CC BY
13
• H. macrophylla (Thunb.) DC. - стерильт кыти KpynHi. Мае декоративнi форми i велику кшьюсть культурних сортов. Сорти мають pi3He забарвлення квтв.
Висновки. Бiльшiсть видiв рослин Hydrangea L. усшшно адаптували-ся до чинниюв нового середовища, добре ростуть i розвиваються в боташч-них садах i дендропарках мiста. Тому, враховуючи викладене вище, вва-жаемо за доцшьне розширювати асортимент видiв цього роду, оскiльки вони е декоративними i досить перспективними. Використання бшьш широкого асортименту деревних видiв дасть змогу покращити стан наявних насаджень, тдвищити !х декоративнiсть i загалом покращити естетичний та саштарно-ri-пешчний стан зелених насаджень загального користування мiста Киева.
Лiтература
1. Соколов С.Я. и др. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1954. - T.III. - 871 с.
2. Антипов В.Г., Ваверова Э.В. Декоративные кустарники. - Минск : Изд-во "Ура-джай", 1978. - 128 с.
3. Катц К.В. Декоративные кустарники для средней полосы. - М. : Изд-во коммунального хозяйства РСФСР, 1959. - 234 с.
4. Счепщька Т.С. Бюлопчних особливостей вид1в родини Hydrangeaceae DUM. у зв'яз-ку з 1нтродукщею у Правобережному Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. бюл. наук: 03.00.05 / АН Украши. цБс 1м. М.М. Гришка. - К., 2000. - 21 с.
5. Кузнецов С.1., Левон Ф.М., Пилипчук В.Ф., Шумик М.1. Еколопчш передумови оптим1зац1'1 вуличних насаджень Киева // Питання бюшдикацп та екологп. - Запор1жжя : ЗДУ, 1998. - Вип. 3. - С. 57-64.
6. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология : навч. поабник. - К. : Вища шк., 2003. -
199 с.
7. Дендрофлора УкраТни. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущ1. Покритонас1нн1. Частина II : довщник / Кохно М.А., Трофименко Н.М., Пархоменко Л.1. та ш. / п1д ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Фггосощоцентр, 2005. - 716 с.
УДК 712.4: 582.325 Acnip. К.В. Маевський - Нацюнальний аграрный
утверситет, м. Kuïe
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ВИВЧЕННЯ МОХОПОД1БНИХ М1СЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Наведено данi про досвщ вивчення брiофлор мiських територiй. Серед мохопо-дiбних icHye багато антропогенно толерантних видiв, що вiдiграють значну роль у формyваннi рослинних угрупувань мicьких територiй, мохи e рослинами-тонерами, можуть широко використовуватися для бюшдикацп.
Ключовi слова: брiофлора, мохи, мохоподiбнi, мicьке середовище, yрбанiзацiя, антропогенний вплив.
Post-graduate K. V. Maevsky - National agrarian university, Kiev
About world experience of studying mosses of city territories
Data about world experience of studying bryophyte flora in city territories are cited. Among mosses there are many kinds proof to anthropogenous influence which play a meaning role in formation of vegetative groupings of city territories, mosses act as plants-pioneers, can widely be used for bioindication and in the decorative purposes.
Keywords: Bryophyte flora, mosses, the city environment, a urbanization, anthropo-genous influence
Сучасна брюлопя - наука, цiкава з погляду практично всiх галузей бь ологй: систематики, екологи, морфологи, ф^оценологн й багатьох iнших. По-рiвняно з вищими судинними рослинами мохоподiбнi до сьогодшшнього дня залишаються маловивченою групою, хоча загальнобiологiчна значимiсть мохiв безсумшвна. Вони мають важливе значення у формуванш рослинного покри-ву - особливо тундрових, лiсотундрових i бореальних спiвтовариств, де е одним з найважливших компонентiв рослинностi. Своерiдна еколопя мохiв робить 1х незмiнними учасниками пiонерних рослинних угруповань i дае змогу освоюва-ти екстремальнi мюця зростання, практично недоступнi вищим рослинам.
Особливе значення мае брюфлора антропогенно трансформованих те-риторiй, що дотепер значною мiрою залишаеться мбiлою плямою". Мохи е важливим елементом мюько! рослинностi; вони заселяють новi еколопчш ш-шi, що з'явилися внаслщок урбашзаци, утворюючи специфiчнi сшвтовари-ства. Зазвичай, вивчення мюько! брiофлори обмежене одшею з екологiчних груп, зазвичай ешфтв, що мають прикладне значення як шдикатори атмосферного забруднення. Водночас еколопчш, ценотичш i багато шших особли-востей мохоподiбних в умовах мюького середовища, чинники, що визнача-ють формування брiофлори мюта, вивчено лише фрагментарно.
Актуальнiсть такого роду дослщжень безсумнiвна. По-перше, мохопо-дiбнi е важливим компонентом антропогенних рослинних сшвтовариств, особливо пiонерних угруповань. По-друге, мохи широко застосовуються як шдикатори атмосферного забруднення; для 1хнього усшшного використання в данш якост^ безсумнiвно, потрiбнi вичерпнi данi з бюлоги й екологи мюь-ких мохiв. По-трете, багато представникiв ще! групи здатнi успiшно зростати у вкрай агресивному середовишд промислових територш i можуть застосову-ватися для рекультивацй, а також використатися в бютехнолопях. Нарештi, е багатий досвщ з культивування мохоподiбних у декоративних цшях, а в лабо-раторiях !х традицiйно вирощують для дослщжень у галузi цитологil, карi-ологй та фiзiологil рослин [2]. Вивчення мюько1 брiофлори може поповнити список видiв для озеленення в умовах мюького середовища - як у вщкритому Грунтi, так й у примщеннях - i вдосконалити технологш 1хнього розведення, а також видiв, що культивуються у лабораторних цшях.
Роль мохоподiбних у мiських бюценозах визначаеться низкою функцi-ональних особливостей, а саме мохи е: регуляторами мшрокшматичних умов надГрунтового покриву; середовищем перебування й симбiонтами низки гри-бiв, мiкроорганiзмiв i членистоногих; одним iз основних компонентiв пiонер-них рослинних угруповань. Брюфлора урбашзованих територш - галузь, якiй мало уваги придшяють вiтчизнянi фахiвцi, тому е потреба звернутися до дос-вщу колег брiологiв як з далекого, так i з ближнього зарубiжжя.
Найбiльш масштабнi флористичнi i, частково еколого-ценотичш дос-лiдження на територй колишнього СРСР, здiйснюють у Москвг Це роботи московських брiологiв, яю протягом багатьох рокiв вивчають печшочники й листостебловi: А.Л. Абрамово1 [1], М.С. 1гнатова, Е.А. 1гнатово1 [11]. Вивча-ли брiофлору Москви i И околиць з XI ст. рiзнi дослiдники. Хоча раннi роботи не мали систематичного характеру [9], однак послугували коштовним
джерелом даних для тепершшх дослщжень i дають змогу простежити вплив урбашзаци на брюфлору протягом niBTopa CTopi4.
У 80-90-т роки XX ст. здшснювали aктивнi дoслiдження у зелених масивах Москви - парках, люопарках, люництвах. На зaгaльнiй плoщi 8,5 тис. га виявлено 133 види листостеблових мoхiв, що належать до 22 родин. Вщзначено основш риси урбашзаци брюфлори: спорадичне поширення у вшх зелених зонах видiв, характерних для порушених субстpaтiв (34 види), скорочення або зникнення ряду люових i болотних видiв, особливо волого-любних; збiльшення проективного покриття надгрунтового мохового покри-ву за пoмipнoгo антропогенного навантаження в деяких типах люу (моховий покрив - антагошст трав'яного покриву, i в paзi витоптування останнього мохи розростаються; однак у цьому випадку лiсoвi види, нестiйкi до витоптування, замщуються бiльш антропотолерантними); заселення мохами будь вельних мaтеpiaлiв i техногенно трансформованих дiлянoк.
Москва розташована в шдзош мiшaних лiсiв, вiдpiзняеться розматс-тю локальних умов мiсцепеpебувaнь, великою кшьюстю промислових шд-приемств й штенсивним aвтoмoбiльним рухом. М.С. 1гнатов вщзначае, що, незважаючи на досить високу видову розматсть листостеблових мoхiв у межах Московсько! област (270 видiв), бiльшiсть локальних брюфлор Шдмос-ков'я нараховують приблизно 50 видiв; на сирих вiдкpитих мюцинах вияв-ляеться ще 40-80 видiв. Загалом по Мoсквi 1гнатов наводить 196 видiв (167 мoхiв, 29 печшочниюв).
Пpoвiдним чинником, який визначае розматсть мoхoпoдiбних, 1гна-тов називае волопсть; вiн перераховуе ряд екотошв, де вoлoгiсть цiлий piк шдтримуеться на високому piвнi (сфaгнoвi й гiпнoвi болота, зaлiсненi схили яpiв i piчкoвих беpегiв, стapi ялинoвi лiси з буреломом). Саме щ мiсцини е певними "резерватами" для мoхoпoдiбних. Значне зниження видового piзнo-мaнiття мoхiв на територи Москви за останш 60-100 poкiв автор прямо зв'язуе зi зникненням характерних мюцезростань - !хтм осушенням, забудо-вою, стpiмким збiльшенням антропогенного навантаження.
Як типoвi види мiськoгo середовища М.С. вказуе: эшф^и - Pylaisiella polyantha, Brachythecium salebrosum, Amblystegium serpens i Leskea polycarpa; нaдГpунтoвi - Bryum argenteum, B. caespiticium, B. creberrimum, Ceratodon purpureus, Funaria hygrometrica, Barbula unguiculata, Brachythecium salebrosum, B. albicans, Amblystegium serpens; на стшах - Tortula muralis var. aestiva, Didymodon fallax, D. rigidulus, Schistidium apocarpum.
Серед шших робгг росшських вчених варто зазначити дослщження мюьких брюфлор у мютах середньо! смуги Роси, як здiйснилa Н.Н. Попова у Тул^ Липецьку, Орл^ Воронеж й Курську. Було пpoaнaлiзoвaнo видовий i сис-тематичний склад брюфлори, ощнено ступiнь li антропогенно! трансформаци.
Для цих п'яти мют, розташованих у лiсoстепoвiй i на швдш люово!" зон, хapaктеpнi таю риси брюфлор: наявшсть ядра антропотолерантних видiв (близько 60), з яких 10-25 трапляються у всiх типах мюцезростань; досить багато представлена група надгрунтових мoхiв i слабкий розвиток эшф^них си-нузiй; ютотне - у два рази й бшьше - збiльшення видового розмаггтя мохопо-
дiбних на збережених дшянках природних спiвтовариств. Автор вщзначае ви-сокий ступiнь подiбностi брiофлор у рiзних типах антропогенних ландшаф-тiв, що вiдображае загальну тенденцiю до утфшаци, або вульгаризаци антропогенно трансформованих екосистем [6].
За межами колишнього СРСР вивчення мюьких брюфлор мае широкий масштаб. Цю проблему рiзнопланово дослщжують у Захiднiй Gвропi, особливо в 1спанй, а також Канадi та Японп. Значну увагу тут придшяють структурi брiосинузiй, еколого-ценотичним характеристикам мюьких мохiв i перспективам 1хнього використання в монiторингу атмосферного забруднен-ня i ландшафтнiй архiтектурi (Япошя).
Частина дослiджень присвячена брiофлорi якоьнебудь конкретно! те-ритори в межах мюта. Однiею з перших робгг такого роду можна назвати статтю Бейтса (Bates, 1935) [11] - дотепер це один з класичних нариЫв брюф-лори дорiг, стежок й шших мiсць зростання з штенсивним рекреацiйним на-вантаженням. Цшава робота, присвячена мохоподiбним цвинтарiв Бремена, де автор описав досить багату флору (78 видiв) листостеблових мохiв, зокре-ма низку рiдких епштв. Вивчення брiофлори мiст здiйснювали також у Польщд, де було дослщжено флору мохiв Лодзi й Щецина, у Бельгй - Брюсселя i в багатьох iнших. Практично вс великi мiста Свропи, Швшчно! Америки i Япони ^ею чи iншою мiрою охопленi вивченням урбанобрюфлори. У крашах, що розвиваються, роботи такого роду спорадичш.
Дослщження урбанофлор в iсторичному аспектi - тема, широко роз-роблена за кордоном. Цьому сприяе здавна сформована в Сврош практика брюлопчних дослщжень. Оскiльки звичайно описували територи, що приля-гають до великих населених пунклв, то в мiру розростання мюта цi дiлянки виявлялися в мюькш смузi, що дае змогу вщстежувати змiни в складi й екологп мохоподiбних у процеЫ урбанiзацil. До робiт такого роду можна вщнес-ти дослiдження брюфлори Лiсабона, де автор описуе вплив урбашзацй на склад i структуру мохоподiбних протягом майже пiвтора сторiч; в iнших роботах до юторичного аспекту брiофлори звертаються для виявлення видiв-iн-дикаторiв атмосферного забруднення.
Еколого-ценотичш дослiдження мохоподiбних у мюькш смузi найчас-тiше здiйснюють у рамках вивчення етфггних мохово-лишайникових сину-зiй, що мають вагоме значення для дiагностики атмосферного забруднення; iншi екологiчнi групи мохiв у цьому плат мало вивчеш. Швидше винятком, нiж правилом, е стаття Джилберта (Gilbert, 1971) [11], присвячена мюьким сшвтовариствам мохоподiбних на грунтi й штучних субстратах - це едине свого роду дослщження, де описано ценотичну структуру брюфлори житло-вих кварталiв Ньюкастла (швшчно-схщна Англiя). Автор видшяе 7 типiв брi-оценозiв, описуе !хню структуру та мюцезростання. Як основний чинник, що лiмiтуе поширення мохоподiбних у мiському середовишд, Джилберт вказуе атмосферне забруднення, особливо SO2. Найпоширенiшi види житлових кварталiв i промислових територiй - Ceratodon purpureus, Tortula muralis, Bryum argenteum, B. capillare, Funaria hygrometrica, Pohlia annotina, Lep-tobryum pyriforme. Усшшне освоення мюького середовища, на думку автора,
значною мiрою зумовлене двома рисами - високою репродуктивною здатшс-тю й високими темпами росту.
Наймасштабнiшi дослiдження брюфлори урбашзованих територiй здiйснюють в 1спани. У 70-90-тi роки багато дослщниюв вивчало близько сорока юпанських мiст, крiм флористичного аспекту, велику увагу придшено субстратнiй екологи мохоподiбних, впливу атмосферного забруднення, 6i-ологи розмноження мохiв в умовах мюького середовища.
У роботi, яку можна назвати шдсумковою, А. Сорiя й Е. Рон (Soria & Ron, 1995) [11] шдсумовують результати багаторiчних дослщжень в 1спани загалом; виявлено найiстотнiшi риси урбанiзованих брiофлор, 1хню структуру. На пiдставi еколопчних, генетичних, фiзiологiчних характеристик визна-чено 12 видiв ммiськихм мохiв (briofitos urbanos), у т.ч. Tortula muralis, Bryum argenteum, В. bicolor i В. capillare, Funaria hygrometrica, Barbula unguiculata, Grimmiapulvinata, Didymodon fallax, D. vinealis. Основш риси "мюьких" мохiв - висока здатшсть до вегетативного розмноження, дводомшсть, певш життевi форми. Це в основному наземш свгглолюбш форми, штрофши, стiйкi до ви-топтування, засолення й забруднення SO2. За стратепею цi види - колонюти. Виявлено деякi таксономiчнi особливостi мюько! брiофлори - так, найбшьше число ммiськихм видiв вщзначено в сiмействах Вгуасеае й Pottiaceae.
Як одну з ознак стшкосл до мюького середовища iспанськi дослщни-ки вiдзначають присутнiсть захисних флавоно1дав у клiтинних структурах мохоподiбних. Ймовiрно, не останню роль вщграе й стшюсть до осмотично-го стресу: так, серед видiв - пiонерiв нiдерландських польдерiв (осушених дь лянок морсько! мiлини) вiдзначено Funaria hygrometrica, Bryum argenteum, В. bicolor, Ceratodon purpureus й irn; цi ж види е типовими для всiх мiських брь офлор. 1снують дат про зв'язок колонiстiв iз процесами азотфшсаци, що дае змогу по-новому ощнити роль мохоподiбних у процесах колошзаци, зокрема й в умовах урбашзаци.
Наведет вище данi засвщчують актуальнiсть дослiдження мiських брiофлор у рiзних напрямках. Наявний свiтовий досвщ можна застосувати для вивчення мохiв на територи Укра!ни, зокрема i для культивування в деко-ративних цшях. 1сторичний досвiд використання мохоподiбних свiдчить про те, що за умови правильного науково обгрунтованого добору асортименту та агротехшки вирощування цю групу рослин можна використовувати у садово-парковому господарствг
Лггература
1. Абрамовна А.Л., Ладыженская К.И., Савич-Любицкая Л.И. Флора споровых растений СССР/ т. 3 Лиственные мхи. - Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 332 с.
2. Бардуиов Л.В. Древнейшие на суше. - Новосибирск : Изд-во "Наука сиб. отдел.", 1984. - 159 с.
3. Елеиии А.А. Флора мхов средней России. - Юрьев : Типограф. К. Маттисена, 1909. -
237 с.
4. Злобии Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений. - Казань, 1989. - 148 с.
5. Мак-Кой П., Ивелей Т. Ландшафтнш дизайн : пер. с англ. А.И. Ким, О.В. Юрьева. -М. : Изд-во "РОСМЕН", 2001. - 512 с.
6. Попова Н.Н., Хмелёв К.Ф. Флора мохообразных бассейна Среднего Дона. - Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1988. - 167 с.
7. Растительные индикаторы почв, горных пород и подземных вод : сб. статей / под ред. А.Г. Чикишева. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 248 с.
8. Слука З.А. Малый практикум по ботанике. Сфагновые мхи. - М. : Изд-во МГУ, 1971. - 111 с.
9. Титов И.А. Последствия жизнедеятельности растительных сообществ. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1934. - 192 с.
10. Bryophyte flora of the Volzko-Kamskiy neture reserve., Ignatov M.S., Ignatova E.A., Konstantinova N.A. - Arctoa, 2005. 14. - P. 49-66.
11. Ye. Ji, Hao Zhanging, Yu Deyong, Yan Habing, Feng Dtquan. Yingyong shengtai xye-bao - Chin. J. Appl. Ecol. 2004. 15 № 10. - P. 1939-1942.
УДК 631.4 Acnip. В.В. Попович - Львiвський державний
утверситет безпеки життедшльност
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТ1В I ПЕРЕГОР1ЛИХ ПОР1Д НА ТЕРИКОНАХ НОВОВОЛИНСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Здшснено ф1зико-х1м1чш дослщження поверхневого шару терикошв Новово-линського прничодобувного регюну. Доведено негативний вплив техногенних грун-■пв на процес ф1томелюрацп терикошв. Виявлено, що грунт, який мае значну гщроль тичну кислотнють, по-р1зному впливае на рют та розвиток багатьох рослин. Для того, щоб створити сприятлив1 умови для розвитку рослин у такому грунп, необхщно змшити його кислотнють.
Ключовi слова: дослщження грунт1в, техногенш грунти, проби грунпв, рекуль-тиващя, ф1томелюращя.
Post-graduate V. V. Popovich - L 'viv state university of safety of vital functions
Research of physical and chemical properties of soils and burnout breeds on the waste banks of Novovolynsk mining region
Physical and chemical researches of superficial layer of Novovolinsk mining region waste banks are carried out. Negative influence of technogenic soils on the process of phytomelioration of waste banks is well-proven. It is discovered that soil which has considerable hydrolysis acidity variously influences on growth and development of many plants. In an order to create favourable terms for development of plants in such soil, it is necessary to change his acidity.
Keywords: research of soils, technogenic soils, tests of soils, recultivation, phytomelioration.
Вступ. На початку ХХ1 ст. в Укршт склалася вкрай невтшна еколо-пчна ситуащя. Поряд iз забрудненням довкшля небезпечними викидами про-мислових шдприемств, вщбуваеться забруднення шдприемствами вуглевидо-бувно!галузь
Всього у вщвалах промислових шдприемств Украши нагромаджено
3 3 •
7-7,6 млрд м рiзноманiтних вiдходiв, зокрема: 4,8 млрд м золошлаюв, порщ вуглевидобутку i вуглезбагачення; 1,6 млрд м металургшних шлаюв, роз-кривних порщ прничорудних i прничодобувних комбша^в; 0,6 млрд м вщ-ходiв хiмiчноl i харчово! промисловостi; 0,5 млрд м вiдходiв видобутку та виробництва будiвельних матерiалiв (рис. 1).
