CC BY
18
Б1ОЛОГ1Я
УДК 574.21 Гапон Ю. В.
БР1ОФЛОРА м. ЛУБНИ ТА "Й" АНАЛ1З (ПОЛТАВСЬКА ОБЛ.)
Полтавський нацюнальний педагогiчний унiверситет iMeHi В.Г. Короленка (м. Полтава)
gyra83@mail.ru
Робота е фрагментом НДР «Стiйкiсть та адаптив-нi структурно-функцiональнi змiни мохiв пiд впливом абiотичних стресорiв в умовах антропогенно транс-формованого середовища» (№ державно! реестра-цп ЯК 011511002646).
Вступ. Одним iз маловивчених напрямюв брю-логiчних дослiджень е вивчення мохоподiбних мiст Укра1ни, особливо територiально невеликих, зокре-ма мют обласного пiдпорядкування. Адже вони, як правило, мютять меншу кiлькiсть населення, порiв-няно з мегаполiсами та великими мютами, характе-ризуються нижчим ступенем рекреацiйного наван-таження, а також менш розвиненою промисловою зоною. До таких мют в Роменсько-Полтавському геоботаычному окрузi вiдноситься i м. Лубни - одне з мют обласного пщпорядкування в Полтавсьюй об-ластi.
Як вiдомо, мiськi екосистеми е осередком ю-нування своерщно! флори та рослинностi. Вони формуються як пiд впливом природних чинниюв (абiотичних i бiотичних), так iз участю антропiчного фактору, який часто в^грае вирiшальну роль у створены мюьких екотопiв та субстра^в, в тому числi i для зростання мохоподiбних. У мiстах для брюфтв складаються рiзноманiтнi субстрати для 1хнього по-селення, частiше всього пов'язан з впливом антропогенного фактору. Саме в урбоекосистемах тра-пляються субстрати, якi не мають аналогiв у природi [2], а субстрати природного походження е значно трансформованими.
У зв'язку з тим, що мохоподiбнi мiст вивченi не-достатньо (Барсуков, Гапон Ю. УБЖ), нами i було об-рано для доогмдження м. Лубни та його околиц. По-передньо було вивчено мохоподiбнi селiтебноI зони мiста (Гапон Ю, Дзюбло, 2016).
Природнi умови регону досл'!джень. м. Лубни знаходиться в центральна частин Полтавсько! об-ластi у лiсостеповiй фiзико-географiчнiй зоы. Клiмат мiста та його околиць е помiрно-континентальним з м'якою зимою та теплим лггом. Середньорiчнi температури: лiтня — + 21, зимова -3,1. Середньо-рiчна кiлькiсть опадiв 590,9 мм. Грунтовий покрив строкатий з перевагою чорноземiв. Територiя мюта розташована на правому високому березi р. Сула. Рослиннiсть мiськоI екосистеми складаеться як iз залишкiв природних титв рослинностi (лiсовоI, лучно!, прибережно-водно! та водно!), так i штучно створених (рослиннють паркiв, скверiв, агроценозiв та iн.). Згiдно геоботанiчного районування мюто та
його околицi знаходяться в Роменсько-Полтавсько-му геоботаычному OKpy3i, ... геоботаычному районi (Геоботаычне районування, 1977).
Тому метою наших дослщжень було комплек-сне вивчення брюфлори мiста, II особливостей.
Об'ект i методи досл1дження. Матерiалом для написання роботи е гербарнi зразки мохоподiбних, зiбранi протягом польових сезонiв 2014-2016 рр. (в юлькост 232 пакети). Назви мохоподiбних наведенi за «Чеклютом мохоподiбних Укра1ни» (Бойко, 2008). Назви судинних рослин наведен за «Определителем высших растений Украины» (1987).
Результати дослщжень та Ух обговорення. За результатами орипнальних доотджень вста-новлено, що брюфлора м. Лубни та його околиць налiчуе 54 види мохоподiбних, якi належать до вщ-дiлу Marchantiophyta (п'ять видiв, з чотирьох родiв, чотирьох родин, трьох порядюв, двох класiв) та Bryophyta (49 видiв з 34 родiв, 19 родин, восьми порядюв, класiв Polytrichopsida, Bryopsida. Найба-гатше представленими родинами е Pottiaceae (Ым видiв), Ortotrichaceae (шiсть), Brachytheciaceae (п'ять), Bryaceae, Amblystegiaceae (по чотири види). Двi родини (Polytrichaceaceae, Hypnaceae) мютять у доотджуванм флорi по три види. Основу брюфлори (33 види, 61,1% вщ вЫе! кiлькостi видiв) становлять родини, якi мають по три i бiльше видiв. Родинний та родовий спектри брiофлори характеризуются перевагою одно- та двовидових (16 родин) родин, та одно- i двовидових (34) родiв. Бтыше, нiж два види, мають роди Ortotrichum (шють видiв), Bryum (чотири), Tortula, Brachythecium (по три види кожна).
Перевага у флорi м. Лубни малочисельних родiв i родин свщчить про II мiграцiйний, неусталений характер. Це специфiка мюьких брюфлор, адже вони формуються як iз залишкiв природно! флори, так iз видiв антропофiльних, рудеральних. Це пщ-тверджуеться багатством у флорi родин Pottiaceae та Bryaceae, до складу яких i входять таю види. У мют вони, переважно, селяться в антропогенних екотопах. Наприклад, на фундаментах та дахах бу-динюв зростають Tortula aestHva (Schultz) P. Beauv., T. murölis Hedw., Syntrichia rurölis (Hedw.) F. Weber & Mohr., Bryumargйnteum Hedw. B. caespitHcium Hedw., а також представники шших родин: Grimmiapulvinata (Hedw.) Sw., Ceratodonpurpureus (Hedw.) Brid. На узбiччях асфальтових пшохщних дорiжок вiдмiчено Schischidiumapocarpum (Hedw.) Bruch&Schimp., T. murölis, Bryumargйnteum. Досить важливим типом
мюцезростань для представниюв мюько! брюфлори е порушенi, оброблюванi грунти. Це городи, палюад-ники, OKpeMi насипи глини, грунту, пюку, i на них також переважають види вищеназваних родин: Barbula unguiculöta Hedw., Phascum cuspidötum Hedw., P. pilHferum Hedw., а також FunariahygromMrica Hedw., Physcomitriumpyriforme (Hedw.) Bruch&Schimp. з ро-дини Funariaceae.
Багатство родин Orthotrichaceae,
Brachytheciaceae пояснюеться наявнютю у мiстi фруктових садiв, паркiв, скверiв, рiзновiкових ву-личних насаджень, поодиноких дерев Acernegundo L. A. platanoides L., Fraxinusexcelsior L., Populusnigra L., P. Pyramidalis L., кора яких сприятлива для зрос-тання мохiв. Крiм того представники цих родин, а також родин Hypnaceae, Anomodontaceae, Leucodontaceaee становлять основу брюфлори око-лиць мюта.
У околицях мюта сконцентрований багатший ви-довий склад мохоподiбних (вiдмiчено 42 види). Це пояснюеться як зменшеним рекреацiйним наван-таженням на ц територiI, так i наявнютю найменш порушених екотопiв. Зокрема в околицях м. Лубни е ботаычы заказники «Морозiвська» та «Жовтнева» дачг
Традицiйно характеристика любо! флори вклю-чае низку аналiзiв: еколого-ценотичний, бюморфо-логiчний, географiчний. У результатi аналiзу еко-лого-ценотичних особливостей мохоподiбних м. Лубни та його околиць нами встановлено основы екоморфи за вщношенням до провщних факторiв середовища: гелюморфи, гiгроморфи, субстрато-морфи та еколого-ценотичн групи. За вiдношенням до свггла переважають гелiосцiофiти (25 видiв) та сцiофiти (14 видiв). Помiтна участь також гелюфтв (12 видiв), найменша частка iндиферентних видiв (3 види).
Серед пгроморф переважають мезоф^ ти (18 видiв) та ксерофiти (14 видiв). Частка п'яти iнших гiгроморф незначна. Межею адм^-стративно! зони мюта е р. Сула, в яюй вiдмiче-но три види пдрофтв: Ricciafiuitans L. emend. Lorbeer, Drepanociadusaduncus (Hedw.) Warnst. та Leptodictyum riparium (Hedw.) Warnst. Мезопгрофгги (Marchantia polymorpha L., Lophocolea heterophylla (Schrad.) Dumort., Brachythecium rutabulum (Hedw.) Schimp.) приурочен до прибережно! зони i берепв тимчасових водойм (весняних струмкiв) та сирих мюцезростань.
За приуроченютю до субстрату переважають етге! (36 видiв) та епiфiти (11 видiв), участь епкси-лiв та епiлiтiв значно менша. Група етге!в не е однородною. Вона складаеться з мохiв, якi селяться як на порушених грунтах, так i на задернованих. На порушених грунтах вiдмiченi: Marchantiapolymyrpha L., Funariahygrometrica, Physcomitriumpyrifyrme (Hedw.) Bruch&Schimp., Barbula unguiculöta Hedw. Задернован грунти е мюцем для зрос-тання Plagiomniumcuspidatum, Amblystegium juratzkönum Schimp., Oxyrrhynchium hHans (Hedw.) Loeske, Brachytheciumalbicans (Hewd.) Schimp., B. salebrysum (Hoffm. ex F. Weber & Mohr) Schimp.
Типовими етфтами фруктових садiв, парюв, CKBepiB та вуличних насаджень е види: Orthotrichum pöllens BruchexBrid., O. pumilum Sw., O. O. speciosum Nees., Leskeapolycarpa Hedw., Pylaisiapolyantha (Hedw.) Schimp., рщше зустрiчаються Radula complanata (L.) Dumort., Orthotrichumobtusifolium Brid., Anomodon longifylius (Schleich. ex Brid.) C. Hartm., A. viticulysus (Hedw.) Hook. & Taylor, поодино-ко OrthotrichumaffHne Schrad. exBrid., О. diaphönum Schrad. exBrid.
Селiтебна зона мюта характеризуеться рiзно-манiтнiстю епiлiтних субстра^в (фундаменти та дахи будинкiв, рiзнi бетоннi та гранiтнi споруди та ш.). Тому своерiдною е група епттв, яка складаеться як з облтатних (Tortula aestiva (Schultz) P. Beauv., Tortula muralis Hedw., Schistidiumapocörpum (Hedw.) Bruch&Schimp. Grimmiapulvinöta (Hedw.) Sm.), так i факультативних видiв (Syntrichia ruralis (Hedw.) F. Weber & D. Mohr, Bryumargйnteum, BryumcaespitHcium Hedw.). У околицях мюта група епттв майже не виражена, але з'являеться таке мюцеоселище для брюфтв як мертва деревина, на яюй i зростають: Brachytheciumsalebrosum (Hoffm. Ex F. Weber&D.Mohr.) Schimp., Hypnum reptile Rich. Platygyrium repens (Brid.) Schimp., рщше — Brachytheciastrum velutinum (Hedw.) Ignatov & Huttunen, Hypnumcupressiforme Hedw. Видовий склад епксильно! брюфлори прямо залежить вщ ступеня II руйнування. Чим бтыш зруйнована деревина, тим в II складi буде бтыше етгейних видiв.
За хiмiзмом субстрату в дослiджуванiй брiофлорi переважають наступнi екохемоморфи: iнцертофiли (двадцять два види) з участю ацидонейтроф^в та базиф^в (вiдповiдно десять та одинадцять видiв).
Еколого-ценотичний аналiз свщчить про зна-чну гетерогеннiсть брюфтв щодо приуроченостi до типiв рослинностк Основу становлять лiсовi види (14 види). 3i значним антропогенним навантажен-ням пов'язана наявнiсть евритопних (шють видiв), степових та петрофiтних (по п'ять) мохiв.
У складi бюморф виявлено 11 груп, серед яких переважають мохи з життевою формою низька пухка дернинка (Ым видiв), плоский килим, низька щтьна дернинка (по п'ять). Це, ймовiрнiше всього, можна пов'язати з досить жорсткими умовами для мохопо-дiбних у мюьких екосистемах. Це недостача вологи, висока Ысоля^я, затiнення тощо.
Згщно географiчного аналiзу, дослiджувана брi-офлора характеризуеться як неморально-бореаль-на (22 та 10 видiв) з участю космополтих (сiм) та евриголарктичних (п'ять) видiв.
Висновки. Таким чином, брюфлора м. Лубни та околиць е досить рiзноманiтною. Вона вiдбивае особливос^ умов мiських екосистем i наближаеть-ся за низкою показникiв до регюнальних природнiх брiофлор, зокрема Лiвобережного Лiсотепу Укра1ни (Гапон, 1993).
Перспективи подальших дослiджень. В подал ьш их доогмдженнях ми плануемо узагальнити даы по мiстам Роменсько-Полтавського геоботанiч-ного округу. Провести узагальнення i аналiз брiоiн-дикацiйних даних по мютах дослiджуваного регiону.
Л^ература
1. Барсуков О.О. Стан та завдання вивчення мохоподiбних мют УкраУни / О.О. Барсуков, Ю.В. Гапон // УкраУнський боташч-ний журнал. - 2016. - Т. 73, № 4. - С. 333-342.
2. Барсуков О.О. Мохоподiбнi зелених насаджень м. Харкова / О.О. Барсуков, В.Ю. Яроцький // Лгавництво i агролюомелю-ращя: Зб. наук. праць. - Харюв: УкрНД1ЛГА, 2009. - Вип. 116. - С. 250-259.
3. Бойко М.Ф. Чеклют мохоподiбних Украши / М.Ф. Бойко. - Херсон, Айлант, 2008. - 232 с.
4. Гапон Ю.В. lсторiя вивчення мохоподiбних мют Лiвобережжя Украши / Ю.В. Гапон // Вюник проблем бюлогп i медицини. -2016. - Випуск 1, том 1 (126). - С. 13-16.
5. Гапон С.В. Мохоподiбнi Люостепу Украши (рослиннють та флора): дис. ... д-ра бюл. наук: спец. 03.00.05 «Ботаника» / С.В. Гапон. - КиУв, 2011. - 855 с.
6. Гапон Ю.В. Мохоподiбнi салп"ебноУ зони м. Лубни. Проблеми вщтворення та охорони бiорiзноманiття УкраУни. Матерiали ВсеукраУнськоУ науково-практичноУ конференцп / Ю.В. Гапон, Я. Дзюбло; за загальною редакцieю проф. М.В. ГриньовоУ. - Полтава, Астрая - С.58-59.
7. Геоботашчне районування УкраУнськоУ РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - 303 с.
УДК 574.21
БР1ОФЛОРА м. ЛУБНИ ТА И АНАЛ1З (ПОЛТАВСЬКА ОБЛ.) Гапон Ю. В.
Резюме. В робот вiдображено мохоподiбнi мюта Лубни та околиць. В результат дослщжень встановле-но, що брюфлора мюта та його околиць налiчуe 54 види мохоподiбних, якi належать до в^ту Marchantiophyta (п'ять видiв, з чотирьох родiв, чотирьох родин, трьох порядюв, двох клаЫв) та Bryophyta (49 видiв з 34 родiв, 19 родин, восьми порядюв, клаЫв Polytrichopsida, Bryopsida. Найбагатше представленими родинами e Pottiaceae (сiм видiв), Ortotrichaceae (шiсть), Brachytheciaceae (п'ять), Bryaceae, Amblystegiaceae (по чоти-ри види). Двi родини (Polytrichaceaceae, Hypnaceae) мютять у дослщжуванм флорi по три види.
Подана систематична характеристика. Наведено еколого-морфолопчний, i еколого-ценотичний аналiз виявлених видiв. Проведено аналiз рiзноманiття мохоподiбних залежно вiд територiальноI приуроченостi.
Ключовi слова: мохоподiбнi, брiофлора урбоекосистем, брiофiти, систематична структура, еколого-це-нотична характеристика, бюморфи, Лубни.
УДК 574.21
БРИОФЛОРА г. ЛУБНЫ И ЕЁ АНАЛИЗ (ПОЛТАВСКАЯ ОБЛ.) Гапон Ю. В.
Резюме. В работе отражено мохообразные города Лубны и окрестностей. В результате исследований установлено, что бриофлора города и его окрестностей насчитывает 54 вида мохообразных, относящихся к отдела Marchantiophyta (пять видов, из четырех родов, четырех семейств, трех порядков, двух классов) и Bryophyta (49 видов из 34 родов, 19 семейств, восьми порядков, классов Polytrichopsida, Bryopsida. Богаче всего представленными семействами являются Pottiaceae (семь видов), Ortotrichaceae (шесть), Brachytheciaceae (пять), Bryaceae, Amblystegiaceae (по четыре вида). Два семейства (Polytrichaceaceae, Hypnaceae) содержат в исследуемой флоре по три вида. Представленная систематическая характеристика. Приведены эколого-морфологический и эколого-ценотический анализ выявленных видов. Проведен анализ многообразия мохообразных в зависимости от территориальных особенностей.
Ключевые слова: мохообразные, бриофлоры урбоэкосистем, бриофиты, систематическая структура, эколого-ценотическая характеристика, биоморфы, Лубны.
UDC 574.21
BRYOFLORA LUBNY CITY AND HER ANALYSIS (POLTAVA REGION) Gapon Yr. V.
Abstract. Mossy cities are in-process represented Lubny and fence surrounding villages. As a result of studies found that bryofloras includes 54 species of bryophytes belonging to the department Marchantiophyta (five species from four genera, four families and three orders, two classes) and Bryophyta (49 species from 34 genera, 19 families and eight orders classes Polytrichopsida, Bryopsida. The richest families are represented Pottiaceae (seven species), Ortotrichaceae (six), Brachytheciaceae (five), Bryaceae, Amblystegiaceae (four species). Two families (Polytrichaceaceae, Hypnaceae) studied the flora include three types. Bryoflora basis (33 species, 61.1% of the total number of species) are families with three or more kinds. The advantage of small genera and families indicates its migration, unstable character.
It is the specificity of urban bryoflora, because they are formed as remnants of the natural flora of the types antropophilic, ruderal. This is supported by the wealth of flora and families Pottiaceae Bryaceae, whose composition and includes such species. In the city they mostly settled in anthropogenic ecotypes. In the vicinity of the city is concentrated richer species composition of mosses (42 species observed). It is explained by both the diminished recreational loading on these territories and presence of the least broken ecotopes. In particular in the vicinity. Lubni is a botanical reserve «Morozov summer residences» and «October summer residences».
Traditionally description of expensive flora includes the row of analyses: environmental and coenotic, biomor-phological, geographical. An analysis of the environmental and cenotic features of bryophytes. Lubny and the sur-
rounding area we found the main ekomorfy in relation to major environmental factors: heliomorfy, hihromorfy, sub-stratomorfy coenotic and environmental groups.
By to light in heliostsiofity (25 species) and stsiofity (14 species). Noticeable also involved heliofit (12 species), the lowest proportion of neutral species (3 species). Among hihromorf dominated mesophytes (18 species) and xerophytes (14 species). According to the substrate affinity dominated epiheyi (36 species) and epiphytes (11 species), and part epiksyliv epilitiv much smaller.
According to the chemical properties of the substrate in the study bryofloras dominated ekohemomorfy following: intsertofily (twenty-two species) involving atsydoneytrofiliv and bazyfiliv (respectively ten and eleven species).
Environmental-cenotic the analysis shows significant heterogeneity of bryophytes on features to the vegetation types. Based on forest species (14 species). Significant human-induced pressures linked to the presence of eury-topic (six species), petrophyte steppe and (five) of mosses.
In the composition bomoh identified 11 groups, which are dominated by mosses with a life form low loose sod (seven species), flat carpet, low dense derniny (five). It's likely, can be linked to tough conditions for bryophytes in urban ecosystems. This lack of moisture, high insolation, shading, and more.
Under geographic analysis, the studied bryoflora is characterized as nemoral-boreal (22 and 10 species) with the participation of Cosmopolita (seven) and emigration (five) types.
Keywords: mosses, bryoflora of urboecosystem, Brophy, systematic structure and ecological and cenotic characteristics, biomorf, Lubny.
Рецензент — проф. Островська С. С.
Стаття надшшла 12.03.2017 року
УДК 577.3 + 615.9
1Гойванович Н. К., 2Антоняк Г. Л.
ВПЛИВ Б1ОМАСИ ДР1ЖДЖ1В PHAFFIA RHODOZYMA НА СТАН АНТИОКСИДАНТНОГ СИСТЕМИ В ТКАНИНАХ Б1ЛИХ ЩУР1В ЗА ЩОДОБОВОГО ВВЕДЕННЯ АФЛАТОКСИНУ В1
1Дрогобицький державний педагопчний ушверситет iMeHi 1вана Франка (м. Дрогобич) 2Льв1вський нацюнальний ушверситет iMeHi 1вана Франка (м. Львiв)
natahoyvan@gmail.com halyna_antonyak@yahoo.com
Доотдження виконано у рамках науково-дослщ-но1 роботи лаборатори обмшу речовин iменi С.З. Гжицького 1нституту бюлоги тварин НААН (№ державно! реестрацп 0106U004162).
Вступ. Афлатоксин В1 (AFB1) - це небезпечний мкотоксин, який може потрапляти в оргаызм тва-рин i людини у випадках забруднення корму i про-дукпв харчування грибами роду Aspergillus. Цей токсин характеризуеться широким спектром токсичного впливу на оргаызм i виявляе канцерогенний та мутагенний ефекти [1,10,16]. У попередых експе-риментах установлено, що за умов штоксикаци аф-латоксином В1 вщбуваеться Ытенсифка^я проце-Ыв пероксидного окиснення лтщв (ПОЛ) i зниження активной ензимiв антиоксидантно! системи в кж-тинах тварин [2,3,6,8]. З огляду на прооксидантну дю AFB1, доцтьним е застосування антиоксидан^в з метою профтактики i корекци внутршньокттин-них метаболiчних порушень. Однак використання синтетичних антиоксидантiв недостатньо ефек-тивне через низький коефщент !хнього засвоення. Окрiм того, !хня дiя iнодi супроводжуеться побiчни-ми ефектами в оргаызмк Це зумовлюе пошук при-родних антиоксидантiв, як гальмують реакцiйну
активнють вiльних радикалiв та ланцюговi реакцiI утворення активних форм кисню. Важливим аспектом профтактики Ытоксикацп органiзму афлаток-сином В1 е використання препаратiв, котрi дiють у травному трактi тварин. Таку дю виявляють адсор-бенти i пробiотики на основi дрiжджiв та бактерiй у живiй або неактивна формi та окремi компоненти дрiжджових клiтин [11,13,14].
До перспективних пробютиюв належать дрiжджi Phaffia rhodozyma (штам IBM Y-5021), якi синтезують потужний природний антиоксидант -каротино1д ас-таксантин (3,3'-дипдрокси-р,р-каротин-4,4'-дюн, C40H52O4) [7]. У низц дослiджень адсорбтивно-зв'язувально! здатност структурних компонентiв кгмтин дрiжджiв встановлено, що зовншы компоненти клмтинно! стiнки P. rhodozyma здатнi адсорбу-вати деякi мiкотоксини [17,18]. Однак комплексних наукових даних щодо використання P. rhodozyma з метою зниження токсично! дм афлатоксину B1 на сьогоды недостатньо. Тому метою роботи е до-слiдження стану антиоксидантно! системи тварин, яким вводили в рацюн бюмасу дрiжджiв Phaffia rhodozyma за умов щодобово! iнтоксикацi! афлаток-сином В1.
