CC BY
19
© 1Смоляр Н. О., 2Ханнанова О. Р. УДК 502.211(1-751.3) (477.53) 1Смоляр Н. О., 2Ханнанова О. Р.
Ф1ТОСОЗОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРОЕКТОВАНОГО ЗАКАЗНИКА «ГЛИБОКА ДОЛИНА»
У ГАДЯЦЬКОМУ РАЙОН1 (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАША)
1ННЦ «1нститут бюлогм» КиГвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка (м. КиГв) 2Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi В. Г. Короленка (м. Полтава)
khannanova87@mail.ru
Робота виконана у межах науково! теми «Созо-лог1чна характеристика структурних елемент1в реп-онально! екомереж1 Л1вобережного Придн1пров'я», № державно! реестрацИ 011111000699.
Вступ. Збереження б1ор1зноман1тност1 е акту-альним природоохоронним завданням у контекст! реал1зац1! сучасних природоохоронних концепц1й, у тому числ1 й на репональному та локальному р1в-нях.
Актуальн1сть оптим1зац1! й розширення природ-но-заповщно! мереж1 Полтавсько! област1 й адм1н1-стративних район1в обумовлена також сучасними потребами щодо забезпечення ст1йкого розвитку репону.
На виконання цих завдань нами в останне деся-тир1ччя проводяться комплексы созолопчы досл1-дження на територп Гадяцького району Полтавсько! области результатом чого стало створення у 2011 р. репонального ландшафтного парку «Гадяцький» -ц1нного осередку збереження й охорони бюр1знома-н1тност1, у склад1 якого й раритетн1 компоненти [10]. Створенням парку вдалося об'еднати ряд об'ект1в природно-заповщного фонду в долин1 р. Псел у !! середнм течи в межах Полтавсько! област1 I визна-читися 1з функц1ональним зонуванням його територп [9]. Сучасна природно-запов1дна мережа Гадяцького району представлена 47 об'ектами (найбтыше серед ус1х адм1н1стративних район1в Полтавсько! област1) загальною площею 14341,13 га; показник заповщност1 складае 8,99% [8], I майже вдв1ч1 пере-вищуе такий показник в област1 (4,95). Однак, на територп району нами виявлено дек1лька нових дтя-нок, перспективних для заповщання, - осередк1в збережено! природно! ф1тор1зноман1тност1, зокрема й раритетно!.
Одна з таких мюцевостей знаходиться в п1вн1ч-но-зах1дн1й частин1 Гадяцького району в околицях с. Глибока Долина.
За ф1зико-географ1чним районуванням [2] дана мюцевють знаходиться в межах ф1зико-географ1чно! област1 Полтавсько! п1двищено! р1внини, за геобо-тан1чним - належить до Гадяцько-Миргородського геоботаычного району лучних степ1в, дубових л1с1в, заплавних лук та долинних евтрофних бол1т у межах Полтавсько! р1внини Л1вобережнопридн1провсько!
пiдпровiнцiI СхiдноeвропейськоI провшцп бвропей-сько! широколистяно1 областi [4].
Метою роботи е фiтосозологiчна характеристика урочища «Глибока Долина» у Гадяцькому район Полтавсько! област як проектованого природно-за-повiдного об'екта.
Об'ект i методи дослiдження. Матерiал 3i-брано нами впродовж 2005-2014 рр. на територп Гадяцького району Полтавсько! област в околицях с. Глибока Долина. Авторами застосовано загаль-ноприйнят польовi (детально-маршрутний, вiдбору гербарних зразюв, рекогносцирування), камераль-нi (опрацювання лггературних джерел, гербарних фондiв) методи. Для з'ясування созолопчного статусу та науково! цЫност рiдкiсних видiв рослин ви-користано пiдходи Червоно! книги Укра!ни. Вивчен-ня рослинного покриву територп здмснено шляхом виконання повних геоботаычних описiв. Екологiчна характеристика видiв вказуеться згiдно концепцiI «Екофлори Укра!ни» [6]. Назви рослин наводяться за зведенням С.Л. Мосякша та М.М. Федорончука [13]. Бютотчна характеристика у робот наведена за зведеням Я.П. Дщуха зi спiвавторами [5].
Гербарн зразки деяких рiдкiсних рослин iз тери-торiI дослiдження передано до Гербарю 1нституту ботанiки НАН Укра!ни (KW) та до фондiв Полтавсько-го краезнавчого музею (PW).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. У природному вiдношеннi дослiджувана територiя являе собою яружно-балкову систему, витягнуту з твденного заходу на пiвнiчнiй схщ довжиною ор^ ентовно 10 км i в середньому перерiзi - 150-200 м. Балка в район автошляху Гадяч - Гречаывка, який дтить !! на двi частини, близько тдходить до села Глибока Долина, i !! борти е асиметричними.
Созолопчно цiнним у ботаычному вiдношеннi е правий, вiдносно високий схил твычно-захщно! експозицiI (ухил 20-25°), який зверху обмежений вщ стьськогосподарських угiдь насадженнями iз Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L. ВЫ за-йнятий угрупованнями лучних стетв iз домЫуван-ням Poa angustifolia L., Festuca valesiaca Gaudin, Koeleria cristata (L.) Pers., а в умовах змиву талих та дощових стоюв iз поля маловидовi ценози утво-рюють Bromopsis inermis (Leyss.) Holub та Elytrigia
repens (L.) Nevski. Основне флористичне ядро фор-мують Trifolium pratense L., Medicago lupulina L., Medicago romanica Prodan, Achillea submillefolium Klokov & Krytzka, Falcaria vulgaris Bernh., Galium ru-thenicum Willd., Salvia nemorosa L. aggr., S. nutans L., S. pratensis L., Ranunculus illyricus L., R. polyan-themos L., Potentilla argentea L., Stellaria graminea L., Cerastium holosteoides Fr., Fragaria viridis Duchesne, Thymus marschallianus Willd., Thesium linophyllon L., Euphorbia sequierana Neck., Agrimonia eupatoria L., Thalictrum minus L., Stachys recta L., Campanula sibirica L., Verbascum phoeniceum L., Veronica austriaca L. Значна участь лiкарських рослин Origanum vulgare L., Hypericum perforatum L. TaKi угруповання займають середы i верхн частини схилу. На найви-щих елементах рельефу зустрiчaються угруповання Elytrigia intermedia (Host) Nevski.
Найбтьше флоросозологiчне значення мае ця мюцевють як мiсцезнaходження вкрай рщюс-ного на Полтaвщинi виду - Potentilla alba L., який включений до репонального списку [3]. Це - один i3 трьох нин вiдомих локaлiтетiв цього виду в об-лaстi, в якому збереглася найбтьш чисельна це-нопопуляцiя 3i значною участю у проективному покритт (15%). Добрий стан особин, рясне ^ту-вання, ряд покaзникiв ценопопуляци (чисельнiсть, щiльнiсть, прaвостороннiй спектр популяци за вко-вою структурою) вказують на оптимaльнi для виду еколопчы умови цього мiсцезнaходження. В цьому мюцезнаходжены, незважаючи на незначну висо-ту схилу, до його середини й вище пiднiмaються угруповання остепнених лук iз спiвдомiнувaнням Trifolium montanum L. На них виявлено й таю реп-онально рщюсы види як Oxytropis pilosa (L.) DC., Pedicularis kaufmannii Pinzg., Asyneuma canescens (Waldst. & Kit.) Griseb. & Schenk. У цм частин бал-ково! системи виявлено й локальну ценопопуля^ю Pulsatilla pratensis (L.) Mill. на площщ 300 м2 в юль-костi 56 особин, 45 iз яких на момент до^дження квiтувaли. Специфiкою рослинного покриву цього схилу е вщсутнють чiтких меж мiж степовими i луч-ними ценозами за профтем схилу. Ряд лучних та лучно-болотних видiв пщымаються до середньо-го рiвня схилу i нaвiть до верхiвки. Такими видами е Filipendula vulgaris Moench., Sanquisorba officinalis L., Anthericum ramosum L., Centaurea jacea L., Equisetum arvense L., Geranium pratense L., Leucan-themum vulgare Lam., Daucus carota L., Trifolium alpestre L., поширенi в межах всього профтю схилу.
По тальвегу балки формуються угруповання евтрофних болгг iз домiнувaнням Phragmites aus-tralis (Cav.) Trin. ex Steud., Typha latifolia L., Scir-pus lacustris L., Carex acutiformis Ehrh. Фоновими видами е Sonchus palustris L., Lysimachia vulgaris L., Filipendula ulmaria (L.) Maxim., Solanum dulcamara L., Symphytum officinale L., Myosotis scorpioides L. В екотоннм смузi виявлено мюцезнаходження регiонaльно рiдкiсноI лiкaрськоI рослини Bistorta officinalis Delarbre. Локально на болот зустрiчa-ються фрагменти вологих бтовербових лiсiв (Salix alba L.) та поодиноко i групами кущовi верби (Salix cinerea L., S. pentandra L.).
Лiвий борт ^eï частини балки виположений, i його нерозорана неширока смуга використовуеть-ся мюцевим населенням у якостi пасовищ, а тому мае деградований рослинний покрив.
Лiва частина балки розмщуеться перпендикулярно вiд села. IÏ правий схил стрiмкiший (ухил до 20-25°), вщмежований вiд стьськогосподар-ських угщь насадженнями Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth, Acer tataricum L., Fraxinus excelsior, Robinia pseudoacacia. Зайнятий теж степовими угрупованнями, але з переважанням нггрофть-них злаюв (Elytrigia repens, Bromopsis inermis). У верхнм частин схилу домiнують угруповання з Calamagrostis epigeios (L.) Roth. (проективне по-криття - 80%), Poa angustifolia, Bromopsis inermis, Salvia stepposa Des.-Shost., S. pratensis (по 3%). Трав'янистий покрив представлений також Agrimonia eupatoria, Daucus carota, Artemisia austriaca Jacq., Centaurea jacea, Equisetum arvense, Fragaria viridis, Filipendula vulgaris, Achillea submillefolium, Galium ruthenicum, Convolvulus arvensis L., Linaria vulgaris Mill., Campanula rapunculoides L., Euphorbia virgata Waldst. & Kit.
Середня частина схилу репрезентована дтянка-ми з Elytrigia repens, Festuca valesiaca, Phleum pretense L., Equisetum variegatum Schleich. ex Weber & Mohr, Knautia arvensis (L.) Coult., Campanula sibirica, Plantago lanceolata L., Viola odorata L., Steris viscaria (L.) Raf., Asperula cynanchica L., Geranium pratense, Salvia nutans, Falcaria vulgaris, Asparagus officinalis L., Gypsophila paniculata L., Vicia cracca L., Leu-canthemum vulgare Lam. та ш. Вiдмiчено наявнють репонально рщюсного виду Campanula persicifolia L. та виду, занесеного до Червоно' книги Укра'ни, Dactylorhiza incarnata (L.) Soy
Деяк дтянки еродованi та зайнят агломера^я-ми бур'янiв (Urtica dioica L., Conyza сanadensis (L.) Cronq., Berteroa incana (L.) DC., Lactuca serriola L. та Ы.). На лiвому виположеному борту балки знахо-дяться селггебы територiï (стьсью забудови та при-садибнi дтянки). По днищу тягнеться те ж евтрофне болото.
Таким чином, на територи урочища виявлено 9 видiв рщюсних рослин iз 7 родин, iз яких два види включенi до Червоно' книги Украïни та 7 - до репонального списку. 1нформацю про наукову цшнють, созолопчний статус, бiоморфу, основну пгромор-фу, еколого-ценотичну характеристику та стан популяци раритетних видiв наведено у таблица
За науковою цiннiстю рщюсы види флори урочища належать до груп: зi складною бюлопею роз-витку (Dactylorhiza incarnata), з диз'юнктивним поширенням (Sanguisorba officinalis), погранично ареальн (на пiвденнiй межi поширення - Bistorta officinalis, Potentilla alba, Pulsatilla pratensis, на твшчнм - Asyneuma canescens), репрезен-тують репональы типи ареалу (европейсько-сибiрський - Campanula persicifolia, Pedicularis kaufmanii та eвропейсько-захiдноазiатський -Oxytropis pilosa).
Бюморфолопчна структура раритетно'! флори урочища репрезентована трав'янистими полкарт-ками, з яких 8 е гемiкриптофiтами та один - геофт
Таблиця.
Загальна характеристика рщюсних рослин урочища «Глибока Долина»
Вид Родина Наукова цшшсть Созолопч-ний статус Б1оморфа Основна пгро-морфа Еколого-цено-тична характеристика Стан популяцГГ
Asyneuma canescens Campanu-laceae вразливий понтичний вид на швтчшй меж1 ареалу рег1онально рщюсний трав'янистий полкартк, гемiкриптофiт мезок-серофiт степовий малочи-сельна
Bistorta officinalis Polygona-ceae рщюсний европей-ський вид на твденшй меж1 ареалу рег1онально р1дк1сний трав'янистий полiкарпiк, емiкриптофiт гiгрофiт лучний середньо-чисельна
Campanula persicifolia Campanu-laceae рщюсний европей-сько-сиб1рський вид ¡з декоративни-ми властивос-тями рег1онально р1дк1сний трав'янистий полкартк, гемiкриптофiт мезофiт узлюний малочи-сельна
Dactylorhiza incarnata Orchida-ceae евразмський пол1-морфний вид, представлений численними вщмшами занесений до Червоно! книги Укра!ни трав'янистий полiкарпiк, геоф^ мезоп-гроф^ лучний малочи-сельна
Oxytropis pilosa Fabaceae р1дк1сний европейсько-зах1дноаз1ат-ський степовий вид рег1онально р1дк1сний трав'янистий полiкарпiк, гемiкриптофiт ксеро-мезофiт степовий малочи-сельна
Pedicularis kaufmanii Scrophula-riaceae р1дк1сний европей-сько-сиб1рський вид рег1онально р1дк1сний трав'янистий полкартк, гемiкриптофiт мезофiт лучно-степовий малочи-сельна
Potentilla alba Rosaceae вразливий европей-ський бореальний вид на твденшй меж1 ареалу регюнально р1дк1сний трав'янистий полiкарпiк, гемiкриптофiт мезофiт бореаль-но-люовий багаточи-сельна
Pulsatilla pratensis Ranuncu-laceae центрально-европей-ський пол1морфний вид на п1вденн1й меж1 ареалу занесений до Червоно! книги Укра!ни трав'янистий полкартк, гемiкриптофiт мезок-серофiт лучно-степовий середньо-чисельна
Sanguisorba officinalis Rosaceae р1дк1сний голарктич-ний вид 1з спорадич-ним поширенням у ЛНсостепу регюнально р1дк1сний трав'янистий полiкарпiк, гемкриптоф^ мезофiт лучний середньо-чисельна
Серед пгроморф переважають мезофiти (4 види), нечисельно представлен групи, що мають проммж-ний характер (мезоксерофiт - 2; мезопгроф^, ксе-ромезофiт - по одному виду) та пгрофгги (один). Щодо еколого-ценотично! характеристики, то най-чисельнiше представлена група лучних видiв (3), лучно-степових (2) та степових (2). По одному пред-ставнику репрезентовано групи узлюся (Campanula persicifolia) та бореально-люова (Potentilla alba), що е специфiчними для дослiджуваноI територп. Важливим показником раритетно! флори е стан це-нопопуляцiй рiдкiсних видiв. 1з дев'яти видiв п'ять утворюють малочисельнi ценопопуляцiI, три - се-редньочисельнi i один (Potentilla alba) - багаточи-сельну.
У цтому, фтоценози, виявленi на територiI урочища, репрезентують степовий (клас Festuceto-Brometea Br.-Bl. et R.Tx in Br.-Bl. 1949), лучний (класи Molinio-Arrhenatheretea R.Tx.1937, Trifolio-Geranietea Th. Mull. 1962), прибережно-водний (клас Phragmito-
Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941) та воло-голюовий (Salicitea purpureae Moor 1958) типи рос-линностi.
Бютотчна характеристика урочища «Глибока Долина» е такою:
D1.11 Заростi високотравних гелофтв (шувари), в яких стоячi стебла перезимовують у засохлому ви-глядi (Phragmitetalia);
D 2.112 Осоковi угруповання, що мають одно-рщний рельеф з участю гiпнових мохiв або без них (Magnocaricion);
Е 1.13 Волоп високотравнi угруповання (Fillipendulon);
E 2.122 Рiзнотравно-злаковi угруповання лучно! степово! рослинностi на чорноземах;
G 1. 114 Вербовi заростi стоячих вод (Salicion cinerea).
За загальноприйнятими у заповщнм справi методиками [1] нами встановлен такi показни-ки науково! цшност дано! територп: флористична
репрезентативнсть: висока (незважаючи на вщ-носно невелику площу, флора репрезентована близько 450 видами); флористична унiкальнiсть висока (у dcr^i флори виявлено дев'ять видiв рщюсних рослин, iз яких Pulsatilla pratensis та Dactylorhiza incarnata включен до ЧервоноУ книги УкраТни [12], 7 - до репонального червоного списку [11]: Asyneuma canescens, Oxytropis pilosa, Pedicularis kaufmanii, Potentilla alba, Sanguisorba officinalis, Bistorta officinalis, Campanula persicifolia); цено-тична репрезентативнсть i унiкальнiсть: достат-н (на данм територи зберкаються лучно-степовi угруповання як зональн для регiону); ландшафтна унiкальнiсть: висока (балковi системи e ункальни-ми ландшафтними комплексами, що визначають специфку регiону, i e осередками збереження сте-пово'| рослинностi, яка на вододтах знищена гос-подарською дiяльнiстю).
Miсцеве населення використовуe степовi схили для сшокосЫня та випасання худоби, здебтьшо-го лiвоÏ частини балки бтя села, i цей вплив e по-мiрним. Tакi заходи e необхщними для запобкан-ня заростанню лучно-степових схилiв iз рщюсним фiторiзноманiттям Pyrus communis L. та Prunus spinosa L., що вже знаходяться у пщрост на дослг
джуванм територи. Основними ризиками для 6iopi3-номаытносп дано! мiсцевостi е надмiрне випасання худоби до збо!в на деяких дiлянкaх, ранньовесняне несанкцюноване випалювання степу та болота.
Висновки
Враховуючи високi показники бiорiзномaнiтнос-Ti дано! мiсцевостi, виконання нею водорегулюючих (болотнi бiотопи), грунтозaкрiплюючих та протиеро-зiйних (степова рослиннiсть), природозбережуваль-них функцм (осередок збереження фiторiзномaнiт-носп, в склaдi яко! - рщюсы види (9), зокрема життевi ценопопуляци репонально рщюсних видiв Potentilla alba та Bistorta officinalis) та з метою запоб^ання еко-логiчним ризикам рекомендуемо забезпечити !! охо-роною у стaтусi ландшафтного заказника мюцевого значення з однойменною назвою iз селом «Глибока Долина» загальною площею до 100 га.
Перспективи подальших дослiджень
Нами розпочата робота щодо створення цього природно-зaповiдного об'екту, який у перспективi може ввiйти до складу репонального ландшафтного парку «Гадяцький». Територiя ландшафтного заказника употужнить функцiонувaння парку у якостi бю-центра Псiльського екокоридору репонально! еко-мережi Полтавщини.
Лiтература
1. Андриенко Т.Л. Социально-экологическая значимость природно-заповедных территорий / Т.Л. Андриенко, П.Г. Плюта,
Е.И. Прядко, Г.Н. Каркуциев. - К. : Наукова думка, 1991. - 157 с.
2. Булава Л.М. Фiзико-географiчне районування / Леонщ Миколайович Булава: [Карта] // Полтавська область : Географiчний
атлас. - К., 2004.
3. Байрак О.М. Атлас рщкюних i зникаючих рослин Полтавщини [Монографiя] / О. Байрак, Н. Стецюк. - Полтава : Верстка,
2005. - 248 с.
4. Геоботашчне районування УкраУнськоУ РСР. - К. : Наукова думка, 1977. - 304 с.
5. Дщух Я.П. Бютопи люовоУ та люостеповоУ зони УкраУни / Я.П. Дщух, ТВ. Фщайло, I.A. Коротченко, Д.М. Якушенко, Н.А. Паш-
кевич. - КиУв: ТОВ «Макрос», 2011. - 288 с.
6. Екофлора УкраУни / Вщп. ред. Я.П. Дщух. - К. : Фггосоцюцентр, 2000. - Т. 1. - 284 с.
7. Офщмш перелки репонально рщкюних рослин адмшютративних територiй УкраУни (довщкове видання) / [Укл. Т.Л. Aндрieнко,
М.М. Перегрим]. - КиУв : Альтерпрес, 2012. - 148 с.
8. Природно-заповщний фонд ПолтавськоУ областi : [Реeстр-довiдник] / Н.О. Смоляр. - Полтава : ШвидкоДРУК, 2013. - С. 22.
9. Ханнанова О.Р. Наукова цшнють репонального ландшафтного парку «Гадяцький» (Полтавська область) за показниками
бiорiзноманiтностi / О.Р. Ханнанова // Пирятинськ еколопчш читання: М-ли всеукр. еколог. наук.-практ. конф. - Пирятин, 2012. - С. 46-52.
10. Ханнанова О.Р. Созологическая оценка фиторазнообразия регионального ландшафтного парка «Гадячский» (Полтавская область, Украина) / О.Р. Ханнанова // Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины. - 2015. -№ 3 (90). - С. 48-54.
11. Червона книга Полтавщини. Види репонального списку та Ух охорона : Науково-методичне видання / за заг. ред. Н.О. Смоляр. - Полтава : ШвидкоДРУК, 2013. - 198 с.
12. Червона книга УкраУни / за ред. Я.П. Дщуха. - КиУв: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 566.
13. Mosyakin S.L. Vascular Plants of Ukraine a nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - K.: M.G. Kholodny Institute Botany, 1999. - 345 р.
УДК 502.211(1-751.3) (477.53)
Ф1ТОСОЗОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТОВАНОГО ЗАКАЗНИКА «ГЛИБОКА ДОЛИНА» У ГА-ДЯЦЬКОМУ РАЙОН1 (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАША) Смоляр Н. О., Ханнанова О. Р.
Резюме. У статт наведено фтосозолопчну характеристику проектованого заказника «Глибока Долина» на територи Гадяцького району ПолтавськоУ областг 1нформуеться про рослинний покрив територи, зазна-чаеться раритетна складова флори та приналежнють ÏÏ до охоронних списюв. Рщюсы види рослин мюце-вост характеризуются за такими показниками: наукова цЫнють, созолопчний статус, бюморфа, основна пгроморфа, еколого-ценотична група та стан популяци. Встановлено бютотчну диферен^ацю мюцевост й визначено показники ÏÏ науково'| цшностг
Ключовi слова: рщюсы види рослин, балкова система, природозаповщання, проектований заказник «Глибока Долина», Полтавська область.
УДК 502.211(1-751.3) (477.53)
ФИТОСОЗОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТИРУЕМОГО ЗАКАЗНИКА «ГЛУБОКАЯ ДОЛИНА» В ГАДЯЧСКОМ РАЙОНЕ (ПОЛТАВСКАЯ ОБЛАСТЬ, УКРАИНА)
Смоляр Н. А., Ханнанова О. Р.
Резюме. В статье приведена фитосозологическая характеристика проектируемого заказника «Глубокая Долина» на территории Гадячского района Полтавской области. Приводятся сведения о растительном покрове местности, определена раритетная составляющая флоры и принадлежность ее к охранным спискам. Редкие виды растений местности характеризуются по таким показателям: научная ценность, созологиче-ский статус, биоморфа, основная гигроморфа, эколого-ценотическая группа и состояние популяции. Установлена биотопическая диференциация местности и определены показатели ее научной ценности.
Ключевые слова: редкие виды растений, балковая система, природозаповедание, проектируемый заказник «Глубокая Долина», Полтавская область.
UDC 502.211(1-751.3) (477.53)
PHYTOSOZOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PROJECTED RESERVE «HLYBOKA DOLYNA» IN HADIACH DISTRICT OF POLTAVA REGION, UKRAINE
Smoliar N. O., Khannanova O. R.
Abstract. For the recent ten years we have been investigating flora of Hadiach district, Poltava region, where several new perspective for reservation areas, locations of preserved nature phytodiversity , including rare ones were discovered. One of such areas is in the Northwest part of Hadiach region in the outskirts of Hlyboka Dolyna village. In environmental aspect the investigated area is a gully system, extended from the Southwest to the Northeast with approximately length 10 km and the average cross section - 150-200 m.
Sozologocaly valuable in botanical aspect is the right slope of Northwest exposure, occupied by meadow steppe groups, which include rare species (Pulsatilla pratensis, Dactylorhiza incarnata, Asyneuma canescens, Oxytropis pilosa, Pedicularis kaufmanii, Sanguisorba officinalis, Bistorta officinalis). Investigated area has significant floro-sozolodical value as the location area of extremely rare species for Poltava region - Potentilla alba, which forms numerous and dense coenopopulation in this locality and is one among three known in the region.
The flora of tract was represented by 9 species of rare plants from 7 families, among which two species are included to the Red Data Book of Ukraine and 7 - to the regional list. According to scientific value, the rare flora species belong to the following groups: with a complex biology development, with disjunct distribution, boundary areal and represent regional types of area. The biomorphe of rare flora species of the tract is represented by grassy polycarpics, among which 8 - hemicryptophytes and 1 - geophyte. Among hygromorphes prevail mesophytes (4 species), groups with intermediate character are inconsiderable in number (mesoxerophyte - 2; mesohygro-phyte, xeromesophyte - 1 species both), and hygrophyte (1). Among eco-coenotic groups the most numerous are represented by meadow species (3), meadow-steppe (2) and steppe (2). Specific feature of the investigated area is the presence of woodside groups species (Campanula persicifolia) and boreal forest (Potentilla alba). Among nine rare plant species five of them form inconsiderable in number coenopopulations, three - average in number and one (Potentilla alba) - numerous.
In general, the phytocoenoses, revealed on the territory of the tract, represent steppe, meadow, riverside, aquatic and moist forest types of vegetation.
The scientific value indicators of investigated area were defined: floristic representativeness - high level (flora is represented approximately by 450 species); floristic uniqueness - high level (flora comprises nine species of rare plants); coenotic representativeness and uniqueness - sufficient level (meadow-steppe groups are preserved as zonal for this region); landscape uniqueness - high level (gully systems are unique landscape complexes and areas of steppe vegetation preservation).
The main risks for phytodiversity of this territory are overgrazing, including disruptions of some areas, unsanctioned early-spring burning of steppes and wetlands.
Considering the high phytodiversity rates of investigated locality, its water regulating, erosion control, soil-fixing and nature protective functions and to prevent environmental risks, we recommend to ensure its protection in the status of local landscape reserve "Hlyboka Dolyna " with a total area 100 hectares.
Keywords: rare species of plants, gully system, nature preserved area, the projected reserve "Hlyboka Dolyna", Poltava region.
Рецензент - проф. Гапон С. В.
Стаття надшшла 20.03.2016 року
