Мохоподібні та мохова рослинність лісових масивів НПП «Нижньосульський» (Полтавська область) Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Б1ОЛОГ1Я

© Гапон Ю. В.

УДК 582.32:581.42/45(477) Гапон Ю. В.

МОХОПОД1БН1 ТА МОХОВА РОСЛИННЮТЬ Л1СОВИХ МАСИВ1В

НПП «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ» (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iMeHi В. Г. Короленка (м. Полтава)

Наукова тема III —66—13 «Лишайники, Moxor^i6Hi та наземн водорост лiсових екосистем: рiзноманiт-тя, екологiя, таксономiя, молекулярна фтогеыя».

Вступ. Розбудова екомережi Укра1ни та репо-нальних екомереж супроводжуеться комплексними доотдженнями фiто- та ценофонду 1хых бiоцентрiв. Однiею з таких ключових територiй Сулинського екокоридору регiональноI екомережi Полтавсько! областi е НПП (нацюнальний природнiй парк) «Ниж-ньосульський» [14]. Тому детальне доотдження його фто- та ценорiзноманiття е своечасним та ак-туальним.

Вивчення брiофлори та мохово! рослиннос-тi природно-заповiдних об'екпв Укра!ни е одним i3 важливих аспектiв сучасних брiологiчних дослГ джень. Значна увага придiлена мохоподiбним за-повiдникам («Черемський» [2], «Медобори» [11] та ш.), нацiональним природним паркам («1чнянський» [7], «Сиваське» [13] та Ы.). Дослiджено та узагаль-нено брюфлору природно-заповiдних територiй Украшського Полюся в монографiI В. М. Вiрченка «Мохоподiбнi природно-заповiдних територiй Украшського Полiсся» [4], в тому чи^ придiлена увага i брiофлорi заповщниюв та нацiональних природних паркiв. Мохова рослиннють заповiдникiв та НПП, на вщмшу вiд брiофлори, вивчена недостатньо. На сьогодн е вiдомостi про мохову рослиннють та ре-зультати II класифкацп тiльки для заповщниюв i на-цiональних природних парюв: Лiсостепу Укра!ни [7].

На територи вiдносно недавно створеного НПП «Нижньосульський» проводилися лише фрагмен-тарнi брюлопчы дослiдження С. В. Гапон (озеро Со-лоне (Семенiвський р-н), результати яких були вклю-ченi до кандидатсько! дисертаци автора [5]. Решта територп в брiологiчному вiдношеннi залишилася не обстеженою. Тому метою наших дослщжень i е вивчення флори мохоподiбних та мохово! рослинност лiсових масивiв НПП «Нижньосульський».

Об'ект i методи дослiдження. Об'ектом до-слiдження е види брiофiтiв та брюценози обрано! територп. Матерiалом для написання роботи слу-

gaponsv@mail.ru

гували гербарн збори мохоподiбних (87 паке^в) експедицiйних виIздiв восени 2015 року та геобо-танiчнi описи брюугруповань (46 описiв), виконанi та опрацьован згiдно iснуючих вимог [10]. Збiр ма-терiалу проводився маршрутним методом. Пщ час обробки геоботанiчних опиЫв використано метод перетворення фiтоценотичних таблиць. Назви мо-хоподiбних поданi за «Чеклютом мохоподiбних Укра-!ни» [1]. Класифкацмна схема мохово! рослинностi укладена з використанням працi Р. Маршталлера «Syntaxonomischer Konspekt der Moosgesellschaften Europas und angrencender Gebiete» [15].

Нами вивчалися мохоподiбнi соснового лiсу дшь-ницi «Худоливська», заплавний лiс в околицях с. Ху-долпвка, сосновий лю урочища «Драчки».

Результати дослщжень та Тх обговорення

У результатi брiофлористичних дослiджень було встановлено, що брiофлора лiсових масивiв НПП складае 40 видiв мохоподiбних, якi належать до 27 родiв, 18 родин, семи порядюв, трьох класiв, двох вщдтв. Вiдцiл Marchantiophyta представлений одним видом - Lophocolea heterophylla (Schrad.) Dumort., Bryophyta - 39 видами. Найбагатшими за юльюстю видiв е родини Brachytheciaceae (шють видiв), Polytrichaceae, Dicranaceae, Ortotrichaceae, Hypnaceae (по чотири), Bryaceae, Plagiomniaceae (по три). Решта дванадцять родин репрезентован одним-двома видами кожна.

Найбагатшими родами е роди Polytrichum G. Sm., Dicranum Hedw., Bryum Hedw., Orthotrichum Hedw., Brachythecium Schimp. (налiчують по три види). Роди Amblystegium Schimp., Hypnum Hedw. представлен двома видами кожний. П'ятнадцять родiв мютять по одному виду.

Цкавою знахiдкою для Лiвобережного Люосте-пу Укра!ни е виявлення Aulacomnium androgynum (Hedw.) Schwaegr. Мох знайдено на мертвм деревин в сосновому лiсi Худоливсько! дiльницi. Це перше мiсцезнаходження для Полтавщини i друге -для Лiвобережного Лiсостепу (ранiше подана

В. М. Вiрченком для околиць м. Переяслав-Хмель-ницького) [3].

Еколого-бюлопчна структура дослiджуваноI бр^ офлори своерщна i характеризуеться поеднанням рiзних груп екоморф за провщними екологiчними факторами. Так, важливу роль в поширенн мохопо-дiбних вiдiграе субстрат. Адже брiофiти, в силу свое! оргаызацп i процесiв життедiяльностi, опанували не лише грунт, а й Ышм типи субстра^в: виступаю-чi кореы, стовбури дерев, мертву деревину та ш. Згiдно субстратно! приуроченостi виявлен мохопо-дiбнi розподiленi таким чином: група етге!в налiчуе 26 видiв (65%), епiфiтiв - десять видiв (25%), епкси-лiв - чотири (10%). Група етге!в неоднорiдна. Бть-шiсть видiв населяють лiсовий грунт (задернований, чи втьний вiд пщстилки). Лише ЛМоЬит ип<3и!а№т (Hеdw.) Р Беаиу., й'югапвИа heteromalla (Hedw.) БсЫтр., ВагЬи1а unguiоulata Hedw., Oxyrrhynоhium Ыапв (Hedw.) 1_оевке зростають на порушеному грунтi.

Розподiл гелiоморф свiдчить про перевагу гел^ осцiофiтiв (21 вид - 52,5%). Сцюфгги представленi десятьма видами (25%), гелюфгги - шютьма (15%), iндиферентнi види - трьома (7,5%). За вимогливю-тю до вологи виявлен види розподiленi на мезоф^ ти (12 видiв - 30%), ксерофiти - вiсiм видiв (10%), мезоксерофiти - сiм видiв (17,5%), гiгрофiти, мезо-гiгрофiти, ксеромезофгги (по три види - по 7,5%). Група Ыдиферентних видiв репрезентована чотир-ма видами (10%).

За вимогливютю до рH субстрату в доогмджу-ванiй брiофлорi переважають шдиференты мохи (13 видiв - 32,5%) та ацидо-нейтрофти (12 видiв -30%). Група нейтроф^в репрезентована вюьмома видами (20%), а ацидофiли та базифти - п'ятьма видами кожна (по 12,5%).

Аналiз бiоморф дослщжувано! брiофлори свщ-чить про перевагу трьох груп життевих форм. Пухку дернинку мають 17 видiв (42,5%), килим - Ым (17,5%), плетиво - шють (15%). Малочисельними е групи видiв з життевою формою подушечки, верти-кально-галузистий килим та дендро!дний тип.

Еколого-ценотична диференцiацiя брюфло-ри свiдчить про перевагу в нм лiсових (15 видiв -37,5%) та евритопних видiв (п'ять видiв - 12,5%). Частка шших еколого-ценотичних груп (степово!, лiсостепово!, лучно-болотно!, петрофiтно!, люо-луч-но-болотно!) незначна.

^м брiофлористичних дослiджень вивчалася також i мохова рослиннiсть. У результатi класиф^ кацi! епiгейних, епiфiтних, епiксильних брiоценозiв

укладену схему мохово|' рослинностi, яка включае п'ять класiв, ciM порядюв, 10 союзiв, 12 асоцiацiй та п'ять безрангових угруповань.

Етгейна мохова рослиннють репрезентована класами: Сеratodonto purpurei-Polytrichеtea piliferi Mohan 1978 (асо^а^ями: Racomitrio-Polytrichetum piliferi v. H^bschm. 1967, Brachythecietum albicantis Gams ex Neum. 1971, Polytrichetum juniperini v. Krus. 1945), Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr. 1962 (угрупованням Atrichum undulatum -сотт.), Cl. Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae Marst. 2002 (угрупованням Tortula ruralis -сотт.), Hylocomietea splendentis Marst. 1992 (асоц^ а^ею Pleurozietum schreberi Wisn. 1930, угрупованням Oxyrrhynchium hians - сотт.).

Етфта мохова рослиннють розвинена ттьки на деревах листяних порщ, зовЫм вщсутня на Pinus sylvestris L. IÏ основу складають синтаксони класу Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis Mohan 1978 ет. Marst. 1985 (асощацп: Orthotrichetum pallentis Ochsn. 1928, Orthotrichetum speciosi Barkrn. 1958, Pylaisietum polyantae Felf. 1941, Pylaisielleto-Leskeelletum nervosae Baischeva et al. 1993, Orthotrichetum fallacis v. Krus. 1945, Leskeetum polycarpae Horvat ex Pec. 1965). У оcновi та на стов-бурах Betula pendulla L., Quercus robur L. вiдмiче-н асо^ащя Orthodicrano montani-Hypnetum reptile Gapon 2010 та безранговi угруповання: Platygyrium repens - сотт., Hypnum reptile - cornirni. класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr 1962.

Епксильна мохова рослиннють представлена асо^ащею Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani (Эщд. ex Marst. 1987) Marst. 1989 та угру-пованнями: Platygyrium repens - сотт. та Hypnum reptile - cornirni. класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr. 1962.

Висновки

Отже, виявлена для дослщжувано!' територп бр^ офлора та мохова рослиннють е типовою для сосно-вих та мшаних лiciв Лiвобережного Лicоcтепу Укра-|'ни, вiдбивае ÏÏ зональнi та регiональнi оcобливоcтi.

Перспективи подальших дослiджень

Подальшi брiологiчнi та брiоcинтакcономiчнi доcлiдження НПП «Нижньосульський» дозволять з'ясувати повний видовий склад мохоподiбних, проаналiзувати систематичну, еколого-бюлопч-ну, бюморфолопчну, еколого-ценотичну структуру брiофлори, встановити ÏÏ географiчнi оcобливоcтi та укласти загальну класифкацмну схему мохово|' роcлинноcтi.

Л^ература

1. Бойко М. Ф. Чекл1ст мохопод1бних Укра'ши / М. Ф. Бойко // - Херсон, Айлант, 2008 - 232 с.

2. В1рченко В. М. Брюфлора Черемського природного заповщника / В. М. Вiрченко // Чорноморський боташчний журнал. -

2008. - Т. 4, № 1. - С. 107-113.

3. В1рченко В. М. Мохопод1бн1 / В. М. Вiрченко // Переяслав-Хмельницький. Природа: рослинний св1т // За заг. ред. В. П. Коцура

та ¡н. Корсунь-Шевченювський, 2010. - С. 130-138.

4. В1рченко В. М. Мохопод1бн1 природо-заповщних територм Украшського Полюся / В. М. Вiрченко // - КиТв: «НВП 1нтерсерв1с»,

2014. - 224 с.

5. Гапон С. В. Мохопод1бн1 Л1вобережного Л1состепу Укра'ши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец.

03.00.05. «Ботан/ка» / С. В. Гапон. - Ки!в, 1992. - 22 с.

6. Гапон С. В. Мохообразные Ичнянского природного парка (Украина) / С. В. Гапон // «Проблемы сохранения биологического

разнообразия и использования биологических ресурсов»: материалы Международной науч.-практ. конф. и Х зоологической конференции. - Ч. 1. Сб. научн. работ. / Под общ.ред. М. Е. Никифорова. - Минск, ООО «Мэджик», ИП Вараскин, 2009. - С. 74-77.

7. Гапон С. В. Брюфлора i мохова рослиннють нацюнальних природних парюв Люостепу УкраУни / С. В. Гапон // Чорноморський

боташчний журнал. - 2012. - Т. 8, № 2. - С. 214-222.

8. Гапон С. В. Методичний аспект до^дження мохово! рослинност / С. В. Гапон // УкраУнський боташчний журнал. - 2013. -

Т. 70, № 3. - С.392-397.

9. Данилюв I. С. Мохоподiбнi (Bryophytes) природного заповедника «Медобори» / I. С. Данилюв, I. В. Рабик // Чорноморський

боташчний журнал. - 2007. - Т. 3 № 1 - С. 85-99.

10. Загороднюк Н. В. До флори мохоподiбних проектованого Нацюнального природного парку «Сиваський» (Кримське При-сивашшя) / Н. В. Загороднюк // Вют бюсферного заповедника «Аскашя-Нова». - 2010. - Т. 12. - С. 68-75.

11. Регюнальна екомережа Полтавщини / Пщ загальною редакщею О. М. Байрак. - Полтава: «Верстка», 2010. - 214 с.

12. Marstaller R. «Syntaxonomischer Konspekt der Moosgesellschaften Europas und angrencender Gebiete» / R. Marstaller // Haussknechtia Beigeft 13. - Jena, 2006. -192 p.

УДК 582.32:581.42/45(477)

МОХОПОД1БН1 ТА МОХОВА РОСЛИННЮТЬ Л1СОВИХ МАСИВ1В НПП «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ» (ПОЛ-ТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Гапон Ю. В.

Резюме. Охарактеризовано особливост брюфлори та мохово! рослинност люових Ma^BiB НПП «Нижньосульський» (Полтавська обл.). Проaнaлiзовaно систематичну, еколого-бюлопчну, бiоморфологiчну та еколого-ценотичну структуру флори мохоподiбних, встановлено групи екоморф за провщними еколо-гiчними факторами (гелюморфи, гiгроморфи, групи мохiв за субстратною приуроченютю та рН субстрату), бюморфи та ценоморфи мохоподiбних. Класифкацмна схема мохово! рослинностi за еколого-флористич-ною клaсифiкaцieю на основi методу Браун-Бланке включае п'ять клaсiв, Ым порядкiв, 10 союзiв, 12 асоща-цiй та п'ять безрангових угруповань.

Ключовi слова: мохоподiбнi, брiофлорa, екоморфи, мохова рослиннiсть, еколого-флористична класи-фка^я.

УДК 582.32:581.42/45(477)

МОХООБРАЗНЫЕ И МОХОВАЯ РАСТИТЕЛЬНОСТЬ ЛЕСНЫХ МАССИВОВ НПП «НИЖНЬОСУЛЬ-СКИЙ» (ПОЛТАВСКАЯ ОБЛАСТЬ)

Гапон Ю. В.

Резюме. Охарактеризоровано особенности бриофлоры и моховой растительности лесных массивов НПП «Нижньосульский» (Полтавская обл.). Проанализировано систематическую, эколого-биологическую, биоморфологическую и эколого-ценотическую структуры флоры мохообразных, установлены группы эко-морф по ведущим экологическим факторам (гелиоморфы, гигроморфы, группы мхов по субстратной принадлежности и рН субстрата), биоморфы и ценоморфы мохообразных. Классификационная схема моховой растительности по эколого-флористической классификации согласно методу Браун-Бланкэ включает пять классов, семь порядков, 10 союзов, 12 ассоциаций и пять безранговых группировок.

Ключевые слова: мохообразные, бриофлора, экоморфы, моховая растительность, эколого-флористи-ческая классификация.

UDC 582.32:581.42/45(477)

MOSS-LIKE AND BRYOPHYTE VEGETATION OF THE FOREST AREAS OF «NYZHN'OSULSKYI» NATIONAL NATURAL PARK (POLTAVA REGION)

Hapon Ju. V.

Abstract. Briofloristic research of «Nyzhn>osulskyi» national natural park forest areas (Poltava region) determined that their bryophyte flora comprises 40 species of bryophytes, belonging to 27 genera, 18 families, seven orders, three classes, two divisions. The division Marchantiophyta is represented by one species, Bryophyta -39 species. The most numerous in number of species are the families Brachytheciaceae (six species), Polytricha-ceae, Dicranaceae, Ortotrichaceae, Hypnaceae (four of each), Bryaceae, Plagiomniaceae (three of each).

The most numerous genera are Polytrichum G. Sm., Dicranum Hedw., Bryum Hedw., Orthotrichum Hedw., Brachythecium Schimp. (three species of each). Genera Amblystegium Schimp., Hypnum Hedw. are represented by two species each.

An interesting finding for the left-bank forest steppe of Ukraine is the identification of Aulacomnium androgy-num (Hedw.) Schwaegr. This is the first location in Poltava region and the second in the left- bank forest steppe of Ukraine.

The eco-biological and ecologo-coenotic structure of bryophytes flora was analyzed, the ecomorph groups according to the leading ecological factors, bryophytes biomorph and cenomorph were stated. It is revealed that the studied bryoflora is typical for pine and mixed forests of left-bank forest steppes of Ukraine, it reflects the zonal and regional peculiarities.

The classification scheme of moss vegetation according to ecological-floristic classification based on the method of Braun-Blanquet includes five classes, seven orders, 10 alliances, 12 associations and five out of rank groups. Epigeal moss vegetation is represented by classes Ceratodonto purpurei-Polytrichetea piliferi Mohan 1978 (associations: Racomitrio-Polytrichetum piliferi v. Hbbschm. 1967, Brachythecietum albicantis Gams ex Neum. 1971, Polytrichetum juniperini v. Krus. 1945), Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr. 1962 (group Atri-chum undulatum — comm.), Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae Marst. 2002 (group Tortula ruralis - comm.), Cl. Hylocomietea splendentis Marst. 1992 (association Pleurozietum schreberi Winn. 1930, group Oxyrrhynchium hians - comm.).

Epiphytic moss vegetation develops only on trees of deciduous species and entirely missing on Pinus sylvestris L. Its base is composed by syntaxon of class Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis Mohan 1978 em. Marst. 1985 (association: Orthotrichetum pallentis Ochsn. 1928, Orthotrichetum speciosi Barkm. 1958, Pylaisietum poly-antae Felf. 1941, Pylaisielleto-Leskeelletum nervosae Baischeva et al. 1993, Orthotrichetum fallacis v. Krus. 1945, Leskeetum polycarpae Horvat ex Pec. 1965. Association Orthodicrano montani-Hypnetum reptile Gapon 2010 and out of rank groups Platygyrium repens - comm., Hypnum reptile - comm. class Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr 1962 were noted on trunks and in the heart of Betula pendulla L. and Quercus robur L.

Epixylic moss vegetation is represented by association Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani (S^g. ex Marst. 1987) Marst. 1989 and aggregations: Platygyrium repens - comm. and Hypnum reptile - comm.

Keywords: bryophytes, briocommunity, bryophyte vegetation, ecological-floristic classification.

Рецензент - проф. Орлова Л. Д.

Стаття надшшла 01.11.2015 року