CC BY
16
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
© Гапон Ю. В.
УДК 582.32:581.42/45(630) Гапон Ю. В.
1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ МОХОПОД1БНИХ М1СТ
Л1ВОБЕРЕЖЖЯ УКРА1НИ
Полтавський нацiональний педагопчний унiверситет iменi В. Г. Короленка (м. Полтава)
Важливим напрямком брюлопчних дослiджень в УкраIнi е вивчення мохоподiбних мiст. Адже мюью екосистеми, на вiдмiну вiд природних, мають сво-ерiднi екотопи для зростання рослин, зокрема бр^ офтв. Останнi селяться не лише на грунту а й на шших типах субстратiв: в основi та на стовбурах дерев, на мертвм деревину а також у рiзноманiтних оселищах антропогенного походження: на опорах мос^в, дахах i стiнах будинюв, парканах та iн. В уЫх цих екотопах мохоподiбнi формують бтьш-менш розвинутi моховi угруповання або трапляються окремими одно- чи маловидовими групами. Окремi види та брiоугруповання урбоекосистем е об'ектами брiологiчних дослiджень рiзноманiтного спрямуван-ня: флористичного, еколого-ценотичного та ш.
Мета нашо! роботи - огляд стану вивчення брю-фтв урбоекосистем лiвобережжя Укра1ни, вияв-лення напрямюв i накреслення перспектив подаль-ших дослiджень. У основу роботи покладено аналiз лiтературних даних i результати власного вивчення
MOXOПOДiбних (Назви мохоподбних наведен за «Чеклстом мохоподбних Украни» (Воуко, 2008). низки мют Полтав-щини.
Як свщчить аналiз лггературних джерел, першими у хронолопчному порядку щодо вивчення мохоподiбних урбоекосистем е роботи, присвя-ченi доотдженню мохоподiбних м. Киева та його околиць. До реч^ це мюто в брiологiчному аспектi вивчене найкраще. Детальний аналiз iсторiI досл^ дження мохоподiбних лiсопарковоI зони м. Киева подае В.М. Вiрченко [10]. ВЫ наводить понад 20 на-укових праць, у яких е вщомост про рiзнi групи бр^ офтв (В. Монтрезора, О. Покровського, О. В. Фо-мiна, Д.К. Зерова, А. С. Лазаренка, Г. Ф. Бачурино!, М.Ф. Бойка, Л.Я. Партики та Ы.).
Як зауважуе автор [10], iсторiя доотдження мохоподiбних м. Киева та околиць тривае понад 100 роюв, найкраще вивченими е печЫочники та сфагни, а в територiальному вщношены - лiвобе-режжя Киева (зокрема Дарницький лiсопарк).
Пщсумовуючи результати вивчення флори мо-хоподiбних за останнi 100 рокiв, включаючи й власнi дослiдження, В. М. Вiрченко наводить для люопар-ково! зони м. Киева 250 видiв мохоподiбних: 2 види з вщдту Antocerotophyta, 40 - Marchantiophyta, 200 - Bryophyta [10].
Майже зовЫм вщсуты вiдомостi про мохоподiб-н iнших мiст Ки!всько! обл. (лiвобережноI частини). Винятком е робота В. М. Вiрченка [11], присвячена доотдженню брiофiтiв м. Переяслава-Хмельниць-кого та його околиць. Автор наводить для доотджу-вано! територiI 66 видiв мохоподiбних, характеризуе !х еколого-ценотичнi особливост та наводить пов-ний конспект флори.
На сходi Укра!ни найкраще, на сьогоды, досл^ дженi мохоподiбнi м. Харкова. Вiдомостi про бр^ офiти мiста та його околиць е у працях М. О. Алек-сенка [1] i 6. М. Лавренка [18]. Нин брюлопчы дослiдження брiофiтiв м. Харкова та його околиць, а також низки мют Харювсько! област активно здй снюе О.О. Барсуков [2,3,4]. Вш подае вiдомостi про 41 вид мохоподiбних зелених насаджень мiста [4], зокрема парюв i лiсопаркiв, наводить конспект флори, особливост !! таксономiчно!, географiчно!, еколопчно! структури та розподтяе види на групи за ступенем убанофiльностi. Пiзнiше автор [3] детально аналiзуе епiфiтнi брiоугруповання, у скгадi яких виявляе 39 видiв брiофiтiв. Матерiал зiбраний на пробних дтянках, якi охоплювали не ттьки зеленi насадження, а i промислову та селтебы зони мiста. Для кожного виду визначалося проективне покриття в угрупованн та частота трапляння. Загалом автор наводить для м. Харкова 69 видiв мохоподiбних, включаючи й епiфiтну компоненту iз 39 видiв i порiв-нюючи !! з такою ж двох великих мют Укра!ни - Киева та Львова, а також низки мют Роси.
Продовжуючи подальше вивчення мохоподiбних урбоекосистем Харкiвщини, О. О. Барсуков досл^ джуе брiофлору не лише Харкова, а й значно менших мют области а саме: Балакш, 1зюма, Куп'янська, для яких наводить 102 види мохоподiбних, iз яких шють
ви^в печшочниюв i 96 - moxîb. Bîh аналiзуe таксоно-Mi4Hy, географiчну та екологiчну структуру до^джу-ваних урбанобрiофлор. Так, брюфлора м. Харкова та його околиць збтышуетыся до 92 видiв, для Бала-клiï й 1зюма наводить по 25 видiв, Куп'янсыка - 18.
Вщомост про мохоподiбнi мют пiвденного сходу Украши е в робот О. В. Маршталер [20]. До^джу-ючи брiофiти техногенно трансформованих екото-пiв мiст Донецыка, Дзержинсыка, Красноармiйсыка, Святогiрсыка, Макпвки, наводить для них 38 видiв крiофiтiв, аналiзуе '¡хы географiчнi та еколого-цено-тичн особливостi, життевi форми; частоту траплян-ня, проективне покриття видiв за умов забруднення. Основну увагу автор придтив бiоiндикацiйному мо-нiторингу з участю мохiв.
Дослiдженням мохоподiбних м. Полтави та його околицы займаетыся С. В. Гапон разом зi сво'|ми учнями (А. П. Квашею, Ю. В. Гапоном, К. I. Гриныовою та iн.). Епiфiтнi мохоподiбнi зелених насаджены мiста дослiджувалися нами [15]. Резулытати вивчення брiофiтiв Полтави наведено в узагалынюючм працi С.В. Гапон «Iсторiя та перспективи доогмдження мо-хоподiбних м. Полтави» [13], де вказано, що брюф-лора мюта налiчуе 58 видiв мохоподiбних. Що ж сто-суетыся вказiвок про вивчення флори мохоподiбних шших мiст Полтавсыко'| областi та областей Лiвобе-режного Лiсостепу Украши, то вони е поодинокими й розрiзненими [12]. Знахщки мохiв приуроченi пе-реважно до екотопiв околицы мют: люонасаджены, залишкiв природних лiсiв, берепв рiчок тощо.
Нашi сучаснi поглиблен дослiдження брюфк тiв мiст Полтавщини (Полтави, Лубен, Миргорода та ш.) свiдчаты про необхiднiсты внесення доповнены до флористичного списку та здмснення узагалы-нены. Так, брiофлора м. Полтави та ÏÏ околицы нал^ чуе 67 видiв брiофiтiв, м. Лубен та околицы - 42 види, м. Миргорода та околицы - 43 види.
^iM доотдження мохоподiбних урбоекосистем Украши, останнiми роками активiзуетыся вивчення мiсыких мохових угрупованы та Ïх класифiкацiя. За даними С. В. Гапон [13] для низки мют Полтави, Сум, Бто'| Церкви та ш. етф^ы брюугрупован-ня належаты до трыох кJlасiв моховоÏ рослиннос-тк Neckeretea complanatae Marst. 1986, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis Mohan 1978 em. Marst. 1985, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr. 1962, трыох порядюв, п'яти союзiв, восыми асо^ацм та трыох безрангових угрупованы.
Вщомост про хромосомы числа мохоподiбних мют Киева, Полтави е у працях Г. Ф. Бачурино! зi ст-вавторами [5] та О. В. Лобачевсько! зi спiвавторами [19].
Аналiзуючи вище наведенi працi щодо дослк дження мохоподiбних мiст лiвобережжя Украши, можна видтити такi напрямки Ухнього вивчення:
1) флористичний,
2) еколого-ценотичний,
3) карюлопчний;
4) брiоiндикацiйний;
5) брiосинтаксономiчний.
Усi цi дослiдження неоднозначы. Найкраще представлений брiофлористичний напрямок, адже вiдомостi про мохоподiбнi урбоекосистем наво-дяться майже в усiх розглянутих працях. Деталiзацiя цього напрямку спостер^аеться в працях, присвя-чених вивченню окремих груп мохоподiбних, напри-клад епiфiтних [15,16,17].
Еколого-бiологiчнi та еколого-ценотичн вщо-мостi про мохоподiбнi наявнi у працях, присвячених аналiзовi видового складу мохiв i брюугруповань мiст [4,10,13] Автори аналiзують брюекоморфи за ставленням до провiдних екофакторiв, субстратну диференцiацiю, бiоморфи та ценотичну приуроче-нiсть мохоподiбних.
Мохоподiбнi, а також угруповання, утворен ними, все бшьше привертають увагу екологiв як можливi бiоiндикатори в монiторингових дослщжен-нях. Вивченню брiоiндикацiйних властивостей мо-хоподiбних присвяченi працi Л. В. Димитрово! [16], О.В. Машталер [20] та шших дослщниюв.
Найменш розробленим напрямом у сучаснм брк ологи е брiосинтаксономiчний. На часi здмснення дослiджены урбобрiоугрупованы i !хня класифка^я [13].
Отже, огляд лiтературних джерел щодо вивчення мiсыких брюфтв свiдчиты про недостатнiй рiвены доогмдження !х. Тобто всi вище назван напрямки вивчення мохоподiбних урбаноекосистем е перспек-тивними i потребуюты подалышого розвитку. Крiм того, слщ розширити географiю мiст для проведен-ня таких дослiджены, охопити не лише зелен наса-дження, а й промисловi та селiтебнi зони. В майбут-ныому поглиблене вивчення та класифка^я мохових угрупованы мют дадуты змогу укласти класифкацм-ну схему мохово! рослинностi урбаноекосистем лк вобережжя УкраУни.
Лiтература
1. Алексенко М. А. Мхи / М. А. Алексенко // По окрестностям Харькова. - Харьков, 1916. - С. 33-39.
2. Барсуков О. О. Брюфлора урбашзованих територм ХарювськоУ' област1 / О. О. Барсуков // Чорноморськ. ботан. журн. -
2009. - 10 (3). - С. 305-321.
3. Барсуков О. О. Етфпгл мохопод1бн1 м. Харкова / О. О. Барсуков // Укр. ботан. журн. - 2014. - 71 (2). - С. 214-222.
4. Барсуков О. О. Мохопод1бн1 зелених насаджень м. Харкова / О. О. Барсуков, В. Ю. Яроцький // Лю1вництво I агромелюрац1я. -
Харюв: УкрНД1ЛГА, 2009. - вип. 166. - С. 250-259.
5. Бачурина Г. Ф. Хромосомы числа шютнадцяти вид1в мох1в р1внинноУ частини УкраУ'ни / Г. Ф. Бачурина, О. Ф. Солошна //
Укр. ботан. журн. - 1972, 29 (1). - С. 88-91.
6. Бойко М. Ф. Чеклют мохопод1бних УкраУни / М. Ф. Бойко. - Херсон, Айлант, 2008. -- 232 с.
7. Бойко М. Ф. До брюфлори парюв м. Херсона / М. Ф. Бойко, Н. В. Загороднюк, О. В. Постнкова // Метода : Зб. наук. пр. -
Випуск «Наукова думка». - Херсон: Айлант, 2004. - С. 3-6.
8. В1рченко В. М. Про мохопод1бн1 мюта Киева та його околиць / В. М. В1рченко // Укр. ботан. журн. - 1990. - 47 (2). - С. 24-27.
9. В1рченко В. М. Зм1ни в бр1офлор1 Дарницького люопарку за останн1 100 рок1в / В. М. В1рченко // Укр. ботан. журн. - 1991. -
48 (1). - С. 44-49.
10. В1рченко В. М. Мохопод1бн1 люопарково'У зони м. Киева / В. М. В1рченко. - К.: Знания УкрУни, 2006. - 32 с.
11. В1рченко В. М. МохоподЮш урочища «Феофашя» / В. М. В1рченко, С. В. Гапон // Жива УкраУна - 2009.- 1-2. - С. 8.
12. Гапон С. В. МохоподЮш Л1вобережного Люостепу УкраУни. : Автореф. дис. ... канд.. бюл. наук / С. В. Гапон. - КиУв, 1993. -21 с.
13. Гапон С. В. 1стор1я та перспективи дослщження мохоподЮних м. Полтави / С. В. Гапон // Географ1я та еколопя Полтави: матер1али Всеукр. науково-практ. конф. - Полтавський держ. пед. у-т ¡меш В. Г. Короленка. - Полтава, Верстка, 2008, С. 118-123.
14. Гапон С. В. Эпифитные бриосообщества городских экосистем Лесостепи Украины / С. В. Гапон // Растительность Восточной Европы: классификация, экология, охрана: материалы Междунар. науч. конф. (Россия, Брянск, 19-21 октября 2009 г.). - Брянск: Изд-во «Ладомир», 2009. - С. 58-62.
15. Гапон Ю. В. Еп1ф1тна брюфлора м. Полтави та УУ особливост1 / Ю. В. Гапон // Актуальш проблеми флористики, систематики, еколопУ та збереження ф1тор1зномашття: матер1али конф. молодих вчених-боташюв УкраУни (Льв1в, lваио-Фраикiвськ, 6-10 серпня 2002 р.). - Львiв, 2002. - С. 15-18.
16. Димитрова Л. В. Видовий склад етфп"них лишайниюв та мохоподiбиих на деревних породах Киева / Л. В. Димитрова // Вюник Харкiвського нацюнального уиiверситету iмеиi В. Н. Каразша. Серiя: бiологiя, 2008. - 7 (814). - С. 30-37.
17. Димитрова Л. В. Етф^ш мохоподiбиi сел^ебноУ зони мiста Киева / Л. В. Димитрова // Чорноморськ. ботан. журн. - 2009. -1 (1). - С. 101-107.
18. Лавренко Е. М. Сфагновые торфяники Харьковской губернии / Е. М. Лавренко // Вестник торфового дела. - 1922, 1-2, -С. 52-56.
19. Лобачевська О. В. Хромосомы числа листяних мохiв (Миэо!) УкраУни / О. В. Лобачевська, С. В. Гапон // Укр. ботан. журн. -1988. - 45 (3). - С. 49-52.
20. Машталер О. В. Бюмониторинг видами ВгуорИу1а техногенно трансформованого середовища твденного сходу УкраУни: автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.16 / О. В. Машталер. -Дшпропетровський нац. ун-т. - Дшпропетровськ, 2007. -20 с.
УДК 582.32:581.42/45(630)
1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ МОХОПОД1БНИХ М1СТ Л1ВОБЕРЕЖЖЯ УКРА1НИ
Гапон Ю. В.
Резюме. Охарактеризовано iсторiю вивчення мохоподiбних урбоекосистем лiвобережжя УкраУни та стан урбобрюлопчних дослiджень. У результат огляду лiтератури з'ясовано вклад украУнських брiологiв у вивчення мохоподiбних мiст. Встановлено, що брiофлора мют дослiджуеться за такими напрямами: 1) флористич-ний, 2) еколого-ценотичний, 3) карюлопчний; 4) брiоiндикацiйний; 5) брiосинтаксономiчний.
Наведено перелiк мiст iз вказiвкою загального багатства Ухнього брiорiзноманiття та стан вивчення мо-хово'У рослинностк
Встановлено, що з усiх напрямюв дослiджень найкраще розвинутi флористичний, еколого-ценотичний та брЫндикацмний. Найчастiше брiологiчнi дослщження урбоекосистем стосуються вивчення видового складу мохоподiбних i встановлення Ухых еколого-ценотичних особливостей, а саме: життевих форм i еко-морф за провщними екологiчними факторами. Брiоiндикацiйнi дослiдження фунтуються на здатностi мохо-подiбних i угруповань, якi вони формують, виступати шдикаторами стану навколишнього середовища.
Накреслено перспективы напрямки доотджень мохоподiбних урбоекосистем.
Ключов1 слова: мохоподiбнi, брiофiти, брюфлора урбоекосистем, лiвобережжя УкраУни, напрямки до-слiджень.
УДК 582.32:581.42/45(630)
ИСТОРИЯ ИЗУЧЕНИЯ МОХОПОДОБНЫХ ГОРОДОВ ЛЕВОБЕРЕЖНОЙ УКРАИНЫ
Гапон Ю. В.
Резюме. Охарактеризирована история изучения мохообразных урбоэкосистем Украины и состояние урбобриологических исследований. В результате обзора литературы выявлено вклад украинских брио-логов в изучение мохообразных городов. Установлено, что бриофлора городов исследуется по таким направлениям: 1) флористический , 2) эколого-ценотический, 3) кариологический, 4) бриоиндикационный, 5) бриосинтаксономический.
Приведен перечень городов с указанием общего богатства бриоразнообразия. Установлено, что со всех направлений исследований наиболее развиты: флористический, эколого-ценотический и бриоиндикаци-онный.
Чаще всего бриологические исследования урбоэкосистем касаются изучения видового состава мохообразных, установления их эколого-ценотических особенностей, а именно жизненных форм и экоморф по ведущим экологическим факторам.
Бриоиндикационные исследования основываются на способности мохообразных и группировок, которые они формируют, выступать в качестве индикаторов состояния окружающей среды.
Намечены перспективные направления исследований мохообразных урбоэкосистем.
Ключевые слова: мохообразные, мхи, печеночники, урбоэкосистемы, бриофлора урбоэкосистем, направления исследований.
UDC 582.32:581.42/45(630)
HISTORY OF BRYOPHYTE CITIES STUDY IN LEFT-BANK UKRAINE
Hapon Ju. V.
Abstract. The history of bryophyte urboecosystems study in the Left Bank Ukraine and the state of urbobryo-logical researches were distinguished. The results of the literature review elucidated the contribution of Ukrainian bryologists to the study of bryophyte cities of Left-Bank Ukraine. The total wealth of bryoflora variety of each mentioned city was represented in the article. The best studied is the bryoflora of Kyiv and its environs, which numbers at present about 250 species of bryophytes. Among them, 2 species from Antocerotophyta division, 40 species of Marchantiophyta division and 200 - Bryophyta division can be defined.
In the East of Ukraine the most studied are bryophytes inhabiting Kharkov city, where bryoflora numbers 92 species of bryophytes.
The third place in the richness of bryophyte species composition occupies urboecosystem of Poltava city and its surroundings, which numbers at present according to original data 67 species of mosses. Among them, five species of Marchantiophyta division and 62 of Bryophyta division can be represented.
The cities of the South-East of Ukraine, namely technogenic transformed ecotopes of Donetsk, Dzerzhynsk, Krasnoarmyisk, Sviatogorsk, Makiivka, number 38 species of bryophytes. There is incomplete information about small number of bryophyte towns on the Left Bank Ukraine. The richest is urbanobryoflora of Pereiaslav-Khmel-nytsky and its surroundings, which consists of 66 bryophyte species and includes four species of Marchantiophyta division, and 62 of Bryophyta division; Balaklia and Izium number 25 species, Kupiansk - 18 species.
Previous results of our research widened information about bryophytes in Lubny and its environs and Myrgorod and its surroundings. Moss grouping and their classification is one of the least developed progressive branches of bryologic researches. Nowadays, there is evidence of number epiphytic bryogrouping on the Left-Bank Ukraine cities: Poltava, Sumy, Lubny, etc. According to the ecological-floristic classification they belong to three classes of moss vegetation: Neckeretea complanatae Marst. 1986, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis Mohan 1978 em. Marst. 1985, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. & Vondr. 1962, three orders, five alliances, eight associations and three groups without rank.
Minor information about chromosome numbers of bryophyte ecosystems concerns Kiev, Poltava cities.
It is determined that bryophyte cities are investigated according to the following directions: 1) floristic; 2) eco-logical-coenotic; 3) cariologic; 4) bryoindicative; 5) bryosyntaxonomic. The most developed directions among mentioned are floristic, ecological-coenotic and bryoindicative. Most often bryologic researches of urboecosystems study species composition of bryophytes, and find out their ecological-coenotic features, namely: life forms and ecomorphs according to the leading environmental factors. Bryoindicative studies are based on the ability of bryophytes and their groups to act as indicators of environmental condition.
Keywords: bryophytes, moses, urboecosystem, bryoflora of urboecosystem, research directions.
Рецензент - проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 20.01.2016 року
