CC BY
41
УДК 581.526.3:581.93(285.3)
ОСОБЛИВОСТ1 СУЧАСНОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ МАКРОФ1Т1В ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ ОБ'СКТ1В ПЗФ М. КИСВА
Л.М. ЗУБ, Ю.В. ЖИТНИК
Науковий центр екомошторингу та 6iopi3HOMarnTra мегаполiсу НАН Укра!ни, м. Ки!в
Анал1з особливостей видового р1зномашття макрофтв заплавних водойм в межах об'екпв ПЗФ м1сцевого значения м. Киева показав добру збережешсть природно! флористично! структури заплавного комплексу та високу його репрезентатившсть, ввдзначена значна частка раритетно! компоненти, що може складати до 20% в1д загально! шлькосл представлених вид1в та угруповань.
Ключовi слова: макрофти, заплавнi водойми, об'екти ПЗФ, м. Кшв
Вступ
Кшв - мюто, що розташувалося в заплавi Днiпра на меж двох фiзико-географiчних зон - Люово! та Люостепово! i вирiзняеться багатством природних ландшафтсв та гiдрологiчних об'ектгв. Поруч iз щiльною забудовою та мюькою iнфраструктурою сьогоднi у Киевi вздовж р. Днiпро у виглядi окремих фрагментiв у природному чи наближеному до нього сташ збереглися заплавш дiлянки, ландшафтнi та бютичш особливостi яких обумовили створення тут цшого ряду об'ектiв природно-заповщного фонду (ПЗФ). Складаючи собою единий ландшафтний комплекс, заплавнi природно-територiальнi комплекси (ПТК) та дншровсью острови формують унiкальний екологiчний коридор, що слугуе мiграцiйним шляхом численним видам через урбашстичш ландшафти.
Заплава р. Дншро в межах м. Киева вщноситься до типу крупногривистих [9]. Ii складний рельеф сформувався у результат! дiяльностi рiчкових вод впродовж тривалого юторичного перiоду i характеризуеться чергуванням пiщаних пiдвищень (грив) та цшо! мереж рiзноманiтних водойм ерозiйного походження, на мшководдях яких формуються угруповання вищих водних рослин (макрофiтiв). Сьогодш зарослева зона мiських водойм, особливо тих, що мають значнi площ^ - важливий резерват бiорiзноманiття серед антропогенно змшеного середовища. Питання достдження iхнiх флористично!' та ценотично1 структур та змш, що в них вщбуваються, залишаеться вiдкритим.
В межах заплавних ПТК р. Дншро у м. Киевi юнуе 10 об'екпв ПЗФ: 1 РЛП (мДнiпровськi острови") та 9 заказниюв мiсцевого значення (ландшафты заказники (ЛЗ) "Муромець-Лопуховате", "Пуща-Водиця", "Л1вий берег озера Конча", "Жуюв острiвм, "Острови Ольжин та Козачий", "Пляхова"; iхтiологiчний заказник "Озеро Вербне"; загально зоологiчний заказник "Урочище Бобровня") [12]. Наймолодший i найбiльший серед них - РЛП "Дншровсью острови", що був створений Ршенням Ки!всько! мiськоi ради у 2004 р. i мае площу 1214,99 га. До його складу ввшшли територп ряду днiпровських островiв, у тому чист i частково територп перерахованих вище заказникiв - "Муромець-Лопуховате", "Урочище Бобровня", "Острови Ольжин та Козачий", схщна частина "Жукова острова"[14].
Наявшсть рiзнотипних бiотопiв, характерних для заплавних ПТК, забезпечуе юнування тут високого видового та ценотичного рiзноманiття, проте особливютю усiх об'ектiв ПЗФ у межах урболандшафту е розмiщення безпосередньо на !х територп значно! кшькосп рекреацiйних зон, що, зазвичай, мають безпосереднш вплив на бiоту. Саме тому дослщження сучасного стану бютичного рiзноманiття даних територiй та наслщюв впливу на заплавнi ПТК сусщства великого мiста е надзвичайно актуальним.
Метою роботи стали дослiдження сучасного видового складу макрофтв
водойм, що розташоваш на територп об'екпв ПЗФ в межах заплави р. Дншро в райош м. Кшв та його порiвняльна оцiнка з таким заплавних днiпровських ландшафтiв Киева i його околиць початку минулого столiття - перiоду, що передував значнш трансформацп прибережних територiй (будiвництво каскаду днiпровських водосховищ та намивання тщаних масивiв у заплавi для мюько'1 забудови).
Об'екти та методи дослщжень
Об'ектом дослiджень стало флористичне рiзноманiття угруповань вищих водних рослин (макрофтв) заплавних водойм, розташованих на територп об'ектсв ПЗФ мiсцевого значення м. Киева. Загалом було обстежено ф^аль 28 водойм на територп 8 об'ектсв ПЗФ, яю за географiчною приуроченiстю, типологiею та походженням ми подшили на 5 груп:
I група - 9 водойм ос^вного комплексу, сформованого у гирлi р. Десна в межах ландшафтного заказнику "Муромець-Лопуховате" та загальнозоологiчного заказника "Урочище Бобровня" (верхнi дiлянки РЛП "Днiпровськi острови");
II група - 14 водойм заплавно-ос^вних ПТК правобережно'1 заплави в районi гирла р. В^а (ландшафтнi заказники "Жукiв ос^в", "Острови Ольжин та Козачий"; нижш дiлянки РЛП "Днiпровськi острови");
III група - 1 водойма-залишок правобережного дншровського заплавного комплексу (озеро Вербне, що оголошене одноiменним iхтiологiчним заказником);
IV група - 1 водойма-залишок лiвобережного дншровського заплавного комплексу (озеро Берiзка на територп ландшафтного заказника "Пляхова");
V група - 3 водойми (каскад ставив на полчку у ЛЗ "Пуща-Водиця").
Уа дослщжеш водойми використовуються як рекреацiйнi (велик - як мiсця купання та вщпочинку, решта - як мюця вiдпочинку в лiсопарковiй зонi), бшьшють дослiджених водойм зазнала трансформацп через будiвництво каскаду днiпровських водосховищ, деяю з них були трансформованi та поглиблеш при розбудовi "спальних" масивiв мiста (оз. Вербне). Комплекснi флористичш дослiдження проводилися в травнь вересш 2010-2013 рр. за загальноприйнятими методиками [3]. Флору макрофтв розглядали в обсяз^ прийнятому В.М. Катанською [6]: дослщжувалися гiдрофiти (справжнi воднi рослини) та гелоф^и (прибережно-воднi або пов^ряно-водш рослини). Види гiгрофiтiв та пгро-мезофтв, що траплялися в зонi урiзу води та на тимчасових водоймах, не враховувалися. Таксономiчний склад макрофтв визначали зпдно iз загальновiдомими правилами за традицшними визначниками з урахуванням останшх флористичних зведень [8, 15, 22]. Пщходи В.М. Катансько'1 були використаш i при класифшацп екотитв [3, 6]. Ступiнь подiбностi флористичних списюв окремих об'ектiв розраховувався за коефщентом Серенсена [13].
Результати i обговорення
На дослiджених водоймах було вiдмiчено 60 видiв макрофiтiв (табл. 1). Порiвняння отриманих даних зi списками флори заплавних водойм, складених за л^ературними джерелами початку XX ст. [2, 5, 9, 16-19] (див. табл. 1), показало надзвичайно високий ступшь 1'хньо'1 флористично'1 подiбностi (за Серенсеном - 87%). Це е свщченням добро'1 збереженостi сучасних флористичних комплексiв макрофiтiв заплавних ПТК. Лише три види, яю були поширеш на заплавних водоймах мюта та його околиць 70-80 роив тому, сьогоднi не трапилися у наших описах - Batrachium aquatile, Zannichellia palustris, Potamogeton pusillus. Вс вони е представниками реофшьного комплексу, i ix зникнення можна пояснити трансформацiею пдролопчно'1 мереж1 та попршенням водообмiну заплавних водойм в межах урболандшафту.
Таблиця1
Флористичний склад макрофтв заплавних водойм об'еклв ПЗФ в м. Кшв
Table 1
Floristic composition of macrophytes of floodplain water bodies located at protected areas in Kyiv City
Вoдoйми
Bugu a м S S a пм a пм g S 2010- I гол.
пй ^ о а ч & R ^ « & R пй 2013 XX
г o I в u! О II в I o III в o IV в > a рр.* cт **
1 2 3 4 5 б 7 s
1. Salvinia natans (L.) All + + + - - + +
2. Lemna trisulca L. + + - - - + +
3. Lemna minor L. + + + + + + +
4. Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid. + + + + + + +
5. Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer + + - - - + +
6. Hydrocharis morsus-ranae L. + + + - - + +
7. Stratiotes aloides L. + + - - - + +
8. Utricularia vulgaris L. - + - - - + +
9. Aldrovanda vesiculosa L. - + - - - + +
10. Ceratophyllum demersum L. + + + + + + +
11. Riccia fluitans L. + + - - - + +
12. Chara fragilis L. - - - + + + +
13. Fontinalis corfocarpa L. + - - - - + -
14. Potamogeton acutifolius Link - + - - - + -
15. P. berchtoldii Fieber - - - + - + +
16. P. crispus L. + + - + + + +
17. P. compressus L. - - - + - + -
18. P. friesii Rupr. - - - + + + +
19. P. gramineus + - - - - + +
20. P. lucens L. + + + + - + +
21. P. natans L. + + - + - + -
22. P. obtusifolius Mert. & W.D.J. Koch - + - + - + +
23. P. pectinatus L. + + + + + + +
24. P. perfoliatus L. + + + + + + +
25. P. praelongus Wulfen + - - - - + -
26. P. pusillus L. - - - - - - +
27. P. trichoides Cham. & Schlecht. - - - + + + -
28. Batrachium aquatile (L.) Dumort. - - - - - - +
29. B. foeniculaceum (Gilib.) V. Krecz. + + - - - + +
30. Myriophyllum spicatum L. + + + - + + +
31. M. verticillatum L. - - - - + + -
32. Elodea canadensis Michx. + + + + + + +
33. Najas marina All. + - + - - + +
34. Vallisneria spiralis L. + - - + - + -
35. Zannichellia palustris L. - - - - - - +
36. Callitriche verna L. + - - + - + +
37. Callitriche palustris L. + - - - - + +
38. Nuphar lutea (L.)Smith. + + - - - + +
39. Nymphaea alba L. + + - - - + +
40. Nymphaea candida C.Presl - + - - - + -
41. Trapa natans L. + + + - - + -
42. Persicaria amphibia (L.) Delarbre + + + + + + +
43. Rorippa amphibia (L.) Besser + + + - - + +
Продовження табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8
44. Scirpus lacustris L. + + + - - + +
45. Oenanthe aquatica (L.) Poir. + + + + + + +
46. Alismaplantago-aquatica L. + + + + + + +
47. Alisma lanceolatum With. - + - - - + -
48. Butomus umbellatus L. + + + - - + +
49. Agrostis stolonifera L. + + - + + + +
50. Iris pseudacorus L. + + + + - + -
51. Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult. + + + - - + +
52. Sium latifolium L. + + - - - + +
53. Bolboschoenus maritimus (L.) Palla + + + - - + -
54. Glyceria maxima (Hartm.) Holmb. + + + + + + +
55. Glyceria fluitans (L.) R.Br. + + - - - + -
56. Equisetum fluviatile L. + + + - - + +
57. Sagittaria sagittifolia L. + + - - - + +
58. Sparganium erectum L. + + + - - + +
59. S. emersum Rehmann + + - + - + +
60. Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. + + + + + + +
61. Typha angustifolia L. + + + + + + +
62. Typha latifolia L. + + + + - + +
63. Typha laxmannii Lepech. - - + - - + -
Загальна шльшсть видiв 47 46 28 27 19 60 48
* Зведеш авторсьш даш для водойм дослщжень.
** Зведет дат для заплавних водойм м. Киева за литературными джерелами [2, 5, 9, 16-19]._
Натомють, складений нами сучасний список макрофтв заплавних водойм, що дослщжувалися, багатший у пор1внянш з таким для початку XX ст. на 15 таксошв. За цей перюд у флор1 макрофтв заплавних водойм мюта з'явилася цша низка нових вид1в, насамперед л1мнофшьних рдесниюв, розширення ареал1в яких можна пояснити буд1вництвом каскаду дншровських водосховищ - Potamogeton acutifolius, P. berchtoldii, P. friesii, P. obtusifolius, P. trichoides. З т1е'1 ж причини, на нашу думку, вщбулося активне заселення мшководь Vallisneria spiralis, проникли в заплавш комплекси таю бореальш види, як Nymphaea candida, з твдня просунулися Trapa natans, Bolboschoenus maritimus, Typha laxmannii.
В еколопчному спектр1 флора макрофтв водойм, що дослщжувалися, представлена наступним чином: гелоф1ти - 21 вид; гщроф1ти - 39 вид1в (у т.ч. гщатоф1ти прикршлеш - 6; гщатоф1ти вшьноплаваюч1 - 6; гщроф1ти прикршлеш зануреш - 22; гщроф1ти зануреш вшьноплаваюч1 - 5 вид1в) (рис. 1).
Серед групи пов1тряно-водних рослин переважають низькотравш види: на узбережжях 1зольованих водойм - Glyceria maxima; в протоках - Sparganium erectum, Sagittaria sagittifolia. Спорадично трапляються Scirpus lacustris, Glyceria fluitans, Sparganium emersum. Високотравш гелоф1ти - Typha angustifolia, T. latifolia утворюють фрагментарш заросп. Такий поширений на ус1х дншровських водосховищах вид, як Phragmites australis, ценози якого там займають величезш площ1, в регюш досл1джень трапляеться зр1дка, ввдграючи пом1тну роль у заростанн1 лише крупних водойм.
Група справжн1х водних рослин представлена на водоймах, що дослщжувалися, дещо бшьшою к1льк1стю вид1в та угруповань. Проте варто зазначити р1зну ценотичну роль окремих 11 п1дгруп. Занурен1 г1дроф1ти трапляються у вс1х типах водойм, проте в руслових (протоках, рукавах тощо) 1х видове багатство найб1льше. У рукавах та на крупних плесах найчаспше трапляються Potamogeton perfoliatus, P. lucens, P. pectinatus, P. obtusifolius, Elodea canadensis. На водоймах з утрудненим водообмшом звичними е
Ceratophyllum demersum, Stratiotes aloides, Lemna trisulca. У лicoвиx oзеpцяx-cтapицяx пoшиpенi Riccia fluitans, Fontinalis corfocarpa, Callitriche verna, C. palustris, piдше -Chara fragilis. У лучнж вoдoймax-cтapицяx дyже p^^ тpaпляютьcя тaкi цiкaвi види мaкpoфiтiв, як Utricularia vulgaris, e cвiдчення пpo знaxoдження piдкicнoгo виду -Aldrovanda vesiculosa [1].
□ гелофти
H пдатофти прикр1плен1
Ы пдрофти прикр1плен1 □ г1дрофти в1льноплаваюч1 В пдатофти втыноплаваюч1
Рис. 1 Еколопчний спектр макрофiтiв заплавних водойм об'екпв ПЗФ в м. Кшв Fig. 1 Ecological structure of macrophytes of floodplain water bodies located at protected areas in
Kyiv City
Прикршлеш пдатофти e бiльш рiдкiсними для даних водойм, а вiльноплаваючi - звичним компонентом заростання. Таю види, як Nymphaea alba, Trapa natans, Nuphar lutea трапляються на водоймах спорадично, тодi як Salvinia natans, Lemna minor, Wolffia arrhiza на бшьшосп заплавних водойм формують сезонш зарост килимового типу. Зазначимо незначну роль в синузiях рясок типового для сусщшх водосховищ виду Spirodela polyrrhiza, який на водоймах дослщжень лише зрщка виступае домiнантом чи субдомшантом. Слiд також вiдмiтити, що Wolffia arrhiza на початку минулого столбя в околицях м. Киева траплялася у водоймах лише лiвобережних заплавних комплекав [16], сьогоднi ж це також звичний компонент правобережних заплавних бiоценозiв.
Найбагатшими флористично е водойми I групи (заплавнi ПТК в межах об'екпв ПЗФ пригирлових дiлянок р. Рось та островiв, що тут сформувалися: заказникiв "Муромець-Лопуховате", "Урочище Бобровня" й, у тому чист, верхнiх дiлянок РЛП "Дншровсью острови"). Тут вiдмiчено 47 видiв макрофiтiв. Флора е репрезентативною для региону дослщжень (шдекс видово'1 подiбностi Серенсена мiж водоймами даних об'екпв ПЗФ та загальним флористичним списком для уах дослiджених заплавних ПТК складае 0,88). Ос^вне положення, близьке сусщство та безпосереднiй вплив русел Дншра та Десни, збережений природний гщрологгчний режим та промивний вплив весняного водопiлля сприяли формуванню тут широкого спектру бютотв: проток iз добре вираженою течieю, заток iз плесами уповiльнення течи, водойм-стариць, напiвiзольованих та повнiстю iзольованих вiд основного русла, тимчасових водойм тощо. Макрофпи, що ростуть тут, представляють собою весь еколопчний спектр екотитв (див. рис. 1), проте переважають гщрофпи (60% загального списку видiв, у т.ч. майже 50% iз них - прикршлеш рео- та лiмнофiли). Лише на мшководдях цього об'екту ПЗФ
трапляються Potamogeton gramineus та P. praelongus - види-шдикатори реофшьних умов, води добро! якост та вщсутносп антропогенного евтрофування [8]. В лучних тимчасових водоймах та старицях росте рщкюний для заплавних водойм мiста вид Callitriche palustris. Значну частку у фiторiзноманiттi займае i раритетна складова: види, що охороняються на рiзних рiвнях, складають 15% вiд загального числа видiв. Тут ростуть види, занесет до Червоно! книги Укра!ни [20]: Salvinia natans, Trapa natans, а також види, що занесет до Червоного списку макрофтв Укра!ни [8]: Nymphaea alba, Nuphar lutea, Wolffia arrhiza, Potamogeton praelongus, Callitriche verna. Поширений також ряд рщюсних угруповань водних рослин, занесених до Зелено! книги Укра!ни [4]: Nupharetum lutei, Nupharo-Nymphaeetum albae, Trapetum natantis, Sagittarietum sagittifolii.
Заплавш водойми, вщнесеш нами до II групи (пригирловий комплекс р. В^а та розташоваш тут ЛЗ мЖукiв острiвм, "Острови Ольжин та Козачий", що входять до нижшх дiлянкок РЛП "Дншровсью острови"), подiбнi до попереднiх як за ландшафтною структурою, так i за фiторiзноманiттям водойм (за Серенсеном флористична подiбнiсть мiж цими групами складае 85%) (табл. 2).
Таблиця 2
Значення шдексу видовоТ подiбностi для флор заплавних водойм об'ектш ПЗФ м. Киева
Table 2
The index of species similarity for macrophytes flora of flood waters protected areas in Kyiv
Значения 1ндексу Iгрупа водойм II група водойм III група водойм IV група водойм V^rn водойм
I група водойм - 0,85 0,71 0,45 0,58
II група водойм 0,85 - 0,70 0,46 0,54
III група водойм 0,71 0,70 - 0,55 0,54
IV група водойм 0,45 0,46 0,55 - 0,72
V група водойм 0,58 0,54 0,54 0,72 -
Високе видове багатство водно! флори (вщм1чено 46 вид1в) е результатом наявносп тут цшо! низки р1зномаштних бютотв та збереження природного гщролопчного режиму, зокрема весняних повеней. Ф1тор1зномашття водойм ЛЗ "Жуюв остр1в", як i попередшх об'екпв ПЗФ, характеризуеться високою репрезентатившстю (його подiбнiсть Í3 такою регiону дослiджень складае 87%). Проте флора макрофтв тут мае сво! характеры риси: на водоймах трапляеться Potamogeton acutifolius, формування заростей якого е свщченням яскраво вираженого антропогенного забруднення [8]. Збiдненiсть заплавних водойм оргашчними речовинами сприяли поширенню лише тут таких цiкавих рослин, як Utricularia vulgaris, Aldrovanda vesiculosa. На великих озероподiбних водоймах виростае Nymphaea candida - фрагмент бореального комплексу, широко поширеного вище Дншром. На прибережних мшководдях з мулистими вщкладеннями фрагментарно трапляеться Alisma lanceolatum. Проте у порiвняннi iз флорою заплавних водойм I групи, тут не виявлеш таю види, як Fontinalis corfocarpa, Najas major, Vallisneria spiralis, Potamogeton praelongus, P. gramineus. Вщсутшсть цих представниюв реофшьних гщрофтв е свщченням дещо прших умов водообмiну. Пiдтвердженням цього е i аналiз екологiчного спектру макрофiтiв: водойми характеризуются дещо бiльшою часткою пгрофтв (45% вiд загального списку) та вшьноплаваючих гiдрофiтiв (24%), що е наслщком проходження тут процесiв заболочення (див. рис. 1). Раритетш види складають 22% флористичного списку макрофтв об'екту ПЗФ. Тут поширеш види, занесет до Червоно! книги Укра!ни: Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans, Trapa natans, а також види, що занесет до Червоного списку макрофтв Укра!ни: Nyphaea alba, N. candida, Nuphar lutea, Wolffia arrhiza, Potamogeton acutifolius, P. obtusifolius; поширеш рщюсш угруповання водних рослин, занесених до Зелено! книги Укра!ни: Nupharo-Nymphaeetum albae, Trapetum natantis,
Sagittarietum sagittifolii.
III група водойм у наших дослщженнях представлена залишком правобережного заплавного комплексу Дншра та пригирлово! дшянки лГтописно! р. Почайни - озером Вербне. Водойма сьогодш оголошена однойменним iхтiологiчним заказником. Заплавна система рiчки була повнiстю трансформоване внаслщок будiвництва рiчкового порту та одного iз спальних районiв мiста. Сучасш флористичнi комплекси водойми збiдненi: нами вiдмiчено 28 видiв макрофiтiв, що формують незначну смугу заростей вздовж узбережжя, тодi як М. Шарлеман для початку минулого столiття вказував [19]: "...озера Почайни густо поросли рiжними водяними рослинами. Мало не вся поверхня води вкрита лататтям бшим, лататтям жовтим, тут i там цшими островами розкинутий оатняг, подекуди в затоках розрiсся дуже рiзак, дно поросло густим люом елоде!, роголисту i т.д." Сьогодш i Nuphar lutea, i Nymphaea alba, i Stratiotes aloides вщсутш на фiталi водойми. За рахунок робГт з днопоглиблення водойма набула бшьш реофiльного характеру, зарост гщрофтв зазнали руйнацГ!, зросла роль пгрофтв (55% загального числа видгв - див. рис. 1). Особливютю водойми е формування заростей з домiнуванням Najas marina, Potamogeton pectinatus та Myriophyllum spicatum, значний розвиток яких е шдикатором посилення антропогенно! евтрофшацп водойми [8]. Тут ростуть два види, що потребують охорони - Salvinia natans, Trapa natans, проте лише перший формуе стгйю популяцГ!, водяний горгх же представлений поодинокими екземплярами. Фiторiзноманiття озера i досьогодш зберiгае досить високу подг6нгсть до середньодншровського заплавного комплексу та островгв жукгв i Муромець - 70% (див. табл. 2).
Фiторiзноманiття водойм, вiднесених нами до IV та V груп, сто!ть дещо осторонь вгд описаних вище заплавних флористичних комплексiв (за Серенсеном !х подг6нгсть не перевищуе 50%). I хоча першi - природш озера серед заплавного люу, а другг мають штучне походження (система руслових ставив, створених з рекреацшною метою), !х флористичний склад схожий - подГбшсть мгж ними понад 70% (див. табл. 2), на обох водоймах в еколопчному спектрГ провщну роль вiдiграють гщрофГти (складають понад 65% видових списюв), характерною рисою е незначна кшькГсть видгв гелофiтiв (див. рис. 1).
Водойми IV групи е найбщшшими щодо рГзноманГття макрофГтГв: на озерГ БерГзка, що у ЛЗ "Пляхове" описано лише 19 видГв, бшьшють з яких вирГзняються широкою еколопчною валентнГстю. Таке збГднення водно! флори можна пояснити штенсивним рекреацГйним використанням водойми. Цшавим е поширення на водоймГ деяких дрГбнолистих рдесникГв - шдикаторГв мезотрофних та мезо-евтрофних умов: Potamogeton friesii, P. trichoides, лише тут нам трапилась Myriophyllum verticillatum -вид-шдикатор води добро! якостГ [11].
ФГторГзномашття водойм V групи дещо бшьше - на ставках ЛЗ "Пуща-Водиця" трапляеться 27 видГв. Тут формуються угруповання таких рщкюних макрофГтГв Укра!ни, як Potamogeton compressus, P. obtusifolius, P. trichoides, Callitriche verna.
Насамкшець зазначимо, що водойми об'ектГв ПЗФ заплавних ПТК в межах м. Киева вирГзняються значною часткою раритетних компонентГв, тут росте 13 видГв макрофГтГв, що потребують охорони на рГзних рГвнях:
- 3 види, що занесет до Червоно! книги Укра!ни [20]: Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans, Trapa natans.
- 13 видГв Гз Червоного списку макрофГтГв Укра!ни [8], який хоч i не е документом, що мае силу закону, проте науково обгрунтований численними достдженнями науковщв: Aldrovanda vesiculosa, Wolfßa arrhiza, Salvinia natans, Trapa natans (категсря С2); Callitriche verna, Nymphaea alba, N. candida, Nuphar lutea, P. compressus, P. gramineus, P. obtusifolius, P. praelongus (категорГя С3); Potamogeton trichoides (категорГя С4);
- 3 види, що входять до списку видiв, яю потребують охорони, затвердженого Бернською Конвенцieю [7], (Aldrovanda vesiculosa, Salvinia natans, Trapa natans);
- 2 види - до Червоного списку Мжнародного союзу охорони природи [21] (Salvinia natans, Trapa natans).
У заплавних водоймах поширеш ряд рщюсних угруповань водних рослин, занесених до Зелено! книги Укра!ни [4]: Aldrovandetum vesiculosae, Nupharetum lutei, Nupharo-Nymphaeetum albae, Trapetum natantis, Potameto natantis-Nymphaeetum candidae, Sagittarietum sagitifolii, Potametum graminei, Potametum obtusifolii.
Висновки
Сьогодш в межах дншровсько! заплави на територп м. Киева юнуе 10 об'ектсв ПЗФ мюцевого значення, характерною рисою ландшафтiв яких е рiзнотипнi заплавш водойми, що вирiзняються високим фiторiзноманiттям (сучасна флора макрофiтiв нараховуе 60 видiв) та значною часткою раритетних компоненпв (23% сучасного флористичного списку водойм в межах об'екпв ПЗФ складають види, що е регюнально рiдкiсними чи занесенi до Червоно! книги Укра!ни та рiзноманiтних мiжнародних охоронних спискiв).
Порiвняння сучасного флористичного списку макрофтв заплавних водойм у межах об'екпв ПЗФ м. Ки!в та такого ж, складеного для дншровсько! заплави в межах мюта та його околиць для початку минулого столбя, показало !х високий ступшь подiбностi (87% за Серенсеном), що е свщченням добро! збереженосп та репрезентативностi сучасних макрофiтних комплекав. Трансформацiя природних заплавних комплексiв р. Дншро в межах мiста в результат зарегулювання рiчки та розбудови мюько! агломерацп призвела до випадшня видiв рiчкового реофiльного комплексу та поширення лiмнофiлiв.
В екологiчному спек^ макрофiтiв переважають гiдрофiти (складають 65% флористичних списюв), що свiдчить про збереженють природного гiдрологiчного режиму заплавних ПТК та вщсутшсть iнтенсивних процеав !х заболочення.
Найбагатшими флористично е макроф^ш комплекси правобережних заплавно-ос^вних ПТК пригирлових дiлянок бокових приток р. Дншро - рiчок Десна та В^а, що знаходяться в межах РЛП мДнiпровськi острови" та заказниюв у !хньому складi -"Муромець-Лопуховате", "Урочище Бобровня", мЖукiв ос^в", "Острови Ольжин та Козачий". Даш об'екти ПЗФ характеризуються широким спектром збережених природних заплавних комплекав. Найбщшшими флористично е водойми лiвобережного заплавного комплексу в межах ландшафтного заказника "Пляхове", видовий список представлених тут макрофтв менший вщ попереднiх бшьш як у 2 рази, що е свщченням надмiрного рекреацiйного навантаження на водойму та !! прибережш комплекси.
1. Афанасьев С.А., Карпова Г.А., Панькова Н.Г., Куриленко О.Г. Макрофиты и донная фауна водоемов устьевой области р. Виты // Гидробиол. журн. - 2001. - Т. 37, № 2. - С. 26-33.
2. Белтг Д., Кортун М., Марковський Ю., Цитович В. Матерiали до гщробюлопчно! характеристики дншровських заплавних водойм i визначення !х рибопродуктивносп // Труди гщробюл. станци. - К., 1934. - № 7. - С. 3-52.
3. Гидроботаника. Методология, методы / Научные редакторы В. Г. Папченков, А. А. Бобров, А.В. Щербаков, Л.И. Лисицына. - Рыбинск, 2003. - 188 с.
4. Зелена книга Укра!ни / Пщ заг. ред. Я.П. Дщуха. К.: Альтерпрес, 2009. - 448 с.
5. Зеров К.К. Вища водяна рослиннють заплавних водойм р. Дншра в околицях заповщника АН УРСР "Гористе" // Труди гщробюл. станци. - К., 1939. - № 17. - С. 11-38.
6. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. - Л.: Наука, 1981. - 185 с.
7. Конвенщя про охорону дико! флори та фауни i природних середовищ юнування в Сврот. Верховна Рада Украши. Офщшний веб-сайт. -http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_032
8. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды / Отв. ред. С. Гейны, К.М. Сытник. - К.: Наук. думка, 1993. - 434 с.
9. Марковський М. Морфолопя водойм заплави р. Дншра // Тр. 1н-ту пдробюлогл АН УРСР. - 1941. - № 17. - С. 5-38.
10. Марковський Ю. Озеро Конча та його зоопланктон // Труди пдробюл. станцп. - К., 1934. - № 7. - С. 113-157.
11. Мальцев В.1., Карпова Г.О., Зуб Л.М. Визначення якосп води методами бюшдикацп. - К.: НЦЕМБ НАН Украши, 1НЕКО, 2011. - 112 с.
12. Об'екти природно-заповщного фонду мюцевого значення м. Киева. 2013. Украша шкогшто. Електронний ресурс. - http://ukrainaincognita.com/ru/botanichni-sady/obekty-pryrodno-zapovidnogo-fondu-mistsevogo-znachennya-mista-kyeva. -Перевiрено: 29.09.2013.
13. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа фаунистических исследований. - М.: Наука, 1982. - 288 с
14. Про створення РЛП "Дншровсью острови". 2012. Кшвська мюька рада. Офщшний веб-сайт. - http://kmr.gov.ua/decree_gol.asp?Id=5806. - Перевiрено: 29.09.2013.
15. Разнообразие водорослей Украины // Альгология. - 2000. - Т.10, № 4. - 309 с.
16. Семенкевич Ю.М. Деяю доповнення до флори околиць Киева // Вюник Кшвського боташчного саду. - 1925. - Вип. 3. - С. 35-48.
17. Семенкевич Ю.М. Деяю доповнення до флори околиць Киева // Вюник Кшвського боташчного саду. - 1926. - Вип. 4. - С. 45-58.
18. Шарлеман Э.В. Очерк Труханова (Алексеевского) острова. - К., 1914. - 21 с.
19. Шарлеман М. По Кшву i його околицях. Короткий провщник для природничих екскурсш. - К., 1921. - 48 с.
20. Червона книга Украши. Рослинний св^ / Ид заг. ред. ЯП. Дщуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 912 с.
21. Червоний список МСОП. IUCN. Офщшний веб-сайт. - http://www.iucnredlist.org. -Перевiрено: 29.09.2013.
22. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A Nomenclatural Checklist. - Kiev, 1999. - 346 p.
Зуб Л.Н., Житник Ю.В. Особенности современного разнообразия макрофитов заплавных водоёмов объектов ПЗФ г. Киева // Труды Гос. Никит. ботан. сада. - 2013. - Т. 135. - С. 112-120.
Анализ особенностей флористического разнообразия макрофитов пойменных водоемов в пределах объектов ПЗФ местного значения г. Киева показал хорошую сохранность флористической структуры пойменного комплекса и высокую его репрезентативность, отмечена значительная доля раритетной компоненты, которая может составлять до 20% от общего количества представленных видов и сообществ.
Ключевые слова: макрофиты, пойменные водоемы, объекты ПЗФ, г. Киев.
Zub L.M., Zhytnyk Yu.V. Peculiarities of macrophyte diversity of floodplain waters protected areas of Kyiv // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. - 2013. - Vol. 135. - P. 112-120.
Analysis of the features floristic and coenotical diversity of macrophytes and water objects of floodplain within the protected areas (objects of natural reserve found) of local importance in Kyiv showed good preservation of floodplain complex and its high representativeness, it's marked a large part of the rare components that can be up to 20% from the common quantity of presented species and communities.
Key words: macrophytes, floodplain waters, object of natural reserve fund, Kiev.
