досить високою i складае 1:4,18:8,66. Провщ-нi родини - Asteraceae (12,2%), Poaceae (9,4%),
Fabaceae (5,9%), Cyperaceae (5,8%), Brassicaceae (5,1%), Caryophyllaceae (4,6%), Lamiaceae (4,6%), Scrophulariaceae (4,2%), Rosaceae (4,0%), та Apiaceae (3,5%).
Аналiз родового спектру свщчить про перева-жання у флорi числа монотипних родiв, як склада-ють 63,4% вiд загально! кiлькостi, хоча охоплюють лише 30,6% видiв.
У родовому спек^ переважае рiд Carex, з 36 видами (4,1% вщ загально! кiлькостi). До провiдних родiв флори увiйшли також Veronica (15), Galium (12), Festuca (10), Juncus (10), Trifolium (10), Campanula (9), Polygonum (9), Potamogeton (9), Ranunculus (9).
Бюморфолопчний аналiз. У спек^ бюморф за загальним габггусом переважають трав'янист рос-лини (89,9%), ку|^ складають 4,3%, дерева - 4,0%, натвку|^ та кущики - 1,8%. За тривалютю життевого циклу провщне мiсце належить полiкарпiкам (61,4%). Монокарпки представленi 28,5% видiв (11,0% ма-лорiчники i 17,6% однорiчники). За розташуванням бруньок поновлення вiдносно субстрату переважають гемкриптофгги (50,2%), що властиве регюналь-ним флорам Голарктики. Терофiтiв - 22,3%, геоф^ ^в -11,7%, гiдрофiтiв - 5,1%, фанерофтв - 7,6% i хамефiтiв - 3,2%. Ктькють видiв iз безрозетковими (46,4%) та натврозетковими (44,2%) надземними пагонами майже однакова, участь розеткових видiв невисока (9,4%). Переважають види з кореневищ-ною структурою пщземних пагонiв (42,0%). Серед них 23,2% короткокореневищы i 18,8% - довгоко-реневищнi. 32,4% видiв безкореневищнi. Рослини з каудексами становлять 20,6%, бульбокореневищ-н - 3,2% i цибулиннi - 1,8%. Останнiй спектр вщо-бражае специфiку екологiчних умов долини, для яко! характерне переважання екототв iз достатньо во-логим та рухливим субстратом (Дiдух, 1992).
Еколого-ценотичний аналiз. В еколого-ценотич-ному спек^ переважають види лiсово! (24,0%), лучно! (21,4%) та синантропно! (20,8%) груп. Решта груп - степова (9,1%), болотна (7,5%), водна (3,3%), пов^ряно-водна (2,7%), псамофггна (5,7%) та пе-трофiтна (0,1%) е малочисельними. 5,4% видiв не виявили ч^ко! прив'язки до певно! однiе! ценотично! групи, а увiйшли до двох або трьох iз них.
Географiчний аналiз. У зональному спектрi флори найбтьша участь видiв температно-субмеридiо-нально! хорологiчно! групи, якi складають 28,6%. Провщы мiсця в цьому спек^ посiдають також температно-меридiональна (13,7%) i борео-субме-ридiональна (11,2%), а також борео-меридюналь-
на (8,9%), температна (8,5%) та борео-температна (8,1%) хоролопчы групи. У репональному спек^ спостерiгаeться провiдна роль b^AÍb eвразiйськоI (38,4%), европейсько! (22,8%), циркумполярно! (16,2%) та евро-сибiрськоI (13,4%) хоролопчних груп. У клiматичному спек^ (спектрi океаычност^ континентальностi) провiдну роль вщграють види евриокеанiчноI хорологiчноI групи, як складають понад половину b^AÍb флори (53,9%); види еврикон-тинентально! групи складають 19,8%, Ыдиферент-но! 15,2%, евконтинентально! - 8,0% i евокеаычно! - 3,2%.
Господарська структура. Значна частина видiв вiдзначаеться цЫними господарськими властивос-тями, зокрема 24% видiв використовуються в народна та офiцiнальнiй медицинi, близько 40% видiв е медоносами i пергоносами, понад 8% видiв мають кормове значення, як джерело деревини використовуються 3% видiв. З Ыших груп корисних рослин у долин вiдмiченi запаси вiтамiнних (6%), волокнис-тих (до 2%), дубильних (до 4%), фарбувальних (5%). Близько 10% видiв мають декоративн властивостi. 13% видiв е бур'янами сiльськогосподарських культур. 38 видiв е отруйними.
Аналiз особливостей поширення видiв у досл^ джуваному регiонi. Види, що зустрiчаються повсюд-но у долин в певних, характерних для них сталях, складають 51%. Флористична своерщнють бортовок частини долини становить 40%. Борова тераса (22%), низька заплава (20%) та середня заплава (16%) характеризуются середым рiвнем специфiч-них видiв. Для високо'1 заплави характерно лише 2% специфiчних видiв.
Найбiльша флористична своерiднiсть середньоi частини долини (49%) пов'язана iз доброю пред-ставленiстю флористичного комплексу широколис-тяних лiсiв. Своерiднiсть флори верхньоi частини долини (25%) визначаеться наявнютю видiв, що заходять сюди iз вiдрогiв Середньоросiйсько! ви-сочини, не поширюючись у твденно-захщному на-прямку. Щодо нижньоi течИ (25%), це здебтьшого види, поширення яких пов'язане iз долиною Дыпра та нижнiми частинами !! лiвобережних приток.
У долинi р. Хорол функцюнуе 31 природно-запо-вщна територiя (ПЗТ) загальною площею 2597,92 га.
На основi комплексно! созолопчно! оцiнки до раритетно! фракцп флори вщнесеы 78 видiв. Серед них 2 види, занесених до бвропейського Червоного списку (Tragopogon ucrainicus, Senecio borysthenicus), 17 видiв з Червоно! книги Укра!ни, 9 видiв з Червоного списку водних рослин Укра!ни i 52 види, що пропонуються для репонально! охорони в Полтавсьюй та Сумсьюй областях.
У долин виявлено мiсцезростання 8 рiдкiсних синтаксонв, що занесенi до «Зелено! книги Укра!-ни».
1з метою пщвищення ефективностi охорони флори та рослинност в долинi р. Хорол нами був розроблений проект «Статуту науково-виробничого використання, збереження та охорони екосистем рiчкових долин Полтавщини», в якому запропоно-вано Рекомендацп щодо науково-виробничого використання та охорони мюцевих фiтоценозiв, зокре-
ма, щодо 1) дiбров на придолинних крутосхилах та в межах придолинних ярiв та балок; 2) заплавних лiсiв;
3) сосняюв на пiсках надзаплавно! рiчковоI тераси;
4) пасовищ рiзних тинв; 5) водно-болотно! рослин-ностi.
Подготовлено наукове обфунтування створення 6 ПЗТ загальною площею 160,5 га.
Висновки. У статт наведено результати досл^ дження сучасного стану рослинного покриву долини р. Хорол, установлено його флористичн та созооло-гiчнi особливостг Розроблено рекомендацiI з опти-мiзацiI використання та рацiонального використання фiторiзноманiття територiI долини. Таким чином, ми прийшли до висновку, що особливост рослинного покриву долини р. Хорол обумовлен комплексом природно-кгмматичних умов, пов'язаних iз розташу-ванням репону на межi Лiсостепу i Степу та Лiвобе-режжя i Правобережжя Укра!ни.
Переважаючими типами природно! рослинностi долини р. Хорол е лiсова, лучна, болотна, незначнi площi займають степовi та псамофiтнi угрупован-ня. Природна та напiвприродна рослиннють займае близько третини загально! площi долини. Решта те-риторiI - надмiрно трансформованi або штучнi еко-системи.
Розподт рослинностi в долинi р. Хорол зумов-лений значною мiрою мезорельефом територiI та еколого-едафiчними факторами. У диферен^аци ценозiв заплави провщну роль вiдiграють засолення та зволоження екотонв.
Рослиннiсть долини рiчки Хорол представлена фггоценозами, що належать до 24 клаЫв, 37 по-рядюв, 48 союзiв, 92 асоцiацiй, 2 субасо^ацм, 27 варiантiв та 32 угруповань. Найвищим ступенем фiтоценотичного багатства вщзначаються класи Phragmiti-Magnocaricetea (22 асо^ацм) I МоЛпю-Arrhenatheretea (13 асо^ацм).
У регiонi дослiдження вiдмiчено зростання 883 видiв судинних рослин. Уперше приведено 21 вид вищих судинних рослин для спонтанно! флори Л^ вобережного Приднтров'я. Аналiз систематично! структури флори пiдтвердив промiжне положення II мiжтиповими лiсостеповими та степовими флорами, що мае перехщний характер мiж середземно-морським та бореальним типами, що пщтверджу-еться спектром провщних родин. Родова структура характеризуемся переважанням родiв iз невеликою ктьюстю видiв.
Бiоморфологiчна структура флори долини р. Хорол типова для репональних флор помiрних широт Голарктики. У флорi переважають трав'янистi рослини (89,9%), полкарпки (61,2%); гемiкрипто-фгги (50,2%), безрозетковi (46,4%), кореневищнi (42,0%) види.
Еколого-ценотичною структурою флора репону е типовою для люостепових флор iз виявленими аридно-термофiльними рисами. Розподт видiв за еколого-ценотичними групами свщчить про най-бiльшу флористичну рiзноманiтнiсть лiсовоI (24,0%), лучно! (21,4%) та синантропно! (20,8%) еколого-це-нотичних груп.
Географiчна структура флори долини р. Хорол свщчить про належнють II до схщноевропейських
степових та люостепових флор зi значним набором видiв континентальних азiатських флористичних центрiв.
На основi созолопчно! оцiнки рослинного свiту у скгадi флори виявлено 78 рiдкiсних видiв та 8 син-токсонiв, занесених до Зелено! книги Укра!ни. Нами запропоновано створити 6 нових природно-запо-вщних об'ектiв загальною площею 160,5 га. 1з метою пiдвищення ефективност охорони фiторiзноманiття долини р. Хорол нами розроблен рекомендацi! з ра-цiонального використання, збереження та охорони рiчкових долин Полтавщини.
Перспективи подальших досл1джень. Нинi надзвичайно важливим завданням е аналiз сучасних
антропогенних змнн рослинного покриву perioHy до-слщжень, так як все вказуе на тенденцп до спрощен-ня структури ценозiв ycix типiв рослинностi, збть-шення кiлькостi нестабiльних угруповань, зниження продуктивной i стiйкостi природних екосистем, скорочення площ цiнних у ботаычному та госпо-дарському вiдношеннi ценозiв. Ми пропонуемо вщ-новнi змши пiдсилити також охоронним режимом, введенням у репоы на певнiй площ^ зайнятiй при-родною рослиннiстю. Перспективним також е пошук та подальше вивчення аналопчних рiчкових долин Полтавщини.
Л^ература
1. Байрак О.М. Атлас рщкюних i зникаючих рослин Полтавщини / О.М. Байрак, Н.О. Стецюк. - Полтава: Верстка, 2005. -248 с.
2. Заповщна краса Полтавщини / Т.Л. Андрieнко, О.М. Байрак, М.1. Залудяк [та 1н.]. - Полтава: 1ВА «Астрея», 1996. - 188 с.
3. Рослиннють долини р. Хорол / Л.М. Гомля. — Укр. фп"оцен. зб. - К., 2005. - Сер. А, вип. 1 (21). - 187 с.
4. Червона книга УкраУни. Рослинний свп" / За ред. Я.П. Дщуха. - Кш'в: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
5. Byng J.W. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV / J.W. Byng, M.W. Chase, M.J.M. Christenhusz [et al.] // Bot. J. Linn. Soc. - 2016. - 181 (1). - P. 1-20.
УДК 581.527:502.62 (477.53)
РОСЛИННЮТЬ ДОЛИНИ Р1ЧКИ ХОРОЛ ТА И СОЗОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Гомля Л. М., Дерев'янко Т. В.
Резюме. Стаття присвячена з'ясуванню сучасного стану рослинного покриву долини р. Хорол, вияв-ленню його флористичних i созолопчних особливостей та закономiрностей антропогенно! трансформацп i розробц на цм основi пропозицм щодо науково-виробничого використання рiчкових долин Полтавщини.
Виявлено провщы фактори диферен^ацп рослинностi в долин р. Хорол. Здiйснено класифкацю рос-линностi долини на основi методики Браун-Бланке. Здiйснено порiвняльно-структурний аналiз флори, яка представлена 883 видами вищих судинних рослин. Розглянутi систематична, бюморфолопчна, еколого-це-нотична, географiчна, господарська структури флори та з'ясовано !х особливосД проаналiзовано особли-востi розподту видiв флори в долинi. Виявлено 78 видiв та 8 синтаксоыв, що потребують охорони. Вiдмiче-но незадовтьний стан охорони флористичного та фггоценотичного рiзноманiття. Розроблено рекомендацп щодо рацюнального використання, збереження та охорони рiчкових долин Полтавщини.
Ключовi слова: долина рiчки Хорол, флора, рослиннють, синтаксономiя, рiдкiснi види, рiдкiснi угрупо-вання, охорона.
УДК 581.527:502.62 (477.53)
РАСТИТЕЛЬНОСТЬ ДОЛИНЫ РЕКИ ХОРОЛ И ЕЁ СОЗОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ Гомля Л. Н., Деревьянко Т. В.
Резюме. Статья посвящена изучению современного состояния растительного покрова долины реки Хорол, выявлению его флористических и созологических особенностей, а также разработке рекомендаций относительно научно-производственного использования речных долин Полтавщины.
Установлены ведущие факторы дифференциации растительности в долине р. Хорол. Осуществлена классификация растительности долины на основе методики Браун-Бланке. Осуществлен сравнительно-структурный анализ флоры, которая представлена 883 видами высших сосудистых растений. Рассмотрены систематическая, биоморфологическая, эколого-ценотическая, географическая, хозяйственная структуры флоры и выяснены их особенности, проанализированы особенности распределения видов флоры в долине. Выявлено 78 видов и 8 синтаксонов, нуждающихся в охране. Отмечено неудовлетворительное состояние охраны флористического и фитоценотического разнообразия. Разработаны рекомендации по рациональному использованию, сохранению и охраны речных долин Полтавщины.
Ключевые слова: долина реки Хорол, флора, растительность, синтаксономия, редкие виды, редкие сообщества, охрана.
UDC 581.527:502.62 (477.53)
VEGETATION OF THE RIVER KHOROL VALLEY AND ITS SOZOLOGICAL PECULIARITIES Homlia L. M., Derevianko T. V.
Abstract. The article is concerned with the study of recent plant cover condition of the river Khorol valley, identification of its sozological and floristic peculiarities, as well as development of recommendations for scientific
and industrial use of Poltava region river valleys. We came to conclusion, that the vegetation cover peculiarities of the river Khorol valley were conditioned by the complex of climatic parameters associated with location of the region on the border of Forest-Steppe and Left and Right-Bank Ukraine.
The dominant natural vegetation types of the river Khorol valley are forest, meadow, marsh, small area is occupied by steppe and psamophytic vegetation. Natural and semi-natural vegetation covers about one-third of the total valley area. The rest of the territory is excessively transformed or occupied by artificial ecosystems. The distribution of vegetation in the river Khorol valley considerably depends on area mesorelief and ecologo-edaphic factors. The salinities and moisturizations of the ecotopes play leading role in the valley coenoses differentiation.
The vegetation classification was carried out according to Braun-Blanquet method. It was determined, that the vegetation was represented by phytocoenoses that belonged to 24 classes, 37 orders, 48 unions, 92 associations, 2 subassociations, 27 variants and 32 communities. The most rich in number of associations were classes Phragmiti-Magnocaricetea (22 associations) and Molinio-Arrhenatheretea (13 associations).
The structural comparative analysis of the flora, represented by 883 species, belonging to 426 genera and 102 families was carried out. The systematic, biomorphological, ecologo-coenotical, geographic, and economic structure of the flora, and especially the species distribution in the region were considered.
The biomorphological flora structure of the river Khorol valley is typical for the regional floras of the Holarctic temperate latitudes. The herbaceous plants (89.9%), polycarpics (61.2%), hemicryptophytes (50.2%), non-rosette (46.4%), rhizomatous (42.0%) species are dominated in studied flora.
The regional flora is typical for the forest-steppe floras with identified arid-thermophilic features according to ecological-coenotic structure. The distribution of species on ecological-coenotic groups indicates the largest floristic diversity of forest (24.0%), meadow (21.4%) and synanthropic (20.8%) ecological-coenotic groups.
The geographical flora structure of the river Khorol valley indicates its belonging to the Eastern European steppe and forest-steppe floras with significant species range of continental Asian floristic centres.
The conducted analysis determined, that studied flora occupied intermediate position between the typical forest-steppe and steppe floras and had a transitional character between Mediterranean and boreal types, was typical for regional floras of the Holarctic temperate latitudes, had the arid-thermophilic features, included a significant number of species of continental Asian floristic centres, but was characterized by species predominance of regions with a high degree of climate oceanicity.
The flora composition included 78 rare species and communities of 8 rare syntaxones of vegetation. Considering the representativeness assessment of existing nature reserve areas network in the valley, the insufficient level of phytodiversity protection was determined. The recommendations for rational use, preservation and protection of river valleys of Poltava region were developed.
Keywords: river Khorol valley, flora, vegetation, syntaxonomy, rare species, rare communities, preservation.
Рецензент — проф. Гапон С. В.
Стаття надшшла 02.10.2016 року
