CC BY
15
© Смоляр Н. О.
УДК 556.51:502.211 (1-751.3) (477.5) Смоляр Н. О.
ПРОЕКТОВАНИЙ Г1ДРОЛОГ1ЧНИЙ ЗАКАЗНИК «УДАЙСЬКИЙ» ЯК ВАЖЛИВИЙ Б1ОЦЕНТР РЕГЮНАЛЬНО'Г ЕКОМЕРЕЖ1 Л1ВОБЕРЕЖНОГО ПРИДН1ПРОВ'Я: Ф1ТОЦЕНОТИЧН1 ТА СОЗОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
ННЦ «1нститут бюлогм» КиГвського нацiонального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка (м. КиГв)
Робота виконана у межах науково! теми «Созо-лог1чна характеристика структурних елемент1в реп-онально! екомереж1 Л1вобережного Придн1пров'я», № державно! реестрацп 0111и000699.
Вступ. Серед сучасних природоохоронних кон-цепц1й, спрямованих на захист б1ор1зноман1тност1 й довктля в ц1лому, значного розвитку набули приро-дозапов1дання та розбудова екомереж р1зних р1вн1в.
Концепц1я репонально! екомереж1 Л1вобережно-го Придн1пров'я (РЕЛП) запропонована О.М. Байрак [2] I розвинута в подальших публ1кац1ях, в тому числ1 й за участю автора статт [8,9]. В концептуальн1й схем1 РЕЛП визначений I м1сцевий Удайський екоко-ридор (екокоридор першого порядку) 1з зазначен-ням б1оцентр1в та ключових територ1й у його межах [8].
Результати анал1зу сучасних публкацм [6,7,10] та даних ориг1нальних досл1джень вказують на зна-чн1 потенц1йн1 можливост1 употужнення Удайського екокоридору бюцентрами та ключовими територ1я-ми, одна з яких знаходиться в нижн1й течи Удаю.
Метою роботи е ф1тоценотична та созолог1чна характеристика мюцевост1 в долин1 р. Удай на тери-торп Лубенського району Полтавсько! област1 (Укра-!на) та обфунтування доц1льност1 !! запов1дання в статус! г1дролог1чного заказника загальнодержав-ного значення.
Об'ект i методи дослiдження. Автором ви-вчення б1ор1зноман1тност1 дано! територп прово-дилося у межах оптим1заци природно-заповщно! мереж1 Полтавсько! област1 у 2002 р. сумюно 1з д. б. н. Байрак О.М. та к. б. н. Слюсарем М.В. 1з подаль-шими досл1дженнями !! п1д час експедицмних об-стежень перспективних для заповщання об'ект1в у 2008 та 2015 роках. Матер1ал з1брано нами на тери-тор1! Лубенського району Полтавсько! област1. У ход1 доогмджень застосовано загальноприйнят1 польов1 (детально-маршрутний, вщбору гербарних зразк1в, рекогносцирування), камеральн1 (опрацювання л1-тературних джерел, геоботан1чних опис1в) методи. Вивчення рослинного покриву територи зд1йснено шляхом виконання геоботан1чних опис1в. Назви рос-лин наводяться за зведенням С.Л. Мосяюна та М.М. Федорончука [13]. Для з'ясування созолопчного статусу та науково! ц1нност1 рщкюних вид1в рослин використано п1дходи Червоно! книги Укра!ни [12]. Для визначення созолопчно! ц1нност1 пропоновано!
для заповщання територм застосовано загально-прийнятi критерп - репрезентативностi та ункаль-ност [1].
Результати досл1джень та Ух обговорення.
Територiя проектованого природно-заповiдного об'екта простягаеться рiзноширокою смугою на л^ вому березi р. Удай в околицях ст Лушники, БiIвцi, Гороби Лубенського району Полтавсько1 областi i являе собою природний гiдрофiльний комплекс на заплавi р. Удай. Пропонована його площа складае близько 2000 га. Землi знаходяться у користуванн ТишкiвськоI, КаландейцiвськоI, БiIвськоI, ДухiвськоI стьських рад.
Згiдно з фiзико-географiчним районуванням Украши [11] територiя дослiджень знаходиться в межах Пiвнiчно-ДнiпровськоI терасово! низовин-ноI областi Лiвобережно-ДнiпровськоI лiсостеповоI провшцп ЛiсостеповоI зони. У системi геоботаычно-го районування УкраIни [4] мюцевють належить до Роменсько-Полтавського округу Лiвобережно-При-днiпровськоI пiдпровiнцiI Схiдно-GвропейськоI про-вшцп Gвропейсько-СибiрськоI лiсостеповоI областi.
У грунтовому покривi переважають лучно-болот-нi оглееы, болотнi, торф'янистi, алювiальнi грунти. На данм дiлянцi репрезентованi ландшафти запла-ви. У геоботанiчному вiдношеннi на дослщжуванм територiI представленi типовi для Лiвобережно-го Приднiпров'я ценотично i флористично багатi трав'янистi заплавнi комплекси - луки (справжы, за-болочеы, галофiтнi), болота (осоковi та високотрав-нi), прибережно-воднi та воднi угруповання.
У рослинному покривi дослiджуваноI мюцевос^ в основному представленi евтрофнi болота з осо-ковими, очеретяно-осоковими, вербово-чагарни-ковими й вiльховими угрупованнями. Флористичне ядро високотравних бол^ формують Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmberg, Typha latifolia L., Iris pseudacorus L., Carex riparia Curtis, C. omskiana Meinsh., Stachys palustris L., Symphytum officinalis L., Caltha palustris L., Solanum dulcamara L., Lycopus europaeus, L. exaltatus L. f., Galium palustre L., Lythrum salicaria L., Alisma plantago-aquatica L., Mentha aquatica L., M. arvensis L. та mini види асектатори, характеры для бютотв iз надмiрним зволоженням.
Осоковi болота формуються в умовах меншого зволоження. Вони представленi монодомЫантни-
ми угрупованнями виадв роду Carex: C. acutifolrmis, C. riparia, C. omskiana. ix флористичний склад бщ-нiший болотних угруповань i3 Phragmites australis та Glyceria maxima. Звичайними видами у Ix cur^i e Lysimachia vulgaris L., Sonchus palustre L., Acorus calamus L.
Специфiчними e чагарниковi болота представлен вербовими угрупованнями i3 домiнуванням Salix cinerea L. I'I компактнi шароподiбнi крони щть-но розмiщенi в комплекс i3 фрагментами осоко-вих та лепешнякових (Glyceria maxima) угруповань. Звичайними в таких комплексах e типовi види п-грофiти: Lythrum salicaria, Calystegia sepium (L.) R. Br., Thalyctrum lucidum L., Filipendulla ulmaria (L.) Maxim., Caltha palustris, Irispseudacorus, Symphytum officinalis, Rumexhydrolapathum Huds., Sium latifolium L., Ptarmica carthilaginea (Ledeb. ex Rchb.) Ledeb., Scutellaria hastifolia L., Geranium palustre L. та ш.
Серед лук переважають болотист i3 домшуван-нями Beckmannia eruciformis (L.) Host, Scolochloa festucaceae (Willd.) Link, Poa palustris L. Флорис-тичне ядро утворюють типовi види гiгрофiти: Agrostis stolonifera L., Symphytum officinalis, Ptarmica carthillaginea, Lycopus europaeus, Mentha arvensis. В умовах меншого зволоження на пщвищених елемен-тах рельефу Ц луки змiнюютьcя галофiтними угру-пованням i3 домiнуванням Festuca regeliana Pavl., Carex distans L., Juncus gerardii Loisel. Звичайними для цих угруповань е: Trifolium pretense L., Lotus ucrainicus Klokov., Cychorium inthybus L., Daucus carota L., Ranunculus repens L., R. polyanthemos L., Potentilla reptans L., P. anserine L., Achillea millefolium L., Leontodon autumnalis L., Geranium pretense L., Heracleum sibiricum L. Специфiчними видами e: Trifolium fragiferum L., Triglochin maritimum L., Glaux maritima L., Taraxacum bessarabicum (Hornem.) Hand.-Mazz., Scorzonera parviflora Jasq., Plantago salsa Pall.
Для рiчища Псла та чисельних заток i стариць характерними е прибережно-водн та воднi угру-повання. Понад берегами р. Псла та по перифери шших водойм формуються ценози з домiнуванням Phragmites australis, Typha latifolia L., T. angustifolia L., Schoenoplectus lacustris iз участю типових пгроф^ тiв: Mentha aquatica, Rumex hydrolapathum, Solanum dulcamara, Calystegia sepium, Sparganium emersum Rehman та ш. Водна рослиннють представлена угрупованнями рослин iз плаваючим на поверхн води листям: Lemna minor L., Lemna trisulca L., Spirodella polyrrhiza (L.) Schleid., Hydrocharis morsus-ranae L. У тов1^ води звичайно зуcтрiчаютьcя Potamogeton perfoliatus L., P. crispus L., Ceratophyllum demersum L., угруповання нитчастих зелених водоростей.
Созолопчно значущим явищем е формування в cкладi водно1 роcлинноcтi угруповань Nuphareta lutei, Nymphaeta candida, Utricularieta vulgaris, Salvinieta natantis, Aldrovandeta vesiculosae, як включен до Зелено! книги Укра1ни [3]. Останнм вид - Aldrovanda vesiculosa L. - представлений на досл^ джуванм територп щiльними популя^ями, приуро-ченими до мiлководь попщ берегами Удаю (масово в околицях с. Лушники) та заток iз чистою водою, яка добре прогрiваeтьcя.
Уперше мiсцезнаходження цих видiв у дано-му локалiтетi виявленi нами в 2002 рощ тодi ж ви-конан й геоботаычы описи. Дещо пiзнiше знахiдки Aldrovanda vesiculosa в цм мiсцевостi пiдтверджуe й М. Старовойтова [10], виконуючи дисертацмне дослiдження водно! рослинностi басейну р. Сули, та пропонуе деякi заходи збереження цих рщкюних угруповань.
У притераснм частинi заплави на багатьох д^ лянках збереглись природнi втышняки, вербняки та тополiвники галерейного типу. Звичайно у пщ-лiску домшуе Frangula alnus Mill. Трав'янистий по-крив мае моза!чний характер. Його утворюють Carex acutiformis, Urtica galeosifolia Wierzb. ex Opiz, Glyceria maxima, Lysimachia vulgaris, L. nummullaria L. Glechoma hederacea L. та ш. На галявинах та узлюсях виявлен куртини лкарсыких рослин: Acorus calamus L., Valleriana officinalis L., Inula helenium L. Вказан два останн види включенi до регiоналыного списку (охороняютыся в Полтавсыкiй областi) [3].
За загалыноприйнятими критерiями фтоцено-тично! та фiтосозологiчно! оцiнки даний об'ект ха-рактеризуетыся високими показниками репрезен-тативностi (флористично!: флора нараховуе понад 500 видiв вищих рослин; ценотично! (репрезенто-ванi гiдрофiлынi типи рослинност - водно!, болот-но!, лучно!, характернi для регiону - Лiвобережного Лiсостепу Укра!ни), ландшафтно! (територiя репре-зентуе частину збережено! заплави лiвого берега р. Удай) та ункалыност (флористично!: у складi флори виявлено шюты рiдкiсних видiв, два з яких (Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans (L.) All.) включен до Червоно! книги Укра!ни та Додатку 1 Берн-сыко! конвенцп, чотири (Valeriana officinalis, Inula helenium, Nymphaea candida C. Presl., Utricularia vulgaris L.) - до репоналыного списку; ценотично!: у dcr^i рослинност представлено п'яты рiдкiсних ф^ тоценозiв, включених до Зелено! книги Укра!ни.
Для водойм проектованого заказника вiдмiчене явище прогресуючого заростання Stratiotes aloides L., який подекуди утворюе непрохщы заростi iз про-ективним покриттям до 100%. До того ж, вЫ витю-няе угруповання Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphae candida на бтыш глибок дiлянки, що е критичним для прикрiплених гщрофтв мiлководних дiлянок.
На даний час деяк лучно-болотнi дiлянки пщ-лягаюты викошуванню з наступним помiрним випа-санням худоби упродовж сезону, що не завдае сут-тево! шкоди природним комплексам i пiдтриманню стабтыност екосистем. Основними загрозами ф^ торiзноманiтностi на данiй територi! е: вирубуван-ня вологих заплавних лiсiв, випалювання рогозово-очеретяних угiды, органiчне забруднення водойм, зарегулювання рiчкового стоку, несанкцюноване розорювання лучних дiлянок, мелiорацiя болотних масивiв, антропогенна змiна бiотопiв.
Висновки. Зважаючи на високi показники науко-во! цiнностi бiорiзноманiття дослiджувано! територи та виконання нею важливих еколопчних функцiй (як цiнних водно-болотних угщы, водоохоронно! та iн.) пропонуемо охороняти дану територп у статусi гщ-рологiчного заказника загалынодержавного значен-ня iз назвою «Удайсыкий». Вона мае велике наукове
значення як типовий природний заплавний лучно-болотний комплекс 1з багатою флорою та рослин-н1стю, що сприяе збереженню р1зноман1тност1 луч-но-болотно! флори I фауни, а також високу наукову (флористичну, фаун1стичну, ценотичну, ландшаф-тну) та еколог1чну ц1ннють. До того ж, розглядаеться питання про створення на основ! цього заказника об'екта Смарагдово! мереж1, включивши вс1 природ-н1 структурн1 елементи долини р. Удай вщ с. Городище Чорнухинського району й об'еднавши 1з терито-р1ею ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Червонобережжя» (на меж1 м1ж Чорнухин-ським I Лубенським районами Полтавсько! област1).
Як варiант, можливе включення дослiджуваноI територп до об'екта СмарагдовоI мережi на базi нацю-нального природного парку «Пирятинський».
Перспективи подальших дослщжень. У
зв'язку iз наявними загрозами бiорiзноманiтностi мiсцевостi актуальними завданнями е також здм-снення монiторингу за станом популяцм i угрупо-вань рщкюних видiв рослин та розробка й реалiзацiя заходiв екологiчного природоохоронного менеджменту для збереження созолопчно цшних фтоцено-зiв у данм мiсцевостi й на сумiжних територiях. По-требуе також спецiальних дослщжень i Iх тваринний свiт, у dcr^i якого вiдмiченi й рщюсы види.
Л1тература
1. Андриенко Т.Л. Социально-экологическая значимость природно-заповедных территорий / Т.Л. Андриенко, П.Г. Плюта, Е.И. Прядко, Г.Н. Каркуциев. - К.: Наукова думка, 1991. - 158 с.
2. Байрак О.М. Етапи оптимiзацii та структура сучасноУ природно-заповщноУ мережi Лiвобережного Приднiпров'я / О.М. Байрак // Заповщна справа в Украшк - 1998. - Т. 4, вип. 1. - С. 12-15.
3. Байрак О.М. Атлас рщкюних i зникаючих рослин Полтавщини [Монографiя] / О. Байрак, Н. Стецюк. - Полтава: Верстка, 2005. - С. 165.
4. Геоботашчне районування Укра^сь^ РСР. - К.: Наукова думка, 1977. - 304 с.
5. Зелена книга Украши / пщ заг. ред. Я.П. Дщуха. - К.: Альтерпрес, 2009. - 448 с.
6. Коваленко О.А. Флора, рослиннють та фпюсозолопчш аспекти НПП «Пирятинський»: автореф. дис. ... канд. бюл. наук / О.А. Коваленко. - К., 2016. - 25 с.
7. Лобань Л.О. Удайський екокоридор та його роль у збереженш рщкюних видiв рослин / Л.О. Лобань // Роль нацюнального природного парку «Пирятинський» у природно-заповщшй та еколопчшй мережах Полтавщини: м-ли Всеукр. наук.-практ. екол. конф. (22 травня 2011 р., м. Пирятин). - К.: Просвп"а, 2011. - С. 14-18.
8. Регюнальна екомережа Полтавщини / пщ заг. ред. О.М. Байрак. - Полтава: Верстка, 2010. - 214 с.
9. Смоляр Н.О. Регюнальна екомережа Полтавщини в контекст й розбудови / Н.О. Смоляр // Еколопчна мережа Украши в контекст формування природоохоронного землекористування: локальний рiвень: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. в рамках мiжн. екол. форуму «Довктля для Украши» (м. КиУв, 27 квпля 2016 р.) / за ред. О.С. Будзяк. - МВЦ «Медшформ», 2016. - С. 28-31.
10. Старовойтова М.Ю. Охорона вищо! водно! рослинност як важливоi складовоi бiорiзноманiтностi басейну рiчки Сули в Полтавсьюй област / М.Ю. Старовойтова // Роль нацюнального природного парку «Пирятинський» в природно-заповщшй та еколопчшй мережах Полтавщини: м-ли Всеукр. екол. наук.-практ. конф., 22 травня 2010 р., м. Пирятин. - К.: Просвп"а, 2011, - С.19-23.
11. Физико-географическое районирование УССР / под ред. В.П. Попова, А.М. Маринича, А.И. Ланько. - Киев: Издательство КГУ, 1968. - 102 с.
12. Червона книга Украши. Рослинний свп" / за заг. ред. Я.П. Дщуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
13. Mosyakin S.L. Vascular Plants of Ukraine a nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - K.: M.G. Kholodny Institute Botany, 1999. - 345 р.
УДК 556.51:502.211 (1-751.3) (477.5)
ПРОЕКТОВАНИЙ Г1ДРОЛОГ1ЧНИЙ ЗАКАЗНИК «УДАЙСЬКИЙ» ЯК ВАЖЛИВИЙ Б1ОЦЕНТР РЕГЮНАЛЬНО'Г ЕКОМЕРЕЖ1 Л1ВОБЕРЕЖНОГО ПРИДН1ПРОВ'Я: Ф1ТОЦЕНОТИЧН1 ТА СОЗОЛОГ1ЧН1 АСПЕК-ТИ
Смоляр Н. О.
Резюме. У стагп наведена фтоценотична та созолопчна характеристика мюцевос^ в долиы р. Удай на територи Лубенського району Полтав^ко: облас^ (Украша). 1нформуеться про рослинний покрив територп, зазначаються мюцезнаходження созофтв (Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans, Valeriana officinalis, Inula helenium, Nymphaea candida, Utricularia vilgaris) та рщкюы фтоценози (Nuphareta lutei, Nymphaeta candida, Utricularieta vulgaris, Salvinieta natantis, Aldrovandeta vesiculosae). Наведено оцшку показниюв науковоI цш-нос^ фiторiзноманiтностi територи та обфунтовано доцтьнють II охорони шляхом створення гщролопчного заказника загальнодержавного значення «Удайський».
Ключов1 слова: созофгги, рщкюы угруповання, фiторiзноманiтнiсть, проектований гiдрологiчний заказник, заповiдання, Удайський екокоридор, регюнальна екомережа, Лiвобережне Приднтров'я.
УДК 556.51:502.211 (1-751.3) (477.5)
ПРОЕКТИРУЕМЫЙ ГИДРОЛОГИЧЕСКИЙ ЗАКАЗНИК «УДАЙСКИЙ» КАК ВАЖНЫЙ БИОЦЕНТР РЕГИОНАЛЬНОЙ ЭКОСЕТИ ЛЕВОБЕРЕЖНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ: ФИТОЦЕНОТИЧЕСКИЕ И СОЗОЛОГИ-ЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ
Смоляр Н. А.
Резюме. В статые приведена фитоценотическая и созологическая характеристика местности в долине р. Удай на территории Лубенского района Полтавской области (Украина). Информируется о растителыном покрове исследуемой территории, указываются местонахождения созофитов (Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans, Valeriana officinalis, Inula helenium, Nymphaea candida, Utricularia vulgaris) и редкие фитоценозы (Nuphareta lutei, Nymphaeta candida, Utricularieta vulgaris, Salvinieta natantis, Aldrovandeta vesiculosae). Проведена оценка показателей научной ценности фиторазнообразия территории и обоснована целесообраз-носты ее охраны путем создания гидрологического заказника общегосударственного значения «Удайский».
Ключевые слова: созофиты, редкие сообщества, проектируемый заказник, заповедание, Удайский экокоридор, регионалыная экосеты, Левобережное Приднепровые.
UDC 556.51:502.211 (1-751.3) (477.5)
PROJECTED HYDROLOGICAL RESERVE «UDAISKYI» AS AN IMPORTANT BIO-REGIONAL ECOLOGICAL NETWORK OF THE LEFT BANK DNIEPER: PHYTOCENOTIC AND SOZOLOGICAL ASPECTS
Smoliar N. O.
Abstract. The phytocenotic and sozological characteristics of the Udai river valley area on the territory of Lubny district, Poltava region (Ukraine), which is regarded as a bio-center of Udai eco-corridor according to the concept of regional ecological network of left-bank Dnieper region were presented in the article. The territory plant cover, which includes typical for left-bank Dnieper coenotic and floristic diversity of herbaceous floodplain complexes - meadows (real, marshy, halophytic), bogs (sedge and high-grass), semi-aquatic and aquatic groups was introduced in the work. It was determined that the willow, poplar and alder cenoses were not widespread. The phytocenotic characteristic of explored area was defined and the species of phytocenoses floristic centers were specified in the article.
The locations of sozophytes (Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans, Valeriana officinalis, Inula helenium, Nymphaea candida, Utricularia vulgaris)and rare phytocenoses (Nuphareta lutei, Nymphaeta candida, Utricularieta vulgaris, Salvinieta natantis, Aldrovandeta vesiculosae) were indicated.
The assessment of scientific value indicators of phytodiversity areas according to generally accepted criteria of representativeness and uniqueness was carried out.
Some meadow marsh areas provided the grass mowing with the subsequent moderate grazing during the season that does not cause significant harm to natural complexes and stability of ecosystems. The main threats for phytodiversity in the given territory were defined, among which were: deforestation of humid lowland forests, burning of mace-reed and bulrush areas, organic pollution of water bodies, unauthorized ploughing up of meadow areas, bog massifs reclamation, regulation of river runoff, anthropogenic biotopes changing.
Considering the high rate of biodiversity scientific value in the explored area and its important ecological functions (as valuable wetlands, water conservation, etc.) the reservation of this territory was proposed. It has great scientific value as a typical natural floodplain meadow-marsh complex with rich flora and vegetation, which enables to preserve the diversity of meadow marsh flora and fauna, as well as high scientific (floristic, faunistic, coenotic, landscape) and ecological value. Therefore, to preserve the nature hydrophilic complexes, which include sozophytes and rare phytocenoses, the formation of the hydrological national conservation area «Udaiskyi» as the object of the Emerald Network was proposed.
Nature reserved object is proposed to be created on the floodplain of Udai river in surrounding of Lushnyky, Biivtsi, Horobii villages of Lubny district, Poltava region (Ukraine) on the area of about 2000 hectares on the lands of Tyshivska, Kalandeitsivska, Dukhivska rural councils.
Keywords: sozophytes, rare groups, phytodiversity, projected hydrological reserve, reservation, Udai eco-corridor, regional eco-network, left-bank Dnieper area.
Рецензент — проф. Гапон С. В.
Стаття надшшла 07.10.2016 року
